Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Доссе (фр. Jean Dausset; 19 жовтня 1916, Тулуза, Франція — 6 червня 2009, Пальма-де-Мальорка, Іспанія) — французький імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1980 року за відкриття головного комплексу гістосумісності — групи генів, які відповідають за розпізнавання чужорідних речовин і розвиток імунної відповіді. Розділив премію з Барухом Бенасеррафом і Джорджем Снеллом.
| Жан Доссе | |
|---|---|
| фр. Jean Dausset | |
 | |
| Народився | 19 жовтня 1916 Франція Тулуза |
| Помер | 6 червня 2009 (92 роки) Іспанія Пальма-де-Мальорка |
| Поховання | d[1] |
| Місце проживання | Париж |
| Країна |  Франція[2][3][…] |
| Національність | француз |
| Діяльність | лікар, фізіолог, лікар-імунолог, хімік, професор, професор університету, гематолог, дослідник |
| Alma mater | Паризький університет |
| Галузь | імунологія |
| Заклад | Паризький університет |
| Вчене звання | професор |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Французька академія наук[5] Національна академія наук США[6] Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук d Паризька медична академія[5] Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії d Бельгійська королівська академія медицини Європейська академія[7] d |
| Відомий завдяки: | дослідження імунного механізму людини |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології або медицини (1980) орден Почесного легіону |
 Жан Доссе у Вікісховищі | |
Життєпис
Вирішивши йти по стопах батька і стати лікарем, Доссе вступив у медичну школу при Паризькому університеті наприкінці 1930-х рр. На початку Другої світової війни, в 1939 році, Доссе був покликаний на медичну службу у французьку армію, а наступного року, після окупації Франції Німеччиною, приєднався до Вільної французької армії на півночі Африки.
У Тунісі та Франції Доссе спостерігав численні переливання крові, що спричинюють тяжкі реакції у пацієнтів, навіть якщо кров пацієнта і донорська кров належали до однієї і тієї ж групи. Пізніше він описав ці несприятливі реакції, пояснивши їх особливостями крові донорів, в плазмі яких містяться активні анті-А антитіла. Він виявив, що ці антитіла з'являються після вакцинації дифтерійним і правцевим анатоксинами, які містять розчинний компонент, названий субстанцією А. Відкриття Карлом Ландштейнером основних груп крові людини зробило переливання крові здебільша безпечною процедурою при відповідності груп крові донора і реципієнта. Групи крові людей розрізняються за наявністю або відсутністю в еритроцитах деяких білків (антигенів). Реакція між антитілами і чужорідними антигенами спричинює несумісність груп крові донора і реципієнта. Система антигенів АВО Ландштейнера пояснила причини більшості реакцій подібного типу, хоч й інші антигени крові та антитіла також беруть участь у подібних реакціях.
Після звільнення з військової служби в 1945 році Доссе отримав докторський ступінь у Паризькому університеті. Наступного року він був призначений директором лабораторії Французького національного центру переливання крові. Отримавши відпустку в середині 1948 року, Доссе домігся стипендії для вивчення імуногематології в Гарвардському університеті, де пропрацював цілий рік. Повернувшись до Центру переливання крові, він наприкінці 1940-х і на початку 1950-х рр. вивчав різні біологічні аспекти переливання крові, зосередившись на проблемі патологічних реакцій.
У деяких пацієнтів, що перенесли численні гемотрансфузії або що отримали лікування певними лікарськими препаратами, крім реакцій, пов'язаних з еритроцитами, описаних Ландштейнером, розвивалися реакції, пов'язані з лейкоцитами. У 1952 році Доссе повідомив про пацієнта, в крові якого виявилися антитіла до антигена, що був у лейкоцитах деяких інших людей, але не в лейкоцитах самого пацієнта. У 1958 році, коли Доссе приєднався до досліджень на медичному факультеті Паризького університету, він відкрив у французів ряд варіантів антигена на поверхні лейкоцитів. Для опису цих антигенів він використовував позначення MAC (ініціали трьох донорів, в крові яких він виявив ці антигени). Анти-МАС антитіла утворювалися при переливанні крові МАС-негативним реципієнтам від МАС-позитивних донорів.
