Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дру́га світова́ війна́ — глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року. У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі та антигітлерівську коаліцію («союзники»). Безпосередню участь у бойових діях брали понад 100 мільйонів осіб. Супротивні держави кинули всі економічні, промислові та наукові можливості на потреби фронту, стираючи різницю між цивільними та військовими ресурсами. Загальні людські втрати коливаються між 50 й 80 мільйонами осіб, більшість із яких були мешканцями Радянського Союзу та Китаю. Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами і злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.
| Світові війни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна | |||||||||
 Британська піхота на вогневих позиціях біля Ель-Аламейна. 17 липня 1942; Китайські цивільні живцем поховані японськими солдатами. Різанина в Нанкіні. 1937; радянські війська в центрі Сталінграда. Зима 1942; японські винищувачі A6M2 «Зеро» готуються злетіти з авіаносця «Сьокаку» для нападу на Перл-Гарбор. 7 грудня 1941; Бранденбурзькі ворота після капітуляції Третього Рейху. Червень 1945; німецький підводний човен U-848 під час атаки протичовновими літаками союзників. 5 листопада 1943. За годинниковою стрілкою з лівого верхнього кута: Британська піхота на вогневих позиціях біля Ель-Аламейна. 17 липня 1942; Китайські цивільні живцем поховані японськими солдатами. Різанина в Нанкіні. 1937; радянські війська в центрі Сталінграда. Зима 1942; японські винищувачі A6M2 «Зеро» готуються злетіти з авіаносця «Сьокаку» для нападу на Перл-Гарбор. 7 грудня 1941; Бранденбурзькі ворота після капітуляції Третього Рейху. Червень 1945; німецький підводний човен U-848 під час атаки протичовновими літаками союзників. 5 листопада 1943. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Антигітлерівська коаліція
інші країни
| Країни Осі
сателіти
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Лідери Атлантичного пакту
| Лідери нацистського блоку
| ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Військові втрати: понад 16 000 000 Цивільні жертви: Понад 45 000 000 Загальна кількість смертей: Понад 61 000 000 …детальніше. | Військові втрати: Понад 8 000 000 Цивільні жертви: Понад 4 000 000 Загальна кількість смертей Понад 12 000 000 …детальніше. | ||||||||
Основними причинами війни стали політичні суперечності, породжені недосконалою Версальською системою, та агресивна експансіоністська політика нацистської Німеччини, Японської імперії та Італії. 1 вересня 1939 року гітлерівські війська вторглися в Польщу. 3 вересня Велика Британія та Франція оголосили Німеччині війну. Упродовж 1939—1941 років завдяки серії успішних військових кампаній та низки дипломатичних заходів Німеччина захопила більшу частину континентальної Європи. Саме тоді й Радянський Союз анексував (повністю або частково) території сусідніх європейських держав: Польщі, Румунії, Фінляндії та країн Балтії, що відійшли до його сфери впливу на підставі Пакту Молотова — Ріббентропа. Після початку бойових дій у Північній Африці та падіння Франції в середині 1940 року війна тривала насамперед між країнами Осі та Великою Британією, ВПС якої зуміли відбити німецькі повітряні атаки. У цей же час бойові дії поширились на Балканський півострів та Атлантичний океан. Японія окупувала частину Китаю та Південно-Східної Азії, взявши під контроль важливі джерела сировини.
22 червня 1941 року війська країн Осі чисельністю 3.5 мільйонів осіб вторглися в Радянський Союз, маючи на меті завоювання «життєвого простору» в Східній Європі. Відкривши найбільший в історії сухопутний фронт, німецькі війська спершу доволі швидко окупували західні регіони СРСР, однак в битві за Москву зазнали поразки. В цей же час Японія віроломно напала на США та підкорила західну частину Тихого океану. Задля протистояння агресії країн Осі створено Антигітлерівську коаліцію 26 країн, в окупованих країнах розгорнувся рух опору. У лютому 1943 радянська армія здобула перемогу під Сталінградом. У Північній Африці німецькі та італійські війська зазнали поразки під Ель-Аламейном. Просування Японії зупинили сили американців і австралійців у битві за Мідвей. У 1943 році після низки військових невдач Гітлера на Східному фронті, висадки союзників у Сицилії та Італії, що призвело до капітуляції останньої, і перемог США на Тихому океані, країни Осі втратили ініціативу та перейшли до стратегічного відступу на всіх фронтах. У 1944 році армії західних альянтів визволили Західну та Центральну Європу, у той час як радянські війська вигнали війська Німеччини та окупантів з власної території та країн Східної й Південно-Східної Європи.
Протягом 1944 та 1945 років Японія зазнала великих втрат у материковій Азії, у Південному Китаї та Бірмі; союзники знищили японський флот і заволоділи ключовими островами в західній частині Тихого океану. Німеччина опинилася в щільному кільці. До кінця квітня 1945 року радянські війська заволоділи значною частиною її території, зокрема й Берліном; Адольф Гітлер вчинив самогубство. 8 травня керівництво Вермахту підписало Акт про беззастережну капітуляцію. Ця дата вважається Днем перемоги над нацизмом в Європі. Після опублікування 26 липня 1945 Потсдамської декларації та відмови Японії капітулювати на її умовах США скинули атомні бомби на міста Хіросіму і Нагасакі 6 і 9 серпня відповідно. У серпні 1945 Радянський Союз розгорнув бойові дії проти Японії. Неминуче вторгнення американців на японський архіпелаг, а також можливість інших атомних бомбардувань змусили керівництво цієї острівної країни здатися. Акт про капітуляцію Японії підписали 2 вересня 1945 року на борту лінкора «Міссурі». Війна в Азії закінчилась, закріпивши загальну перемогу Антигітлерівської коаліції.
Друга світова стала наймасштабнішою та найкривавішою війною в історії людства, великим переламом XX століття, що докорінно змінив політичну карту і соціальну структуру світу. Для сприяння розвитку міжнародного співробітництва та запобігання майбутнім конфліктам створено Організацію Об'єднаних Націй. Післявоєнний порядок утвердив гегемонію Сполучених Штатів і Радянського Союзу, суперництво яких призвело до утворення капіталістичного й соціалістичного таборів та початку Холодної війни. Світовий вплив європейських держав значно ослаб, почався процес деколонізації Азії та Африки. Перед країнами, чиї галузі економіки були знищені, гостро стояла проблема їхнього відновлення. У Європі поряд з цим постало питання європейської інтеграції як способу подолання ворожнечі й створення спільної ідентичності.
Причини
Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить суперечливим і неоднозначним. Більшість дослідників вирізняють такі основні причини:
- Версальсько-Вашингтонська система, що встановила несправедливі, на думку деяких держав, кордони (серед іншого — недостатнє врахування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин;
- фашистські та мілітаристські держави, а також ті, що програли війну, на чолі з Третім Рейхом, Королівством Італія та Японською імперією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді перебували переважно під контролем Великої Британії, Французької Республіки, США і СРСР;
- пропаганда СРСР «світової революції» та практична діяльність у напрямку її підготовки ((прийняття «Програми світової революції»), (спроби експорту революції));
- неефективність Ліги Націй;
- загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу;
- політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія, Французька Республіка та СРСР, сподіваючись вгамувати їхні апетити.
Передумови війни в Європі
Версальський мирний договір значно обмежив можливості Німецької держави у військовій сфері. У квітні-травні 1922 року у місті Рапалло, що на півночі Королівства Італія відбулася Генуезька конференція. Основною темою конференції була спільна відмова від висунення вимог щодо відшкодування за збитки, завдані протягом бойових дій у Першій світовій війні. Одним із результатів конференції стало підписання 16 квітня 1922 року Рапалльського договору між РРФСР і Німецькою державою. Угода передбачала негайне відновлення у повному обсязі дипломатичних зв'язків між РРФСР і Німецькою державою. Для Радянської Росії це був перший в її історії міжнародний договір. Для Німецької держави, що до того у міжнародній політиці перебувала поза законом, ця угода мала принципове значення, оскільки тим самим Німеччина розпочала своє повернення до визнаних світовою спільнотою держав.
Не меншого значення для Німеччини мали й секретні домовленості, підписані 11 серпня 1922 року, згідно з якими Радянська Росія гарантувала постачання до Німецької держави стратегічних матеріалів і, більш того, надавала свою територію для виробництва та випробування нових зразків бойової техніки, заборонених до розробки Версальським договором 1919 року.
27 липня 1928 в Парижі підписано пакт Бріана-Келлога — угоду про відмову від війни як знаряддя національної політики. Пакт мав набути чинності 24 липня 1929 року. 9 лютого 1929, до набуття пактом чинності, у Москві підписано так званий «протокол Литвинова» — Московський протокол про дострокове запровадження зобов'язань пакту Бріана-Келлога між СРСР, Польською Республікою, Румунським королівством, Естонією і Латвією. 1 квітня 1929 до нього приєдналась Туреччина і 5 квітня — Литва.
25 липня 1932 року Радянський Союз і Польська Республіка уклали договір про ненапад.
1933 року після приходу до влади німецької Націонал-соціалістичної робітничої партії на чолі з Адольфом Гітлером Третій Рейх починає ігнорувати усі обмеження Версальського договору (ігнорування договору і подальші дії Гітлера були вчинені за згоди Великої Британії і Французької Республіки) — розпочинає призов до армії і швидко нарощує виробництво озброєнь і військової техніки. 14 жовтня 1933 року Німеччина виходить з Ліги Націй і відмовляється від участі у Женевській конференції з роззброєння. 26 січня 1934 підписується Угода про ненапад між Третім Рейхом та Польською Республікою. 24 липня 1934 року Німеччина пробує здійснити аншлюс Австрійської Республіки, інспірувавши у Відні урядовий заколот, але змушена відмовитись від своїх планів через різку і негативну позицію італійського диктатора Беніто Муссоліні, що відправив до австрійського кордону 4 дивізії.
У 1930-ті роки Італія провадила не менш агресивну зовнішню політику. 3 жовтня 1935 року вона вторглась до Ефіопії і до травня 1936 року повністю її окупувала. В липні 1936 року проголошено Італійську імперію. Середземне море отримує назву «Наше море» (Mare Nostrum — так само його називали у Римській імперії). Акт невиправданої агресії викликає незадоволення західних держав і Ліги Націй. Погіршення відносин із західними державами штовхає Королівство Італія на зближення з Третім Рейхом. У січні 1936 року Муссоліні дає принципову згоду на анексію німцями Австрійської Республіки за умови їхньої відмови від експансії в Адріатиці. 7 березня 1936 року німецькі війська увійшли до Рейнської демілітаризованої зони. Велика Британія і Французька Республіка не чинили опору, обмежившись формальним протестом. 25 листопада 1936 року Третій Рейх і Японська імперія ухвалили Антикомінтернівський пакт про спільну боротьбу з комунізмом. 6 листопада 1937 року до пакту приєдналось Королівство Італія.
Вважається, що об'єктивні умови також робили СРСР противником Версальської системи. Внаслідок внутрішньої кризи, спричиненої подіями Першої світової війни, Жовтневого перевороту і громадянської війни, рівень впливу країни на європейську і світову політику суттєво зменшився. Водночас посилення радянської держави і результати здійсненої індустріалізації стимулювали керівництво СРСР вживати заходи для повернення статусу світової держави. Радянське керівництво вправно використовувало офіційні дипломатичні канали, нелегальні можливості Комінтерну, соціальну пропаганду, пацифістські ідеї, антифашизм, допомогу деяким жертвам агресорів для створення іміджу головного борця за мир і соціальний прогрес. Політика боротьби за «колективну безпеку» стала зовнішньополітичною тактикою Москви, спрямованою на посилення ваги СРСР в міжнародних справах і недопущення консолідації решти великих держав без своєї участі. Однак Мюнхенська угода показала, що СРСР ще далекий від того, щоб стати рівноправним суб'єктом європейської політики.
23 лютого 1927 року міністр закордонних справ Великої Британії Джозеф Остін Чемберлен вимагає від СРСР припинити військову і політичну підтримку гоміньданівсько-комуністичного уряду. Відмова СРСР погіршила відносини між Великою Британією і СРСР. Китайський наліт на посольство СРСР у Пекіні 6 квітня і обшук радянсько-британського АТ «Аркос» в Лондоні 12 травня британською поліцією надали консервативному уряду Болдуїна секретні радянські документи, які підтверджували «підривну діяльність» московського Комінтерну у Великій Британії і Республіці Китай. 27 травня Британія розірвала торгові і дипломатичні відносини з СРСР. В радянському Союзі це сприйняли як підготовку «хрестового походу» проти СРСР і стали активно готуватися до війни. Можливість нападу коаліції капіталістичних сил тиражувалась офіційною пропагандою. Військові, щоб мати навчений мобілізаційний резерв, почали активно навчати міське населення військовим спеціальностям, розпочалось масове навчання парашутизму, авіамоделізму тощо. Гідним вважалося скласти норми ГТО (готовий до праці і оборони), здобути за влучну стрільбу значок «Ворошиловський стрілець». Разом з новим титулом «орденоносець» з'явилось також престижне звання «значкіст».
Велика Британія відновила дипломатичні відносини з СРСР 1929 року.
Внаслідок досягнених Рапалльських домовленостей і секретних домовленостей (так званий «Договір Радека-фон Секта»), в Ліпецьку 1925 року створено Ліпецький авіацентр, де німецькі інструктори навчали радянських і німецьких курсантів. Під Казанню 1929 року створено центр підготовки командирів танкових з'єднань, в якому німецькі інструктори також навчали німецьких і радянських курсантів. Для німецької сторони за час функціонування школи підготовлено 30 офіцерів рейхсверу. В 1926—1933 роках у Казані також випробувались німецькі танки (німці для секретності називали їх «тракторами»). У Вольську створили центр для навчання використання хімічної зброї (об'єкт Томка). 1933 року після приходу до влади Гітлера всі ці школи закрили.
11 січня 1939 року ліквідовано Наркомат оборонної промисловості, замість нього створено Народний комісаріат боєприпасів СРСР, Народний комісаріат озброєнь, Наркомат суднобудівельної промисловості, Наркомат авіаційної промисловості. Всі наркомати виробляли лише військову продукцію.
В 1940-му році в СРСР стали посилювати режим праці і збільшувати тривалість робочого дня робітників і службовців. Усі державні, кооперативні та громадські підприємства й установи переведели з шестиденного на семиденний робочий тиждень, вважаючи сьомий день — неділю — днем відпочинку. Жорсткішою стала відповідальність за прогули. Під загрозою тюремного ув'язнення заборонялись звільнення і перехід в іншу організацію без дозволу директора.
В армії поспіхом приймають на озброєння і починають масовий випуск нового винищувача Як-1, навіть не закінчивши держвипробувань. 1940 — це рік освоєння у виробництві найновіших танків Т-34, допрацювання гвинтівки СВТ і прийняття на озброєння пістолета-кулемета ППШ зразка 1941. У 1940 році збройні сили СРСР мали 243 танки КВ і 115 Т-34. Лише у першій половині 1941 року виготовлено 393 КВ та 1110 Т-34.
Визрівання Другої світової війни
Друга італо-ефіопська війна
Без оголошення війни 3 жовтня 1935 року Королівство Італія напало на Ефіопію. Підсумком війни стала анексія Ефіопії й проголошення разом з Італійською Еритреєю та Італійським Сомалі колонії Італійська Східна Африка. Ця війна показала неспроможність Ліги Націй, членами якої були Королівство Італія й Ефіопія, врегульовувати міжнародні конфлікти. У цій війні італійські війська широко застосовували заборонену хімічну зброю: іприт і фосген.
Громадянська війна в Іспанії
Наприкінці 1935 року активізував свою діяльність Народний фронт Іспанії, керований комуністами. В лютому 1936 року партії Народного фронту перемогли на виборах в кортеси (парламент) і створили республіканський уряд єдиного фронту.
Представники правих сил і військового командування на чолі з генералом Франко почали готувати військовий переворот.
Антиурядовий заколот націоналістичних сил 17 липня 1936 року став початком громадянської війни в Іспанії. Довготривалому та кривавому характеру громадянської війни сприяла інтервенція СРСР (на боці урядових сил) та Третього Рейху й Королівства Італія (на боці правих сил). Третій Рейх та СРСР використовували посередницьку війну для перевірки своєї зброї та тактики.
У березні 1939 року «п'ята колона» в Мадриді за підтримки британської й французької агентури вчинила переворот. Мадрид захопили заколотники, республіку повалили. 2 квітня 1939 року США офіційно визнали франкістський уряд. Війна закінчилась встановленням авторитарного (диктаторського) режиму генерала Франко.
Японське вторгнення до Китаю
Інцидент на мосту Луґоуцяо (неподалік від Пекіна) 7 липня 1937 року став початком другої японсько-китайської війни. Після серії провальних переговорів між Республікою Китай та Японською імперією, 26 липня 1937 року Японія почала повномасштабні бойові дії. 8 серпня — 8 листопада відбулась , під час якої численні японські десанти у складі 3-го експедиційного корпусу Мацуі Іване, за інтенсивної підтримки з моря та повітря, захопили місто, незважаючи на сильний опір китайців. 13 грудня захоплено Нанкін, уряд евакуювався у місто Ханькоу. Японська армія 5 днів вирізала в місті цивільне населення, загинуло 50 тисяч осіб. Внаслідок битви за Нанкін китайська армія втратила всі танки, артилерію, авіацію та військово-морський флот. У червні — липні 1938 року китайці зупинили стратегічний наступ японців на Ханькоу через Чженчжоу, зруйнувавши греблі, що не давали розлитися річці Хуанхе. При цьому загинуло безліч японських солдатів, багато танків, вантажівок та гармат опинилося під водою або загрузло в багнюці.
З листопада 1938 року Японська імперія вирішує змінити стратегію активної боротьби стратегією виснаження. Японська імперія обмежується лише локальними операціями на фронті та переходить до посилення політичної боротьби.
Радянсько-японські прикордонні конфлікти
9 липня 1938 року радянські війська стали підтягуватися до кордону з Маньчжурією. 11 липня японські газети опублікували повідомлення про порушення радянськими прикордонниками кордону Маньчжурії, а 12 липня прикордонники захопили сопку Заозерну, яка перебувала на території маріонеткової держави. Уряд Маньчжурської держави 14 липня 1938 року заявив протест про порушення свого кордону. Після цих подій неминучим став збройний конфлікт. 29 липня японські війська перейшли кордон СРСР. Бої тривали до 11 серпня 1938 року і закінчилися повним розгромом японських військ на радянській території.
У травні 1939 року на допомогу Монгольській Народній Республіці, яка боролася проти Японської імперії, відповідно до радянсько-монгольського договору про взаємодопомогу, СРСР направило війська в МНР під командуванням комкора Жукова. У запеклих боях біля річки Халхин-Гол радянські і монгольські війська розгромили японські військові частини. У серпні 1939 року Японська імперія визнала свою поразку.
Розгром японської армії на Халхин-Голі став провалом десятилітнього японського зовнішньополітичного курсу, спрямованого на розв'язання війни з СРСР і зіграв вирішальну роль у ненападі Японської імперії на СРСР.
Європейські угоди та окупації
У березні 1938 року Третій Рейх приєднав до себе Австрійську Республіку (див. Аншлюс).
30 вересня 1938 року британський прем'єр-міністр Чемберлен і Гітлер підписали декларацію про ненапад і мирне врегулювання суперечок між Великою Британією та Третім Рейхом — угоду, відому в СРСР, як Мюнхенська змова. 1938 року Чемберлен тричі зустрічався з Гітлером, а після зустрічі в Мюнхені повернувся додому зі своєю знаменитою заявою «Я привіз вам мир!». Фактично ця угода, укладена без участі Чехословацької Республіки, призвела до її розподілу Третім Рейхом, за участі Угорського королівства і Польської Республіки. Вважається прикладом задобрення агресора, що тільки спонукало його до дальшого поширення своєї агресивної політики і стало однією з причин початку Другої світової війни.
У жовтні 1938 року за Мюнхенською угодою Третій Рейх анексував Судетську область, що належала Чехословацькій Республіці. Згоду на цей акт дали Велика Британія та Французька Республіка, при цьому думка самої Чехословацької Республіки до уваги не бралась. Радянський Союз також не вжив заходів, передбачених договорами з Французькою Республікою і Чехословацькою Республікою (1935 року).
- докладніше див.: Окупація Судетів
6 грудня 1938 року Жорж Бонне, міністр закордонних справ Французької Республіки і Йоахим фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Третього Рейху, підписали франко-німецьку декларацію. Під час переговорів Жорж Бонне заявив: «Залиште нам нашу колоніальну імперію, і тоді Україна буде вашою».
15 березня 1939 року Третій Рейх порушив угоду і окупував Чехословацьку Республіку. На чеській території створюється «протекторат Богемії і Моравії» (нім. Protektorat Böhmen und Mähren stand). Угорське королівство і Польська Республіка беруть участь у розподілі Чехословацької Республіки: Угорщина захопила південні райони Словаччини з переважно угорським населенням, а Карпатська Україна, що проголосила незалежність того ж дня, до кінця травня після тяжких боїв угорських військ з місцевим ополченням повністю окупована військами адмірала Горті; на околиці міста Чеськи-Тішин вступають польські війська.
- докладніше див.: Угорсько-українська війна (1939)
24 лютого 1939 до Антикомінтернівського пакту приєдналась Угорщина, 27 березня — Іспанія, де до влади після закінчення громадянської війни прийшов Франсіско Франко.
До цього агресивні дії Третього Рейху не зустрічали значного опору з боку великих європейських країн: Великої Британії, Французької Республіки, Радянського Союзу. Велика Британія та Франція не наважувались розпочати війну і намагались врятувати систему Версальського договору розумними, на їхню думку, поступками (так звана «політика замирення агресора»). Однак, після порушення Гітлером Мюнхенської угоди, в обох країнах все більше починають усвідомлювати необхідність жорсткішої політики і, на випадок подальшої агресії Третього Рейху, Велика Британія та Французька Республіка дають військові гарантії Польській Республіці.
7 квітня Королівство Італія напало на албанський порт Дураззо. Наступного дня італійські війська увійшли до столиці Албанії Тирани.
Після захоплення Королівством Італія Албанії 7—12 квітня 1939 року такі ж гарантії отримують Румунське королівство, Туреччина і Грецьке королівство.
В період політичної кризи 1939 року в Європі утворились два військово-політичні блоки: британо-французький і німецько-італійський, кожен з них був зацікавлений в угоді з СРСР.
Під час зустрічі напередодні Другої світової війни (11 серпня 1939 року) із Верховним комісаром Ліги Націй у Данцігу Карлом Буркхардтом А. Гітлер сказав йому про мету війни:
Все, що я роблю, спрямоване супроти Росії; якщо Захід занадто дурний і занадто сліпий, щоб зрозуміти це, я буду змушений порозумітися з росіянами, розбити Захід, а потім, після його поразки, усіма зібраними силами виступити проти Радянського Союзу. Мені потрібна Україна, щоб ніхто знову, як під час останньої війни не голодував у нас. Оригінальний текст (нім.)«Alles, was ich unternehme, ist gegen Rußland gerichtet; wenn der Westen zu dumm und zu blind ist, um dies zu begreifen, werde ich gezwungen sein, mich mit den Russen zu verständigen, den Westen zu schlagen und dann nach seiner Niederlage mich mit meinen versammelten Kräften gegen die Sowjetunion wenden. Ich brauche die Ukraine, damit man uns nicht wieder wie im letzten Krieg aushungert»
15 серпня 1939 посол Німеччини в СРСР фон Шуленбург зачитав Молотову послання міністра закордонних справ Третього Рейху Ріббентропа, де він висловлював готовність особисто прибути до Москви для «з'ясування німецько-російських відносин». Того ж дня до РСЧА надсилаються директиви про розгортання додаткових 56 дивізій до вже наявних 96.
19 серпня 1939 року у Берліні підписано торгівельно-кредитну угоду між Третім Рейхом і Радянським Союзом. Повідомлення про цю подію з'явилось у радянській пресі 21 серпня.
Радянська сторона припинила британо-франко-радянські переговори у Москві.
21 серпня Гітлер пішов на безпрецедентний крок: він особисто звернувся до Сталіна. Гітлер надіслав Сталіну телеграму, у якій офіційно прийняв запропонований Молотовим проєкт пакту про ненапад, а також заявив про готовність обговорити додатковий протокол. У телеграмі була пропозиція прийняти райхсміністра Ріббентропа не пізніше 23 серпня. Відповідь Сталіна, у якій він приймав усі пропозиції Гітлера, вручили послу Німеччини через дві години.
23 серпня 1939 року в Москві СРСР підписує з Третім Рейхом договір про ненапад. В секретному додатковому протоколі передбачався розподіл сфер інтересів у Східній Європі, включно з прибалтійськими державами і Польщею. Пакт, укладений між двома тоталітарними режимами — комуністичним Радянським Союзом і націонал-соціалістичною Німеччиною, призвів до вибуху Другої світової війни.
Початок Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 року)
Вторгнення до Польщі
1 вересня 1939 року Третій Рейх та Словацька республіка розпочали військову операцію проти Польської Республіки. У відповідь Велика Британія і Французька Республіка (а слідом за ними й залежні від них країни), згідно з попередніми домовленостями з польським урядом, 3 вересня 1939 року оголосили війну Третьому Рейху, з локального конфлікту між Німеччиною та Польською Республікою війна переросла у світову. Приводом для нападу на Польщу була інсценована спецслужбами Третього Райху Гляйвіцька провокація 31 серпня 1939 року.
Наступ німецьких військ розвивався за планом. Польські війська виявилися слабкою військовою силою порівняно з узгоджено діючими танковими з'єднаннями та люфтваффе. На Західному фронті союзні британо-французькі війська не проявляли активності (див. Дивна війна). Тільки на морі війна почалася одразу: 3 вересня німецький підводний човен U-30 без попередження напав на британський пасажирський лайнер «Атенія»
5 вересня США і Японська імперія оголошують про свій нейтралітет у європейській війні.
17 вересня у конфлікт втрутився Радянський Союз. Радянська армія перейшла кордон Польської Республіки і розпочала бойові дії проти польської армії.
З огляду на розпорядження Радянського уряду війська Українського і Білоруського фронтів, виконуючи наказ Головного Командування, 17 вересня перейшли кордон колишньої польської держави, щоб взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії. Стрімким натиском частини Червоної Армії розгромили польські війська, виконавши у короткий термін свій обов'язок перед Радянською Батьківщиною. <...> У боях з польськими військами наші військові частини показали не тільки високі темпи маршу і маневровість, але вони проявили також високу доблесть, героїзм, ініціативу, безмежну відданість своїй Батьківщині і великій справі Леніна — Сталіна. Визвольний похід Червоної Армії увійде в історію нашого народу як одна з чудових сторінок . Оригінальний текст (рос.)В силу распоряжения Советского правительства войска Украинского и Белорусского фронтов, выполняя приказ Главного Командования, 17 сентября перешли границу бывшего польского государства, чтобы взять под свою защиту жизнь и имущество населения Западной Украины и Западной Белоруссии. Стремительным натиском части Красной Армии разгромили польские войска, выполнив в короткий срок свой долг перед Советской Родиной. <…> В боях с польскими войсками наши воинские части показали не только высокие темпы марша и маневренность, но они проявили также высокую доблесть, героизм, инициативу, беззаветную преданность своей Родине и великому делу Ленина — Сталина. Освободительный поход Красной Армии войдет в историю нашего народа как одна из замечательных страниц.
Відповідно до таємної угоди з Третім Рейхом СРСР окупував східні воєводства Польської Республіки (землі Західної України та Західної Білорусі).
28 вересня німці увійшли до Варшави. Цього ж дня в Москві підписано Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною, який встановив лінію розмежування між німецькими і радянськими військами на території колишньої Польської Республіки приблизно по «лінії Керзона».
6 жовтня капітулювали останні підрозділи польської армії.
Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до секретного доповнення до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом територію Польщі поділено між Третім Рейхом та СРСР, а також Словацькою Республікою і Литвою. Остання не воювала, але 10 жовтня 1939 року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських земель — Віленську область. Червона армія окупувала східну частину Польщі (землі Західної України та Західної Білорусі). Пізніше Західна Україна (1 листопада 1939 року) і Західна Білорусь (2 листопада 1939 року) увійшли до складу СРСР (формально до УРСР та БРСР відповідно).
Битва за Атлантику
Незважаючи на відмову від мирної конференції, Велика Британія та Французька Республіка з вересня 1939 по квітень 1940 року продовжували пасивну війну без жодних спроб наступу, тому цей етап війни називають «Сидяча» або «Дивна війна». Активні бойові дії відбувалися лише на морських комунікаціях. Ще до війни німецьке командування направило в Атлантичний океан 2 лінкори і 18 підводних човнів, які з початком військових дій розпочали напади на торговельні судна Великої Британії і союзних їй країн. З вересня по грудень 1939 року Велика Британія втратила від ударів німецьких підводних човнів 114 суден, а 1940 року — 471 судно, німці ж 1939 року позбулися лише 9 підводних човнів. Удари по морських комунікаціях Великої Британії призвели до втрати до літа 1941 року 1/3 тоннажу британського торговельного флоту і створили серйозну загрозу економіці країни.
