Особисте селянське (підсобне) господарство — форма організації аграрного виробництва, здійснюваного працею членів сім'ї на основі їх приватної власності.
Як зазначає проф. В. З. Янчук, сучасному особистому селянському господарству притаманні такі ознаки:
- по-перше, це — форма виробництва, яка ґрунтується на рівноправних формах власності на землю, на приватній власності громадян, а також на їхній особистій праці та праці членів їхніх сімей, тобто має виключно трудовий характер;
- по-друге, це — сукупність майна, що має вартісне вираження, ціну й належить громадянам на праві спільної сумісної власності;
- по-третє, особисте селянське господарство доповнює суспільне виробництво, має щодо нього підсобний характер, є додатковим (а не основним) джерелом прибутків;
- по-четверте, воно має, в основному, споживчий характер;
- по-п'яте, його можна на взаємовигідних засадах використовувати для збільшення виробництва товарної маси продуктів харчування та сировини рослинного й тваринного походження.
Значення особистого селянського господарства для України
Особисте селянське господарство є традиційною формою сільськогосподарського виробництва аграрної продукції і отримання додаткового прибутку (до заробітної плати працюючих, пенсії) на основі приватної власності жителів села.
Це
унікальне явище, що не має аналогів у закордонній практиці через масовість ведення [...] Однак, саме вони забезпечують трудову зайнятість селян і стали буферним фактором при зменшенні потреби сільського господарства у трудових ресурсах і нерозвиненості інфраструктури на селі та працюють часто ефективніше, ніж сільськогосподарські підприємства.
Особисте селянське господарство займає провідні позиції в приватному секторі сільського господарства України, воно залишається одним з основних виробників сільськогосподарської продукції й «основним джерелом виживання сільського населення України». В основному, це господарства сімейного типу, що виробляють, споживають та реалізують сільськогосподарську продукцію; при чому об'єкт господарювання знаходиться в особистому користуванні, де власник та робітник поєднані в одній особі.
Особисте селянське господарство нині є важливою формою індивідуального аграрного виробництва, що дозволяє додатково насичувати аграрний ринок продукцією, водночас задовольняти потреби самих громадян у цій продукції. Будучи побудованим на праці членів родини, особисте селянське господарство дозволяє додатково мати заробіток до основного доходу для членів такого господарства, а то й цілком забезпечувати потреби та інтереси громадян.
Їхня живучість та (економічна стійкість) перевірені часом [...] Можливо навіть важливішим є те, що сучасні особисті селянські господарства в українському селі – це звичайний спосіб життя селян, осередок культурних традицій нашого народу, джерело життєвої сили нації, ефективний спосіб зниження соціальної напруги й розв’язання проблеми зайнятості сільських жителів.
За даними Статистичного збірника «Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2013 році» (на 1 січня 2013 р.), в Україні налічувалося близько 5 206 321 домогосподарств у сільській місцевості, що становить 30,7 % від їх загального числа. Найбільше таких господарств (у відсотковому відношенні) на Закарпатті (59,3 %), а найменше — на Донеччині (9,3 %).
Функції особистих селянських господарств
Особистому селянському господарству як формі аграрного виробництва властиві соціальні та економічні функції.
До соціальних функцій належать:
- формування господарського бережливого ставлення до землі, природи;
- виховання любові до сільськогосподарської праці, трудове виховання та професійна орієнтація молоді;
- формування професійних якостей сучасного підприємця (ініціативність, діловитість, самостійність, навички економічного і дбайливого ведення господарства).
До економічних функцій цього господарства відносять:
- отримання за рахунок високої якості робіт більшої кількості продукції з одиниці площі або голови продуктивної худоби;
- більш оперативна реалізація малими партіями свіжої продукції, що швидко псується;
- підвищення якості земельних ділянок, уніфікація виробничих і побутових відходів, які не можуть використовуватися у великому виробництві;
- можливість повного використання в інтересах суспільства трудових ресурсів, не зайнятих у суспільному виробництві;
- заощадження затрат на виробниче будівництво за рахунок використання дрібних господарських будівель;
- вироблення продукції, яку неможливо за існуючими технологіями виготовляти в умовах великого виробництва.
З історії особистих селянських господарств
Ще у другій половині ХІІ ст. було остаточно впорядковано систему взаємовідносин між феодалом і селянином. У результаті такого впорядкування за селянином закріплялися садибна осілість та польовий наділ, що може вважатись аналогом сучасного особистого селянського господарства.