Доссе відзначив, що переливання крові є різновид трансплантації органів. На початку XX ст. було виявлено, що тканини, пересаджені від однієї людини іншій, майже завжди відторгаються, за винятком випадків близької спорідненості донора і реципієнта (особливо близнюкової ідентичності). Доссе припустив, що МАС-антиген є одним з чинників, за допомогою якого організм може відрізнити свої власні тканини від тканин іншого організму.
У 1962 році Доссе був призначений ад'юнкт-професором медицина Паризького університету. Наступного року він став провідним біологом у муніципальній госпітальній системі Парижа і співголовою інституту з вивчення хвороб крові.
Після відкриття Доссе варіантів МАС-антигена інші дослідники отримали дані про знов виявлені антигени, що вимагали свого пояснення. На робочому засіданні, організованому в 1965 році з метою координації досліджень гістосумісності (сумісності різних тканин, що дозволяє успішно здійснювати операції трансплантації), Доссе припустив, що більшість цих антигенів формує частина єдиної системи відповідно до теорії, запропонованою Джорджем Д. Снеллом і його колегами в 1940-х рр. Снелл тоді довів, що відторгнення тканини у мишей контролюється кількома фізично зв'язаними генами, названими головним комплексом гістосумісності (МНС). Доссе припустив існування МНС у людей. Він вважав, що трансплантаційні антигени існують у великій різноманітності не тому, що багато варіантних форм (алелі) утворюються з одного набору генів. Стало ясно, що, як і у мишей, у людини МНС складається з декількох генів, названих групою людських лімфоцитарних антигенів (HLA). Оскільки кожен ген зустрічається у вигляді безлічі алельних форм, можливі мільйони різних комбінацій антигенів системи HLA.
У 1967 році Доссе і його колега Фелікс Т. Рапопорт почали дослідження трансплантацій шкіри, здійснених між членами однієї сім'ї. Їхні результати свідчили, що трансплантації між членами сім'ї, що мають однаковий тип HLA-антигенів, успішніші, ніж у випадках відмінностей типу HLA-антигенів. Ці результати дозволили Доссе настійно рекомендувати хірургам підбирати при трансплантації органи донорів з урахуванням типу HLA-антигенів. Техніка типування HLA-антигенів привела до значного підвищення життєздатності пересаджених органів, але тільки в тих випадках, коли донор і реципієнт є родичами (краще всього — близнятами). Серед осіб, що не є родичами, генетичні відмінності (інші, ніж ідентифіковані Доссе) спричиняли відторгнення трансплантата, незважаючи на підбір за системою антигенів HLA. Деякі з цих генетичних відмінностей були обумовлені іншими генами системи МНС. У 1967 році Амос і його колега Фріц Бах відкрили інший ген, названий HLA-D (оскільки він був четвертим описаним геном HLA), що був людським еквівалентом генів IR (імунної відповіді) в МНС у мишей. Барух Бенасерраф та інші дослідники виявили, що гени IR не тільки впливають на життєвість трансплантованих органів, але й грають важливу роль у здатності організму здійснювати імунологічний захист проти певних хвороб. На початку 1970-х рр. стало очевидно, що гени HLA-D є важливим чинником, що обумовлює зв'язок між типами HLA і певними хворобами.
У 1967 році Доссе досліджував взаємодію між системою HLA і виникненням низки захворювань (він був першим у цій області), і, хоча ці результати були попередні, його зусилля стимулювали роботу інших науковців. На підставі цих досліджень було показано, що деякі типи HLA пов'язані зі збільшеним ризиком розвитку низки захворювань, таких, як деякі види артритів, цукровий діабет і аутоіммунні захворювання. Доссе припустив, що «кожен гаплотип HLA (група алелей, внесених кожним батьком) … має свою власну конфігурацію генів, яка визначає специфічну здатність імунної відповіді, сприятливої в одних навколишніх умовах і несприятливої в інших».
У 1968 році Доссе призначено директором Французького національного інституту наукових досліджень. Того ж року він почав викладати імуногематологію (науку про антигени та антитіла різних складових частин крові) в Паризькому університеті. Крім того, з 1978 року він став професором експериментальної медицини в Колеж де Франс. Впродовж 1970-х рр. він також працював запрошеним професором в університетах Нью-Йорка, Брюсселя і Женеви.
