Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Салон, або Паризький Салон — всесвітньо відома, офіційна виставка творів мистецтва, що досить регулярно відбувається в Парижі, яку проводить .
| Паризький салон | |
 | |
| Офіційна назва | фр. Salon de l'Académie royale des beaux-arts (1725) фр. Salon de peinture et de sculpture (1789) фр. Salon de l'académie royale (1814) фр. Salon de peinture et de sculpture (1830) |
|---|---|
| Названо на честь | d |
| Країна |  Франція |
| Місце розташування | d |
| Наступник | d |
| Учасник(и) | d, d, d, Кароліна Бенедікс-Брюс, Еміль Гіймен і d |
| Переможець | d d |
 Паризький салон у Вікісховищі | |
Римські попередники Салонів
Слід вважати, що попередниками Салону були виставки в Римі. Раз на 2 роки в Римі в величному і порожньому Пантеоні відбувались виставки картин художників, що працювали в цей час в папській столиці. Але великі за розміром картини сюди не привозили. Для експонування великих картин своє приміщення відвела церква Сан Джованні Деколлато (нині в занедбаному стані).
Але ці виставки не набули всесвітньої слави. Проте, про них добре знали в Парижі, де в перші роки існування Салонів виставки теж відбувались раз на 2 роки за зразком Риму.
Історія виникнення Салонів
В добу короля Людовика XIV відбулося створення низки академій, що дозволяло королівському двору контролювати роботи в архітектурі, живопису, скульптурі, науках тощо. Контроль над академіями давав змогу зосереджувати найталановитіших підлегих (підданих) в державних установах і використовувати їх здібності для уславлення королівськиї особи і монархічного правління як такого.
Вони були логічним продовженням так званої Французької академії, що заснував могутній кардинал Рішельє ще у січні 1635 року. Французька академія мала « створити французьку мову не тільки елегантною, але й здібною трактувати усі мистецтва і науки». Тобто, це була академія французької мови і літератури.
За короля — сонце засновані:
- Королівська Академія танцю у 1661 р.
- Королівська Академія мистецтв у 1664 р.
- Королівська Академія наук у 1666 р.
- Королівська Академія музики у 1669 р.
- Королівська Академія архітектури у 1671 р.
Заснування виставок в салоні
За бажанням короля Луї 14-го Королівська Академія мистецтв була забов'язана проводити виставки робіт своїх членів. Перша виставка відбулася 23 квітня 1667 року. Перші виставки проводились в Пале-Рояль та в палаці Рішельє один раз на 2 роки.
У 1673 році був надрукований перший каталог з описом витворів мистецтва виставки. З 1725 року виставку перевели в Квадратний Салон королівського палацу Лувр.За виставками закріпилася назва — Салон.
-
![image]()
Невідомий майстер Франції 18 ст. Замальовка портретів Іасента Ріго у Салоні 1704 року, приватна збірка. -
![image]()
Г.Ріго.Портрет родини Леонар, зразок родинного портрета в Салоні -
![image]()
Портрет скульптора Куазевокса, зразок портретів в Салоні
Салони в 18 столітті і філософ Дідро
Свої твори на виставки в Салоні давали художники — Шарль Лебрен, П'єр Міньяр, (Іасент) Гіацинт Ріго, Ватто, Шарден, Жан-Оноре Фрагонар, Жак-Луї Давід, скульптори Куазевокс, Франсуа Жирардон, Пюже, Жан Антуан Гудон, Фелікс Леконт. 1759 року письменник і філософ Дені Дідро дав хроніку Салону, що стало першим зразком мистецького аналізу, мистецтвознавства.
Виставки в Салоні припинилися в роки французької революції 1789 — 1793 років і революційного терору.
Салони в XIX столітті
Важкий тягар королівського контролю відчували на собі вже митці кінця XVII століття. Це значно обмежувало сюжети і теми мистецтва, силоміць закутих в межі офіційних портретів, парадних монументів, міфологічних чи біблійних тем. Виникає академізм, як стиль офіційно схвалений і лояльний до влади. Винятками стають твори митців, найменше пов'язаних з Академією чи без отримання тогочасної освіти — Ватто, Шарден, що розробляли непрестижні жанри натюрморту чи галантних свят.
