Соня Делоне (дошлюбний псевдонім Соня Терк (фр. Sonia Delaunay, справжнє ім'я Сара Еліївна Штерн, 1 (14) листопада 1885, селище Градизьк, Градизька волость, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, нині Кременчуцький район Полтавської області — 5 грудня 1979, Париж, Франція) — українська художниця та дизайнерка єврейського походження, представниця напрямку арт-деко (футуризм), засновниця художніх напрямків орфізму та . Увіковічнена на Поверсі спадщини.
Соня Делоне | |
---|---|
фр. Sonia Delaunay | |
Псевдо | Stern, Sara Elievna, Terk, Sonia, Uhde, Mrs. Wilhelm і Delaunay, Mrs. Robert |
Народилася | 14 листопада 1885[1][2][…] Градизьк, Градизька волость, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія[4][5] |
Померла | 5 грудня 1979[1][2][…] (94 роки) Париж, Франція[6][7][8] |
Поховання | Гамбе |
Громадянство | Франція |
Національність | єврейка |
Діяльність | художниця, дизайнерка, модельєрка, художниця-граверка, tapestry designer, рисувальниця, палітурник |
Alma mater | Україна |
Знання мов | французька[1][9] і російська[9] |
Напрямок | орфізм[10] і d[11] |
Жанр | пейзаж[7], абстракціонізм[7] і натюрморт[7] |
У шлюбі з | Робер Делоне і d |
Діти | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0216547 |
|
Біографія
Народилася в сім'ї робітника цвяхового заводу у Градизьку Елії (Іллі) Йосиповича Штерна і одеситки Хани Товелівни Терк.
Батьки народилися у Одесі, але були прописані у Володимирі. В 1897 році батьки з молодшим братом Соні Соломоном і покоївкою мешкали на Прохорівській вулиці у кв. № 9 будинку Степанова. У ті роки він мав № 28, але після перевпорядкування адрес в місті на початку 1900-х мав адресу Прохорівська, 34. Будинок не зберігся. Станом на кінець січня 1897 року Соня Штерн з родиною вже не мешкала.
Батьки померли дуже рано, і Соня зростала у родині дядька по матері Анрі (Гейних, Генріх) Терк, який переїхав з Одеси до Петербургу, де мав адвокатську практику. Тут вона отримує прекрасну освіту та виховання, а також ім'я Соня Терк. На шкільних канікулах подорожувала Європою, відвідувала музеї Франції, Німеччини, Італії.
Ще за навчання у гімназії у Санкт-Петербурзі Соня Терк відрізнялась гострим аналітичним розумом. Хоч батьки бачили в ній математикиню, вчитель креслення помітив її незвичайне сприйняття оточуючого світу та хист у малюванні і домігся, щоб Соня навчалася у художніх школах. Спочатку вона вчиться у Німеччині, у Академії витончених мистецтв у Карлсруе. Потім 20-річною від'їжджає до Європи і у 1907 році оселяється в Парижі. Навчається у студіях, входить до кола радикальної французької молоді, знайомиться з колекціонерами. Навчається у академії Ла Палетт (серед вчителів були А. Озанфан и А. Дюнуає де Сегонзак). Попри високий статус закладу, Соня була невдоволена викладанням, вважала його «настрій» занадто критичним. Тому проводила більше часу не в академії, а в галереях навколо Парижа. Роботи того періоду писала під впливом пост-імпресіоністичного мистецтва ван Гога, Поля Гогена та Анрі Руссо, а також фовізму Анрі Матісса та Андре Дерена.
У 23 роки Соня Терк одружується з німецьким критиком та колекціонером Вільгельмом Уде, який займався примітивістами та сучасним живописом і мав власну галерею. Уде був геєм і хотів виправдатися публічним одруженням, а Соня отримувала через його галерею доступ до виставок, тобто до мистецької та літературної еліти. Весілля відбулося 5 грудня 1908 року в Лондоні. За рік Терк залишає Уде, щоб пов'язати життя з молодим абстракціоністом Робером Делоне, з яким познайомилась у галереї Уде і була вражена його картинами. Творчий союз із Делоне став міцним та плідним. З Уде вона зберегла приятельські відносини, він купував полотна пари, розуміючи, наскільки вони обидва талановиті.
