Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Рада Ради рос советы політичні організації та державні органи в пер

Ради депутатів трудящих

Ради депутатів трудящих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рада.

Ради (рос. советы) — політичні організації та державні органи, в першу чергу, пов'язані з російськими революціями і історією Радянського Союзу, і які дали назву цієї держави.

Ради депутатів трудящих (у 1917–1920 була також назва Ради робітничих і солдатських депутатів, рос. Советы депутатов трудящихся, або скор. совдеп) — за офіційною лексикою та ідеологією — органи державної влади СРСР (а також і УРСР), органи місцевого народного самоврядування. В дійсності державна та місцева влада в СРСР була жорстко централізованою, підпорядкованою органам КПРС. Тому місцеві ради не мали самоврядного характеру.

Від слова ради походить слово радянський та всі похідні від нього.

В Російській імперії

В 1905–1907 роках, під час так званої Першої російської революції — народних заворушень в період кризи царської держави внаслідок поразки у російсько-японській війні. Ради стихійно виникли як громадсько-політичні організації, складені з представників різних міських соціальних верств та позапартійних.

Російські революції

В 1917 на хвилі наступної державної кризи царської Росії та посилення опозиційної суспільної активності та популярності «рад», більшовики кинули гасло: «Вся влада радам», прагнучи одночасно опанувати їх. Під цим гаслом відбулася Жовтнева революція, а під час гром. війни в радах закріплено владу компартії, з якою співпрацювали відлами есерів, меншовиків та ін. груп.

Ра́да робітни́чих, селя́нських і червоноармі́йських депута́тів (рос. Совет рабочих, крестьянских и красноармейських депутатов) — виборні населенням на певний термін колегіальні представницькі органи в період становлення радянської влади в Росії на початку XX століття.

Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів обиралась в окремих або декількох населених пунктах. До їхнього складу окрім більшовиків, входили також меншовики, есери та бундівці. Восени 1917 року більшовики та ліві есери Рад усіх рівнів визнали всі декрети Радянської влади та визначили необхідність об'єднання всіх рад в Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів. Почалось злиття Центральних виконавчих комітетів Рад селянських депутатів і Рад робітничих і солдатських депутатів. На III Всеукраїнському з'їзді Рад була затверджена Декларація прав робітничого народу, яка оголошувала Росію Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. 15 січня 1918 року був прийнятий Декрет про створення Робітничо-Селянської Червоної Армії і Ради стали називатись Радами робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. До березня 1918 року об'єднання було завершене на місцях. Утворилась єдина система Рад.

В Україні у 1918–1919 в сіль. місцевостях укр. есери творили свої Р. сел. та солдатських депутатів, але більшовики їх або розігнали, або захопили в свої руки. В укр. містах партнерами більшовиків у радах до 1920 були боротьбісти, а до 1925 укапісти.

У СРСР

У 1920–1929 були намагання комбінувати централізм з децентралізацією. На самому низу існували сіль. та міські ради, обирані місц. населенням. В адміністративних одиницях вищого типу (райони, округи, губ.) відбувалися з'їзди рад: міськ. і сіль. ради посилали делегатів на районові з'їзди, які своєю чергою разом з радами більших міст брали участь у творенні округових з'їздів, округові з'їзди, формували губ. органи влади, а губернія з'їзди посилали депутатів на Всеукр. з'їзд рад. Подібна система існувала в РРФСР. З'їзди обирали виконавчі комітети, при яких творився адміністративний апарат. Апарат міських і сіль. рад був незначний. Виборчий механізм був у руках партії, яка дбала про «класовий склад» рад, з'їздів та їх апаратів. За виборчим правом робітництво міст мало втричі більше голосів і депутатів на з'їздах, ніж селянство. В цьому полягала т. зв. «диктатура пролетаріяту». Централізм цієї системи полягав у підпорядкуванні місц. органів по потрійній лінії: а) з'їзди рад і ради були підпорядковані вищим органам «диктатури пролетаріату» аж до Всеукр. Центр. Виконавчого Комітету (ВУЦВК); б) виконавчі комітети були підпорядковані вищим з'їздам рад та їх виконавчим комітетам, а в центрі — ВУЦВК і Раді Народився Комісарів УРСР; в) відділи (інспектури) підлягали вищим відділам, а в центрі — окремим нар. комісаріатом. Кожне розпорядження нижчого органу могло бути змінене або скасоване вищим органом, якщо воно було незаконне або недоцільне. Інструкції, циркуляри й розпорядження вищих органів були обов'язкові для нижчих. Контакт нижчих органів з вищими відбувався в інстанційному порядку. Елементи децентралізації мали полягати в тому, що а) особовий склад місц. органів визначався не шляхом призначення, а шляхом виборів, хоч фактично про персональні справи вирішувала партія; б) у межах законних компетенцій ради і їхні з'їзди вважалися найвищою владою на їх території; в) місц. влада мала своє майно і бюджет. Тоді ще не було всеохопного держ. плану і бюджету. Бюджет територіальної одиниці укладався автономно й тільки затверджувався вищими органами.

