Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ельзаська радянська республіка Elsässische Räterepublik Прапор Столиця Страсбург Мова и Французька німецька Грошова один

Ельзаська радянська республіка

Ельзаська радянська республіка
Ельзаська радянська республіка
Elsässische Räterepublik
↓

image

Прапор

Столиця Страсбург
Мова(и) Французька, німецька
Грошова одиниця Паперова марка
Форма правління Соціалістична республіка
Час існування Перша Світова війна
Попередник		 Наступник
image Німецька імперія
image Ельзас-Лотарингія
Третя Французька республіка image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ельзаська радянська республіка

Ельзаська радянська республіка (фр. République alsacienne des conseils, нім. Elsässische Räterepublik) — радянська республіка, проголошена 10 листопада 1918 на території Ельзасу (нині французькі департаменти Верхній та Нижній Рейн) та проіснувала до анексії Ельзасу-Лотарингії Францією (Страсбурзька Рада склала повноваження 22 листопада 1918).

Передісторія

Ельзас, який входив до складу Франції з XVII століття, був анексований Німеччиною 1871 року за підсумками франко-пруської війни та піддався насильницькій германізації. Зокрема, на німецьку мову була переведена школа. Ельзас, на відміну від інших земель Німеччини, не мав автономії та управлявся з Берліна як «імперська область». З початком Першої світової війни там був введений режим військової диктатури: заборонено французьку мову, піддавалася цензурі особисте листування. Ельзасці служили як у французькій, так і в німецькій армії, однак і там і там перебували під підозрами; німці поспішили направити солдатів-ельзасців на Східний фронт.

Проголошення робітничих та солдатських Рад

image
Засідання Страсбурзької ради 15 листопада 1918 року

Після повстання в Кілі, що стало початком Листопадової революції в Німеччині, 15 000 моряків з Ельзасу та Лотарингії, що служили в Імперському флоті, стали повертатися додому. Основна їх частина прибула в Ельзас наступного дня після взяття влади та формування Радою в Мюнхені тимчасового уряду Курта Ейснера і була зустрінута величезною маніфестацією, що закінчилася проголошенням робітничої та солдатської Ради міста Страсбург 10 листопада 1918 року.

Незабаром почали приходити повідомлення, що радянська влада встановлена ​​і в Хагенау, Мюлузі, Меці, Кольмарі — на всій території Ельзасу встановлювалася радянська влада.

11 листопада 1918 Страсбурзька Рада зібралася в Палаці правосуддя (фр. Palais de justice) на засідання, на якому були проведені вибори голови Ради — ним став секретар профспілки пивоварів т. (нім. Rebholz) — і проголошені незалежність від Берліна, повалення монархії кайзера та встановлення народної влади в республіці. На стінах міста з'явилися гасла: «Ми не маємо нічого спільного з країнами капіталу. Ми говоримо — ні німці, ні французи, ні нейтрали. Хай живе світова революція!»

Діяльність Ради і падіння республіки

Радянська влада приступила до налагодження міської інфраструктури: було організовано тридцять комісій, налагоджено роботу транспорту, постачання продовольством, проведення демобілізації, управління фінансами та дотримання правопорядку. Скасовано всі привілеї та знаки розрізнення: звання, чини та інше. Були видані декрети про свободу слова та друку, про скасування цензурного контролю за листуванням, про свободу зборів та маніфестацій, про амністії. Зважаючи на масові страйки, попри протести власників фабрик, було оголошено про підвищення зарплати .

Вважаючи, що ситуація виходить з-під контролю, голова місцевої муніципальної комісії та лідер соціал-демократичної партії в Страсбурзі звернувся до французького командування з проханням прискорити введення військ в Ельзас, спочатку призначене на 25 листопада. Французька армія під командуванням генерала Анрі Гуро 17 листопада зайняла Мюлуз, 18 листопада — Кольмар, Селесту, Оберне та Рибовіль.

21 листопада 1918 війська Гуро вступили в Страсбург. Генерал відмовився визнати владу Ради легітимною та наказав оточити Палац правосуддя, виставляючи ультиматум. Після деяких коливань рада депутатів трудящих оголосила, що в даних умовах, нехай і не досягнувши політичного ідеалу, своє завдання вважає виконаним і складає з себе повноваження. 22 листопада французьким командуванням було оголошено про розпуск Рад, анулювання їх постанов та анексію Ельзасу Францією. Після цього були відновлені всі привілеї, заробітна плата знижена до попереднього рівня, а страйки робітників придушувалися військовою силою, «агітаторів» та «підбурювачів» заарештовували.

На честь возз'єднання Страсбурга з Францією були організовані масові святкування, які досягли апогею 9 грудня, з приїздом до Страсбурга президента Республіки Пуанкаре та прем'єр-міністра Клемансо.

