Олександр Якович Головін (рос. Александр Яковлевич Головин, 17 лютого (1 березня) 1863, Москва — 17 лютого 1930, Дитяче Село) — відомий російський художник. Малював замовлені і театральні портрети, натюрморти з квітами, пейзажі. Надзвичайно обдарований театральний художник, автор багатьох декорацій до вистав і театральних завіс.Займався графікою, робив театральні програмки, ілюстрації до книжок.
Олександр Якович Головін | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Александр Яковлевич Головин | ||||
При народженні | Александр Яковлевич Головин | |||
Народження | 17 лютого (1 березня) 1863 Москва | |||
Смерть | 17 лютого 1930 (66 років) | |||
Дитяче Село (Пушкін) | ||||
Поховання | Новодівочий цвинтар | |||
Національність | росіянин | |||
Країна | Російська імперія, СРСР | |||
Жанр | сценографія і портрет | |||
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества і d | |||
Діяльність | художник, графік, сценограф | |||
Напрямок | Модерн, реалізм | |||
Роки творчості | 1883[1] — 1930[1] | |||
Роботи в колекції | Національний музей Швеції, Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан, Російський музей, Музей мистецтва Мальме, Третьяковська галерея, Національна галерея Вірменії і Національний художній музей Білорусі | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Головін Олександр Якович у Вікісховищі | ||||
Навчання
Народився в Москві. Походить з родини священика. Навчався в відомій гімназії Поліванова, де навчались Максиміліан Волошин, Валерій Брюсов.
Художню освіту отримав в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури, куди потрапив у 1881 р. Навчання починав на відділенні архітектури, але перейшов на художнє. Його вчителі — І. М. Прянішніков і В. Є. Маковський. Добрі відносини з вчителями не склалися, бо ті засуджували самостійність учня і схильність до вирішння декоративних і колористичних завдань. Тому найбільший вплив на формування Головіна мав колорист Полєнов Василь Дмитрович (1844—1927), палітра якого сяяла за словами Головіна. Але офіційно за класом Полєнова він не рахувався.
Двічі в Парижі
Головін двічі відвідав Париж. У 1889 р. він навчався в школі Колароссі (клас Жюля Сімона і Жака Бланша), у 1897 р. в школі Вітті. Захоплення імпресіонізмом мало недовгий час і пізніше матиме залишки лише в технічних засобах Головіна при виконанні пейзажів. Все життя він буде дотримуватись реалізму з незначними домішками імпресіонізму чи модерну. Постійні колористичні пошуки спонукали художника звертатися до роботи переважно темперою,гуашами, пастеллю.
Садиба Абрамцево
Недовга за терміном існування доба стилю модерн характерна зверненням до кустарних промислів і ремісничіх виробів. Захоплення декоративно-ужитковим мистецтвом пережили Савва Мамонтов, Михайло Врубель, Богдан та Варвара Ханенки, Олександр Головін.
Художник робив ескізи меблів, інтер'єрів в неоросійському стилі, килимів. Особливе місце посіли керамічні вироби Головіна в майстерні садиби Абрамцево — тарелі, горщики, вази, кахлі. Піч з кахлями була окрасою інтер'єру в неоросійському стилі, створеному Головіним у 1903 році. А його керамічне панно «Клеопатра» і досі прикрашає фасад готелю «Метрополь» в Москві.
Іспанія
Художник мандрував світом і подорожував у Італії, Греції. Враження після відвідин Греції відбилися в створенні панно «Цвинтар Стародавньої Греції» для Музею красних мистецтв в Москві, яке будував професор В. Цвєтаєв. Панно було зруйновано в часи 2-ї світової війни.
Головін був одним з небагатьох художників Росії, що відвідали далеку Іспанію. Художник побачив Бургос, Барселону, Мадрид, Толедо, Валенсію, Гранаду з залишками палацу мавританських володарів Альгамбри. Іспанія вразила художника контрастом багатої історії, запальних іспанських характерів і надзвичайним поширенням бідності. Іспанія, її костюми, її жінки довго будуть одною з тем станкового живопису художника, яку в Росії підживлювали вистави опери Ж. Бізе «Кармен».
Портрети пензля Головіна
Головін виробився у цікавого портретиста ще в ранні роки. Коло його моделей спочатку замикалося на друзях чи молодій дружині («Портрет невідомого хлопчика», 1887, «художник Є.Татевосян»,1898, «Заснула» (дружина художника).
Серед замовлених портретів Головіна — кінний портрет багачки Є.Носової, поет Михайло Кузмін, художник Реріх Микола Костянтинович, невідомий аристократ з тенісною ракеткою. Пізніше будуть створені портрети композитора Скрябіна Олександра Миколайовича, режисера В. Меєрхольда, декілька надзвичайно вдалих автопортретів.