Функція продуктів генів МНС (антигенів) не була до кінця встановлена, але в середині 1970-х рр. низка науковців, включаючи Бенасеррафа, показали, що взаємодія між різними клітками, особливо імунної системи, обмежена МНС, тобто обидві взаємодіючі клітки повинні нести одні й ті ж антигени МНС на своїх поверхнях. Доссе припустив, що «феномен рестрикції (обмеження) є, ймовірно, найпрямішим доказом ролі продуктів комплексу HLA в імунній відповіді людини». Хоча ще предстояло багато що з'ясувати про структуру генів МНС, їхньої активності в організмі і шляхах управління ними для медичних цілей, стало ясно, що МНС є центральною ланкою в розумінні імунної системи в цілому.
Доссе розділив Нобелівську премію з фізіології і медицини 1980 року з Бенасеррафом і Снеллом «за відкриття, що стосуються генетично детермінованих структур на клітинній поверхні, котрі регулюють імунологічні реакції». У промові на представленні з Каролінського інституту підкреслив важливість досліджень трьох лауреатів, що «зуміли перетворити те, що спочатку здавалося областю основних експериментів на інбредних мишах, зрозумілою лише для небагатьох, в струнку біологічну систему, що має важливе значення для розуміння механізмів клітинного „пізнавання“, імунних відповідей і відторгнення трансплантата».
Доссе залишився працювати в університеті в Парижі, де він продовжив дослідження HLA в госпіталі св. Луїзи.
У 1962 році Доссе одружувався на Розі Майораль Лопез; у них народилися син і дочка. Його кредо, якому він не зраджував ніколи: «Vouloir pour valoir», що у вільному перекладі означає: «Що побажаєш, того і доб'єшся».
Крім Нобелівської премії, Доссе отримав міжнародну нагороду Гарднеровського фонду (1977) і премію Волфа з медицини Ізраїльського фонду Волфа (1978). Він — член Французької академії наук і медицини і Бельгійської королівської академії медицини, почесний член Югославської академії наук і мистецтв, почесний член Американської академії наук і мистецтв і кавалер ордена Почесного легіону.
Помер 6 червня 2009 року в Пальма-де-Мальорка (Іспанія), де він жив протягом останніх двох років.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1089259573 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://cths.fr/an/savant.php?id=112067
- NNDB — 2002.
- https://www.ae-info.org/ae/User/Dausset_Jean
Посилання
- Автобіографія на Нобелівському сайті [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Жан Доссе [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.] на peoples.ru
- MHC (HLA): Главный комплекс гистосовместимости [ 16 травня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Dosse fr Jean Dausset 19 zhovtnya 1916 19161019 Tuluza Franciya 6 chervnya 2009 Palma de Malorka Ispaniya francuzkij imunolog laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi abo medicini 1980 roku za vidkrittya golovnogo kompleksu gistosumisnosti grupi geniv yaki vidpovidayut za rozpiznavannya chuzhoridnih rechovin i rozvitok imunnoyi vidpovidi Rozdiliv premiyu z Baruhom Benaserrafom i Dzhordzhem Snellom Zhan Dossefr Jean DaussetZhan Dosse Parizh zhovten 1968 roku Zhan Dosse Parizh zhovten 1968 roku Narodivsya19 zhovtnya 1916 1916 10 19 Franciya TuluzaPomer6 chervnya 2009 2009 06 06 92 roki Ispaniya Palma de MalorkaPohovannyad 1 Misce prozhivannyaParizhKrayina Franciya 2 3 NacionalnistfrancuzDiyalnistlikar fiziolog likar imunolog himik profesor profesor universitetu gematolog doslidnikAlma materParizkij