Від ухвалення першої п'ятирічки почалося повільне звуження прав місц. рад та їх з'їздів. Конституція СРСР 1936 формально ліквідувала систему з'їздів, та класову нерівність голосів робітників і селян (хоч ради вважалися «диктатурою пролетаріату» аж до Хрущова, а відтоді їх влада зветься «всенародною»), а на її місце ввела систему прямо виборних рад у кожній адміністративній одиниці: сіль., міські, районові й обл. ради. Ради вибирають свої виконавчі комітети, при яких утворюється адміністративний апарат з відділами й управліннями. Кожна адміністративна одиниця одержує згори план і бюджет, які вона має здійснити впродовж року. Щоправда, рада з її виконкомом і адміністративним апаратом бере участь в укладанні плану і бюджету, але не має вирішального впливу на їх остаточний зміст. Уся діяльність місц, органів скерована на виконання затверджених планів і бюджету. Тому що основну роботу виконує адміністративний апарат рад за центр. інструкціями, становище представницьких органів звужено до допоміжних і псевдорепрезентативних функцій. Формально апарат рад був побудований за принципом дем. централізму (подвійного підпорядкування), фактично його підпорядкування радам було лише номінальне. Ефективним було підпорядкування вищим виконавчим органам.

На території окремих адміністративних одиниць (сіл, міст, районів і обл.) є велике ч. підприємств і органів міністерств і відомств, які безпосередньо підпорядковані центр. (союзним, союзно-респ.) міністерствам і не підпорядковані радам та їхньому апаратові. На них не поширений принцип подвійного підпорядкування. Він має застосування тільки у таких галузях як комунальне господарство, соц.-культ. будівництво, місц. промисловість і побутове обслуговування населення, що належать до компетенції рад та їх апарату. Відділи і управління рад підлягають по горизонталі своєму виконкомові й раді, а по вертикалі — відповідним вищим від.ділам і управлінням аж до респ. міністерств. Виконкоми підпорядковані вищим виконкомам аж до Ради мін. реал. До практично найважливіших функцій місц. Р. д. т. належить, наприклад, розподіл помешкань, будівництво й утримання шкіл та лікарень, доріг, крамниць, ресторанів, видача допомоги з фондів соц. забезпечення, контроль над приватною торгівлею та присадибним господарством, над пашпортною системою, тюрмами ЗАГС-ами.

Після смерті Сталіна у зв'язку з введенням територіяльної системи управління господарством була спроба поширити компетенції місц. рад, з передачею їм більшого ч. підприємств «місц. промисловості». Однак практика показала, що вигідніше ці підприємства передати раднаргоспам, які не були підпорядковані місц. радам. Тому не дійшло до поширення компетенцій місц. рад. Скасування територіяльної форми управління господарством а перехід до галузевої системи управління в 1965 становища місц, рад не змінили.

