Пасте́ль (фр. pastel від лат. pasta — «тісто») — група художніх матеріалів, спресовані, стерті у порошок фарби, які найчастіше випускаються у вигляді м'яких кольорових олівців. Назву «пастель» мають як самі фарби, так і малюнки, створені в цій техніці.
Пастель | |
З матеріалу | пігмент[1] і зв’язник[1] |
---|---|
Пастель у Вікісховищі |
Різновиди
Буває трьох типів — «суха», олійна і воскова. Олійна пастель виробляється з пігменту з лляною олією шляхом пресування. Аналогічно проводиться «суха» пастель, за тим винятком, що не використовується олія. Основу замісу воскової пастелі становлять віск вищої якості та пігменти. Олійна пастель вважається матеріалом навчальним, в той час як її сухий аналог використовується як і в навчальних цілях, так і в суто мистецьких. У техніці «сухої» пастелі широко використовується прийом «розтушовування», що надає ефект м'яких переходів і ніжності кольору.
Є два основних види пастелі:
- тверда;
- м'яка.
М'які пастелі складаються в основному з чистого пігменту, з невеликою кількістю речовини, що пов'язує. Підходять для широких насичених штрихів. Тверді пастелі рідше ламаються, тому що містять більшу кількість речовини, що пов'язує. І чудово підходять для малюнка, адже бік палички можна використовувати для тону, а кінчик для тонких ліній і опрацювання деталей.
- , портрет ван Гога, 1887 р.
- Бенедіто Каліксто, Руїна в Італії, 1906 р.
- Едвін Остін Еббі, Боб Акрс зі слугою, 1895 р.
- Худ. Леонід Пастернак. Грає Ванда Ландовська, 1907 р.
Вимоги до паперу
Для малювання пастеллю потрібна фактурна поверхня, яка буде утримувати пігмент. Малюнки пастеллю зазвичай виконуються на кольоровому папері. Тон паперу підбирається індивідуально, враховуючи завдання малюнка. Білий папір заважає оцінити насиченість головних кольорів.
Три типи паперу для пастелі:
- наждачний папір — призначений для художніх робіт, продається в аркушах великого формату;
- пастельна дошка — виконується з крихітних частинок пробки;
- оксамитовий папір — має оксамитову поверхню. При роботі з оксамитовим папером можна використовувати мінімальну кількість фіксажу.
Також можна використовувати папір для акварелі. Протонувати акварельний папір можна, використовуючи чай або каву.
Виправлення малюнка пастеллю
Зазвичай виправлення вносять на ранніх стадіях малюнка. Для видалення великої кількості кольору використовують широкі пензлі зі щетини. При цьому планшет з малюнком треба тримати вертикально, це дозволить зайвим частинкам падати вниз і не втиратися в папір. Також використовується гумка або шматочок м'якого хліба (білий — без здоби). Але цей метод непридатний при роботі з наждачним чи оксамитовим папером. Лезом бритви можна зішкребти тонкі штрихи.
Фіксація малюнка
Для захисту пастельного малюнка від змазування і зсипання його треба зафіксувати. Для цього підійде звичайний лак для волосся або спеціальний фіксатор. Буде достатньо пари легких розпилень.
Історія виникнення
Пастель отримала свою назву від слова «а пастеллю», яким іменували спосіб малювання одночасно чорним італійським олівцем і червоною сангіною, іноді з підфарбовування іншими кольоровими олівцями, що застосовувався італійськими художниками XVI століття, в тому числі й Леонардо да Вінчі. У XVIII столітті пастель стає вже самостійною технікою та отримує особливу популярність у Франції, де її використовували такі відомі художники, як Франсуа Буше, Латур, Шарден, пізніше , Ліотар, Ежен Делакруа. Видатним пастелістом була й італійська художниця Розальба Кар'єра, засновниця та уславлена представниця стилю рококо. Потім настав період, коли про пастелі забули, і інтерес до неї знову прокинувся тільки в другій половині XIX століття.
-
-
- Валентин Сєров, «Костянтин Бальмонт», 1905 р.
- Франц фон Ленбах, Дівчина
- Едуар Мане, «Ернест Кабанель», 1880 р.
- Едуар Мане, «Сюзетт Лемер у профіль»
Пастелі Дега
Деякі провідні художники-імпресіоністи охоче користувалися пастеллю, цінуючи її за свіжість тону і швидкість, з якою вона дозволяла їм працювати. Манера Дега, наприклад, відрізнялася дивною свободою, він накладав пастель сміливими, ламаними штрихами, іноді залишаючи тон паперу, що проступав крізь пастель, або додаючи мазки олією або аквареллю. Одним з відкриттів художника стало опрацювання картини парою, після чого пастель розм'якшувалася і її можна було розтушовувати пензлем або пальцями. Дега не тільки по-новому використовував техніку пастелі, а й створював з її допомогою картини, що перевершують за розміром твори інших художників, виконані пастеллю. Іноді він зшивав для цього разом кілька аркушів, щоб отримати поверхню потрібного йому розміру.