universitetGaluzimunologiyaZakladParizkij universitetVchene zvannyaprofesorAspiranti doktorantidChlenstvoFrancuzka akademiya nauk 5 Nacionalna akademiya nauk SShA 6 Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk d Parizka medichna akademiya 5 Korolivska akademiya nauk pismenstva ta vitonchenih mistectv Belgiyi d Belgijska korolivska akademiya medicini Yevropejska akademiya 7 dVidomij zavdyaki doslidzhennya imunnogo mehanizmu lyudiniNagorodiNobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1980 orden Pochesnogo legionu Zhan Dosse u VikishovishiZhittyepisVirishivshi jti po stopah batka i stati likarem Dosse vstupiv u medichnu shkolu pri Parizkomu universiteti naprikinci 1930 h rr Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v 1939 roci Dosse buv poklikanij na medichnu sluzhbu u francuzku armiyu a nastupnogo roku pislya okupaciyi Franciyi Nimechchinoyu priyednavsya do Vilnoyi francuzkoyi armiyi na pivnochi Afriki U Tunisi ta Franciyi Dosse sposterigav chislenni perelivannya krovi sho sprichinyuyut tyazhki reakciyi u paciyentiv navit yaksho krov paciyenta i donorska krov nalezhali do odniyeyi i tiyeyi zh grupi Piznishe vin opisav ci nespriyatlivi reakciyi poyasnivshi yih osoblivostyami krovi donoriv v plazmi yakih mistyatsya aktivni anti A antitila Vin viyaviv sho ci antitila z yavlyayutsya pislya vakcinaciyi difterijnim i pravcevim anatoksinami yaki mistyat rozchinnij komponent nazvanij substanciyeyu A Vidkrittya Karlom Landshtejnerom osnovnih grup krovi lyudini zrobilo perelivannya krovi zdebilsha bezpechnoyu proceduroyu pri vidpovidnosti grup krovi donora i recipiyenta Grupi krovi lyudej rozriznyayutsya za nayavnistyu abo vidsutnistyu v eritrocitah deyakih bilkiv antigeniv Reakciya mizh antitilami i chuzhoridnimi antigenami sprichinyuye nesumisnist grup krovi donora i recipiyenta Sistema antigeniv AVO Landshtejnera poyasnila prichini bilshosti reakcij podibnogo tipu hoch j inshi antigeni krovi ta antitila takozh berut uchast u podibnih reakciyah Pislya zvilnennya z vijskovoyi sluzhbi v 1945 roci Dosse otrimav doktorskij stupin u Parizkomu universiteti Nastupnogo roku vin buv priznachenij direktorom laboratoriyi Francuzkogo nacionalnogo centru perelivannya krovi Otrimavshi vidpustku v seredini 1948 roku Dosse domigsya stipendiyi dlya vivchennya imunogematologiyi v Garvardskomu universiteti de propracyuvav cilij rik Povernuvshis do Centru perelivannya krovi vin naprikinci 1940 h i na pochatku 1950 h rr vivchav rizni biologichni aspekti perelivannya krovi zoseredivshis na problemi patologichnih reakcij U deyakih paciyentiv sho perenesli chislenni gemotransfuziyi abo sho otrimali likuvannya pevnimi likarskimi preparatami krim reakcij pov yazanih z eritrocitami opisanih Landshtejnerom rozvivalisya reakciyi pov yazani z lejkocitami U 1952 roci Dosse povidomiv pro paciyenta v krovi yakogo viyavilisya antitila do antigena sho buv u lejkocitah deyakih inshih lyudej ale ne v lejkocitah samogo paciyenta U 1958 roci koli Dosse priyednavsya do doslidzhen na medichnomu fakulteti Parizkogo universitetu vin vidkriv u francuziv ryad variantiv antigena na poverhni lejkocitiv Dlya opisu cih antigeniv vin vikoristovuvav poznachennya MAC iniciali troh donoriv v krovi yakih vin viyaviv ci antigeni Anti MAS antitila utvoryuvalisya pri perelivanni krovi MAS negativnim recipiyentam vid MAS pozitivnih donoriv Dosse vidznachiv sho perelivannya krovi ye riznovid transplantaciyi organiv Na pochatku XX st bulo viyavleno sho tkanini peresadzheni vid odniyeyi lyudini inshij majzhe zavzhdi vidtorgayutsya za vinyatkom vipadkiv blizkoyi sporidnenosti donora i recipiyenta osoblivo bliznyukovoyi identichnosti Dosse pripustiv sho MAS antigen ye odnim z chinnikiv za dopomogoyu yakogo organizm mozhe vidrizniti svoyi vlasni tkanini vid tkanin inshogo organizmu U 1962 roci Dosse buv priznachenij ad yunkt profesorom medicina Parizkogo universitetu Nastupnogo roku vin stav providnim biologom u municipalnij gospitalnij sistemi Parizha i spivgolovoyu institutu z vivchennya hvorob krovi Pislya vidkrittya Dosse variantiv MAS antigena inshi doslidniki otrimali dani pro znov viyavleni antigeni sho vimagali svogo poyasnennya Na robochomu zasidanni organizovanomu v 1965 roci z metoyu koordinaciyi doslidzhen gistosumisnosti sumisnosti riznih tkanin sho dozvolyaye uspishno zdijsnyuvati operaciyi transplantaciyi Dosse pripustiv sho bilshist cih antigeniv formuye chastina yedinoyi sistemi vidpovidno do teoriyi zaproponovanoyu Dzhordzhem D Snellom i jogo kolegami v 1940 h rr Snell todi doviv sho vidtorgnennya tkanini u mishej kontrolyuyetsya kilkoma fizichno zv yazanimi genami nazvanimi golovnim kompleksom gistosumisnosti MNS Dosse pripustiv isnuvannya MNS u lyudej Vin vvazhav sho transplantacijni antigeni isnuyut u velikij riznomanitnosti ne tomu sho bagato variantnih form aleli utvoryuyutsya z odnogo naboru geniv Stalo yasno sho yak i u mishej u lyudini MNS skladayetsya z dekilkoh geniv nazvanih grupoyu lyudskih limfocitarnih antigeniv HLA Oskilki kozhen gen zustrichayetsya u viglyadi bezlichi alelnih form mozhlivi miljoni riznih kombinacij antigeniv sistemi HLA U 1967 roci Dosse i jogo kolega Feliks T Rapoport pochali doslidzhennya transplantacij shkiri zdijsnenih mizh chlenami odniyeyi sim yi Yihni rezultati svidchili sho transplantaciyi mizh chlenami sim yi sho mayut odnakovij tip HLA antigeniv uspishnishi nizh u vipadkah vidminnostej tipu HLA antigeniv Ci rezultati dozvolili Dosse nastijno rekomenduvati hirurgam pidbirati pri transplantaciyi organi donoriv z urahuvannyam tipu HLA antigeniv Tehnika tipuvannya HLA antigeniv privela do znachnogo pidvishennya zhittyezdatnosti peresadzhenih organiv ale tilki v tih vipadkah koli donor i recipiyent ye rodichami krashe vsogo bliznyatami Sered osib sho ne ye rodichami genetichni vidminnosti inshi nizh identifikovani Dosse sprichinyali vidtorgnennya transplantata nezvazhayuchi na pidbir za sistemoyu antigeniv HLA Deyaki z cih genetichnih vidminnostej buli obumovleni inshimi genami sistemi MNS U 1967 roci Amos i jogo kolega Fric Bah vidkrili inshij gen nazvanij HLA D oskilki vin buv chetvertim opisanim genom HLA sho buv lyudskim ekvivalentom geniv IR imunnoyi vidpovidi v MNS u mishej Baruh Benaserraf ta inshi doslidniki viyavili sho geni IR ne tilki vplivayut na zhittyevist transplantovanih organiv ale j grayut vazhlivu rol u zdatnosti organizmu zdijsnyuvati imunologichnij zahist proti pevnih hvorob Na pochatku 1970 h rr stalo ochevidno sho geni HLA D ye vazhlivim chinnikom sho obumovlyuye zv yazok mizh tipami HLA i pevnimi hvorobami U 1967 roci Dosse doslidzhuvav vzayemodiyu mizh sistemoyu HLA i viniknennyam nizki zahvoryuvan vin buv pershim u cij oblasti i hocha ci rezultati buli poperedni jogo zusillya stimulyuvali robotu inshih naukovciv Na pidstavi cih doslidzhen bulo pokazano sho deyaki tipi HLA pov yazani zi zbilshenim rizikom rozvitku nizki zahvoryuvan takih yak deyaki vidi artritiv cukrovij diabet i autoimmunni zahvoryuvannya Dosse pripustiv sho kozhen gaplotip HLA grupa alelej vnesenih kozhnim batkom maye svoyu vlasnu konfiguraciyu geniv yaka viznachaye specifichnu zdatnist imunnoyi vidpovidi spriyatlivoyi v odnih navkolishnih umovah i nespriyatlivoyi v inshih U 1968 roci Dosse priznacheno direktorom Francuzkogo nacionalnogo institutu naukovih doslidzhen Togo zh roku vin pochav vikladati imunogematologiyu nauku pro antigeni ta antitila riznih skladovih chastin krovi v Parizkomu universiteti Krim togo z 1978 roku vin stav profesorom eksperimentalnoyi medicini v Kolezh de Frans Vprodovzh 1970 h rr vin takozh pracyuvav zaproshenim profesorom v universitetah Nyu Jorka Bryusselya i Zhenevi Funkciya produktiv geniv MNS antigeniv ne bula do kincya vstanovlena ale v seredini 1970 h rr nizka naukovciv vklyuchayuchi Benaserrafa pokazali sho vzayemodiya mizh riznimi klitkami osoblivo imunnoyi sistemi obmezhena MNS tobto obidvi vzayemodiyuchi klitki povinni nesti odni j ti zh antigeni MNS na svoyih poverhnyah Dosse pripustiv sho fenomen restrikciyi obmezhennya ye jmovirno najpryamishim dokazom roli produktiv kompleksu HLA v imunnij vidpovidi lyudini Hocha she predstoyalo bagato sho z yasuvati pro strukturu geniv MNS yihnoyi aktivnosti v organizmi i shlyahah upravlinnya nimi dlya medichnih cilej stalo yasno sho MNS ye centralnoyu lankoyu v rozuminni imunnoyi sistemi v cilomu Dosse rozdiliv Nobelivsku premiyu z fiziologiyi i medicini 1980 roku z Benaserrafom i Snellom za vidkrittya sho stosuyutsya genetichno determinovanih struktur na klitinnij poverhni kotri regulyuyut imunologichni reakciyi U promovi na predstavlenni z Karolinskogo institutu pidkresliv vazhlivist doslidzhen troh laureativ sho zumili peretvoriti te sho spochatku zdavalosya oblastyu osnovnih eksperimentiv na inbrednih mishah zrozumiloyu lishe dlya nebagatoh v strunku biologichnu sistemu sho maye vazhlive znachennya dlya rozuminnya mehanizmiv klitinnogo piznavannya imunnih vidpovidej i vidtorgnennya transplantata Dosse zalishivsya pracyuvati v universiteti v Parizhi de vin prodovzhiv doslidzhennya HLA v gospitali sv Luyizi U 1962 roci Dosse odruzhuvavsya na Rozi Majoral Lopez u nih narodilisya sin i dochka Jogo kredo yakomu vin ne zradzhuvav nikoli Vouloir pour valoir sho u vilnomu perekladi oznachaye Sho pobazhayesh togo i dob yeshsya Krim Nobelivskoyi premiyi Dosse otrimav mizhnarodnu nagorodu Gardnerovskogo fondu 1977 i premiyu Volfa z medicini Izrayilskogo fondu Volfa 1978 Vin chlen Francuzkoyi akademiyi nauk i medicini i Belgijskoyi korolivskoyi akademiyi medicini pochesnij chlen Yugoslavskoyi akademiyi nauk i mistectv pochesnij chlen Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectv i kavaler ordena Pochesnogo legionu Pomer 6 chervnya 2009 roku v Palma de Malorka Ispaniya de vin zhiv protyagom ostannih dvoh rokiv PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 1089259573 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http cths fr an savant php id 112067 NNDB 2002 d Track Q1373513 https www ae info org ae User Dausset JeanPosilannyaAvtobiografiya na Nobelivskomu sajti 17 listopada 2015 u Wayback Machine angl Zhan Dosse 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine na peoples ru MHC HLA Glavnyj kompleks gistosovmestimosti 16 travnya 2010 u Wayback Machine ros