Щойно від 1968 почалися деякі зміни, коли появився указ СРСР «Про основні права і обов'язки сіль. і селищних Р. д. т.» і «Зразкове положення про -сіль. і селищну Р. д. т.», на основі яких у липні 1968 в УРСР ухвалено закон про сіль. і селищну Р. д. т. У 1971 видано укази СРСР про основні права і обов'язки районових і міськ. рад та «зразкові положення» про районову та міську і районову раду в місті. На цій О'Снові ухаалено в УРСР у липні 1971 відповідні закони, які розпочали реформу, що має бути здійснена у 1975. Підготовляється закон про обл. ради. Сферу діяльності районових і міськ. рад та їх апарату поширено. У їх управління має перейти значна кількість підприємств місц. значення, чимала частина держ. житлового фонду, яким управляли досі не підпорядковані радам підприємства тощо. Місц. органи дістають також певні права щодо підприємств і органів, не підпорядкованих радам. Принципи організації та функціонування місц. рад залишаються в основному незмінними. Однак є намагання пожвавити сесії рад. Зокрема цьому мають служити створення і діяльність цілого ряду постійних комісій, наприклад, плановобюджетна, промисловості, будівництва, сіль. господарства, освіти й культури, транспорту, торгівлі, працезабезпечення, побутового обслуговування, справ молоді, охорони природи і т. д. Комісії більшменш відповідають галузевим відділам адміністративних органів рад — виконкомів, але й створилося багато нових комісій, при чому — різних у різних місцевостях.

Показником самоуправності місц. одиниць і їх органів є бюджетові компетенції. Бюджети місц. рад не є самостійними, а включені до заг.-союзного і респ. бюджетів. Місц. Джерела бюджетних надходжень місц. рад порівняно малі: у 1960-их pp. в УРСР 46% (52% у містах і лише 17% у селах). Решта походить з відрахувань від союзних податків та з респ. дотацій. Прибутки і призначення фондів та їх розміри затверджують вищі органи. Компетенції рад щодо цього мінімальні. Зокрема вони не мають права на власні позики. Постійна нестача грошей у місц. рад гостро позначається на слабостях їх праці та на міському господарстві.

Вибори до Р. д. т. відбувалися що 4 pp. У 1969 в УРСР обрано усіх 425402 депутати, у тому ч. 47,4% партійних (ч. партійних вище в обл. Р. д. т. — 56,5%, найнижче у сіль. — 45,8%). В усьому СРСР обрано у 1969 до місц. Р. д. т.

2071333 особи, у тому ч. 48,1% росіян, 20,1% українців. Вибори Р. д. т. велися за списками кандидатів «блоку комуністів і позапартійних» і контролювалися КПРС.

Сучасна критика

Російський правник та державний діяч, один із авторів діючої Конституції Російської Федерації :

image Написано – "Вся влада – Радам", а насправді керує КПРС. Ця шизофренія - роздвоєння влади - завжди кінчалось трагедією. image

