Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мері Кассат англ Mary Cassatt 22 травня 1844 14 червня 1926 американська художниця імпресіоністка графік фотограф та уча

Мері Кассат

Мері Кассат

Мері Кассат (англ. Mary Cassatt; 22 травня 1844  — 14 червня 1926) — американська художниця-імпресіоністка, графік, фотограф та учасниця суфражистського руху, що прожила більшу частину життя у Франції. Наскрізний мотив її полотен — соціальне та особисте життя жінок, з особливим наголосом на тісний зв'язок матерів та дітей.

Мері Кассат
Mary Stevenson Cassatt
image
Автопортрет, 1878, музей Метрополітен, Нью-Йорк.
При народженніангл. Mary Stevenson Cassatt
Народження22 травня 1844(1844-05-22)
Аллегейні, Аллегені, Пенсільванія, США[1][2]
Смерть14 червня 1926(1926-06-14) (82 роки)
 Ле-Меній-Терибю[3][2]
ПохованняЛе-Меній-Терибю
Країнаimage США
ЖанрІмпресіонізм
НавчанняПенсільванська академія образотворчих мистецтв
Діяльністьхудожниця, художниця-граверка, графікеса, фотографка, мисткиня, майстриня офорту
Напрямокімпресіонізм[4][5]
Твориd
Батькоd
Матиd
Брати, сестриd і d
Роботи в колекціїd, Художній інститут Чикаго, d, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[6], Музей мистецтва Метрополітен[7], Музей мистецтв Філадельфії, Національний музей дизайну Купер—Г'юїт, Музей Галуста Гюльбенкяна, Музей Шелбурн, Бруклінський музей, Художній музей, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Галерея мистецтв Коркоран, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Смітсонівський музей американського мистецтва, Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей образотворчих мистецтв, Фонд Барнса, d, Національна портретна галерея США, Художній музей Вірджинії, Вустерський музей мистецтв, d, Музей мистецтв Цинциннаті, Музей Гаммера, Клівлендський музей мистецтв, d, Детройтський інститут мистецтв, d, d, Національний музей Сербії, Бостонський музей образотворчих мистецтв, d, Художній музей Північної Кароліни[8], d, d, d, d, d, d, d, d, d, Художній музей Сієтла, Музей д'Орсе, d, d, Художня галерея і музей Келвінгроув, d, d, d, d, d, Музей Ван Гога[9], d[10], d, Гарвардський художній музей, d, Художній музей Фогга[d], d, Гантінгтонська бібліотека, d, Музей Вальрафа-Ріхарца, d[11], Музей Бойманса - ван Бенінгена[12], Музей мистецтв Фенікса, Куммерський музей мистецтв і сади, Балтиморський музей мистецтв, d і d
Нагороди
image
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Автографimage
image Мері Кассат у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Ранній період

Народилася в Аллегейні, штат Пенсільванія, що нині є частиною Пітсбурга. Батько, Роберт С. Кассат, успішний біржовий брокер; мати, Кетрін Джонстон Келсо, походила з сім'ї банкіра. Мері росла в сім'ї, де подорожі за кордон вважалися невіддільною частиною освіти; у десять років уже побувала у багатьох столицях Європи, включаючи Лондон, Париж, Дармштадт та Берлін.

Попри те, що сім'я була проти бажання Мері стати професійною художницею, вона почала вивчати живопис в Пенсильванській Академії витончених мистецтв у Філадельфії (1861 — 1865). Нетерпима до неспішного темпу навчання та заступницького ставлення з боку чоловічої половини студентства та викладачів, вирішила продовжити вивчення самостійно — і в 1866 році переїхала в Париж.

image
The Boating Party 1893-1894, Національна галерея мистецтв, Вашингтон

Повернувшись до Сполучених Штатів на початку франко-пруської війни, Кассат проживала з сім'єю, але в той час у невеликому містечку було важко знайти меценатів для підтримки занять живописом та моделі для малювання. Батько продовжував пручатися обраному нею ремеслу і оплачував тільки її основні життєві потреби. Кассат повернулася до Європи в 1871 році, коли архієпископ Пітсбургський доручив їй зробити копії картин в Італії, після чого змогла вільно подорожувати всією Європою.

image
Чай. 1880. Мері Кассат, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Бостон

Імпресіонізм

Після самостійного навчання у великих європейських музеях стиль Кассат визріває ближче до 1872 року. В Парижі вона вивчає живопис разом з Камілем Пісарро.

