Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа Дарлан (фр. François Darlan; 7 серпня 1881, Нерак, Лот і Гаронна — 24 грудня 1942, Алжир, Французький Алжир) — французький політичний та військовий діяч, адмірал флоту військово-морських сил Франції. Учасник Першої та Другої світових війн. На початок війни був головнокомандувачем французького флоту. З червня 1940 року після підписання договору з Німеччиною, в Уряді Віші, заступник маршала Филипа Петена. З початком вторгнення союзних військ до Французької Північної Африки перейшов на бік англо-американської коаліції, керував підтримкою з боку французьких військ дій союзників. Через два місяці застрелений в Алжирі.
| Франсуа Дарлан François Darlan | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| фр. François Darlan | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Народження | 7 серпня 1881 Нерак, Лот і Гаронна | |||||||||||||
| Смерть | 24 грудня 1942 (61 рік) Алжир | |||||||||||||
| Країна | Третя французька республіка Режим Віші Вільна Франція | |||||||||||||
| Приналежність |  Військово-морські сили Франції | |||||||||||||
| Рід військ | військово-морські сили | |||||||||||||
| Освіта | ||||||||||||||
| Роки служби | 1902 — 1942 | |||||||||||||
| Партія | незалежний політик | |||||||||||||
| Звання | адмірал флоту | |||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Битва на Середземному морі Друга світова війна | |||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
 Франсуа Дарлан у Вікісховищі | ||||||||||||||
| Франсуа Дарлан | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| фр. François Darlan | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Міністр закордонних справ Франції | ||||||||||||||
| 10 лютого 1941 — 18 квітня 1942 | ||||||||||||||
| Попередник | П'єр-Етьєн Фланден | |||||||||||||
| Наступник | П'єр Лаваль | |||||||||||||
| 16 червня 1940 — 18 квітня 1942 | ||||||||||||||
| Попередник | ||||||||||||||
| Наступник | ||||||||||||||
| 14 лютого 1941 — 18 липня 1941 | ||||||||||||||
| Попередник | ||||||||||||||
| Наступник | ||||||||||||||
| Міністр національної оборони Франції | ||||||||||||||
| 11 серпня 1941 — 18 квітня 1942 | ||||||||||||||
| Попередник | ||||||||||||||
| Наступник | ||||||||||||||
| | ||||||||||||||
| Народився | 7 серпня 1881[1][2][…] Нерак | |||||||||||||
| Помер | 24 грудня 1942[1][2][…] (61 рік) Алжир, Франція | |||||||||||||
| Відомий як | політик, військовослужбовець | |||||||||||||
| Громадянство | Французьке | |||||||||||||
| Alma mater | d | |||||||||||||
| Політична партія | незалежний політик | |||||||||||||
| Батько | d | |||||||||||||
| Професія | політик | |||||||||||||
| Релігія | Католицизм | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
| | ||||||||||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||||||||||
Біографія
Служба Французькій республіці
Жан Луї Хав'єр Франсуа Дарлан народився 7 серпня 1881 року у місті Нерак (сучасний департамент Лот і Гаронна), у родині, яка мала тривалі стосунки з французьким флотом. Його прадід загинув у битві при Трафальгарі, його батько був адвокатом та політиком, що працював у кабінеті Ж. Мелена в міністерстві юстиції. Хресним батьком Франсуа був Жорж Лейг, батьківський колега по службі у військово-морському міністерстві Франції.
1902 році випустився з , військово-морської академії французького флоту. В роки Першої світової війни командував артилерійською батареєю у битві під Верденом. У післявоєнний час командував навчальними кораблями та .
У 1929 році підвищений у контр-адмірали. 1930 році брав участь у складі французької комісії в Лондонській морській конференції. 1934 році призначений командиром Атлантичної ескадри з базуванням у Бресті. 1 січня 1937 року став начальником штабу французького флоту. На цій посаді докладав багато зусиль у відбудові французького флоту на фоні наростання бойового потенціалу Крігсмаріне та Регіа Маріна. У 1939 році підвищений в адмірали флоту.
З вересня 1939 року, з початку Другої світової війни, Ф.Дарлан — головнокомандувач французьких військово-морських сил.
Уряд Віші
Адмірал Ф.Дарлан брав участь у підготовці та проведенні операції ВМС у ході війни. Однак, 3 червня 1940 року, після нищівного розгрому французької армії вермахтом у блискавичній кампанії, він пригрозив, що особисто очолить повстання та поведе флот Франції під британськими прапорами на битву з нацистами, в разі якщо буде підписаний договір про капітуляцію країни. 12 червня на конференції в Бріарі французький воєначальник особисто обіцяв британському прем'єр-міністру В.Черчиллю, що жоден французький корабель не потрапить у руки німців. Навіть 15 числа він прилюдно виступив, заявляючи, що підписання такого договору з гітлерівцями — це ганьба нації.