За два роки Соня Делоне народила сина Шарля (став істориком джазу). Дядько Терк продовжував допомагати грошима, біля Соні Делоне були цікаві та видатні люди свого часу. Але головною залишалася творчість.
Орфізм
1911 року Делоне спонтанно зшила ковдру з клаптиків у стилі «печворк» для колиски сина з використанням геометрії та кольору (зараз зберігається у Національному Музеї Сучасного Мистецтва у Парижі). Саме тоді Делоне, за сучасними дослідженнями, відходить від перспективи та натуралізму. Десь у той же час у Парижі йде виставка робіт кубізму, а чоловік Делоне вивчав теорію кольору Ежена Шевреля, і вони починають експерименти з кольором, які назвали «симультанізмом» (від фр. simultanée' — одночасний). Симультанізм виявлявся, коли один малюнок або елемент, розміщений біля іншого, впливав на обидва одночасно — виникав ефект взаємопроникнення предметів один у інший, ефект руху через гру кольору та світла. Делоне пише першу велику у цьому стилі: картину «Бал Булльє» (1912—1913) [1] [ 6 червня 2008 у Wayback Machine.].
Творчий стиль Делоне, кубізм за версією подружжя був названий орфізмом у 1913 році — товаришем сім'ї, поетом та критиком Гійомом Аполінером. Малося на увазі перетворення світу новим Орфеєм, творцем структур, не запозичених з дійсності. Через Аполлінера Соня Делоне зустрічається і товаришує з поетом Блезом Сандраром у 1912 році та ілюструє його поему «Транссибірський експрес», створивши 2-метрову «симультаністичну» книжку-«розкладачку» і оздобивши її орнаментами, де текст накладався на малюнки. Книга, що вийшла накладом лише в 150 екземплярів та продана лише за підпискою, викликала переполох у паризької критики. Пізніше «симультаністична» книга демонструвалась на Осінньому салоні у Берліні у 1913 році разом з іншими її творами ужиткового мистецтва, наприклад, сукнями. Інновація Делоне, а саме вдале використання кубічних елементів в оздобленні книги, настільки вразили художній бомонд, що Пауль Клеє запозичив їх для своїх робіт.
Через Першу світову Делоне з чоловіком вимушено переселяється з Парижа до Іспанії у 1914 році, згодом до Португалії. Там вони дізнаються про революцію в Росії 1917 року і розуміють, що допомоги від дядька вже не отримають. Художниця вирішує заробляти на життя роботами ужиткового мистецтва. Навіть неспокійне оточення та матеріальні труднощі не згасили її інтерес до мистецтва. І хоча всі турботи про сім'ю були на плечах мисткині, вона береться буквально до всього, без проблем переключаючись з одного виду діяльності до іншого: створює моделі одягу та взуття, малюнки до гральних карт, силуети автомобілів, театральні костюми. Створює ткані килими, ілюструє книги, займається керамікою та вітражами. У Іспанії знайомиться С. П. Дягілевим, бере участь у його антрепризі (костюми до балету «Клеопатра» на музику А. С. Аренського, 1918). У 1920 р. створила костюми для опери «Аїда» для театру Лісео у Барселоні, де використала, як і в костюмах для «Клеопатри», безпредметний декор.
Після повернення до Франції у 1920 році Делоне розробляє малюнки до тканин для ліонських фабрик. У 1924 році відкриває разом з Ж. Хеймом «Симультанистський бутік» (який увійшов до складу Міжнародної виставки декоративного мистецтва в Парижі 1925 року), де демонструвались моделі ділових, вечірніх та спортивних суконь з тканин авангардного типу — з крупними кольоровими візерунками, розрахованими на те, що вони пасуватимуть до аналогічних декоративних ритмів модних інтер'єрів. У пошуках універсального дизайну Делоне оформляла, разом з одягом, низку інших виробів — аж до автомобілів. Багато в чому завдячуючи саме Соні Делоне стиль «ар деко», що поєднував модерн та авангард, став вирішальним фактором міжвоєної моди. Завоювання «ар деко» були закріплені альбомами художниці, що вийшли у Парижі («Тканини та килими Соні Делоне, 1928; Композиції. Кольори. Ідеї», 1930). У 1931 р. співорганізувала салон «Abstraction — Creation» («Абстракція — творчість»), а у 1939 — салон «Нові реальності» у Парижі.
