Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паризька мирна конференція 29 липня 15 жовтня 1946 завершилася підписанням Паризьких мирних договорів 10 лютого 1947 Пер

Паризькі мирні договори (1947)

Паризькі мирні договори (1947)

Паризька мирна конференція (29 липня — 15 жовтня 1946) завершилася підписанням Паризьких мирних договорів 10 лютого 1947. Переможці (СРСР, США, Велика Британія та Французька республіка) вели перемовини з Італією, Румунським королівством, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.

Паризькі мирні договори
image
Тип мирна угода
Підписано 10 лютого 1947
Місце Париж
Сторони Велика Британія, США, СРСР, Франція, Італія, Румунія, Угорщина, Болгарія і Фінляндія
image Медіафайли у Вікісховищі
Було запропоновано з цієї статті нову: Паризька мирна конференція (1946).
Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково .

Договори дозволили Італії, Румунському королівству, Угорщині, Болгарії та Фінляндії повернути собі права суверенних держав у Міжнародних відносинах і стати членами ООН.

Положення договорів стосувалися Військових репарацій, зобов'язань по відношенню до прав національних меншин і територіальних змін, включаючи кінець італійської колоніальної імперії в Африці і змін італо-югославського, угорсько-словацького, румуно-угорського, радянсько-румунського, болгаро-румунського, франко-італійського та радянсько-фінського кордонів.

Політичні положення передбачали, що підписавши повинні «вжити всіх необхідних заходів за для забезпечення всіх осіб під своєю юрисдикцією, незважаючи на расу, стать, мову і релігію, правами людини та основних свобод, включаючи свободу слова, друку та видання, релігійного культу, політичних переконань і громадських зібрань».

Громадяни, у воєнний час задіяні в партизанському русі країн-союзників, не піддавалися покаранню. Кожен уряд вживав заходів щодо запобігання відродження фашистських організацій чи будь-якої іншої «політичної, військової чи напіввійськової, чиєю метою було позбавити людей їх демократичних прав».

Зміна кордонів

Італія втратила свої колонії; Італійська Східна Африка (, Італійська Еритрея та Італійське Сомалі) і Італійська Лівія в Північній Африці. У мирному договорі, Італія визнала незалежність Народної республіки Албанія (в особистій унії з італійською монархією після італійського вторгнення в Албанію у квітні 1939 р). Італія також втратила свою , яка була передана Республіці Китай. Передала Адріатичні острови Крес, Лошинь, Ластово і Палагружа; Істрію на південь від річки Мирна; анклав Задар в Далмації, Рієку і більшу частину Словенського Примор'я Федеративній Народній республіці Югославія; Трієст і прилеглі райони були об'єднані в нову незалежну державу — Вільна територія Трієст. Острови Додеканес були передані Королівству Греція. Кордон з Французькою республікою було трохи змінено на користь Франції, в основному безлюдді альпійські області, а також містечка Танд і Ла-Бриг. Італійські територіальні втрати включали в себе ділянки, які були частиною Італії до Другої світової війни, а також області, які були завойовані до появи фашистського режиму в 1922 році (наприклад, у Лівії, яка була завойована в 1912 році).

Особливо у Фінляндії репарації і продиктована зміна кордонів було сприйнято як велика несправедливість і зрада західних країн після симпатії, яку продемонстрував Фінляндії Захід під час розпочатої СРСР Зимової війни 1939–1940 рр. Тим не менш, ця симпатія зійшла нанівець через фінське співробітництво з нацистською Німеччиною під час Радянсько-фінської війни 1941–1944 рр. У цей час Фінляндія не тільки повернула території, втрачені за Московським мирним договором 1940, але також продовжила наступ вглиб СРСР, займаючи широку смугу радянської території. Це змусило Велику Британію оголосити війну Фінляндії в листопаді 1941 року, ще сильніше послабивши політичну підтримку Заходу цієї країні. Придбання СРСР фінських територій було обумовлено Московським перемир'ям від 19 вересня 1944 і призвело до збільшення придбань по Московському мирному договору 1940, який закінчив Зимову війну.

