Чайлд Хассам (англ. Childe Hassam; 17 жовтня 1859 — 27 серпня 1935) — найбільш обдарований художник-імпресіоніст у Сполучених Штатах. Правильне прочитання прізвища художника — Хасс'м.
Життєпис
Чайлд Хассам народився в Дорчестері, штат Массачусетс. Мати була родом зі штату Мен. Батько був бізнесменом середньої руки і мав власне помешкання з творами мистецтва та старовинними речами.
Хлопчик рано виявив художні здібності. Батьки мало опікувалисть розвитком здібностей сина, але не заважали його заняттям в гуртку малювання при школі Річарда Матера, де він опановував малюнок і акварель. Як і більшість американських підлітків займався також боксом та плаванням. 1872 року в місті сталась велика пожежа, що знедолила багатьох мешканців міста і поруйнувала бізнес батька. Хассам був вимушений покинути останні класи школи, аби допомагати родині в скрутну пору. Він закінчив школу пізніше. Намагання стати самостійним примусило відмовитись від фінансової допомоги дядька, готового сплатити навчання Хассама в університеті. Хасам працював в бухгалтерії видавництва Little, Brown & Company. Водночас продовжив опановувати технологію виготовлення гравюр-дереворитів. Весь час тренувався в створенні акварелей. Близько 1879 року почав створювати перші картини олійними фарбами.
Початок художньої кар'єри
Комерційний початок художньої кар'єри Хассама датують 1882 роком, коли він став позаштатним художником-ілюстратором і відкрив власну студію. Він працював художником-наймитом для журналів Harper `s Weekly, The Century, Scribner's Monthly. Водночас продовжує власну художню освіту в малювальному класі Інституту Лоуелла та в Художньому клубі Бостона, де практикував живопис.1882 року відбулася його перша персональна виставка в Бостоні. Разом із приятелем по Художньому клубу Бостона Едмундом Гарретом вони відбули в освітню подорож у Західну Європу, де відвідали Англію, Нідерланди, Францію, Італію, Швейцарію, Іспанію. На свідомість Хассама могутньо вплинули твори Вільяма Тернера. Він сам багато працює акварелістом. Шістдесят сім акварелей з європейськими замальовками стали основою другої персональної виставки молодого митця.
Паризький період
Період 1884—1886 рр. був періодом метушливих пошукав себе і свого місця в мистецтві. 1884 року він узяв шлюб з Кетлін Мод Доан, попрацював викладачем в Художньому училищі Коулза, не припиняючи працювати ілюстратором і накопичувати гроші. Грошей вистачить на нову подорож до Парижу 1886 року разом із дружиною. Вони оселились в квартирі на площі Пігаль зі служницею. Це було практично і близько до артистичного оточення у французькій столиці. 1886 року Хассам влаштувався в Академію Жуліана, де удосконалює власні малюнок і живопис, і працює під керівництвом Густава Буланже та Жуля Жозефа Лефевра.
Чим більше він працював в Академії Жуліана, тим більшим було його розчарування в такому навчанні, яке він визнав банальним і закоснілим. Розпочалась самоосвіта. Його перші твори в Парижі присвячені вуличним сценам. Восени 1887 року Хассам створив дві версії картини «Шляхетне товариство на Гран Прі», надихаючись темами і технікою французьких імпресіоністів.
Повернення в Сполучені Штати
1889 року Хассам повернувся в Нью-Йорк, де оселився на П'ятій авеню. Тоді ж створив одну з перших картин олійними фарбами «П'ята авеню взимку», котру вважав досить вдалою і котру подавав на декілька різних виставок.
Хассам залишався досить самостійним і в використанні кольорів. Так, він створював композиції з використанням коричневих і чорних фарб, формально заборонених імпресіоністам. Водночас він міг створити компзицію з використанням одноманітних і зближених фарб, котрі так полюбляв той Клод Моне в серіях «Реймський собор» чи «Міст в Лондоні». Але Хассам надихався вже американськими реаліями, звідси «Медісон сквер в заметіль», «Нью-Йорк взимку, після полудня», «Арка і парк Вашингтона». Він не звертався і до улюблених тем французьких імпресіоністів, таких як катання на човні, перебування в кафе, в дешевих театриках і кабаре, прогулянки від нудьги. Його мало приваблювали халупи бідняків і зубожіння. Він звернеться до побуту мешканців маленьких міст і сіл, коли почне відвідувати колонії художників в Олд Лайм та Кос Коб, штат Коннектикут та на острові Еплдор, штат Нью-Гемпшир. Будуть у художника і декілька картин із зображенням жінок в садку чи з квітами, але це ніяк не прогулянки від нудьги. Він зростав як художник і 1896 року вирішив знову відвідати Західну Європу.