Делоне з чоловіком займається й монументальними роботами для виставкових павільйонів. У 1937 році вони оформлюють павільйони «Повітроплавання» та «Хімія», представляючи Францію на Всесвітній виставці в Парижі. Величезні композиції «Диски», які зберігаються в Музеї сучасного мистецтва у Парижі, стають художнім заповітом Робера Делоне — він помирає в 1941 році від раку.
Визнання
Після 1941 року Соня Делоне продовжує працювати над спільними проєктами, публікує теоретичні праці чоловіка посмертно. Вона пише спогади про нього та своїх друзів — Аполлінера, Пікассо, М. Жакоба, Леже, Ж. Брака, Олександру Екстер (близьку подругу), В. Кандинського, Н. Альтмана, О. Архипенка та інших.
Делоне отримує справжнє визнання, достаток. Володіючи чудовим ательє, великою колекцією картин різних художників, продовжує займатися дизайном, демонструє власні моделі.
Майже на всіх виставках абстрактного мистецтва повоєнної Європи Делоне експонує свої роботи та роботи чоловіка. У 1963 дарує Франції 117 власних робіт та робіт чоловіка. Через рік у Луврі проходить презентація цього величезного дару (Делоне стала першою жінкою-художницею, чия ретроспективна виставка у Луврі відбулася за життя). У 1975 нагороджена вищою нагородою Франції — орденом Почесного Легіону. Навіть у 93 роки Делоне була надзвичайно живою, демократичною, доступною співрозмовницею, наставницею молоді. Вона також була кавалеркою Мистецтв та Літератури.
Померла Соня Делоне у віці 94 років у Парижі.
У 2004 році робота Соні Делоне «Сонечко» (Coccinelle) [2] була розміщена на поштовій марці, випущеній спільно французькою поштою (La Post) та Королівською поштою Великої Британії (Royal Mail) на честь сторіччя підписання «сердечної угоди» Антанти (франц. Entente cordiale).
На жаль, робіт Соні Делоне не залишилось в Україні, де вона народилася, хоча її ім'я стоїть одним із перших серед художників світового авангарду. Проте вона ніколи не забувала Батьківщини. «Яскраві фарби я люблю, — писала Делоне в книзі спогадів із символічною назвою „Ми йдемо до сонця“. — Це фарби мого дитинства, фарби України».
Заснувавши мистецький напрямок, Соня Делоне пояснювала свою творчість (чоловік був більше практиком). Вона неодноразово підкреслювала, що створити образи симультанізму їй дозволили враження від української культури, яскравих українських весіль.
Після її смерті польські газети писали: померла видатна українка Соня Делоне. На її українськості наголошували й французи.
Пам'ять
- 6938 СоняТерк — астероїд, названий на честь художниці.
- Соня Делоне стала однією з 36 українок, обличчя та силует яких стали праобразом української серії ляльок "Барбі" "Barbie: Пані України"
- У місті Одеса перейменували провулок Гаршина на провулок Соні Делоне.
- У місті Кременчук вулицю Ананія Розмислова перейменували на вулицю Соні Делоне.
Посилання
- SONIA DELAUNAY (BIOGRAPHIE):
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sonia Delaunay
- Sonia Delaunay — 2008.
- Archives de Paris
- Французький Інститут в Україні — 1994.
