Галерея Академії (Венеція) (італ. Gallerie dell'Accademia) — італійський державний музей і картинна галерея.
Галерея Академії (Венеція) | |
---|---|
італ. Gallerie dell'Accademia | |
45°25′51″ пн. ш. 12°19′41″ сх. д. / 45.43107800002777452° пн. ш. 12.32813900002777885° сх. д.Координати: 45°25′51″ пн. ш. 12°19′41″ сх. д. / 45.43107800002777452° пн. ш. 12.32813900002777885° сх. д. | |
Тип | художня галерея[1][2][3] d d[2] Музей сучасного мистецтва[d][4] d (2014) і Q124830411?[3] |
Статус спадщини | d[5] |
Склад | d, d, d, Q81687031?, d, d, d, d, d і d |
Країна | Італія[6][5] |
Розташування | Італія, Венеція, |
Адреса | 30123[5][2] Campo della Carità, Dorsoduro 1050, Venezia |
Стиль | Архітектура Відродження, бароко і готика |
Архітектор | Андреа Палладіо і d |
Засновник | Наполеон I Бонапарт[1] |
Засновано | заснована 1750 р. Відкрита 1817. |
Відкрито | 1817 |
Фонд | 400 документ[7] і 400 документ[8] |
Відвідувачі | 97 731 осіб (2020)[2] 134 332 осіб (2021)[9] |
Сайт | Офіційний сайт Галереї Академії (Венеція) |
Галерея Академії (Венеція) (Італія) | |
Галерея Академії у Вікісховищі |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2010) |
Історія
Заснування
Художні традиції у Венеції були сформовані давно та мали декілька значних змін включно до XV століття (від Візантії, Риму, Флоренції). Але згодом художні техніки стали настільки самодостатніми, що самостійно почали впливати на власних і закордонних художників. Венеційська школа живопису стала одним із провідних художніх центрів Італії та світу в XVI- XVIII століттях.
Однак художня академія в місті заснована лише в 1750 році — набагато пізніше, ніж академія братів Караччі в місті Болонья (кінець 16 ст.), і лише на сім років раніше академії в Петербурзі.
Сенат Венеції видав наказ про створення Галереї художньої академії, а її колекції живопису стали зразками для навчання. Першим директором галереї та президентом академії було призначено П'єтра Едвардса.
П'єтро Едвардс
П'єтро Едвардс, що посів місце президента Академії, став надзвичайно вдалим вибором Сенату Венеції. Так, Едвардс подав у Сенат проєкт створення реставраційних майстерень у 1777 році, а через рік вони вже запрацювали.
Вагому роль П'єтро Едвардс зіграв в перешкоді грабіжницьких вивозів мистецьких скарбів Венеції в Парижі, під час падіння Венеційської республіки й захоплення Венеції військами Наполеона Бонапарта. Окупаційна французька влада зачинила багато монастирів і церков Венеції. Розпочався масовий розпродаж картин і витворів мистецтва з релігійних установ. П'єтро Едвардс, як і державний діяч Теодоро Коррер, рятував, купував і переховував значні мистецькі твори, щоб зберегти їх для Венеції та Італії. Частково цьому сприяла й окупаційна французька влада.
Приміщення галереї
Почалася реорганізація самої Академії. Її приміщення віддали релігійному братству милосердя (Санта Марія делла Харіта), засноване ще у 1260 р., будівлі монастиря (арх. Палладіо), що згоріли в 17 ст. і були відбудовані заново. Реконструкцію закінчили лише у 1811 р. Галерею відчинили для відвідувачів 10 серпня 1817 року.
Формування колекцій
Твори мистецтва (картини Тиціана, Лоренцо Лотто, Веронезе, Тінторетто) століттями вивозили з Венеції. Продавали як уславлені вироби скла Мурано (венеційське скло), так і мереживо з Бурано, і книги венеційських друкарень тощо. Але Венеція мало страждала через продажі, бо довго і сама була войовничою і торговельною імперією. До міста масово звозили коштовні східні тканини, килими, скульптури. Тут роками працювали власні й закордонні майстри — греки, німці, французи.