Однак, 15 червня на голосуванні кабінету міністрів Франції адмірал флоту Ф.Дарлан виступив всупереч своїх слів, підтримавши умови договору про капітуляцію в разі недопущення потрапляння французьких кораблів нацистам.
16 червня з Британії надійшла телеграма В.Черчилля зі згодою на мирний договір між Францією та Німеччиною (країни мали між собою домовленість, що не шукатимуть сепаратної угоди в будь-якій ситуації). Але пропозиція британського прем'єра вивести французький флот до портів Англії була відхилена особисто Ф.Дарланом, який вважав, що це залишить Францію беззахисною.
Того ж дня, прем'єр-міністр Франції Поль Рейно подав у відставку зі своїм кабінетом, Філіпп Петен почав формування нового уряду країни та шукати шляхи підписання угоди про перемир'я з Німеччиною. Ф.Дарлан зайняв посаду в уряді Петена.
18 червня 1940 року він дав слово честі британському першому морському лорду серу Д.Паунду, що не дозволить, щоб французькі кораблі були захоплені німцями.
22 червня уряд Ф.Петена підписав мирний договір з Німеччиною; за умовами угоди Франція втратила більшу частину своєї території. На початку липня знов сформований кабінет міністрів переїхав до невеликого містечка в центрі Франції — Віші. Пізніше у спогадах Черчилль писав, що Дарлан міг стати головою опереткової «Вільної Франції», якби він покинув країну в цей час.
За умовами договору французький флот мав бути демобілізований та під наглядом німецьких представників зобов'язаний роззброїти власні кораблі. Як відмітив прем'єр-міністр В.Черчилль, це значило, що один з найпотужніших флотів у світі переходив під німецький контроль. Дарлан віддав наказ ВМС перевести всі кораблі з атлантичного узбережжя до портів у французьких колоніальних володіннях, переважно у Північній та Західній Африці. Незважаючи на палкі запевнення командувача французьким флотом, В.Черчилль мав великі сумніви щодо подальшої долі ВМС Франції; він вважав, що під тиском німців політики вішістського уряду можуть дати команду на застосування потужного флоту проти колишніх союзників по антигітлерівській коаліції. Невпевненості додавало те, що Ф.Дарлан постійно відхиляв пропозицію британців перевести весь французький флот до британських баз або щонайменше передислокувати їх до Французької Вест-Індії. Відсутність довіри до вішістської влади спонукала британське командування вжити жорстоких та рішучих заходів.
3 липня 1940 року Королівський флот провів операцію «Катапульта» — раптову атаку на французькі кораблі, що дислокувалися в портах Північної Африки, головним чином на Мерс-ель-Кебір.
Наслідками проведення такої «каральної» та підступної операції стало те, що французькі війська, лояльні Віші, стали більш тісно взаємодіяти з нацистами та чинити запеклий опір при наступі союзників на французьких землях і в колоніях. Морський міністр Франції втратив довіру до британців і, очікуючи, що німці безумовно виграють цю війну, всерйоз розглядав можливість ведення війни на морі проти колишніх союзників. Разом з тим, як і обіцяв Ф.Дарлан, жоден капітальний корабель не потрапив у руки німців, лише три есмінці та декілька десятків субмарин і невеликих кораблів перейшли під їхній контроль.
В уряді Петена
Незабаром, попри своєму критичному ставленню до політики маршала Ф.Петена, поступово Ф.Дарлан перетворився на найближчого та найвірнішого спільника керівника Франції. З лютого 1941 року він став віце-президентом Ради прем'єр-міністра Франції, очолював міністерства закордонних справ, внутрішніх справ та національної оборони, ставши де-факто при старезному герої Першої світової війни, найголовнішою політичною фігурою в уряді Віші. Більш того, 11 лютого, у відповідності до Акту № 4 французької конституції Ф.Дарлан офіційно був оголошений наступником Ф.Петена.
У цей час, особисто Ф.Дарлан неодноразово пропонував А.Гітлеру активну воєнну допомогу у бойових діях проти Британії. Але, голова Райху не довіряв нікому з французів і визнавав за краще залишати Францію нейтральною.