23 жовтня німецький військовий корабель «Дойчланд» привів до Мурманська перехоплений в Атлантиці американський пароплав-рефрижератор «Сіті оф Флінт» з німецькою командою на борту. Це спричинило скандал: США мали всі підстави оголосити СРСР війну чи принаймні розірвати всі відносини, але не зробили цього. Взагалі, за домовленістю з Кремлем, німецькі пароплави могли ховатися від британського флоту у Мурманську, і там у вересні—жовтні зібралося близько 40 німецьких суден, серед яких — один із найбільших і найшвидших трансатлантичних лайнерів «Бремен», здатний швидко перекидати дивізії на великі відстані. У жовтні розширено й розбудовано надану Рейху на Кольському півострові військово-морську базу Териберка (на схід від Мурманська), німецька назва «Basis Nord», яка доти могла приймати тільки підводні човни.
Радянсько-фінська війна
В ході (радянсько-фінських переговорів 1938—1939 років) СРСР намагався домогтися від Фінляндії передачі частини Карельського перешийка (передача цих територій розривала «лінію Маннергейма» на найголовнішому, виборзькому напрямку), а також передачі в оренду кількох островів і частини півострова Ханко (Гангут) під військові бази, пропонуючи натомість територію в Карелії загальною площею удвічі більше ніж та, яку вимагав у Фінляндії. Фінляндія, не бажаючи йти на поступки і брати на себе зобов'язання військового характеру, наполягала на укладенні торгової угоди і згоди на ремілітаризацію Аландських островів.
30 листопада 1939 року СРСР напав на Фінляндію, розпочавши радянсько-фінську війну. 14 грудня за розв'язання війни СРСР виключено з Ліги Націй. Під час розгляду питання щодо виключення СРСР з Ліги Націй з 52 держав-членів Ліги 12 своїх представників на конференцію взагалі не прислали, а 11 не голосували.
З грудня по лютий 15 радянських стрілецьких дивізій неодноразово пробували прорвати «лінію Маннергейма», що її обороняли 15 піхотних дивізій фінів, проте великих успіхів у цьому не досягли. Невдачею у Суомуссалмі закінчується спроба розрізати територію Фінляндії і вийти на Оулу.
Надалі йшло безперервне нарощування сил Червоної армії на всіх напрямках.
На початку березня 1940 року радянські війська прорвали «Лінію Маннергейма» і захопили 3/4 Виборга. 13 березня 1940 року в Москві підписано мирний договір між Фінляндією та СРСР, згідно з яким кордон СРСР на Карельському перешийку, в районі Ленінграда і Мурманської залізниці пересунуто в бік Фінляндії і на північний захід з 32 до 150 км, до СРСР відійшли деякі острови у Фінській затоці. Завдяки цьому утворилася ділянка кордону СРСР з Норвегією в районі м. Петсамо (Печенга). Формально більшість історіографічних праць радянсько-фінську війну не включають до складу Другої Світової, а розглядають окремо.
Європейський бліцкриг
9 квітня 1940 року Третій Рейх вторгається в Данію та Норвегію (Операція «Везерюбунг»).
У Данії німці морськими і повітряними десантами безперешкодно займають всі найважливіші міста і за кілька годин знищують данську авіацію. Під загрозою бомбардувань цивільного населення данський король Крістіан X змушений підписати капітуляцію і наказує армії скласти зброю.
У Норвегії німці 9 — 10 квітня захоплюють головні норвезькі порти Осло, Тронгейм, Берґен, Нарвік. 14 квітня Британо-французький десант висаджується під Нарвіком, 16 квітня — у Намсуса, 17 квітня — в Ондальснесе. 19 квітня союзники розгортають наступ на Тронгейм, але зазнають невдачі і на початку травня змушені вивести свої сили з центральної Норвегії. Після низки боїв за Нарвік союзники на початку червня також евакуюються з північної частини країни. 10 червня 1940 року капітулюють останні частини норвезької армії. Норвегія опиняється під управлінням німецької окупаційної адміністрації (рейхскомісаріат); Данія, оголошена німецьким протекторатом, змогла зберегти часткову самостійність у внутрішніх справах.
Після окупації Данії британські та американські війська, щоб не допустити вторгнення Німеччини в данські неконтинентальні володіння, окупували її заморські території, що мали важливе стратегічне значення — Фарерські острови, Ісландію та Ґренландію (див. (Фарерські острови у Другій світовій війні), Вторгнення в Ісландію (1940), Гренландія в Другій світовій війні).
- 10 травня Вінстон Черчилль став прем'єр-міністром Великої Британії.
10 травня 1940 року Німеччина перервала «дивну війну», почавши швидкий і активний наступ на Бельгію, Нідерланди та Люксембург, увівши до цих країн 135 дивізій. Цей наступ став класичним прикладом «швидкої війни» («Бліцкриг», нім — Blitzkrieg), внаслідок якої Німеччина окупувала Норвегію, Данію, Бельгію, Люксембург, Нідерланди, північні та центральні райони Франції.
Перша група союзних армій висувається на територію Бельгії, але не встигає допомогти голландцям, оскільки німецька група армій «B» стрімко наступає в південних Нідерландах і вже 12 травня захоплює Роттердам. 15 травня Нідерланди капітулюють.
У Бельгії німецькі десантники 10 травня захоплюють мости через канал Альберта, що дає можливість великим німецьким танковим силам форсувати його до підходу союзників і вийти на Бельгійську рівнину. 17 травня захоплено Брюссель.
Але головного удару завдала група армій «A». Окупувавши 10 травня Люксембург, три танкові дивізії Гудеріана перетинають південні Арденни і 14 травня переправляються через річку Маас західніше Седана. Одночасно танковий корпус Гота проривається через північні Арденни і 13 травня форсує річку Маас на північ від Дінана. Німецька танкова армія вирушає на захід. Запізнілі атаки французів, для яких удар німців через Арденни виявляється повною несподіванкою, не в змозі стримати її. 16 травня частини Гудеріана досягають Уази; 20 травня вони виходять до узбережжя Па-де-Кале поряд з Абвілем і повертають на північ в тил союзних армій. 28 британо-франко-бельгійських дивізій потрапляють в оточення.
Спроба французького командування організувати 21 — 23 травня контрудар біля Арраса могла бути успішною, але Гудеріан ціною майже повністю знищеного танкового батальйону зупиняє його. 22 травня Гудеріан відрізає союзникам шлях відступу до Булоні, 23 травня — до Кале і виходить до Гравліна за 10 км від Дюнкерка, останнього порту, через який британо-французькі війська могли евакуюватися, проте 24 травня він змушений зупинити наступ на дві доби за особистим наказом Гітлера («Диво під Дюнкерком») (за іншою версією, причиною зупинки був не наказ Гітлера, а вхід танків у зону дії корабельної артилерії британського флоту, яка могла розстрілювати їх практично безкарно). Перепочинок дозволяє союзникам зміцнити оборону Дюнкерка і почати операцію «Динамо» з евакуації своїх сил морем. 26 травня німецькі війська прорвали бельгійський фронт в Західній Фландрії, і 28 травня Бельгія всупереч вимогам союзників капітулювала. Того ж дня біля Лілля німці оточують велике французьке угруповання, яке здається в полон 31 травня. Частина французьких військ і майже вся британська армія (224 тис.) вивезено на британських кораблях через Дюнкерк. Німці захоплюють всю британську та французьку артилерію і бронетехніку, транспортні засоби, кинуті союзниками при відступі. Після Дюнкерка Британія опинилася практично беззбройною, хоча і зберегла особовий склад армії.
5 червня німецькі війська почали наступ на ділянці Лан — Аббевіль. Спроби французького командування спішно залатати прорив в обороні непідготовленими дивізіями безуспішні. Французи програють один бій за іншим. Оборона французів розпадається, і командування спішно відводить війська на південь.
10 червня Королівство Італія оголосило війну Великій Британії та Французькій Республіці. Італійські війська вторглись у південні райони Франції, однак далеко просунутися не змогли. Того ж дня французький уряд евакуювався з Парижа. 11 червня Канада оголосила війну Королівству Італія. 11 червня німці переправились через Марну біля Шато-Тьєррі. 14 червня вони без бою зайшли до Парижа, а через два дні вийшли в долину Рони. 16 червня маршал Петен сформував новий уряд Франції, який вже в ніч на 17 червня звернувся до Німеччини з проханням про перемир'я. 18 червня французький генерал де Голль, який втік у Лондон, закликав французів продовжувати опір. 21 червня німці, не зустрічаючи вже практично жодного опору, досягли Луари на ділянці Нант — Тур, того ж дня їхні танки увійшли до Ліону.
22 червня в Комп'єні підписано франко-німецьке перемир'я, за яким Франція погодилась на окупацію більшої частини своєї території, демобілізацію майже всієї сухопутної армії та інтернування військово-морського флоту та авіації. У вільній зоні внаслідок державного перевороту 10 липня встановився авторитарний режим Петена (Режим Віші), який взяв курс на тісну співпрацю з Німеччиною (колабораціонізм).
Головнокомандувач вішіськими військами Дарлан віддав наказ про відхід усього французького флоту до берегів Французької Північної Африки. Через побоювання, що весь французький флот може потрапити під контроль Німеччини та Італії, 3 липня 1940 року британські військово-морські сили і авіація в рамках операції «Катапульта» завдають удару французьким кораблям в Мерс-ель-Кебір. До кінця липня британці знищують або нейтралізують майже весь французький флот.
Анексія балтійських країн
Ще восени 1939 року Естонія, Латвія та Литва під загрозою окупації, прямо висловленої Сталіним, уклали з СРСР договори про взаємодопомогу, також відомі як договори про бази, відповідно до яких на території цих країн розміщено радянські військові бази. 17 червня 1940 року СРСР пред'являє балтійським державам ультиматум, вимагаючи відставки урядів, формування замість них народних урядів, розпуску парламентів, проведення позачергових виборів і згоди на введення додаткового контингенту радянських військ. Уряди балтійських країн змушені прийняти ці вимоги. При активній підтримці з Москви, в Естонії, Латвії та Литві одночасно відбуваються державні перевороти. До влади приходять уряди, прихильні до СРСР.
Після введення на територію балтійських країн додаткових частин Червоної армії в середині липня 1940 року в Естонії, Латвії та Литві, в умовах значної радянської військової присутності, проводять вибори до верховних органів влади. Партії комуністичного спрямування були єдиними партіями, допущеними до виборів. У своїх передвиборчих програмах вони не згадували про плани приєднання до СРСР. 21 липня 1940 року новообрані парламенти, більшість у складі яких була прорадянськи налаштована, проголошують створення радянських соціалістичних республік і направляють Верховній Раді СРСР прохання про вступ до Радянського Союзу. 3 серпня Литовська РСР, 5 серпня — Латвійська РСР, а 6 серпня — Естонська РСР прийняті до СРСР.
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР
28 червня — 3 липня 1940 року Червона армія здійснила військову операцію для примусової передачі Королівством Румунія Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР. Радянська сторона планувала повномасштабне військове вторгнення до Румунського королівства, але, за кілька годин до початку операції, король Румунії Кароль II прийняв ультимативну ноту радянської сторони й погодився передати Бессарабію (анексовану нею в УНР 1918 року) та Північну Буковину до СРСР.
Військова операція із зайняття території радянськими військами тривала 6 днів, в результаті захоплено територію Бессарабії (44 000 км² з населенням 3,2 млн осіб), Північної Буковини (6 000 км 2 з населенням 500 000 осіб) та регіон Герца (304 км² з населенням 25 000 осіб).
2 серпня 1940 з частини захоплених земель, а також території Молдавської АРСР створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, попередник сучасної Республіки Молдова. Північна Буковина і Південна Бессарабія увійшли до складу Української РСР.
Битва за Британію
Після капітуляції Франції Третій Рейх пропонує Великій Британії укласти мир, однак отримує відмову. 16 липня 1940 року Гітлер видає директиву про вторгнення до Великої Британії (операція «Морський Лев»). Проте командування ВМС Третього Рейху і сухопутних сил, посилаючись на міць британського флоту та відсутність у вермахту досвіду десантних операцій, вимагає від ВПС спочатку забезпечити панування в повітрі. З серпня німці починають бомбардування Великої Британії для підриву її військово-економічного потенціалу, знищення британських військово-повітряних сил, деморалізації населення, підготовки вторгнення і зрештою примусу її до капітуляції. ВПС Третього Рейху та ВМС здійснюють систематичні напади на британські кораблі і конвої в Ла-Манші. З 4 вересня німецька авіація розпочинає масовані бомбардування британських міст на півдні країни: Лондона, Рочестера, Бірмінгема, Манчестера.
Незважаючи на великі втрати серед мирного населення від бомбардувань, британці по суті виграли Битву за Британію — Третій Рейх змушений був відмовитися від проведення десантної операції. З грудня активність ВПС Третього Рейху значно знижується через погіршення погодних умов. Німцям не вдалося досягти своєї головної мети — вивести Велику Британію з війни.
Битви в Африці, Середземномор'ї та на Балканах
Після вступу Королівства Італія у війну італійські війська починають бойові дії за контроль над Середземномор'ям, Північною та Східною Африкою. 11 червня 1940 року італійська авіація завдає удару британській військово-морській базі на Мальті. 13 червня італійці бомбардують британські бази в Кенії. На початку липня італійські війська вторгаються з території Ефіопії та Сомалі в британські колонії Кенію та Судан, однак через нерішучість дій далеко просунутися їм не вдається. 3 серпня 1940 італійські війська вторгаються в Британський Сомаліленд. Користуючись чисельною перевагою, їм вдається витіснити британські і південноафриканські війська через протоку в британську колонію Аден.
Після капітуляції Франції адміністрації деяких колоній відмовилися визнати вішіський уряд. У Лондоні генерал Де Голль сформував рух «Вільна Франція», що не визнав капітуляцію. Британські збройні сили разом із загонами «Вільної Франції» починають боротьбу з вішіськими військами за контроль над колоніями. До вересня їм вдається мирним шляхом встановити контроль практично над усією Французькою Екваторіальною Африкою. 27 жовтня в Браззавілі створено вищий орган управління французькими територіями, зайнятими військами Де Голля, — Раду Оборони Імперії. 24 вересня британсько-французькі війська зазнають поразки від фашистських військ у Сенегалі (Дакарська операція). Проте в листопаді їм вдається захопити Габон (габонська операція).
13 вересня італійці вторглись з території Лівії в Єгипетське королівство. Зайнявши 16 вересня Сіді-Баррані, італійці зупинились, а британці відійшли до Мерса-Матрух. Для поліпшення своїх позицій в Африці та Середземномор'ї італійці вирішують захопити Грецьке королівство. 28 жовтня 1940 Королівство Італія зажадала від Грецького королівства віддати їй стратегічні пункти на своїй території — для підтримки нейтралітету у війні. Після відмови грецького уряду пропустити італійські війська на свою територію Королівство Італія починає наступ. Італійцям вдалося захопити частину грецької території, проте до 8 листопада їх зупинено, а 14 листопада грецька армія переходить у контрнаступ і повністю звільняє територію країни і вступає в Албанське королівство.
У листопаді 1940 року британська авіація завдає удару італійському флоту в Таранто, що вкрай ускладнює морські перевезення вантажів для італійських військ у Північну Африку. Скориставшись цим, 9 грудня 1940 року британські війська переходять у наступ у Єгипетському королівстві, у січні займають всю Киренаїку і до лютого 1941 року виходять у район Ель-Агейла.
На початку січня британці починають наступ у Східній Африці. Відбивши 21 січня в італійців Кассалу, вони вторгаються із Судану в Еритрею, захоплюють Керен (27 березня), Асмар (1 квітня) і порт Массава (8 квітня). У лютому британські війська з Кенії проникають в Італійське Сомалі; 25 лютого вони займають порт Могадишо, а потім повертають на північ і вступають в Ефіопію. 16 березня британський десант висаджується в Британському Сомалі і незабаром завдає поразки італійцям. Разом з британськими військами в Ефіопію прибуває повалений італійцями в 1936 році імператор Хайле Селассіє I. До британців приєднуються численні загони ефіопських партизан. 17 березня британські та ефіопські війська займають Джиджига, 29 березня — Харар, 6 квітня — столицю Ефіопії Аддис-Абебу. Італійська колоніальна імперія в Східній Африці припиняє існування. Залишки італійських військ продовжують чинити опір на території Ефіопії і Сомалі до 27 листопада 1941 року.
У березні 1941 року в морській битві біля острова Крит британці завдали чергової поразки італійському флоту. 2 березня в Королівстві Греція починають висадку британські та австралійські війська. 9 березня італійські війська здійснюють новий наступ проти греків, проте впродовж шестиденних запеклих боїв зазнають повної поразки і до 26 березня змушені відійти на початкові позиції.
Зазнавши цілковитої поразки на всіх фронтах, Муссоліні змушений просити допомоги у Гітлера. У лютому 1941 року в Італійській Лівії прибуває німецький експедиційний корпус під командуванням генерала Роммеля. 31 березня 1941 року італо-німецькі війська переходять у наступ, відбивають у британців Киренаїку і виходять до кордонів Єгипту, після чого фронт в Північній Африці стабілізується до листопада 1941 року.
Зміни у воюючих коаліціях
27 вересня 1940 року Третій Рейх, Японська імперія, Королівство Італія створили військовий союз, уклавши союзний договір — Троїстий пакт. Пакт передбачав, що наступних 10 років країни-учасниці будуть підтримувати одна одну та співпрацювати для досягнення геополітичних цілей, головна з яких — встановлення нового світового порядку.
Відповідно до пакту країни-учасниці зобов'язувалися надавати одна одній політичну, економічну і військову допомогу та визначили власні сфери впливу у світі. Третій Рейх та Королівство Італія мали панувати в Європі, а Японська імперія — у Східній Азії.
Договір визначив розвиток німецько-японського співробітництва у військово-політичній сфері, започаткованого Антикомінтернівським пактом 1936 року, та дозволив Третьому Рейху вирівняти відносини з Японською імперією, які певною мірою погіршилися внаслідок укладання у 1939 році Пакту Молотова — Ріббентропа.
Протягом 1940-41 року до Троїстого пакту приєдналися країни, залежні від однієї з держав, які його уклали, а також тих, що через співробітництво з цими державами бажали вирішити власні зовнішньополітичні завдання — реалізувати територіальні претензії, забезпечити безпеку від нападу ззовні тощо.
Угорське королівство відповідно до Тріанонського договору, укладеного з союзними державами Антанти 4 червня 1920 року, втратило у порівнянні з кордонами 1914 року понад половину території. У 1920-30-х pp. угорські ревізіоністські кола домагалися скасування Тріанонського договору і повернення втрачених земель до «Великої Угорщини». Територіальні претензії Королівства Угорщина до Чехословацької республіки та Королівства Румунія частково задовольнили Віденськими арбітражами відповідно 1938 та 1940 років, ініційованими Третім Рейхом та Королівством Італія. Це сприяло зближенню Королівства Угорщина з лідерами Осі та приєднанню країни до Троїстого пакту 20 листопада 1940 року.
Як союзник Антанти у Першій світовій війні, по її завершенні Румунське королівство отримало території Трансильванії, що раніше входили до складу Австро-Угорської імперії. За результатами ініційованого Третім Рейхом та Королівством Італія Другого Віденського арбітражу 1940 року північну частину Трансильванії передано (повернуто) Угорщині. Того ж року за результатами Крайовської угоди Болгарському царству передано південну частину Добруджи, а територію Бессарабії згідно з положеннями Пакту Молотова — Ріббентропа окупували радянські війська. Відчутні територіальні втрати спричинили зростання в країні ультрапатріотичних настроїв, прихід до влади крайньоправої фашистської організації «Залізна Гвардія» та приєднання 23 листопада 1940 року Королівства Румунія до Троїстого пакту.
Словацька республіка була утворена 14 березня 1939 року на основі Словацької автономії, яка існувала в Чехословацькій республіці згідно з Мюнхенською угодою 1938 року. Проголошення незалежної держави відбулося під тиском Гітлера як єдина альтернатива розділенню словацьких земель між створеним Третім Рейхом на території Чехії протекторатом Богемії і Моравії та Королівством Угорщина. Утворена за таких умов держава була приречена на існування під значним впливом Третього Рейху та фактично була її сателітом. Формально Словацька республіка приєдналася до Троїстого пакту 24 листопада 1940 року, хоча виконання своїх союзницьких зобов'язань перед Третім Рейхом розпочала вже у перші дні Другої світової війни, взявши участь у Польській кампанії вермахту у вересні 1939 року.
Після поразки у Першій світовій війні Болгарське царство зазнало територіальних втрат на користь Королівства сербів, хорватів та словенців та Королівства Греція. З початком Другої світової війни Болгарії запропоновано приєднатися до країн Осі та обіцяно повернути втрачені раніше землі. Цар Борис III пристав на цю пропозицію і 1 березня 1941 року підписав Троїстий пакт.
Пронімецьки налаштований регент Королівства Югославія князь Павло підписав Троїстий пакт 25 березня 1941 року. Це викликало масові протести у Королівстві Югославія і вже за два дні у країні за підтримки уряду Великої Британії відбувся військовий заколот. Нове керівництво держави на чолі з генералом Душаном Симовичем планувало денонсацію Пакту, однак пізніше підтвердило готовність Югославії виконувати прийняті цим договором зобов'язання. Попри це на початку квітня 1941 року німецькі війська розпочали операцію захоплення Королівства Югославія і вже 17 квітня територію країни окупували.
Після захоплення Югославії її територію поділили між низкою маріонеткових режимів та протекторатів. Зокрема, утворена 10 квітня 1941 року Незалежна Держава Хорватія формально приєдналася до Пакту 15 червня 1941.
14 серпня 1941 року на борту британського лінкора «Принц Вельський» в бухті Арджентія (о. Ньюфаундленд) підписано Атлантичну хартію — спільну декларацію президента США Рузвельта і прем'єр-міністра Великої Британії Черчилля.
Учасники декларації проголошували «деякі загальні принципи національної політики» своїх країн, а саме: суверенітет, територіальну недоторканність, безпеку й економічне співробітництво країн, прагнення добиватися для всіх людей «більш високого рівня життя, економічного розвитку і соціального забезпечення», утворення системи загальної безпеки і роззброєння агресивних країн.
За ініціативи Рузвельта американська сторона обумовлювала свою допомогу Великій Британії у війні з Німеччиною розпуском її колоніальної імперії. Міжнародні банкіри, які від початку XX століття перебралися з Великої Британії до США, прагнули отримати доступ до ресурсів і ринків, без посередництва адміністративних важелів британської колоніальної влади. Черчилль пручався, але змушений був погодитися на компромісне формулювання, що колонії звільняться «за вільно висловленим бажанням зацікавлених народів». Британській імперії був підписаний вирок.
На наступній нараді в Лондоні 24 вересня 1941 згоду з принципами хартії висловили представники урядів Бельгії (в еміграції), Чехословацької республіки (в еміграції), Грецьке королівства, Люксембурга (в еміграції), Нідерландів (в еміграції), Норвегії (в еміграції), Польщі (в еміграції), СРСР, і Королівства Югославія, а також «Вільної Франції» Шарля де Голля.
Битви на Балканах та Близькому Сході
6 квітня 1941 року, після масованого бомбардування великих міст, залізничних вузлів та аеродромів, Третій Рейх та Угорське королівство вторгаються в Королівство Югославія. Одночасно італійські війська за підтримки німців проводять черговий наступ в Королівстві Греція. До 8 квітня збройні сили Королівства Югославія розділені на кілька частин і фактично перестають існувати як єдине ціле. 9 квітня німецькі війська, пройшовши через югославську територію, виходять до Королівства Греція і захоплюють Салоніки, змусивши капітулювати грецьку . 10 квітня німці захопили Загреб. 11 квітня лідер хорватських націоналістів Павелич проголошує незалежність Хорватії і закликає хорватів покинути ряди югославської армії, що ще більше підриває її боєздатність. 13 квітня німці захоплюють Белград. 15 квітня югославський уряд тікає з країни. 16 квітня німецькі війська входять у Сараєво. 16 квітня італійці займають Бар і острів Крк, а 17 квітня — Дубровник. Того ж дня югославська армія капітулює, а 344 тис. її солдатів і офіцерів потрапляють в полон.
Після розгрому Королівства Югославія німці та італійці перекидають всі сили до Королівства Греція. 20 квітня капітулює . Спроба британсько-австралійського командування створити оборонний рубіж у Фермопілах, щоб закрити вермахту шлях до середньої Греції, не увінчалася успіхом, і 20 квітня командування союзних військ ухвалює рішення про евакуацію своїх сил. 21 квітня здобуто Яніну. 23 квітня Цолакоглу підписує акт про загальну капітуляцію грецьких збройних сил. 24 квітня король Георг II разом з урядом тікає на Крит. Того ж дня німці захопили острови Лемнос, Фарос та Самотракі. 27 квітня захоплено Афіни.
20 травня німці висаджують десант на Криті, який перебував у руках британців. Хоча британський флот і зриває спробу німців доставити підкріплення морем, 21 травня десантники захоплюють аеродром в Малеме і забезпечують перекидання підкріплень повітрям. Незважаючи на запеклу оборону, британські війська змушені до 31 травня залишити Крит. До 2 червня острів повністю окупований. Але, зважаючи на великі втрати німецьких парашутистів, Гітлер відмовляється від планів проведення подальших десантних операцій із захоплення Кіпру та Суецького каналу.
Внаслідок вторгнення Югославія розчленована. Третій Рейх анексував північну Словенію, Угорське королівство — західну Воєводину, Болгарське царство — Вардарську Македонію, Королівство Італія — південну Словенію, частину узбережжя Далмації, Чорногорію та Косово. Хорватія оголошена незалежною державою під італо-німецьким протекторатом. В Сербії створено колаборантський уряд Недича.
Після розгрому Королівства Греція, Болгарське царство анексувало східну Македонію і західну Фракію; іншу частину країни поділено на італійську (західну) і німецьку (східну) окупаційні зони.
1 квітня 1941 року внаслідок перевороту в Іраку владу захопило пронімецьке націоналістичне угруповання Рашида Алі-Гайлані. За домовленістю з режимом Віші, Німеччина 12 травня почала транспортування через Сирію, підмандатну Франції, військового спорядження до Іраку. Але зайняті підготовкою до війни з СРСР німці неспроможні надати суттєвої допомоги іракським націоналістам. Британські війська вторгаються в Ірак і скидають уряд Алі-Гайлані. 8 червня британці разом з частинами «Вільної Франції» вторгаються в Сирію і Ліван і до середини липня змушують вішістські війська капітулювати.
За оцінками керівництва Великої Британії та СРСР існувала загроза залучення в 1941 році на бік Третього Рейху Ірану як активного союзника. Тому з 25 серпня по 17 вересня 1941 року здійснено спільну британсько-радянську операцію з окупації Ірану. Її метою був захист іранських нафтових родовищ від можливого захоплення їх військами Німеччини та захист транспортного коридору (Трансіранський маршрут), через який союзниками здійснювалися постачання за ленд-лізом для Радянського Союзу. В ході операції збройні сили союзників вторглися в Іран і встановили свій контроль над залізницями і нафтовими родовищами Ірану. Водночас війська Великої Британії окупували південний Іран, а війська СРСР окупували північний Іран.
Азія
У Республіці Китай японці в 1939 — 1941 роках захопили південно-східну частину країни. Республіка Китай через складну внутрішньополітичну обстановку в країні не могла чинити серйозного опору (див.: Громадянська війна в Китаї). Після капітуляції Французької республіки адміністрація Французького Індокитаю визнала вішістський уряд. Таїланд, скориставшись ослабленням Франції, виступив з територіальними претензіями на частину Французького Індокитаю. У жовтні 1940 року таїландські війська вторглися до Французького Індокитаю. Таїланду вдалося завдати кількох поразок вішістській армії. 9 травня 1941 року під тиском Японської імперії Режим Віші змушений був підписати мирний договір, за яким Таїланду відійшов Лаос і частина Камбоджі. Після втрати вішістським режимом колоній в Африці, виникла також загроза захоплення Індокитаю британцями і «Вільною Францією». Щоб не допустити цього, в червні 1941 року фашистський уряд погодився на введення в колонію японських військ.
Глобалізація війни (червень 1941 — квітень 1942 року)
Напад на СРСР
22 червня 1941 року рано вранці Третій Рейх за підтримки своїх союзників — Королівства Італія, Королівства Угорщина, Румунського королівства, та Словацької республіки — раптово і без попередження напав на СРСР. Почалася Німецько-радянська війна, яку у радянській та сучасній російській історіографії називають Великою Вітчизняною Війною.