Венеційські монастирі та церкви століттями накопичували зразки живопису, скульптур, ювелірних виробів — наприклад музей Коррер, приватна колекція вельмож. З роками приватні колекції знову перейшли в музейні заклади Венеції. У 1822 р. колекція Боссі відала Галереї малюнки Леонардо да Вінчі . По заповіту сюди перейшли збірки родин Молін (1816 р.), Контаріні (1838 р.), Хеллман (1850 р.). Колекцію Манфрін Галерея просто придбала сама. Однак у 1850 р. російський цар Микола I перекупив збірку родини Барбаріго, що дала Імператорському Ермітажу майже всі його теперішні шедеври Тиціана. Але Галереї вже було що показувати й без збірки Барбаріго.
По іншому склалась доля вівтаря «Ассунта», створеного свого часу Тиціаном. Картину вдалося врятувати з храму і передати до Галереї, де вона зберігалась з її початкового періоду до 1923 року. Лише після цього вівтарну картину повернули до церкви Фрарі, для якої вона і була створена. Можливість створити та передати копію у церкву Фрарі була проігнорована.
Приміщення Галереї не були настільки великими, щоб вмістити всі звезені туди картини. Частину картин передали у Рим, а частину у Мілан (Пінакотека Брера). Серед важливих надходжень початку 19 століття — картина «Багатій і бідний Лазар» Боніфачо де Пітаті (1483—1557). Первісна галерея відкрила для відвідин всього п'ять залів.
Справи президента академії П'єтро Едвардса продовжили наступні директори — Д. Канталамесса, Д. Фоголарі. Нині це не одна, а декілька галерей.
Шедеври галереї
Художня вартість збірки надзвичайна, попри відсутність багатьох картин іноземних майстрів. В цьому характерна особливість збірки, не схожої на картинні галереї Флоренції, Риму, Мілану, Берліну, Мадриду, Лондона.
На відміну від Музею Коррер, Галерея має значні твори майже всіх відомих майстрів Венеції, часто не по одному зразку. Тут є:
Малюнки в збірці галереї художньої академії
- Себастьяно Річчі. «Штудія голови старого», аркуш з альбома
- Леонардо да Вінчі. «Фігури танцівниць», бл. 1515 р.
- Джованні Амброджо Фіджині. «Штудія чоловічої фігури». 1586 р.
- Леонардо да Вінчі. «Штудія до голови мадонни
Портретний жанр
- Якопо Тінторетто. «Портрет прокуратора Якопо Соранцо», бл. 1550 р.
- Тібеіо Тінеллі. «Луїджі Молін», перша третина 17 ст.
- Лоренцо Лотто. «Портрет невідомого», бл. 1527 р.
- Якопо Пальма старший. «Невідома білявка з Венеції», надотавана
- Бернардо Строцці. «Дож Франческо Еріццо»
- Бернардо Строцці. «Джованні Грімані»
Обрані твори (галерея)
- Карло Крівеллі. Поліптих з катедрального собору Камеріно.
- Андреа ді Мурано. Центральна частина поліптиха зі святими і донаторами, бл. 1475 р.
- Марко Базаїті. «Моління про чашу»
- Чіма да Конельяно. «Оплакування Христа»
- Себастьяно дель Пьомбо. «Св. Вартоломей та св. Себастьян»
-
-
- Якопо Пальма молодший. «Повернення блудного сина», до 1600 р.
- Якопо Пальма молодший. «Св. Яків малий»
- Лука Джордано. «Христа знімають з хреста»
- П'єр Франческо Мола. Флегматик (алегорія темперамента людини), середина 17 ст.
- Невідомий караваджист. «Гра в шахи». до 1620 р.
- Себастьяно Маццоні. «Благовіщення», 1650 р.
- Ніколас ван Верендаль. «Марнота марнот». 1679 р.
- Еварісто Баскеніс. «Натюрморт з кабінетцем і музичними інструментами», до 1677 р.
- Бернардо Строцці. «Бенкет в домі Симона фарісея»
- Йоган Лісс. « Батьки оплакують смерть Авеля»
- Розальба Кар'єра. «Автопортрет», бл. 1746 р.
Див. також
Примітки
- https://www.gallerieaccademia.it/en/museum-complex
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2019.
- dati.beniculturali.it — 2014.
- archINFORM — 1994.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
- Гнідик, Ірина (28 грудня 2021). ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОГОРОДИЦІ У ВЕНЕЦІЇ. Problems of humanities. History. № 8/50. с. 402—419. doi:10.24919/2312-2595.8/50.246522. ISSN 2664-3715. Процитовано 25 травня 2022.