- https://data.bnf.fr/fr/11899263/sonia_delaunay/
- RKDartists
- Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- CONOR.Sl
- http://www.tate.org.uk/learn/online-resources/glossary/o/orphism
- http://www.tate.org.uk/learn/online-resources/glossary/s/simultanism
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- Соня Делоне [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] - Французький Інститут в Україні
- Portraits de France (2021) [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] - Ministère de la Cohésion des Territoires et des Relations avec les Collectivités Territoriales
- Portraits de France [ 24 грудня 2021 у Wayback Machine.] — Agence nationale de la cohésion des territoires
- Portraits de France [ 24 грудня 2021 у Wayback Machine.] — Vie publique.fr
- ДАОО, ф. 2, оп. 9, д. 105, лл. 19-20
- . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- Вся Одесса : Адресная и справочная книга г. Одессы на 1904 - 1905 года. / Изд. и ред. Л. А. Лисянского. - Одесса: Год изд. 1-й. - 1904
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
- . Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
Посилання
- Делоне Соня Єлієвна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Соня Делоне |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соня Делоне |
- Евгений Деменок «Соня Делоне возвращается в Одессу». Альманах «Дерибасовская-Рищшельевская», № 44, 2011. [ 20 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Енциклопедія Кругосвіт [ 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Корсак Іван Тиха правда Модеста Левицького: повість-есей /І. Ф. Корсак.-К.: Ярославів Вал, 2009.- 165с.
- Анатолий Белогорский. МОНПАРНАССКИЙ ЭКСПРЕСС: семейные комментарии к биографии СОНИ ДЕЛОНЕ-ТЕРК [ 5 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sonya Delone doshlyubnij psevdonim Sonya Terk fr Sonia Delaunay spravzhnye im ya Sara Eliyivna Shtern 1 14 listopada 1885 selishe Gradizk Gradizka volost Kremenchuckij povit Poltavska guberniya nini Kremenchuckij rajon Poltavskoyi oblasti 5 grudnya 1979 Parizh Franciya ukrayinska hudozhnicya ta dizajnerka yevrejskogo pohodzhennya predstavnicya napryamku art deko futurizm zasnovnicya hudozhnih napryamkiv orfizmu ta Uvikovichnena na Poversi spadshini Sonya Delonefr Sonia DelaunayPsevdo Stern Sara Elievna Terk Sonia Uhde Mrs Wilhelm i Delaunay Mrs RobertNarodilasya 14 listopada 1885 1885 11 14 1 2 Gradizk Gradizka volost Kremenchuckij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 4 5 Pomerla 5 grudnya 1979 1979 12 05 1 2 94 roki Parizh Franciya 6 7 8 Pohovannya GambeGromadyanstvo FranciyaNacionalnist yevrejkaDiyalnist hudozhnicya dizajnerka modelyerka hudozhnicya graverka tapestry designer risuvalnicya paliturnikAlma mater UkrayinaZnannya mov francuzka 1 9 i rosijska 9 Napryamok orfizm 10 i d 11 Zhanr pejzazh 7 abstrakcionizm 7 i natyurmort 7 U shlyubi z Rober Delone i dDiti dNagorodiIMDb ID 0216547Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v sim yi robitnika cvyahovogo zavodu u Gradizku Eliyi Illi Josipovicha Shterna i odesitki Hani Tovelivni Terk Batki narodilisya u Odesi ale buli propisani u Volodimiri V 1897 roci batki z molodshim bratom Soni Solomonom i pokoyivkoyu meshkali na Prohorivskij vulici u kv 9 budinku Stepanova U ti roki vin mav 28 ale pislya perevporyadkuvannya adres v misti na pochatku 1900 h mav adresu Prohorivska 34 Budinok ne zberigsya Stanom na kinec sichnya 1897 roku Sonya Shtern z rodinoyu vzhe ne meshkala Batki pomerli duzhe rano i Sonya zrostala u rodini dyadka po materi Anri Gejnih Genrih Terk yakij