Зустрічі і співпраця з багатьма акторами спонукала художника до створення портретів низки акторів. Серед них головне місце посіли портрети оперного співака Ф.Шаляпіна в ролях Фарлафа («Руслан і Людмила»), Мефістофеля («Фауст» Гуно), царя Бориса Годунова («Борис Годунов» Мусоргського), Олоферна («Юдиф» Серова).
Мамонтовський гурток
Перші театральні роботи Головін виконав в Мамонтовському гуртку. Проихильник опери і оперного співу, Савва Мамонтов часто влаштовував домашні вистави в садибі Абрамцево. Художник М.Нестеров згадував: "…там була атмосфера, де "всі грають, малюють і співають. Усі артисти чи друзі артистів ". Нєстєрова доповнював Станіславський Костянтин Сергійович, який теж бував в Абрамцево: « Тоді весь будинок на тиждень або два робився філією майстерень кравців і художників. В одній кімнаті стелили полотно для Полєнова, поряд працював Врубель, в другій половині будинку шили і приміряли театральні костюми, в куточках йшлись репетиції. В кабінеті хазяїна сяяли вогні, грюкали сокири, бо там майстрували сцену».
Пізніше за сприяння Головіна при Імператорських театрах відкриють бутафорський цех і новий костюмерний.
1898 рік. Початок роботи в театрі
У 1898 р. Головін, якого добре знали в Москві, отримав запрошення на роботу в Великий театр (російською — Большой театр). Після вагань художник погодився і це стало початком його довгої співпраці з різними театрами. На жаль, блискуча театральна кар'єра майстра приховала його звершення в жанрах портрету, в пейзажному живопису, в створенні декоративних панно. Довгий час Головіна вивчали і зараховували до суто театральних художників, що було і залишається помилкою.
Перелік театральних робіт (декорації)
- Льодовий дім (опера Корещенка, 1900)
- Псковітянка (опера Римського-Корсакова, 1901)
- Кармен (опера Жоржа Бізе, 1908)
- У брами царства (опера Гамсуна, 1908)
- Орфей і Еврідіка (опера Глюка, 1911)
- Гроза (драма Островського, 1916)
- Маскарад (драма Лермонтова, 1917)
- Кам'яний гість (за Пушкіним і Даргомизьким, 1917)
Короткий термін працював в антрепризі Дягілєва Сергія Павловича в Російських сезонах в Парижі (декорації до опери «Борис Годунов», 1908, балету «Жар-птах» Стравинського, 1910).
Старий театральний художник (за часів після більшовицького перевороту 1917 р.) встиг зробити декорації до «Весілля Фігаро», 1927 р. та до «Отелло» Шекспіра(обидва у МХАТі в Москві).
Смерть
Головін мав хворобу серця, що і спричинило його смерть. Він помер у Дитячому Селі, як перейменували більшовики царську резиденцію (в минулому Царське Село (музей-заповідник)).
Див. також
Примітки
- RKDartists
Джерела
- А. Я. Головин. Встречи и впечатления. Письма. Воспоминания о Головине, Л. — М., 1960 (рос) ;
- Бассехес А., Театр и живопись Головина, М., [1970](рос) .
- Онуфриева С. «Александр Яковлевич Головин». Л., 1977(рос) .
- Гофман И. «Головин-портретист». Л., 1981(рос) .
- Александр Головин: Альбом. М., 1981(рос) .
- Пожарская М. «Александр Головин». М., 1991(рос).
