Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Світова революція ідея Карла Маркса про неминучість всепланетного об єднання людства в справедливому комуністичному сусп

Світова революція

Світова революція

Світова революція — ідея Карла Маркса про неминучість всепланетного об'єднання людства в справедливому комуністичному суспільстві.

Світовий, а не локальний характер комуністичної революції обґрунтовується теоретично (Ф. Енгельсом, «Принципи комунізму») тим, що капіталістичні країни так тісно переплетені світовим ринком, світовим поділом праці, що криза в одній капіталістичній країні неминуче викликає синхронні кризи в інших, створюючи і революційну ситуацію одночасно у всіх капіталістичних країнах, внаслідок відбувається саме Світова революція.

Світова революція та Жовтневий переворот 1917 року в Росії

image
Агітаційний плакат «Скоро весь світ стане нашим». Художник Л. В. Саянський. Єкатеринбург, 1920 рік

Ідея Світової революції широко використовувалася лідерами більшовизму, дозволяючи російським революціонерам з одного боку розраховувати на підтримку європейських марксистів, а з іншого боку активно втручатися в справи інших держав, допомагаючи місцевим комуністам готувати антиурядові виступи. Для цих цілей була створена спеціальна міжнародна організація — Комінтерн.

Незабаром після захоплення влади в Росії більшовиками, марксисти багатьох країн відчули в собі здатність до глобальних політичних змін. Багато з них тоді вважали, що Світова революція відбудеться найближчим часом. Так, виступаючи 26 жовтня 1917 на II Всеросійському з'їзді Рад, Троцький публічно заявив:

Надію свою ми покладаємо на те, що наша революція розв'яже європейську революцію. Якщо повсталі народи Європи не розчавили імперіалізм, ми будемо розчавлені, — це безсумнівно. Або російська революція підніме вихор боротьби на Заході, або капіталісти всіх країн задушать нашу.

В. І. Ленін в листі Свердлову та Троцькому від 1 жовтня 1918 вказував, що «… Міжнародна революція наблизилася… на таку відстань, що з нею треба рахуватися як з подією днів найближчих». 6 березня 1919 він же в заключній промові при закритті I (установчого) конгресу Комінтерну заявив:

Перемога пролетарської революції в усьому світі забезпечена. Наближається заснування міжнародної Радянської республіки.

Голова Виконкому Комінтерну Г. Зінов'єв вже у жовтні 1919 заявив, що протягом року Світова революція пошириться на всю Європу. А на II Конгресі Комінтерну, що відбувся в липні — серпні 1920, Зінов'єв заявив, що III Конгрес Комінтерну вони будуть «проводити в Берліні, а потім у Парижі, Лондоні…». На V конгресі Комінтерну 17 червня 1924 року він же заявив, щодо світової революції: «...перемоги ще немає, і нам доведеться ще завоювати 5/6 земної суші, щоб в усьому світі був Союз Радянських Соціалістичних Республік» .

Відмова СРСР «підтримати» світову революцію

До кінця 1920-х років партія більшовиків в цілому відмовилася від теорії світової революції. Зовнішньополітичні інтереси змусили уряд Радянського Союзу встановити дипломатичні відносини з капіталістичними державами та відмовитися від відкритої військової агресії проти них, так само як і відкритої підтримки там революційних рухів. Сталін відмовився надати європейським комуністичним партіям військову допомогу Радянського Союзу, і в 1925, спираючись на статтю Леніна про Сполучені Штати Європи, висунув ідею про можливість побудови соціалізму «в окремо взятій країні». Ця ідея була вираженням теорії Леніна про «відкіт революцій» та була викликана потребою зміцнення радянської влади та потребами соціалістичного будівництва. В умовах «відкоту революцій» у світі, що спостерігався до середини 20-х років, першочерговими завданнями вважалися повномасштабне соціалістичне будівництво та реконструкція народного господарства на базі соціалізму. Зміцнілий економічно та політично СРСР мав виступити надійною базою підтримки майбутніх революційних рухів.

В 1936 зі «сталінської» Конституції СРСР було прибрано згадку про «Світову радянську соціалістичну республіку», внаслідок чого соціалістичні республіки Східної Європи, а також Китай, не ввійшли згодом до складу СРСР, а в 1937 репресіям були піддані прихильники Льва Троцького, який закликав комуністів не зупинятися на досягнутому в Росії.