Єдине, що нагадує про ті події сьогодні — це вулиці «22 листопада» в Мюлузі та Страсбурзі.

Подальші події

У культурному плані Ельзас зазнав нав'язування французької культури. Було заборонено використовувати ельзаський діалект в школі і на державній службі.

Ельзасці були розділені на 4 класи громадян з особливими посвідченнями особи:

  • клас A — для вроджених ельзас-лотаринжців;
  • клас В — для тих, у кого батько або мати іноземного походження;
  • клас С — для тих, у кого батько або мати з союзної або нейтральної країни
  • клас D — для тих, у кого батько або мати з Німеччини або іншої країни Центрального блоку.

112 000 осіб були змушені емігрувати з Ельзасу, не пройшовши за критеріями «чистоти».

Див. також

Ельзаська радянська республіка
у сестринських Вікіпроєктах
image Ельзаська радянська республіка у Вікісховищі?

Література

  • Alfred Döblin «Bourgeois & soldats (novembre 1918)»,
  • J. Eschbach «Au cœur de la Résistance alsacienne. Le combat de Paul Dingler», Bentzinger Éditeur, 2005
  • J. Troester «22 novembre 1918: les Français à Strasbourg» в «La Grande Guerre Magazine», n°38, грудень 2002.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 13 квітня 2008. Процитовано 31 січня 2015.
  2. . Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 31 січня 2015.
  4. . Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 31 січня 2015.