Угорщина була відновлена ​​в межах 1937 (обидва Віденські арбітражи було визнано недійсними, скасування збільшення територій Угорщини за рахунок Чехословацької республіки та Королівства Румунія), за винятком трьох сіл на південь від Братислави, які були передані Чехословаччині.

Румунія була відновлена ​​в межах на 1 січня 1941 року, за винятком кордону з Угорщиною, що повернувся до свого довоєнного стану. Було підтверджено 1940 втрату Бессарабії і Північної Буковини на користь СРСР і Договору Крайова, який повернув Південну Добруджу Болгарії.

Болгарія була відновлена ​​в межах на 1 січня 1941 року, повертаючи Вардарську Македонію Югославії та Східну Македонію та Фракію Греції, але зберігаючи Південну Добруджу згідно з договором Крайова, залишивши Болгарію як єдину Країну Осі, що отримала територію після Другої світової війни.

Делегація УРСР

На Паризькій мирній конференції делегація УРСР була представлена у всіх комісіях та мала право підписати всі мирні договори (напр., США не мали такого права щодо Фінляндії, оскільки не оголошували їй війну). Головою української делегації був Д.Мануїльський, до її складу входили О.Война, А.Барановський, відомі вчені-історики – М.Петровський, О.Касименко, В.Тарасенко, юрист В.Корецький, економіст М.Птуха. Українські дипломати активно працювали в інтересах мирного врегулювання. Д.Мануїльського було обрано віце-головою комісії з політичних і територіальних питань для Італії, у комісії щодо Румунії працював А.Барановський, М.Птуха був доповідачем у комісії для Угорщини. Члени української делегації посприяли врегулюванню територіальних суперечок між Чехословаччиною та Румунією й Угорщиною. О.Касименко був залучений до вирішення проблем болгарсько-грецького кордону. В загальних питаннях делегація УРСР дотримувалася спільної позиції з делегаціями СРСР, Білоруської РСР, Югославії, Польщі, Чехословаччини, прагнучи домогтися справедливого матеріального відшкодування країнам, які потерпіли від безпосередньої нацистської агресії. Водночас СРСР, УРСР і Білоруська РСР послабили репараційний тиск на країни тодішньої "народної демократії" – Болгарію, Румунію, Угорщину. Було захищено їхнє право брати на паритетних засадах участь у встановленні режиму судноплавства на Дунаї.

Участь у Паризькій мирній конференції – важлива віха в історії розвитку української дипломатії після II світової війни. Внаслідок цього у світі було визнано роль України в розгромі нацизму в Європі, завершилося правове оформлення об'єднання етнічних українських земель у межах УРСР.

Військові репарації

Проблема військових репарацій виявилася однією з найскладніших, що виникли при виробленні повоєнних умов. СРСР — країна, найбільш розорена війною — вимагав максимально допустимих сум з усіх переможених країн, за винятком Болгарії.

У ході переговорів, уряд Греції за підтримки з боку Великої Британії висунув вимогу виплатити 1 млрд доларів США як компенсацію за окупацію грецьких територій у період Другої Світової війни, але уряд Народної Республіки Болгарія за підтримки з боку СРСР, відхилив ці вимоги. Відповідно до мирних договорів, Болгарія була зобов'язана виплатити репарації в розмірі 70 млн доларів протягом 8 років.

У випадках Румунії та Угорщини, умови репарацій, обумовлені у відповідних договорах, були відносно високі і не переглядалися.

Військові репарації в цінах 1938 :

  • $ 360 млн від Італії:
    • $ 125 млн — СФРЮ ;
    • $ 105 млн — Греції ;
    • $ 100 млн — СРСР;
    • $ 25 000 000 — Ефіопії ;
    • $ 5 000 000 — Албанії .
  • $ 300 млн від Фінляндії Радянському Союзу;
  • $ 300 млн від Угорщини :
    • $ 200 млн — СРСР;
    • $ 100 млн — Чехословаччині і СФРЮ.
  • $ 300 млн від Румунії Радянському Союзу;
  • $ 70 000 000 від Болгарії:
    • $ 45 000 000 — Греції;
    • $ 25 000 000 — СФРЮ.

