Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Буря» — відома картина художника 16 століття Джорджоне да Кастельфранко венеційської школи живопису.
 |
| Джорджоне |
| Буря, 1508 |
| італ. La Tempesta |
| Полотно, олійні фарби. 78 см × 72 см |
| Галерея Академії (Венеція), Італія |
Перебування картини
Марк Антоніо Мікіель бачив картину у 1530 р. в маєтку венеційського аристократа Габріеля Вендрамін. Це найдавніше свідоцтво про полотно, що знайдене в документах. Не знаючи назви картини, він записав її як " Пейзаж на полотні з грозою, циганкою та солдатом, намальований рукою Джорджо да Кастельфранко ". Безсоромно оголену жінку Мікіель приймав за циганку, а хлопця зі списом — за вояка.
За цією назвою картину і відшукали пізніше, як і інші, що бачив колись Мікіель. Декілька століть картину називали « Родина Джорджоне». Блискавка на полотні спонукала до нової назви — " Гроза ". Тепер це " Буря ".
У 1885 р. полотно віднайшов Буркгардт в колекції Манфріні в Венеції. Нині зберігається в Галереї (художньої)Академії в Венеції.
Повна загадка
Вже два століття йдуть суперечки, що це за сюжет і хто персонажі. Існує ціла бібліотека, присвячена тільки цій картині. Найбільш близькою виявилася гіпотеза Н. Білоусової, що пов'язала сюжет, ренгенограму картини і поему Джованні Бокаччо " Ф'єзоланські німфи ". Адже поему вперше надрукували в Венеції за рік до народження Джорджоне і там її добре знали.
На ренгенівському знімку картини по-за фігурою вояка зі списом була ще одна оголена жінка, тобто ще одна німфа. Але малюючи картину про любовну пару, художник замалював її фігурою парубка, що ясніше вказувало на сюжет про закоханих. Йшлося про парубка Афріко та німфу Мензолу. Та була посвячена цнотливій богині Діані і не мала права на земне кохання. Але не встояла і відповіла на пристрасть хлопця. Про них дізналась Діана і, розлютившись на закоханих, покарала німфу. Афрко покінчив життя самогубством. Художник і зупинився на миті, коли закохані ще не знають, що чекає попереду. Це останні миті їх життя і кохання. Попереду буря, що обірве їх життя. Натяком на це є і дві зламані колони, що символізують обірвані смертю життя.
Джерела
- Hans Belting Exil in Arkadien. Giorgiones Tempestà in neuerer Sicht // Meisterwerke der Malerei. — Leipzig: Reclam, 2001. — С. 45—68.
- Salvatore Settis Giorgones «Gewitter». Auftraggeber und verborgenes Sujet eines Bildes in der Renaissance. — Berlin: Wagenbach, 1982
- Ingo F. Walther Masterpieces of Western art: a history of art in 900 individual studies: from the Gothic to the present day. — Taschen, 2005. — Т. 1. — С. 165.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burya vidoma kartina hudozhnika 16 stolittya Dzhordzhone da Kastelfranko venecijskoyi shkoli zhivopisu Dzhordzhone Burya 1508 ital La Tempesta Polotno olijni farbi 78 sm 72 sm Galereya Akademiyi Veneciya ItaliyaPerebuvannya kartiniMark Antonio Mikiel bachiv kartinu u 1530 r v mayetku venecijskogo aristokrata Gabrielya Vendramin Ce najdavnishe svidoctvo pro polotno sho znajdene v dokumentah Ne znayuchi nazvi kartini vin zapisav yiyi yak Pejzazh na polotni z grozoyu cigankoyu ta soldatom namalovanij rukoyu Dzhordzho da Kastelfranko Bezsoromno ogolenu zhinku Mikiel prijmav za ciganku a hlopcya zi spisom za voyaka Za ciyeyu nazvoyu kartinu i vidshukali piznishe yak i inshi sho bachiv kolis Mikiel Dekilka stolit kartinu nazivali Rodina Dzhordzhone Bliskavka na polotni sponukala do novoyi nazvi Groza Teper ce Burya U 1885 r polotno vidnajshov Burkgardt v kolekciyi Manfrini v Veneciyi Nini zberigayetsya v Galereyi hudozhnoyi Akademiyi v Veneciyi Povna zagadkaVzhe dva stolittya jdut superechki sho ce za syuzhet i hto personazhi Isnuye cila biblioteka prisvyachena tilki cij kartini Najbilsh blizkoyu viyavilasya gipoteza N Bilousovoyi sho pov yazala syuzhet rengenogramu kartini i poemu Dzhovanni Bokachcho F yezolanski nimfi Adzhe poemu vpershe nadrukuvali v Veneciyi za rik do narodzhennya Dzhordzhone i tam yiyi dobre znali Na rengenivskomu znimku kartini po za figuroyu voyaka zi spisom bula she odna ogolena zhinka tobto she odna nimfa Ale malyuyuchi kartinu pro lyubovnu paru hudozhnik zamalyuvav yiyi figuroyu parubka sho yasnishe vkazuvalo na syuzhet pro zakohanih Jshlosya pro parubka Afriko ta nimfu Menzolu Ta bula posvyachena cnotlivij bogini Diani i ne mala prava na zemne kohannya Ale ne vstoyala i vidpovila na pristrast hlopcya Pro nih diznalas Diana i rozlyutivshis na zakohanih pokarala nimfu Afrko pokinchiv zhittya samogubstvom Hudozhnik i zupinivsya na miti koli zakohani she ne znayut sho chekaye poperedu Ce ostanni miti yih zhittya i kohannya Poperedu burya sho obirve yih zhittya Natyakom na ce ye i dvi zlamani koloni sho simvolizuyut obirvani smertyu zhittya DzherelaHans Belting Exil in Arkadien Giorgiones Tempesta in neuerer Sicht Meisterwerke der Malerei Leipzig Reclam 2001 S 45 68 Salvatore Settis Giorgones Gewitter Auftraggeber und verborgenes Sujet eines Bildes in der Renaissance Berlin Wagenbach 1982 Ingo F Walther Masterpieces of Western art a history of art in 900 individual studies from the Gothic to the present day Taschen 2005 T 1 S 165 Div takozhPortal Mistectvo Vidrodzhennya Alegoriya Poeziya Pobutovij zhanr Venecijska shkola