Посилання

  • Самая западная из Советских республик [ 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Александр Тарасов. «…Чтоб землю в Гренаде…» [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.]
  • Didier Daeninckx: «11 novembre 1918: le drapeau rouge flotte sur Strasbourg et l’Alsace proclame la République des Soviets…», 10 листопада 2000, Amnistia.net (фр.)
  • Didier Daeninckx: , Daeninckx.net (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Elzaska radyanska respublika Elsassische Raterepublik Prapor Stolicya Strasburg Mova i Francuzka nimecka Groshova odinicya Paperova marka Forma pravlinnya Socialistichna respublika Chas isnuvannya Persha Svitova vijna Poperednik Nastupnik Nimecka imperiya Elzas Lotaringiya Tretya Francuzka respublika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Elzaska radyanska respublika Elzaska radyanska respublika fr Republique alsacienne des conseils nim Elsassische Raterepublik radyanska respublika progoloshena 10 listopada 1918 na teritoriyi Elzasu nini francuzki departamenti Verhnij ta Nizhnij Rejn ta proisnuvala do aneksiyi Elzasu Lotaringiyi Franciyeyu Strasburzka Rada sklala povnovazhennya 22 listopada 1918 PeredistoriyaElzas yakij vhodiv do skladu Franciyi z XVII stolittya buv aneksovanij Nimechchinoyu 1871 roku za pidsumkami franko pruskoyi vijni ta piddavsya nasilnickij germanizaciyi Zokrema na nimecku movu bula perevedena shkola Elzas na vidminu vid inshih zemel Nimechchini ne mav avtonomiyi ta upravlyavsya z Berlina yak imperska oblast Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni tam buv vvedenij rezhim vijskovoyi diktaturi zaboroneno francuzku movu piddavalasya cenzuri osobiste listuvannya Elzasci sluzhili yak u francuzkij tak i v nimeckij armiyi odnak i tam i tam perebuvali pid pidozrami nimci pospishili napraviti soldativ elzasciv na Shidnij front Progoloshennya robitnichih ta soldatskih RadZasidannya Strasburzkoyi radi 15 listopada 1918 roku Pislya povstannya v Kili sho stalo pochatkom Listopadovoyi revolyuciyi v Nimechchini 15 000 moryakiv z Elzasu ta Lotaringiyi sho sluzhili v Imperskomu floti stali povertatisya dodomu Osnovna yih chastina pribula v Elzas nastupnogo dnya pislya vzyattya vladi ta formuvannya Radoyu v Myunheni timchasovogo uryadu Kurta Ejsnera i bula zustrinuta velicheznoyu manifestaciyeyu sho zakinchilasya progoloshennyam robitnichoyi ta soldatskoyi Radi mista Strasburg 10 listopada 1918 roku Nezabarom pochali prihoditi povidomlennya sho radyanska vlada vstanovlena i v Hagenau Myuluzi Meci Kolmari na vsij teritoriyi Elzasu vstanovlyuvalasya radyanska vlada 11 listopada 1918 Strasburzka Rada zibralasya v Palaci pravosuddya fr Palais de justice na zasidannya na yakomu buli provedeni vibori golovi Radi nim stav sekretar profspilki pivovariv t nim Rebholz i progolosheni nezalezhnist vid Berlina povalennya monarhiyi kajzera ta vstanovlennya narodnoyi vladi v respublici Na stinah mista z yavilisya gasla Mi ne mayemo nichogo spilnogo z krayinami kapitalu Mi govorimo ni nimci ni francuzi ni nejtrali Haj zhive svitova revolyuciya Diyalnist Radi i padinnya respublikiRadyanska vlada pristupila do nalagodzhennya miskoyi infrastrukturi bulo organizovano tridcyat komisij nalagodzheno robotu transportu postachannya prodovolstvom provedennya demobilizaciyi upravlinnya finansami ta dotrimannya pravoporyadku Skasovano vsi privileyi ta znaki rozriznennya zvannya chini ta inshe Buli vidani dekreti pro svobodu slova ta druku pro skasuvannya cenzurnogo kontrolyu za listuvannyam pro svobodu zboriv ta manifestacij pro amnistiyi Zvazhayuchi na masovi strajki popri protesti vlasnikiv fabrik bulo ogolosheno pro pidvishennya zarplati Vvazhayuchi sho situaciya vihodit z pid kontrolyu golova miscevoyi municipalnoyi komisiyi ta lider social demokratichnoyi partiyi v Strasburzi zvernuvsya do francuzkogo komanduvannya z prohannyam priskoriti vvedennya vijsk v Elzas spochatku priznachene na 25 listopada Francuzka armiya pid komanduvannyam generala Anri Guro 17 listopada zajnyala Myuluz 18 listopada Kolmar Selestu Oberne ta Ribovil 21 listopada 1918 vijska Guro vstupili v Strasburg General vidmovivsya viznati vladu Radi legitimnoyu ta nakazav otochiti Palac pravosuddya vistavlyayuchi ultimatum Pislya deyakih kolivan rada deputativ trudyashih ogolosila sho v danih umovah nehaj i ne dosyagnuvshi politichnogo idealu svoye zavdannya vvazhaye vikonanim i skladaye z sebe povnovazhennya 22 listopada francuzkim komanduvannyam bulo ogolosheno pro rozpusk Rad anulyuvannya yih postanov ta aneksiyu Elzasu Franciyeyu Pislya cogo buli vidnovleni vsi privileyi zarobitna plata znizhena do poperednogo rivnya a strajki robitnikiv pridushuvalisya vijskovoyu siloyu agitatoriv ta pidburyuvachiv zaareshtovuvali Na chest vozz yednannya Strasburga z Franciyeyu buli organizovani masovi svyatkuvannya yaki dosyagli apogeyu 9 grudnya z priyizdom do Strasburga prezidenta Respubliki Puankare ta prem yer ministra Klemanso Yedine sho nagaduye pro ti podiyi sogodni ce vulici 22 listopada v Myuluzi ta Strasburzi Podalshi podiyiU kulturnomu plani Elzas zaznav nav yazuvannya francuzkoyi kulturi Bulo zaboroneno vikoristovuvati elzaskij dialekt v shkoli i na derzhavnij sluzhbi Elzasci buli rozdileni na 4 klasi gromadyan z osoblivimi posvidchennyami osobi klas A dlya vrodzhenih elzas lotarinzhciv klas V dlya tih u kogo batko abo mati inozemnogo pohodzhennya klas S dlya tih u kogo batko abo mati z soyuznoyi abo nejtralnoyi krayini klas D dlya tih u kogo batko abo mati z Nimechchini abo inshoyi krayini Centralnogo bloku 112 000 osib buli zmusheni emigruvati z Elzasu ne projshovshi za kriteriyami chistoti Div takozhElzaska radyanska respublika u sestrinskih Vikiproyektah Elzaska radyanska respublika u Vikishovishi Listopadova revolyuciya Bavarska Radyanska Respublika Ruska Krayina Ugorska Radyanska Respublika Radyanskij LimerikLiteraturaAlfred Doblin Bourgeois amp soldats novembre 1918 ISBN 2 87653 046 5 J Eschbach Au cœur de la Resistance alsacienne Le combat de Paul Dingler Bentzinger Editeur 2005 ISBN 2 84629 068 7 J Troester 22 novembre 1918 les Francais a Strasbourg v La Grande Guerre Magazine n 38 gruden 2002 Primitki Arhiv originalu za 13 kvitnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2015 Arhiv originalu za 11 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2015 Arhiv originalu za 18 bereznya 2009 Procitovano 31 sichnya 2015 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2015 PosilannyaSamaya zapadnaya iz Sovetskih respublik 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Aleksandr Tarasov Chtob zemlyu v Grenade 10 travnya 2008 u Wayback Machine Didier Daeninckx 11 novembre 1918 le drapeau rouge flotte sur Strasbourg et l Alsace proclame la Republique des Soviets 10 listopada 2000 Amnistia net fr Didier Daeninckx Daeninckx net fr

Дата публікації:
Топ