Водночас, у червні-липні 1941 року після перемоги британських військ у Сирійсько-Ліванській кампанії та провалі бліцкригу на Східному фронті проти большевицької Росії, Ф.Дарлан почав уникати висловлювань проти союзників та поступово дистанціюватися від політики підтримки німців.
Перебуваючи певний час на вищих посадах та маючи фактично безмежну владу, Ф.Дарлан заснував своє коло послідовників, спираючись на тих посадовців, кому особисто довіряв. Спрокволу він призначив на ключові посади в армійських формуваннях та на флоті, що базувалися у французьких колоніях, офіцерів, відданих йому особисто.
Але, німці не відчуваючи повну довіру до французького адмірала, чинили тиск, і у квітні 1942 року Лаваль, котрий вважався більш надійним, ніж Ф.Дарлан, примусив останнього звільнити низку своїх ставлеників з міністерських посад. Тому довелося підкоритися, але він зберіг за собою посаду головнокомандувача французьких збройних сил.
Останні дні
7 листопада 1942 року, французький адмірал флоту прибув до Алжиру відвідати свого сина, що був госпіталізований з поліомієлітом. Ф.Дарлан не знав, що наступного дня союзники розпочинають морську десантну операцію «Смолоскип» з висадкою десантів у Французькій Північній Африці. Вночі 7-8 листопада передові сили французького руху опору (не пов'язаного з «Вільною Францією») у кількості близько 400 погано озброєних осіб узяли місто Алжир під свій контроль; несподівано для себе вони захопили головнокомандувача вішістської Франції.
При плануванні вторгнення в Марокко та Алжир, вище командування союзних військ не очікувало значного опору з боку французьких сил у цих колоніях, сподіваючись, що більшість французів прийме командування генерала Анрі Жиро, який діяв разом з союзниками. Навдивовижу, французькі частини повсюди чинили спротив, вступаючи в бій з англо-американським морським десантом. Більш того, вони абсолютно не підкорялися командам А.Жиро, який не мав ніяких повноважень ними командувати. Союзне командування пішло на угоду з Ф.Дарланом, який мав офіційний статус віддавати накази своїм військам. Д.Ейзенхауер вже по ходу розвитку ситуації визнав його головнокомандувачем усіма французькими силами на півночі Франції та навіть погодився 14 листопада визнати Ф.Дарлана головою перехідного уряду у Західній та Північній Африці. У свою чергу французький адмірал віддав наказ припинити опір та приєднатися до англо-американських сил.
У той же час, імідж Ф.Дарлана був зіпсований його попередньою колабораціоністською співпрацею з нацистами. Тому угода з ним викликала багато нарікань з боку багатьох, у першу чергу французькі патріоти «Вільної Франції» на чолі з де Голлем були цим дуже розлючені. Так само відреагували інші учасники руху боротьби проти німецької окупації. Деякі американські та британські високопосадовці відмовлялися мати справу з ним; західна преса була обурена.
Ф.Рузвельт виступив на захист змови, аргументуючи, що це було «тимчасове рішення, прийняте в умовах складної обстановки». В.Черчилль також підтримав такий зговір і сказав, «якщо це не було зовсім правильним, принаймні французькі рушниці наведені ні на союзників, а на німців».
«Змова з Ф.Дарланом» ще більше розлютила Берлін і його ставлення до уряду Віші. Хоча Ф.Петен своїм указом зняв адмірала з усіх посад та відправив наказ французькій армії в Африці битися до кінця, його попросту проігнорували.
Німці поступили більш прямолінійно: вони окупували 40 % Франції, що залишалися під контролем Віші. Проте, головне завдання німецькі військові провалили — при захопленні військово-морської бази в Тулоні, де зосереджувалися всі основні капітальні кораблі французького флоту, вони згаяли час і 27 листопада французькі моряки затопили весь свій флот.
24 грудня 1942 року Фернан де Ла Шапель, 20-річний син французького журналіста, ярий противник режиму Віші, застрелив адмірала флоту Ф.Дарлана в його штаб-квартирі в Алжирі. Вбивцю негайно заарештували, віддали під суд, який присудив Ф.де Ла Шапеля до страти. 26 грудня той був розстріляний.
Адмірал флоту Франції Франсуа Дарлан не був популярною фігурою серед союзних лідерів — його вважали надмірно пихатим та помпезним. Так, на честь святкування перемоги Наполеона в битві під Аустерліцом, він забажав від генерала Д.Ейзенхауера 200 гвардійців та гренадерів для почесної варти. Коли він помер, хтось з британців висловився: «жодної сльозинки не пролилося». Радник В.Черчилля у Д.Ейзенхауера Г.Макміллан описав так: «одного разу продавшись, він залишився проданим».
