Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндра Олекса́ндрівна Е́кстер (до шлюбу — Григоро́вич; 6 (18) січня 1882, Білосток, Польща — 17 березня 1949, Фонтене-о-Роз, біля Парижа) — українська художниця, сценографка, педагогиня, представниця європейського кубізму та футуризму, авангарду, одна із засновниць стилю «ар-деко». Названа Бенедиктом Лівшицем «амазонкою авангарду».
| Екстер Олександра Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Александра Экстер | ||||
 | ||||
| Народження | 6 (18) січня 1882[1] Білосток, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія[2] | |||
| Смерть | 17 березня 1949[3][4][…] (67 років) | |||
| Фонтене-о-Роз, Іль-де-Франс, Франція | ||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Навчання | Академія Ґранд-Шом'єр і Київське художнє училище | |||
| Діяльність | художниця, художниця по костюмах, ілюстратор, сценографка, графікеса, дизайнерка, мисткиня, художниця по текстилю | |||
| Напрямок | Російський авангард | |||
| Відомі учні | d і Епштейн Марко Ісайович | |||
| Працівник | Вищі художньо-технічні майстерні | |||
| Член | Супремус | |||
| Роботи в колекції | d, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[6], Національна галерея Канади, d[7], d, Національна галерея Австралії, Клівлендський музей мистецтв, d, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[2][2], Національний художній музей України, d, d і Російський музей | |||
| | ||||
 Екстер Олександра Олександрівна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народилася 1882 року в Білостоку Гродненської губернії в сім'ї білоруського єврея та грекині.
Невдовзі батьки переїхали до Києва. Закінчила та Київське художнє училище, де вчилася в 1901—1903 та 1906 роках, разом з майбутніми авангардистами О. Богомазовим та О. Архипенком. Серед викладачів був Микола Пимоненко. Брала приватні уроки в Сергія Світославського.
Вийшла заміж за німецького адвоката М. Є. Екстера та оселилася з ним у Києві по вулиці Б. Хмельницького, 27. У мансарді знаходилася її студія, де працювали майбутні корифеї світового декораційного мистецтва Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Павло Челищев.
Екстер вирушила до Парижа по нові враження, але і в паризькій академії навчальна програма мало різнилась від київської. Познайомившись із прихильником нового мистецтва поетом Гійомом Аполлінером, Олександра Екстер потрапляє до майстерні Пабло Пікассо, де віднаходить нову філософію мистецтва.
«В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками», — згадує , акторка , в якому Олександра Екстер поставила свої найкращі спектаклі: «Саломея», «Ромео і Джульєтта».
1908 року у Москві група митців з Києва, Санкт-Петербурга та Москви організувала спільну виставку «Вінок», за яку відповідала саме Олександра Екстер. Слід зазначити, що поїздка до Парижа надихнула її на розвиток її творчості.
Наступна виставка «Ланка» була розкритикована та не знайшла розуміння серед глядачів. 1909 року скульптор Володимир Іздебський відкрив у Одесі «Салон», і після його відкриття митців поділили на правих, середніх та лівих. Першими милувалися, другими захоплювалися, а третіх не розуміли. Олександра Екстер була віднесена до лівого крила.
Після цього 1914 року на Хрещатику відбулась виставка «Кільце», яка була доволі позитивно сприйнята критиками. Але інтерес до авангарду на той час зменшився.
Померла Олександра Естер 1949 року в передмісті Парижа. Вже хвора писала друзям, що тужить за батьківщиною: «Зима, що надходить, буде дуже важка. Це дев'ята зима від початку війни, і для мене вона буде найважча».
Творчість
У відповідь на критику колористичного рішення її картин приятелем Фернаном Леже Екстер написала кілька монохромних картин. Проте це для неї був кольоровий піст, і з 1914 року її кубізм вибухає всіма барвами веселки: Екстер була зачарована українським народним мистецтвом.