pereyihav z Odesi do Peterburgu de mav advokatsku praktiku Tut vona otrimuye prekrasnu osvitu ta vihovannya a takozh im ya Sonya Terk Na shkilnih kanikulah podorozhuvala Yevropoyu vidviduvala muzeyi Franciyi Nimechchini Italiyi She za navchannya u gimnaziyi u Sankt Peterburzi Sonya Terk vidriznyalas gostrim analitichnim rozumom Hoch batki bachili v nij matematikinyu vchitel kreslennya pomitiv yiyi nezvichajne sprijnyattya otochuyuchogo svitu ta hist u malyuvanni i domigsya shob Sonya navchalasya u hudozhnih shkolah Spochatku vona vchitsya u Nimechchini u Akademiyi vitonchenih mistectv u Karlsrue Potim 20 richnoyu vid yizhdzhaye do Yevropi i u 1907 roci oselyayetsya v Parizhi Navchayetsya u studiyah vhodit do kola radikalnoyi francuzkoyi molodi znajomitsya z kolekcionerami Navchayetsya u akademiyi La Palett sered vchiteliv buli A Ozanfan i A Dyunuaye de Segonzak Popri visokij status zakladu Sonya bula nevdovolena vikladannyam vvazhala jogo nastrij zanadto kritichnim Tomu provodila bilshe chasu ne v akademiyi a v galereyah navkolo Parizha Roboti togo periodu pisala pid vplivom post impresionistichnogo mistectva van Goga Polya Gogena ta Anri Russo a takozh fovizmu Anri Matissa ta Andre Derena U 23 roki Sonya Terk odruzhuyetsya z nimeckim kritikom ta kolekcionerom Vilgelmom Ude yakij zajmavsya primitivistami ta suchasnim zhivopisom i mav vlasnu galereyu Ude buv geyem i hotiv vipravdatisya publichnim odruzhennyam a Sonya otrimuvala cherez jogo galereyu dostup do vistavok tobto do misteckoyi ta literaturnoyi eliti Vesillya vidbulosya 5 grudnya 1908 roku v Londoni Za rik Terk zalishaye Ude shob pov yazati zhittya z molodim abstrakcionistom Roberom Delone z yakim poznajomilas u galereyi Ude i bula vrazhena jogo kartinami Tvorchij soyuz iz Delone stav micnim ta plidnim Z Ude vona zberegla priyatelski vidnosini vin kupuvav polotna pari rozumiyuchi naskilki voni obidva talanoviti Za dva roki Sonya Delone narodila sina Sharlya stav istorikom dzhazu Dyadko Terk prodovzhuvav dopomagati groshima bilya Soni Delone buli cikavi ta vidatni lyudi svogo chasu Ale golovnoyu zalishalasya tvorchist Orfizm 1911 roku Delone spontanno zshila kovdru z klaptikiv u stili pechvork dlya koliski sina z vikoristannyam geometriyi ta koloru zaraz zberigayetsya u Nacionalnomu Muzeyi Suchasnogo Mistectva u Parizhi Same todi Delone za suchasnimi doslidzhennyami vidhodit vid perspektivi ta naturalizmu Des u toj zhe chas u Parizhi jde vistavka robit kubizmu a cholovik Delone vivchav teoriyu koloru Ezhena Shevrelya i voni pochinayut eksperimenti z kolorom yaki nazvali simultanizmom vid fr simultanee odnochasnij Simultanizm viyavlyavsya koli odin malyunok abo element rozmishenij bilya inshogo vplivav na obidva odnochasno vinikav efekt vzayemoproniknennya predmetiv odin u inshij efekt ruhu cherez gru koloru ta svitla Delone pishe pershu veliku u comu stili kartinu Bal Bullye 1912 1913 1 6 chervnya 2008 u Wayback Machine Tvorchij stil Delone kubizm za versiyeyu podruzhzhya buv nazvanij orfizmom u 1913 roci tovarishem sim yi poetom ta kritikom Gijomom Apolinerom Malosya na uvazi peretvorennya svitu novim Orfeyem tvorcem struktur ne zapozichenih z dijsnosti Cherez Apollinera Sonya Delone zustrichayetsya i tovarishuye z poetom Blezom Sandrarom u 1912 roci ta ilyustruye jogo poemu Transsibirskij ekspres stvorivshi 2 metrovu simultanistichnu knizhku rozkladachku i ozdobivshi yiyi ornamentami de tekst nakladavsya na malyunki Kniga sho vijshla nakladom lishe v 150 ekzemplyariv ta prodana lishe za pidpiskoyu viklikala perepoloh u parizkoyi kritiki Piznishe