- Orlovskii, Sergei Pavlovich (30 квітня 2022). Osobennosti signal'noi zvuchnosti proekta "Galereia notnykh portretov" kompozitora S.S. Korenblita. Peculiarities of Signal Sonority of "Note Portraits Gallery" of the Composer S.S. Corenblith. Publishing house Sreda.
- Викентій., Макушев, (1874-<1882>). Историческіе памятники южных славян и сосѣдних им народов : извлеченые из итальянских архивов и библіотек. V tip. Varshavskago ucheb. okruga. OCLC 22345302.
- Skliarenko, Halyna (23 березня 2021). Transcarpathian School of Painting and the Return to Modernism in the 1960s Ukrainian Art. Folk art and ethnology. № 1. с. 46—53. doi:10.15407/nte2021.01.046. ISSN 2664-4282. Процитовано 28 травня 2022.
- Никитюк О. Д. «Художественные музеи Венеции», серия «Города и музеи мира», М., 1979,с. 11
- Рисунок 2 – Анатомический музей ЮУрГГПУ. dx.doi.org. Процитовано 2 червня 2022.
- Никитюк О. Д. «Художественные музеи Венеции», серия «Города и музеи мира», М., 1979, с. 12
- Никитюк О. Д. «Художественные музеи Венеции», серия «Города и музеи мира», М., 1979,с. 13
Посилання
- Офіційний сайт(італ.),
Джерела
- Никитюк О. Д. «Художественные музеи Венеции», серия «Города и музеи мира», М., 1979
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galereya Akademiyi Veneciya ital Gallerie dell Accademia italijskij derzhavnij muzej i kartinna galereya Galereya Akademiyi Veneciya ital Gallerie dell Accademia45 25 51 pn sh 12 19 41 sh d 45 43107800002777452 pn sh 12 32813900002777885 sh d 45 43107800002777452 12 32813900002777885 Koordinati 45 25 51 pn sh 12 19 41 sh d 45 43107800002777452 pn sh 12 32813900002777885 sh d 45 43107800002777452 12 32813900002777885Tip hudozhnya galereya 1 2 3 d d 2 Muzej suchasnogo mistectva d 4 d 2014 i Q124830411 3 Status spadshini d 5 Sklad d d d Q81687031 d d d d d i dKrayina Italiya 6 5 Roztashuvannya Italiya Veneciya Adresa 30123 5 2 Campo della Carita Dorsoduro 1050 VeneziaStil Arhitektura Vidrodzhennya baroko i gotikaArhitektor Andrea Palladio i dZasnovnik Napoleon I Bonapart 1 Zasnovano zasnovana 1750 r Vidkrita 1817 Vidkrito 1817Fond 400 dokument 7 i 400 dokument 8 Vidviduvachi 97 731 osib 2020 2 134 332 osib 2021 9 Sajt Oficijnij sajt Galereyi Akademiyi Veneciya Galereya Akademiyi Veneciya Italiya Galereya Akademiyi u VikishovishiCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2010 IstoriyaZasnuvannya Alvize Vivarini Madonna zi Svyatimi Hudozhni tradiciyi u Veneciyi buli sformovani davno ta mali dekilka znachnih zmin vklyuchno do XV stolittya vid Vizantiyi Rimu Florenciyi Ale zgodom hudozhni tehniki stali nastilki samodostatnimi sho samostijno pochali vplivati na vlasnih i zakordonnih hudozhnikiv Venecijska shkola zhivopisu stala odnim iz providnih hudozhnih centriv Italiyi ta svitu v XVI XVIII stolittyah Odnak hudozhnya akademiya v misti zasnovana lishe v 1750 roci nabagato piznishe nizh akademiya brativ Karachchi v misti Bolonya kinec 16 st i lishe na sim rokiv ranishe akademiyi v Peterburzi Senat Veneciyi vidav nakaz pro stvorennya Galereyi hudozhnoyi akademiyi a yiyi kolekciyi zhivopisu stali zrazkami dlya navchannya Pershim direktorom galereyi ta prezidentom akademiyi bulo priznacheno P yetra Edvardsa P yetro Edvards Hud Chima da Konelyano Madonna zi Svyatimi Hud Chima da Konelyano Perekonannya apostola Fomi P yetro Edvards sho posiv misce prezidenta Akademiyi stav nadzvichajno vdalim viborom Senatu Veneciyi Tak Edvards podav u Senat proyekt stvorennya