Завдяки зв'язкам свого чоловіка Миколи Екстера, Олександра мала можливість познайомитися з Наталією Давидовою, яка володіла маєтком, де Давидова у 1914 році влаштувала кустарний пункт села Вербівка (художнім керівником якого була учениця Екстер Ніна Генке), розташованого поблизу Черкас. Точно там відома художниця, що на даний момент вважається представницею європейського кубізму, футуризму, українського авангарду, одна із засновниць стилю «ар-деко», знайшла для себе натхнення в українському народному мистецтві.
За словами дослідника творчості Олександри Екстер, Георгія Коваленка, саме цей світ у Вербівці визначив у живописі художниці його колористичну стихію та став джерелом образності. Коваленко в своїй монографії описував, як Екстер здійснювала наукові експедиції в пошуках старовинних селянських вишивок, літургійного шиття та предметів ткацтва.
Екстер та Давидова спільно з іншими дослідниками проводили пошуки народних мотивів, які переосмислювали, осучаснювали та втілювали у супрематичні дизайни для вишивок на різних предметах, таких як сумки, подушки, килими, пояси тощо, співпрацюючи з Казимиром Малевичем, Іваном Пуні та Ксенією Богуславською. Згодом вони заснували Київське кустарне товариство та представляли свої вишивки з Вербівки на виставках у Києві та країнах Європи. У 1917 році було експоновано понад 400 робіт у Москві, які не повернулися назад.
Ці твори мали комерційний успіх. Їх виставляли й охоче купували в Полтаві, Києві, Москві, Берліні. Сільські художники внесли динаміку кубофутуризму у власні твори, а Екстер під їхнім впливом яскраво кольорувала площини й грані свого живопису. Відкриваючи виставку селянки Ганни Собачко в Києві 1918 року, за часів УНР, Екстер сказала те ж, що говорила й Леже: «Молоді слов'янські народи віддають перевагу радісним ясним кольорам». Під впливом, зокрема, Олександри Екстер, французькі кубісти розкріпачили свою палітру.
Та Екстер пішла далі, ставши абстракціоністкою, на що не зважилися її паризькі друзі Пікассо, Брак, Леже. У своїй київській студії вона навчала абстрактного мистецтва навіть дітей, пропонуючи їм ілюструвати казку не сюжетно, а з допомогою ритмів.
Оновила вона й театральне мистецтво ХХ століття. Чи не вперше у світовій сценографії Екстер обігравала весь куб сцени, а не лише її підлогу-планшет. Новітньо: лаконічно, конструктивно, рухливо — оформила сценічне дійство, що пізніше перейняли в Європі та Америці. Олександра Екстер зробила внесок у театральне мистецтво першої половини XX століття. В її авангардистсько-конструктивістському стилі були оформлені декорації «вакхічної драми» «Фаміра Кіфаред» І. Анневського (йшла в 1916—1917 на сцені Камерного театру в Москві, реж. О. Таїров).
Одна з найвідоміших картин Екстер — «Фундуклеївська вулиця» (нині Богдана Хмельницького). Будівлі на картині мчать униз до Хрещатика, як діти на санчатах. Глядач цього твору не втримався від епіграми: Не може бути сумніву,
Тут доказів чимало:
Чи не за землетрусу
Вона «пейзаж» писала?
За мотивами її театральних костюмів також були створені скульптури: ескізи на площині паперу перетворені в пластичні форми, вилиті з бронзи й покриті емаллю.
Свої твори й архів Екстер заповіла другу-художнику Семену Ліссіму, який жив у Нью-Йорку. Так більша частина спадщини Екстер потрапила до Америки. Зараз твори Олександри Екстер зберігаються в різних музеях світу і, зокрема, Національному художньому музеї України в Києві, де вона розпочинала свій творчий шлях.
Галерея
-
![image]()
Ескіз костюма «Фаміра Кіфаред». Менада, 1916 -
![image]()
Три жіночі фігури, 1910
Пам'ять
У 2000 році в Парижі створено «Товариство Олександри Екстер».
У 2008 році в Києві відбулася перша виставка Олександри Екстер.
В 2023 році в Києві з'явилась вулиця Олександри Екстер.
Примітки
- різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
- Artists + Artworks
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Alexandra Exter — 2008.
