Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Я́кович Таї́ров (справжнє прізвище Корнбліт; * 1885, Ромни — †1950, Москва, РРФСР) — український режисер.
| Таїров Олександр Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Корнбліт Олександр Якович | |||
| Народився | 24 червня 1885 місто Ромни, Полтавська губернія | |||
| Помер | 25 вересня 1950 (65 років) Москва, СРСР[1] | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Національність | єврей | |||
| Громадянство |  Росія →  СРСР | |||
| Релігія | юдаїзм | |||
| Діяльність | театральний режисер | |||
| Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1913) | |||
| Відомі учні | Скибневський Олександр Броніславович | |||
| Заклад | d | |||
| Роки діяльності | 1904–1949 | |||
| Дружина | актриса (1889–1974) | |||
| IMDb | nm0846864 | |||
| Нагороди та премії | ||||
     | ||||
| | ||||
 Таїров Олександр Якович у Вікісховищі | ||||
Сценічну діяльність почав 1905 актором у трупі М. Бородая у Києві, режисерську — 1908 в пересувному театрі П. Гайдебурова; 1914 — 50 — засновник і керівник Московського Камерного театру. Народний артист РРФСР (1935)
Життєпис
Майбутній театральний режисер народився в єврейські родині в Україні в місті Ромни. Син викладача в Полтавській губернії, як і низка емоційних гімназистів, закохався в театр, брав участь в аматорських виставах.
За примусом батьків подався по закінченні гімназії не в актори, а влаштувався на юридичний факультет Київського університету ім. Св. Володимира. Брав участь як актор в виставах київських театрів. Згодом покинув Київ і влаштувався в Петербурзький університет на юридичний факультет і водночас потрапив в театральну трупу Всеволода Мейєрхольда.
Експерименти Мейєрхольда не задовольнили, бо в Олександрі народжувалась власна особистість. Як режисер навіть поставив «Гамлета» Шекспіра і закінчив 1913 року Петербурзький університет. В період пошуків себе раптово забажав покинути театр і почати життя наново.
Недовгий Вільний театр
Перебрався на житло в Москву, де розпочав адвокатську практику. В Москві не зумів жити без театру і покинув тепер вже адвокатуру. Поставив дві перші вистави в Москві в так званому Вільному театрі. Але театр протримався економічно лише один сезон.
Актори і новий режисер не воліли такого кінця і на уламках Вільного — ініціювали створення нового театру.
Приміщення Камерного театру
Олександр Таїров зустрів Алісу Коонен в недовгий час праці Вільного театру. Саме вона 1914 р. звернула увагу на порожній особняк на Тверському бульварі в Москві. Таїров оглянув особняк і зрозумів, що парадні зали колись приватного житла не підходять для театру, до того ж, їх було гріх ламати. Але приміщення приємне і до нього можна прибудувати театральну залу і сцену. Так і зробили. Так виник невеликий і затишний Камерний театр Таїрова.
Наприкінці 1917 року нова, більшовицька влада примусила акторів покинути приміщення. Лише захист наркома просвіти Луначарського сприяв поверненню театральної трупи в приміщення і навіть виділив гроші на переобладнання сцени.
Новий театр
Камерний театр відкрили 14 грудня 1914 року постановкою старовинної п'єси «Сакунтала» (Шакунтала) Калидаси, створеної в Середньовічній Індії. Головну героїню, чисту і наївну дівчину, грала Аліса Коонен. Але театр розпочав власний шлях у розпал 1-ї світової війни …
Таїров прагнув підвищеної майстерності, тяжів до репертуару романтичного та трагедійного, до легендарних чи літературних сюжетів, до показу сильних, а то і всепоглинаючих почуттів героїв, котрі були здатні переробити їх життя чи покласти йому край. Він записав :
.Ми прагнули мати невелику камерну аудиторію власних глядачів… Ані до камерного репертуару, ані до камерних постановок чи до камерного виконання ми ніяк не йшли — навпаки і більш того, за сутністю наших прагнень всі вони були ворожі нашим думкам і нашим пошукам
Камерним, невеликим за розмірами — було лише приміщення його театру.