Хассам дістався морем Неаполя, відвідав Рим і Флоренцію, передивився твори італійських корифеїв мистецива в музеях і старовинних церквах. Потім відвідав Париж і Англію. 1897 року він прибув у Нью-Йорк.
Група «Десять художників»
В Нью-Йорку він брав участь в створенні групи «Десять художників» (The Ten). Саме десять художників відокремились від Національної академії дизайна і дотримувались імпресіоністичної художньої манери. Найбільш радикальні позиції мав Чайльд Хассам, художня манера якого наближалась до вкрай імпресіоністичних і неохайних меж. Твори цього періоду навіть відхиляли художні кртитики, що визнавали їх незрозумілими і експериментальними.
У Хассама була власна методика просування власних картин на виставки і їх продаж. Він не працював викладачем для зміцнення власного фінансового стану, як низка інших художників. На злам 19-20 століть прийшовся етап визнання і узаконення французького і американського імпресіонізму в художніх колах Сполучених Штатів. Хассам почав продавати власні твори великим музеям США і отримувати призи і медалі на виставках. 1906 року його обрали членом Національної академії дизайна (що відігравала роль Академії мистецтв США).
Криза середнього віку і останні роки
Відомо, що він мав кризу середнього віку і навіть прикладався до алкоголю. Але видужав і звернувся до гімнастики і плавання. Водночас відчував утому від великого міста, яке начебто полюбляв з молодих років. В той час стрімко змінювався Нью-Йорк, перетворюючись на гамірний і метушливий мегаполіс. Садиби і розкішні особняки багатіїв поступались місцем хмарочосам, швидкому метро, автобусам, витіснивши карети і коней.
Хассам відвідує маленькі колонії художників, де пише квіти і сцени на узбережжі, в Нью-Йорку він проводить тільки зими.
1910 року він знову відвідав Париж, котрий нікого не чекає і постійно змінюється. Хассам відчув, що Париж став холодним і неприємно змінився. Він створив картину «14 липня» (день захоплення Бастилії, що став національним святом у Франції), коли місто прикрашають безліччю державних прапорів Франції. Картина стане початком серії «Прапори», котру створить Хассам, використавши декоративні якості прапора Сполучених Штатів. Він як і раніше працює швидко і може створити за сезон сорок (40) картин, тоді як його колега Джуліан Олден Вейр тільки шість. В пізній період творчості він повернувся до створення акварелей і сцен на узбережжі. Він також створив декілька натюрмортів.
1913 року шість його картин в стилі імпресіонізм брали участь у виставці Арморі Шоу (Armory Show), де публіку і критиків вразили твори авангардизму. Американському мистецтву вдалося прищепити авангардизм і жадібна до сенсацій публіка перенесла імпресіонізм у щось маловідповідне сьогоденню і застаріле. Хассама та художника-імпресіоніста Джуліана Олдена Вейра вже розглядали як мастодонтів американського мистецтва. Хассам вважав авангардизм шарлатанством у мистецтві, а метою виставки в Арморі Шоу — «захоплення» Нью-Йорку та викачку із нього значних грошових сум. Але «захоплення» Нью-Йорку стане фактом художнього і економічного життя.
Близько 1915 року він повернувся до створення офортів і літографій та встиг створити близько чотирьохсот (400) графічних творів. Наприкінці життя він встиг відвідати штати Арізану, Луїзіану, Каліфорнію, Техас та Мексику.
Вибрані твори
- «Дорога додому», 1884 р., Бруклінський музей
- «Дощовий день в Бостоні», 1885 р.
- «Шляхетне товариство на Гран Прі в Парижі», 1887 р.
- «Валь де Грас в Парижі. Весняний ранок», 1888 р.
- «Єлисейські поля, Париж», 1888 р.
- «Сад поетеси Селії Такстер»
- «Сухий док в Глостері», акварель
- «Церква Кальварія на Манхеттені, Нью-Йорк», 1893 р.