Пастелі митців Сполучених Штатів
- Вільям Мерріт Чейз. «Натюрморт з посудом», 1883 р.
- Мері Кассат. «Марго в червоному», без датування.
- Еверет Шинн. «21-а вулиця в Нью-Йорку взимку», бл. 1889 р., Бруклінський музей.
- Вільям Мерріт Чейз. «Троянди в чорній вазі», до 1888 р.
- Чайлд Хассам. «Конкорд Мідуей», бл. 1891 р., Нельсон Аткінс музей.
- Вільям Мерріт Чейз. «Пагорби Шайнкок біля Нью-Йорку», бл. 1895 р., Бруклінський музей.
- Вільям Глакенс. «Сцена в місті», бл. 1910 р., Бруклінський музей.
-
Майстри пастелі різних часів
- Федеріко Бароччі (1535—1612), Італія
- Шарль Лебрен (1619—1690), Франція
- Розальба Кар'єра (1675—1757), Італія-Франція
- Теобальд Мішо (1676—1765)
- Корнеліс Трост (1697—1750), Голландія
- Франсуа Буше (1703—1770), Франція
- Моріс Кантен де Латур (1704—1788)
- (1722—1782), Данія
- Джон Рассел, художник (1745—1806), Велика Британія
- Йоган Барду (друга половина 18 ст.), (Швейцарія ?)
- Жан-Мішель Моро-молодший (), Франція
- Жан-Батіст Перроно (1715—1783), Франція
- Балтазар Деннер (1685—1749)
- Анна Доротея Тербуш-Лішевська (1721—1782), Німеччина
- Жозеф Петіто (1771 — після 1800), Франція
- Йоган Генріх Шмідт (1749—1829)
- Жан де Самсуа (середина 18 ст.)
- Йозеф Пічмал (1758—1834)
- Йоган Дарбес (1747—1810), Німеччина
- Даніель Каффе (1750—1815)
- Олександр Молінарі (1772—1831)
- Карл Вільгельм Барду (1770— після 1842)
- Антон Рафаель Менгс (1728—1779), Німеччина-Іспанія
- П'єр Жак Волер (1729—1802), Франція
- Елізабет Віже-Лебрен (1755—1842), Франція
- Ежен Делакруа (1798—1863), Франція
- Іпполіт Робійяр (?— після 1875), Франція
- Франц фон Ленбах (1836—1904), Німеччина
- Фогель фон Фогельштейн (1788—1868), Німеччина
- Едуар Мане (1832—1883), Франція
- Едгар Дега (1834—1917), Франція
- Анрі Тулуз-Лотрек (1864—1901), Франція
- Оділон Редон (1840—1916)
- Фелісьєн Ропс (1833—1898), Бельгія
- Адольф фон Менцель (1815—1905), Німеччина
- (1847—1935), Німеччина
- Левітан Ісаак Ілліч (1860—1900)
- Сєров Валентин Олександрович (1865—1911), Російська імперія
- Бенуа Олександр Миколайович (1870—1960)
- Сомов Костянтин Андрійович (1869—1936)
- Головін Олександр Якович (1863—1930)
- Добужинський Мстислав Валеріанович ()
- Серебрякова Зінаїда Євгенівна (1884—1967)
- Соня Делоне (1885—1979)
Див. також
Джерела
- Ludorf, Heinz: Pastelle — Landschaften und Blumen. EULEN Verlag: Freiburg i.Br., 1991,
- Gabriele Balitzki: Pastellmalerei. Englisch Verlag: Wiesbaden 2002,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пастель |
- Картини пастеллю (рос.)
- (рос.)