Посилання
- Александр Яковлевич Головин. Биография, творчество и картины художника [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Головин Александр Яковлевич. Биография и творчество художника на Artonline.ru [ 8 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Головин — Светский театральный художник. Картины [ 30 липня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golovin Oleksandr Yakovich Golovin ros Aleksandr Yakovlevich Golovin 17 lyutogo 1 bereznya 1863 18630301 Moskva 17 lyutogo 1930 Dityache Selo vidomij rosijskij hudozhnik Malyuvav zamovleni i teatralni portreti natyurmorti z kvitami pejzazhi Nadzvichajno obdarovanij teatralnij hudozhnik avtor bagatoh dekoracij do vistav i teatralnih zavis Zajmavsya grafikoyu robiv teatralni programki ilyustraciyi do knizhok Oleksandr Yakovich Golovinros Aleksandr Yakovlevich GolovinPri narodzhenniAleksandr Yakovlevich GolovinNarodzhennya17 lyutogo 1 bereznya 1863 1863 03 01 MoskvaSmert17 lyutogo 1930 1930 02 17 66 rokiv Dityache Selo Pushkin PohovannyaNovodivochij cvintarNacionalnistrosiyaninKrayinaRosijska imperiya SRSRZhanrscenografiya i portretNavchannyaMoskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestva i dDiyalnisthudozhnik grafik scenografNapryamokModern realizmRoki tvorchosti1883 1 1930 1 Roboti v kolekciyiNacionalnij muzej Shveciyi Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Respubliki Tatarstan Rosijskij muzej Muzej mistectva Malme Tretyakovska galereya Nacionalna galereya Virmeniyi i Nacionalnij hudozhnij muzej BilorusiNagorodi Golovin Oleksandr Yakovich u VikishovishiNavchannyaNarodivsya v Moskvi Pohodit z rodini svyashenika Navchavsya v vidomij gimnaziyi Polivanova de navchalis Maksimilian Voloshin Valerij Bryusov Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi i arhitekturi Avtoportret 1919 r Hudozhnyu osvitu otrimav v Moskovskomu uchilishi zhivopisu skulpturi i arhitekturi kudi potrapiv u 1881 r Navchannya pochinav na viddilenni arhitekturi ale perejshov na hudozhnye Jogo vchiteli I M Pryanishnikov i V Ye Makovskij Dobri vidnosini z vchitelyami ne sklalisya bo ti zasudzhuvali samostijnist uchnya i shilnist do virishnnya dekorativnih i koloristichnih zavdan Tomu najbilshij vpliv na formuvannya Golovina mav kolorist Polyenov Vasil Dmitrovich 1844 1927 palitra yakogo syayala za slovami Golovina Ale oficijno za klasom Polyenova vin ne rahuvavsya Dvichi v ParizhiBerezi 1908 r Golovin dvichi vidvidav Parizh U 1889 r vin navchavsya v shkoli Kolarossi klas Zhyulya Simona i Zhaka Blansha u 1897 r v shkoli Vitti Zahoplennya impresionizmom malo nedovgij chas i piznishe matime zalishki lishe v tehnichnih zasobah Golovina pri vikonanni pejzazhiv Vse zhittya vin bude dotrimuvatis realizmu z neznachnimi domishkami impresionizmu chi modernu Postijni koloristichni poshuki sponukali hudozhnika zvertatisya do roboti perevazhno temperoyu guashami pastellyu Sadiba AbramcevoNedovga za terminom isnuvannya doba stilyu modern harakterna zvernennyam do kustarnih promisliv i remisnichih virobiv Zahoplennya dekorativno uzhitkovim mistectvom perezhili Savva Mamontov Mihajlo Vrubel Bogdan ta Varvara Hanenki Oleksandr Golovin Hudozhnik robiv eskizi mebliv inter yeriv v neorosijskomu stili kilimiv Osoblive misce posili keramichni virobi Golovina v majsterni sadibi Abramcevo tareli gorshiki vazi kahli Pich z kahlyami bula okrasoyu inter yeru v neorosijskomu stili stvorenomu Golovinim u 1903 roci A jogo keramichne panno Kleopatra i dosi prikrashaye fasad gotelyu Metropol v Moskvi IspaniyaHudozhnik mandruvav svitom i podorozhuvav u Italiyi Greciyi Vrazhennya pislya vidvidin Greciyi vidbilisya v stvorenni panno Cvintar Starodavnoyi Greciyi dlya Muzeyu krasnih mistectv v Moskvi yake buduvav profesor V Cvyetayev Panno bulo zrujnovano v chasi 2 yi svitovoyi vijni Golovin buv odnim z nebagatoh hudozhnikiv Rosiyi sho vidvidali daleku Ispaniyu Hudozhnik pobachiv Burgos Barselonu Madrid Toledo Valensiyu Granadu z zalishkami palacu mavritanskih volodariv Algambri Ispaniya vrazila hudozhnika kontrastom bagatoyi istoriyi zapalnih ispanskih harakteriv i nadzvichajnim poshirennyam bidnosti Ispaniya yiyi kostyumi yiyi zhinki dovgo budut