- «Діти в кімнаті», 1897 р.
- «Міст через річку Стур», 1897 р.
- «Медісон сквер взимку», 1890 р.
- «Селія Такстер у власному садку», 1892 р.
- «Нью-Йорк взимку. Після полудня», 1900 р., Бруклінський музей
- «Узбережжя Еплдор у серпні», 1900 р.
- «Старовинне скло і персики», 1902 р., Художній музей Ель Пасо
- «Дроворуб», 1902 р.
- «Церква в Олд Лаймі», 1905 р.
- «Річка надвечір, жовтень», пастель, 1906 р.
- «Водяний сад», 1909 р.
- «Краєвид Ньюфілда, Нью-Гемшир», 1909 р.
- «Вулиця Гранд Капітан, Кордова, Іспанія»], 1910 р.
- «Луки», пастель, 1910 р., Бруклінський музей
- «Соната» (Пані за роялем), 1911 р.
- «Недільний ранок, Еплдор», акварель, 1912 р., Бруклінський музей
- «Скелі Горг, Еплдор», акварель, 1912 р., Бруклінський музей
- «Хокей на льоду», 1935 р.
Галерея
- «Дорога додому», 1884 р.
- «Вуличка в Парижі», 1887 р.
- «Собор Нотр Дам в Парижі», 1888 р.
- «Манхеттен клуб», 1891 р.
- «Перша авеню взимку. Нью-Йорк», 1892 р.
- «Медісон сквер взимку», 1890 р.
- , 1893 р.
- «Понт-Авен, Франція», 1897 р.
- «Королівський міст, Париж», 1897 р.
- «Дроворуб», 1902 р.
- «Водяний сад», 1909 р.
- «Ранком на авеню в травні 1917 року»
Джерела
- Hiesinger, Ulrich W. (1991). Impressionism in America: the Ten American Painters. Munich: Prestel-Verlag. .
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чайлд Хассам
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- http://www.moma.org/collection/works/61627
- Artists + Artworks
- https://www.crockerart.org/collections/american-art-before-1945?page=2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chajld Hassam angl Childe Hassam 17 zhovtnya 1859 27 serpnya 1935 najbilsh obdarovanij hudozhnik impresionist u Spoluchenih Shtatah Pravilne prochitannya prizvisha hudozhnika Hass m Chajld HassamChilde HassamChajld Hassam pid chas perebuvannya v Old Lajmi 1903 r Pri narodzhenniChilde HassamNarodzhennya17 zhovtnya 1859 1859 10 17 Dorchester MassachusetsSmert27 serpnya 1935 1935 08 27 75 rokiv Long Ajlend SShAKrayina SShAZhanrpobutovij zhanr pejzazhNavchannyaAkademiya Zhuliana d d i dDiyalnisthudozhnik hudozhnik graverNapryamokrealizm impresionizmRoki tvorchosti1879 1934ChlenDesyat amerikanskih hudozhnikiv i Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiTvorid i dBatkod 1 Matid 1 Roboti v kolekciyid Hudozhnij institut Chikago d Muzej Tissen Bornemissa Nacionalna galereya mistectv Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 2 Muzej mistectva Metropoliten d Muzej mistectv Indianapolisa Hudozhnij muzej d Dallaskij muzej mistectv Hudozhnij muzej Volters Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Gaj muzej mistectva Galereya mistectv Korkoran Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva Muzej mistectv Filadelfiyi Pensilvanska akademiya obrazotvorchih mistectv Muzej mistectv okrugu Los Anzheles d Muzej obrazotvorchih mistectv Bruklinskij muzej Muzej mistectv Toledo d d d d d Hudozhnij muzej Virdzhiniyi Muzej mistectva Nortona Muzej Izabelli Styuart Gardner d Muzej mistectv Cincinnati Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu d Klivlendskij muzej mistectv Muzej amerikanskogo mistectva Vitni d Detrojtskij institut mistectv d d d Hudozhnij muzej Sent Luyisa Vusterskij muzej mistectv Ringling muzej d Muzej d Orse Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Muzej suchasnogo mistectva