Примітки
- Art & Architecture Thesaurus
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paste l fr pastel vid lat pasta tisto grupa hudozhnih materialiv spresovani sterti u poroshok farbi yaki najchastishe vipuskayutsya u viglyadi m yakih kolorovih olivciv Nazvu pastel mayut yak sami farbi tak i malyunki stvoreni v cij tehnici PastelZ materialupigment 1 i zv yaznik 1 Pastel u VikishovishiKamil Pissarro Bulvar Rosheshuar pastel 1880 r PastelRiznovidiBuvaye troh tipiv suha olijna i voskova Olijna pastel viroblyayetsya z pigmentu z llyanoyu oliyeyu shlyahom presuvannya Analogichno provoditsya suha pastel za tim vinyatkom sho ne vikoristovuyetsya oliya Osnovu zamisu voskovoyi pasteli stanovlyat visk vishoyi yakosti ta pigmenti Olijna pastel vvazhayetsya materialom navchalnim v toj chas yak yiyi suhij analog vikoristovuyetsya yak i v navchalnih cilyah tak i v suto misteckih U tehnici suhoyi pasteli shiroko vikoristovuyetsya prijom roztushovuvannya sho nadaye efekt m yakih perehodiv i nizhnosti koloru Ye dva osnovnih vidi pasteli tverda m yaka M yaki pasteli skladayutsya v osnovnomu z chistogo pigmentu z nevelikoyu kilkistyu rechovini sho pov yazuye Pidhodyat dlya shirokih nasichenih shtrihiv Tverdi pasteli ridshe lamayutsya tomu sho mistyat bilshu kilkist rechovini sho pov yazuye I chudovo pidhodyat dlya malyunka adzhe bik palichki mozhna vikoristovuvati dlya tonu a kinchik dlya tonkih linij i opracyuvannya detalej portret van Goga 1887 r Benedito Kaliksto Ruyina v Italiyi 1906 r Edvin Ostin Ebbi Bob Akrs zi slugoyu 1895 r Hud Leonid Pasternak Graye Vanda Landovska 1907 r Vimogi do paperu Dlya malyuvannya pastellyu potribna fakturna poverhnya yaka bude utrimuvati pigment Malyunki pastellyu zazvichaj vikonuyutsya na kolorovomu paperi Ton paperu pidbirayetsya individualno vrahovuyuchi zavdannya malyunka Bilij papir zavazhaye ociniti nasichenist golovnih koloriv Tri tipi paperu dlya pasteli nazhdachnij papir priznachenij dlya hudozhnih robit prodayetsya v arkushah velikogo formatu pastelna doshka vikonuyetsya z krihitnih chastinok probki oksamitovij papir maye oksamitovu poverhnyu Pri roboti z oksamitovim paperom mozhna vikoristovuvati minimalnu kilkist fiksazhu Takozh mozhna vikoristovuvati papir dlya akvareli Protonuvati akvarelnij papir mozhna vikoristovuyuchi chaj abo kavu Vipravlennya malyunka pastellyu Zazvichaj vipravlennya vnosyat na rannih stadiyah malyunka Dlya vidalennya velikoyi kilkosti koloru vikoristovuyut shiroki penzli zi shetini Pri comu planshet z malyunkom treba trimati vertikalno ce dozvolit zajvim chastinkam padati vniz i ne vtiratisya v papir Takozh vikoristovuyetsya gumka abo shmatochok m yakogo hliba bilij bez zdobi Ale cej metod nepridatnij pri roboti z nazhdachnim chi oksamitovim paperom Lezom britvi mozhna zishkrebti tonki shtrihi Fiksaciya malyunka Dlya zahistu pastelnogo malyunka vid zmazuvannya i zsipannya jogo treba zafiksuvati Dlya cogo pidijde zvichajnij lak dlya volossya abo specialnij fiksator Bude dostatno pari legkih rozpilen Istoriya viniknennya Pastel otrimala svoyu nazvu vid slova a pastellyu yakim imenuvali sposib malyuvannya odnochasno chornim italijskim olivcem i chervonoyu sanginoyu inodi z pidfarbovuvannya inshimi kolorovimi olivcyami sho zastosovuvavsya italijskimi hudozhnikami XVI stolittya v tomu chisli j Leonardo da Vinchi U XVIII stolitti pastel staye vzhe samostijnoyu tehnikoyu ta otrimuye osoblivu populyarnist u Franciyi de yiyi vikoristovuvali taki vidomi hudozhniki yak Fransua Bushe Latur Sharden piznishe Liotar Ezhen Delakrua Vidatnim pastelistom bula j italijska hudozhnicya Rozalba Kar yera zasnovnicya ta uslavlena predstavnicya stilyu rokoko Potim nastav period koli pro pasteli zabuli i interes do neyi znovu prokinuvsya tilki v drugij polovini XIX