Розпад СРСР не привів до яких-небудь офіційних переглядів Паризьких мирних договорів.

Примітки

  1. Освободительная миссия советских вооружённых сил на Балканах / отв. ред. д. ист. н. А. Г. Хорьков. М., «Наука», 1989. стр.160
  2. Болгария // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 5. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1950. стр.424

Див. також

Джерела та література

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Parizka mirna konferenciya 29 lipnya 15 zhovtnya 1946 zavershilasya pidpisannyam Parizkih mirnih dogovoriv 10 lyutogo 1947 Peremozhci SRSR SShA Velika Britaniya ta Francuzka respublika veli peremovini z Italiyeyu Rumunskim korolivstvom Ugorshinoyu Bolgariyeyu ta Finlyandiyeyu Parizki mirni dogovoriTip mirna ugodaPidpisano 10 lyutogo 1947Misce ParizhStoroni Velika Britaniya SShA SRSR Franciya Italiya Rumuniya Ugorshina Bolgariya i Finlyandiya Mediafajli u Vikishovishi Bulo zaproponovano z ciyeyi statti vidiliti novu Parizka mirna konferenciya 1946 Cya stattya mozhe buti nadto velika abo logichno nezv yazna ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Dogovori dozvolili Italiyi Rumunskomu korolivstvu Ugorshini Bolgariyi ta Finlyandiyi povernuti sobi prava suverennih derzhav u Mizhnarodnih vidnosinah i stati chlenami OON Polozhennya dogovoriv stosuvalisya Vijskovih reparacij zobov yazan po vidnoshennyu do prav nacionalnih menshin i teritorialnih zmin vklyuchayuchi kinec italijskoyi kolonialnoyi imperiyi v Africi i zmin italo yugoslavskogo ugorsko slovackogo rumuno ugorskogo radyansko rumunskogo bolgaro rumunskogo franko italijskogo ta radyansko finskogo kordoniv Politichni polozhennya peredbachali sho pidpisavshi povinni vzhiti vsih neobhidnih zahodiv za dlya zabezpechennya vsih osib pid svoyeyu yurisdikciyeyu nezvazhayuchi na rasu stat movu i religiyu pravami lyudini ta osnovnih svobod vklyuchayuchi svobodu slova druku ta vidannya religijnogo kultu politichnih perekonan i gromadskih zibran Gromadyani u voyennij chas zadiyani v partizanskomu rusi krayin soyuznikiv ne piddavalisya pokarannyu Kozhen uryad vzhivav zahodiv shodo zapobigannya vidrodzhennya fashistskih organizacij chi bud yakoyi inshoyi politichnoyi vijskovoyi chi napivvijskovoyi chiyeyu metoyu bulo pozbaviti lyudej yih demokratichnih prav Zmina kordonivItaliya vtratila svoyi koloniyi Italijska Shidna Afrika Italijska Eritreya ta Italijske Somali i Italijska Liviya v Pivnichnij Africi U mirnomu dogovori Italiya viznala nezalezhnist Narodnoyi respubliki Albaniya v osobistij uniyi z italijskoyu monarhiyeyu pislya italijskogo vtorgnennya v Albaniyu u kvitni 1939 r Italiya takozh vtratila svoyu yaka bula peredana Respublici Kitaj Peredala Adriatichni ostrovi Kres Loshin Lastovo i Palagruzha Istriyu na pivden vid richki Mirna anklav Zadar v Dalmaciyi Riyeku i bilshu chastinu Slovenskogo Primor ya Federativnij Narodnij respublici Yugoslaviya Triyest i prilegli rajoni buli ob yednani v novu nezalezhnu derzhavu Vilna teritoriya Triyest Ostrovi Dodekanes buli peredani Korolivstvu Greciya Kordon z Francuzkoyu respublikoyu bulo trohi zmineno na korist Franciyi v osnovnomu bezlyuddi alpijski oblasti a takozh mistechka Tand i La Brig Italijski teritorialni vtrati vklyuchali v sebe