restavracijnih majsteren u 1777 roci a cherez rik voni vzhe zapracyuvali Vagomu rol P yetro Edvards zigrav v pereshkodi grabizhnickih vivoziv misteckih skarbiv Veneciyi v Parizhi pid chas padinnya Venecijskoyi respubliki j zahoplennya Veneciyi vijskami Napoleona Bonaparta Okupacijna francuzka vlada zachinila bagato monastiriv i cerkov Veneciyi Rozpochavsya masovij rozprodazh kartin i vitvoriv mistectva z religijnih ustanov P yetro Edvards yak i derzhavnij diyach Teodoro Korrer ryatuvav kupuvav i perehovuvav znachni mistecki tvori shob zberegti yih dlya Veneciyi ta Italiyi Chastkovo comu spriyala j okupacijna francuzka vlada Primishennya galereyiPochalasya reorganizaciya samoyi Akademiyi Yiyi primishennya viddali religijnomu bratstvu miloserdya Santa Mariya della Harita zasnovane she u 1260 r budivli monastirya arh Palladio sho zgorili v 17 st i buli vidbudovani zanovo Rekonstrukciyu zakinchili lishe u 1811 r Galereyu vidchinili dlya vidviduvachiv 10 serpnya 1817 roku Formuvannya kolekcij Dzh Bellini Madonna rodini Kontarini Tvori mistectva kartini Ticiana Lorenco Lotto Veroneze Tintoretto stolittyami vivozili z Veneciyi Prodavali yak uslavleni virobi skla Murano venecijske sklo tak i merezhivo z Burano i knigi venecijskih drukaren tosho Ale Veneciya malo strazhdala cherez prodazhi bo dovgo i sama bula vojovnichoyu i torgovelnoyu imperiyeyu Do mista masovo zvozili koshtovni shidni tkanini kilimi skulpturi Tut rokami pracyuvali vlasni j zakordonni majstri greki nimci francuzi Venecijski monastiri ta cerkvi stolittyami nakopichuvali zrazki zhivopisu skulptur yuvelirnih virobiv napriklad muzej Korrer privatna kolekciya velmozh Z rokami privatni kolekciyi znovu perejshli v muzejni zakladi Veneciyi U 1822 r kolekciya Bossi vidala Galereyi malyunki Leonardo da Vinchi Po zapovitu syudi perejshli zbirki rodin Molin 1816 r Kontarini 1838 r Hellman 1850 r Kolekciyu Manfrin Galereya prosto pridbala sama Odnak u 1850 r rosijskij car Mikola I perekupiv zbirku rodini Barbarigo sho dala Imperatorskomu Ermitazhu majzhe vsi jogo teperishni shedevri Ticiana Ale Galereyi vzhe bulo sho pokazuvati j bez zbirki Barbarigo Po inshomu sklalas dolya vivtarya Assunta stvorenogo svogo chasu Ticianom Kartinu vdalosya vryatuvati z hramu i peredati do Galereyi de vona zberigalas z yiyi pochatkovogo periodu do 1923 roku Lishe pislya cogo vivtarnu kartinu povernuli do cerkvi Frari dlya yakoyi vona i bula stvorena Mozhlivist stvoriti ta peredati kopiyu u cerkvu Frari bula proignorovana Primishennya Galereyi ne buli nastilki velikimi shob vmistiti vsi zvezeni tudi kartini Chastinu kartin peredali u Rim a chastinu u Milan Pinakoteka Brera Sered vazhlivih nadhodzhen pochatku 19 stolittya kartina Bagatij i bidnij Lazar Bonifacho de Pitati 1483 1557 Pervisna galereya vidkrila dlya vidvidin vsogo p yat zaliv Spravi prezidenta akademiyi P yetro Edvardsa prodovzhili nastupni direktori D Kantalamessa D Fogolari Nini ce ne odna a dekilka galerej Shedevri galereyi Hud Mikele Mariyeski pejzazh Hud Mikele Mariyeski veduta Hudozhnya vartist zbirki nadzvichajna popri vidsutnist bagatoh kartin inozemnih majstriv V comu harakterna osoblivist zbirki ne shozhoyi na kartinni galereyi Florenciyi Rimu Milanu Berlinu Madridu Londona Na vidminu vid Muzeyu Korrer Galereya maye znachni tvori majzhe vsih vidomih majstriv Veneciyi chasto ne po odnomu zrazku Tut ye Alvize Vivarini Andrea Mantenya P yero della Francheska Dzhovanni Bellini