Молодий і завзятий Олександр Таїров діяльно проштовхував рекламу власного театру. Він організував « Товариство друзів Камерного театру», друкував журнал російською «Мастерство театра», газету «7 днів Камерного театру», заснував клуб «Эксцентрион», а згодом і студію, котра стане пізніше державним театральним училищем. Його уважно слухав більшовицький нарком просвіти і сам трохи драматург Анатолій Луначарський (1875–1933), котрий і не давав нищити заклад Таїрова своїм друзям-більшовикам, поки був живий.
Камерний театр був відомий власною стилістикою та красою сценічних костюмів. Художники Камерного театру були майстрами костюмів різних стилістик, витрачаючи на створення костюмів час і пізнання, винахідливість і досвід, смак і майстерність. Адже Таїров оголосив :
... костюм — це друга оболонка актора, це щось невід'ємне від його сценічної сутності, це візуалізація його сценічного образа, котра розчиняється в ньому як в тій пісні, де не можливо викинути чи замінити жодного слова, жодного штриха без одночасного паплюження всього образа.
Політичні утиски так званих «космополітів» в СРСР
Як етнічний єврей і театральний діяч радянської країни, Олександр Таїров брав участь в Єврейському антифашистському комітеті. 1945 року його нагородили орденом Леніна у зв'язку із тридцятирічним ювілеєм Державного Камерного театру.
Політична ситуація в країні погіршена у зв'язку із поверненням з-за кордону низки радянських офіцерів і вояків, котрі відвідали закордонні країни і побачили значні економічні успіхи без комуністичного керівництва і без плутаної комуністичної ідеології. В СРСР розпочата нова хвиля політичних переслідувань і репресій, на той час проти військових і діячів літератури. 26 серпня 1946 року сталінський уряд оприлюднив постанову ЦК ВКП(б), котра практично заборонила вистави закордонних п'єс і твори закордонної драматургії. А 1949 р. силомиць ліквідували.
1950 року в приміщенні Камерного театру роблять ремонти і віддають приміщення під Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна, в штаті якого для Таїрова не передбачено місця роботи. Його примусово роблять безробітнім і виключеним з театрального життя радянської столиці. Старість і очікування репресій спричинили божевілля Таїрова, якого пам'ятають тривожно блукаючим по вулицям Москви у пошуку афіш знищеного комуністичним урядом Камерного театру.
Репертуар в Камерному театрі за Таїрова (російською)
- «Сакунтала» Калидасы
- «Безумный день, или Женитьба Фигаро», Бомарше
- «Покрывало Пьеретты» Шницлера
- «Фамира Кифаред», И. Ф. Анненский
- «Саломея», Оскар Уайльд
- «Адриенна Лекуврер»
- «Принцесса Брамбилла» — по пьесе Гофмана
- «Король-Арлекин»
- «Ящик с игрушками»
- «Благовещенье» — по пьесе Поля Клоделя, в главной роли Алиса Коонен.
- «Ромео и Джульетта»
- «Опера нищих» [по пьесе «Трёхгрошовая опера» Бертольда Брехта — первая постановка в СССР.
- «Богатыри» — опера — фарс А. П. Бородина
- Расин, «Федра»
- Островский, «Гроза»
- «Негр»
- «Любовь под вязами»
- «Египетские ночи». Фрагменты одноимённого произведения А. С. Пушкина
- «Оптимистическая трагедия», Вишневский В. В., 1933 г.
Таїров і українські драматурги
Таїров ставив п'єси укр. авторів: «Патетичну сонату» М. Куліша (1931), «Невідомі солдати» Л. Первомайського (1932), «Думу про Британку» Ю. Яновського, «Фронт» О. Корнійчука.
Смерть
Помер в Москві. Дружина, Аліса Коонен пережила чоловіка на двадцять п'ять років. Обоє поховані на Старому Новодівочому цвинтарі в одній могилі.