Див. також
Посилання
- Дарлан // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франсуа Дарлан |
- François Darlan
- Jean-Francois Darlan
- Darlan, Jean Louis Xavier Francois
- Фото дня: конец адмирала Дарлана
Примітки
- Виноски
- , , , , і
- На французькій базі на той час перебували лінкори , , , , гідроавіаносець «Командан Тест» та шість лідерів. Французькому віцеадміралу [en] було передано ультиматум, за яким французькі сили мусили протягом шести годин приєднатися до британських, або перейти зі зменшеними екіпажами до британських портів, чи самозатопитися. Адмірал Женсуль відхилив ці пропозиції, тому близько 18-ї години британські лінкори відкрили вогонь. «Страсбургу» з кількома лідерами вдалося прорватися до Тулона.
- Серед затоплених французами кораблів: 3 лінійних кораблі: , , ; 1 гідроавіаносець: «Командан Тест»; 4 важких крейсери: , , , ; 3 легких крейсери: , , .
- Джерела
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Korda, Michael (2007). Ike: An American Hero. New York: HarperCollins. p. 325. .
- Auphan, Paul; Mordai, Jacques (1959). The French Navy in World War II. Naval Institute Press. p. 10. .
- Bell, P M H (1974). A Certain Eventuality. Farnborough: Saxon House. pp. 141–42. .
Література
- Max Lagarrigue, «Quelle est la contribution de l'amiral Darlan au pétainisme?», dans 99 questions… La France sous l'Occupation, CNDP, 2008 ().
- Bernard Costagliola (préf. Georges-Henri Soutou), Darlan: la Collaboration à tout prix, Paris, CNRS éditions, 2015, 403 p. ().
- José Aboulker et Christine Levisse-Touzet, 8 Novembre 1942: Les armées américaine et anglaise prennent Alger en quinze heures, Espoir, n° 133, Paris, 2002.
- Henri Michel, Darlan, Paris: Hachett, 1993.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Darlan fr Francois Darlan 7 serpnya 1881 Nerak Lot i Garonna 24 grudnya 1942 Alzhir Francuzkij Alzhir francuzkij politichnij ta vijskovij diyach admiral flotu vijskovo morskih sil Franciyi Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn Na pochatok vijni buv golovnokomanduvachem francuzkogo flotu Z chervnya 1940 roku pislya pidpisannya dogovoru z Nimechchinoyu v Uryadi Vishi zastupnik marshala Filipa Petena Z pochatkom vtorgnennya soyuznih vijsk do Francuzkoyi Pivnichnoyi Afriki perejshov na bik anglo amerikanskoyi koaliciyi keruvav pidtrimkoyu z boku francuzkih vijsk dij soyuznikiv Cherez dva misyaci zastrelenij v Alzhiri Fransua Darlan Francois Darlanfr Francois DarlanNarodzhennya 7 serpnya 1881 1881 08 07 Nerak Lot i GaronnaSmert 24 grudnya 1942 1942 12 24 61 rik AlzhirKrayina Tretya francuzka respublika Rezhim Vishi Vilna FranciyaPrinalezhnist Vijskovo morski sili FranciyiRid vijsk vijskovo morski siliOsvitaRoki sluzhbi 1902 1942Partiya nezalezhnij politikZvannya admiral flotuVijni bitvi Persha svitova vijna Bitva na Seredzemnomu mori Druga svitova vijnaAvtografNagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Velikij oficer ordena Pochesnogo legionu Komandor ordena Pochesnogo legionu Oficer ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Pochesnogo legionu Vijskova Medal Francuzka Respublika Voyennij hrest 1914 1918 Medal Peremogi Velikobritaniya Fransua Darlan u Vikishovishi Fransua Darlanfr Francois DarlanMinistr zakordonnih sprav Franciyi10 lyutogo 1941 18 kvitnya 1942Poperednik P yer Etyen FlandenNastupnik P yer Laval16 chervnya 1940 18 kvitnya 1942PoperednikNastupnik14 lyutogo 1941 18 lipnya 1941PoperednikNastupnikMinistr nacionalnoyi oboroni Franciyi11 serpnya 1941 18 kvitnya 1942PoperednikNastupnikNarodivsya 7 serpnya 1881 1881 08 07 1 2 NerakPomer 24 grudnya 1942 1942 12 24 1 2 61 rik Alzhir FranciyaVidomij yak politik vijskovosluzhbovecGromadyanstvo