- SNAC — 2010.
- http://www.moma.org/collection/works/19882
- COURAGE Registry
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
Література
- Горбачов Д. Екстер Олександра Олександрівна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 229.
- Рибаков М. О. Екстер Олександра Олександрівна // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 25—26.
- Коваленко Г. Ф. Александра Экстер. — Москва, 1993.
Посилання
- Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 92. Олександра Екстер [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Олександра Екстер та її студія (Київ,1918). Стаття Георгія Коваленко. [ 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Шестаков Андрій «Амазонка» з Фундуклеївської. До 60-річчя з дня смерті «майстрині радості» Олександри Екстер [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 048 за 17 березня 2009 року
- Виставка творів Олександри Екстер [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Александра Экстер. Выставка произведений. Каталог. Одесса, 1989 [ 12 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Д. О. Горбачов. Екстер Олександра Олександрівна [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndra Oleksa ndrivna E kster do shlyubu Grigoro vich 6 18 sichnya 1882 18820118 Bilostok Polsha 17 bereznya 1949 Fontene o Roz bilya Parizha ukrayinska hudozhnicya scenografka pedagoginya predstavnicya yevropejskogo kubizmu ta futurizmu avangardu odna iz zasnovnic stilyu ar deko Nazvana Benediktom Livshicem amazonkoyu avangardu Ekster Oleksandra Oleksandrivnaros Aleksandra EksterNarodzhennya 6 18 sichnya 1882 1 Bilostok Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiya 2 Smert 17 bereznya 1949 1949 03 17 3 4 67 rokiv Fontene o Roz Il de Frans FranciyaKrayina Rosijska imperiya SRSRNavchannya Akademiya Grand Shom yer i Kiyivske hudozhnye uchilisheDiyalnist hudozhnicya hudozhnicya po kostyumah ilyustrator scenografka grafikesa dizajnerka mistkinya hudozhnicya po tekstilyuNapryamok Rosijskij avangardVidomi uchni d i Epshtejn Marko IsajovichPracivnik Vishi hudozhno tehnichni majsterniChlen SupremusRoboti v kolekciyi d Muzej Tissen Bornemissa Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 6 Nacionalna galereya Kanadi d 7 d Nacionalna galereya Avstraliyi Klivlendskij muzej mistectv d Muzej suchasnogo mistectva San Francisko 2 2 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini d d i Rosijskij muzej Ekster Oleksandra Oleksandrivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodilasya 1882 roku v Bilostoku Grodnenskoyi guberniyi v sim yi biloruskogo yevreya ta grekini Nevdovzi batki pereyihali do Kiyeva Zakinchila ta Kiyivske hudozhnye uchilishe de vchilasya v 1901 1903 ta 1906 rokah razom z majbutnimi avangardistami O Bogomazovim ta O Arhipenkom Sered vikladachiv buv Mikola Pimonenko Brala privatni uroki v Sergiya Svitoslavskogo Vijshla zamizh za nimeckogo advokata M Ye Ekstera ta oselilasya z nim u Kiyevi po vulici B Hmelnickogo 27 U mansardi znahodilasya yiyi studiya de pracyuvali majbutni korifeyi svitovogo dekoracijnogo mistectva Vadim Meller Anatol Petrickij Pavlo Chelishev Ekster virushila do Parizha po novi vrazhennya ale i v parizkij akademiyi navchalna programa malo riznilas vid kiyivskoyi Poznajomivshis iz prihilnikom novogo mistectva poetom Gijomom Apollinerom Oleksandra Ekster potraplyaye do majsterni Pablo Pikasso de vidnahodit novu filosofiyu mistectva V yiyi parizkij gospodi tak samo yak u