Німецькі війська завдали потужного раптового удару по всьому західному радянському кордону трьома групами армій: «Північ», «Центр» та «Південь». Першого ж дня знищено або захоплено значну частину радянських боєприпасів, пального і військової техніки; знищено близько 1200 літаків. 23 — 25 червня радянські фронти намагаються завдати контрудари, проте зазнають невдачі.
22 червня о 6:05 ранку радянські літаки бомбардували фінські панцерники берегової оборони у ВМБ Соттунга, о 6:15 — укріплення острова Альшер в архіпелазі перед містом Турку, а о 6:45 — транспортні судна в порту Корпо. О 7:55 почали діяти батареї радянської артилерії на острові Ханко. В Петсамо по одному з суден вівся артилерійський вогонь через державний кордон. 25 червня радянські літаки бомбардують фінські аеродроми, цього ж дня Фінляндія оголошує війну СРСР. Фінські війська переходять у контрнаступ і незабаром повертають собі Карельський перешийок, раніше захоплений Радянським Союзом, не перетинаючи старий фінсько-радянський кордон на Карельському перешийку. 29 червня німецькі та фінські війська проводять наступ в Заполяр'ї, Але просування вглиб радянської території зупинено.
В Україні 30 червня — ОУН Бандери (Бандерівці) у Львові проголосила акт відновлення Української Держави. Німецька окупаційна влада заарештувала керівників ОУН і відправила їх у концтабори. До кінця першої декади липня німецькі війська захопили Латвійську РСР, Литовську РСР, Білоруську РСР, значну частину Українську РСР, Молдавську РСР та Естонську РСР. Основні сили радянського Західного фронту розгромлені в Білостоцько-Мінській битві.
Радянський Північно-Західний фронт зазнав поразки в прикордонній битві і був відкинутий. Проте радянський контрудар під Сольцами 14 — 18 липня призупинив німецький наступ на Ленінград майже на 3 тижні.
Радянський Південно-Західний фронт також зазнав поразки і був відкинутий від кордону, але провальний контрудар радянських мехкорпусів не дозволив німецьким військам здійснити глибокий прорив і захопити Київ. Причинами невдалої спроби контрнаступу і великих втрат радянських військ (на один підбитий німецький танк припадало 20 радянських) вважаються відсутність прикриття авіацією (майже всі літаки були знищені у перші години війни на аеродромах першої лінії), відсутність організації взаємодії танкових сил з іншими родами військ, брак досвіду командирів.
Влітку 1941 року вся німецька авіація, що діяла в Середземномор'ї, перекидається на радянсько-німецький фронт. Це полегшує завдання британців, які, користуючись пасивністю італійського флоту, перехоплюють ініціативу в Середземному морі.
12 липня СРСР і Велика Британія уклали угоду про спільні дії у війні проти Німеччини. Аналогічні договори підписано з емігрантськими урядами Чехословацької республіки та Польської республіки. Ці договори започаткували утворення антигітлерівської коаліції.
У новому наступі на центральній ділянці радянсько-німецького фронту, розпочатому 10 липня, група армій «Центр» вже 16 липня захопила Смоленськ та оточила основні сили відновленого радянського Західного фронту. На хвилі цього успіху, а також враховуючи необхідність підтримати наступ на Ленінград і Київ, 19 липня Гітлер, незважаючи на заперечення армійського командування, наказує перенести спрямування головного удару з московського напрямку на південний (Київ, Донбас) і північний (Ленінград). Відповідно до цього рішення танкові групи, що наступали на Москву, виведено зі складу групи «Центр» і спрямовано на південь (2-га танкова група) і на північ (3-тя танкова група). Наступ на Москву мали продовжити піхотні дивізії групи армій «Центр», але бої в районі Смоленська тривали, і 30 липня група армій «Центр» отримала наказ перейти до оборони. Таким чином, наступ на Москву відклали.
8 — 9 серпня група армій «Північ» відновила . Фронт радянських військ розділено, вони змушені відходити різними напрямками до Таллінна та Ленінграда. Оборона Таллінна скувала частину німецьких сил, однак 28 серпня радянські війська змушені розпочати евакуацію. 8 вересня, із захопленням Шліссельбурга, німецькі війська беруть Ленінград у кільце.
У серпні США та Велика Британія підписали Атлантичну хартію, а у вересні до неї приєднався СРСР. В Атлантичній хартії визначено цілі війни та принципи повоєнного влаштування світу.
4 вересня начальник головного штабу збройних сил Німеччини генерал Йодль отримує від маршала Маннергейма категоричну відмову наступати на Ленінград.
6 вересня Гітлер своїм наказом зупиняє наступ групи військ «Північ» на Ленінград, і віддає наказ фельдмаршалу Леебу віддати всі танки і значну частину військ, щоб «якомога швидше» розпочати наступ на Москву. Відмовившись від штурму Ленінграда, група армій «Північ» 16 жовтня наступає на Тихвинському напрямку, з наміром з'єднатися з фінськими військами на схід від Ленінграда. Однак контрудар радянських військ під Тихвином звільняє місто та зупиняє противника.
В Україні на початку серпня війська групи армій «Південь» відрізали від Дніпра та оточили під Уманню дві радянські армії. Однак захопити Київ їм знову не вдалося. Тільки після повороту військ південного флангу групи армій «Центр» (2-ї армії і 2-ї танкової групи) на південь становище радянського Південно-Західного фронту різко погіршилося. Німецька 2-га танкова група, відбивши контрудар Брянського фронту, форсувала Десну та 15 вересня з'єдналась з 1-ю танковою групою, що наступала з Кременчуцького плацдарму. Внаслідок битви за Київ був повністю розгромлений радянський Південно-Західний фронт.
Катастрофа під Києвом відкрила німцям шлях на південь. 5 жовтня 1-ша танкова група вийшла до Азовського моря у Мелітополі, відрізавши війська Південного фронту. У жовтні 1941 року німецькі війська захопили майже весь Кримський півострів, крім Севастополя.
Поразка на півдні відкрила німцям дорогу на Донбас та Ростов. 24 жовтня захоплено Харків, до кінця жовтня зайнято основні міста Донбасу. 17 жовтня захоплено Таганрог. 21 листопада 1-ша танкова армія увійшла в Ростов-на-Дону, досягнувши цілей плану «Барбаросса» на півдні. Однак 29 листопада радянські війська вибивають німців з Ростова, і до літа 1942 лінія фронту на півдні встановлюється на рубежі річки Міус.
30 вересня 1941 року німецькі війська почали наступ на Москву. Внаслідок глибоких проривів німецьких танкових з'єднань основні сили радянських Західного, Резервного та Брянського фронту опинилися оточеними біля Вязьми та Брянська. Всього в полон потрапило понад 660 тис. осіб.
Залишки Західного і Резервного фронтів 10 жовтня об'єднано в єдиний Західний фронт під командуванням генерала армії Жукова.
15 — 18 листопада війська Третього Рейху із закінченням бездоріжжя відновлюють наступ на Москву, проте до грудня зупинені на всіх напрямках.
1 грудня командувач військами групи «Центр» генерал-фельдмаршал фон Бок доповідає, що війська видихалися і не здатні продовжувати наступ.
5 грудня 1941 року Калінінський, Західний та Південно-Західний фронти переходять в контрнаступ. Успішне просування радянських військ змушує противника перейти до оборони по всій лінії фронту. До початку 1942 року німці відкинуті на 100—250 км на захід. Поразка під Москвою стала першою великою поразкою вермахту в цій війні.
7 грудня Японія раптовим нападом на американську військову базу Перл-Гарбор (Гавайські острови) розпочала війну проти США та Великої Британії на Тихому океані і в Азії. Війну Сполученим Штатам після Японської імперії оголосили Третій Рейх та Королівство Італія. 1 січня у Вашингтоні підписано Декларацію Об'єднаних Націй (Декларація 26 країн, зокрема СРСР, США, Велика Британія) про спільну боротьбу з Німеччиною до повної перемоги.
Успіх радянських військ під Москвою спонукає радянське командування перейти в широкомасштабний наступ. 8 січня 1942 року сили Калінінського, Західного та Північно-Західного фронту переходять у наступ проти німецької групи армій «Центр». Їм не вдається виконати визначеного завдання, і після кількох спроб, до середини квітня, доводиться припинити наступ, зазнавши великих втрат. Німці зберігають Ржевсько-Вяземський плацдарм, який становить небезпеку для Москви. Спроби Волховського та Ленінградського фронтів деблокувати Ленінград також не увінчалися успіхом і призвели до оточення в березні 1942 року частини сил Волховського фронту.
Японська агресія
7 грудня 1941 року Японія завдала удару американській військово-морській базі Перл-Гарбор. Під час нападу, в якому брав участь 441 літак, що базувалися на шести японських авіаносцях, потоплено і серйозно пошкоджено 8 лінкорів, 6 крейсерів і понад 300 літаків США. Таким чином, за один день знищено більшу частину лінкорів Тихоокеанського флоту США. Однак головна на той час сила флоту — авіаносне з'єднання за дивним збігом обставин було відсутнє на базі.
Крім США, цього дня війну Японії оголосили також Велика Британія, Нідерланди (уряд в еміграції), Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, Куба, Коста-Рика, Домініканська Республіка, Сальвадор, Гондурас та Венесуела. 11 грудня Третій Рейх та Королівство Італія, а 13 грудня — Румунське королівство, Угорське королівство та Болгарське царство — оголосили війну США.
8 грудня японці блокували британську військову базу в Гонконзі і почали вторгнення в Таїланд, британську Малайю та американські Філіппіни. Британська ескадра зазнає ударів з повітря, і два лінкори — ударна сила британців у цьому районі Тихого океану — йдуть на дно.
Таїланд після нетривалого опору погодився на військовий союз з Японською імперією і оголосив війну США та Великій Британії. Японська авіація з території Таїланду почала бомбардування Бірми.
10 грудня японці захопили американську базу на острові Гуам, 23 грудня — базу на острові Вейк, 25 грудня захоплено Гонконг. 8 грудня японці проривають британську оборону в Малайї і, стрімко наступаючи, відтісняють британські війська в Сінгапур. Японці захопили Малайю за 54 дні. Швидкий розгром британських військ не дозволив британському командуванню підвезти в Сінгапур додаткові сили для створення потужної оборони міста. Втрати британських і австралійських військ під час операції склали 5,5 тис. убитих, 5 тис. поранених і 40 тис. полонених. Японські втрати склали 1,8 тис. убитих і 3,4 тис. поранених. Сингапур захоплено 15 лютого 1942 року, після 6-денної облоги. Близько 80 тис. британських і австралійських солдатів потрапило в полон.
Падіння Сінгапуру стало подією стратегічного значення. Після цього японський наступ пішов розбіжними напрямками, і японці швидко захопили Бірму і Голландську Ост-Індію, наблизившись до Британської Індії та Австралії.
Ще більшими виявились моральні збитки від падіння Сінгапуру. Сінгапур був символом могутності Заходу в Південно-Східній Азії. Після Першої світової війни створенню великої військово-морської бази в Сінгапурі надавалося таке велике значення, що її символічна важливість стала перевершувати навіть її стратегічну цінність. Легкість, з якою японці її захопили, завдала нищівного удару по престижу Великої Британії (і Європи загалом) в Азії. Розвіявся міф про «непереможність білої людини».
На Філіппінах в кінці грудня 1941 року японці захопили острови Мінданао та Лусон. Залишкам американських військ вдалось закріпитися на півострові Батаан та острові Коррехідор.
11 січня 1942 року японські війська вторглись до Голландської Ост-Індії і невдовзі захопили острови Борнео та Целебс. 27 лютого японський флот переміг британсько-голландську ескадру в Яванському морі. Союзники намагались створити потужну оборону на острові Ява, однак до 2 березня капітулювали.
23 січня 1942 року японці захопили архіпелаг Бісмарка, в тому числі острів Нова Британія, а потім опанували західною частиною Соломонових островів, в лютому — острови Гілберта, і на початку березня вторглись у Нову Гвінею.
На Філіппінах 9 січня почалась битва за Батаан — японська армія під командуванням генерал-лейтенанта Масахару Хомма атакувала східний фланг лінії Абукай-Маубан. Союзники залишили лінію Абукай-Маубан 22 січня і зайняли оборону на лінії Оріон-Багак. Японці кілька разів намагалися прорвати цю лінію і висадити десант на півдні півострова, але ці атаки були відбиті. 8 лютого генерал-лейтенант Хомма наказав призупинити бойові дії для перегрупування військ. Японські війська страждали від тропічних хвороб і не пробували прорвати оборону союзників до початку квітня. 12 березня генерал Макартур покинув зону бойових дій. 3 квітня, після артилерійської підготовки і бомбардування, японці прорвали лінію Оріон-Багак. 8 квітня генерал-майор Едвард Кінг надіслав пропозицію про капітуляцію, а наступного дня армія союзників здалася.
8 березня, наступаючи в Бірмі, японці захопили Янгон, в кінці квітня — Мандалай, до травня опанували майже всю Бірму, завдавши поразки британським і китайським військам і відрізавши південний Китай від Британської Індії. Проте початок сезону дощів і нестача сил не дозволили японцям розвинути свій успіх та увійти в Індію.
Другий етап битви за Атлантику
З літа 1941 року основною метою дій німецького та італійського флотів в Атлантиці стає знищення торгових суден, щоб ускладнити доправлення у Велику Британію озброєння, стратегічної сировини та продовольства. Німецьке та італійське командування використовувало в Атлантиці переважно підводні човни, які діяли на комунікаціях, що зв'язували Велику Британію з Північною Америкою, африканськими колоніями, Південно-Африканським Союзом, Австралією, Британською Індією та СРСР.
З кінця серпня 1941 року за домовленістю урядів Великої Британії та СРСР почались взаємні військові постачання через радянські північні порти, після чого значна частина німецьких підводних човнів почала діяти в Північній Атлантиці. Восени 1941 року, ще до вступу у війну США, німецькі підводні човни нападають на американські кораблі. У відповідь конгрес США 13 листопада 1941 року прийняв дві поправки до закону про нейтралітет, згідно з якими знімалась заборона на вхід американських кораблів у зони військових дій та дозволялось озброювати торгові судна.
Зі зміцненням протичовнової оборони на комунікаціях в липні — листопаді 1941 істотно зменшились втрати торгового флоту Великої Британії, її союзників і нейтральних країн.
Однак невдовзі німецький флот на короткий час перехопив ініціативу. Після вступу у війну США значна частина німецьких підводних човнів почала діяти в прибережних водах Атлантичного узбережжя США. У першій половині 1942 року втрати британсько-американських суден в Атлантиці знову зростають. Але удосконалення методів протичовнової оборони дозволяє британсько-американському командуванню з літа 1942 року поліпшити обстановку на атлантичних морських комунікаціях, завдати ударів німецькому підводному флоту і відтіснити його в центральні райони Атлантики.
Загалом, незважаючи на деякі успіхи, Німеччина не змогла зірвати британсько-американські морські перевезення. До того ж з березня 1942 року британська авіація починає (стратегічні бомбардування) важливих економічних центрів і міст Німеччини, союзних і окупованих країн.
Середземноморсько-африканські кампанії
Влітку 1941 року всю німецьку авіацію, що діяла в Середземномор'ї, перекинуто на радянсько-німецький фронт. Це полегшило становище британців, які, користуючись пасивністю італійського флоту, захопили ініціативу в Середземному морі. До середини 1942 року британці, попри деякі невдачі, цілковито порушили морське сполучення між Королівством Італія та італійськими військами в Лівії та Єгипті.
До літа 1941 року значно покращилось становище британських сил в Північній Африці. Цьому великою мірою посприяла повна поразка італійців в Ефіопії. Британське командування тепер отримало можливість перекинути сили зі Східної Африки в Північну.
Використовуючи вигідну обстановку, британські війська 18 листопада 1941 року перейшли у наступ. 24 листопада німці намагались завдати контрудар, однак він не вдався. Британці деблокували Тобрук і, розвиваючи наступ, увійшли в Бахр-ель-Газаль, Дерну та Бенгазі. До січня британці знову опанували Киренаїку, проте їхні війська виявились розпорошеними на величезному просторі, чим і скористався Роммель. 21 січня італо-німецькі війська перейшли у наступ, прорвали британську оборону і вирушили на північний схід. У Бахр-ель-Газаль їх зупинено, і фронт знову стабілізується на 4 місяці.
Призупинення просування країн осі (травень 1942 — травень 1943 року)
Створення Антигітлерівської коаліції
Після вторгнення Третього Рейху в СРСР представники Великої Британії і США оголосили про свою підтримку Радянського Союзу і почали надавати йому економічну допомогу. 1 січня 1942 року у Вашингтоні представники СРСР, США, Великої Британії і Республіки Китай підписали Декларацію Об'єднаних Націй, до якої згодом долучились 22 країни. 26 травня підписано договір між СРСР та Великою Британією про союз у війні з Третім Рейхом. 11 червня підписано аналогічний договір між СРСР та США.
Східний фронт: другий німецький наступ
Радянська і німецька сторони чекали від літа 1942 року здійснення своїх наступальних планів. Гітлер націлював основні зусилля вермахту на південний сектор фронту, переслідуючи найперше економічні цілі.
Стратегічний план радянського командування на 1942 рік полягав у тому, щоби «послідовно здійснити ряд стратегічних операцій на різних напрямках, щоби змусити противника розпорошити свої резерви, не дати створити йому сильне угруповання для зупинення наступу в жодному з пунктів».Основні зусилля Червоної Армії, відповідно до задумів Ставки ВГК, передбачалося зосередити на центральному секторі радянсько-німецького фронту. Планувалося також здійснити наступ під Харковом, у Криму і прорвати блокаду Ленінграда.
Однак розпочатий радянськими військами в травні 1942 року наступ під Харковом закінчився провалом. Німецькі війська зуміли відбити удар, розгромили радянські війська і самі перейшли в наступ. Також нищівної поразки зазнали радянські війська у Криму. 9 місяців радянські моряки утримували Севастополь, і до 4 липня 1942 року залишки радянських військ евакуювалися в Новоросійськ. У підсумку оборона радянських військ на південній ділянці виявилася ослабленою. Користуючись цим, німецьке командування розпочало стратегічний наступ на двох напрямках: на Сталінград та на Кавказ.
Після запеклих боїв під Воронежем та на Донбасі німецьким військам групи армій «B» вдалося прорватися до Дону. В середині липня почалася Сталінградська битва, у якій радянським військам з великими втратами вдалося скувати ударне угруповання противника.
Група армій «A», що наступала на Кавказ, 23 липня здобула Ростов-на-Дону і продовжила наступ на Кубань. 12 серпня здобуто Краснодар. Однак в боях у передгір'ях Кавказу та під Новоросійськом радянським військам вдалося зупинити противника.
Тим часом на центральній ділянці радянське командування розпочало велику наступальну операцію з розгрому Ржевсько-Сичовського угруповання противника (9-ї армії групи армій «Центр»). Однак здійснена з 30 липня до кінця вересня Ржевсько-Сичовська операція не увінчалася успіхом.
Не вдалося також прорвати блокаду Ленінграда, хоча радянський наступ змусив німецьке командування відмовитися від штурму міста.
Темно-зелений — СРСР та сателіти
Зелений — Союзники, незалежні держави
Світло-зелений — Союзники, колонії та окуповані території
Червоний — Гітлерівська коаліція, незалежні держави
Коричневий — Гітлерівська коаліція, колонії та окуповані території
Хакі — Франція, Режим Віші
Сірий — Нейтральні держави
19 листопада 1942 року Червона армія перейшла в контрнаступ під Сталінградом, і до 2 лютого неймовірними зусиллями завдала переломної поразки німецьким військам, внаслідок якої вдалося оточити і розгромити дві німецькі, дві румунські та одну італійську армії; загалом 330 тис. солдатів знищено, близько 92 тис. взято в полон. Це була найбільша наземна битва війни.
Радянський наступ 25 листопада — 20 грудня 1942 р. на центральній ділянці радянсько-німецького фронту (операція «Марс») закінчився невдало.
Німецька окупація України
Питання остаточних легальних форм Райхскомісаріату Україна та правового статусу його мешканців Гітлер залишив неясними. Національні почування українців у Райхскомісаріаті Україна мали підтримувати настільки, наскільки така політика ділила українців та росіян, усуваючи небезпеку спільного протинімецького фронту. Це були головні мотиви, наприклад, для введення в Райхскомісаріаті Україна, поряд з німецькою урядовою мовою, української з винятком російської; карбованця замість рубля тощо. Поза тим політика німецького керівництва ослаблювала та сповільнювала ті потенційні чинники національної свідомості, які могли стати важливою складовою у змаганнях до незалежності взагалі. Ослаблення населення з біологічного погляду вели виморенням голодом, обмеженням санітарно-медичної обслуги, нелюдською поведінкою з вивезеними до Третього Рейху українськими робітниками (приблизно 1,5 млн) і радянськими військовополоненими та масовими екзекуціями різних груп населення за фактичну чи уявну підтримку руху опору.
Жорстокий окупаційний режим призвів до різкого посилення антинімецьких настроїв в Україні. Одним із безпосередніх наслідків стало розгортання на території райхскомісаріату радянського партизанського та українського націоналістичного повстанського рухів. Повстанські і партизанські загони контролювали значну частину території райхскомісаріату і перешкоджали постачанню техніки і продовольства для німецьких військ. Окремі керівники НСДАП мали намір віддати Коха під партійний суд за розладнання надійного тилу, відсутність якого стала однією з головних причин поразки німецьких військ на Східному фронті. Після захоплення радянською армією українських територій «Райхскомісаріат Україна» офіційно ліквідовано 10 листопада 1944.
Тихоокеанський фронт: Перелом
6 травня капітулювало останнє угруповання американських і філіппінських військ на Філіппінах. До кінця травня 1942 року Японська імперія з незначними втратами встановила контроль над Південно-Східною Азією і Північно-Західною Океанією. Американські, британські, голландські та австралійські війська зазнали нищівної поразки, втративши всі свої основні сили в цьому регіоні.
У червні 1942 року відбулася Битва біля атолу Мідвей — великий морський бій в Тихому океані. Перемога флоту США над Об'єднаним флотом Японії стала поворотною точкою у війні на Тихому океані. Японський флот, що втратив 4 важкі авіаносці, 250 літаків та найкращих пілотів, назавжди втратив можливість ефективно діяти поза зонами прикриття берегової авіації. Японія перейшла до оборони (доти вона захопила величезні території у Тихому океані та в Азії — 3,8 млн км².).
Кампанія на Соломонових островах була однією з основних кампаній в Тихоокеанському театрі військових дій під час Другої світової війни.
Кампанія розпочалася з висадки японського десанту та окупації значних територій Британських Соломонових Островів та острова Бугенвіль протягом перших шести місяців 1942 року.
Союзники, оберігаючи свої комунікації та лінії постачань в південній частині Тихого океану, організували контрнаступ у Новій Гвінеї, ізолювали японську базу в Рабаулі та контратакували японців 8 серпня 1942 року на Соломонових островах. Контрнаступ розпочався з висадки в Гуадалканалі і на малих прилеглих островах. Ці висадки потягли за собою кілька битв на суходолі і на морі між противниками, починаючи з десанту в Гуадалканалі і продовжилися кількома сутичками в центральних і північних Соломонах, на острові Нова Джорджія і його околицях, на Бугенвілі. З серпня 1942 року по лютий 1943 року японські та американські війська бились за контроль над островом Гуадалканал з архіпелагу Соломонових островів. У цій битві на виснаження зрештою перемогли США. Необхідність направляти підкріплення на Гуадалканал ослабила японські сили в Новій Гвінеї, що сприяло звільненню острова від японських військ, яке завершилось на початку 1943 року.
18-та японська армія генерала Адаті висадилась в Папуа 21—22 липня 1942, почались бої, відомі як Битва за Кокоду. Японська армія майже вийшла до Порт-Морсбі, однак проблеми під Гуадалканалом змусили командування розпочати відступ. До 23 січня 1943 року австралійці та американці очистили від японців острів, втративши 8500 осіб при дванадцятитисячних японських втратах.
11 травня 1943 року американці розпочали операцію з відвоювання острова Атту. Захисники острова не перешкоджали десантуванню, але окопалися на висотах. 29 травня захисники острова раптово атакували американські позиції у . Після тривалого і запеклого бою всі японці загинули.
Північна Африка
У Північній Африці 23 жовтня британці, якими командував Монтгомері, перейшли в наступ, щоб повернути втрачену територію і знищити німецько-італійські війська в Північній Африці. На початку наступу під Ель-Аламейном Монтгомері мав значну перевагу в силах і засобах над німецько-італійськими військами. Певний час, використовуючи недостатню рішучість британців, Роммелю вдавалося більш ніж на тиждень утримати британців. Але натиск противника все зростав: він вводив у бій все нові й нові сили. У ніч на 3 листопада Роммель був змушений віддати своїм військам наказ про відступ, оскільки всі можливості для подальшого опору були вже вичерпані. 12 листопада, переслідуючи розрізнені сили противника, британці досягли Тобрука та захопили його. Ще більше погіршило ситуацію німецько-італійського блоку те, що 8 листопада 1942 року британо-американське командування розпочало вторгнення до Північно-Західної Африки — операцію «Смолоскип». Британці продовжили свій наступ і 19 листопада знову захопили Бенгазі, а потім, 17 грудня, — Ель-Агейлу.
Друга битва під Ель-Аламейном (23 жовтня — 4 листопада 1942 року) закінчилася повною поразкою німецько-італійської танкової армії (1 листопада 1942 танкову армію «Африка» перейменовано в німецько-італійську танкову армію). Її втрати становили 55 тисяч осіб, 320 танків і приблизно 1 тисячу гармат. Залишки розгромлених під Ель-Аламейном військ Роммеля уникли повного знищення тільки через те, що британці переслідували надто повільно.
8 листопада 1942 року в Марокко висадився великий британо-американський десант. Зламавши слабкий опір військ, підконтрольних вішистському уряду в Алжирі, до кінця листопада, подолавши 900 км, союзники увійшли в Туніс. Німці зі згоди вішиського уряду зайняли неокуповану південну частину Франції і почали перекидати частину своїх військ в Туніс.
Ервін Роммель, через практично повну відсутність постачання, не міг обладнати досить потужні оборонні позиції чи контратакувати, і вирішив відступити до німецького плацдарму в Тунісі. Цю операцію відступу на тисячу миль Роммель провів блискуче, не втративши жодного солдата. 19 лютого 1943 Роммель почав свій останній наступ у Північній Африці. Наприкінці лютого війська нової групи армій завдали поразки американцям в боях на перевалі Кассерін, але на початку березня самі зазнали серйозної невдачі при Ме-Денін.
Тим часом британська армія почала наступ в Лівії. Італо-німецькі війська не змогли утриматися біля Ель-Аламейну і до лютого 1943 року, зазнавши великих втрат, відступили в Туніс. 20 березня об'єднані британо-американські війська перейшли у наступ вглиб території Тунісу. Італо-німецьке командування намагалося евакуювати свої війська в Королівство Італія, однак до того часу королівський військово-морський флот Великої Британії повністю опанував Середземномор'я та перерізав всі шляхи для відступу. 13 травня італо-німецькі війська капітулювали.
Наступ союзників (червень 1943 — травень 1944 року)
Східний фронт
18 січня внаслідок наступу Червоної армії прорвано кільце блокади навколо Ленінграда. Блокада тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року — 872 доби.
Впродовж зимового наступу Червоної армії і наступного контрнаступу вермахту у Східній Україні в центрі радянсько-німецького фронту утворився виступ завглибшки до 150 і шириною до 200 кілометрів, обернений на захід (так звана «Курська дуга»). Німецьке командування вирішило здійснити стратегічну операцію на Курському виступі. Для цього розроблено і в квітні 1943 року затверджено військову операцію під кодовою назвою «Цитадель». Маючи дані про підготовку німецьких військ до наступу, Ставка Верховного Головнокомандування вирішила тимчасово перейти до оборони на Курській дузі і в ході оборонної битви знекровити ударні угрупування ворога і цим створити сприятливі умови для переходу радянських військ у контрнаступ, а потім у загальний стратегічний наступ.
5 липня розпочалася, а 23 серпня завершилася Курська битва. Знищено 30 німецьких дивізій, зокрема 7 танкових (серед яких елітні дивізії військ СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер», «Мертва Голова», «Рейх», «Вікінг»). Почався відступ німецьких військ по всій лінії фронту — їм доводиться залишити Орел, Бєлгород, Новоросійськ. Почалися бої за Білоруську РСР і Українську РСР. У битві за Дніпро ціною величезних військових та щойно мобілізованих цивільних втрат радянська армія зайняла Лівобережну Україну і Кримський півострів.