stolittya Rozalba Karr yera Portret divchinki z bulochkoyu 1725 Galereya Akademiyi Veneciya Rozalba Karr yera Avtoportret 1746 Galereya Akademiyi Veneciya Valentin Syerov Kostyantin Balmont 1905 r Franc fon Lenbah Divchina Eduar Mane Ernest Kabanel 1880 r Eduar Mane Syuzett Lemer u profil Pasteli Dega Edgar Dega Blakitni tancivnici Deyaki providni hudozhniki impresionisti ohoche koristuvalisya pastellyu cinuyuchi yiyi za svizhist tonu i shvidkist z yakoyu vona dozvolyala yim pracyuvati Manera Dega napriklad vidriznyalasya divnoyu svobodoyu vin nakladav pastel smilivimi lamanimi shtrihami inodi zalishayuchi ton paperu sho prostupav kriz pastel abo dodayuchi mazki oliyeyu abo akvarellyu Odnim z vidkrittiv hudozhnika stalo opracyuvannya kartini paroyu pislya chogo pastel rozm yakshuvalasya i yiyi mozhna bulo roztushovuvati penzlem abo palcyami Dega ne tilki po novomu vikoristovuvav tehniku pasteli a j stvoryuvav z yiyi dopomogoyu kartini sho perevershuyut za rozmirom tvori inshih hudozhnikiv vikonani pastellyu Inodi vin zshivav dlya cogo razom kilka arkushiv shob otrimati poverhnyu potribnogo jomu rozmiru Pasteli mitciv Spoluchenih ShtativVilyam Merrit Chejz Shajnkok inter yer 1893 r Vilyam Merrit Chejz Natyurmort z posudom 1883 r Meri Kassat Margo v chervonomu bez datuvannya Everet Shinn 21 a vulicya v Nyu Jorku vzimku bl 1889 r Bruklinskij muzej Vilyam Merrit Chejz Troyandi v chornij vazi do 1888 r Chajld Hassam Konkord Miduej bl 1891 r Nelson Atkins muzej Vilyam Merrit Chejz Pagorbi Shajnkok bilya Nyu Jorku bl 1895 r Bruklinskij muzej Vilyam Glakens Scena v misti bl 1910 r Bruklinskij muzej Meri Kassat Sharl Kelikyan u vici 12 rokiv 1910 r Hudozhnij muzej VoltersMajstri pasteli riznih chasivFelisyen RopsFederiko Barochchi 1535 1612 Italiya Sharl Lebren 1619 1690 Franciya Rozalba Kar yera 1675 1757 Italiya Franciya Teobald Misho 1676 1765 Kornelis Trost 1697 1750 Gollandiya Fransua Bushe 1703 1770 Franciya Moris Kanten de Latur 1704 1788 1722 1782 Daniya Dzhon Rassel hudozhnik 1745 1806 Velika Britaniya Jogan Bardu druga polovina 18 st Shvejcariya Zhan Mishel Moro molodshij Franciya Zhan Batist Perrono 1715 1783 Franciya Baltazar Denner 1685 1749 Anna Doroteya Terbush Lishevska 1721 1782 Nimechchina Zhozef Petito 1771 pislya 1800 Franciya Jogan Genrih Shmidt 1749 1829 Zhan de Samsua seredina 18 st Jozef Pichmal 1758 1834 Jogan Darbes 1747 1810 Nimechchina Daniel Kaffe 1750 1815 Oleksandr Molinari 1772 1831 Karl Vilgelm Bardu 1770 pislya 1842 Anton Rafael Mengs 1728 1779 Nimechchina Ispaniya P yer Zhak Voler 1729 1802 Franciya Elizabet Vizhe Lebren 1755 1842 Franciya Ezhen Delakrua 1798 1863 Franciya Ippolit Robijyar pislya 1875 Franciya Franc fon Lenbah 1836 1904 Nimechchina Fogel fon Fogelshtejn 1788 1868 Nimechchina Eduar Mane 1832 1883 Franciya Edgar Dega 1834 1917 Franciya Anri Tuluz Lotrek 1864 1901 Franciya Odilon Redon 1840 1916 Felisyen Rops 1833 1898 Belgiya Adolf fon Mencel 1815 1905 Nimechchina 1847 1935 Nimechchina Levitan Isaak Illich 1860 1900 Syerov Valentin Oleksandrovich 1865 1911 Rosijska imperiya Benua Oleksandr Mikolajovich 1870 1960 Somov Kostyantin Andrijovich 1869 1936 Golovin Oleksandr Yakovich 1863 1930 Dobuzhinskij Mstislav Valerianovich Serebryakova Zinayida Yevgenivna 1884 1967 Sonya Delone 1885 1979 Div takozhAkvarel Tempera Enkavstika Profil Rokoko Pastel 16 19 stolit Ermitazh DzherelaLudorf Heinz Pastelle Landschaften und Blumen EULEN Verlag Freiburg i Br 1991 ISBN 3 89102 195 X Gabriele Balitzki Pastellmalerei Englisch Verlag Wiesbaden 2002 ISBN 978 3 8241 1102 2PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PastelKartini pastellyu ros ros PrimitkiArt amp Architecture Thesaurus d Track Q611299d Track Q110250907 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim