Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Головни й ко мплекс гістосумі сності ГКГС англ major histocompatibility complex MHC велика та відповідна область геному

Головний комплекс гістосумісності

Головний комплекс гістосумісності

Головни́й ко́мплекс гістосумі́сності (ГКГС, англ. major histocompatibility complex, MHC) — велика та відповідна область геному більшості хребетних. Це найбагатша на число генів область геному ссавців та його найбільш варіабельна ділянка, яка грає важливу роль у функціонуванні імунної системи, зокрема впливаючи на , прийняття трансплантів та успіх репродукції. Білки MHC експресуються на поверхні клітини у всіх щелепних та містять як «свої» так і «чужі» антигени, дозволяючи T-лімфоцитам розпізнавати та вбивати патогени та абнормальні (наприклад, заражені або ракові) власні клітини організму.

Білки ГКГС розділяють на:

Ряд незалежних досліджень 1970-1990-х роках показали, що головний комплекс гістосумісності впливає на вибір статевого партнера. Експерименти, які спочатку були проведені на мишах і рибах, потім на добровольцях, показали, що жінки мали схильність вибирати партнерів із MHC, відмінним від їхнього власного, однак їхній вибір змінювався на протилежний в разі використання гормональних оральних контрацептивів — в цьому випадку жінки швидше вибирали партнера з подібним MHC.

Примітки

  1. Boehm, Thomas; Zufall, Frank (2006-02). . Trends in Neurosciences. Т. 29, № 2. с. 100—107. doi:10.1016/j.tins.2005.11.006. ISSN 0166-2236. PMID 16337283. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2020.
  2. Wedekind, C.; Seebeck, T.; Bettens, F.; Paepke, A. J. (22 червня 1995). . Proceedings. Biological Sciences. Т. 260, № 1359. с. 245—249. doi:10.1098/rspb.1995.0087. ISSN 0962-8452. PMID 7630893. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 17 лютого 2020.
  3. Santos, Pablo Sandro Carvalho; Schinemann, Juliano Augusto; Gabardo, Juarez; Bicalho, Maria da Graça (2005-04). . Hormones and Behavior. Т. 47, № 4. с. 384—388. doi:10.1016/j.yhbeh.2004.11.005. ISSN 0018-506X. PMID 15777804. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 17 лютого 2020.
  4. Jacob, Suma; McClintock, Martha K.; Zelano, Bethanne; Ober, Carole (2002-02). . Nature Genetics. Т. 30, № 2. с. 175—179. doi:10.1038/ng830. ISSN 1061-4036. PMID 11799397. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 17 лютого 2020.

Посилання

  • Лекція 6. ГЕНЕТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОСНОВНІ БІЛКИ ГОЛОВНОГО КОМПЛЕКСУ ГІСТОСУМІСНОСТІ 2005
  • РОЗДІЛ 5. ГОЛОВНИЙ КОМПЛЕКС ГІСТОСУМІСНОСТІ


image Це незавершена стаття з генетики.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golovni j ko mpleks gistosumi snosti GKGS angl major histocompatibility complex MHC velika ta vidpovidna oblast genomu bilshosti hrebetnih Ce najbagatsha na chislo geniv oblast genomu ssavciv ta jogo najbilsh variabelna dilyanka yaka graye vazhlivu rol u funkcionuvanni imunnoyi sistemi zokrema vplivayuchi na prijnyattya transplantiv ta uspih reprodukciyi Bilki MHC ekspresuyutsya na poverhni klitini u vsih shelepnih ta mistyat yak svoyi tak i chuzhi antigeni dozvolyayuchi T limfocitam rozpiznavati ta vbivati patogeni ta abnormalni napriklad zarazheni abo rakovi vlasni klitini organizmu Bilki GKGS rozdilyayut na GKGS klasu I GKGS klasu II en Ryad nezalezhnih doslidzhen 1970 1990 h rokah pokazali sho golovnij kompleks gistosumisnosti vplivaye na vibir statevogo partnera Eksperimenti yaki spochatku buli provedeni na mishah i ribah potim na dobrovolcyah pokazali sho zhinki mali shilnist vibirati partneriv iz MHC vidminnim vid yihnogo vlasnogo odnak yihnij vibir zminyuvavsya na protilezhnij v razi vikoristannya gormonalnih oralnih kontraceptiviv v comu vipadku zhinki shvidshe vibirali partnera z podibnim MHC PrimitkiBoehm Thomas Zufall Frank 2006 02 Trends in Neurosciences T 29 2 s 100 107 doi 10 1016 j tins 2005 11 006 ISSN 0166 2236 PMID 16337283 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 17 lyutogo 2020 Wedekind C Seebeck T Bettens F Paepke A J 22 chervnya 1995 Proceedings Biological Sciences T 260 1359 s 245 249 doi 10 1098 rspb 1995 0087 ISSN 0962 8452 PMID 7630893 Arhiv originalu za 23 listopada 2019 Procitovano 17 lyutogo 2020 Santos Pablo Sandro Carvalho Schinemann Juliano Augusto Gabardo Juarez Bicalho Maria da Graca 2005 04 Hormones and Behavior T 47 4 s 384 388 doi 10 1016 j yhbeh 2004 11 005 ISSN 0018 506X PMID 15777804 Arhiv originalu za 30 serpnya 2019 Procitovano 17 lyutogo 2020 Jacob Suma McClintock Martha K Zelano Bethanne Ober Carole 2002 02 Nature Genetics T 30 2 s 175 179 doi 10 1038 ng830 ISSN 1061 4036 PMID 11799397 Arhiv originalu za 23 serpnya 2019 Procitovano 17 lyutogo 2020 PosilannyaLekciya 6 GENETIChNA ORGANIZACIYa TA OSNOVNI BILKI GOLOVNOGO KOMPLEKSU GISTOSUMISNOSTI 2005 ROZDIL 5 GOLOVNIJ KOMPLEKS GISTOSUMISNOSTI Ce nezavershena stattya z genetiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