Наприкінці 1943 — у першій половині 1944 року основні бойові дії проходили на південній ділянці фронту. Німці відступили з території Української РСР. Червона армія зайняла землі Правобережної України, Крим, вийшла до Карпат, вступила на територію Королівства Румунія. Крім того, ЧА посилила наступ у Білоруській РСР (Білоруська операція 1944 р.) та Західній Україні. Радянські війська вийшли до кордонів Східної Пруссії, вступили на землі Польщі, разом із польськими військами продовжили наступ.
- 23-25 квітня відбувся бій під Гурбами — найбільший бій між військами УПА та НКВС. В бою брало участь близько 10 тисяч бійців УПА. Проти повстанців НКВС кинуло 5 бригад солдатів і деякі частини Червоної армії, авіацію, бронепоїзди, 15 легких танків, полк кінноти — всього близько 30 000 солдатів. Літаки використовувалися для розвідки, аби виявити більші скупчення підрозділів УПА.
Британо-американський десант в Королівство Італія
10 липня 1943 року союзники висадилися в Сицилії. Італійські війська здалися майже без бою, а опір союзникам чинив німецький 14-й танковий корпус. 22 липня американські війська захопили місто Палермо, і німці відступили на північний схід острова до Мессинської протоки. До 17 серпня німецькі частини, втративши всю бронетехніку і важке озброєння, переправилися на Апеннінський півострів. Одночасно з висадкою на Сицилії сили «Вільної Франції» висадилися на Корсиці (операція «Везувій»). Поразка італійської армії значно погіршила становище в країні. Зросло невдоволення режимом Муссоліні. Король Віктор Емануїл III вирішив заарештувати Муссоліні і поставити на чолі країни уряд маршала П'єтро Бадольо.
У вересні 1943 року британо-американські війська висадилися на півдні Апеннінського півострова. Бадольо підписав з ними і оголосив про вихід Італії з війни. Однак, скориставшись розгубленістю союзників, Гітлер звільнив Муссоліні (див. Операція «Дуб»), і на півночі країни створено маріонеткову державу Італійська соціальна республіка.
Восени 1943 року війська США та Великої Британії просувалися на північ. 1 жовтня союзники та італійські партизани звільнили Неаполь, до 15 листопада союзники прорвали оборону німців на річці Вольтурно і форсували її. До січня 1944 року союзники досягли німецьких укріплень «Зимової лінії» біля Монте-Кассіно і річки Гарільяно. У січні, лютому й березні 1944 року вони тричі атакували німецькі позиції, щоб прорвати оборону противника на річці Гарільяно й увійти в Рим, але через погіршення погоди (сильні дощі) їм це не вдалося й лінія фронту стабілізувалася до травня. Водночас 22 січня союзники висадили війська в Анціо, південніше Риму. В Анціо німці робили безуспішні контратаки. До травня погода покращилася й 11 травня союзники почали наступ (Битва при Монте-Кассіно), прорвали оборону німецьких військ в Монте-Кассіно і 25 травня з'єдналися з висадженим раніше десантом в Анціо. 4 червня 1944 року союзники звільнили Рим.
Тихоокеанський фронт
З червня і до кінця 1943 року союзні війська після запеклих боїв зайняли острови Гілберта, Соломонові (крім острова Бугенвіль, де бої тривали до кінця війни), західну частину острова Нова Британія та південно-східну частину Нової Гвінеї. У північній частині Тихого океану американські війська в травні-серпні 1943 року повернули Алеутські острови. 22 листопада 1943 року президент США Франклін Рузвельт, прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль та лідер Гоміньдану Чан Кайші зустрілися в Каїрі для обговорення подальшого ходу бойових дій.
З 1 до 23 лютого 1944 року американські війська здобули Маршаллові Острови, з 15 червня до 10 серпня — Маріанські острови та з 15 вересня до 12 жовтня — західну частину Каролінських островів. Боротьба за північну частину Нової Гвінеї тривала з січня до вересня 1944 року. В Бірмі в березні 1944 року японські війська почали наступ на індійський штат Ассам, який після 4-місячних боїв закінчився повним провалом, і союзні війська, перейшовши в контрнаступ, до кінця року зайняли більшу частину Північної Бірми. Японське командування в 1944 році вело активні дії в Республіці Китай, де японці захопили безперервну наземну комунікацію, що зв'язувала північні та південні райони Китаю.
Стратегічні бомбардування Німеччини
У січні 1943 на Касабланкській конференції вирішено розпочати стратегічні бомбардування Німеччини спільними британо-американськими силами. Цілями бомбардувань повинні були стати об'єкти військової промисловості і міста Німеччини. Операція отримала кодову назву .
У липні-серпні 1943 року масованого бомбардування зазнав Гамбург. Першим масованим нальотом на об'єкти в глибині Німеччини став подвійний рейд на Швайнфурт і Регенсбург 17 серпня 1943 року. Підрозділи бомбардувальників виявилися нездатними захистити себе від атак німецьких винищувачів, і втрати виявилися значними (близько 20 %). Такі втрати визнали неприйнятними і 8-ма повітряна армія (США) зупинила повітряні операції над Німеччиною аж до прибуття винищувачів, North American P-51 Mustang, що мали достатню дальність польоту, щоб долетіти до Берліна і назад.
Тегеранська конференція
Швидкий розвиток подій на всіх фронтах, особливо на радянсько-німецькому, вимагав від союзників уточнення та узгодження подальших планів ведення війни. 28 листопада — 1 грудня 1943 року в столиці Ірану Тегерані відбулася конференція глав урядів трьох держав — СРСР, США і Великої Британії. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі. Водночас обговорювали («Декларація про Іран»), про початок СРСР війни з Японською імперією після закінчення війни у Європі й де-факто закріплено за Радянським Союзом право як контрибуцію приєднати до себе після перемоги частину Східної Пруссії.
Розгром Третього Рейху в Європі (червень 1944 — листопад 1944 року)
Західний фронт Третього Рейху
6 червня 1944 року союзні сили після двох місяців відволікаючих маневрів висаджуються в Нормандії. Головну роль у проведенні операції відіграли війська Сполучених Штатів, Великої Британії та Канади.
6 червня 1944 року, у «День Д», операція з висадки західних союзників у Північно-Західній Європі, якою відкрили Другий фронт, розпочалася з наймасштабнішої на той час у світовій історії висадки повітряного десанту із залученням 12 000 літаків, який передував морській десантній операції. Майже 160 000 солдатів союзників одночасно перетнули Ла-Манш та вторглися до Франції.
Протягом 3-х тижнів після захоплення плацдарму концентрувалась певна кількість військ, відтак операція «Кобра» розпочалась завданням з цих плацдармів міцних ударів по всьому фронту для прориву в глибину оборони військ Вермахту. Битва за Нормандію тривала протягом двох місяців, до 24 серпня, коли головні сили противника (6 дивізій) оточено у Фалезькому котлі, а 25 числа звільнено Париж. Операція «Оверлорд» завершилася 31 серпня 1944 форсуванням союзними військами річки Сена. До кінця серпня союзники зосередили майже 3 000 000 особового складу на території континентальної Європи.
У серпні американські і французькі війська висадилися на півдні Франції, звільнили міста Тулон та Марсель. 25 серпня союзники увійшли до Парижа, і звільнили його разом із загонами французького опору.
28 вересня німці почали відходити з території Північної Франції на укріплену лінію Зігфрида. Не зумівши з ходу прорвати її, союзники спробували прорвати її обходом з півночі через Нідерланди. 17 вересня в ході Голландської операції (1944) року в Нідерландах висаджено повітряні десанти. Проте наступ союзників просувався недостатньо швидко і лише до 10 листопада війська 21-ї групи армій очистили гирло річки Шельди і вийшли до Маасу від Граве до гирла.
До кінця 1944 року німцям з великими труднощами вдалось стабілізувати лінію фронту на заході.
Радянський наступ
1 березня 1944 року Ленінград було повністю звільнено від блокади противника. Під час Виборзько-Петрозаводської операції Червона армія розгромила фінські війська в Карело-Фінській РСР, створивши передумови для виходу Фінляндії з війни. Радянські війська захопили міста Виборг і Петрозаводськ, але були зупинені фінами під час боїв при Талі-Іхантала.
23 червня радянські війська перейшли в широкомасштабний наступ на фронті від Балтики до Карпат (операція «Багратіон») на центральній ділянці фронту. Вермахт опинився в катастрофічному становищі під подвійним ударом і почав стрімко відкочуватися на захід. 28 червня радянські війська зайняли Могильов, 3 липня — Мінськ, 13 липня — Вільнюс, 27 липня — Львів. Метою радянських військ був вихід до кордонів Вісла — Нарев. Після важких наступальних боїв 29 липня війська 1-го Українського фронту форсували Віслу в районі Сандомира. Лише на заході Латвійської РСР оточене угруповання німецьких військ змогло протриматися до закінчення війни.
Успіх наступу в Білорусі помітно перевершив усі очікування радянського командування. У результаті двомісячного наступу повністю витіснили німців з Білоруської РСР, відбили частину Прибалтики, визволили східні райони Польщі. Практично повністю розгромили німецьку групу армій «Центр». Крім того, операція поставила під загрозу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dru ga svitova vijna globalnij zbrojnij konflikt sho trivav vid 1 veresnya 1939 roku do 2 veresnya 1945 roku U vijni vzyalo uchast ponad 60 krayin zokrema vsi veliki derzhavi yaki utvorili dva protilezhni vijskovi tabori blok krayin Osi ta antigitlerivsku koaliciyu soyuzniki Bezposerednyu uchast u bojovih diyah brali ponad 100 miljoniv osib Suprotivni derzhavi kinuli vsi ekonomichni promislovi ta naukovi mozhlivosti na potrebi frontu stirayuchi riznicyu mizh civilnimi ta vijskovimi resursami Zagalni lyudski vtrati kolivayutsya mizh 50 j 80 miljonami osib bilshist iz yakih buli meshkancyami Radyanskogo Soyuzu ta Kitayu Druga svitova vijna vidznachilasya chislennimi masovimi vbivstvami i zlochinami proti lyudyanosti nasampered Golokostom strategichnimi kilimovimi bombarduvannyami ta yedinim v istoriyi vijskovim zastosuvannyam yadernoyi zbroyi Svitovi vijni Druga svitova vijna Za godinnikovoyu strilkoyu z livogo verhnogo kuta Britanska pihota na vognevih poziciyah bilya El Alamejna 17 lipnya 1942 Kitajski civilni zhivcem pohovani yaponskimi soldatami Rizanina v Nankini 1937 radyanski vijska v centri Stalingrada Zima 1942 yaponski vinishuvachi A6M2 Zero gotuyutsya zletiti z avianoscya Sokaku dlya napadu na Perl Garbor 7 grudnya 1941 Brandenburzki vorota pislya kapitulyaciyi Tretogo Rejhu Cherven 1945 nimeckij pidvodnij choven U 848 pid chas ataki protichovnovimi litakami soyuznikiv 5 listopada 1943 Za godinnikovoyu strilkoyu z livogo verhnogo kuta Britanska pihota na vognevih poziciyah bilya El Alamejna 17 lipnya 1942 Kitajski civilni zhivcem pohovani yaponskimi soldatami Rizanina v Nankini 1937 radyanski vijska v centri Stalingrada Zima 1942 yaponski vinishuvachi A6M2 Zero gotuyutsya zletiti z avianoscya Sokaku dlya napadu na Perl Garbor 7 grudnya 1941 Brandenburzki vorota pislya kapitulyaciyi Tretogo Rejhu Cherven 1945 nimeckij pidvodnij choven U 848 pid chas ataki protichovnovimi litakami soyuznikiv 5 listopada 1943 Data 1 veresnya 1939 2 veresnya 1945 Misce Yevropa Tihij okean Atlantika Pivdenno Shidna Aziya Kitaj Blizkij Shid Seredzemne more Pivnichna Afrika Afrikanskij Rig Avstraliya Pivnichna Amerika ta Pivdenna Amerika Privid Vazhki dlya Nimeckoyi derzhavi umovi Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 roku nacional socialistichni ideyi i politika A Gitlera politika inshih derzhav naslidki Versalsko Vashingtonskoyi sistemi svitova ekonomichna kriza Rezultat Peremoga antigitlerivskoyi koaliciyi Stvorennya Organizaciyi Ob yednanih Nacij Zaborona i zasudzhennya ideologij fashizmu ta nacizmu Utverdzhennya Spoluchenih Shtativ ta SRSR u sviti yak dvoh superderzhav Zmenshennya roli Velikoyi Britaniyi i Francuzkoyi respubliki v zagalnosvitovij politici Rozkol svitu na dva tabori pochatok Holodnoyi vijni Dekolonizaciya velikih kolonialnih imperij Storoni Antigitlerivska koaliciya Spolucheni Shtati Radyanskij Soyuz z 1941 Velika Britaniya Kitaj inshi krayini FranciyaPolshaKanadaAvstraliyaNova ZelandiyaYugoslaviyaPivdenno Afrikanskij SoyuzDaniyaNorvegiyaNiderlandiBelgiyaLyuksemburgChehoslovachchinaGreciyaBraziliyaMeksikaFinlyandiya z 1944 EfiopiyaMonakoItaliya z 1943 Mongoliya ruhi oporuVilna FranciyaNarodno vizvolna armiya YugoslaviyiArmiya KrajovaUkrayinska Povstanska ArmiyaRadyanski partizaniV yetmin Krayini Osi Nimechchina Italiya 1939 1943 Yaponiya Radyanskij Soyuz 1939 1941 sateliti RumuniyaUgorshinaBolgariyaFinlyandiya 1941 1944 TayilandIrak marionetkovi derzhaviManchzhou goItalijska socialna respublikaRezhim VishiHorvatiyaSlovachchina Komanduvachi Lideri Atlantichnogo paktu Franklin Ruzvelt Josip Stalin z 1941 Vinston Cherchill Chan Kajshi Lideri nacistskogo bloku Adolf Gitler Josip Stalin 1939 1941 Benito Mussolini Imperator Hirohito Vtrati Vijskovi vtrati ponad 16 000 000 Civilni zhertvi Ponad 45 000 000 Zagalna kilkist smertej Ponad 61 000 000 detalnishe Vijskovi vtrati Ponad 8 000 000 Civilni zhertvi Ponad 4 000 000 Zagalna kilkist smertej Ponad 12 000 000 detalnishe Osnovnimi prichinami vijni stali politichni superechnosti porodzheni nedoskonaloyu Versalskoyu sistemoyu ta agresivna ekspansionistska politika nacistskoyi Nimechchini Yaponskoyi imperiyi ta Italiyi 1 veresnya 1939 roku gitlerivski vijska vtorglisya v Polshu 3 veresnya Velika Britaniya ta Franciya ogolosili Nimechchini vijnu Uprodovzh 1939 1941 rokiv zavdyaki seriyi uspishnih vijskovih kampanij ta nizki diplomatichnih zahodiv Nimechchina zahopila bilshu chastinu kontinentalnoyi Yevropi Same todi j Radyanskij Soyuz aneksuvav povnistyu abo chastkovo teritoriyi susidnih yevropejskih derzhav Polshi Rumuniyi Finlyandiyi ta krayin Baltiyi sho vidijshli do jogo sferi vplivu na pidstavi Paktu Molotova Ribbentropa Pislya pochatku bojovih dij u Pivnichnij Africi ta padinnya Franciyi v seredini 1940 roku vijna trivala nasampered mizh krayinami Osi ta Velikoyu Britaniyeyu VPS yakoyi zumili vidbiti nimecki povitryani ataki U cej zhe chas bojovi diyi poshirilis na Balkanskij pivostriv ta Atlantichnij okean Yaponiya okupuvala chastinu Kitayu ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi vzyavshi pid kontrol vazhlivi dzherela sirovini 22 chervnya 1941 roku vijska krayin Osi chiselnistyu 3 5 miljoniv osib vtorglisya v Radyanskij Soyuz mayuchi na meti zavoyuvannya zhittyevogo prostoru v Shidnij Yevropi Vidkrivshi najbilshij v istoriyi suhoputnij front nimecki vijska spershu dovoli shvidko okupuvali zahidni regioni SRSR odnak v bitvi za Moskvu zaznali porazki V cej zhe chas Yaponiya virolomno napala na SShA ta pidkorila zahidnu chastinu Tihogo okeanu Zadlya protistoyannya agresiyi krayin Osi stvoreno Antigitlerivsku koaliciyu 26 krayin v okupovanih krayinah rozgornuvsya ruh oporu U lyutomu 1943 radyanska armiya zdobula peremogu pid Stalingradom U Pivnichnij Africi nimecki ta italijski vijska zaznali porazki pid El Alamejnom Prosuvannya Yaponiyi zupinili sili amerikanciv i avstralijciv u bitvi za Midvej U 1943 roci pislya nizki vijskovih nevdach Gitlera na Shidnomu fronti visadki soyuznikiv u Siciliyi ta Italiyi sho prizvelo do kapitulyaciyi ostannoyi i peremog SShA na Tihomu okeani krayini Osi vtratili iniciativu ta perejshli do strategichnogo vidstupu na vsih frontah U 1944 roci armiyi zahidnih alyantiv vizvolili Zahidnu ta Centralnu Yevropu u toj chas yak radyanski vijska vignali vijska Nimechchini ta okupantiv z vlasnoyi teritoriyi ta krayin Shidnoyi j Pivdenno Shidnoyi Yevropi Protyagom 1944 ta 1945 rokiv Yaponiya zaznala velikih vtrat u materikovij Aziyi u Pivdennomu Kitayi ta Birmi soyuzniki znishili yaponskij flot i zavolodili klyuchovimi ostrovami v zahidnij chastini Tihogo okeanu Nimechchina opinilasya v shilnomu kilci Do kincya kvitnya 1945 roku radyanski vijska zavolodili znachnoyu chastinoyu yiyi teritoriyi zokrema j Berlinom Adolf Gitler vchiniv samogubstvo 8 travnya kerivnictvo Vermahtu pidpisalo Akt pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Cya data vvazhayetsya Dnem peremogi nad nacizmom v Yevropi Pislya opublikuvannya 26 lipnya 1945 Potsdamskoyi deklaraciyi ta vidmovi Yaponiyi kapitulyuvati na yiyi umovah SShA skinuli atomni bombi na mista Hirosimu i Nagasaki 6 i 9 serpnya vidpovidno U serpni 1945 Radyanskij Soyuz rozgornuv bojovi diyi proti Yaponiyi Neminuche vtorgnennya amerikanciv na yaponskij arhipelag a takozh mozhlivist inshih atomnih bombarduvan zmusili kerivnictvo ciyeyi ostrivnoyi krayini zdatisya Akt pro kapitulyaciyu Yaponiyi pidpisali 2 veresnya 1945 roku na bortu linkora Missuri Vijna v Aziyi zakinchilas zakripivshi zagalnu peremogu Antigitlerivskoyi koaliciyi Druga svitova stala najmasshtabnishoyu ta najkrivavishoyu vijnoyu v istoriyi lyudstva velikim perelamom XX stolittya sho dokorinno zminiv politichnu kartu i socialnu strukturu svitu Dlya spriyannya rozvitku mizhnarodnogo spivrobitnictva ta zapobigannya majbutnim konfliktam stvoreno Organizaciyu Ob yednanih Nacij Pislyavoyennij poryadok utverdiv gegemoniyu Spoluchenih Shtativ i Radyanskogo Soyuzu supernictvo yakih prizvelo do utvorennya kapitalistichnogo j socialistichnogo taboriv ta pochatku Holodnoyi vijni Svitovij vpliv yevropejskih derzhav znachno oslab pochavsya proces dekolonizaciyi Aziyi ta Afriki Pered krayinami chiyi galuzi ekonomiki buli znisheni gostro stoyala problema yihnogo vidnovlennya U Yevropi poryad z cim postalo pitannya yevropejskoyi integraciyi yak sposobu podolannya vorozhnechi j stvorennya spilnoyi identichnosti PrichiniPitannya pro prichini Drugoyi svitovoyi vijni zalishayetsya v istorichnij nauci dosit superechlivim i neodnoznachnim Bilshist doslidnikiv viriznyayut taki osnovni prichini Versalsko Vashingtonska sistema sho vstanovila nespravedlivi na dumku deyakih derzhav kordoni sered inshogo nedostatnye vrahuvannya etnichnogo principu ta sistemu ekonomichnih i politichnih vzayemin fashistski ta militaristski derzhavi a takozh ti sho prograli vijnu na choli z Tretim Rejhom Korolivstvom Italiya ta Yaponskoyu imperiyeyu buli nevdovoleni Versalskoyu sistemoyu i pragnuli do novogo pererozpodilu svitu do zahoplennya kolonij dzherel sirovini i rinkiv zbutu yaki todi perebuvali perevazhno pid kontrolem Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi Respubliki SShA i SRSR propaganda SRSR svitovoyi revolyuciyi ta praktichna diyalnist u napryamku yiyi pidgotovki prijnyattya Programi svitovoyi revolyuciyi sprobi eksportu revolyuciyi neefektivnist Ligi Nacij zagostrennya superechnostej mizh velikimi derzhavami cherez gliboku ekonomichnu krizu politika poturannya agresoram yaku provodili Velika Britaniya Francuzka Respublika ta SRSR spodivayuchis vgamuvati yihni apetiti Peredumovi vijni v YevropiTeritorialni vtrati Nimechchini pislya Pershoyi svitovoyi vijni Versalskij mirnij dogovir znachno obmezhiv mozhlivosti Nimeckoyi derzhavi u vijskovij sferi U kvitni travni 1922 roku u misti Rapallo sho na pivnochi Korolivstva Italiya vidbulasya Genuezka konferenciya Osnovnoyu temoyu konferenciyi bula spilna vidmova vid visunennya vimog shodo vidshkoduvannya za zbitki zavdani protyagom bojovih dij u Pershij svitovij vijni Odnim iz rezultativ konferenciyi stalo pidpisannya 16 kvitnya 1922 roku Rapallskogo dogovoru mizh RRFSR i Nimeckoyu derzhavoyu Ugoda peredbachala negajne vidnovlennya u povnomu obsyazi diplomatichnih zv yazkiv mizh RRFSR i Nimeckoyu derzhavoyu Dlya Radyanskoyi Rosiyi ce buv pershij v yiyi istoriyi mizhnarodnij dogovir Dlya Nimeckoyi derzhavi sho do togo u mizhnarodnij politici perebuvala poza zakonom cya ugoda mala principove znachennya oskilki tim samim Nimechchina rozpochala svoye povernennya do viznanih svitovoyu spilnotoyu derzhav Ne menshogo znachennya dlya Nimechchini mali j sekretni domovlenosti pidpisani 11 serpnya 1922 roku zgidno z yakimi Radyanska Rosiya garantuvala postachannya do Nimeckoyi derzhavi strategichnih materialiv i bilsh togo nadavala svoyu teritoriyu dlya virobnictva ta viprobuvannya novih zrazkiv bojovoyi tehniki zaboronenih do rozrobki Versalskim dogovorom 1919 roku 27 lipnya 1928 v Parizhi pidpisano pakt Briana Kelloga ugodu pro vidmovu vid vijni yak znaryaddya nacionalnoyi politiki Pakt mav nabuti chinnosti 24 lipnya 1929 roku 9 lyutogo 1929 do nabuttya paktom chinnosti u Moskvi pidpisano tak zvanij protokol Litvinova Moskovskij protokol pro dostrokove zaprovadzhennya zobov yazan paktu Briana Kelloga mizh SRSR Polskoyu Respublikoyu Rumunskim korolivstvom Estoniyeyu i Latviyeyu 1 kvitnya 1929 do nogo priyednalas Turechchina i 5 kvitnya Litva 25 lipnya 1932 roku Radyanskij Soyuz i Polska Respublika uklali dogovir pro nenapad 1933 roku pislya prihodu do vladi nimeckoyi Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi na choli z Adolfom Gitlerom Tretij Rejh pochinaye ignoruvati usi obmezhennya Versalskogo dogovoru ignoruvannya dogovoru i podalshi diyi Gitlera buli vchineni za zgodi Velikoyi Britaniyi i Francuzkoyi Respubliki rozpochinaye prizov do armiyi i shvidko naroshuye virobnictvo ozbroyen i vijskovoyi tehniki 14 zhovtnya 1933 roku Nimechchina vihodit z Ligi Nacij i vidmovlyayetsya vid uchasti u Zhenevskij konferenciyi z rozzbroyennya 26 sichnya 1934 pidpisuyetsya Ugoda pro nenapad mizh Tretim Rejhom ta Polskoyu Respublikoyu 24 lipnya 1934 roku Nimechchina probuye zdijsniti anshlyus Avstrijskoyi Respubliki inspiruvavshi u Vidni uryadovij zakolot ale zmushena vidmovitis vid svoyih planiv cherez rizku i negativnu poziciyu italijskogo diktatora Benito Mussolini sho vidpraviv do avstrijskogo kordonu 4 diviziyi U 1930 ti roki Italiya provadila ne mensh agresivnu zovnishnyu politiku 3 zhovtnya 1935 roku vona vtorglas do Efiopiyi i do travnya 1936 roku povnistyu yiyi okupuvala V lipni 1936 roku progolosheno Italijsku imperiyu Seredzemne more otrimuye nazvu Nashe more Mare Nostrum tak samo jogo nazivali u Rimskij imperiyi Akt nevipravdanoyi agresiyi viklikaye nezadovolennya zahidnih derzhav i Ligi Nacij Pogirshennya vidnosin iz zahidnimi derzhavami shtovhaye Korolivstvo Italiya na zblizhennya z Tretim Rejhom U sichni 1936 roku Mussolini daye principovu zgodu na aneksiyu nimcyami Avstrijskoyi Respubliki za umovi yihnoyi vidmovi vid ekspansiyi v Adriatici 7 bereznya 1936 roku nimecki vijska uvijshli do Rejnskoyi demilitarizovanoyi zoni Velika Britaniya i Francuzka Respublika ne chinili oporu obmezhivshis formalnim protestom 25 listopada 1936 roku Tretij Rejh i Yaponska imperiya uhvalili Antikominternivskij pakt pro spilnu borotbu z komunizmom 6 listopada 1937 roku do paktu priyednalos Korolivstvo Italiya Vvazhayetsya sho ob yektivni umovi takozh robili SRSR protivnikom Versalskoyi sistemi Vnaslidok vnutrishnoyi krizi sprichinenoyi podiyami Pershoyi svitovoyi vijni Zhovtnevogo perevorotu i gromadyanskoyi vijni riven vplivu krayini na yevropejsku i svitovu politiku suttyevo zmenshivsya Vodnochas posilennya radyanskoyi derzhavi i rezultati zdijsnenoyi industrializaciyi stimulyuvali kerivnictvo SRSR vzhivati zahodi dlya povernennya statusu svitovoyi derzhavi Radyanske kerivnictvo vpravno vikoristovuvalo oficijni diplomatichni kanali nelegalni mozhlivosti Kominternu socialnu propagandu pacifistski ideyi antifashizm dopomogu deyakim zhertvam agresoriv dlya stvorennya imidzhu golovnogo borcya za mir i socialnij progres Politika borotbi za kolektivnu bezpeku stala zovnishnopolitichnoyu taktikoyu Moskvi spryamovanoyu na posilennya vagi SRSR v mizhnarodnih spravah i nedopushennya