simultanistichna kniga demonstruvalas na Osinnomu saloni u Berlini u 1913 roci razom z inshimi yiyi tvorami uzhitkovogo mistectva napriklad suknyami Innovaciya Delone a same vdale vikoristannya kubichnih elementiv v ozdoblenni knigi nastilki vrazili hudozhnij bomond sho Paul Kleye zapozichiv yih dlya svoyih robit Cherez Pershu svitovu Delone z cholovikom vimusheno pereselyayetsya z Parizha do Ispaniyi u 1914 roci zgodom do Portugaliyi Tam voni diznayutsya pro revolyuciyu v Rosiyi 1917 roku i rozumiyut sho dopomogi vid dyadka vzhe ne otrimayut Hudozhnicya virishuye zaroblyati na zhittya robotami uzhitkovogo mistectva Navit nespokijne otochennya ta materialni trudnoshi ne zgasili yiyi interes do mistectva I hocha vsi turboti pro sim yu buli na plechah mistkini vona beretsya bukvalno do vsogo bez problem pereklyuchayuchis z odnogo vidu diyalnosti do inshogo stvoryuye modeli odyagu ta vzuttya malyunki do gralnih kart silueti avtomobiliv teatralni kostyumi Stvoryuye tkani kilimi ilyustruye knigi zajmayetsya keramikoyu ta vitrazhami U Ispaniyi znajomitsya S P Dyagilevim bere uchast u jogo antreprizi kostyumi do baletu Kleopatra na muziku A S Arenskogo 1918 U 1920 r stvorila kostyumi dlya operi Ayida dlya teatru Liseo u Barseloni de vikoristala yak i v kostyumah dlya Kleopatri bezpredmetnij dekor Pislya povernennya do Franciyi u 1920 roci Delone rozroblyaye malyunki do tkanin dlya lionskih fabrik U 1924 roci vidkrivaye razom z Zh Hejmom Simultanistskij butik yakij uvijshov do skladu Mizhnarodnoyi vistavki dekorativnogo mistectva v Parizhi 1925 roku de demonstruvalis modeli dilovih vechirnih ta sportivnih sukon z tkanin avangardnogo tipu z krupnimi kolorovimi vizerunkami rozrahovanimi na te sho voni pasuvatimut do analogichnih dekorativnih ritmiv modnih inter yeriv U poshukah universalnogo dizajnu Delone oformlyala razom z odyagom nizku inshih virobiv azh do avtomobiliv Bagato v chomu zavdyachuyuchi same Soni Delone stil ar deko sho poyednuvav modern ta avangard stav virishalnim faktorom mizhvoyenoyi modi Zavoyuvannya ar deko buli zakripleni albomami hudozhnici sho vijshli u Parizhi Tkanini ta kilimi Soni Delone 1928 Kompoziciyi Kolori Ideyi 1930 U 1931 r spivorganizuvala salon Abstraction Creation Abstrakciya tvorchist a u 1939 salon Novi realnosti u Parizhi Delone z cholovikom zajmayetsya j monumentalnimi robotami dlya vistavkovih paviljoniv U 1937 roci voni oformlyuyut paviljoni Povitroplavannya ta Himiya predstavlyayuchi Franciyu na Vsesvitnij vistavci v Parizhi Velichezni kompoziciyi Diski yaki zberigayutsya v Muzeyi suchasnogo mistectva u Parizhi stayut hudozhnim zapovitom Robera Delone vin pomiraye v 1941 roci vid raku Viznannya Pislya 1941 roku Sonya Delone prodovzhuye pracyuvati nad spilnimi proyektami publikuye teoretichni praci cholovika posmertno Vona pishe spogadi pro nogo ta svoyih druziv Apollinera Pikasso M Zhakoba Lezhe Zh Braka Oleksandru Ekster blizku podrugu V Kandinskogo N Altmana O Arhipenka ta inshih Delone otrimuye spravzhnye viznannya dostatok Volodiyuchi chudovim atelye velikoyu kolekciyeyu kartin riznih hudozhnikiv prodovzhuye zajmatisya dizajnom demonstruye vlasni modeli Majzhe na vsih vistavkah abstraktnogo mistectva povoyennoyi Yevropi Delone eksponuye svoyi roboti ta roboti cholovika U 1963 daruye Franciyi 117 vlasnih robit ta robit cholovika Cherez rik u Luvri prohodit prezentaciya cogo velicheznogo daru Delone stala pershoyu zhinkoyu hudozhniceyu chiya retrospektivna vistavka u Luvri vidbulasya za zhittya U 1975 nagorodzhena vishoyu nagorodoyu Franciyi ordenom Pochesnogo Legionu