Законодавством Російської імперії чітко визначалися розміри присадибного землекористування у сажнях, що за на сучасною системою мір відповідає нинішнім розмірам присадибної ділянки. Так, у Повному Зібранні законів Російської імперії містилася вказівка, за якою селянська садиба не повинна бути ширшою 14-ти і довшою 60-ти сажнів, що відповідає теперішнім 0,37 га, тобто середнім розмірам присадибної ділянки. Законом також регламентувалася площа земельної ділянки, яка відводилася під садибу з господарськими спорудами та будівлями, під сад і город.
Після Жовтневого перевороту було успадковано цей традиційний тип селянського господарства, який з передачею польового наділу в колгосп став залишком колишнього селянського землекористування.
Після націоналізації землі, на основі Декрету «Про землю», присадибна ділянка надавалася селянинові лише в користування. Чисельність поголів'я худоби та птиці також регулювалося законодавчими актами радянської влади. Юридичне закріплення розміру площі присадибної земельної ділянки (0,25 — 0,50 га) було передбачено Примірним статутом сільськогосподарської артілі, прийнятим у лютому 1935 року. Примірний статут закріпив факт існування особистих підсобних господарств.
За радянських часів поняття «селянський двір» і «колгоспний двір» протиставлялися одне одному. З другої чверті ХХ ст. в УРСР був взятий курс на перенесення аграрного виробництва в колективні господарства, які періодично укрупнювались (за рахунок індивідуальних).
В сучасній Україні робляться спроби виділити етапи розвитку особистих селянських (підсобних) господарств на основі їх законодавчого забезпечення:
- На першому етапі розвитку особистих підсобних господарств (з 24 серпня 1991 р. по 16 грудня 1993 р.) було здійснено уніфікацію форм ведення особистих підсобних господарств шляхом вилучення із законодавства України «колгоспного двору» як форми ведення таких господарств, закріплено можливості приватизації земельних ділянок, наданих у користування громадянам для ведення особистих підсобних господарств.
- Другий етап (з 16 грудня 1993 р. по 28 червня 1996 р.) характеризується тим, що у законодавстві України було встановлено розмір загальної площі земельної ділянки, яка може бути у приватній власності громадянина, передбачаються заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян.
- Особливостями правового становища особистих підсобних господарств на третьому етапі (з 28 червня 1996 р. по 3 грудня 1999 р.) є те, що на конституційному рівні було здійснено закріплення права приватної власності на землю, майно, непорушність цих прав, а також встановлено нові підходи в оподаткуванні земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства громадян.
- Четвертий етап (з 3 грудня 1999 р. по 25 жовтня 2001 р.) характеризується тим, що у законодавстві передбачено можливість розширювати площі земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств за рахунок виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та шляхом вільного викупу земельних ділянок, що надані громадянам у користування понад норму, яка приватизується безкоштовно.
- П'ятий етап (з 25 жовтня 2001 р.), слід вважати, почався з прийняття Земельного кодексу України[⇨].
Земля — майнова основа, територіальний базис, основний природний ресурс і основний засіб виробництва селянських господарств
«Земельна ділянка і сільське домашнє господарство – дві взаємопов’язані категорії сільського устрою України, ціла філософія сільського життя» |
— |
Для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані громадянам України у власність, користування або оренду. Іноземці та особи без громадянства можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на умовах оренди.
Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування.
Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та (спільну сумісну власність (подружжя)).
Особисті селянські господарства з точки зору закону
Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності, проте особисті селянські господарства підлягають обліку відповідними сільськими, селищними, міськими радами. В силу цього вони входять у сферу законодавчого регулювання.
На відміну від фермерського господарства вони не є юридичними особами і не можуть застосовувати працю найманих осіб за договором.
Відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом «Про особисте селянське господарство», іншими нормативно-правовими актами.
Профільний Закон визначає особисте селянське господарство як господарську діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
Члени особистих селянських господарств беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах.
Державна підтримка особистих селянських господарств здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів. Напрями підтримки визначені Законом.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 17.10.2013. Процитовано 16.10.2013.
- Приблизні синоніми: домашнє присадибне господарство, селянський двір, садиба, обійстя.