San Francisko 3 Hudozhnij muzej Krokera 4 Muzej Izrayilyu Garvardskij hudozhnij muzej d d d Brendivajn River d Hudozhnij muzej Fogga d Muzej Girshgorna i sad skulptur d d d Nyu Britn muzej amerikanskogo mistectva d i d 5 Chajld Hassam u VikishovishiZhittyepisChajld Hassam narodivsya v Dorchesteri shtat Massachusets Mati bula rodom zi shtatu Men Batko buv biznesmenom serednoyi ruki i mav vlasne pomeshkannya z tvorami mistectva ta starovinnimi rechami Hlopchik rano viyaviv hudozhni zdibnosti Batki malo opikuvalist rozvitkom zdibnostej sina ale ne zavazhali jogo zanyattyam v gurtku malyuvannya pri shkoli Richarda Matera de vin opanovuvav malyunok i akvarel Yak i bilshist amerikanskih pidlitkiv zajmavsya takozh boksom ta plavannyam 1872 roku v misti stalas velika pozhezha sho znedolila bagatoh meshkanciv mista i porujnuvala biznes batka Hassam buv vimushenij pokinuti ostanni klasi shkoli abi dopomagati rodini v skrutnu poru Vin zakinchiv shkolu piznishe Namagannya stati samostijnim primusilo vidmovitis vid finansovoyi dopomogi dyadka gotovogo splatiti navchannya Hassama v universiteti Hasam pracyuvav v buhgalteriyi vidavnictva Little Brown amp Company Vodnochas prodovzhiv opanovuvati tehnologiyu vigotovlennya gravyur derevoritiv Ves chas trenuvavsya v stvorenni akvarelej Blizko 1879 roku pochav stvoryuvati pershi kartini olijnimi farbami Pochatok hudozhnoyi kar yeriKomercijnij pochatok hudozhnoyi kar yeri Hassama datuyut 1882 rokom koli vin stav pozashtatnim hudozhnikom ilyustratorom i vidkriv vlasnu studiyu Vin pracyuvav hudozhnikom najmitom dlya zhurnaliv Harper s Weekly The Century Scribner s Monthly Vodnochas prodovzhuye vlasnu hudozhnyu osvitu v malyuvalnomu klasi Institutu Louella ta v Hudozhnomu klubi Bostona de praktikuvav zhivopis 1882 roku vidbulasya jogo persha personalna vistavka v Bostoni Razom iz priyatelem po Hudozhnomu klubu Bostona Edmundom Garretom voni vidbuli v osvitnyu podorozh u Zahidnu Yevropu de vidvidali Angliyu Niderlandi Franciyu Italiyu Shvejcariyu Ispaniyu Na svidomist Hassama mogutno vplinuli tvori Vilyama Ternera Vin sam bagato pracyuye akvarelistom Shistdesyat sim akvarelej z yevropejskimi zamalovkami stali osnovoyu drugoyi personalnoyi vistavki molodogo mitcya Parizkij period Val de Gras v Parizhi Vesnyanij ranok 1888 r Period 1884 1886 rr buv periodom metushlivih poshukav sebe i svogo miscya v mistectvi 1884 roku vin uzyav shlyub z Ketlin Mod Doan popracyuvav vikladachem v Hudozhnomu uchilishi Koulza ne pripinyayuchi pracyuvati ilyustratorom i nakopichuvati groshi Groshej vistachit na novu podorozh do Parizhu 1886 roku razom iz druzhinoyu Voni oselilis v kvartiri na ploshi Pigal zi sluzhniceyu Ce bulo praktichno i blizko do artistichnogo otochennya u francuzkij stolici 1886 roku Hassam vlashtuvavsya v Akademiyu Zhuliana de udoskonalyuye vlasni malyunok i zhivopis i pracyuye pid kerivnictvom Gustava Bulanzhe ta Zhulya Zhozefa Lefevra Chim bilshe vin pracyuvav v Akademiyi Zhuliana tim bilshim bulo jogo rozcharuvannya v takomu navchanni yake vin viznav banalnim i zakosnilim Rozpochalas samoosvita Jogo pershi tvori v Parizhi prisvyacheni vulichnim scenam Voseni 1887 roku Hassam stvoriv dvi versiyi kartini Shlyahetne tovaristvo na Gran Pri nadihayuchis temami i tehnikoyu francuzkih impresionistiv Povernennya v Spolucheni Shtati P yata avenyu