Посмертна слава
Режисер та негаразди Камерного театру Таїрова відійшли у історію. Трагічним подіям життя театру, життю і творчості Таїрова та Аліси Коонен присвячено декілька статей в періодичних виданнях, їм присвятив власний кінофільм режисер Борис Бланк (2004 рік.)
Література і джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Таиров А. Я. О театре [ 6 грудня 2013 у Wayback Machine.] / Ком. Ю. А. Головашенко и др. М.: ВТО, 1970. 603 с.
- Берковский Н. Я. Таиров и Камерный театр [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Берковский Н. Я. Литература и театр: Статьи разных лет. М.: Искусство, 1969. C. 305–393.
- Головашенко Ю. А. Режиссерское искусство Таирова [ 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]. М.: Искусство, 1970. 352 с.
- Державин К. Н. Книга о Камерном театре: 1914–1934 [ 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Л.: Художественная литература, 1934. 240 с.
- Зноско-Боровский Е. А. Таиров [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Зноско-Боровский Е. А. Русский театр начала XX века. Прага: Пламя, 1925. C. 364–368.
- Коонен А. Г. Страницы жизни [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] / Ред., послесл. Ю. С. Рыбакова. 2-е изд. М.: Искусство, 1985. 446 с.
- Крыжицкий Г. К. А. Я. Таиров [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Крыжицкий Г. К. Режиссерские портреты / Предисл. С. А. Воскресенского. М.; Л.: Теакинопечать, 1928. C. 77-87.
- Марков П. А. О Таирове [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Марков П. А. О театре: В 4 т. М.: Искусство, 1974. Т. 2. Театральные портреты. C. 76-111.
- Мейерхольд В. Э. Отзыв о книге А. Я. Таирова «Записки режиссера» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] //Мейерхольд В. Э. Статьи, письма, речи, беседы / Ком. А. В. Февральского: В 2 ч. М.: Искусство, 1968. Ч. 2. (1917–1939). C. 37-43.
- Пиотровский А. И. [[https://web.archive.org/web/20131203053751/http://teatr-lib.ru/Library/Piotrovsky/Teatr_Kino_Zhizn/#_Toc318709716 Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Таиров] // Пиотровский А. И. Театр. Кино. Жизнь. Л.: Искусство, 1969. C. 87-89.
- Режиссерское искусство А. Я. Таирова (К 100-летию со дня рождения) [ 7 грудня 2013 у Wayback Machine.] / Ред. К. Л. Рудницкий. М., 1987. 150 с.
- Иванов В. Полночное солнце. «Федра» Александра Таирова в отечественной культуре // Новый мир. 1989. № 3. С. 233–244.
- Рудницкий К. Л. Русское режиссерское искусство: 1908–1917. М.: Наука, 1990. (Глава «Таиров и Камерный театр» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]) С. 201–238.
- Титова Г. В. Творческий театр и театральный конструктивизм. СПб., 1995. (Глава «Вариант Таирова» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]) С. 131–149.
Посилання
- (рос.)