nij samij vpadalo v ochi svoyeridne spoluchennya yevropejskoyi kulturi z ukrayinskim pobutom Na stinah sered malyunkiv Pikasso i Braka mozhna bulo pobachiti ukrayinski vishivki na pidlozi ukrayinskij kilim do stolu podavali glinyani gorshechki yaskravi majolikovi tarilki z varenikami zgaduye aktorka v yakomu Oleksandra Ekster postavila svoyi najkrashi spektakli Salomeya Romeo i Dzhulyetta 1908 roku u Moskvi grupa mitciv z Kiyeva Sankt Peterburga ta Moskvi organizuvala spilnu vistavku Vinok za yaku vidpovidala same Oleksandra Ekster Slid zaznachiti sho poyizdka do Parizha nadihnula yiyi na rozvitok yiyi tvorchosti Nastupna vistavka Lanka bula rozkritikovana ta ne znajshla rozuminnya sered glyadachiv 1909 roku skulptor Volodimir Izdebskij vidkriv u Odesi Salon i pislya jogo vidkrittya mitciv podilili na pravih serednih ta livih Pershimi miluvalisya drugimi zahoplyuvalisya a tretih ne rozumili Oleksandra Ekster bula vidnesena do livogo krila Pislya cogo 1914 roku na Hreshatiku vidbulas vistavka Kilce yaka bula dovoli pozitivno sprijnyata kritikami Ale interes do avangardu na toj chas zmenshivsya Pomerla Oleksandra Ester 1949 roku v peredmisti Parizha Vzhe hvora pisala druzyam sho tuzhit za batkivshinoyu Zima sho nadhodit bude duzhe vazhka Ce dev yata zima vid pochatku vijni i dlya mene vona bude najvazhcha TvorchistDizajn kostyumu do drami Famira Kifared U vidpovid na kritiku koloristichnogo rishennya yiyi kartin priyatelem Fernanom Lezhe Ekster napisala kilka monohromnih kartin Prote ce dlya neyi buv kolorovij pist i z 1914 roku yiyi kubizm vibuhaye vsima barvami veselki Ekster bula zacharovana ukrayinskim narodnim mistectvom Zavdyaki zv yazkam svogo cholovika Mikoli Ekstera Oleksandra mala mozhlivist poznajomitisya z Nataliyeyu Davidovoyu yaka volodila mayetkom de Davidova u 1914 roci vlashtuvala kustarnij punkt sela Verbivka hudozhnim kerivnikom yakogo bula uchenicya Ekster Nina Genke roztashovanogo poblizu Cherkas Tochno tam vidoma hudozhnicya sho na danij moment vvazhayetsya predstavniceyu yevropejskogo kubizmu futurizmu ukrayinskogo avangardu odna iz zasnovnic stilyu ar deko znajshla dlya sebe nathnennya v ukrayinskomu narodnomu mistectvi Za slovami doslidnika tvorchosti Oleksandri Ekster Georgiya Kovalenka same cej svit u Verbivci viznachiv u zhivopisi hudozhnici jogo koloristichnu stihiyu ta stav dzherelom obraznosti Kovalenko v svoyij monografiyi opisuvav yak Ekster zdijsnyuvala naukovi ekspediciyi v poshukah starovinnih selyanskih vishivok liturgijnogo shittya ta predmetiv tkactva Ekster ta Davidova spilno z inshimi doslidnikami provodili poshuki narodnih motiviv yaki pereosmislyuvali osuchasnyuvali ta vtilyuvali u suprematichni dizajni dlya vishivok na riznih predmetah takih yak sumki podushki kilimi poyasi tosho spivpracyuyuchi z Kazimirom Malevichem Ivanom Puni ta Kseniyeyu Boguslavskoyu Zgodom voni zasnuvali Kiyivske kustarne tovaristvo ta predstavlyali svoyi vishivki z Verbivki na vistavkah u Kiyevi ta krayinah Yevropi U 1917 roci bulo eksponovano ponad 400 robit u Moskvi yaki ne povernulisya nazad Ci tvori mali komercijnij uspih Yih vistavlyali j ohoche kupuvali v Poltavi Kiyevi Moskvi Berlini Silski hudozhniki vnesli dinamiku kubofuturizmu u vlasni tvori a Ekster pid yihnim vplivom yaskravo koloruvala ploshini j grani svogo zhivopisu Vidkrivayuchi vistavku selyanki Ganni Sobachko v Kiyevi 1918 roku za chasiv UNR Ekster skazala te zh sho govorila j Lezhe Molodi slov yanski