dilyanki yaki buli chastinoyu Italiyi do Drugoyi svitovoyi vijni a takozh oblasti yaki buli zavojovani do poyavi fashistskogo rezhimu v 1922 roci napriklad u Liviyi yaka bula zavojovana v 1912 roci Osoblivo u Finlyandiyi reparaciyi i prodiktovana zmina kordoniv bulo sprijnyato yak velika nespravedlivist i zrada zahidnih krayin pislya simpatiyi yaku prodemonstruvav Finlyandiyi Zahid pid chas rozpochatoyi SRSR Zimovoyi vijni 1939 1940 rr Tim ne mensh cya simpatiya zijshla nanivec cherez finske spivrobitnictvo z nacistskoyu Nimechchinoyu pid chas Radyansko finskoyi vijni 1941 1944 rr U cej chas Finlyandiya ne tilki povernula teritoriyi vtracheni za Moskovskim mirnim dogovorom 1940 ale takozh prodovzhila nastup vglib SRSR zajmayuchi shiroku smugu radyanskoyi teritoriyi Ce zmusilo Veliku Britaniyu ogolositi vijnu Finlyandiyi v listopadi 1941 roku she silnishe poslabivshi politichnu pidtrimku Zahodu ciyeyi krayini Pridbannya SRSR finskih teritorij bulo obumovleno Moskovskim peremir yam vid 19 veresnya 1944 i prizvelo do zbilshennya pridban po Moskovskomu mirnomu dogovoru 1940 yakij zakinchiv Zimovu vijnu Ugorshina bula vidnovlena v mezhah 1937 obidva Videnski arbitrazhi bulo viznano nedijsnimi skasuvannya zbilshennya teritorij Ugorshini za rahunok Chehoslovackoyi respubliki ta Korolivstva Rumuniya za vinyatkom troh sil na pivden vid Bratislavi yaki buli peredani Chehoslovachchini Rumuniya bula vidnovlena v mezhah na 1 sichnya 1941 roku za vinyatkom kordonu z Ugorshinoyu sho povernuvsya do svogo dovoyennogo stanu Bulo pidtverdzheno 1940 vtratu Bessarabiyi i Pivnichnoyi Bukovini na korist SRSR i Dogovoru Krajova yakij povernuv Pivdennu Dobrudzhu Bolgariyi Bolgariya bula vidnovlena v mezhah na 1 sichnya 1941 roku povertayuchi Vardarsku Makedoniyu Yugoslaviyi ta Shidnu Makedoniyu ta Frakiyu Greciyi ale zberigayuchi Pivdennu Dobrudzhu zgidno z dogovorom Krajova zalishivshi Bolgariyu yak yedinu Krayinu Osi sho otrimala teritoriyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni Delegaciya URSRNa Parizkij mirnij konferenciyi delegaciya URSR bula predstavlena u vsih komisiyah ta mala pravo pidpisati vsi mirni dogovori napr SShA ne mali takogo prava shodo Finlyandiyi oskilki ne ogoloshuvali yij vijnu Golovoyu ukrayinskoyi delegaciyi buv D Manuyilskij do yiyi skladu vhodili O Vojna A Baranovskij vidomi vcheni istoriki M Petrovskij O Kasimenko V Tarasenko yurist V Koreckij ekonomist M Ptuha Ukrayinski diplomati aktivno pracyuvali v interesah mirnogo vregulyuvannya D Manuyilskogo bulo obrano vice golovoyu komisiyi z politichnih i teritorialnih pitan dlya Italiyi u komisiyi shodo Rumuniyi pracyuvav A Baranovskij M Ptuha buv dopovidachem u komisiyi dlya Ugorshini Chleni ukrayinskoyi delegaciyi pospriyali vregulyuvannyu teritorialnih superechok mizh Chehoslovachchinoyu ta Rumuniyeyu j Ugorshinoyu O Kasimenko buv zaluchenij do virishennya problem bolgarsko greckogo kordonu V zagalnih pitannyah delegaciya URSR dotrimuvalasya spilnoyi poziciyi z delegaciyami SRSR Biloruskoyi RSR Yugoslaviyi Polshi Chehoslovachchini pragnuchi domogtisya spravedlivogo materialnogo vidshkoduvannya krayinam yaki poterpili vid bezposerednoyi nacistskoyi agresiyi Vodnochas SRSR URSR i Biloruska RSR poslabili reparacijnij