konsolidaciyi reshti velikih derzhav bez svoyeyi uchasti Odnak Myunhenska ugoda pokazala sho SRSR she dalekij vid togo shob stati rivnopravnim sub yektom yevropejskoyi politiki 23 lyutogo 1927 roku ministr zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi Dzhozef Ostin Chemberlen vimagaye vid SRSR pripiniti vijskovu i politichnu pidtrimku gomindanivsko komunistichnogo uryadu Vidmova SRSR pogirshila vidnosini mizh Velikoyu Britaniyeyu i SRSR Kitajskij nalit na posolstvo SRSR u Pekini 6 kvitnya i obshuk radyansko britanskogo AT Arkos v Londoni 12 travnya britanskoyu policiyeyu nadali konservativnomu uryadu Bolduyina sekretni radyanski dokumenti yaki pidtverdzhuvali pidrivnu diyalnist moskovskogo Kominternu u Velikij Britaniyi i Respublici Kitaj 27 travnya Britaniya rozirvala torgovi i diplomatichni vidnosini z SRSR V radyanskomu Soyuzi ce sprijnyali yak pidgotovku hrestovogo pohodu proti SRSR i stali aktivno gotuvatisya do vijni Mozhlivist napadu koaliciyi kapitalistichnih sil tirazhuvalas oficijnoyu propagandoyu Vijskovi shob mati navchenij mobilizacijnij rezerv pochali aktivno navchati miske naselennya vijskovim specialnostyam rozpochalos masove navchannya parashutizmu aviamodelizmu tosho Gidnim vvazhalosya sklasti normi GTO gotovij do praci i oboroni zdobuti za vluchnu strilbu znachok Voroshilovskij strilec Razom z novim titulom ordenonosec z yavilos takozh prestizhne zvannya znachkist Velika Britaniya vidnovila diplomatichni vidnosini z SRSR 1929 roku Vnaslidok dosyagnenih Rapallskih domovlenostej i sekretnih domovlenostej tak zvanij Dogovir Radeka fon Sekta v Lipecku 1925 roku stvoreno Lipeckij aviacentr de nimecki instruktori navchali radyanskih i nimeckih kursantiv Pid Kazannyu 1929 roku stvoreno centr pidgotovki komandiriv tankovih z yednan v yakomu nimecki instruktori takozh navchali nimeckih i radyanskih kursantiv Dlya nimeckoyi storoni za chas funkcionuvannya shkoli pidgotovleno 30 oficeriv rejhsveru V 1926 1933 rokah u Kazani takozh viprobuvalis nimecki tanki nimci dlya sekretnosti nazivali yih traktorami U Volsku stvorili centr dlya navchannya vikoristannya himichnoyi zbroyi ob yekt Tomka 1933 roku pislya prihodu do vladi Gitlera vsi ci shkoli zakrili 11 sichnya 1939 roku likvidovano Narkomat oboronnoyi promislovosti zamist nogo stvoreno Narodnij komisariat boyepripasiv SRSR Narodnij komisariat ozbroyen Narkomat sudnobudivelnoyi promislovosti Narkomat aviacijnoyi promislovosti Vsi narkomati viroblyali lishe vijskovu produkciyu V 1940 mu roci v SRSR stali posilyuvati rezhim praci i zbilshuvati trivalist robochogo dnya robitnikiv i sluzhbovciv Usi derzhavni kooperativni ta gromadski pidpriyemstva j ustanovi perevedeli z shestidennogo na semidennij robochij tizhden vvazhayuchi somij den nedilyu dnem vidpochinku Zhorstkishoyu stala vidpovidalnist za proguli Pid zagrozoyu tyuremnogo uv yaznennya zaboronyalis zvilnennya i perehid v inshu organizaciyu bez dozvolu direktora V armiyi pospihom prijmayut na ozbroyennya i pochinayut masovij vipusk novogo vinishuvacha Yak 1 navit ne zakinchivshi derzhviprobuvan 1940 ce rik osvoyennya u virobnictvi najnovishih tankiv T 34 dopracyuvannya gvintivki SVT i prijnyattya na ozbroyennya pistoleta kulemeta PPSh zrazka 1941 U 1940 roci zbrojni sili SRSR mali 243 tanki KV i 115 T 34 Lishe u pershij polovini 1941 roku vigotovleno 393 KV ta 1110 T 34 Vizrivannya Drugoyi svitovoyi vijniKolonialni volodinnya stanom na 1936 r Druga italo efiopska vijna Dokladnishe Druga italo efiopska vijna Bez ogoloshennya vijni 3 zhovtnya 1935 roku Korolivstvo Italiya napalo na Efiopiyu Pidsumkom vijni stala aneksiya Efiopiyi j progoloshennya razom z Italijskoyu Eritreyeyu ta Italijskim Somali koloniyi Italijska Shidna Afrika Cya vijna pokazala nespromozhnist Ligi Nacij chlenami yakoyi buli Korolivstvo Italiya j Efiopiya vregulovuvati mizhnarodni konflikti U cij vijni italijski vijska shiroko zastosovuvali zaboronenu himichnu zbroyu iprit i fosgen Ruyini Gerniki pislya bombarduvan nimeckoyu aviaciyeyu Gromadyanska vijna v Ispaniyi Dokladnishe Gromadyanska vijna v Ispaniyi Naprikinci 1935 roku aktivizuvav svoyu diyalnist Narodnij front Ispaniyi kerovanij komunistami V lyutomu 1936 roku partiyi Narodnogo frontu peremogli na viborah v kortesi parlament i stvorili respublikanskij uryad yedinogo frontu Predstavniki pravih sil i vijskovogo komanduvannya na choli z generalom Franko pochali gotuvati vijskovij perevorot Antiuryadovij zakolot nacionalistichnih sil 17 lipnya 1936 roku stav pochatkom gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Dovgotrivalomu ta krivavomu harakteru gromadyanskoyi vijni spriyala intervenciya SRSR na boci uryadovih sil ta Tretogo Rejhu j Korolivstva Italiya na boci pravih sil Tretij Rejh ta SRSR vikoristovuvali poserednicku vijnu dlya perevirki svoyeyi zbroyi ta taktiki U berezni 1939 roku p yata kolona v Madridi za pidtrimki britanskoyi j francuzkoyi agenturi vchinila perevorot Madrid zahopili zakolotniki respubliku povalili 2 kvitnya 1939 roku SShA oficijno viznali frankistskij uryad Vijna zakinchilas vstanovlennyam avtoritarnogo diktatorskogo rezhimu generala Franko Yaponske vtorgnennya do Kitayu Dokladnishe Yaponsko kitajska vijna 1937 1945 Yaponskij Imperator Sova Hirohito Kitajska kulemetna tochka Bitva za Shanhaj 1937 r Incident na mostu Lugoucyao nepodalik vid Pekina 7 lipnya 1937 roku stav pochatkom drugoyi yaponsko kitajskoyi vijni Pislya seriyi provalnih peregovoriv mizh Respublikoyu Kitaj ta Yaponskoyu imperiyeyu 26 lipnya 1937 roku Yaponiya pochala povnomasshtabni bojovi diyi 8 serpnya 8 listopada vidbulas pid chas yakoyi chislenni yaponski desanti u skladi 3 go ekspedicijnogo korpusu Macui Ivane za intensivnoyi pidtrimki z morya ta povitrya zahopili misto nezvazhayuchi na silnij opir kitajciv 13 grudnya zahopleno Nankin uryad evakuyuvavsya u misto Hankou Yaponska armiya 5 dniv virizala v misti civilne naselennya zaginulo 50 tisyach osib Vnaslidok bitvi za Nankin kitajska armiya vtratila vsi tanki artileriyu aviaciyu ta vijskovo morskij flot U chervni lipni 1938 roku kitajci zupinili strategichnij nastup yaponciv na Hankou cherez Chzhenchzhou zrujnuvavshi grebli sho ne davali rozlitisya richci Huanhe Pri comu zaginulo bezlich yaponskih soldativ bagato tankiv vantazhivok ta garmat opinilosya pid vodoyu abo zagruzlo v bagnyuci Z listopada 1938 roku Yaponska imperiya virishuye zminiti strategiyu aktivnoyi borotbi strategiyeyu visnazhennya Yaponska imperiya obmezhuyetsya lishe lokalnimi operaciyami na fronti ta perehodit do posilennya politichnoyi borotbi Politichna karta svitu Aziatsko tihokeanskogo regionu 1939 rik Radyansko yaponski prikordonni konflikti Dokladnishe Radyansko yaponski prikordonni konflikti 9 lipnya 1938 roku radyanski vijska stali pidtyaguvatisya do kordonu z Manchzhuriyeyu 11 lipnya yaponski gazeti opublikuvali povidomlennya pro porushennya radyanskimi prikordonnikami kordonu Manchzhuriyi a 12 lipnya prikordonniki zahopili sopku Zaozernu yaka perebuvala na teritoriyi marionetkovoyi derzhavi Uryad Manchzhurskoyi derzhavi 14 lipnya 1938 roku zayaviv protest pro porushennya svogo kordonu Pislya cih podij neminuchim stav zbrojnij konflikt 29 lipnya yaponski vijska perejshli kordon SRSR Boyi trivali do 11 serpnya 1938 roku i zakinchilisya povnim rozgromom yaponskih vijsk na radyanskij teritoriyi U travni 1939 roku na dopomogu Mongolskij Narodnij Respublici yaka borolasya proti Yaponskoyi imperiyi vidpovidno do radyansko mongolskogo dogovoru pro vzayemodopomogu SRSR napravilo vijska v MNR pid komanduvannyam komkora Zhukova U zapeklih boyah bilya richki Halhin Gol radyanski i mongolski vijska rozgromili yaponski vijskovi chastini U serpni 1939 roku Yaponska imperiya viznala svoyu porazku Rozgrom yaponskoyi armiyi na Halhin Goli stav provalom desyatilitnogo yaponskogo zovnishnopolitichnogo kursu spryamovanogo na rozv yazannya vijni z SRSR i zigrav virishalnu rol u nenapadi Yaponskoyi imperiyi na SRSR Yevropejski ugodi ta okupaciyi Dokladnishe Anshlyus Politika umirotvorennya Myunhenska ugoda Nimecka okupaciya Chehoslovachchini ta Pakt Molotova Ribbentropa Chemberlen Daladye Gitler Mussolini ta Chiano pered pidpisannyam Myunhenskoyi ugodi Josip Stalin ta Joahim fon Ribbentrop Moskva 23 serpnya 1939 roku U berezni 1938 roku Tretij Rejh priyednav do sebe Avstrijsku Respubliku div Anshlyus Gorti Miklosh Benito Mussolini ta Adolf Gitler 1937 rik Edvard Benesh 30 veresnya 1938 roku britanskij prem yer ministr Chemberlen i Gitler pidpisali deklaraciyu pro nenapad i mirne vregulyuvannya superechok mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Tretim Rejhom ugodu vidomu v SRSR yak Myunhenska zmova 1938 roku Chemberlen trichi zustrichavsya z Gitlerom a pislya zustrichi v Myunheni povernuvsya dodomu zi svoyeyu znamenitoyu zayavoyu Ya priviz vam mir Faktichno cya ugoda ukladena bez uchasti Chehoslovackoyi Respubliki prizvela do yiyi rozpodilu Tretim Rejhom za uchasti Ugorskogo korolivstva i Polskoyi Respubliki Vvazhayetsya prikladom zadobrennya agresora sho tilki sponukalo jogo do dalshogo poshirennya svoyeyi agresivnoyi politiki i stalo odniyeyu z prichin pochatku Drugoyi svitovoyi vijni U zhovtni 1938 roku za Myunhenskoyu ugodoyu Tretij Rejh aneksuvav Sudetsku oblast sho nalezhala Chehoslovackij Respublici Zgodu na cej akt dali Velika Britaniya ta Francuzka Respublika pri comu dumka samoyi Chehoslovackoyi Respubliki do uvagi ne bralas Radyanskij Soyuz takozh ne vzhiv zahodiv peredbachenih dogovorami z Francuzkoyu Respublikoyu i Chehoslovackoyu Respublikoyu 1935 roku dokladnishe div Okupaciya Sudetiv 6 grudnya 1938 roku Zhorzh Bonne ministr zakordonnih sprav Francuzkoyi Respubliki i Joahim fon Ribbentrop ministr zakordonnih sprav Tretogo Rejhu pidpisali franko nimecku deklaraciyu Pid chas peregovoriv Zhorzh Bonne zayaviv Zalishte nam nashu kolonialnu imperiyu i todi Ukrayina bude vashoyu 15 bereznya 1939 roku Tretij Rejh porushiv ugodu i okupuvav Chehoslovacku Respubliku Na cheskij teritoriyi stvoryuyetsya protektorat Bogemiyi i Moraviyi nim Protektorat Bohmen und Mahren stand Ugorske korolivstvo i Polska Respublika berut uchast u rozpodili Chehoslovackoyi Respubliki Ugorshina zahopila pivdenni rajoni Slovachchini z perevazhno ugorskim naselennyam a Karpatska Ukrayina sho progolosila nezalezhnist togo zh dnya do kincya travnya pislya tyazhkih boyiv ugorskih vijsk z miscevim opolchennyam povnistyu okupovana vijskami admirala Gorti na okolici mista Cheski Tishin vstupayut polski vijska dokladnishe div Ugorsko ukrayinska vijna 1939 24 lyutogo 1939 do Antikominternivskogo paktu priyednalas Ugorshina 27 bereznya Ispaniya de do vladi pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni prijshov Fransisko Franko Do cogo agresivni diyi Tretogo Rejhu ne zustrichali znachnogo oporu z boku velikih yevropejskih krayin Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi Respubliki Radyanskogo Soyuzu Velika Britaniya ta Franciya ne navazhuvalis rozpochati vijnu i namagalis vryatuvati sistemu Versalskogo dogovoru rozumnimi na yihnyu dumku postupkami tak zvana politika zamirennya agresora Odnak pislya porushennya Gitlerom Myunhenskoyi ugodi v oboh krayinah vse bilshe pochinayut usvidomlyuvati neobhidnist zhorstkishoyi politiki i na vipadok podalshoyi agresiyi Tretogo Rejhu Velika Britaniya ta Francuzka Respublika dayut vijskovi garantiyi Polskij Respublici 7 kvitnya Korolivstvo Italiya napalo na albanskij port Durazzo Nastupnogo dnya italijski vijska uvijshli do stolici Albaniyi Tirani Pislya zahoplennya Korolivstvom Italiya Albaniyi 7 12 kvitnya 1939 roku taki zh garantiyi otrimuyut Rumunske korolivstvo Turechchina i Grecke korolivstvo V period politichnoyi krizi 1939 roku v Yevropi utvorilis dva vijskovo politichni bloki britano francuzkij i nimecko italijskij kozhen z nih buv zacikavlenij v ugodi z SRSR Pid chas zustrichi naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni 11 serpnya 1939 roku iz Verhovnim komisarom Ligi Nacij u Dancigu Karlom Burkhardtom A Gitler skazav jomu pro metu vijni Vse sho ya roblyu spryamovane suproti Rosiyi yaksho Zahid zanadto durnij i zanadto slipij shob zrozumiti ce ya budu zmushenij porozumitisya z rosiyanami rozbiti Zahid a potim pislya jogo porazki usima zibranimi silami vistupiti proti Radyanskogo Soyuzu Meni potribna Ukrayina shob nihto znovu yak pid chas ostannoyi vijni ne goloduvav u nas Originalnij tekst nim Alles was ich unternehme ist gegen Russland gerichtet wenn der Westen zu dumm und zu blind ist um dies zu begreifen werde ich gezwungen sein mich mit den Russen zu verstandigen den Westen zu schlagen und dann nach seiner Niederlage mich mit meinen versammelten Kraften gegen die Sowjetunion wenden Ich brauche die Ukraine damit man uns nicht wieder wie im letzten Krieg aushungert 15 serpnya 1939 posol Nimechchini v SRSR fon Shulenburg zachitav Molotovu poslannya ministra zakordonnih sprav Tretogo Rejhu Ribbentropa de vin vislovlyuvav gotovnist osobisto pributi do Moskvi dlya z yasuvannya nimecko rosijskih vidnosin Togo zh dnya do RSChA nadsilayutsya direktivi pro rozgortannya dodatkovih 56 divizij do vzhe nayavnih 96 19 serpnya 1939 roku u Berlini pidpisano torgivelno kreditnu ugodu mizh Tretim Rejhom i Radyanskim Soyuzom Povidomlennya pro cyu podiyu z yavilos u radyanskij presi 21 serpnya Radyanska storona pripinila britano franko radyanski peregovori u Moskvi 21 serpnya Gitler pishov na bezprecedentnij krok vin osobisto zvernuvsya do Stalina Gitler nadislav Stalinu telegramu u yakij oficijno prijnyav zaproponovanij Molotovim proyekt paktu pro nenapad a takozh zayaviv pro gotovnist obgovoriti dodatkovij protokol U telegrami bula propoziciya prijnyati rajhsministra Ribbentropa ne piznishe 23 serpnya Vidpovid Stalina u yakij vin prijmav usi propoziciyi Gitlera vruchili poslu Nimechchini cherez dvi godini 23 serpnya 1939 roku v Moskvi SRSR pidpisuye z Tretim Rejhom dogovir pro nenapad V sekretnomu dodatkovomu protokoli peredbachavsya rozpodil sfer interesiv u Shidnij Yevropi vklyuchno z pribaltijskimi derzhavami i Polsheyu Pakt ukladenij mizh dvoma totalitarnimi rezhimami komunistichnim Radyanskim Soyuzom i nacional socialistichnoyu Nimechchinoyu prizviv do vibuhu Drugoyi svitovoyi vijni Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni veresen 1939 cherven 1941 roku Hid Drugoyi svitovoyi vijni u Yevropi u viglyadi animaciyi Vtorgnennya do Polshi Dokladnishe Polska kampaniya 1939 Vtorgnennya SRSR do Polshi Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel ta Radyanska aneksiya zahidnobiloruskih zemel Edvard Ridz Smigli golovnokomanduvach polskoyi armiyi 1939 r Spilnij parad nimeckogo Vermahtu ta radyanskoyi Chervonoyi armiyi 23 veresnya 1939 roku v Bresti U centri G Guderian i S Krivosheyin 1 veresnya 1939 roku Tretij Rejh ta Slovacka respublika rozpochali vijskovu operaciyu proti Polskoyi Respubliki U vidpovid Velika Britaniya i Francuzka Respublika a slidom za nimi j zalezhni vid nih krayini zgidno z poperednimi domovlenostyami z polskim uryadom 3 veresnya 1939 roku ogolosili vijnu Tretomu Rejhu z lokalnogo konfliktu mizh Nimechchinoyu ta Polskoyu Respublikoyu vijna pererosla u svitovu Privodom dlya napadu na Polshu bula inscenovana specsluzhbami Tretogo Rajhu Glyajvicka provokaciya 31 serpnya 1939 roku Nastup nimeckih vijsk rozvivavsya za planom Polski vijska viyavilisya slabkoyu vijskovoyu siloyu porivnyano z uzgodzheno diyuchimi tankovimi z yednannyami ta lyuftvaffe Na Zahidnomu fronti soyuzni britano francuzki vijska ne proyavlyali aktivnosti div Divna vijna Tilki na mori vijna pochalasya odrazu 3 veresnya nimeckij pidvodnij choven U 30 bez poperedzhennya napav na britanskij pasazhirskij lajner Ateniya 5 veresnya SShA i Yaponska imperiya ogoloshuyut pro svij nejtralitet u yevropejskij vijni 17 veresnya u konflikt vtrutivsya Radyanskij Soyuz Radyanska armiya perejshla kordon Polskoyi Respubliki i rozpochala bojovi diyi proti polskoyi armiyi Z oglyadu na rozporyadzhennya Radyanskogo uryadu vijska Ukrayinskogo i Biloruskogo frontiv vikonuyuchi nakaz Golovnogo Komanduvannya 17 veresnya perejshli kordon kolishnoyi polskoyi derzhavi shob vzyati pid svij zahist zhittya i majno naselennya Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusiyi Strimkim natiskom chastini Chervonoyi Armiyi rozgromili polski vijska vikonavshi u korotkij termin svij obov yazok pered Radyanskoyu Batkivshinoyu lt gt U boyah z polskimi vijskami nashi vijskovi chastini pokazali ne tilki visoki tempi marshu i manevrovist ale voni proyavili takozh visoku doblest geroyizm iniciativu bezmezhnu viddanist svoyij Batkivshini i velikij spravi Lenina Stalina Vizvolnij pohid Chervonoyi Armiyi uvijde v istoriyu nashogo narodu yak odna z chudovih storinok Originalnij tekst ros V silu rasporyazheniya Sovetskogo pravitelstva vojska Ukrainskogo i Belorusskogo frontov vypolnyaya prikaz Glavnogo Komandovaniya 17 sentyabrya pereshli granicu byvshego polskogo gosudarstva chtoby vzyat pod svoyu zashitu zhizn i imushestvo naseleniya Zapadnoj Ukrainy i Zapadnoj Belorussii Stremitelnym natiskom chasti Krasnoj Armii razgromili polskie vojska vypolniv v korotkij srok svoj dolg pered Sovetskoj Rodinoj lt gt V boyah s polskimi vojskami nashi voinskie chasti pokazali ne tolko vysokie tempy marsha i manevrennost no oni proyavili takzhe vysokuyu doblest geroizm iniciativu bezzavetnuyu predannost svoej Rodine i velikomu delu Lenina Stalina Osvoboditelnyj pohod Krasnoj Armii vojdet v istoriyu nashego naroda kak odna iz zamechatelnyh stranic Vidpovidno do tayemnoyi ugodi z Tretim Rejhom SRSR okupuvav shidni voyevodstva Polskoyi Respubliki zemli Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi 28 veresnya nimci uvijshli do Varshavi Cogo zh dnya v Moskvi pidpisano Dogovir pro druzhbu ta kordoni mizh SRSR ta Nimechchinoyu yakij vstanoviv liniyu rozmezhuvannya mizh nimeckimi i radyanskimi vijskami na teritoriyi kolishnoyi Polskoyi Respubliki priblizno po liniyi Kerzona 6 zhovtnya kapitulyuvali ostanni pidrozdili polskoyi armiyi Rezultatom kampaniyi stav rozgrom polskih zbrojnih sil evakuaciya polskogo uryadu i zalishkiv jogo armiyi za kordon Vidpovidno do sekretnogo dopovnennya do Dogovoru pro nenapad mizh Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom teritoriyu Polshi podileno mizh Tretim Rejhom ta SRSR a takozh Slovackoyu Respublikoyu i Litvoyu Ostannya ne voyuvala ale 10 zhovtnya 1939 roku pidpisala z SRSR Dogovir pro vzayemodopomogu zgidno z yakim litovskij uryad dav zgodu na dislokaciyu na svoyij teritoriyi chastin Chervonoyi armiyi ta otrimav vid Radyanskogo Soyuzu chastinu kolishnih polskih zemel Vilensku oblast Chervona armiya okupuvala shidnu chastinu Polshi zemli Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi Piznishe Zahidna Ukrayina 1 listopada 1939 roku i Zahidna Bilorus 2 listopada 1939 roku uvijshli do skladu SRSR formalno do URSR ta BRSR vidpovidno Bitva za Atlantiku Dokladnishe Bitva za Atlantiku 1939 1945 Pozhezha na linkori admiral graf Shpee pid chas jogo zatoplennya v girli La Plati Nezvazhayuchi na vidmovu vid mirnoyi konferenciyi Velika Britaniya ta Francuzka Respublika z veresnya 1939 po kviten 1940 roku prodovzhuvali pasivnu vijnu bez zhodnih sprob nastupu tomu cej etap vijni nazivayut Sidyacha abo Divna vijna Aktivni bojovi diyi vidbuvalisya lishe na morskih komunikaciyah She do vijni nimecke komanduvannya napravilo v Atlantichnij okean 2 linkori i 18 pidvodnih chovniv yaki z pochatkom vijskovih dij rozpochali napadi na torgovelni sudna Velikoyi Britaniyi i soyuznih yij krayin Z veresnya po gruden 1939 roku Velika Britaniya vtratila vid udariv nimeckih pidvodnih chovniv 114 suden a 1940 roku 471 sudno nimci zh 1939 roku pozbulisya lishe 9 pidvodnih chovniv Udari po morskih komunikaciyah Velikoyi Britaniyi prizveli do vtrati do lita 1941 roku 1 3 tonnazhu britanskogo torgovelnogo flotu i stvorili serjoznu zagrozu ekonomici krayini 23 zhovtnya nimeckij vijskovij korabel Dojchland priviv do Murmanska perehoplenij v Atlantici amerikanskij paroplav refrizherator Siti of Flint z nimeckoyu komandoyu na bortu Ce sprichinilo skandal SShA mali vsi pidstavi ogolositi SRSR vijnu chi prinajmni rozirvati vsi vidnosini ale ne zrobili cogo Vzagali za domovlenistyu z Kremlem nimecki paroplavi mogli hovatisya vid britanskogo flotu u Murmansku i tam u veresni zhovtni zibralosya blizko 40 nimeckih suden sered yakih odin iz najbilshih i najshvidshih transatlantichnih lajneriv Bremen zdatnij shvidko perekidati diviziyi na veliki vidstani U zhovtni rozshireno j rozbudovano nadanu Rejhu na Kolskomu pivostrovi vijskovo morsku bazu Teriberka na shid vid Murmanska nimecka nazva Basis Nord yaka doti mogla prijmati tilki pidvodni chovni Radyansko finska vijna Dokladnishe Radyansko finska vijna Teritorialni pridbannya SRSR za rezultatami Radyansko finskoyi vijni Marshal Karl Gustav Mannergejm V hodi radyansko finskih peregovoriv 1938 1939 rokiv SRSR namagavsya domogtisya vid Finlyandiyi peredachi chastini Karelskogo pereshijka peredacha cih teritorij rozrivala liniyu Mannergejma na najgolovnishomu viborzkomu napryamku a takozh peredachi v orendu kilkoh ostroviv i chastini pivostrova Hanko Gangut pid vijskovi bazi proponuyuchi natomist teritoriyu v Kareliyi zagalnoyu plosheyu udvichi bilshe nizh ta yaku vimagav u Finlyandiyi Finlyandiya ne bazhayuchi jti na postupki i brati na sebe zobov yazannya vijskovogo harakteru napolyagala na ukladenni torgovoyi ugodi i zgodi na remilitarizaciyu Alandskih ostroviv 30 listopada 1939 roku SRSR napav na Finlyandiyu rozpochavshi radyansko finsku vijnu 14 grudnya za rozv yazannya vijni SRSR viklyucheno z Ligi Nacij Pid chas rozglyadu pitannya shodo viklyuchennya SRSR z Ligi Nacij z 52 derzhav chleniv Ligi 12 svoyih predstavnikiv na konferenciyu vzagali ne prislali a 11 ne golosuvali Z grudnya po lyutij 15 radyanskih strileckih divizij neodnorazovo probuvali prorvati liniyu Mannergejma sho yiyi oboronyali 15 pihotnih divizij finiv prote velikih uspihiv u comu ne dosyagli Nevdacheyu u Suomussalmi zakinchuyetsya sproba rozrizati teritoriyu Finlyandiyi i vijti na Oulu Nadali jshlo bezperervne naroshuvannya sil Chervonoyi armiyi na vsih napryamkah Na pochatku bereznya 1940 roku radyanski vijska prorvali Liniyu Mannergejma i zahopili 3 4 Viborga 13 bereznya 1940 roku v Moskvi pidpisano mirnij dogovir mizh Finlyandiyeyu ta SRSR zgidno z yakim kordon SRSR na Karelskomu pereshijku v rajoni Leningrada i Murmanskoyi zaliznici peresunuto v bik Finlyandiyi i na pivnichnij zahid z 32 do 150 km do SRSR vidijshli deyaki ostrovi u Finskij zatoci Zavdyaki comu utvorilasya dilyanka kordonu SRSR z Norvegiyeyu v rajoni m Petsamo Pechenga Formalno bilshist istoriografichnih prac radyansko finsku vijnu ne vklyuchayut do skladu Drugoyi Svitovoyi a rozglyadayut okremo Vijskovi diyi v Yevropi 1940 rik Yevropejskij blickrig Dokladnishe Operaciya Vezeryubung ta Francuzka kampaniya 1940 Morska bitva bilya norvezkogo uzberezhzhya 10 kvitnya 1940 Nimecki vijska na vulicyah Parizha 9 kvitnya 1940 roku Tretij Rejh vtorgayetsya v Daniyu ta Norvegiyu Operaciya Vezeryubung U Daniyi nimci morskimi i povitryanimi desantami bezpereshkodno zajmayut vsi najvazhlivishi mista i za kilka godin znishuyut dansku aviaciyu Pid zagrozoyu bombarduvan civilnogo naselennya danskij korol Kristian X zmushenij pidpisati kapitulyaciyu i nakazuye armiyi sklasti zbroyu U