Тим не менш, під час Другої світової війни у більшості країн Східної Європи, зайнятих радянськими військами, до влади прийшли комуністичні партії — утворивши соціалістичний блок в Східній Європі. Після того, як в СРСР почалася перебудова, політико-економічний устрій в країнах Варшавського Договору поступово повернувся до капіталістичної моделі.

Відлуння світової революції збереглося в гаслі «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», викарбуваного на гербі СРСР і всіх п'ятнадцяти радянських Республік.

Революції в інших країнах

Світова революція могла б відбутися і за відсутності радянської підтримки, оскільки думка про неї виникла задовго до Жовтневого перевороту. Однак роз'єднані дії революціонерів у різних країнах терпіли поразки.

Більшість революціонерів 1917–1919 рр. виявилися нездатними самостійно і на довгий час взяти владу в свої руки. Невдача спіткала революції в Німеччині, Фінляндії, Угорщині. Крах зазнали й такі республіки, як Ельзаська радянська республіка та , не кажучи вже про безліч дрібніших. Не уникли поразки і повстання 1923 року в Болгарії та Німеччині, підштовхувані Комінтерном.

Деякі революції 1921–1926 рр. змогли перетворити свої країни та встановити радянський лад. Такі уряди отримали визнання та зовнішньополітичну підтримку СРСР. Так було в Монголії та Китаї.

В ряді країн комуністи прийшли до влади в 1945–1948 рр. після Другої світової війни, коли Червона Армія звільнила від нацистів ряд країн Східної Європи. Це сталося в Югославії, Чехословаччині, Болгарії, Румунії, Польщі, східній частині Німеччини, Угорщині, Албанії, В'єтнамі, Кореї.

Більшість соціалістичних урядів, оскільки їхні країни були занадто малі для можливості там соціалізму, утримувалися лише завдяки радянській допомозі, точніше інтеграції в радянську економіку через РЕВ, і після її ослаблення наприкінці 1980-х втратили владу.

Починаючи з 1950-х років, з різним успіхом спроби здійснити революцію відмічалися на Кубі, в Колумбії, Лаосі, Камбоджі, Мозамбіку, Португалії, Афганістані, Нікарагуа, Непалі та інших країнах.

В СРСР військово-технічну допомогу комуністичним режимам інших країн називали інтернаціональним боргом.

Образ світової революції в літературі

image
«Товариш Ленін зачищає Землю від нечисті» (1920).

Ймовірно, перші нотки світової революції прозвучали в 1888 в «Інтернаціоналі» французького поета Ежена Потьє. Пісня швидко перетворилася на гімн:

Лиш ми, робітники, ми — діти: Святої армії труда,
Землею будем володіти,
A паразитів жде біда!.

Світову революцію боготворив російський поет А. Блок у поемі «Дванадцять» («Дванадцять», Січень 1918):

Крок держи революційний!
Близько ворог невспокійний!
Гей, вперед, на шлях свободи.
Робітничий народе!..
Ми на горе всім буржуям: Світовий пожар роздуєм…
Світовий пожар роздуєм,
Світовий пожар в крові,
Господи, благослови!

Примітки

  1. Цит. по: Соловьев О. Ф. Русские масоны. От Романовых до Березовского. — М.: Эксмо, Яуза, 2004. — С. 272. (со ссылкой на: Второй Всероссийский съезд Советов Р. и С. Д. М.; Л., 1928.)
  2. Ленин В. И. ПСС. Изд-е 5-е. — Т. 50. — М.: Политиздат, 1970. — С. 185.
  3. Ленин В. И. ПСС. Изд-е 5-е. — Т. 37. — М.: Политиздат, 1969. — С. 511.
  4. Платонов О. А. Под властью зверя. — М.: Алгоритм, 2004. — С. 249—253.
  5. V Конгресс Коминтерна. Стенографический отчет.— Москва—Ленинград: Государственное издательство, 1925.— С. 9.
  6. Див. рішення конференції XIV з'їзду РКП(б) 1925 року.
  7. Переклад українською Миколи Вороного
  8. Двенадцать на Lib.Ru
  9. переклад В. Бобинського