Джерела та література

Література

Посилання

Виноски

  1. . Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 17 жовтня 2011.
  2. С.Шахрай: "Конституція із хаосу побудувала нове суспільство". — інтерв'ю Бі-бі-сі(рос.)
image Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rada Radi ros sovety politichni organizaciyi ta derzhavni organi v pershu chergu pov yazani z rosijskimi revolyuciyami i istoriyeyu Radyanskogo Soyuzu i yaki dali nazvu ciyeyi derzhavi Radi deputativ trudyashih u 1917 1920 bula takozh nazva Radi robitnichih i soldatskih deputativ ros Sovety deputatov trudyashihsya abo skor sovdep za oficijnoyu leksikoyu ta ideologiyeyu organi derzhavnoyi vladi SRSR a takozh i URSR organi miscevogo narodnogo samovryaduvannya V dijsnosti derzhavna ta misceva vlada v SRSR bula zhorstko centralizovanoyu pidporyadkovanoyu organam KPRS Tomu miscevi radi ne mali samovryadnogo harakteru Vid slova radi pohodit slovo radyanskij ta vsi pohidni vid nogo V Rosijskij imperiyiV 1905 1907 rokah pid chas tak zvanoyi Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi narodnih zavorushen v period krizi carskoyi derzhavi vnaslidok porazki u rosijsko yaponskij vijni Radi stihijno vinikli yak gromadsko politichni organizaciyi skladeni z predstavnikiv riznih miskih socialnih verstv ta pozapartijnih Rosijski revolyuciyiV 1917 na hvili nastupnoyi derzhavnoyi krizi carskoyi Rosiyi ta posilennya opozicijnoyi suspilnoyi aktivnosti ta populyarnosti rad bilshoviki kinuli gaslo Vsya vlada radam pragnuchi odnochasno opanuvati yih Pid cim gaslom vidbulasya Zhovtneva revolyuciya a pid chas grom vijni v radah zakripleno vladu kompartiyi z yakoyu spivpracyuvali vidlami eseriv menshovikiv ta in grup Ra da robitni chih selya nskih i chervonoarmi jskih deputa tiv ros Sovet rabochih krestyanskih i krasnoarmejskih deputatov viborni naselennyam na pevnij termin kolegialni predstavnicki organi v period stanovlennya radyanskoyi vladi v Rosiyi na pochatku XX stolittya Rada robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ obiralas v okremih abo dekilkoh naselenih punktah Do yihnogo skladu okrim bilshovikiv vhodili takozh menshoviki eseri ta bundivci Voseni 1917 roku bilshoviki ta livi eseri Rad usih rivniv viznali vsi dekreti Radyanskoyi vladi ta viznachili neobhidnist ob yednannya vsih rad v Radi robitnichih soldatskih ta selyanskih deputativ Pochalos zlittya Centralnih vikonavchih komitetiv Rad selyanskih deputativ i Rad robitnichih i soldatskih deputativ Na III Vseukrayinskomu z yizdi Rad bula zatverdzhena Deklaraciya prav robitnichogo narodu yaka ogoloshuvala Rosiyu Respublikoyu Rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ 15 sichnya 1918 roku buv prijnyatij Dekret pro stvorennya Robitnicho Selyanskoyi Chervonoyi Armiyi i Radi stali nazivatis Radami robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ Do bereznya 1918 roku ob yednannya bulo zavershene na miscyah Utvorilas yedina sistema Rad V Ukrayini u 1918 1919 v sil miscevostyah ukr eseri tvorili svoyi R sel ta soldatskih deputativ ale bilshoviki yih abo rozignali abo zahopili v svoyi ruki V ukr mistah partnerami bilshovikiv u radah do 1920 buli borotbisti a do 1925 ukapisti U SRSRU 1920 1929 buli namagannya kombinuvati centralizm z decentralizaciyeyu Na samomu nizu isnuvali sil ta miski radi obirani misc naselennyam V administrativnih odinicyah vishogo tipu rajoni okrugi gub vidbuvalisya z yizdi rad misk i sil radi posilali delegativ na rajonovi z yizdi yaki svoyeyu chergoyu razom z radami bilshih mist brali uchast u tvorenni okrugovih z yizdiv okrugovi z yizdi formuvali gub organi vladi a guberniya z yizdi posilali deputativ na Vseukr z yizd rad Podibna sistema isnuvala v RRFSR Z yizdi obirali vikonavchi komiteti pri yakih tvorivsya administrativnij aparat Aparat miskih i sil rad buv neznachnij Viborchij mehanizm buv u rukah partiyi yaka dbala pro klasovij sklad rad z