Ще більший тягар відчули на собі митці XIX століття, коли академізм перейшов на охоронні і відверто реакційні позиції. Салони скандалами зустрічали картини Жеріко, Делакруа, Гюстава Курбе, Едуарда Мане. Зрощення академізму з зовнішньо віртуозним, але хворобливо-анемічним мистецтвом посередностей породило салонне мистецтво. Уві цікаві зразки і мистецькі течії мистецтва Франції 19 століття залишились по-за межами салонного мистецтва — романтизм, реалізм, Барбізонська школа, імпресіонізм, або надзвичайно мало з ним пов'язані (усі портрети Жака-Луї Давіда, Енгра, деякі твори Ренуара тощо). У 1900 італійський скульптор , який проживає в Парижі, виграв вперше, спеціальний приз Салону з роботою бронзової скульптури під назвою «Le Pêcheur де criquets» («Ловець цвіркунів»).
Салони в 20 столітті
Салони регулярно проводяться в павільйоні Ейфель — Бранлі, за винятком років 2-ї світової війни.
Примітки
- Mariantonietta Petrusa Picone (2000). Мистецтво в Неаполі з 1920 по 1945 рік: важкі роки . Наполі: Electa Неаполь. , р. 325
Див. також
Джерела
- John Rewald: Die Geschichte des Impressionismus. Schicksal und Werk der Maler einer großen Epoche der Kunst. Dumont, Köln 2006, (überarb. Neuausg. d. Ausg. Köln 1965).
- Jean Seznec, Jean Adhémar (Hrsg.): Denis Diderot. Salons. Clarendon Press, Oxford 1957/67, (4 Bde., darin Bd. 1., Einleitung).
- Patricia Mainardi: The End of the Salon. Art and State in the Early Third Republic. Cambridge University Press, Cambridge 1993, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salon abo Parizkij Salon vsesvitno vidoma oficijna vistavka tvoriv mistectva sho dosit regulyarno vidbuvayetsya v Parizhi yaku provodit Parizkij salon Oficijna nazvafr Salon de l Academie royale des beaux arts 1725 fr Salon de peinture et de sculpture 1789 fr Salon de l academie royale 1814 fr Salon de peinture et de sculpture 1830 Nazvano na chestd Krayina Franciya Misce roztashuvannyad Nastupnikd Uchasnik i d d d Karolina Benediks Bryus Emil Gijmen i d Peremozhecd d Parizkij salon u Vikishovishi Graver Sebastyan Lekler Vizit korolya Luyi 14 go v Akademiyu nauk 1671 rik Vitvori mistectva 18 stolittya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Salon Rimski poperedniki SalonivSlid vvazhati sho poperednikami Salonu buli vistavki v Rimi Raz na 2 roki v Rimi v velichnomu i porozhnomu Panteoni vidbuvalis vistavki kartin hudozhnikiv sho pracyuvali v cej chas v papskij stolici Ale veliki za rozmirom kartini syudi ne privozili Dlya eksponuvannya velikih kartin svoye primishennya vidvela cerkva San Dzhovanni Dekollato nini v zanedbanomu stani Ale ci vistavki ne nabuli vsesvitnoyi slavi Prote pro nih dobre znali v Parizhi de v pershi roki isnuvannya Saloniv vistavki tezh vidbuvalis raz na 2 roki za zrazkom Rimu Istoriya viniknennya SalonivV dobu korolya Lyudovika XIV vidbulosya stvorennya nizki akademij sho dozvolyalo korolivskomu dvoru kontrolyuvati roboti v arhitekturi zhivopisu skulpturi naukah tosho Kontrol nad akademiyami davav zmogu zoseredzhuvati najtalanovitishih pidlegih piddanih v derzhavnih ustanovah i vikoristovuvati yih zdibnosti dlya uslavlennya korolivskiyi osobi i monarhichnogo pravlinnya yak takogo Voni buli logichnim prodovzhennyam tak zvanoyi Francuzkoyi akademiyi sho zasnuvav mogutnij kardinal Rishelye she u sichni 1635 roku Francuzka akademiya mala stvoriti francuzku movu ne tilki elegantnoyu ale j zdibnoyu traktuvati usi mistectva i nauki Tobto ce bula akademiya francuzkoyi movi i literaturi Za korolya sonce zasnovani Korolivska Akademiya tancyu u 1661 r Korolivska Akademiya mistectv u 1664 r Korolivska Akademiya