У 1872 році журі Паризького салону допустило до показу перше полотно Кассат. Критики стверджували, що кольори її полотен занадто яскраві й що її портрети надто точні для того, щоб відповідати оригіналу.

Побачивши пастелі Едгара Дега у вікні магазину з продажу картин, Кассат зрозуміла, що була не самотня у своєму заколоті. «Мені довелося підійти й притиснути ніс до вікна, щоб ввібрати все, що я змогла б, з його живопису», писала вона. «Це змінило моє життя. Я побачила мистецтво таким, як я хотіла його побачити». Зустрілася з Дега в 1874 році, отримала запрошення взяти участь у виставці імпресіонізму, і її роботи експонувалися в 1879 році.

Будучи активною учасницею імпресіоністичного руху до 1886 року, Кассат продовжувала товаришувати з Дега і Бертою Морізо. Як і Дега, Кассатт стала надзвичайно майстерною у використанні пастелі, зрештою вона написала багато своїх робіт, використовуючи цю техніку.

image
Літня пора (деталь) приблизно 1894 рік, , Лос-Анджелес

Незабаром після перших успіхів імпресіонізму Кассат змушена припинити заняття живописом, щоб доглядати за матір'ю і сестрою, які захворіли після переїзду у Париж в 1877 році. Сестра померла в 1882, але мати видужала, і Кассат відновила заняття живописом в середині 1880-х.

Стиль Кассат змінився, вона відійшла від імпресіонізму до простішого, прямого зображення. З 1886 року вона більше не ототожнювала себе з яким-небудь рухом і експериментувала з різними стилями. Серія суворо написаних, тонко психологічних, несентиментальних картин про матір і дитину є основною темою її найбільш відомих робіт.

В 1891 році Кассат виставила серію вельми оригінальних кольорових літографій, в тому числі «Купання» і «Зачіска», натхненну роботами японських майстрів, експонованими в Парижі за рік до цього.

Період розквіту

1890-ті стали для Кассат найбільш плідним творчим періодом. Її наслідували молоді американські художники, які потребували її порад та підтримки. Серед них була , яку Кассат представила Камілю Піссарро. На початку XX століття Кассат працювала консультанткою у великих колекціонерів творів мистецтва і багато в чому сприяла тому, щоб вони передавали свої колекції американським музеям образотворчих мистецтв. Визнання її власних робіт у США йшло повільними темпами.

У 1906 році помер брат Кассат, Олександр, голова Пенсильванських залізниць. Після цього вона не брала пензля аж до 1912 року.

Під час поїздки в Єгипет в 1910 Мері Кассат була вражена красою цієї стародавньої країни. Навіть з діагнозами діабету, ревматизму, невралгії, катаракти, поставленими у 1911 році, вона не залишає живопису, але після 1914 все ж вимушена припинити писати, оскільки майже осліпла. Тим не менш, продовжувала брати активну участь в суфражистському русі, і в 1915 році виставила 18 своїх робіт в підтримку руху.

На знак визнання її внеску в мистецтво, Кассат в 1904 році отримала Орден Почесного легіону.

Померла 14 червня 1926 року в Шато де Бофрене, поблизу Парижа, похована в сімейному склепі.

У 2005 році картини Мері Кассат були продані за $2,87 мільйона.