- Аграрне право України: Підручник / За ред. В. З. Янчука. — К., 1999. — С. 171
- Поняття особистого селянського господарства і суб'єкти на право його ведення
- Месель-Веселяк В.Я. Організаційно-економічні умови розвитку аграрного виробництва в Україні // Економіка АПК. - 2010, № 9 – С. 5
- Войнича Л. Й. Особисті селянські господарства, їх сутність та функції / Міжнародна інтернет-конференція «Актуальні проблеми економіки, обліку та менеджменту». УДК 631.115.1[недоступне посилання з липня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- Кирилов Ю.Є., Осадчук І.В. Розвиток малих форм господарювання на селі в умовах глобалізації / Економіка АПК. - 2010. - № 7. – С. 91-97
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 5 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
- Ст.ст. 22, 33 ЗК України [ 2013-10-18 у Wayback Machine.]; Ст. 5 Закону [ 2013-10-18 у Wayback Machine.].
Посилання
- Особисте підсобне господарство громадян // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Розміри земельних ділянок громадян // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Селянське особисте господарство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Селянський двір // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Нормативні джерела
- Земельний кодекс України: Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 25.10.2001 № 2768-III
- Про особисте селянське господарство: Верховна Рада України; Закон від 15.05.2003 № 742-IV
- Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами: Держкомстат України; Наказ, Порядок від 26.10.2009 № 409
Інші
- Груздо В. Члени особистого селянського господарства вважаються зайнятими особами чи є безробітними?
- Надання довідок громадянам про членство у особистих селянських господарствах
- Щодо зняття з обліку членів особистого селянського господарства[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Аграрне право України: Підручник / За ред. О. О. Погрібного. — К. : Істина , 2007. — 448 с.
- Березівський П. С. Приватний сектор у сільському господарстві: роль у виробництві та постачанні на ринок продукції скотарства / П. С. Березівський. — Львів: ЛНАУ, 1998.
- Войнича Л. Й. Сутність особистих селянських господарств // Інноваційна економіка: Науковий журнал. — 2011. — № 22.
- Економічна стійкість молочного скотарства особистих селянських господарств: монографія / Л. Й. Войнича. — Львів: Укр. бестселер, 2014. — 179 c. — Бібліогр.: с. 145—166.
- Онищенко О. Особисті селянські господарства у пореформеному розвитку аграрного сектора // Економіка України. — 2003. — № 6.
- Особисті господарства населення: стан, можливості і перспективи / М. Г. Шульський; Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С. З. Гжицького. — Л. : Край, 2003. — 280 c. — Бібліогр.: 158 назв.
- Саблук П. Т. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи вирішення) / П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. М. Федоров // Економіка АПК. — 2009. — № 12.
- Федорченко М. С. Особливості правового статусу земель особистих селянських господарств / М. С. Федорченко // Аспекти сільського розвитку. — 2005. — № 3.