Примітки
- Таиров Александр Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Театр Таирова — 35-летний триумф[недоступне посилання з травня 2019]
- «О репертуаре драматических театров и мерах по их улучшению. Постановление ЦК РКП(б) от 26 августа 1946г.» // Театр. — 1946. — № 7-8. — С. 6-10.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Ya kovich Tayi rov spravzhnye prizvishe Kornblit 1885 Romni 1950 Moskva RRFSR ukrayinskij rezhiser Tayirov Oleksandr YakovichIm ya pri narodzhenni Kornblit Oleksandr YakovichNarodivsya 24 chervnya 1885 1885 06 24 misto Romni Poltavska guberniyaPomer 25 veresnya 1950 1950 09 25 65 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarNacionalnist yevrejGromadyanstvo Rosiya SRSRReligiya yudayizmDiyalnist teatralnij rezhiserAlma mater yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu 1913 Vidomi uchni Skibnevskij Oleksandr BronislavovichZaklad dRoki diyalnosti 1904 1949Druzhina aktrisa 1889 1974 IMDb nm0846864 Nagorodi ta premiyi Tayirov Oleksandr Yakovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tayirov Scenichnu diyalnist pochav 1905 aktorom u trupi M Borodaya u Kiyevi rezhisersku 1908 v peresuvnomu teatri P Gajdeburova 1914 50 zasnovnik i kerivnik Moskovskogo Kamernogo teatru Narodnij artist RRFSR 1935 ZhittyepisMajbutnij teatralnij rezhiser narodivsya v yevrejski rodini v Ukrayini v misti Romni Sin vikladacha v Poltavskij guberniyi yak i nizka emocijnih gimnazistiv zakohavsya v teatr brav uchast v amatorskih vistavah Za primusom batkiv podavsya po zakinchenni gimnaziyi ne v aktori a vlashtuvavsya na yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu im Sv Volodimira Brav uchast yak aktor v vistavah kiyivskih teatriv Zgodom pokinuv Kiyiv i vlashtuvavsya v Peterburzkij universitet na yuridichnij fakultet i vodnochas potrapiv v teatralnu trupu Vsevoloda Mejyerholda Eksperimenti Mejyerholda ne zadovolnili bo v Oleksandri narodzhuvalas vlasna osobistist Yak rezhiser navit postaviv Gamleta Shekspira i zakinchiv 1913 roku Peterburzkij universitet V period poshukiv sebe raptovo zabazhav pokinuti teatr i pochati zhittya nanovo Nedovgij Vilnij teatrPerebravsya na zhitlo v Moskvu de rozpochav advokatsku praktiku V Moskvi ne zumiv zhiti bez teatru i pokinuv teper vzhe advokaturu Postaviv dvi pershi vistavi v Moskvi v tak zvanomu Vilnomu teatri Ale teatr protrimavsya ekonomichno lishe odin sezon Aktori i novij rezhiser ne volili takogo kincya i na ulamkah Vilnogo iniciyuvali stvorennya novogo teatru Primishennya Kamernogo teatruOleksandr Tayirov zustriv Alisu Koonen v nedovgij chas praci Vilnogo teatru Same vona 1914 r zvernula uvagu na porozhnij osobnyak na Tverskomu bulvari v Moskvi Tayirov oglyanuv osobnyak i zrozumiv sho paradni zali kolis privatnogo zhitla ne pidhodyat dlya teatru do togo zh yih bulo grih lamati Ale primishennya priyemne i do nogo mozhna pribuduvati teatralnu zalu i scenu Tak i zrobili Tak vinik nevelikij i zatishnij Kamernij teatr Tayirova Naprikinci 1917 roku nova bilshovicka vlada primusila aktoriv pokinuti primishennya Lishe zahist narkoma prosviti Lunacharskogo spriyav povernennyu teatralnoyi trupi v primishennya i navit vidiliv groshi na pereobladnannya sceni Novij teatrKamernij teatr vidkrili 14 grudnya 1914 roku postanovkoyu starovinnoyi p yesi Sakuntala Shakuntala Kalidasi stvorenoyi v Serednovichnij Indiyi Golovnu geroyinyu chistu i nayivnu divchinu grala Alisa Koonen Ale teatr rozpochav vlasnij shlyah u rozpal 1 yi