Література

  • Г. Ґортер. Світова революція. — Відень: Видавництво української секції Комуністичної партії Австрії, 1922. — 77 с.
  • Г.Е. Зиновьев. Мировая революция и Коммунистический Интернационал. — Петроград, 1921.(рос.)
  • Л.Д. Троцкий. Мировая революция и IV Конгресс Коминтерна. — Москва—Кремль: Издание ВЦИК, 1922.(рос.)
  • Immanuel Wallerstein and Sharon Zukin, “1968, Revolution in the World-System: Theses and Queries”, in Theory and Society, Vol. 18, No. 4 (July, 1989), pp. 431-449.(англ.)

Посилання

  • Октябрь 1917: начало мировой революции(рос.)
  • Г. Ґортер. Світова революція (1922)
  • А. Тарасов. Світова революція-2. Повернення до ґлобальної революційної стратеґії з урахуванням досвіду XX століття (2006)
  • Р. Тиса. Зруйнувати капіталізм ззовні. Відгук на статтю Алєксандра Тарасова «Світова революція-2» (2010)
  • А. Тарасов. Зруйнувати капіталізм зсередини. Відповідь Роману Тисі (2010)
  • Р. Тиса. Довгі десятиліття світових революцій (2021)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svitova revolyuciya ideya Karla Marksa pro neminuchist vseplanetnogo ob yednannya lyudstva v spravedlivomu komunistichnomu suspilstvi Svitovij a ne lokalnij harakter komunistichnoyi revolyuciyi obgruntovuyetsya teoretichno F Engelsom Principi komunizmu tim sho kapitalistichni krayini tak tisno perepleteni svitovim rinkom svitovim podilom praci sho kriza v odnij kapitalistichnij krayini neminuche viklikaye sinhronni krizi v inshih stvoryuyuchi i revolyucijnu situaciyu odnochasno u vsih kapitalistichnih krayinah vnaslidok vidbuvayetsya same Svitova revolyuciya Svitova revolyuciya ta Zhovtnevij perevorot 1917 roku v RosiyiAgitacijnij plakat Skoro ves svit stane nashim Hudozhnik L V Sayanskij Yekaterinburg 1920 rik Ideya Svitovoyi revolyuciyi shiroko vikoristovuvalasya liderami bilshovizmu dozvolyayuchi rosijskim revolyucioneram z odnogo boku rozrahovuvati na pidtrimku yevropejskih marksistiv a z inshogo boku aktivno vtruchatisya v spravi inshih derzhav dopomagayuchi miscevim komunistam gotuvati antiuryadovi vistupi Dlya cih cilej bula stvorena specialna mizhnarodna organizaciya Komintern Nezabarom pislya zahoplennya vladi v Rosiyi bilshovikami marksisti bagatoh krayin vidchuli v sobi zdatnist do globalnih politichnih zmin Bagato z nih todi vvazhali sho Svitova revolyuciya vidbudetsya najblizhchim chasom Tak vistupayuchi 26 zhovtnya 1917 na II Vserosijskomu z yizdi Rad Trockij publichno zayaviv Nadiyu svoyu mi pokladayemo na te sho nasha revolyuciya rozv yazhe yevropejsku revolyuciyu Yaksho povstali narodi Yevropi ne rozchavili imperializm mi budemo rozchavleni ce bezsumnivno Abo rosijska revolyuciya pidnime vihor borotbi na Zahodi abo kapitalisti vsih krayin zadushat nashu V I Lenin v listi Sverdlovu ta Trockomu vid 1 zhovtnya 1918 vkazuvav sho Mizhnarodna revolyuciya nablizilasya na taku vidstan sho z neyu treba rahuvatisya yak z podiyeyu dniv najblizhchih 6 bereznya 1919 vin zhe v zaklyuchnij promovi pri zakritti I ustanovchogo kongresu Kominternu zayaviv Peremoga proletarskoyi revolyuciyi v usomu sviti zabezpechena Nablizhayetsya zasnuvannya mizhnarodnoyi Radyanskoyi respubliki Golova Vikonkomu Kominternu G Zinov