yizdiv ta yih aparativ Za viborchim pravom robitnictvo mist malo vtrichi bilshe golosiv i deputativ na z yizdah nizh selyanstvo V comu polyagala t zv diktatura proletariyatu Centralizm ciyeyi sistemi polyagav u pidporyadkuvanni misc organiv po potrijnij liniyi a z yizdi rad i radi buli pidporyadkovani vishim organam diktaturi proletariatu azh do Vseukr Centr Vikonavchogo Komitetu VUCVK b vikonavchi komiteti buli pidporyadkovani vishim z yizdam rad ta yih vikonavchim komitetam a v centri VUCVK i Radi Narodivsya Komisariv URSR v viddili inspekturi pidlyagali vishim viddilam a v centri okremim nar komisariatom Kozhne rozporyadzhennya nizhchogo organu moglo buti zminene abo skasovane vishim organom yaksho vono bulo nezakonne abo nedocilne Instrukciyi cirkulyari j rozporyadzhennya vishih organiv buli obov yazkovi dlya nizhchih Kontakt nizhchih organiv z vishimi vidbuvavsya v instancijnomu poryadku Elementi decentralizaciyi mali polyagati v tomu sho a osobovij sklad misc organiv viznachavsya ne shlyahom priznachennya a shlyahom viboriv hoch faktichno pro personalni spravi virishuvala partiya b u mezhah zakonnih kompetencij radi i yihni z yizdi vvazhalisya najvishoyu vladoyu na yih teritoriyi v misc vlada mala svoye majno i byudzhet Todi she ne bulo vseohopnogo derzh planu i byudzhetu Byudzhet teritorialnoyi odinici ukladavsya avtonomno j tilki zatverdzhuvavsya vishimi organami Vid uhvalennya pershoyi p yatirichki pochalosya povilne zvuzhennya prav misc rad ta yih z yizdiv Konstituciya SRSR 1936 formalno likviduvala sistemu z yizdiv ta klasovu nerivnist golosiv robitnikiv i selyan hoch radi vvazhalisya diktaturoyu proletariatu azh do Hrushova a vidtodi yih vlada zvetsya vsenarodnoyu a na yiyi misce vvela sistemu pryamo vibornih rad u kozhnij administrativnij odinici sil miski rajonovi j obl radi Radi vibirayut svoyi vikonavchi komiteti pri yakih utvoryuyetsya administrativnij aparat z viddilami j upravlinnyami Kozhna administrativna odinicya oderzhuye zgori plan i byudzhet yaki vona maye zdijsniti vprodovzh roku Shopravda rada z yiyi vikonkomom i administrativnim aparatom bere uchast v ukladanni planu i byudzhetu ale ne maye virishalnogo vplivu na yih ostatochnij zmist Usya diyalnist misc organiv skerovana na vikonannya zatverdzhenih planiv i byudzhetu Tomu sho osnovnu robotu vikonuye administrativnij aparat rad za centr instrukciyami stanovishe predstavnickih organiv zvuzheno do dopomizhnih i psevdoreprezentativnih funkcij Formalno aparat rad buv pobudovanij za principom dem centralizmu podvijnogo pidporyadkuvannya faktichno jogo pidporyadkuvannya radam bulo lishe nominalne Efektivnim bulo pidporyadkuvannya vishim vikonavchim organam Na teritoriyi okremih administrativnih odinic sil mist rajoniv i obl ye velike ch pidpriyemstv i organiv ministerstv i vidomstv yaki bezposeredno pidporyadkovani centr soyuznim soyuzno resp ministerstvam i ne pidporyadkovani radam ta yihnomu aparatovi Na nih ne poshirenij princip podvijnogo pidporyadkuvannya Vin maye zastosuvannya tilki u takih galuzyah yak komunalne gospodarstvo soc kult budivnictvo misc promislovist i pobutove obslugovuvannya naselennya sho nalezhat do kompetenciyi rad ta yih aparatu Viddili i upravlinnya rad pidlyagayut po gorizontali svoyemu vikonkomovi j radi a po vertikali vidpovidnim vishim vid dilam i upravlinnyam azh do resp ministerstv Vikonkomi pidporyadkovani vishim vikonkomam azh do Radi min real Do praktichno najvazhlivishih funkcij misc R d t nalezhit napriklad rozpodil pomeshkan budivnictvo j utrimannya shkil ta likaren dorig kramnic restoraniv vidacha dopomogi z fondiv soc zabezpechennya kontrol nad privatnoyu torgivleyu ta prisadibnim gospodarstvom nad pashportnoyu sistemoyu tyurmami ZAGS ami Pislya smerti Stalina u zv yazku z vvedennyam teritoriyalnoyi sistemi upravlinnya gospodarstvom bula sproba poshiriti kompetenciyi misc rad z peredacheyu yim bilshogo ch