Norvegiyi nimci 9 10 kvitnya zahoplyuyut golovni norvezki porti Oslo Trongejm Bergen Narvik 14 kvitnya Britano francuzkij desant visadzhuyetsya pid Narvikom 16 kvitnya u Namsusa 17 kvitnya v Ondalsnese 19 kvitnya soyuzniki rozgortayut nastup na Trongejm ale zaznayut nevdachi i na pochatku travnya zmusheni vivesti svoyi sili z centralnoyi Norvegiyi Pislya nizki boyiv za Narvik soyuzniki na pochatku chervnya takozh evakuyuyutsya z pivnichnoyi chastini krayini 10 chervnya 1940 roku kapitulyuyut ostanni chastini norvezkoyi armiyi Norvegiya opinyayetsya pid upravlinnyam nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi rejhskomisariat Daniya ogoloshena nimeckim protektoratom zmogla zberegti chastkovu samostijnist u vnutrishnih spravah Pislya okupaciyi Daniyi britanski ta amerikanski vijska shob ne dopustiti vtorgnennya Nimechchini v danski nekontinentalni volodinnya okupuvali yiyi zamorski teritoriyi sho mali vazhlive strategichne znachennya Farerski ostrovi Islandiyu ta Grenlandiyu div Farerski ostrovi u Drugij svitovij vijni Vtorgnennya v Islandiyu 1940 Grenlandiya v Drugij svitovij vijni 10 travnya Vinston Cherchill stav prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi Centr Rotterdama pislya nimeckih bombarduvan 10 travnya 1940 roku Nimechchina perervala divnu vijnu pochavshi shvidkij i aktivnij nastup na Belgiyu Niderlandi ta Lyuksemburg uvivshi do cih krayin 135 divizij Cej nastup stav klasichnim prikladom shvidkoyi vijni Blickrig nim Blitzkrieg vnaslidok yakoyi Nimechchina okupuvala Norvegiyu Daniyu Belgiyu Lyuksemburg Niderlandi pivnichni ta centralni rajoni Franciyi Persha grupa soyuznih armij visuvayetsya na teritoriyu Belgiyi ale ne vstigaye dopomogti gollandcyam oskilki nimecka grupa armij B strimko nastupaye v pivdennih Niderlandah i vzhe 12 travnya zahoplyuye Rotterdam 15 travnya Niderlandi kapitulyuyut U Belgiyi nimecki desantniki 10 travnya zahoplyuyut mosti cherez kanal Alberta sho daye mozhlivist velikim nimeckim tankovim silam forsuvati jogo do pidhodu soyuznikiv i vijti na Belgijsku rivninu 17 travnya zahopleno Bryussel Ale golovnogo udaru zavdala grupa armij A Okupuvavshi 10 travnya Lyuksemburg tri tankovi diviziyi Guderiana peretinayut pivdenni Ardenni i 14 travnya perepravlyayutsya cherez richku Maas zahidnishe Sedana Odnochasno tankovij korpus Gota prorivayetsya cherez pivnichni Ardenni i 13 travnya forsuye richku Maas na pivnich vid Dinana Nimecka tankova armiya virushaye na zahid Zapiznili ataki francuziv dlya yakih udar nimciv cherez Ardenni viyavlyayetsya povnoyu nespodivankoyu ne v zmozi strimati yiyi 16 travnya chastini Guderiana dosyagayut Uazi 20 travnya voni vihodyat do uzberezhzhya Pa de Kale poryad z Abvilem i povertayut na pivnich v til soyuznih armij 28 britano franko belgijskih divizij potraplyayut v otochennya Sproba francuzkogo komanduvannya organizuvati 21 23 travnya kontrudar bilya Arrasa mogla buti uspishnoyu ale Guderian cinoyu majzhe povnistyu znishenogo tankovogo bataljonu zupinyaye jogo 22 travnya Guderian vidrizaye soyuznikam shlyah vidstupu do Buloni 23 travnya do Kale i vihodit do Gravlina za 10 km vid Dyunkerka ostannogo portu cherez yakij britano francuzki vijska mogli evakuyuvatisya prote 24 travnya vin zmushenij zupiniti nastup na dvi dobi za osobistim nakazom Gitlera Divo pid Dyunkerkom za inshoyu versiyeyu prichinoyu zupinki buv ne nakaz Gitlera a vhid tankiv u zonu diyi korabelnoyi artileriyi britanskogo flotu yaka mogla rozstrilyuvati yih praktichno bezkarno Perepochinok dozvolyaye soyuznikam zmicniti oboronu Dyunkerka i pochati operaciyu Dinamo z evakuaciyi svoyih sil morem 26 travnya nimecki vijska prorvali belgijskij front v Zahidnij Flandriyi i 28 travnya Belgiya vsuperech vimogam soyuznikiv kapitulyuvala Togo zh dnya bilya Lillya nimci otochuyut velike francuzke ugrupovannya yake zdayetsya v polon 31 travnya Chastina francuzkih vijsk i majzhe vsya britanska armiya 224 tis vivezeno na britanskih korablyah cherez Dyunkerk Nimci zahoplyuyut vsyu britansku ta francuzku artileriyu i bronetehniku transportni zasobi kinuti soyuznikami pri vidstupi Pislya Dyunkerka Britaniya opinilasya praktichno bezzbrojnoyu hocha i zberegla osobovij sklad armiyi 5 chervnya nimecki vijska pochali nastup na dilyanci Lan Abbevil Sprobi francuzkogo komanduvannya spishno zalatati proriv v oboroni nepidgotovlenimi diviziyami bezuspishni Francuzi prograyut odin bij za inshim Oborona francuziv rozpadayetsya i komanduvannya spishno vidvodit vijska na pivden 10 chervnya Korolivstvo Italiya ogolosilo vijnu Velikij Britaniyi ta Francuzkij Respublici Italijski vijska vtorglis u pivdenni rajoni Franciyi odnak daleko prosunutisya ne zmogli Togo zh dnya francuzkij uryad evakuyuvavsya z Parizha 11 chervnya Kanada ogolosila vijnu Korolivstvu Italiya 11 chervnya nimci perepravilis cherez Marnu bilya Shato Tyerri 14 chervnya voni bez boyu zajshli do Parizha a cherez dva dni vijshli v dolinu Roni 16 chervnya marshal Peten sformuvav novij uryad Franciyi yakij vzhe v nich na 17 chervnya zvernuvsya do Nimechchini z prohannyam pro peremir ya 18 chervnya francuzkij general de Goll yakij vtik u London zaklikav francuziv prodovzhuvati opir 21 chervnya nimci ne zustrichayuchi vzhe praktichno zhodnogo oporu dosyagli Luari na dilyanci Nant Tur togo zh dnya yihni tanki uvijshli do Lionu 22 chervnya v Komp yeni pidpisano franko nimecke peremir ya za yakim Franciya pogodilas na okupaciyu bilshoyi chastini svoyeyi teritoriyi demobilizaciyu majzhe vsiyeyi suhoputnoyi armiyi ta internuvannya vijskovo morskogo flotu ta aviaciyi U vilnij zoni vnaslidok derzhavnogo perevorotu 10 lipnya vstanovivsya avtoritarnij rezhim Petena Rezhim Vishi yakij vzyav kurs na tisnu spivpracyu z Nimechchinoyu kolaboracionizm Golovnokomanduvach vishiskimi vijskami Darlan viddav nakaz pro vidhid usogo francuzkogo flotu do beregiv Francuzkoyi Pivnichnoyi Afriki Cherez poboyuvannya sho ves francuzkij flot mozhe potrapiti pid kontrol Nimechchini ta Italiyi 3 lipnya 1940 roku britanski vijskovo morski sili i aviaciya v ramkah operaciyi Katapulta zavdayut udaru francuzkim korablyam v Mers el Kebir Do kincya lipnya britanci znishuyut abo nejtralizuyut majzhe ves francuzkij flot Aneksiya baltijskih krayin Dokladnishe Okupaciya baltijskih krayin Radyanski vijska vhodyat do Rigi 17 chervnya 1940 She voseni 1939 roku Estoniya Latviya ta Litva pid zagrozoyu okupaciyi pryamo vislovlenoyi Stalinim uklali z SRSR dogovori pro vzayemodopomogu takozh vidomi yak dogovori pro bazi vidpovidno do yakih na teritoriyi cih krayin rozmisheno radyanski vijskovi bazi 17 chervnya 1940 roku SRSR pred yavlyaye baltijskim derzhavam ultimatum vimagayuchi vidstavki uryadiv formuvannya zamist nih narodnih uryadiv rozpusku parlamentiv provedennya pozachergovih viboriv i zgodi na vvedennya dodatkovogo kontingentu radyanskih vijsk Uryadi baltijskih krayin zmusheni prijnyati ci vimogi Pri aktivnij pidtrimci z Moskvi v Estoniyi Latviyi ta Litvi odnochasno vidbuvayutsya derzhavni perevoroti Do vladi prihodyat uryadi prihilni do SRSR Pislya vvedennya na teritoriyu baltijskih krayin dodatkovih chastin Chervonoyi armiyi v seredini lipnya 1940 roku v Estoniyi Latviyi ta Litvi v umovah znachnoyi radyanskoyi vijskovoyi prisutnosti provodyat vibori do verhovnih organiv vladi Partiyi komunistichnogo spryamuvannya buli yedinimi partiyami dopushenimi do viboriv U svoyih peredviborchih programah voni ne zgaduvali pro plani priyednannya do SRSR 21 lipnya 1940 roku novoobrani parlamenti bilshist u skladi yakih bula proradyanski nalashtovana progoloshuyut stvorennya radyanskih socialistichnih respublik i napravlyayut Verhovnij Radi SRSR prohannya pro vstup do Radyanskogo Soyuzu 3 serpnya Litovska RSR 5 serpnya Latvijska RSR a 6 serpnya Estonska RSR prijnyati do SRSR Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR Dokladnishe Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR 28 chervnya 3 lipnya 1940 roku Chervona armiya zdijsnila vijskovu operaciyu dlya primusovoyi peredachi Korolivstvom Rumuniya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do skladu SRSR Radyanska storona planuvala povnomasshtabne vijskove vtorgnennya do Rumunskogo korolivstva ale za kilka godin do pochatku operaciyi korol Rumuniyi Karol II prijnyav ultimativnu notu radyanskoyi storoni j pogodivsya peredati Bessarabiyu aneksovanu neyu v UNR 1918 roku ta Pivnichnu Bukovinu do SRSR Vijskova operaciya iz zajnyattya teritoriyi radyanskimi vijskami trivala 6 dniv v rezultati zahopleno teritoriyu Bessarabiyi 44 000 km z naselennyam 3 2 mln osib Pivnichnoyi Bukovini 6 000 km 2 z naselennyam 500 000 osib ta region Gerca 304 km z naselennyam 25 000 osib 2 serpnya 1940 z chastini zahoplenih zemel a takozh teritoriyi Moldavskoyi ARSR stvorena Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika poperednik suchasnoyi Respubliki Moldova Pivnichna Bukovina i Pivdenna Bessarabiya uvijshli do skladu Ukrayinskoyi RSR Bitva za Britaniyu Bitva za Britaniyu zupinila nastup Nimechchini u Zahidnij Yevropi Dokladnishe Bitva za Britaniyu ta Plan Zeelove Pislya kapitulyaciyi Franciyi Tretij Rejh proponuye Velikij Britaniyi uklasti mir odnak otrimuye vidmovu 16 lipnya 1940 roku Gitler vidaye direktivu pro vtorgnennya do Velikoyi Britaniyi operaciya Morskij Lev Prote komanduvannya VMS Tretogo Rejhu i suhoputnih sil posilayuchis na mic britanskogo flotu ta vidsutnist u vermahtu dosvidu desantnih operacij vimagaye vid VPS spochatku zabezpechiti panuvannya v povitri Z serpnya nimci pochinayut bombarduvannya Velikoyi Britaniyi dlya pidrivu yiyi vijskovo ekonomichnogo potencialu znishennya britanskih vijskovo povitryanih sil demoralizaciyi naselennya pidgotovki vtorgnennya i zreshtoyu primusu yiyi do kapitulyaciyi VPS Tretogo Rejhu ta VMS zdijsnyuyut sistematichni napadi na britanski korabli i konvoyi v La Manshi Z 4 veresnya nimecka aviaciya rozpochinaye masovani bombarduvannya britanskih mist na pivdni krayini Londona Rochestera Birmingema Manchestera Nezvazhayuchi na veliki vtrati sered mirnogo naselennya vid bombarduvan britanci po suti vigrali Bitvu za Britaniyu Tretij Rejh zmushenij buv vidmovitisya vid provedennya desantnoyi operaciyi Z grudnya aktivnist VPS Tretogo Rejhu znachno znizhuyetsya cherez pogirshennya pogodnih umov Nimcyam ne vdalosya dosyagti svoyeyi golovnoyi meti vivesti Veliku Britaniyu z vijni Bitvi v Africi Seredzemnomor yi ta na Balkanah Dokladnishe Pivnichno Afrikanska kampaniya Shidnoafrikanska kampaniya ta Italo grecka vijna Italijski vijska v Pivnichnij Africi pid chas Yegipetskoyi operaciyi Pislya vstupu Korolivstva Italiya u vijnu italijski vijska pochinayut bojovi diyi za kontrol nad Seredzemnomor yam Pivnichnoyu ta Shidnoyu Afrikoyu 11 chervnya 1940 roku italijska aviaciya zavdaye udaru britanskij vijskovo morskij bazi na Malti 13 chervnya italijci bombarduyut britanski bazi v Keniyi Na pochatku lipnya italijski vijska vtorgayutsya z teritoriyi Efiopiyi ta Somali v britanski koloniyi Keniyu ta Sudan odnak cherez nerishuchist dij daleko prosunutisya yim ne vdayetsya 3 serpnya 1940 italijski vijska vtorgayutsya v Britanskij Somalilend Koristuyuchis chiselnoyu perevagoyu yim vdayetsya vitisniti britanski i pivdennoafrikanski vijska cherez protoku v britansku koloniyu Aden Pislya kapitulyaciyi Franciyi administraciyi deyakih kolonij vidmovilisya viznati vishiskij uryad U Londoni general De Goll sformuvav ruh Vilna Franciya sho ne viznav kapitulyaciyu Britanski zbrojni sili razom iz zagonami Vilnoyi Franciyi pochinayut borotbu z vishiskimi vijskami za kontrol nad koloniyami Do veresnya yim vdayetsya mirnim shlyahom vstanoviti kontrol praktichno nad usiyeyu Francuzkoyu Ekvatorialnoyu Afrikoyu 27 zhovtnya v Brazzavili stvoreno vishij organ upravlinnya francuzkimi teritoriyami zajnyatimi vijskami De Gollya Radu Oboroni Imperiyi 24 veresnya britansko francuzki vijska zaznayut porazki vid fashistskih vijsk u Senegali Dakarska operaciya Prote v listopadi yim vdayetsya zahopiti Gabon gabonska operaciya 13 veresnya italijci vtorglis z teritoriyi Liviyi v Yegipetske korolivstvo Zajnyavshi 16 veresnya Sidi Barrani italijci zupinilis a britanci vidijshli do Mersa Matruh Dlya polipshennya svoyih pozicij v Africi ta Seredzemnomor yi italijci virishuyut zahopiti Grecke korolivstvo 28 zhovtnya 1940 Korolivstvo Italiya zazhadala vid Greckogo korolivstva viddati yij strategichni punkti na svoyij teritoriyi dlya pidtrimki nejtralitetu u vijni Pislya vidmovi greckogo uryadu propustiti italijski vijska na svoyu teritoriyu Korolivstvo Italiya pochinaye nastup Italijcyam vdalosya zahopiti chastinu greckoyi teritoriyi prote do 8 listopada yih zupineno a 14 listopada grecka armiya perehodit u kontrnastup i povnistyu zvilnyaye teritoriyu krayini i vstupaye v Albanske korolivstvo General Ervin Rommel Avstralijski soldati v Pivnichnij Africi 21 sichnya 1941 U listopadi 1940 roku britanska aviaciya zavdaye udaru italijskomu flotu v Taranto sho vkraj uskladnyuye morski perevezennya vantazhiv dlya italijskih vijsk u Pivnichnu Afriku Skoristavshis cim 9 grudnya 1940 roku britanski vijska perehodyat u nastup u Yegipetskomu korolivstvi u sichni zajmayut vsyu Kirenayiku i do lyutogo 1941 roku vihodyat u rajon El Agejla Na pochatku sichnya britanci pochinayut nastup u Shidnij Africi Vidbivshi 21 sichnya v italijciv Kassalu voni vtorgayutsya iz Sudanu v Eritreyu zahoplyuyut Keren 27 bereznya Asmar 1 kvitnya i port Massava 8 kvitnya U lyutomu britanski vijska z Keniyi pronikayut v Italijske Somali 25 lyutogo voni zajmayut port Mogadisho a potim povertayut na pivnich i vstupayut v Efiopiyu 16 bereznya britanskij desant visadzhuyetsya v Britanskomu Somali i nezabarom zavdaye porazki italijcyam Razom z britanskimi vijskami v Efiopiyu pribuvaye povalenij italijcyami v 1936 roci imperator Hajle Selassiye I Do britanciv priyednuyutsya chislenni zagoni efiopskih partizan 17 bereznya britanski ta efiopski vijska zajmayut Dzhidzhiga 29 bereznya Harar 6 kvitnya stolicyu Efiopiyi Addis Abebu Italijska kolonialna imperiya v Shidnij Africi pripinyaye isnuvannya Zalishki italijskih vijsk prodovzhuyut chiniti opir na teritoriyi Efiopiyi i Somali do 27 listopada 1941 roku U berezni 1941 roku v morskij bitvi bilya ostrova Krit britanci zavdali chergovoyi porazki italijskomu flotu 2 bereznya v Korolivstvi Greciya pochinayut visadku britanski ta avstralijski vijska 9 bereznya italijski vijska zdijsnyuyut novij nastup proti grekiv prote vprodovzh shestidennih zapeklih boyiv zaznayut povnoyi porazki i do 26 bereznya zmusheni vidijti na pochatkovi poziciyi Zaznavshi cilkovitoyi porazki na vsih frontah Mussolini zmushenij prositi dopomogi u Gitlera U lyutomu 1941 roku v Italijskij Liviyi pribuvaye nimeckij ekspedicijnij korpus pid komanduvannyam generala Rommelya 31 bereznya 1941 roku italo nimecki vijska perehodyat u nastup vidbivayut u britanciv Kirenayiku i vihodyat do kordoniv Yegiptu pislya chogo front v Pivnichnij Africi stabilizuyetsya do listopada 1941 roku Zmini u voyuyuchih koaliciyah Dokladnishe Krayini Osi ta Antigitlerivska koaliciya 27 veresnya 1940 roku Tretij Rejh Yaponska imperiya Korolivstvo Italiya stvorili vijskovij soyuz uklavshi soyuznij dogovir Troyistij pakt Pakt peredbachav sho nastupnih 10 rokiv krayini uchasnici budut pidtrimuvati odna odnu ta spivpracyuvati dlya dosyagnennya geopolitichnih cilej golovna z yakih vstanovlennya novogo svitovogo poryadku Vidpovidno do paktu krayini uchasnici zobov yazuvalisya nadavati odna odnij politichnu ekonomichnu i vijskovu dopomogu ta viznachili vlasni sferi vplivu u sviti Tretij Rejh ta Korolivstvo Italiya mali panuvati v Yevropi a Yaponska imperiya u Shidnij Aziyi Dogovir viznachiv rozvitok nimecko yaponskogo spivrobitnictva u vijskovo politichnij sferi zapochatkovanogo Antikominternivskim paktom 1936 roku ta dozvoliv Tretomu Rejhu virivnyati vidnosini z Yaponskoyu imperiyeyu yaki pevnoyu miroyu pogirshilisya vnaslidok ukladannya u 1939 roci Paktu Molotova Ribbentropa Protyagom 1940 41 roku do Troyistogo paktu priyednalisya krayini zalezhni vid odniyeyi z derzhav yaki jogo uklali a takozh tih sho cherez spivrobitnictvo z cimi derzhavami bazhali virishiti vlasni zovnishnopolitichni zavdannya realizuvati teritorialni pretenziyi zabezpechiti bezpeku vid napadu zzovni tosho Ugorske korolivstvo vidpovidno do Trianonskogo dogovoru ukladenogo z soyuznimi derzhavami Antanti 4 chervnya 1920 roku vtratilo u porivnyanni z kordonami 1914 roku ponad polovinu teritoriyi U 1920 30 h pp ugorski revizionistski kola domagalisya skasuvannya Trianonskogo dogovoru i povernennya vtrachenih zemel do Velikoyi Ugorshini Teritorialni pretenziyi Korolivstva Ugorshina do Chehoslovackoyi respubliki ta Korolivstva Rumuniya chastkovo zadovolnili Videnskimi arbitrazhami vidpovidno 1938 ta 1940 rokiv inicijovanimi Tretim Rejhom ta Korolivstvom Italiya Ce spriyalo zblizhennyu Korolivstva Ugorshina z liderami Osi ta priyednannyu krayini do Troyistogo paktu 20 listopada 1940 roku Yak soyuznik Antanti u Pershij svitovij vijni po yiyi zavershenni Rumunske korolivstvo otrimalo teritoriyi Transilvaniyi sho ranishe vhodili do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi Za rezultatami inicijovanogo Tretim Rejhom ta Korolivstvom Italiya Drugogo Videnskogo arbitrazhu 1940 roku pivnichnu chastinu Transilvaniyi peredano povernuto Ugorshini Togo zh roku za rezultatami Krajovskoyi ugodi Bolgarskomu carstvu peredano pivdennu chastinu Dobrudzhi a teritoriyu Bessarabiyi zgidno z polozhennyami Paktu Molotova Ribbentropa okupuvali radyanski vijska Vidchutni teritorialni vtrati sprichinili zrostannya v krayini ultrapatriotichnih nastroyiv prihid do vladi krajnopravoyi fashistskoyi organizaciyi Zalizna Gvardiya ta priyednannya 23 listopada 1940 roku Korolivstva Rumuniya do Troyistogo paktu Slovacka respublika bula utvorena 14 bereznya 1939 roku na osnovi Slovackoyi avtonomiyi yaka isnuvala v Chehoslovackij respublici zgidno z Myunhenskoyu ugodoyu 1938 roku Progoloshennya nezalezhnoyi derzhavi vidbulosya pid tiskom Gitlera yak yedina alternativa rozdilennyu slovackih zemel mizh stvorenim Tretim Rejhom na teritoriyi Chehiyi protektoratom Bogemiyi i Moraviyi ta Korolivstvom Ugorshina Utvorena za takih umov derzhava bula prirechena na isnuvannya pid znachnim vplivom Tretogo Rejhu ta faktichno bula yiyi satelitom Formalno Slovacka respublika priyednalasya do Troyistogo paktu 24 listopada 1940 roku hocha vikonannya svoyih soyuznickih zobov yazan pered Tretim Rejhom rozpochala vzhe u pershi dni Drugoyi svitovoyi vijni vzyavshi uchast u Polskij kampaniyi vermahtu u veresni 1939 roku Pislya porazki u Pershij svitovij vijni Bolgarske carstvo zaznalo teritorialnih vtrat na korist Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv ta Korolivstva Greciya Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Bolgariyi zaproponovano priyednatisya do krayin Osi ta obicyano povernuti vtracheni ranishe zemli Car Boris III pristav na cyu propoziciyu i 1 bereznya 1941 roku pidpisav Troyistij pakt Pronimecki nalashtovanij regent Korolivstva Yugoslaviya knyaz Pavlo pidpisav Troyistij pakt 25 bereznya 1941 roku Ce viklikalo masovi protesti u Korolivstvi Yugoslaviya i vzhe za dva dni u krayini za pidtrimki uryadu Velikoyi Britaniyi vidbuvsya vijskovij zakolot Nove kerivnictvo derzhavi na choli z generalom Dushanom Simovichem planuvalo denonsaciyu Paktu odnak piznishe pidtverdilo gotovnist Yugoslaviyi vikonuvati prijnyati cim dogovorom zobov yazannya Popri ce na pochatku kvitnya 1941 roku nimecki vijska rozpochali operaciyu zahoplennya Korolivstva Yugoslaviya i vzhe 17 kvitnya teritoriyu krayini okupuvali Pislya zahoplennya Yugoslaviyi yiyi teritoriyu podilili mizh nizkoyu marionetkovih rezhimiv ta protektorativ Zokrema utvorena 10 kvitnya 1941 roku Nezalezhna Derzhava Horvatiya formalno priyednalasya do Paktu 15 chervnya 1941 14 serpnya 1941 roku na bortu britanskogo linkora Princ Velskij v buhti Ardzhentiya o Nyufaundlend pidpisano Atlantichnu hartiyu spilnu deklaraciyu prezidenta SShA Ruzvelta i prem yer ministra Velikoyi Britaniyi Cherchillya Uchasniki deklaraciyi progoloshuvali deyaki zagalni principi nacionalnoyi politiki svoyih krayin a same suverenitet teritorialnu nedotorkannist bezpeku j ekonomichne spivrobitnictvo krayin pragnennya dobivatisya dlya vsih lyudej bilsh visokogo rivnya zhittya ekonomichnogo rozvitku i socialnogo zabezpechennya utvorennya sistemi zagalnoyi bezpeki i rozzbroyennya agresivnih krayin Za iniciativi Ruzvelta amerikanska storona obumovlyuvala svoyu dopomogu Velikij Britaniyi u vijni z Nimechchinoyu rozpuskom yiyi kolonialnoyi imperiyi Mizhnarodni bankiri yaki vid pochatku XX stolittya perebralisya z Velikoyi Britaniyi do SShA pragnuli otrimati dostup do resursiv i rinkiv bez poserednictva administrativnih vazheliv britanskoyi kolonialnoyi vladi Cherchill pruchavsya ale zmushenij buv pogoditisya na kompromisne formulyuvannya sho koloniyi zvilnyatsya za vilno vislovlenim bazhannyam zacikavlenih narodiv Britanskij imperiyi buv pidpisanij virok Na nastupnij naradi v Londoni 24 veresnya 1941 zgodu z principami hartiyi vislovili predstavniki uryadiv Belgiyi v emigraciyi Chehoslovackoyi respubliki v emigraciyi Grecke korolivstva Lyuksemburga v emigraciyi Niderlandiv v emigraciyi Norvegiyi v emigraciyi Polshi v emigraciyi SRSR i Korolivstva Yugoslaviya a takozh Vilnoyi Franciyi Sharlya de Gollya Bitvi na Balkanah ta Blizkomu Shodi Dokladnishe Yugoslavska operaciya Grecka operaciya Irakska operaciya Iranska operaciya ta Sirijsko Livanska kampaniya Balkanski derzhavi 1942 rik 6 kvitnya 1941 roku pislya masovanogo bombarduvannya velikih mist zaliznichnih vuzliv ta aerodromiv Tretij Rejh ta Ugorske korolivstvo vtorgayutsya v Korolivstvo Yugoslaviya Odnochasno italijski vijska za pidtrimki nimciv provodyat chergovij nastup v Korolivstvi Greciya Do 8 kvitnya zbrojni sili Korolivstva Yugoslaviya rozdileni na kilka chastin i faktichno perestayut isnuvati yak yedine cile 9 kvitnya nimecki vijska projshovshi cherez yugoslavsku teritoriyu vihodyat do Korolivstva Greciya i zahoplyuyut Saloniki zmusivshi kapitulyuvati grecku 10 kvitnya nimci zahopili Zagreb 11 kvitnya lider horvatskih nacionalistiv Pavelich progoloshuye nezalezhnist Horvatiyi i zaklikaye horvativ pokinuti ryadi yugoslavskoyi armiyi sho she bilshe pidrivaye yiyi boyezdatnist 13 kvitnya nimci zahoplyuyut Belgrad 15 kvitnya yugoslavskij uryad tikaye z krayini 16 kvitnya nimecki vijska vhodyat u Sarayevo 16 kvitnya italijci zajmayut Bar i ostriv Krk a 17 kvitnya Dubrovnik Togo zh dnya yugoslavska armiya kapitulyuye a 344 tis yiyi soldativ i oficeriv potraplyayut v polon Pislya rozgromu Korolivstva Yugoslaviya nimci ta italijci perekidayut vsi sili do Korolivstva Greciya 20 kvitnya kapitulyuye Sproba britansko avstralijskogo komanduvannya stvoriti oboronnij rubizh u Fermopilah shob zakriti vermahtu shlyah do serednoyi Greciyi ne uvinchalasya uspihom i 20 kvitnya komanduvannya soyuznih vijsk uhvalyuye rishennya pro evakuaciyu svoyih sil 21 kvitnya zdobuto Yaninu 23 kvitnya Colakoglu pidpisuye akt pro zagalnu kapitulyaciyu greckih zbrojnih sil 24 kvitnya korol Georg II razom z uryadom tikaye na Krit Togo zh dnya nimci zahopili ostrovi Lemnos Faros ta Samotraki 27 kvitnya zahopleno Afini Desant Tretogo Rejhu na Kriti 20 travnya nimci visadzhuyut desant na Kriti yakij perebuvav u rukah britanciv