yev vzhe u zhovtni 1919 zayaviv sho protyagom roku Svitova revolyuciya poshiritsya na vsyu Yevropu A na II Kongresi Kominternu sho vidbuvsya v lipni serpni 1920 Zinov yev zayaviv sho III Kongres Kominternu voni budut provoditi v Berlini a potim u Parizhi Londoni Na V kongresi Kominternu 17 chervnya 1924 roku vin zhe zayaviv shodo svitovoyi revolyuciyi peremogi she nemaye i nam dovedetsya she zavoyuvati 5 6 zemnoyi sushi shob v usomu sviti buv Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik Vidmova SRSR pidtrimati svitovu revolyuciyuDo kincya 1920 h rokiv partiya bilshovikiv v cilomu vidmovilasya vid teoriyi svitovoyi revolyuciyi Zovnishnopolitichni interesi zmusili uryad Radyanskogo Soyuzu vstanoviti diplomatichni vidnosini z kapitalistichnimi derzhavami ta vidmovitisya vid vidkritoyi vijskovoyi agresiyi proti nih tak samo yak i vidkritoyi pidtrimki tam revolyucijnih ruhiv Stalin vidmovivsya nadati yevropejskim komunistichnim partiyam vijskovu dopomogu Radyanskogo Soyuzu i v 1925 spirayuchis na stattyu Lenina pro Spolucheni Shtati Yevropi visunuv ideyu pro mozhlivist pobudovi socializmu v okremo vzyatij krayini Cya ideya bula virazhennyam teoriyi Lenina pro vidkit revolyucij ta bula viklikana potreboyu zmicnennya radyanskoyi vladi ta potrebami socialistichnogo budivnictva V umovah vidkotu revolyucij u sviti sho sposterigavsya do seredini 20 h rokiv pershochergovimi zavdannyami vvazhalisya povnomasshtabne socialistichne budivnictvo ta rekonstrukciya narodnogo gospodarstva na bazi socializmu Zmicnilij ekonomichno ta politichno SRSR mav vistupiti nadijnoyu bazoyu pidtrimki majbutnih revolyucijnih ruhiv V 1936 zi stalinskoyi Konstituciyi SRSR bulo pribrano zgadku pro Svitovu radyansku socialistichnu respubliku vnaslidok chogo socialistichni respubliki Shidnoyi Yevropi a takozh Kitaj ne vvijshli zgodom do skladu SRSR a v 1937 represiyam buli piddani prihilniki Lva Trockogo yakij zaklikav komunistiv ne zupinyatisya na dosyagnutomu v Rosiyi Tim ne mensh pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u bilshosti krayin Shidnoyi Yevropi zajnyatih radyanskimi vijskami do vladi prijshli komunistichni partiyi utvorivshi socialistichnij blok v Shidnij Yevropi Pislya togo yak v SRSR pochalasya perebudova politiko ekonomichnij ustrij v krayinah Varshavskogo Dogovoru postupovo povernuvsya do kapitalistichnoyi modeli Vidlunnya svitovoyi revolyuciyi zbereglosya v gasli Proletari vsih krayin yednajtesya vikarbuvanogo na gerbi SRSR i vsih p yatnadcyati radyanskih Respublik Revolyuciyi v inshih krayinahSvitova revolyuciya mogla b vidbutisya i za vidsutnosti radyanskoyi pidtrimki oskilki dumka pro neyi vinikla zadovgo do Zhovtnevogo perevorotu Odnak roz yednani diyi revolyucioneriv u riznih krayinah terpili porazki Bilshist revolyucioneriv 1917 1919 rr viyavilisya nezdatnimi samostijno i na dovgij chas vzyati vladu v svoyi ruki Nevdacha spitkala revolyuciyi v Nimechchini Finlyandiyi Ugorshini Krah zaznali j taki respubliki yak Elzaska radyanska respublika ta ne kazhuchi vzhe pro bezlich dribnishih Ne unikli porazki i povstannya 1923 roku v Bolgariyi ta Nimechchini pidshtovhuvani Kominternom Deyaki revolyuciyi 1921 1926 rr zmogli