- Шпичак О. М. Реалізація продукції особистими селянськими господарствами — витрати, ціни, ефективність: монографія / О. М. Шпичак, І. В. Свиноус. — К.: ННЦ ІАЕ, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit obijstya perenapravlyaye syudi div takozh Dvir Osobiste selyanske pidsobne gospodarstvo forma organizaciyi agrarnogo virobnictva zdijsnyuvanogo praceyu chleniv sim yi na osnovi yih privatnoyi vlasnosti Yak zaznachaye prof V Z Yanchuk suchasnomu osobistomu selyanskomu gospodarstvu pritamanni taki oznaki po pershe ce forma virobnictva yaka gruntuyetsya na rivnopravnih formah vlasnosti na zemlyu na privatnij vlasnosti gromadyan a takozh na yihnij osobistij praci ta praci chleniv yihnih simej tobto maye viklyuchno trudovij harakter po druge ce sukupnist majna sho maye vartisne virazhennya cinu j nalezhit gromadyanam na pravi spilnoyi sumisnoyi vlasnosti po tretye osobiste selyanske gospodarstvo dopovnyuye suspilne virobnictvo maye shodo nogo pidsobnij harakter ye dodatkovim a ne osnovnim dzherelom pributkiv po chetverte vono maye v osnovnomu spozhivchij harakter po p yate jogo mozhna na vzayemovigidnih zasadah vikoristovuvati dlya zbilshennya virobnictva tovarnoyi masi produktiv harchuvannya ta sirovini roslinnogo j tvarinnogo pohodzhennya Znachennya osobistogo selyanskogo gospodarstva dlya UkrayiniOsobiste selyanske gospodarstvo ye tradicijnoyu formoyu silskogospodarskogo virobnictva agrarnoyi produkciyi i otrimannya dodatkovogo pributku do zarobitnoyi plati pracyuyuchih pensiyi na osnovi privatnoyi vlasnosti zhiteliv sela Ce unikalne yavishe sho ne maye analogiv u zakordonnij praktici cherez masovist vedennya Odnak same voni zabezpechuyut trudovu zajnyatist selyan i stali bufernim faktorom pri zmenshenni potrebi silskogo gospodarstva u trudovih resursah i nerozvinenosti infrastrukturi na seli ta pracyuyut chasto efektivnishe nizh silskogospodarski pidpriyemstva Osobiste selyanske gospodarstvo zajmaye providni poziciyi v privatnomu sektori silskogo gospodarstva Ukrayini vono zalishayetsya odnim z osnovnih virobnikiv silskogospodarskoyi produkciyi j osnovnim dzherelom vizhivannya silskogo naselennya Ukrayini V osnovnomu ce gospodarstva simejnogo tipu sho viroblyayut spozhivayut ta realizuyut silskogospodarsku produkciyu pri chomu ob yekt gospodaryuvannya znahoditsya v osobistomu koristuvanni de vlasnik ta robitnik poyednani v odnij osobi Osobiste selyanske gospodarstvo nini ye vazhlivoyu formoyu individualnogo agrarnogo virobnictva sho dozvolyaye dodatkovo nasichuvati agrarnij rinok produkciyeyu vodnochas zadovolnyati potrebi samih gromadyan u cij produkciyi Buduchi pobudovanim na praci chleniv rodini osobiste selyanske gospodarstvo dozvolyaye dodatkovo mati zarobitok do osnovnogo dohodu dlya chleniv takogo gospodarstva a to j cilkom zabezpechuvati potrebi ta interesi gromadyan Yihnya zhivuchist ta ekonomichna stijkist perevireni chasom Mozhlivo navit vazhlivishim ye te sho suchasni osobisti selyanski gospodarstva v ukrayinskomu seli ce zvichajnij sposib zhittya selyan oseredok kulturnih tradicij nashogo narodu dzherelo zhittyevoyi sili naciyi efektivnij sposib znizhennya socialnoyi naprugi j rozv yazannya problemi zajnyatosti silskih zhiteliv Za danimi Statistichnogo zbirnika Socialno demografichni harakteristiki domogospodarstv Ukrayini u 2013 roci na 1 sichnya 2013 r v Ukrayini nalichuvalosya blizko 5 206 321 domogospodarstv u silskij miscevosti sho stanovit 30 7 vid yih zagalnogo chisla Najbilshe takih gospodarstv u vidsotkovomu vidnoshenni na Zakarpatti 59 3 a najmenshe na Donechchini 9 3 Funkciyi osobistih selyanskih gospodarstv Osobistomu selyanskomu gospodarstvu yak formi agrarnogo virobnictva vlastivi socialni ta ekonomichni funkciyi Do socialnih funkcij nalezhat formuvannya gospodarskogo berezhlivogo stavlennya do zemli prirodi vihovannya lyubovi do silskogospodarskoyi praci trudove vihovannya ta profesijna oriyentaciya molodi formuvannya profesijnih yakostej suchasnogo pidpriyemcya iniciativnist dilovitist samostijnist navichki ekonomichnogo i dbajlivogo vedennya gospodarstva Do ekonomichnih