Пам'ять

  • 22 травня 2009 року на честь дня народження Мері Кассат вебсайт www.google.com змінив свою головну сторінку, де розмістив напис «Google» з фрагментом її полотна «Купання» (1893).
  • У телефільмі «Mary Cassatt: An American Impressionist» (1999) роль Мері Кассат виконала американська акторка Емі Бреннеман.

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мері Кассат

Примітки

  1. https://www.britannica.com/biography/Mary-Cassatt
  2. https://data.bnf.fr/en/11957549/mary_cassatt/
  3. http://vocab.getty.edu/page/ulan/500012368
  4. http://www.artnet.com/artists/mary-cassatt/
  5. https://rkd.nl/explore/artists/15776
  6. http://www.moma.org/collection/works/72949
  7. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/337064
  8. https://ncartmuseum.org/artist/mary-stevenson-cassatt/
  9. https://www.nrc.nl/nieuws/2022/01/12/van-goghmuseum-koopt-vier-prenten-van-mary-cassatt-a4078605
  10. https://ackland.emuseum.com/people/4683/mary-cassatt/objects
  12. колекція Бойманса онлайн — 2010.
    d:Track:Q38707107
  13. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  14. LIBRIS — 2018.
    d:Track:Q1798125
  15. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
    d:Track:Q50358336
  16. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

  • Мері Кассат в Національній галереї мистецтва
  • Твори Марі Кассат на сайті MuseumSyndicate.com
  • Твори Марі Кассат на сайті the WebMuseum.
  • smARThistory: The Cup of Tea
  • Mary Cassatt prints at the National Art History Institut (INHA) in Paris
  • (фр.) Bibliothèque numérique de l'INHA - естампи Мері Кассат