vzimku 1889 roku Hassam povernuvsya v Nyu Jork de oselivsya na P yatij avenyu Todi zh stvoriv odnu z pershih kartin olijnimi farbami P yata avenyu vzimku kotru vvazhav dosit vdaloyu i kotru podavav na dekilka riznih vistavok Hassam zalishavsya dosit samostijnim i v vikoristanni koloriv Tak vin stvoryuvav kompoziciyi z vikoristannyam korichnevih i chornih farb formalno zaboronenih impresionistam Vodnochas vin mig stvoriti kompziciyu z vikoristannyam odnomanitnih i zblizhenih farb kotri tak polyublyav toj Klod Mone v seriyah Rejmskij sobor chi Mist v Londoni Ale Hassam nadihavsya vzhe amerikanskimi realiyami zvidsi Medison skver v zametil Nyu Jork vzimku pislya poludnya Arka i park Vashingtona Vin ne zvertavsya i do ulyublenih tem francuzkih impresionistiv takih yak katannya na chovni perebuvannya v kafe v deshevih teatrikah i kabare progulyanki vid nudgi Jogo malo privablyuvali halupi bidnyakiv i zubozhinnya Vin zvernetsya do pobutu meshkanciv malenkih mist i sil koli pochne vidviduvati koloniyi hudozhnikiv v Old Lajm ta Kos Kob shtat Konnektikut ta na ostrovi Epldor shtat Nyu Gempshir Budut u hudozhnika i dekilka kartin iz zobrazhennyam zhinok v sadku chi z kvitami ale ce niyak ne progulyanki vid nudgi Vin zrostav yak hudozhnik i 1896 roku virishiv znovu vidvidati Zahidnu Yevropu Hassam distavsya morem Neapolya vidvidav Rim i Florenciyu peredivivsya tvori italijskih korifeyiv misteciva v muzeyah i starovinnih cerkvah Potim vidvidav Parizh i Angliyu 1897 roku vin pribuv u Nyu Jork Grupa Desyat hudozhnikiv V Nyu Jorku vin brav uchast v stvorenni grupi Desyat hudozhnikiv The Ten Same desyat hudozhnikiv vidokremilis vid Nacionalnoyi akademiyi dizajna i dotrimuvalis impresionistichnoyi hudozhnoyi maneri Najbilsh radikalni poziciyi mav Chajld Hassam hudozhnya manera yakogo nablizhalas do vkraj impresionistichnih i neohajnih mezh Tvori cogo periodu navit vidhilyali hudozhni krtitiki sho viznavali yih nezrozumilimi i eksperimentalnimi U Hassama bula vlasna metodika prosuvannya vlasnih kartin na vistavki i yih prodazh Vin ne pracyuvav vikladachem dlya zmicnennya vlasnogo finansovogo stanu yak nizka inshih hudozhnikiv Na zlam 19 20 stolit prijshovsya etap viznannya i uzakonennya francuzkogo i amerikanskogo impresionizmu v hudozhnih kolah Spoluchenih Shtativ Hassam pochav prodavati vlasni tvori velikim muzeyam SShA i otrimuvati prizi i medali na vistavkah 1906 roku jogo obrali chlenom Nacionalnoyi akademiyi dizajna sho vidigravala rol Akademiyi mistectv SShA Kriza serednogo viku i ostanni rokiVidomo sho vin mav krizu serednogo viku i navit prikladavsya do alkogolyu Ale viduzhav i zvernuvsya do gimnastiki i plavannya Vodnochas vidchuvav utomu vid velikogo mista yake nachebto polyublyav z molodih rokiv V toj chas strimko zminyuvavsya Nyu Jork peretvoryuyuchis na gamirnij i metushlivij megapolis Sadibi i rozkishni osobnyaki bagatiyiv postupalis miscem hmarochosam shvidkomu metro avtobusam vitisnivshi kareti i konej Hassam vidviduye malenki koloniyi hudozhnikiv de pishe kviti i sceni na uzberezhzhi v Nyu Jorku vin provodit tilki zimi 1910 roku vin znovu vidvidav Parizh kotrij nikogo ne chekaye i postijno zminyuyetsya Hassam vidchuv sho Parizh stav holodnim i nepriyemno zminivsya Vin stvoriv kartinu 14 lipnya den zahoplennya Bastiliyi sho stav nacionalnim svyatom u Franciyi koli