funkcij cogo gospodarstva vidnosyat otrimannya za rahunok visokoyi yakosti robit bilshoyi kilkosti produkciyi z odinici ploshi abo golovi produktivnoyi hudobi bilsh operativna realizaciya malimi partiyami svizhoyi produkciyi sho shvidko psuyetsya pidvishennya yakosti zemelnih dilyanok unifikaciya virobnichih i pobutovih vidhodiv yaki ne mozhut vikoristovuvatisya u velikomu virobnictvi mozhlivist povnogo vikoristannya v interesah suspilstva trudovih resursiv ne zajnyatih u suspilnomu virobnictvi zaoshadzhennya zatrat na virobniche budivnictvo za rahunok vikoristannya dribnih gospodarskih budivel viroblennya produkciyi yaku nemozhlivo za isnuyuchimi tehnologiyami vigotovlyati v umovah velikogo virobnictva Div takozh Agropromislova integraciyaZ istoriyi osobistih selyanskih gospodarstvShe u drugij polovini HII st bulo ostatochno vporyadkovano sistemu vzayemovidnosin mizh feodalom i selyaninom U rezultati takogo vporyadkuvannya za selyaninom zakriplyalisya sadibna osilist ta polovij nadil sho mozhe vvazhatis analogom suchasnogo osobistogo selyanskogo gospodarstva Zakonodavstvom Rosijskoyi imperiyi chitko viznachalisya rozmiri prisadibnogo zemlekoristuvannya u sazhnyah sho za na suchasnoyu sistemoyu mir vidpovidaye ninishnim rozmiram prisadibnoyi dilyanki Tak u Povnomu Zibranni zakoniv Rosijskoyi imperiyi mistilasya vkazivka za yakoyu selyanska sadiba ne povinna buti shirshoyu 14 ti i dovshoyu 60 ti sazhniv sho vidpovidaye teperishnim 0 37 ga tobto serednim rozmiram prisadibnoyi dilyanki Zakonom takozh reglamentuvalasya plosha zemelnoyi dilyanki yaka vidvodilasya pid sadibu z gospodarskimi sporudami ta budivlyami pid sad i gorod Pislya Zhovtnevogo perevorotu bulo uspadkovano cej tradicijnij tip selyanskogo gospodarstva yakij z peredacheyu polovogo nadilu v kolgosp stav zalishkom kolishnogo selyanskogo zemlekoristuvannya Pislya nacionalizaciyi zemli na osnovi Dekretu Pro zemlyu prisadibna dilyanka nadavalasya selyaninovi lishe v koristuvannya Chiselnist pogoliv ya hudobi ta ptici takozh regulyuvalosya zakonodavchimi aktami radyanskoyi vladi Yuridichne zakriplennya rozmiru ploshi prisadibnoyi zemelnoyi dilyanki 0 25 0 50 ga bulo peredbacheno Primirnim statutom silskogospodarskoyi artili prijnyatim u lyutomu 1935 roku Primirnij statut zakripiv fakt isnuvannya osobistih pidsobnih gospodarstv Za radyanskih chasiv ponyattya selyanskij dvir i kolgospnij dvir protistavlyalisya odne odnomu Z drugoyi chverti HH st v URSR buv vzyatij kurs na perenesennya agrarnogo virobnictva v kolektivni gospodarstva yaki periodichno ukrupnyuvalis za rahunok individualnih V suchasnij Ukrayini roblyatsya sprobi vidiliti etapi rozvitku osobistih selyanskih pidsobnih gospodarstv na osnovi yih zakonodavchogo zabezpechennya Na pershomu etapi rozvitku osobistih pidsobnih gospodarstv z 24 serpnya 1991 r po 16 grudnya 1993 r bulo zdijsneno unifikaciyu form vedennya osobistih pidsobnih gospodarstv shlyahom viluchennya iz zakonodavstva Ukrayini kolgospnogo dvoru yak formi vedennya takih gospodarstv zakripleno mozhlivosti privatizaciyi zemelnih dilyanok nadanih u koristuvannya gromadyanam dlya vedennya osobistih pidsobnih gospodarstv Drugij etap z 16 grudnya 1993 r po 28 chervnya 1996 r harakterizuyetsya tim sho u zakonodavstvi Ukrayini bulo vstanovleno rozmir zagalnoyi ploshi zemelnoyi dilyanki yaka mozhe buti u privatnij vlasnosti gromadyanina peredbachayutsya zahodi shodo pidtrimki rozvitku osobistih pidsobnih gospodarstv gromadyan Osoblivostyami pravovogo stanovisha osobistih pidsobnih gospodarstv na tretomu etapi z 28 chervnya 1996 r po 3 grudnya 1999 r ye te sho na