narodi viddayut perevagu radisnim yasnim koloram Pid vplivom zokrema Oleksandri Ekster francuzki kubisti rozkripachili svoyu palitru Ta Ekster pishla dali stavshi abstrakcionistkoyu na sho ne zvazhilisya yiyi parizki druzi Pikasso Brak Lezhe U svoyij kiyivskij studiyi vona navchala abstraktnogo mistectva navit ditej proponuyuchi yim ilyustruvati kazku ne syuzhetno a z dopomogoyu ritmiv Onovila vona j teatralne mistectvo HH stolittya Chi ne vpershe u svitovij scenografiyi Ekster obigravala ves kub sceni a ne lishe yiyi pidlogu planshet Novitno lakonichno konstruktivno ruhlivo oformila scenichne dijstvo sho piznishe perejnyali v Yevropi ta Americi Oleksandra Ekster zrobila vnesok u teatralne mistectvo pershoyi polovini XX stolittya V yiyi avangardistsko konstruktivistskomu stili buli oformleni dekoraciyi vakhichnoyi drami Famira Kifared I Annevskogo jshla v 1916 1917 na sceni Kamernogo teatru v Moskvi rezh O Tayirov Odna z najvidomishih kartin Ekster Fundukleyivska vulicya nini Bogdana Hmelnickogo Budivli na kartini mchat uniz do Hreshatika yak diti na sanchatah Glyadach cogo tvoru ne vtrimavsya vid epigrami Ne mozhe buti sumnivu Tut dokaziv chimalo Chi ne za zemletrusu Vona pejzazh pisala Za motivami yiyi teatralnih kostyumiv takozh buli stvoreni skulpturi eskizi na ploshini paperu peretvoreni v plastichni formi viliti z bronzi j pokriti emallyu Svoyi tvori j arhiv Ekster zapovila drugu hudozhniku Semenu Lissimu yakij zhiv u Nyu Jorku Tak bilsha chastina spadshini Ekster potrapila do Ameriki Zaraz tvori Oleksandri Ekster zberigayutsya v riznih muzeyah svitu i zokrema Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini v Kiyevi de vona rozpochinala svij tvorchij shlyah GalereyaEskiz kostyuma Famira Kifared Menada 1916 Tri zhinochi figuri 1910Pam yatU 2000 roci v Parizhi stvoreno Tovaristvo Oleksandri Ekster U 2008 roci v Kiyevi vidbulasya persha vistavka Oleksandri Ekster V 2023 roci v Kiyevi z yavilas vulicya Oleksandri Ekster Primitkirizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 Artists Artworks d Track Q84575091 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Alexandra Exter 2008 d Track Q18558540 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www moma org collection works 19882 COURAGE Registry d Track Q64784883 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2022 Procitovano 19 travnya 2022 Avangardistka Oleksandra Ekster ukrayinska chi rosijska amazonka Arhiv originalu za 19 travnya 2022 Procitovano 19 travnya 2022 LiteraturaGorbachov D Ekster Oleksandra Oleksandrivna Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 229 Ribakov M O Ekster Oleksandra Oleksandrivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s S 25 26 Kovalenko G F Aleksandra Ekster Moskva 1993 PosilannyaMarko Robert Steh Ochima kulturi 92 Oleksandra Ekster 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Oleksandra Ekster ta yiyi studiya Kiyiv 1918 Stattya Georgiya Kovalenko 3 lyutogo 2015 u Wayback Machine Shestakov Andrij Amazonka z Fundukleyivskoyi Do 60 richchya z dnya smerti majstrini radosti Oleksandri Ekster 29 sichnya 2010 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 048 za 17 bereznya 2009 roku Vistavka tvoriv Oleksandri Ekster 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Aleksandra Ekster Vystavka proizvedenij Katalog Odessa 1989 12 lipnya 2021 u Wayback Machine D O Gorbachov Ekster Oleksandra Oleksandrivna 10 lyutogo 2022 u Wayback Machine