misto prikrashayut bezlichchyu derzhavnih praporiv Franciyi Kartina stane pochatkom seriyi Prapori kotru stvorit Hassam vikoristavshi dekorativni yakosti prapora Spoluchenih Shtativ Vin yak i ranishe pracyuye shvidko i mozhe stvoriti za sezon sorok 40 kartin todi yak jogo kolega Dzhulian Olden Vejr tilki shist V piznij period tvorchosti vin povernuvsya do stvorennya akvarelej i scen na uzberezhzhi Vin takozh stvoriv dekilka natyurmortiv 1913 roku shist jogo kartin v stili impresionizm brali uchast u vistavci Armori Shou Armory Show de publiku i kritikiv vrazili tvori avangardizmu Amerikanskomu mistectvu vdalosya prishepiti avangardizm i zhadibna do sensacij publika perenesla impresionizm u shos malovidpovidne sogodennyu i zastarile Hassama ta hudozhnika impresionista Dzhuliana Oldena Vejra vzhe rozglyadali yak mastodontiv amerikanskogo mistectva Hassam vvazhav avangardizm sharlatanstvom u mistectvi a metoyu vistavki v Armori Shou zahoplennya Nyu Jorku ta vikachku iz nogo znachnih groshovih sum Ale zahoplennya Nyu Jorku stane faktom hudozhnogo i ekonomichnogo zhittya Blizko 1915 roku vin povernuvsya do stvorennya ofortiv i litografij ta vstig stvoriti blizko chotirohsot 400 grafichnih tvoriv Naprikinci zhittya vin vstig vidvidati shtati Arizanu Luyizianu Kaliforniyu Tehas ta Meksiku Vin pomer 1935 roku v Ist Hemptoni Nyu Jork Vibrani tvori Doshovij den v Bostoni 1885 r Richka nadvechir zhovten pastel 1906 r Sonata Pani za royalem 1911 r Muzej obrazotvorchih mistectv H yuston Doroga dodomu 1884 r Bruklinskij muzej Doshovij den v Bostoni 1885 r Shlyahetne tovaristvo na Gran Pri v Parizhi 1887 r Val de Gras v Parizhi Vesnyanij ranok 1888 r Yelisejski polya Parizh 1888 r Sad poetesi Seliyi Takster Suhij dok v Glosteri akvarel Cerkva Kalvariya na Manhetteni Nyu Jork 1893 r Diti v kimnati 1897 r Mist cherez richku Stur 1897 r Medison skver vzimku 1890 r Seliya Takster u vlasnomu sadku 1892 r Nyu Jork vzimku Pislya poludnya 1900 r Bruklinskij muzej Uzberezhzhya Epldor u serpni 1900 r Starovinne sklo i persiki 1902 r Hudozhnij muzej El Paso Drovorub 1902 r Cerkva v Old Lajmi 1905 r Richka nadvechir zhovten pastel 1906 r Vodyanij sad 1909 r Krayevid Nyufilda Nyu Gemshir 1909 r Vulicya Grand Kapitan Kordova Ispaniya 1910 r Luki pastel 1910 r Bruklinskij muzej Sonata Pani za royalem 1911 r Nedilnij ranok Epldor akvarel 1912 r Bruklinskij muzej Skeli Gorg Epldor akvarel 1912 r Bruklinskij muzej Hokej na lodu 1935 r Galereya Prodazh kvitiv 1888 rik Doroga dodomu 1884 r Vulichka v Parizhi 1887 r Sobor Notr Dam v Parizhi 1888 r Manhetten klub 1891 r Persha avenyu vzimku Nyu Jork 1892 r Medison skver vzimku 1890 r 1893 r Pont Aven Franciya 1897 r Korolivskij mist Parizh 1897 r Drovorub 1902 r Vodyanij sad 1909 r Rankom na avenyu v travni 1917 roku DzherelaHiesinger Ulrich W 1991 Impressionism in America the Ten American Painters Munich Prestel Verlag ISBN 3 7913 1142 5 Div takozhPortret Tonalizm Kubizm Pobutovij zhanr Precizionizm Zhivopis Spoluchenih Shtativ Shkola Koshik dlya smittya Impresionizm v Spoluchenih ShtatahPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chajld Hassam Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 http www moma org collection works 61627 Artists Artworks d Track Q84575091 https www crockerart org collections american art before 1945 page 2