konstitucijnomu rivni bulo zdijsneno zakriplennya prava privatnoyi vlasnosti na zemlyu majno neporushnist cih prav a takozh vstanovleno novi pidhodi v opodatkuvanni zemelnih dilyanok dlya vedennya osobistogo pidsobnogo gospodarstva gromadyan Chetvertij etap z 3 grudnya 1999 r po 25 zhovtnya 2001 r harakterizuyetsya tim sho u zakonodavstvi peredbacheno mozhlivist rozshiryuvati ploshi zemelnih dilyanok dlya vedennya osobistih pidsobnih gospodarstv za rahunok vidilennya zemelnih chastok payiv v naturi na miscevosti ta shlyahom vilnogo vikupu zemelnih dilyanok sho nadani gromadyanam u koristuvannya ponad normu yaka privatizuyetsya bezkoshtovno P yatij etap z 25 zhovtnya 2001 r slid vvazhati pochavsya z prijnyattya Zemelnogo kodeksu Ukrayini Dokladnishe Ustava na voloki Tyagli selyani Revolyuciya 1848 roku v Galichini Verhovinska gospodarska akciya Selyanska bidnota ta Kolektivizaciya u SRSR Dokladnishe Prodrozkladka Prodpodatok Nova ekonomichna politika Rozkurkulennya Golodomor v Ukrayini 1932 1933 Golodomor v Ukrayini 1946 1947 ta PrivatizaciyaZemlya majnova osnova teritorialnij bazis osnovnij prirodnij resurs i osnovnij zasib virobnictva selyanskih gospodarstv Zemelna dilyanka i silske domashnye gospodarstvo dvi vzayemopov yazani kategoriyi silskogo ustroyu Ukrayini cila filosofiya silskogo zhittya Dlya vedennya osobistogo selyanskogo gospodarstva vikoristovuyut zemelni dilyanki rozmirom ne bilshe 2 0 gektara peredani gromadyanam Ukrayini u vlasnist koristuvannya abo orendu Inozemci ta osobi bez gromadyanstva mozhut mati zemelni dilyanki dlya vedennya osobistogo selyanskogo gospodarstva na umovah orendi Rozmir zemelnoyi dilyanki osobistogo selyanskogo gospodarstva mozhe buti zbilshenij u razi otrimannya v naturi na miscevosti zemelnoyi chastki payu ta yiyi spadkuvannya Chlenam osobistogo selyanskogo gospodarstva zemelni chastki payi mozhut vidilyatisya v naturi na miscevosti yedinim masivom u spilnu chastkovu vlasnist ta spilnu sumisnu vlasnist podruzhzhya Osobisti selyanski gospodarstva z tochki zoru zakonuDiyalnist pov yazana z vedennyam osobistogo selyanskogo gospodarstva ne nalezhit do pidpriyemnickoyi diyalnosti prote osobisti selyanski gospodarstva pidlyagayut obliku vidpovidnimi silskimi selishnimi miskimi radami V silu cogo voni vhodyat u sferu zakonodavchogo regulyuvannya Na vidminu vid fermerskogo gospodarstva voni ne ye yuridichnimi osobami i ne mozhut zastosovuvati pracyu najmanih osib za dogovorom Vidnosini pov yazani z vedennyam osobistogo selyanskogo gospodarstva regulyuyutsya Konstituciyeyu Ukrayini Zemelnim kodeksom Ukrayini Civilnim kodeksom Ukrayini Zakonom Pro osobiste selyanske gospodarstvo inshimi normativno pravovimi aktami Profilnij Zakon viznachaye osobiste selyanske gospodarstvo yak gospodarsku diyalnist yaka provoditsya bez stvorennya yuridichnoyi osobi fizichnoyu osoboyu individualno abo osobami yaki perebuvayut u simejnih chi rodinnih vidnosinah i spilno prozhivayut z metoyu zadovolennya osobistih potreb shlyahom virobnictva pererobki i spozhivannya silskogospodarskoyi produkciyi realizaciyi yiyi nadlishkiv ta nadannya poslug z vikoristannyam majna osobistogo selyanskogo gospodarstva u tomu chisli j u sferi silskogo zelenogo turizmu Chleni osobistih selyanskih gospodarstv ye osobami yaki zabezpechuyut sebe robotoyu samostijno i nalezhat do zajnyatogo naselennya za umovi sho robota v comu gospodarstvi dlya nih ye osnovnoyu Div takozh Ekonomichno aktivne naselennya Chleni osobistih selyanskih gospodarstv berut uchast u zagalnoobov yazkovomu derzhavnomu socialnomu strahuvanni na dobrovilnih zasadah Derzhavna