Hocha britanskij flot i zrivaye sprobu nimciv dostaviti pidkriplennya morem 21 travnya desantniki zahoplyuyut aerodrom v Maleme i zabezpechuyut perekidannya pidkriplen povitryam Nezvazhayuchi na zapeklu oboronu britanski vijska zmusheni do 31 travnya zalishiti Krit Do 2 chervnya ostriv povnistyu okupovanij Ale zvazhayuchi na veliki vtrati nimeckih parashutistiv Gitler vidmovlyayetsya vid planiv provedennya podalshih desantnih operacij iz zahoplennya Kipru ta Sueckogo kanalu Vnaslidok vtorgnennya Yugoslaviya rozchlenovana Tretij Rejh aneksuvav pivnichnu Sloveniyu Ugorske korolivstvo zahidnu Voyevodinu Bolgarske carstvo Vardarsku Makedoniyu Korolivstvo Italiya pivdennu Sloveniyu chastinu uzberezhzhya Dalmaciyi Chornogoriyu ta Kosovo Horvatiya ogoloshena nezalezhnoyu derzhavoyu pid italo nimeckim protektoratom V Serbiyi stvoreno kolaborantskij uryad Nedicha Pislya rozgromu Korolivstva Greciya Bolgarske carstvo aneksuvalo shidnu Makedoniyu i zahidnu Frakiyu inshu chastinu krayini podileno na italijsku zahidnu i nimecku shidnu okupacijni zoni Britanski vijska v Bagdadi pislya bitvi 1 kvitnya 1941 roku vnaslidok perevorotu v Iraku vladu zahopilo pronimecke nacionalistichne ugrupovannya Rashida Ali Gajlani Za domovlenistyu z rezhimom Vishi Nimechchina 12 travnya pochala transportuvannya cherez Siriyu pidmandatnu Franciyi vijskovogo sporyadzhennya do Iraku Ale zajnyati pidgotovkoyu do vijni z SRSR nimci nespromozhni nadati suttyevoyi dopomogi irakskim nacionalistam Britanski vijska vtorgayutsya v Irak i skidayut uryad Ali Gajlani 8 chervnya britanci razom z chastinami Vilnoyi Franciyi vtorgayutsya v Siriyu i Livan i do seredini lipnya zmushuyut vishistski vijska kapitulyuvati Za ocinkami kerivnictva Velikoyi Britaniyi ta SRSR isnuvala zagroza zaluchennya v 1941 roci na bik Tretogo Rejhu Iranu yak aktivnogo soyuznika Tomu z 25 serpnya po 17 veresnya 1941 roku zdijsneno spilnu britansko radyansku operaciyu z okupaciyi Iranu Yiyi metoyu buv zahist iranskih naftovih rodovish vid mozhlivogo zahoplennya yih vijskami Nimechchini ta zahist transportnogo koridoru Transiranskij marshrut cherez yakij soyuznikami zdijsnyuvalisya postachannya za lend lizom dlya Radyanskogo Soyuzu V hodi operaciyi zbrojni sili soyuznikiv vtorglisya v Iran i vstanovili svij kontrol nad zaliznicyami i naftovimi rodovishami Iranu Vodnochas vijska Velikoyi Britaniyi okupuvali pivdennij Iran a vijska SRSR okupuvali pivnichnij Iran Aziya Dokladnishe Yaponsko kitajska vijna 1937 1945 ta Francuzko tayilandska vijna U Respublici Kitaj yaponci v 1939 1941 rokah zahopili pivdenno shidnu chastinu krayini Respublika Kitaj cherez skladnu vnutrishnopolitichnu obstanovku v krayini ne mogla chiniti serjoznogo oporu div Gromadyanska vijna v Kitayi Pislya kapitulyaciyi Francuzkoyi respubliki administraciya Francuzkogo Indokitayu viznala vishistskij uryad Tayiland skoristavshis oslablennyam Franciyi vistupiv z teritorialnimi pretenziyami na chastinu Francuzkogo Indokitayu U zhovtni 1940 roku tayilandski vijska vtorglisya do Francuzkogo Indokitayu Tayilandu vdalosya zavdati kilkoh porazok vishistskij armiyi 9 travnya 1941 roku pid tiskom Yaponskoyi imperiyi Rezhim Vishi zmushenij buv pidpisati mirnij dogovir za yakim Tayilandu vidijshov Laos i chastina Kambodzhi Pislya vtrati vishistskim rezhimom kolonij v Africi vinikla takozh zagroza zahoplennya Indokitayu britancyami i Vilnoyu Franciyeyu Shob ne dopustiti cogo v chervni 1941 roku fashistskij uryad pogodivsya na vvedennya v koloniyu yaponskih vijsk Globalizaciya vijni cherven 1941 kviten 1942 roku Napad na SRSR Dokladnishe Nimecko radyanska vijna Operaciya Barbarossa Oborona Sevastopolya 1941 1942 Prikordonni bitvi 1941 Bitva pid Dubnom Bitva za Kiyiv 1941 Biloruska operaciya 1941 Smolenska bitva 1941 Bitva za Moskvu ta Blokada Leningrada Nastup Nimechchini ta soyuznikiv na Shidnomu Fronti Operaciya Barbarossa do 9 lipnya 1941 do 1 veresnya 1941 do 9 veresnya 1941 Bitva za Kiyiv do 5 grudnya 1941 Georgij Zhukov 1 veresnya 1941 Fedor fon Bok komanduvach grupi armij Centr u 1941 roci Shaposhnikov Boris Mihajlovich Gejnc Vilgelm Guderian 22 chervnya 1941 roku rano vranci Tretij Rejh za pidtrimki svoyih soyuznikiv Korolivstva Italiya Korolivstva Ugorshina Rumunskogo korolivstva ta Slovackoyi respubliki raptovo i bez poperedzhennya napav na SRSR Pochalasya Nimecko radyanska vijna yaku u radyanskij ta suchasnij rosijskij istoriografiyi nazivayut Velikoyu Vitchiznyanoyu Vijnoyu Nimecki vijska zavdali potuzhnogo raptovogo udaru po vsomu zahidnomu radyanskomu kordonu troma grupami armij Pivnich Centr ta Pivden Pershogo zh dnya znisheno abo zahopleno znachnu chastinu radyanskih boyepripasiv palnogo i vijskovoyi tehniki znisheno blizko 1200 litakiv 23 25 chervnya radyanski fronti namagayutsya zavdati kontrudari prote zaznayut nevdachi 22 chervnya o 6 05 ranku radyanski litaki bombarduvali finski pancerniki beregovoyi oboroni u VMB Sottunga o 6 15 ukriplennya ostrova Alsher v arhipelazi pered mistom Turku a o 6 45 transportni sudna v portu Korpo O 7 55 pochali diyati batareyi radyanskoyi artileriyi na ostrovi Hanko V Petsamo po odnomu z suden vivsya artilerijskij vogon cherez derzhavnij kordon 25 chervnya radyanski litaki bombarduyut finski aerodromi cogo zh dnya Finlyandiya ogoloshuye vijnu SRSR Finski vijska perehodyat u kontrnastup i nezabarom povertayut sobi Karelskij pereshijok ranishe zahoplenij Radyanskim Soyuzom ne peretinayuchi starij finsko radyanskij kordon na Karelskomu pereshijku 29 chervnya nimecki ta finski vijska provodyat nastup v Zapolyar yi Ale prosuvannya vglib radyanskoyi teritoriyi zupineno Pidbitij radyanskij vazhkij shturmovij tank KV 2 Cherven 1941 roku V Ukrayini 30 chervnya OUN Banderi Banderivci u Lvovi progolosila akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi Nimecka okupacijna vlada zaareshtuvala kerivnikiv OUN i vidpravila yih u konctabori Do kincya pershoyi dekadi lipnya nimecki vijska zahopili Latvijsku RSR Litovsku RSR Bilorusku RSR znachnu chastinu Ukrayinsku RSR Moldavsku RSR ta Estonsku RSR Osnovni sili radyanskogo Zahidnogo frontu rozgromleni v Bilostocko Minskij bitvi Radyanskij Pivnichno Zahidnij front zaznav porazki v prikordonnij bitvi i buv vidkinutij Prote radyanskij kontrudar pid Solcami 14 18 lipnya prizupiniv nimeckij nastup na Leningrad majzhe na 3 tizhni Radyanski artileristi pid Odesoyu 1941 rik Nimecki shturmovi garmati Sturmgeschutz III Operaciya Barbarossa Cherven 1941 Nimecka kinnota na vulicyah radyanskogo sela Smolenska bitva 16 lipnya 1941 Hreshatik pislya pozhezhi radyanski vijska aktivno vikoristovuvali taktiku spalenoyi zemli Nimci vedut boyi v Harkovi zhovten 1941 Radyanskij Pivdenno Zahidnij front takozh zaznav porazki i buv vidkinutij vid kordonu ale provalnij kontrudar radyanskih mehkorpusiv ne dozvoliv nimeckim vijskam zdijsniti glibokij proriv i zahopiti Kiyiv Prichinami nevdaloyi sprobi kontrnastupu i velikih vtrat radyanskih vijsk na odin pidbitij nimeckij tank pripadalo 20 radyanskih vvazhayutsya vidsutnist prikrittya aviaciyeyu majzhe vsi litaki buli znisheni u pershi godini vijni na aerodromah pershoyi liniyi vidsutnist organizaciyi vzayemodiyi tankovih sil z inshimi rodami vijsk brak dosvidu komandiriv Vlitku 1941 roku vsya nimecka aviaciya sho diyala v Seredzemnomor yi perekidayetsya na radyansko nimeckij front Ce polegshuye zavdannya britanciv yaki koristuyuchis pasivnistyu italijskogo flotu perehoplyuyut iniciativu v Seredzemnomu mori 12 lipnya SRSR i Velika Britaniya uklali ugodu pro spilni diyi u vijni proti Nimechchini Analogichni dogovori pidpisano z emigrantskimi uryadami Chehoslovackoyi respubliki ta Polskoyi respubliki Ci dogovori zapochatkuvali utvorennya antigitlerivskoyi koaliciyi U novomu nastupi na centralnij dilyanci radyansko nimeckogo frontu rozpochatomu 10 lipnya grupa armij Centr vzhe 16 lipnya zahopila Smolensk ta otochila osnovni sili vidnovlenogo radyanskogo Zahidnogo frontu Na hvili cogo uspihu a takozh vrahovuyuchi neobhidnist pidtrimati nastup na Leningrad i Kiyiv 19 lipnya Gitler nezvazhayuchi na zaperechennya armijskogo komanduvannya nakazuye perenesti spryamuvannya golovnogo udaru z moskovskogo napryamku na pivdennij Kiyiv Donbas i pivnichnij Leningrad Vidpovidno do cogo rishennya tankovi grupi sho nastupali na Moskvu vivedeno zi skladu grupi Centr i spryamovano na pivden 2 ga tankova grupa i na pivnich 3 tya tankova grupa Nastup na Moskvu mali prodovzhiti pihotni diviziyi grupi armij Centr ale boyi v rajoni Smolenska trivali i 30 lipnya grupa armij Centr otrimala nakaz perejti do oboroni Takim chinom nastup na Moskvu vidklali Zhiteli blokadnogo Leningrada nabirayut vodu sho z yavilasya pislya artobstrilu v proboyinah asfaltu 8 9 serpnya grupa armij Pivnich vidnovila Front radyanskih vijsk rozdileno voni zmusheni vidhoditi riznimi napryamkami do Tallinna ta Leningrada Oborona Tallinna skuvala chastinu nimeckih sil odnak 28 serpnya radyanski vijska zmusheni rozpochati evakuaciyu 8 veresnya iz zahoplennyam Shlisselburga nimecki vijska berut Leningrad u kilce U serpni SShA ta Velika Britaniya pidpisali Atlantichnu hartiyu a u veresni do neyi priyednavsya SRSR V Atlantichnij hartiyi viznacheno cili vijni ta principi povoyennogo vlashtuvannya svitu 4 veresnya nachalnik golovnogo shtabu zbrojnih sil Nimechchini general Jodl otrimuye vid marshala Mannergejma kategorichnu vidmovu nastupati na Leningrad 6 veresnya Gitler svoyim nakazom zupinyaye nastup grupi vijsk Pivnich na Leningrad i viddaye nakaz feldmarshalu Leebu viddati vsi tanki i znachnu chastinu vijsk shob yakomoga shvidshe rozpochati nastup na Moskvu Vidmovivshis vid shturmu Leningrada grupa armij Pivnich 16 zhovtnya nastupaye na Tihvinskomu napryamku z namirom z yednatisya z finskimi vijskami na shid vid Leningrada Odnak kontrudar radyanskih vijsk pid Tihvinom zvilnyaye misto ta zupinyaye protivnika V Ukrayini na pochatku serpnya vijska grupi armij Pivden vidrizali vid Dnipra ta otochili pid Umannyu dvi radyanski armiyi Odnak zahopiti Kiyiv yim znovu ne vdalosya Tilki pislya povorotu vijsk pivdennogo flangu grupi armij Centr 2 yi armiyi i 2 yi tankovoyi grupi na pivden stanovishe radyanskogo Pivdenno Zahidnogo frontu rizko pogirshilosya Nimecka 2 ga tankova grupa vidbivshi kontrudar Bryanskogo frontu forsuvala Desnu ta 15 veresnya z yednalas z 1 yu tankovoyu grupoyu sho nastupala z Kremenchuckogo placdarmu Vnaslidok bitvi za Kiyiv buv povnistyu rozgromlenij radyanskij Pivdenno Zahidnij front Katastrofa pid Kiyevom vidkrila nimcyam shlyah na pivden 5 zhovtnya 1 sha tankova grupa vijshla do Azovskogo morya u Melitopoli vidrizavshi vijska Pivdennogo frontu U zhovtni 1941 roku nimecki vijska zahopili majzhe ves Krimskij pivostriv krim Sevastopolya Porazka na pivdni vidkrila nimcyam dorogu na Donbas ta Rostov 24 zhovtnya zahopleno Harkiv do kincya zhovtnya zajnyato osnovni mista Donbasu 17 zhovtnya zahopleno Taganrog 21 listopada 1 sha tankova armiya uvijshla v Rostov na Donu dosyagnuvshi cilej planu Barbarossa na pivdni Odnak 29 listopada radyanski vijska vibivayut nimciv z Rostova i do lita 1942 liniya frontu na pivdni vstanovlyuyetsya na rubezhi richki Mius 30 veresnya 1941 roku nimecki vijska pochali nastup na Moskvu Vnaslidok glibokih proriviv nimeckih tankovih z yednan osnovni sili radyanskih Zahidnogo Rezervnogo ta Bryanskogo frontu opinilisya otochenimi bilya Vyazmi ta Bryanska Vsogo v polon potrapilo ponad 660 tis osib Zalishki Zahidnogo i Rezervnogo frontiv 10 zhovtnya ob yednano v yedinij Zahidnij front pid komanduvannyam generala armiyi Zhukova 15 18 listopada vijska Tretogo Rejhu iz zakinchennyam bezdorizhzhya vidnovlyuyut nastup na Moskvu prote do grudnya zupineni na vsih napryamkah 1 grudnya komanduvach vijskami grupi Centr general feldmarshal fon Bok dopovidaye sho vijska vidihalisya i ne zdatni prodovzhuvati nastup 5 grudnya 1941 roku Kalininskij Zahidnij ta Pivdenno Zahidnij fronti perehodyat v kontrnastup Uspishne prosuvannya radyanskih vijsk zmushuye protivnika perejti do oboroni po vsij liniyi frontu Do pochatku 1942 roku nimci vidkinuti na 100 250 km na zahid Porazka pid Moskvoyu stala pershoyu velikoyu porazkoyu vermahtu v cij vijni 7 grudnya Yaponiya raptovim napadom na amerikansku vijskovu bazu Perl Garbor Gavajski ostrovi rozpochala vijnu proti SShA ta Velikoyi Britaniyi na Tihomu okeani i v Aziyi Vijnu Spoluchenim Shtatam pislya Yaponskoyi imperiyi ogolosili Tretij Rejh ta Korolivstvo Italiya 1 sichnya u Vashingtoni pidpisano Deklaraciyu Ob yednanih Nacij Deklaraciya 26 krayin zokrema SRSR SShA Velika Britaniya pro spilnu borotbu z Nimechchinoyu do povnoyi peremogi Uspih radyanskih vijsk pid Moskvoyu sponukaye radyanske komanduvannya perejti v shirokomasshtabnij nastup 8 sichnya 1942 roku sili Kalininskogo Zahidnogo ta Pivnichno Zahidnogo frontu perehodyat u nastup proti nimeckoyi grupi armij Centr Yim ne vdayetsya vikonati viznachenogo zavdannya i pislya kilkoh sprob do seredini kvitnya dovoditsya pripiniti nastup zaznavshi velikih vtrat Nimci zberigayut Rzhevsko Vyazemskij placdarm yakij stanovit nebezpeku dlya Moskvi Sprobi Volhovskogo ta Leningradskogo frontiv deblokuvati Leningrad takozh ne uvinchalisya uspihom i prizveli do otochennya v berezni 1942 roku chastini sil Volhovskogo frontu Yaponska agresiya Vijskovi diyi v Aziyi 1937 1942 rr Franklin Delano Ruzvelt Isoroku Yamamoto golovnokomanduvach yaponskogo flotu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Duglas Makartur golovnokomanduvach bilshoyi chastini soyuznih vijsk na Tihomu okeani Dokladnishe Napad na Perl Garbor Filippinska operaciya 1941 1942 Malajska operaciya ta Gollandsko Ost Indijska operaciya Amerikanskij linkor gorit pislya yaponskoyi ataki na Perl Garbor Poloneni yaponcyami soldati soyuznikiv pislya Bitvi za Singapur Yaponski soldati vedut boyi na vulicyah Kuala Lumpur 7 grudnya 1941 roku Yaponiya zavdala udaru amerikanskij vijskovo morskij bazi Perl Garbor Pid chas napadu v yakomu brav uchast 441 litak sho bazuvalisya na shesti yaponskih avianoscyah potopleno i serjozno poshkodzheno 8 linkoriv 6 krejseriv i ponad 300 litakiv SShA Takim chinom za odin den znisheno bilshu chastinu linkoriv Tihookeanskogo flotu SShA Odnak golovna na toj chas sila flotu avianosne z yednannya za divnim zbigom obstavin bulo vidsutnye na bazi Krim SShA cogo dnya vijnu Yaponiyi ogolosili takozh Velika Britaniya Niderlandi uryad v emigraciyi Kanada Avstraliya Nova Zelandiya Pivdenno Afrikanskij Soyuz Kuba Kosta Rika Dominikanska Respublika Salvador Gonduras ta Venesuela 11 grudnya Tretij Rejh ta Korolivstvo Italiya a 13 grudnya Rumunske korolivstvo Ugorske korolivstvo ta Bolgarske carstvo ogolosili vijnu SShA 8 grudnya yaponci blokuvali britansku vijskovu bazu v Gonkonzi i pochali vtorgnennya v Tayiland britansku Malajyu ta amerikanski Filippini Britanska eskadra zaznaye udariv z povitrya i dva linkori udarna sila britanciv u comu rajoni Tihogo okeanu jdut na dno Tayiland pislya netrivalogo oporu pogodivsya na vijskovij soyuz z Yaponskoyu imperiyeyu i ogolosiv vijnu SShA ta Velikij Britaniyi Yaponska aviaciya z teritoriyi Tayilandu pochala bombarduvannya Birmi 10 grudnya yaponci zahopili amerikansku bazu na ostrovi Guam 23 grudnya bazu na ostrovi Vejk 25 grudnya zahopleno Gonkong 8 grudnya yaponci prorivayut britansku oboronu v Malajyi i strimko nastupayuchi vidtisnyayut britanski vijska v Singapur Yaponci zahopili Malajyu za 54 dni Shvidkij rozgrom britanskih vijsk ne dozvoliv britanskomu komanduvannyu pidvezti v Singapur dodatkovi sili dlya stvorennya potuzhnoyi oboroni mista Vtrati britanskih i avstralijskih vijsk pid chas operaciyi sklali 5 5 tis ubitih 5 tis poranenih i 40 tis polonenih Yaponski vtrati sklali 1 8 tis ubitih i 3 4 tis poranenih Singapur zahopleno 15 lyutogo 1942 roku pislya 6 dennoyi oblogi Blizko 80 tis britanskih i avstralijskih soldativ potrapilo v polon Padinnya Singapuru stalo podiyeyu strategichnogo znachennya Pislya cogo yaponskij nastup pishov rozbizhnimi napryamkami i yaponci shvidko zahopili Birmu i Gollandsku Ost Indiyu nablizivshis do Britanskoyi Indiyi ta Avstraliyi She bilshimi viyavilis moralni zbitki vid padinnya Singapuru Singapur buv simvolom mogutnosti Zahodu v Pivdenno Shidnij Aziyi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni stvorennyu velikoyi vijskovo morskoyi bazi v Singapuri nadavalosya take velike znachennya sho yiyi simvolichna vazhlivist stala perevershuvati navit yiyi strategichnu cinnist Legkist z yakoyu yaponci yiyi zahopili zavdala nishivnogo udaru po prestizhu Velikoyi Britaniyi i Yevropi zagalom v Aziyi Rozviyavsya mif pro neperemozhnist biloyi lyudini Na Filippinah v kinci grudnya 1941 roku yaponci zahopili ostrovi Mindanao ta Luson Zalishkam amerikanskih vijsk vdalos zakripitisya na pivostrovi Bataan ta ostrovi Korrehidor 11 sichnya 1942 roku yaponski vijska vtorglis do Gollandskoyi Ost Indiyi i nevdovzi zahopili ostrovi Borneo ta Celebs 27 lyutogo yaponskij flot peremig britansko gollandsku eskadru v Yavanskomu mori Soyuzniki namagalis stvoriti potuzhnu oboronu na ostrovi Yava odnak do 2 bereznya kapitulyuvali 23 sichnya 1942 roku yaponci zahopili arhipelag Bismarka v tomu chisli ostriv Nova Britaniya a potim opanuvali zahidnoyu chastinoyu Solomonovih ostroviv v lyutomu ostrovi Gilberta i na pochatku bereznya vtorglis u Novu Gvineyu Na Filippinah 9 sichnya pochalas bitva za Bataan yaponska armiya pid komanduvannyam general lejtenanta Masaharu Homma atakuvala shidnij flang liniyi Abukaj Mauban Soyuzniki zalishili liniyu Abukaj Mauban 22 sichnya i zajnyali oboronu na liniyi Orion Bagak Yaponci kilka raziv namagalisya prorvati cyu liniyu i visaditi desant na pivdni pivostrova ale ci ataki buli vidbiti 8 lyutogo general lejtenant Homma nakazav prizupiniti bojovi diyi dlya peregrupuvannya vijsk Yaponski vijska strazhdali vid tropichnih hvorob i ne probuvali prorvati oboronu soyuznikiv do pochatku kvitnya 12 bereznya general Makartur pokinuv zonu bojovih dij 3 kvitnya pislya artilerijskoyi pidgotovki i bombarduvannya yaponci prorvali liniyu Orion Bagak 8 kvitnya general major Edvard King nadislav propoziciyu pro kapitulyaciyu a nastupnogo dnya armiya soyuznikiv zdalasya 8 bereznya nastupayuchi v Birmi yaponci zahopili Yangon v kinci kvitnya Mandalaj do travnya opanuvali majzhe vsyu Birmu zavdavshi porazki britanskim i kitajskim vijskam i vidrizavshi pivdennij Kitaj vid Britanskoyi Indiyi Prote pochatok sezonu doshiv i nestacha sil ne dozvolili yaponcyam rozvinuti svij uspih ta uvijti v Indiyu Drugij etap bitvi za Atlantiku Dokladnishe Bitva za Atlantiku 1939 1945 Amerikanskij konvoj pryamuye do Britaniyi Listopad 1941 Z lita 1941 roku osnovnoyu metoyu dij nimeckogo ta italijskogo flotiv v Atlantici staye znishennya torgovih suden shob uskladniti dopravlennya u Veliku Britaniyu ozbroyennya strategichnoyi sirovini ta prodovolstva Nimecke ta italijske komanduvannya vikoristovuvalo v Atlantici perevazhno pidvodni chovni yaki diyali na komunikaciyah sho zv yazuvali Veliku Britaniyu z Pivnichnoyu Amerikoyu afrikanskimi koloniyami Pivdenno Afrikanskim Soyuzom Avstraliyeyu Britanskoyu Indiyeyu ta SRSR Z kincya serpnya 1941 roku za domovlenistyu uryadiv Velikoyi Britaniyi ta SRSR pochalis vzayemni vijskovi postachannya cherez radyanski pivnichni porti pislya chogo znachna chastina nimeckih pidvodnih chovniv pochala diyati v Pivnichnij Atlantici Voseni 1941 roku she do vstupu u vijnu SShA nimecki pidvodni chovni napadayut na amerikanski korabli U vidpovid kongres SShA 13 listopada 1941 roku prijnyav dvi popravki do zakonu pro nejtralitet zgidno z yakimi znimalas zaborona na vhid amerikanskih korabliv u zoni vijskovih dij ta dozvolyalos ozbroyuvati torgovi sudna Zi zmicnennyam protichovnovoyi oboroni na komunikaciyah v lipni listopadi 1941 istotno zmenshilis vtrati torgovogo flotu Velikoyi Britaniyi yiyi soyuznikiv i nejtralnih krayin Odnak nevdovzi nimeckij flot na korotkij chas perehopiv iniciativu Pislya vstupu u vijnu SShA znachna chastina nimeckih pidvodnih chovniv pochala diyati v priberezhnih vodah Atlantichnogo uzberezhzhya SShA U pershij polovini 1942 roku vtrati britansko amerikanskih suden v Atlantici znovu zrostayut Ale udoskonalennya metodiv protichovnovoyi oboroni dozvolyaye britansko amerikanskomu komanduvannyu z lita 1942 roku polipshiti obstanovku na atlantichnih morskih komunikaciyah zavdati udariv nimeckomu pidvodnomu flotu i vidtisniti jogo v centralni rajoni Atlantiki Zagalom nezvazhayuchi na deyaki uspihi Nimechchina ne zmogla zirvati britansko amerikanski morski perevezennya Do togo zh z bereznya 1942 roku britanska aviaciya pochinaye strategichni bombarduvannya vazhlivih ekonomichnih centriv i mist Nimechchini soyuznih i okupovanih krayin Seredzemnomorsko afrikanski kampaniyi Dokladnishe Bitva na Seredzemnomu mori 1940 1943 ta Pivnichno Afrikanska kampaniya Avstralijci na poziciyah pid Tobrukom 1941 Pidbitij nimeckij tank bilya Tobruka 27 listopada 1941 Vlitku 1941 roku vsyu nimecku aviaciyu sho diyala v Seredzemnomor yi perekinuto na radyansko nimeckij front Ce polegshilo stanovishe britanciv yaki koristuyuchis pasivnistyu italijskogo flotu zahopili iniciativu v Seredzemnomu mori Do seredini 1942 roku britanci popri deyaki nevdachi cilkovito porushili morske spoluchennya mizh Korolivstvom Italiya ta italijskimi vijskami v Liviyi ta Yegipti Do lita 1941 roku znachno pokrashilos stanovishe britanskih sil v Pivnichnij Africi Comu velikoyu miroyu pospriyala povna porazka italijciv v Efiopiyi Britanske komanduvannya teper otrimalo mozhlivist perekinuti sili zi Shidnoyi Afriki v Pivnichnu Vikoristovuyuchi vigidnu obstanovku britanski vijska 18 listopada 1941 roku perejshli u nastup 24 listopada nimci namagalis zavdati kontrudar odnak vin ne vdavsya Britanci deblokuvali Tobruk i rozvivayuchi nastup uvijshli v Bahr el Gazal Dernu ta Bengazi Do sichnya britanci znovu opanuvali Kirenayiku prote yihni vijska viyavilis rozporoshenimi na velicheznomu prostori chim i skoristavsya Rommel 21 sichnya italo nimecki vijska perejshli u nastup prorvali britansku oboronu i virushili na pivnichnij shid U Bahr el Gazal yih zupineno i front znovu stabilizuyetsya na 4 misyaci Prizupinennya prosuvannya krayin osi traven 1942 traven 1943 roku Chan Kajshi Franklin Ruzvelt i Vinston Cherchill na Kayirskij konferenciyi 25 listopada 1943 Stvorennya Antigitlerivskoyi koaliciyi Dokladnishe Antigitlerivska koaliciya Pislya vtorgnennya Tretogo Rejhu v SRSR predstavniki Velikoyi Britaniyi i SShA ogolosili pro svoyu pidtrimku Radyanskogo Soyuzu i pochali nadavati jomu ekonomichnu dopomogu 1 sichnya 1942 roku u Vashingtoni predstavniki SRSR SShA Velikoyi Britaniyi i Respubliki Kitaj pidpisali Deklaraciyu Ob yednanih Nacij do yakoyi zgodom doluchilis 22 krayini 26 travnya pidpisano dogovir mizh SRSR ta Velikoyu Britaniyeyu pro soyuz u vijni z Tretim Rejhom 11 chervnya pidpisano analogichnij dogovir mizh SRSR ta SShA Shidnij front drugij nimeckij nastup Dokladnishe Harkivska operaciya 1942 Stalingradska bitva Bitva za Kavkaz 1942 1943 Rzhevska bitva ta Druga Rzhevsko Sichovska operaciya Poloneni pid Harkovom bijci Chervonoyi armiyi Kombat vede v ataku svoyih soldativ Ukrayinska RSR 1942 rik Foto Maksa Alperta Soldati Vermahtu vedut boyi v Stalingradi Osin 1942 Radyanski soldati Stalingrad 1943 rik Pochatok nastupu na Leningradskomu fronti 1943 rik Radyanska i nimecka