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Meri Kassat angl Mary Cassatt 22 travnya 1844 14 chervnya 1926 amerikanska hudozhnicya impresionistka grafik fotograf ta uchasnicya sufrazhistskogo ruhu sho prozhila bilshu chastinu zhittya u Franciyi Naskriznij motiv yiyi poloten socialne ta osobiste zhittya zhinok z osoblivim nagolosom na tisnij zv yazok materiv ta ditej Meri KassatMary Stevenson CassattAvtoportret 1878 muzej Metropoliten Nyu Jork Pri narodzhenniangl Mary Stevenson CassattNarodzhennya22 travnya 1844 1844 05 22 Allegejni Allegeni Pensilvaniya SShA 1 2 Smert14 chervnya 1926 1926 06 14 82 roki Le Menij Teribyu 3 2 PohovannyaLe Menij TeribyuKrayina SShAZhanrImpresionizmNavchannyaPensilvanska akademiya obrazotvorchih mistectvDiyalnisthudozhnicya hudozhnicya graverka grafikesa fotografka mistkinya majstrinya ofortuNapryamokimpresionizm 4 5 TvoridBatkodMatidBrati sestrid i dRoboti v kolekciyid Hudozhnij institut Chikago d Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalna galereya Kanadi Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 6 Muzej mistectva Metropoliten 7 Muzej mistectv Filadelfiyi Nacionalnij muzej dizajnu Kuper G yuyit Muzej Galusta Gyulbenkyana Muzej Shelburn Bruklinskij muzej Hudozhnij muzej Muzej obrazotvorchih mistectv Bordo Galereya mistectv Korkoran Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva Pensilvanska akademiya obrazotvorchih mistectv Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Muzej obrazotvorchih mistectv Fond Barnsa d Nacionalna portretna galereya SShA Hudozhnij muzej Virdzhiniyi Vusterskij muzej mistectv d Muzej mistectv Cincinnati Muzej Gammera Klivlendskij muzej mistectv d Detrojtskij institut mistectv d d Nacionalnij muzej Serbiyi Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini 8 d d d d d d d d d Hudozhnij muzej Siyetla Muzej d Orse d d Hudozhnya galereya i muzej Kelvingrouv d d d d d Muzej Van Goga 9 d 10 d Garvardskij hudozhnij muzej d Hudozhnij muzej Fogga d d Gantingtonska biblioteka d Muzej Valrafa Riharca d 11 Muzej Bojmansa van Beningena 12 Muzej mistectv Feniksa Kummerskij muzej mistectv i sadi Baltimorskij muzej mistectv d i dNagorodiVelikij Hrest ordena Pochesnogo legionuAvtograf Meri Kassat u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahRannij periodNarodilasya v Allegejni shtat Pensilvaniya sho nini ye chastinoyu Pitsburga Batko Robert S Kassat uspishnij birzhovij broker mati Ketrin Dzhonston Kelso pohodila z sim yi bankira Meri rosla v sim yi de podorozhi za kordon vvazhalisya neviddilnoyu chastinoyu osviti u desyat rokiv uzhe pobuvala u bagatoh stolicyah Yevropi vklyuchayuchi London Parizh Darmshtadt ta Berlin Popri te sho sim ya bula proti bazhannya Meri stati profesijnoyu hudozhniceyu vona pochala vivchati zhivopis v Pensilvanskij Akademiyi vitonchenih mistectv u Filadelfiyi 1861 1865 Neterpima do nespishnogo tempu navchannya ta zastupnickogo stavlennya z boku cholovichoyi polovini studentstva ta vikladachiv virishila prodovzhiti vivchennya samostijno i v 1866 roci pereyihala v Parizh The Boating Party 1893 1894 Nacionalna galereya mistectv Vashington Povernuvshis do Spoluchenih Shtativ na pochatku franko pruskoyi vijni Kassat prozhivala z sim yeyu ale v toj chas u nevelikomu mistechku bulo vazhko znajti mecenativ dlya pidtrimki zanyat zhivopisom ta modeli dlya malyuvannya Batko prodovzhuvav pruchatisya obranomu neyu remeslu i oplachuvav tilki yiyi osnovni zhittyevi potrebi Kassat povernulasya do Yevropi v 1871 roci koli arhiyepiskop Pitsburgskij doruchiv yij zrobiti kopiyi kartin v Italiyi pislya chogo zmogla vilno podorozhuvati vsiyeyu Yevropoyu Chaj 1880 Meri Kassat Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv BostonImpresionizmPislya samostijnogo navchannya u velikih yevropejskih muzeyah stil Kassat vizrivaye blizhche do 1872 roku V Parizhi vona vivchaye zhivopis razom z Kamilem Pisarro U 1872 roci zhuri Parizkogo salonu dopustilo do pokazu pershe polotno Kassat Kritiki stverdzhuvali sho kolori yiyi poloten zanadto yaskravi j sho yiyi portreti nadto tochni dlya togo shob vidpovidati originalu Pobachivshi pasteli Edgara Dega u vikni magazinu z prodazhu kartin Kassat zrozumila sho bula ne samotnya u