tisk na krayini todishnoyi narodnoyi demokratiyi Bolgariyu Rumuniyu Ugorshinu Bulo zahisheno yihnye pravo brati na paritetnih zasadah uchast u vstanovlenni rezhimu sudnoplavstva na Dunayi Uchast u Parizkij mirnij konferenciyi vazhliva viha v istoriyi rozvitku ukrayinskoyi diplomatiyi pislya II svitovoyi vijni Vnaslidok cogo u sviti bulo viznano rol Ukrayini v rozgromi nacizmu v Yevropi zavershilosya pravove oformlennya ob yednannya etnichnih ukrayinskih zemel u mezhah URSR Vijskovi reparaciyiProblema vijskovih reparacij viyavilasya odniyeyu z najskladnishih sho vinikli pri viroblenni povoyennih umov SRSR krayina najbilsh rozorena vijnoyu vimagav maksimalno dopustimih sum z usih peremozhenih krayin za vinyatkom Bolgariyi U hodi peregovoriv uryad Greciyi za pidtrimki z boku Velikoyi Britaniyi visunuv vimogu viplatiti 1 mlrd dolariv SShA yak kompensaciyu za okupaciyu greckih teritorij u period Drugoyi Svitovoyi vijni ale uryad Narodnoyi Respubliki Bolgariya za pidtrimki z boku SRSR vidhiliv ci vimogi Vidpovidno do mirnih dogovoriv Bolgariya bula zobov yazana viplatiti reparaciyi v rozmiri 70 mln dolariv protyagom 8 rokiv U vipadkah Rumuniyi ta Ugorshini umovi reparacij obumovleni u vidpovidnih dogovorah buli vidnosno visoki i ne pereglyadalisya Vijskovi reparaciyi v cinah 1938 360 mln vid Italiyi 125 mln SFRYu 105 mln Greciyi 100 mln SRSR 25 000 000 Efiopiyi 5 000 000 Albaniyi 300 mln vid Finlyandiyi Radyanskomu Soyuzu 300 mln vid Ugorshini 200 mln SRSR 100 mln Chehoslovachchini i SFRYu 300 mln vid Rumuniyi Radyanskomu Soyuzu 70 000 000 vid Bolgariyi 45 000 000 Greciyi 25 000 000 SFRYu Rozpad SRSR ne priviv do yakih nebud oficijnih pereglyadiv Parizkih mirnih dogovoriv PrimitkiOsvoboditelnaya missiya sovetskih vooruzhyonnyh sil na Balkanah otv red d ist n A G Horkov M Nauka 1989 str 160 Bolgariya Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya redkoll gl red B A Vvedenskij 2 e izd tom 5 M Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1950 str 424Div takozhNaslidki Drugoyi svitovoyi vijni Moskovska konferenciya 1945 Parizkij mirnij dogovir z Italiyeyu 1947 San Franciskij mirnij dogovir Radyanska okupaciya Rumuniyi Parizkij mirnij dogovir z Finlyandiyeyu 1947 Dzherela ta literaturaR G Simonenko Parizka mirna konferenciya 1946 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 65 ISBN 978 966 00 1142 7 A Yu Martinov Parizki mirni dogovori 1947 tam zhe s 67 Literatura I O Mingazutdinov Mirni dogovori iz soyuznikami Nimechchini v Yevropi 1947 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 I O Mingazutdinov Parizka mirna konferenciya 1946 Ukrayinska diplomatichna enciklopediyaPosilannyaParizka mirna konferenciya 1946 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Parizki mirni dogovori 1947 Yuridichna enciklopediya United States Department of State Foreign relations of the United States 1946 Paris Peace Conference Proceedings United States Department of State Foreign relations of the United States 1946 Paris Peace Conference Documents Australian treaty series 1948 full text of the treaties Paris WWII Peace Conference 1946 Settling Romania s Western Frontiers at the Honorary Consulate of Romania in Boston has pictures of the Romanian delegation

Дата публікації:
Топ