nauk u 1666 r Korolivska Akademiya muziki u 1669 r Korolivska Akademiya arhitekturi u 1671 r Zasnuvannya vistavok v saloniZa bazhannyam korolya Luyi 14 go Korolivska Akademiya mistectv bula zabov yazana provoditi vistavki robit svoyih chleniv Persha vistavka vidbulasya 23 kvitnya 1667 roku Pershi vistavki provodilis v Pale Royal ta v palaci Rishelye odin raz na 2 roki U 1673 roci buv nadrukovanij pershij katalog z opisom vitvoriv mistectva vistavki Z 1725 roku vistavku pereveli v Kvadratnij Salon korolivskogo palacu Luvr Za vistavkami zakripilasya nazva Salon Nevidomij majster Franciyi 18 st Zamalovka portretiv Iasenta Rigo u Saloni 1704 roku privatna zbirka G Rigo Portret rodini Leonar zrazok rodinnogo portreta v Saloni Portret skulptora Kuazevoksa zrazok portretiv v SaloniSaloni v 18 stolitti i filosof DidroRenuar Salonnij burzhuazno paradnij portret aktrisi Samari u povnij zrist Ermitazh Hud E Danta Salon u 1880 r Hud Anna Bilinska Avtoportret Zolota medal Salonu u 1887 r Svoyi tvori na vistavki v Saloni davali hudozhniki Sharl Lebren P yer Minyar Iasent Giacint Rigo Vatto Sharden Zhan Onore Fragonar Zhak Luyi David skulptori Kuazevoks Fransua Zhirardon Pyuzhe Zhan Antuan Gudon Feliks Lekont 1759 roku pismennik i filosof Deni Didro dav hroniku Salonu sho stalo pershim zrazkom misteckogo analizu mistectvoznavstva Vistavki v Saloni pripinilisya v roki francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rokiv i revolyucijnogo teroru Saloni v XIX stolittiVazhkij tyagar korolivskogo kontrolyu vidchuvali na sobi vzhe mitci kincya XVII stolittya Ce znachno obmezhuvalo syuzheti i temi mistectva silomic zakutih v mezhi oficijnih portretiv paradnih monumentiv mifologichnih chi biblijnih tem Vinikaye akademizm yak stil oficijno shvalenij i loyalnij do vladi Vinyatkami stayut tvori mitciv najmenshe pov yazanih z Akademiyeyu chi bez otrimannya togochasnoyi osviti Vatto Sharden sho rozroblyali neprestizhni zhanri natyurmortu chi galantnih svyat She bilshij tyagar vidchuli na sobi mitci XIX stolittya koli akademizm perejshov na ohoronni i vidverto reakcijni poziciyi Saloni skandalami zustrichali kartini Zheriko Delakrua Gyustava Kurbe Eduarda Mane Zroshennya akademizmu z zovnishno virtuoznim ale hvoroblivo anemichnim mistectvom poserednostej porodilo salonne mistectvo Uvi cikavi zrazki i mistecki techiyi mistectva Franciyi 19 stolittya zalishilis po za mezhami salonnogo mistectva romantizm realizm Barbizonska shkola impresionizm abo nadzvichajno malo z nim pov yazani usi portreti Zhaka Luyi Davida Engra deyaki tvori Renuara tosho U 1900 italijskij skulptor yakij prozhivaye v Parizhi vigrav vpershe specialnij priz Salonu z robotoyu bronzovoyi skulpturi pid nazvoyu Le Pecheur de criquets Lovec cvirkuniv Div takozh Salon vidhilenihSaloni v 20 stolittiSaloni regulyarno provodyatsya v paviljoni Ejfel Branli za vinyatkom rokiv 2 yi svitovoyi vijni PrimitkiMariantonietta Petrusa Picone 2000 Mistectvo v Neapoli z 1920 po 1945 rik vazhki roki Napoli Electa Neapol ISBN 9788843585298 r 325Div takozhParadnij portret Pobutovij zhanr Spisok skulptoriv Franciyi 18 st DzherelaJohn Rewald Die Geschichte des Impressionismus Schicksal und Werk der Maler einer grossen Epoche der Kunst Dumont Koln 2006 ISBN 3 8321 7689 6 uberarb Neuausg d Ausg Koln 1965 Jean Seznec Jean Adhemar Hrsg Denis Diderot Salons Clarendon Press Oxford 1957 67 4 Bde darin Bd 1 Einleitung Patricia Mainardi The End of the Salon Art and State in the Early Third Republic Cambridge University Press Cambridge 1993 ISBN 0 521 43251 0 Portal Mistectvo Portal Zhivopis Portal Skulptura Portal Franciya