storoni chekali vid lita 1942 roku zdijsnennya svoyih nastupalnih planiv Gitler nacilyuvav osnovni zusillya vermahtu na pivdennij sektor frontu peresliduyuchi najpershe ekonomichni cili Strategichnij plan radyanskogo komanduvannya na 1942 rik polyagav u tomu shobi poslidovno zdijsniti ryad strategichnih operacij na riznih napryamkah shobi zmusiti protivnika rozporoshiti svoyi rezervi ne dati stvoriti jomu silne ugrupovannya dlya zupinennya nastupu v zhodnomu z punktiv Osnovni zusillya Chervonoyi Armiyi vidpovidno do zadumiv Stavki VGK peredbachalosya zoserediti na centralnomu sektori radyansko nimeckogo frontu Planuvalosya takozh zdijsniti nastup pid Harkovom u Krimu i prorvati blokadu Leningrada Odnak rozpochatij radyanskimi vijskami v travni 1942 roku nastup pid Harkovom zakinchivsya provalom Nimecki vijska zumili vidbiti udar rozgromili radyanski vijska i sami perejshli v nastup Takozh nishivnoyi porazki zaznali radyanski vijska u Krimu 9 misyaciv radyanski moryaki utrimuvali Sevastopol i do 4 lipnya 1942 roku zalishki radyanskih vijsk evakuyuvalisya v Novorosijsk U pidsumku oborona radyanskih vijsk na pivdennij dilyanci viyavilasya oslablenoyu Koristuyuchis cim nimecke komanduvannya rozpochalo strategichnij nastup na dvoh napryamkah na Stalingrad ta na Kavkaz Pislya zapeklih boyiv pid Voronezhem ta na Donbasi nimeckim vijskam grupi armij B vdalosya prorvatisya do Donu V seredini lipnya pochalasya Stalingradska bitva u yakij radyanskim vijskam z velikimi vtratami vdalosya skuvati udarne ugrupovannya protivnika Grupa armij A sho nastupala na Kavkaz 23 lipnya zdobula Rostov na Donu i prodovzhila nastup na Kuban 12 serpnya zdobuto Krasnodar Odnak v boyah u peredgir yah Kavkazu ta pid Novorosijskom radyanskim vijskam vdalosya zupiniti protivnika Tim chasom na centralnij dilyanci radyanske komanduvannya rozpochalo veliku nastupalnu operaciyu z rozgromu Rzhevsko Sichovskogo ugrupovannya protivnika 9 yi armiyi grupi armij Centr Odnak zdijsnena z 30 lipnya do kincya veresnya Rzhevsko Sichovska operaciya ne uvinchalasya uspihom Ne vdalosya takozh prorvati blokadu Leningrada hocha radyanskij nastup zmusiv nimecke komanduvannya vidmovitisya vid shturmu mista Nimechchina okupuvala majzhe vsyu Yevropu pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni Yevropa 1941 42 Rozpodil sfer vplivu Yaponskoyi imperiyi ta Tretogo Rejhu Zobrazheno maksimalni mezhi ekspansiyi krayin Osi Osin 1942 roku Temno zelenij SRSR ta sateliti Zelenij Soyuzniki nezalezhni derzhavi Svitlo zelenij Soyuzniki koloniyi ta okupovani teritoriyi Chervonij Gitlerivska koaliciya nezalezhni derzhavi Korichnevij Gitlerivska koaliciya koloniyi ta okupovani teritoriyi Haki Franciya Rezhim Vishi Sirij Nejtralni derzhavi 19 listopada 1942 roku Chervona armiya perejshla v kontrnastup pid Stalingradom i do 2 lyutogo nejmovirnimi zusillyami zavdala perelomnoyi porazki nimeckim vijskam vnaslidok yakoyi vdalosya otochiti i rozgromiti dvi nimecki dvi rumunski ta odnu italijsku armiyi zagalom 330 tis soldativ znisheno blizko 92 tis vzyato v polon Ce bula najbilsha nazemna bitva vijni Radyanskij nastup 25 listopada 20 grudnya 1942 r na centralnij dilyanci radyansko nimeckogo frontu operaciya Mars zakinchivsya nevdalo Nimecka okupaciya Ukrayini Pitannya ostatochnih legalnih form Rajhskomisariatu Ukrayina ta pravovogo statusu jogo meshkanciv Gitler zalishiv neyasnimi Nacionalni pochuvannya ukrayinciv u Rajhskomisariati Ukrayina mali pidtrimuvati nastilki naskilki taka politika dilila ukrayinciv ta rosiyan usuvayuchi nebezpeku spilnogo protinimeckogo frontu Ce buli golovni motivi napriklad dlya vvedennya v Rajhskomisariati Ukrayina poryad z nimeckoyu uryadovoyu movoyu ukrayinskoyi z vinyatkom rosijskoyi karbovancya zamist rublya tosho Poza tim politika nimeckogo kerivnictva oslablyuvala ta spovilnyuvala ti potencijni chinniki nacionalnoyi svidomosti yaki mogli stati vazhlivoyu skladovoyu u zmagannyah do nezalezhnosti vzagali Oslablennya naselennya z biologichnogo poglyadu veli vimorennyam golodom obmezhennyam sanitarno medichnoyi obslugi nelyudskoyu povedinkoyu z vivezenimi do Tretogo Rejhu ukrayinskimi robitnikami priblizno 1 5 mln i radyanskimi vijskovopolonenimi ta masovimi ekzekuciyami riznih grup naselennya za faktichnu chi uyavnu pidtrimku ruhu oporu Zhorstokij okupacijnij rezhim prizviv do rizkogo posilennya antinimeckih nastroyiv v Ukrayini Odnim iz bezposerednih naslidkiv stalo rozgortannya na teritoriyi rajhskomisariatu radyanskogo partizanskogo ta ukrayinskogo nacionalistichnogo povstanskogo ruhiv Povstanski i partizanski zagoni kontrolyuvali znachnu chastinu teritoriyi rajhskomisariatu i pereshkodzhali postachannyu tehniki i prodovolstva dlya nimeckih vijsk Okremi kerivniki NSDAP mali namir viddati Koha pid partijnij sud za rozladnannya nadijnogo tilu vidsutnist yakogo stala odniyeyu z golovnih prichin porazki nimeckih vijsk na Shidnomu fronti Pislya zahoplennya radyanskoyu armiyeyu ukrayinskih teritorij Rajhskomisariat Ukrayina oficijno likvidovano 10 listopada 1944 Tihookeanskij front Perelom Dokladnishe Aleutska operaciya Bitva za Midvej Kampaniya na Solomonovih ostrovah ta Novogvinejska operaciya Subhash Chandra Bos lider indijskogo ruhu za nezalezhnist Azad Hind spivpracyuvav z nimcyami ta yaponcyami Amerikanskij pikiruyuchij bombarduvalnik SBD Dontless atakuye yaponskij vazhkij krejser Mikuma pid chas Bitvi za Midvej cherven 1942 6 travnya kapitulyuvalo ostannye ugrupovannya amerikanskih i filippinskih vijsk na Filippinah Do kincya travnya 1942 roku Yaponska imperiya z neznachnimi vtratami vstanovila kontrol nad Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu i Pivnichno Zahidnoyu Okeaniyeyu Amerikanski britanski gollandski ta avstralijski vijska zaznali nishivnoyi porazki vtrativshi vsi svoyi osnovni sili v comu regioni U chervni 1942 roku vidbulasya Bitva bilya atolu Midvej velikij morskij bij v Tihomu okeani Peremoga flotu SShA nad Ob yednanim flotom Yaponiyi stala povorotnoyu tochkoyu u vijni na Tihomu okeani Yaponskij flot sho vtrativ 4 vazhki avianosci 250 litakiv ta najkrashih pilotiv nazavzhdi vtrativ mozhlivist efektivno diyati poza zonami prikrittya beregovoyi aviaciyi Yaponiya perejshla do oboroni doti vona zahopila velichezni teritoriyi u Tihomu okeani ta v Aziyi 3 8 mln km Kampaniya na Solomonovih ostrovah bula odniyeyu z osnovnih kampanij v Tihookeanskomu teatri vijskovih dij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kampaniya rozpochalasya z visadki yaponskogo desantu ta okupaciyi znachnih teritorij Britanskih Solomonovih Ostroviv ta ostrova Bugenvil protyagom pershih shesti misyaciv 1942 roku Soyuzniki oberigayuchi svoyi komunikaciyi ta liniyi postachan v pivdennij chastini Tihogo okeanu organizuvali kontrnastup u Novij Gvineyi izolyuvali yaponsku bazu v Rabauli ta kontratakuvali yaponciv 8 serpnya 1942 roku na Solomonovih ostrovah Kontrnastup rozpochavsya z visadki v Guadalkanali i na malih prileglih ostrovah Ci visadki potyagli za soboyu kilka bitv na suhodoli i na mori mizh protivnikami pochinayuchi z desantu v Guadalkanali i prodovzhilisya kilkoma sutichkami v centralnih i pivnichnih Solomonah na ostrovi Nova Dzhordzhiya i jogo okolicyah na Bugenvili Z serpnya 1942 roku po lyutij 1943 roku yaponski ta amerikanski vijska bilis za kontrol nad ostrovom Guadalkanal z arhipelagu Solomonovih ostroviv U cij bitvi na visnazhennya zreshtoyu peremogli SShA Neobhidnist napravlyati pidkriplennya na Guadalkanal oslabila yaponski sili v Novij Gvineyi sho spriyalo zvilnennyu ostrova vid yaponskih vijsk yake zavershilos na pochatku 1943 roku 18 ta yaponska armiya generala Adati visadilas v Papua 21 22 lipnya 1942 pochalis boyi vidomi yak Bitva za Kokodu Yaponska armiya majzhe vijshla do Port Morsbi odnak problemi pid Guadalkanalom zmusili komanduvannya rozpochati vidstup Do 23 sichnya 1943 roku avstralijci ta amerikanci ochistili vid yaponciv ostriv vtrativshi 8500 osib pri dvanadcyatitisyachnih yaponskih vtratah 11 travnya 1943 roku amerikanci rozpochali operaciyu z vidvoyuvannya ostrova Attu Zahisniki ostrova ne pereshkodzhali desantuvannyu ale okopalisya na visotah 29 travnya zahisniki ostrova raptovo atakuvali amerikanski poziciyi u Pislya trivalogo i zapeklogo boyu vsi yaponci zaginuli Pivnichna Afrika Dokladnishe Tuniska kampaniya Operaciya Smoloskip 8 zhovtnya 1942 roku Bernard Montgomeri Italijski vijskovopoloneni v Tunisi Britanski tanki Krusejder u Pivnichnij Africi U Pivnichnij Africi 23 zhovtnya britanci yakimi komanduvav Montgomeri perejshli v nastup shob povernuti vtrachenu teritoriyu i znishiti nimecko italijski vijska v Pivnichnij Africi Na pochatku nastupu pid El Alamejnom Montgomeri mav znachnu perevagu v silah i zasobah nad nimecko italijskimi vijskami Pevnij chas vikoristovuyuchi nedostatnyu rishuchist britanciv Rommelyu vdavalosya bilsh nizh na tizhden utrimati britanciv Ale natisk protivnika vse zrostav vin vvodiv u bij vse novi j novi sili U nich na 3 listopada Rommel buv zmushenij viddati svoyim vijskam nakaz pro vidstup oskilki vsi mozhlivosti dlya podalshogo oporu buli vzhe vicherpani 12 listopada peresliduyuchi rozrizneni sili protivnika britanci dosyagli Tobruka ta zahopili jogo She bilshe pogirshilo situaciyu nimecko italijskogo bloku te sho 8 listopada 1942 roku britano amerikanske komanduvannya rozpochalo vtorgnennya do Pivnichno Zahidnoyi Afriki operaciyu Smoloskip Britanci prodovzhili svij nastup i 19 listopada znovu zahopili Bengazi a potim 17 grudnya El Agejlu Druga bitva pid El Alamejnom 23 zhovtnya 4 listopada 1942 roku zakinchilasya povnoyu porazkoyu nimecko italijskoyi tankovoyi armiyi 1 listopada 1942 tankovu armiyu Afrika perejmenovano v nimecko italijsku tankovu armiyu Yiyi vtrati stanovili 55 tisyach osib 320 tankiv i priblizno 1 tisyachu garmat Zalishki rozgromlenih pid El Alamejnom vijsk Rommelya unikli povnogo znishennya tilki cherez te sho britanci peresliduvali nadto povilno 8 listopada 1942 roku v Marokko visadivsya velikij britano amerikanskij desant Zlamavshi slabkij opir vijsk pidkontrolnih vishistskomu uryadu v Alzhiri do kincya listopada podolavshi 900 km soyuzniki uvijshli v Tunis Nimci zi zgodi vishiskogo uryadu zajnyali neokupovanu pivdennu chastinu Franciyi i pochali perekidati chastinu svoyih vijsk v Tunis Ervin Rommel cherez praktichno povnu vidsutnist postachannya ne mig obladnati dosit potuzhni oboronni poziciyi chi kontratakuvati i virishiv vidstupiti do nimeckogo placdarmu v Tunisi Cyu operaciyu vidstupu na tisyachu mil Rommel proviv bliskuche ne vtrativshi zhodnogo soldata 19 lyutogo 1943 Rommel pochav svij ostannij nastup u Pivnichnij Africi Naprikinci lyutogo vijska novoyi grupi armij zavdali porazki amerikancyam v boyah na perevali Kasserin ale na pochatku bereznya sami zaznali serjoznoyi nevdachi pri Me Denin Tim chasom britanska armiya pochala nastup v Liviyi Italo nimecki vijska ne zmogli utrimatisya bilya El Alamejnu i do lyutogo 1943 roku zaznavshi velikih vtrat vidstupili v Tunis 20 bereznya ob yednani britano amerikanski vijska perejshli u nastup vglib teritoriyi Tunisu Italo nimecke komanduvannya namagalosya evakuyuvati svoyi vijska v Korolivstvo Italiya odnak do togo chasu korolivskij vijskovo morskij flot Velikoyi Britaniyi povnistyu opanuvav Seredzemnomor ya ta pererizav vsi shlyahi dlya vidstupu 13 travnya italo nimecki vijska kapitulyuvali Nastup soyuznikiv cherven 1943 traven 1944 roku Shidnij front Dokladnishe Kurska bitva Bitva za Dnipro ta Dniprovsko Karpatska operaciya Katyusha reaktivna ustanovka Radyanski Il 2 atakuyut kolonu Vermahtu pid chas Kurskoyi bitvi 1 lipnya 1943 r Nimecki pihotinci 2 yi tankovoyi diviziyi SS Das Rajh za pidtrimki tankiv Panzer VI Tigr v boyah na Kurskij duzi Voronezkij front Lito 1943 18 sichnya vnaslidok nastupu Chervonoyi armiyi prorvano kilce blokadi navkolo Leningrada Blokada trivala z 8 veresnya 1941 roku po 27 sichnya 1944 roku 872 dobi Vprodovzh zimovogo nastupu Chervonoyi armiyi i nastupnogo kontrnastupu vermahtu u Shidnij Ukrayini v centri radyansko nimeckogo frontu utvorivsya vistup zavglibshki do 150 i shirinoyu do 200 kilometriv obernenij na zahid tak zvana Kurska duga Nimecke komanduvannya virishilo zdijsniti strategichnu operaciyu na Kurskomu vistupi Dlya cogo rozrobleno i v kvitni 1943 roku zatverdzheno vijskovu operaciyu pid kodovoyu nazvoyu Citadel Mayuchi dani pro pidgotovku nimeckih vijsk do nastupu Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya virishila timchasovo perejti do oboroni na Kurskij duzi i v hodi oboronnoyi bitvi znekroviti udarni ugrupuvannya voroga i cim stvoriti spriyatlivi umovi dlya perehodu radyanskih vijsk u kontrnastup a potim u zagalnij strategichnij nastup 5 lipnya rozpochalasya a 23 serpnya zavershilasya Kurska bitva Znisheno 30 nimeckih divizij zokrema 7 tankovih sered yakih elitni diviziyi vijsk SS Lejbshtandart SS Adolf Gitler Mertva Golova Rejh Viking Pochavsya vidstup nimeckih vijsk po vsij liniyi frontu yim dovoditsya zalishiti Orel Byelgorod Novorosijsk Pochalisya boyi za Bilorusku RSR i Ukrayinsku RSR U bitvi za Dnipro cinoyu velicheznih vijskovih ta shojno mobilizovanih civilnih vtrat radyanska armiya zajnyala Livoberezhnu Ukrayinu i Krimskij pivostriv Naprikinci 1943 u pershij polovini 1944 roku osnovni bojovi diyi prohodili na pivdennij dilyanci frontu Nimci vidstupili z teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Chervona armiya zajnyala zemli Pravoberezhnoyi Ukrayini Krim vijshla do Karpat vstupila na teritoriyu Korolivstva Rumuniya Krim togo ChA posilila nastup u Biloruskij RSR Biloruska operaciya 1944 r ta Zahidnij Ukrayini Radyanski vijska vijshli do kordoniv Shidnoyi Prussiyi vstupili na zemli Polshi razom iz polskimi vijskami prodovzhili nastup 23 25 kvitnya vidbuvsya bij pid Gurbami najbilshij bij mizh vijskami UPA ta NKVS V boyu bralo uchast blizko 10 tisyach bijciv UPA Proti povstanciv NKVS kinulo 5 brigad soldativ i deyaki chastini Chervonoyi armiyi aviaciyu bronepoyizdi 15 legkih tankiv polk kinnoti vsogo blizko 30 000 soldativ Litaki vikoristovuvalisya dlya rozvidki abi viyaviti bilshi skupchennya pidrozdiliv UPA Britano amerikanskij desant v Korolivstvo Italiya Dokladnishe Italijska kampaniya 1943 1945 10 lipnya 1943 roku soyuzniki visadilisya v Siciliyi Italijski vijska zdalisya majzhe bez boyu a opir soyuznikam chiniv nimeckij 14 j tankovij korpus 22 lipnya amerikanski vijska zahopili misto Palermo i nimci vidstupili na pivnichnij shid ostrova do Messinskoyi protoki Do 17 serpnya nimecki chastini vtrativshi vsyu bronetehniku i vazhke ozbroyennya perepravilisya na Apenninskij pivostriv Odnochasno z visadkoyu na Siciliyi sili Vilnoyi Franciyi visadilisya na Korsici operaciya Vezuvij Porazka italijskoyi armiyi znachno pogirshila stanovishe v krayini Zroslo nevdovolennya rezhimom Mussolini Korol Viktor Emanuyil III virishiv zaareshtuvati Mussolini i postaviti na choli krayini uryad marshala P yetro Badolo U veresni 1943 roku britano amerikanski vijska visadilisya na pivdni Apenninskogo pivostrova Badolo pidpisav z nimi i ogolosiv pro vihid Italiyi z vijni Odnak skoristavshis rozgublenistyu soyuznikiv Gitler zvilniv Mussolini div Operaciya Dub i na pivnochi krayini stvoreno marionetkovu derzhavu Italijska socialna respublika Voseni 1943 roku vijska SShA ta Velikoyi Britaniyi prosuvalisya na pivnich 1 zhovtnya soyuzniki ta italijski partizani zvilnili Neapol do 15 listopada soyuzniki prorvali oboronu nimciv na richci Volturno i forsuvali yiyi Do sichnya 1944 roku soyuzniki dosyagli nimeckih ukriplen Zimovoyi liniyi bilya Monte Kassino i richki Garilyano U sichni lyutomu j berezni 1944 roku voni trichi atakuvali nimecki poziciyi shob prorvati oboronu protivnika na richci Garilyano j uvijti v Rim ale cherez pogirshennya pogodi silni doshi yim ce ne vdalosya j liniya frontu stabilizuvalasya do travnya Vodnochas 22 sichnya soyuzniki visadili vijska v Ancio pivdennishe Rimu V Ancio nimci robili bezuspishni kontrataki Do travnya pogoda pokrashilasya j 11 travnya soyuzniki pochali nastup Bitva pri Monte Kassino prorvali oboronu nimeckih vijsk v Monte Kassino i 25 travnya z yednalisya z visadzhenim ranishe desantom v Ancio 4 chervnya 1944 roku soyuzniki zvilnili Rim Tihookeanskij front Dokladnishe Kampaniya na Solomonovih ostrovah Kampaniya v centralnij chastini Tihogo okeanu 1943 1944 ta Birmanska operaciya Britanski soldati pid chas Pivnichno shidna Indiya 1944 rik Z chervnya i do kincya 1943 roku soyuzni vijska pislya zapeklih boyiv zajnyali ostrovi Gilberta Solomonovi krim ostrova Bugenvil de boyi trivali do kincya vijni zahidnu chastinu ostrova Nova Britaniya ta pivdenno shidnu chastinu Novoyi Gvineyi U pivnichnij chastini Tihogo okeanu amerikanski vijska v travni serpni 1943 roku povernuli Aleutski ostrovi 22 listopada 1943 roku prezident SShA Franklin Ruzvelt prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill ta lider Gomindanu Chan Kajshi zustrilisya v Kayiri dlya obgovorennya podalshogo hodu bojovih dij Z 1 do 23 lyutogo 1944 roku amerikanski vijska zdobuli Marshallovi Ostrovi z 15 chervnya do 10 serpnya Marianski ostrovi ta z 15 veresnya do 12 zhovtnya zahidnu chastinu Karolinskih ostroviv Borotba za pivnichnu chastinu Novoyi Gvineyi trivala z sichnya do veresnya 1944 roku V Birmi v berezni 1944 roku yaponski vijska pochali nastup na indijskij shtat Assam yakij pislya 4 misyachnih boyiv zakinchivsya povnim provalom i soyuzni vijska perejshovshi v kontrnastup do kincya roku zajnyali bilshu chastinu Pivnichnoyi Birmi Yaponske komanduvannya v 1944 roci velo aktivni diyi v Respublici Kitaj de yaponci zahopili bezperervnu nazemnu komunikaciyu sho zv yazuvala pivnichni ta pivdenni rajoni Kitayu Strategichni bombarduvannya Nimechchini Dokladnishe Strategichni bombarduvannya v period Drugoyi svitovoyi vijni source source source source track track Dokumentalne video bombarduvannya Gamburga soyuznikami U sichni 1943 na Kasablankskij konferenciyi virisheno rozpochati strategichni bombarduvannya Nimechchini spilnimi britano amerikanskimi silami Cilyami bombarduvan povinni buli stati ob yekti vijskovoyi promislovosti i mista Nimechchini Operaciya otrimala kodovu nazvu U lipni serpni 1943 roku masovanogo bombarduvannya zaznav Gamburg Pershim masovanim nalotom na ob yekti v glibini Nimechchini stav podvijnij rejd na Shvajnfurt i Regensburg 17 serpnya 1943 roku Pidrozdili bombarduvalnikiv viyavilisya nezdatnimi zahistiti sebe vid atak nimeckih vinishuvachiv i vtrati viyavilisya znachnimi blizko 20 Taki vtrati viznali neprijnyatnimi i 8 ma povitryana armiya SShA zupinila povitryani operaciyi nad Nimechchinoyu azh do pributtya vinishuvachiv North American P 51 Mustang sho mali dostatnyu dalnist polotu shob doletiti do Berlina i nazad Tegeranska konferenciya Dokladnishe Tegeranska konferenciya Shvidkij rozvitok podij na vsih frontah osoblivo na radyansko nimeckomu vimagav vid soyuznikiv utochnennya ta uzgodzhennya podalshih planiv vedennya vijni 28 listopada 1 grudnya 1943 roku v stolici Iranu Tegerani vidbulasya konferenciya glav uryadiv troh derzhav SRSR SShA i Velikoyi Britaniyi Osnovnim pitannyam bulo vidkrittya drugogo frontu v Zahidnij Yevropi Vodnochas obgovoryuvali Deklaraciya pro Iran pro pochatok SRSR vijni z Yaponskoyu imperiyeyu pislya zakinchennya vijni u Yevropi j de fakto zakripleno za Radyanskim Soyuzom pravo yak kontribuciyu priyednati do sebe pislya peremogi chastinu Shidnoyi Prussiyi Rozgrom Tretogo Rejhu v Yevropi cherven 1944 listopad 1944 roku Zahidnij front Tretogo Rejhu Dokladnishe Visadka v Normandiyi Proriv Liniyi Zigfrida ta Gollandska povitryano desantna operaciya Sharl de Goll Amerikanski soldati na plyazhi Omaha Kanadski soldati v Normandiyi 6 chervnya 1944 roku 6 chervnya 1944 roku soyuzni sili pislya dvoh misyaciv vidvolikayuchih manevriv visadzhuyutsya v Normandiyi Golovnu rol u provedenni operaciyi vidigrali vijska Spoluchenih Shtativ Velikoyi Britaniyi ta Kanadi 6 chervnya 1944 roku u Den D operaciya z visadki zahidnih soyuznikiv u Pivnichno Zahidnij Yevropi yakoyu vidkrili Drugij front rozpochalasya z najmasshtabnishoyi na toj chas u svitovij istoriyi visadki povitryanogo desantu iz zaluchennyam 12 000 litakiv yakij pereduvav morskij desantnij operaciyi Majzhe 160 000 soldativ soyuznikiv odnochasno peretnuli La Mansh ta vtorglisya do Franciyi Protyagom 3 h tizhniv pislya zahoplennya placdarmu koncentruvalas pevna kilkist vijsk vidtak operaciya Kobra rozpochalas zavdannyam z cih placdarmiv micnih udariv po vsomu frontu dlya prorivu v glibinu oboroni vijsk Vermahtu Bitva za Normandiyu trivala protyagom dvoh misyaciv do 24 serpnya koli golovni sili protivnika 6 divizij otocheno u Falezkomu kotli a 25 chisla zvilneno Parizh Operaciya Overlord zavershilasya 31 serpnya 1944 forsuvannyam soyuznimi vijskami richki Sena Do kincya serpnya soyuzniki zoseredili majzhe 3 000 000 osobovogo skladu na teritoriyi kontinentalnoyi Yevropi U serpni amerikanski i francuzki vijska visadilisya na pivdni Franciyi zvilnili mista Tulon ta Marsel 25 serpnya soyuzniki uvijshli do Parizha i zvilnili jogo razom iz zagonami francuzkogo oporu 28 veresnya nimci pochali vidhoditi z teritoriyi Pivnichnoyi Franciyi na ukriplenu liniyu Zigfrida Ne zumivshi z hodu prorvati yiyi soyuzniki sprobuvali prorvati yiyi obhodom z pivnochi cherez Niderlandi 17 veresnya v hodi Gollandskoyi operaciyi 1944 roku v Niderlandah visadzheno povitryani desanti Prote nastup soyuznikiv prosuvavsya nedostatno shvidko i lishe do 10 listopada vijska 21 yi grupi armij ochistili girlo richki Sheldi i vijshli do Maasu vid Grave do girla Do kincya 1944 roku nimcyam z velikimi trudnoshami vdalos stabilizuvati liniyu frontu na zahodi Radyanskij nastup Dokladnishe Leningradsko Novgorodska operaciya Viborzko Petrozavodska operaciya Operaciya Bagration Lvivsko Sandomirska operaciya Yassko Kishinivska operaciya Pribaltijska operaciya 1944 ta Belgradska operaciya Shidnij front z serpnya 1943 po gruden 1944 Radyanski vijska 1 j ukrayinskij front Lito 1944 roku Polski povstanci pid chas Varshavskogo povstannya 1 bereznya 1944 roku Leningrad bulo povnistyu zvilneno vid blokadi protivnika Pid chas Viborzko Petrozavodskoyi operaciyi Chervona armiya rozgromila finski vijska v Karelo Finskij RSR stvorivshi peredumovi dlya vihodu Finlyandiyi z vijni Radyanski vijska zahopili mista Viborg i Petrozavodsk ale buli zupineni finami pid chas boyiv pri Tali Ihantala 23 chervnya radyanski vijska perejshli v shirokomasshtabnij nastup na fronti vid Baltiki do Karpat operaciya Bagration na centralnij dilyanci frontu Vermaht opinivsya v katastrofichnomu stanovishi pid podvijnim udarom i pochav strimko vidkochuvatisya na zahid 28 chervnya radyanski vijska zajnyali Mogilov 3 lipnya Minsk 13 lipnya Vilnyus 27 lipnya Lviv Metoyu radyanskih vijsk buv vihid do kordoniv Visla Narev Pislya vazhkih nastupalnih boyiv 29 lipnya vijska 1 go Ukrayinskogo frontu forsuvali Vislu v rajoni Sandomira Lishe na zahodi Latvijskoyi RSR otochene ugrupovannya nimeckih vijsk zmoglo protrimatisya do zakinchennya vijni Uspih nastupu v Bilorusi pomitno perevershiv usi ochikuvannya radyanskogo komanduvannya U rezultati dvomisyachnogo nastupu povnistyu vitisnili nimciv z Biloruskoyi RSR vidbili chastinu Pribaltiki vizvolili shidni rajoni Polshi Praktichno povnistyu rozgromili nimecku grupu armij Centr Krim togo operaciya postavila pid zagrozu