odnoyu z tem stankovogo zhivopisu hudozhnika yaku v Rosiyi pidzhivlyuvali vistavi operi Zh Bize Karmen Portreti penzlya GolovinaTeatralnij rezhiser V Meyerhold Golovin virobivsya u cikavogo portretista she v ranni roki Kolo jogo modelej spochatku zamikalosya na druzyah chi molodij druzhini Portret nevidomogo hlopchika 1887 hudozhnik Ye Tatevosyan 1898 Zasnula druzhina hudozhnika Sered zamovlenih portretiv Golovina kinnij portret bagachki Ye Nosovoyi poet Mihajlo Kuzmin hudozhnik Rerih Mikola Kostyantinovich nevidomij aristokrat z tenisnoyu raketkoyu Piznishe budut stvoreni portreti kompozitora Skryabina Oleksandra Mikolajovicha rezhisera V Meyerholda dekilka nadzvichajno vdalih avtoportretiv Zustrichi i spivpracya z bagatma aktorami sponukala hudozhnika do stvorennya portretiv nizki aktoriv Sered nih golovne misce posili portreti opernogo spivaka F Shalyapina v rolyah Farlafa Ruslan i Lyudmila Mefistofelya Faust Guno carya Borisa Godunova Boris Godunov Musorgskogo Oloferna Yudif Serova Mamontovskij gurtokPershi teatralni roboti Golovin vikonav v Mamontovskomu gurtku Proihilnik operi i opernogo spivu Savva Mamontov chasto vlashtovuvav domashni vistavi v sadibi Abramcevo Hudozhnik M Nesterov zgaduvav tam bula atmosfera de vsi grayut malyuyut i spivayut Usi artisti chi druzi artistiv Nyestyerova dopovnyuvav Stanislavskij Kostyantin Sergijovich yakij tezh buvav v Abramcevo Todi ves budinok na tizhden abo dva robivsya filiyeyu majsteren kravciv i hudozhnikiv V odnij kimnati stelili polotno dlya Polyenova poryad pracyuvav Vrubel v drugij polovini budinku shili i primiryali teatralni kostyumi v kutochkah jshlis repeticiyi V kabineti hazyayina syayali vogni gryukali sokiri bo tam majstruvali scenu Piznishe za spriyannya Golovina pri Imperatorskih teatrah vidkriyut butaforskij ceh i novij kostyumernij 1898 rik Pochatok roboti v teatriU 1898 r Golovin yakogo dobre znali v Moskvi otrimav zaproshennya na robotu v Velikij teatr rosijskoyu Bolshoj teatr Pislya vagan hudozhnik pogodivsya i ce stalo pochatkom jogo dovgoyi spivpraci z riznimi teatrami Na zhal bliskucha teatralna kar yera majstra prihovala jogo zvershennya v zhanrah portretu v pejzazhnomu zhivopisu v stvorenni dekorativnih panno Dovgij chas Golovina vivchali i zarahovuvali do suto teatralnih hudozhnikiv sho bulo i zalishayetsya pomilkoyu Perelik teatralnih robit dekoraciyi Eskiz dekoraciyi do operi Dargomizkogo Kam yanij gist 1917 r Derzhavnij Rosijskij muzej Maskaradna zala Eskiz O Golovina do drami M Lermontova Lodovij dim opera Koreshenka 1900 Pskovityanka opera Rimskogo Korsakova 1901 Karmen opera Zhorzha Bize 1908 U brami carstva opera Gamsuna 1908 Orfej i Evridika opera Glyuka 1911 Groza drama Ostrovskogo 1916 Maskarad drama Lermontova 1917 Kam yanij gist za Pushkinim i Dargomizkim 1917 Korotkij termin pracyuvav v antreprizi Dyagilyeva Sergiya Pavlovicha v Rosijskih sezonah v Parizhi dekoraciyi do operi Boris Godunov 1908 baletu Zhar ptah Stravinskogo 1910 Starij teatralnij hudozhnik za chasiv pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r vstig zrobiti dekoraciyi do Vesillya Figaro 1927 r ta do Otello Shekspira obidva u MHATi v Moskvi SmertGolovin mav hvorobu sercya sho i sprichinilo jogo smert Vin pomer u Dityachomu Seli yak perejmenuvali bilshoviki carsku rezidenciyu v minulomu Carske Selo muzej zapovidnik Div takozhRepeticiya Teatralna zavisa Teatralna programka Teatr arhitekturna sporuda Portret aktora v roli Teatralno dekoracijne mistectvo Teatralnij muzej imeni BahrushinaPrimitkiRKDartists d Track Q17299517DzherelaA Ya Golovin Vstrechi i vpechatleniya Pisma Vospominaniya o Golovine L M 1960 ros Bassehes A Teatr i zhivopis Golovina M 1970 ros Onufrieva S Aleksandr Yakovlevich Golovin L 1977 ros Gofman I Golovin portretist L 1981 ros Aleksandr Golovin Albom M 1981 ros Pozharskaya M Aleksandr Golovin M 1991 ros PosilannyaAleksandr Yakovlevich Golovin Biografiya tvorchestvo i kartiny hudozhnika 24 bereznya 2022 u Wayback Machine Golovin Aleksandr Yakovlevich Biografiya i tvorchestvo hudozhnika na Artonline ru 8 travnya 2008 u Wayback Machine Golovin Svetskij teatralnyj hudozhnik Kartiny 30 lipnya 2013 u Wayback Machine