Navit u 93 roki Delone bula nadzvichajno zhivoyu demokratichnoyu dostupnoyu spivrozmovniceyu nastavniceyu molodi Vona takozh bula kavalerkoyu Mistectv ta Literaturi Pomerla Sonya Delone u vici 94 rokiv u Parizhi U 2004 roci robota Soni Delone Sonechko Coccinelle 2 bula rozmishena na poshtovij marci vipushenij spilno francuzkoyu poshtoyu La Post ta Korolivskoyu poshtoyu Velikoyi Britaniyi Royal Mail na chest storichchya pidpisannya serdechnoyi ugodi Antanti franc Entente cordiale Na zhal robit Soni Delone ne zalishilos v Ukrayini de vona narodilasya hocha yiyi im ya stoyit odnim iz pershih sered hudozhnikiv svitovogo avangardu Prote vona nikoli ne zabuvala Batkivshini Yaskravi farbi ya lyublyu pisala Delone v knizi spogadiv iz simvolichnoyu nazvoyu Mi jdemo do soncya Ce farbi mogo ditinstva farbi Ukrayini Zasnuvavshi misteckij napryamok Sonya Delone poyasnyuvala svoyu tvorchist cholovik buv bilshe praktikom Vona neodnorazovo pidkreslyuvala sho stvoriti obrazi simultanizmu yij dozvolili vrazhennya vid ukrayinskoyi kulturi yaskravih ukrayinskih vesil Pislya yiyi smerti polski gazeti pisali pomerla vidatna ukrayinka Sonya Delone Na yiyi ukrayinskosti nagoloshuvali j francuzi Pam yat6938 SonyaTerk asteroyid nazvanij na chest hudozhnici Sonya Delone stala odniyeyu z 36 ukrayinok oblichchya ta siluet yakih stali praobrazom ukrayinskoyi seriyi lyalok Barbi Barbie Pani Ukrayini U misti Odesa perejmenuvali provulok Garshina na provulok Soni Delone U misti Kremenchuk vulicyu Ananiya Rozmislova perejmenuvali na vulicyu Soni Delone PosilannyaSONIA DELAUNAY BIOGRAPHIE PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sonia Delaunay d Track Q17299517 Sonia Delaunay 2008 d Track Q18558540 Archives de Paris d Track Q2860432 Francuzkij Institut v Ukrayini 1994 d Track Q12166157 https data bnf fr fr 11899263 sonia delaunay RKDartists d Track Q17299517 Arhiv obrazotvorchogo mistectva Chehiya d Track Q107456632 CONOR Sl d Track Q16744133 http www tate org uk learn online resources glossary o orphism http www tate org uk learn online resources glossary s simultanism Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Sonya Delone 23 grudnya 2021 u Wayback Machine Francuzkij Institut v Ukrayini Portraits de France 2021 5 grudnya 2021 u Wayback Machine Ministere de la Cohesion des Territoires et des Relations avec les Collectivites Territoriales Portraits de France 24 grudnya 2021 u Wayback Machine Agence nationale de la cohesion des territoires Portraits de France 24 grudnya 2021 u Wayback Machine Vie publique fr DAOO f 2 op 9 d 105 ll 19 20 Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 Vsya Odessa Adresnaya i spravochnaya kniga g Odessy na 1904 1905 goda Izd i red L A Lisyanskogo Odessa God izd 1 j 1904 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Arhiv originalu za 22 bereznya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 PosilannyaDelone Sonya Yeliyevna Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Portal Biografiyi Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sonya Delone Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sonya Delone Evgenij Demenok Sonya Delone vozvrashaetsya v Odessu Almanah Deribasovskaya Rishshelevskaya 44 2011 20 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Enciklopediya Krugosvit 27 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Korsak Ivan Tiha pravda Modesta Levickogo povist esej I F Korsak K Yaroslaviv Val 2009 165s Anatolij Belogorskij MONPARNASSKIJ EKSPRESS semejnye kommentarii k biografii SONI DELONE TERK 5 grudnya 2018 u Wayback Machine