Chima da Konelyano Dzhordzhone Tician Veroneze Tintoretto Lorenco Lotto Luka Dzhordano Domeniko Fetti Rozalba Kar yera Vittore Karpachcho Dzhuzeppe Baccani Vittore Gislandi ta inshi Malyunki v zbirci galereyi hudozhnoyi akademiyiSebastyano Richchi Shtudiya golovi starogo arkush z alboma Leonardo da Vinchi Figuri tancivnic bl 1515 r Dzhovanni Ambrodzho Fidzhini Shtudiya cholovichoyi figuri 1586 r Leonardo da Vinchi Shtudiya do golovi madonniPortretnij zhanrYakopo Tintoretto Portret prokuratora Yakopo Soranco bl 1550 r Tibeio Tinelli Luyidzhi Molin persha tretina 17 st Lorenco Lotto Portret nevidomogo bl 1527 r Yakopo Palma starshij Nevidoma bilyavka z Veneciyi nadotavana Bernardo Strocci Dozh Franchesko Ericco Bernardo Strocci Dzhovanni Grimani Obrani tvori galereya Bartolomeo Vivarini Sv Amvrosij i svyati Karlo Krivelli Poliptih z katedralnogo soboru Kamerino Andrea di Murano Centralna chastina poliptiha zi svyatimi i donatorami bl 1475 r Marko Bazayiti Molinnya pro chashu Chima da Konelyano Oplakuvannya Hrista Sebastyano del Pombo Sv Vartolomej ta sv Sebastyan Bagatij i bidnij Lazar de Pitati Burya Dzhordzhone Yakopo Palma molodshij Povernennya bludnogo sina do 1600 r Yakopo Palma molodshij Sv Yakiv malij Luka Dzhordano Hrista znimayut z hresta P yer Franchesko Mola Flegmatik alegoriya temperamenta lyudini seredina 17 st Nevidomij karavadzhist Gra v shahi do 1620 r Sebastyano Macconi Blagovishennya 1650 r Nikolas van Verendal Marnota marnot 1679 r Evaristo Baskenis Natyurmort z kabinetcem i muzichnimi instrumentami do 1677 r Bernardo Strocci Benket v domi Simona fariseya Jogan Liss Batki oplakuyut smert Avelya Rozalba Kar yera Avtoportret bl 1746 r Div takozhPalac dozhiv Muzej Korrer Venecijska shkola Vidrodzhennya Kvatrochento Chinkvechento KaravadzhizmPrimitkihttps www gallerieaccademia it en museum complex Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2019 d Track Q113511370d Track Q214195 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 archINFORM 1994 d Track Q265049 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2023 d Track Q120783133 Gnidik Irina 28 grudnya 2021 ChUDOTVORNI IKONI BOGORODICI U VENECIYi Problems of humanities History 8 50 s 402 419 doi 10 24919 2312 2595 8 50 246522 ISSN 2664 3715 Procitovano 25 travnya 2022 Orlovskii Sergei Pavlovich 30 kvitnya 2022 Osobennosti signal noi zvuchnosti proekta Galereia notnykh portretov kompozitora S S Korenblita Peculiarities of Signal Sonority of Note Portraits Gallery of the Composer S S Corenblith Publishing house Sreda Vikentij Makushev 1874 lt 1882 gt Istoricheskie pamyatniki yuzhnyh slavyan i sosѣdnih im narodov izvlechenye iz italyanskih arhivov i bibliotek V tip Varshavskago ucheb okruga OCLC 22345302 Skliarenko Halyna 23 bereznya 2021 Transcarpathian School of Painting and the Return to Modernism in the 1960s Ukrainian Art Folk art and ethnology 1 s 46 53 doi 10 15407 nte2021 01 046 ISSN 2664 4282 Procitovano 28 travnya 2022 Nikityuk O D Hudozhestvennye muzei Venecii seriya Goroda i muzei mira M 1979 s 11 Risunok 2 Anatomicheskij muzej YuUrGGPU dx doi org Procitovano 2 chervnya 2022 Nikityuk O D Hudozhestvennye muzei Venecii seriya Goroda i muzei mira M 1979 s 12 Nikityuk O D Hudozhestvennye muzei Venecii seriya Goroda i muzei mira M 1979 s 13Portal Muzeyi Portal Zhivopis Portal Italiya PosilannyaOficijnij sajt ital DzherelaNikityuk O D Hudozhestvennye muzei Venecii seriya Goroda i muzei mira M 1979