svitovoyi vijni Tayirov pragnuv pidvishenoyi majsternosti tyazhiv do repertuaru romantichnogo ta tragedijnogo do legendarnih chi literaturnih syuzhetiv do pokazu silnih a to i vsepoglinayuchih pochuttiv geroyiv kotri buli zdatni pererobiti yih zhittya chi poklasti jomu kraj Vin zapisav Mi pragnuli mati neveliku kamernu auditoriyu vlasnih glyadachiv Ani do kamernogo repertuaru ani do kamernih postanovok chi do kamernogo vikonannya mi niyak ne jshli navpaki i bilsh togo za sutnistyu nashih pragnen vsi voni buli vorozhi nashim dumkam i nashim poshukam Kamernim nevelikim za rozmirami bulo lishe primishennya jogo teatru Molodij i zavzyatij Oleksandr Tayirov diyalno proshtovhuvav reklamu vlasnogo teatru Vin organizuvav Tovaristvo druziv Kamernogo teatru drukuvav zhurnal rosijskoyu Masterstvo teatra gazetu 7 dniv Kamernogo teatru zasnuvav klub Ekscentrion a zgodom i studiyu kotra stane piznishe derzhavnim teatralnim uchilishem Jogo uvazhno sluhav bilshovickij narkom prosviti i sam trohi dramaturg Anatolij Lunacharskij 1875 1933 kotrij i ne davav nishiti zaklad Tayirova svoyim druzyam bilshovikam poki buv zhivij Kamernij teatr buv vidomij vlasnoyu stilistikoyu ta krasoyu scenichnih kostyumiv Hudozhniki Kamernogo teatru buli majstrami kostyumiv riznih stilistik vitrachayuchi na stvorennya kostyumiv chas i piznannya vinahidlivist i dosvid smak i majsternist Adzhe Tayirov ogolosiv kostyum ce druga obolonka aktora ce shos nevid yemne vid jogo scenichnoyi sutnosti ce vizualizaciya jogo scenichnogo obraza kotra rozchinyayetsya v nomu yak v tij pisni de ne mozhlivo vikinuti chi zaminiti zhodnogo slova zhodnogo shtriha bez odnochasnogo paplyuzhennya vsogo obraza Politichni utiski tak zvanih kosmopolitiv v SRSRYak etnichnij yevrej i teatralnij diyach radyanskoyi krayini Oleksandr Tayirov brav uchast v Yevrejskomu antifashistskomu komiteti 1945 roku jogo nagorodili ordenom Lenina u zv yazku iz tridcyatirichnim yuvileyem Derzhavnogo Kamernogo teatru Politichna situaciya v krayini pogirshena u zv yazku iz povernennyam z za kordonu nizki radyanskih oficeriv i voyakiv kotri vidvidali zakordonni krayini i pobachili znachni ekonomichni uspihi bez komunistichnogo kerivnictva i bez plutanoyi komunistichnoyi ideologiyi V SRSR rozpochata nova hvilya politichnih peresliduvan i represij na toj chas proti vijskovih i diyachiv literaturi 26 serpnya 1946 roku stalinskij uryad oprilyudniv postanovu CK VKP b kotra praktichno zaboronila vistavi zakordonnih p yes i tvori zakordonnoyi dramaturgiyi A 1949 r silomic likviduvali 1950 roku v primishenni Kamernogo teatru roblyat remonti i viddayut primishennya pid Moskovskij dramatichnij teatr imeni O S Pushkina v shtati yakogo dlya Tayirova ne peredbacheno miscya roboti Jogo primusovo roblyat bezrobitnim i viklyuchenim z teatralnogo zhittya radyanskoyi stolici Starist i ochikuvannya represij sprichinili bozhevillya Tayirova yakogo pam yatayut trivozhno blukayuchim po vulicyam Moskvi u poshuku afish znishenogo komunistichnim uryadom Kamernogo teatru Repertuar v Kamernomu teatri za Tayirova rosijskoyu Sakuntala Kalidasy Bezumnyj den ili Zhenitba Figaro Bomarshe Pokryvalo Peretty Shniclera Famira Kifared I F Annenskij Salomeya Oskar Uajld Adrienna Lekuvrer Princessa Brambilla po pese Gofmana Korol Arlekin Yashik s igrushkami Blagoveshene po pese Polya Klodelya v glavnoj roli Alisa Koonen Romeo i Dzhuletta Opera nishih po pese Tryohgroshovaya opera Bertolda Brehta pervaya postanovka v SSSR Bogatyri