peretvoriti svoyi krayini ta vstanoviti radyanskij lad Taki uryadi otrimali viznannya ta zovnishnopolitichnu pidtrimku SRSR Tak bulo v Mongoliyi ta Kitayi V ryadi krayin komunisti prijshli do vladi v 1945 1948 rr pislya Drugoyi svitovoyi vijni koli Chervona Armiya zvilnila vid nacistiv ryad krayin Shidnoyi Yevropi Ce stalosya v Yugoslaviyi Chehoslovachchini Bolgariyi Rumuniyi Polshi shidnij chastini Nimechchini Ugorshini Albaniyi V yetnami Koreyi Bilshist socialistichnih uryadiv oskilki yihni krayini buli zanadto mali dlya mozhlivosti tam socializmu utrimuvalisya lishe zavdyaki radyanskij dopomozi tochnishe integraciyi v radyansku ekonomiku cherez REV i pislya yiyi oslablennya naprikinci 1980 h vtratili vladu Pochinayuchi z 1950 h rokiv z riznim uspihom sprobi zdijsniti revolyuciyu vidmichalisya na Kubi v Kolumbiyi Laosi Kambodzhi Mozambiku Portugaliyi Afganistani Nikaragua Nepali ta inshih krayinah V SRSR vijskovo tehnichnu dopomogu komunistichnim rezhimam inshih krayin nazivali internacionalnim borgom Obraz svitovoyi revolyuciyi v literaturi Tovarish Lenin zachishaye Zemlyu vid nechisti 1920 Jmovirno pershi notki svitovoyi revolyuciyi prozvuchali v 1888 v Internacionali francuzkogo poeta Ezhena Potye Pisnya shvidko peretvorilasya na gimn Lish mi robitniki mi diti Svyatoyi armiyi truda Zemleyu budem voloditi A parazitiv zhde bida Svitovu revolyuciyu bogotvoriv rosijskij poet A Blok u poemi Dvanadcyat Dvanadcyat Sichen 1918 Krok derzhi revolyucijnij Blizko vorog nevspokijnij Gej vpered na shlyah svobodi Robitnichij narode Mi na gore vsim burzhuyam Svitovij pozhar rozduyem Svitovij pozhar rozduyem Svitovij pozhar v krovi Gospodi blagoslovi dd dd PrimitkiCit po Solovev O F Russkie masony Ot Romanovyh do Berezovskogo M Eksmo Yauza 2004 S 272 ISBN 5 699 07654 9 so ssylkoj na Vtoroj Vserossijskij sezd Sovetov R i S D M L 1928 Lenin V I PSS Izd e 5 e T 50 M Politizdat 1970 S 185 Lenin V I PSS Izd e 5 e T 37 M Politizdat 1969 S 511 Platonov O A Pod vlastyu zverya M Algoritm 2004 S 249 253 ISBN 5 699 08264 6 V Kongress Kominterna Stenograficheskij otchet Moskva Leningrad Gosudarstvennoe izdatelstvo 1925 S 9 Div rishennya konferenciyi XIV z yizdu RKP b 1925 roku Pereklad ukrayinskoyu Mikoli Voronogo Dvenadcat na Lib Ru pereklad V BobinskogoLiteraturaG Gorter Svitova revolyuciya Viden Vidavnictvo ukrayinskoyi sekciyi Komunistichnoyi partiyi Avstriyi 1922 77 s G E Zinovev Mirovaya revolyuciya i Kommunisticheskij Internacional Petrograd 1921 ros L D Trockij Mirovaya revolyuciya i IV Kongress Kominterna Moskva Kreml Izdanie VCIK 1922 ros Immanuel Wallerstein and Sharon Zukin 1968 Revolution in the World System Theses and Queries in Theory and Society Vol 18 No 4 July 1989 pp 431 449 angl PosilannyaOktyabr 1917 nachalo mirovoj revolyucii ros G Gorter Svitova revolyuciya 1922 A Tarasov Svitova revolyuciya 2 Povernennya do globalnoyi revolyucijnoyi strategiyi z urahuvannyam dosvidu XX stolittya 2006 R Tisa Zrujnuvati kapitalizm zzovni Vidguk na stattyu Alyeksandra Tarasova Svitova revolyuciya 2 2010 A Tarasov Zrujnuvati kapitalizm zseredini Vidpovid Romanu Tisi 2010 R Tisa Dovgi desyatilittya svitovih revolyucij 2021

Дата публікації:
Топ