pidtrimka osobistih selyanskih gospodarstv zdijsnyuyetsya za rahunok derzhavnogo i miscevih byudzhetiv Napryami pidtrimki viznacheni Zakonom Div takozhAgropromislovij kompleks Gospodarstvo Naturalne gospodarstvo Silske gospodarstvo Ukrayini Trudovi resursi v URSR Fermerske gospodarstvo Hutir Silskogospodarska artil Agrooselya Prisadibna zemelna dilyanka Podvirne opodatkuvannya FilvarokPrimitki Arhiv originalu za 17 10 2013 Procitovano 16 10 2013 Priblizni sinonimi domashnye prisadibne gospodarstvo selyanskij dvir sadiba obijstya Agrarne pravo Ukrayini Pidruchnik Za red V Z Yanchuka K 1999 S 171 Ponyattya osobistogo selyanskogo gospodarstva i sub yekti na pravo jogo vedennya Mesel Veselyak V Ya Organizacijno ekonomichni umovi rozvitku agrarnogo virobnictva v Ukrayini Ekonomika APK 2010 9 S 5 Vojnicha L J Osobisti selyanski gospodarstva yih sutnist ta funkciyi Mizhnarodna internet konferenciya Aktualni problemi ekonomiki obliku ta menedzhmentu UDK 631 115 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2013 Kirilov Yu Ye Osadchuk I V Rozvitok malih form gospodaryuvannya na seli v umovah globalizaciyi Ekonomika APK 2010 7 S 91 97 PDF Arhiv originalu PDF za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 5 veresnya 2019 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2013 St st 22 33 ZK Ukrayini 2013 10 18 u Wayback Machine St 5 Zakonu 2013 10 18 u Wayback Machine PosilannyaOsobiste pidsobne gospodarstvo gromadyan Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Rozmiri zemelnih dilyanok gromadyan Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Selyanske osobiste gospodarstvo Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Selyanskij dvir Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Normativni dzherela Zemelnij kodeks Ukrayini Verhovna Rada Ukrayini Kodeks Ukrayini Kodeks Zakon vid 25 10 2001 2768 III Pro osobiste selyanske gospodarstvo Verhovna Rada Ukrayini Zakon vid 15 05 2003 742 IV Pro zatverdzhennya Poryadku obliku osobistih selyanskih gospodarstv silskimi selishnimi ta miskimi radami Derzhkomstat Ukrayini Nakaz Poryadok vid 26 10 2009 409 Inshi Gruzdo V Chleni osobistogo selyanskogo gospodarstva vvazhayutsya zajnyatimi osobami chi ye bezrobitnimi Nadannya dovidok gromadyanam pro chlenstvo u osobistih selyanskih gospodarstvah Shodo znyattya z obliku chleniv osobistogo selyanskogo gospodarstva nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaAgrarne pravo Ukrayini Pidruchnik Za red O O Pogribnogo K Istina 2007 448 s Berezivskij P S Privatnij sektor u silskomu gospodarstvi rol u virobnictvi ta postachanni na rinok produkciyi skotarstva P S Berezivskij Lviv LNAU 1998 Vojnicha L J Sutnist osobistih selyanskih gospodarstv Innovacijna ekonomika Naukovij zhurnal 2011 22 Ekonomichna stijkist molochnogo skotarstva osobistih selyanskih gospodarstv monografiya L J Vojnicha Lviv Ukr bestseler 2014 179 c Bibliogr s 145 166 Onishenko O Osobisti selyanski gospodarstva u poreformenomu rozvitku agrarnogo sektora Ekonomika Ukrayini 2003 6 Osobisti gospodarstva naselennya stan mozhlivosti i perspektivi M G Shulskij Lviv derzh akad vet medicini im S Z Gzhickogo L Kraj 2003 280 c Bibliogr 158 nazv Sabluk P T Agrarna reforma v Ukrayini zdobutki problemi i shlyahi virishennya P T Sabluk V Ya Mesel Veselyak M M Fedorov Ekonomika APK 2009 12 Fedorchenko M S Osoblivosti pravovogo statusu zemel osobistih selyanskih gospodarstv M S Fedorchenko Aspekti silskogo rozvitku 2005 3 Shpichak O M Realizaciya produkciyi osobistimi selyanskimi gospodarstvami vitrati cini efektivnist monografiya O M Shpichak I V Svinous K NNC IAE 2008