pidpriyemstv misc promislovosti Odnak praktika pokazala sho vigidnishe ci pidpriyemstva peredati radnargospam yaki ne buli pidporyadkovani misc radam Tomu ne dijshlo do poshirennya kompetencij misc rad Skasuvannya teritoriyalnoyi formi upravlinnya gospodarstvom a perehid do galuzevoyi sistemi upravlinnya v 1965 stanovisha misc rad ne zminili Shojno vid 1968 pochalisya deyaki zmini koli poyavivsya ukaz SRSR Pro osnovni prava i obov yazki sil i selishnih R d t i Zrazkove polozhennya pro sil i selishnu R d t na osnovi yakih u lipni 1968 v URSR uhvaleno zakon pro sil i selishnu R d t U 1971 vidano ukazi SRSR pro osnovni prava i obov yazki rajonovih i misk rad ta zrazkovi polozhennya pro rajonovu ta misku i rajonovu radu v misti Na cij O Snovi uhaaleno v URSR u lipni 1971 vidpovidni zakoni yaki rozpochali reformu sho maye buti zdijsnena u 1975 Pidgotovlyayetsya zakon pro obl radi Sferu diyalnosti rajonovih i misk rad ta yih aparatu poshireno U yih upravlinnya maye perejti znachna kilkist pidpriyemstv misc znachennya chimala chastina derzh zhitlovogo fondu yakim upravlyali dosi ne pidporyadkovani radam pidpriyemstva tosho Misc organi distayut takozh pevni prava shodo pidpriyemstv i organiv ne pidporyadkovanih radam Principi organizaciyi ta funkcionuvannya misc rad zalishayutsya v osnovnomu nezminnimi Odnak ye namagannya pozhvaviti sesiyi rad Zokrema comu mayut sluzhiti stvorennya i diyalnist cilogo ryadu postijnih komisij napriklad planovobyudzhetna promislovosti budivnictva sil gospodarstva osviti j kulturi transportu torgivli pracezabezpechennya pobutovogo obslugovuvannya sprav molodi ohoroni prirodi i t d Komisiyi bilshmensh vidpovidayut galuzevim viddilam administrativnih organiv rad vikonkomiv ale j stvorilosya bagato novih komisij pri chomu riznih u riznih miscevostyah Pokaznikom samoupravnosti misc odinic i yih organiv ye byudzhetovi kompetenciyi Byudzheti misc rad ne ye samostijnimi a vklyucheni do zag soyuznogo i resp byudzhetiv Misc Dzherela byudzhetnih nadhodzhen misc rad porivnyano mali u 1960 ih pp v URSR 46 52 u mistah i lishe 17 u selah Reshta pohodit z vidrahuvan vid soyuznih podatkiv ta z resp dotacij Pributki i priznachennya fondiv ta yih rozmiri zatverdzhuyut vishi organi Kompetenciyi rad shodo cogo minimalni Zokrema voni ne mayut prava na vlasni poziki Postijna nestacha groshej u misc rad gostro poznachayetsya na slabostyah yih praci ta na miskomu gospodarstvi Vibori do R d t vidbuvalisya sho 4 pp U 1969 v URSR obrano usih 425402 deputati u tomu ch 47 4 partijnih ch partijnih vishe v obl R d t 56 5 najnizhche u sil 45 8 V usomu SRSR obrano u 1969 do misc R d t 2071333 osobi u tomu ch 48 1 rosiyan 20 1 ukrayinciv Vibori R d t velisya za spiskami kandidativ bloku komunistiv i pozapartijnih i kontrolyuvalisya KPRS Suchasna kritikaRosijskij pravnik ta derzhavnij diyach odin iz avtoriv diyuchoyi Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi Napisano Vsya vlada Radam a naspravdi keruye KPRS Cya shizofreniya rozdvoyennya vladi zavzhdi kinchalos tragediyeyu Dzherela ta literaturaS V Kulchickij Radi robitnichih selyanskih i soldatskih deputativ deputativ trudyashih narodnih deputativ Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 110 ISBN 978 966 00 1290 5 S V Kulchickij Kompartijno radyanska sistema derzhavnoyi vladi v SRSR tvorennya osnovni etapi rozvitku krah 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 489 ISBN 978 966 00 0692 8 S V Kulchickij Konstitucijni reformi v SRSR 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSovyeti Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1793 1000 ekz Sovit sebto rada nechestivih Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1794 1000 ekz Vinoski Arhiv originalu za 2 listopada 2011 Procitovano 17 zhovtnya 2011 S Shahraj Konstituciya iz haosu pobuduvala nove suspilstvo interv yu Bi bi si ros Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