svoyemu zakoloti Meni dovelosya pidijti j pritisnuti nis do vikna shob vvibrati vse sho ya zmogla b z jogo zhivopisu pisala vona Ce zminilo moye zhittya Ya pobachila mistectvo takim yak ya hotila jogo pobachiti Zustrilasya z Dega v 1874 roci otrimala zaproshennya vzyati uchast u vistavci impresionizmu i yiyi roboti eksponuvalisya v 1879 roci Buduchi aktivnoyu uchasniceyu impresionistichnogo ruhu do 1886 roku Kassat prodovzhuvala tovarishuvati z Dega i Bertoyu Morizo Yak i Dega Kassatt stala nadzvichajno majsternoyu u vikoristanni pasteli zreshtoyu vona napisala bagato svoyih robit vikoristovuyuchi cyu tehniku Litnya pora detal priblizno 1894 rik Los Andzheles Nezabarom pislya pershih uspihiv impresionizmu Kassat zmushena pripiniti zanyattya zhivopisom shob doglyadati za matir yu i sestroyu yaki zahvorili pislya pereyizdu u Parizh v 1877 roci Sestra pomerla v 1882 ale mati viduzhala i Kassat vidnovila zanyattya zhivopisom v seredini 1880 h Stil Kassat zminivsya vona vidijshla vid impresionizmu do prostishogo pryamogo zobrazhennya Z 1886 roku vona bilshe ne ototozhnyuvala sebe z yakim nebud ruhom i eksperimentuvala z riznimi stilyami Seriya suvoro napisanih tonko psihologichnih nesentimentalnih kartin pro matir i ditinu ye osnovnoyu temoyu yiyi najbilsh vidomih robit V 1891 roci Kassat vistavila seriyu velmi originalnih kolorovih litografij v tomu chisli Kupannya i Zachiska nathnennu robotami yaponskih majstriv eksponovanimi v Parizhi za rik do cogo Period rozkvitu1890 ti stali dlya Kassat najbilsh plidnim tvorchim periodom Yiyi nasliduvali molodi amerikanski hudozhniki yaki potrebuvali yiyi porad ta pidtrimki Sered nih bula yaku Kassat predstavila Kamilyu Pissarro Na pochatku XX stolittya Kassat pracyuvala konsultantkoyu u velikih kolekcioneriv tvoriv mistectva i bagato v chomu spriyala tomu shob voni peredavali svoyi kolekciyi amerikanskim muzeyam obrazotvorchih mistectv Viznannya yiyi vlasnih robit u SShA jshlo povilnimi tempami U 1906 roci pomer brat Kassat Oleksandr golova Pensilvanskih zaliznic Pislya cogo vona ne brala penzlya azh do 1912 roku Pid chas poyizdki v Yegipet v 1910 Meri Kassat bula vrazhena krasoyu ciyeyi starodavnoyi krayini Navit z diagnozami diabetu revmatizmu nevralgiyi katarakti postavlenimi u 1911 roci vona ne zalishaye zhivopisu ale pislya 1914 vse zh vimushena pripiniti pisati oskilki majzhe oslipla Tim ne mensh prodovzhuvala brati aktivnu uchast v sufrazhistskomu rusi i v 1915 roci vistavila 18 svoyih robit v pidtrimku ruhu Na znak viznannya yiyi vnesku v mistectvo Kassat v 1904 roci otrimala Orden Pochesnogo legionu Pomerla 14 chervnya 1926 roku v Shato de Bofrene poblizu Parizha pohovana v simejnomu sklepi U 2005 roci kartini Meri Kassat buli prodani za 2 87 miljona Pam yat22 travnya 2009 roku na chest dnya narodzhennya Meri Kassat vebsajt www google com zminiv svoyu golovnu storinku de rozmistiv napis Google z fragmentom yiyi polotna Kupannya 1893 U telefilmi Mary Cassatt An American Impressionist 1999 rol Meri Kassat vikonala amerikanska aktorka Emi Brenneman GalereyaDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Meri Kassat Tonalizm Impresionizm v Spoluchenih Shtatah Zhivopis Spoluchenih Shtativ Realizm Abstrakcionizm Pensilvanska akademiya obrazotvorchih mistectv 6936 Kassatt asteroyid nazvanij na chest hudozhnici Primitkihttps www britannica com biography Mary Cassatt https data bnf fr en 11957549 mary cassatt http vocab getty edu page ulan 500012368 http www artnet com artists mary cassatt https rkd nl explore artists 15776 http www moma org collection works 72949 https www metmuseum org art collection search 337064 https ncartmuseum org artist mary stevenson cassatt https www nrc nl nieuws 2022 01 12 van goghmuseum koopt vier prenten van mary cassatt a4078605 https ackland emuseum com people 4683 mary cassatt objects kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaMeri Kassat v Nacionalnij galereyi mistectva Tvori Mari Kassat na sajti MuseumSyndicate com Tvori Mari Kassat na sajti the WebMuseum smARThistory The Cup of Tea Mary Cassatt prints at the National Art History Institut INHA in Paris fr Bibliotheque numerique de l INHA estampi Meri Kassat

Дата публікації:
Топ