opera fars A P Borodina Rasin Fedra Ostrovskij Groza Negr Lyubov pod vyazami Egipetskie nochi Fragmenty odnoimyonnogo proizvedeniya A S Pushkina Optimisticheskaya tragediya Vishnevskij V V 1933 g Tayirov i ukrayinski dramaturgiTayirov staviv p yesi ukr avtoriv Patetichnu sonatu M Kulisha 1931 Nevidomi soldati L Pervomajskogo 1932 Dumu pro Britanku Yu Yanovskogo Front O Kornijchuka SmertPomer v Moskvi Druzhina Alisa Koonen perezhila cholovika na dvadcyat p yat rokiv Oboye pohovani na Staromu Novodivochomu cvintari v odnij mogili Posmertna slavaRezhiser ta negarazdi Kamernogo teatru Tayirova vidijshli u istoriyu Tragichnim podiyam zhittya teatru zhittyu i tvorchosti Tayirova ta Alisi Koonen prisvyacheno dekilka statej v periodichnih vidannyah yim prisvyativ vlasnij kinofilm rezhiser Boris Blank 2004 rik Literatura i dzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Tairov A Ya O teatre 6 grudnya 2013 u Wayback Machine Kom Yu A Golovashenko i dr M VTO 1970 603 s Berkovskij N Ya Tairov i Kamernyj teatr 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Berkovskij N Ya Literatura i teatr Stati raznyh let M Iskusstvo 1969 C 305 393 Golovashenko Yu A Rezhisserskoe iskusstvo Tairova 6 grudnya 2013 u Wayback Machine M Iskusstvo 1970 352 s Derzhavin K N Kniga o Kamernom teatre 1914 1934 12 zhovtnya 2017 u Wayback Machine L Hudozhestvennaya literatura 1934 240 s Znosko Borovskij E A Tairov 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Znosko Borovskij E A Russkij teatr nachala XX veka Praga Plamya 1925 C 364 368 Koonen A G Stranicy zhizni 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Red poslesl Yu S Rybakova 2 e izd M Iskusstvo 1985 446 s Kryzhickij G K A Ya Tairov 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Kryzhickij G K Rezhisserskie portrety Predisl S A Voskresenskogo M L Teakinopechat 1928 C 77 87 Markov P A O Tairove 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Markov P A O teatre V 4 t M Iskusstvo 1974 T 2 Teatralnye portrety C 76 111 Mejerhold V E Otzyv o knige A Ya Tairova Zapiski rezhissera 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Mejerhold V E Stati pisma rechi besedy Kom A V Fevralskogo V 2 ch M Iskusstvo 1968 Ch 2 1917 1939 C 37 43 Piotrovskij A I https web archive org web 20131203053751 http teatr lib ru Library Piotrovsky Teatr Kino Zhizn Toc318709716 Arhivovano3 grudnya 2013 u Wayback Machine Tairov Piotrovskij A I Teatr Kino Zhizn L Iskusstvo 1969 C 87 89 Rezhisserskoe iskusstvo A Ya Tairova K 100 letiyu so dnya rozhdeniya 7 grudnya 2013 u Wayback Machine Red K L Rudnickij M 1987 150 s Ivanov V Polnochnoe solnce Fedra Aleksandra Tairova v otechestvennoj kulture Novyj mir 1989 3 S 233 244 Rudnickij K L Russkoe rezhisserskoe iskusstvo 1908 1917 M Nauka 1990 Glava Tairov i Kamernyj teatr 3 grudnya 2013 u Wayback Machine S 201 238 Titova G V Tvorcheskij teatr i teatralnyj konstruktivizm SPb 1995 Glava Variant Tairova 3 grudnya 2013 u Wayback Machine S 131 149 Posilannya ros PrimitkiTairov Aleksandr Yakovlevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Teatr Tairova 35 letnij triumf nedostupne posilannya z travnya 2019 O repertuare dramaticheskih teatrov i merah po ih uluchsheniyu Postanovlenie CK RKP b ot 26 avgusta 1946g Teatr 1946 7 8 S 6 10 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 28 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhTeatr Repeticiya Nathnennya Stalinski represiyi Teatralna zavisa Portret aktora v roli