FrancuzkeAlma mater dPolitichna partiya nezalezhnij politikBatko dProfesiya politikReligiya KatolicizmNagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Velikij oficer ordena Pochesnogo legionu Komandor ordena Pochesnogo legionu Oficer ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Pochesnogo legionu Vijskova Medal Francuzka Respublika Voyennij hrest 1914 1918 Medal Peremogi Velikobritaniya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSluzhba Francuzkij respublici Zhan Luyi Hav yer Fransua Darlan narodivsya 7 serpnya 1881 roku u misti Nerak suchasnij departament Lot i Garonna u rodini yaka mala trivali stosunki z francuzkim flotom Jogo pradid zaginuv u bitvi pri Trafalgari jogo batko buv advokatom ta politikom sho pracyuvav u kabineti Zh Melena v ministerstvi yusticiyi Hresnim batkom Fransua buv Zhorzh Lejg batkivskij kolega po sluzhbi u vijskovo morskomu ministerstvi Franciyi 1902 roci vipustivsya z vijskovo morskoyi akademiyi francuzkogo flotu V roki Pershoyi svitovoyi vijni komanduvav artilerijskoyu batareyeyu u bitvi pid Verdenom U pislyavoyennij chas komanduvav navchalnimi korablyami ta U 1929 roci pidvishenij u kontr admirali 1930 roci brav uchast u skladi francuzkoyi komisiyi v Londonskij morskij konferenciyi 1934 roci priznachenij komandirom Atlantichnoyi eskadri z bazuvannyam u Bresti 1 sichnya 1937 roku stav nachalnikom shtabu francuzkogo flotu Na cij posadi dokladav bagato zusil u vidbudovi francuzkogo flotu na foni narostannya bojovogo potencialu Krigsmarine ta Regia Marina U 1939 roci pidvishenij v admirali flotu Z veresnya 1939 roku z pochatku Drugoyi svitovoyi vijni F Darlan golovnokomanduvach francuzkih vijskovo morskih sil Uryad Vishi Admiral F Darlan brav uchast u pidgotovci ta provedenni operaciyi VMS u hodi vijni Odnak 3 chervnya 1940 roku pislya nishivnogo rozgromu francuzkoyi armiyi vermahtom u bliskavichnij kampaniyi vin prigroziv sho osobisto ocholit povstannya ta povede flot Franciyi pid britanskimi praporami na bitvu z nacistami v razi yaksho bude pidpisanij dogovir pro kapitulyaciyu krayini 12 chervnya na konferenciyi v Briari francuzkij voyenachalnik osobisto obicyav britanskomu prem yer ministru V Cherchillyu sho zhoden francuzkij korabel ne potrapit u ruki nimciv Navit 15 chisla vin prilyudno vistupiv zayavlyayuchi sho pidpisannya takogo dogovoru z gitlerivcyami ce ganba naciyi Odnak 15 chervnya na golosuvanni kabinetu ministriv Franciyi admiral flotu F Darlan vistupiv vsuperech svoyih sliv pidtrimavshi umovi dogovoru pro kapitulyaciyu v razi nedopushennya potraplyannya francuzkih korabliv nacistam 16 chervnya z Britaniyi nadijshla telegrama V Cherchillya zi zgodoyu na mirnij dogovir mizh Franciyeyu ta Nimechchinoyu krayini mali mizh soboyu domovlenist sho ne shukatimut separatnoyi ugodi v bud yakij situaciyi Ale propoziciya britanskogo prem yera vivesti francuzkij flot do portiv Angliyi bula vidhilena osobisto F Darlanom yakij vvazhav sho ce zalishit Franciyu bezzahisnoyu Togo zh dnya prem yer ministr Franciyi Pol Rejno podav u vidstavku zi svoyim kabinetom Filipp Peten pochav formuvannya novogo uryadu krayini ta shukati shlyahi pidpisannya ugodi pro peremir ya z Nimechchinoyu F Darlan zajnyav posadu v uryadi Petena 18 chervnya 1940 roku vin dav slovo chesti britanskomu pershomu morskomu lordu seru D Paundu sho ne dozvolit shob francuzki korabli buli zahopleni nimcyami 22 chervnya uryad F Petena pidpisav mirnij dogovir z Nimechchinoyu za umovami ugodi Franciya vtratila bilshu chastinu svoyeyi teritoriyi Na pochatku lipnya znov sformovanij kabinet ministriv pereyihav do nevelikogo mistechka v centri Franciyi Vishi Piznishe u spogadah Cherchill pisav sho Darlan mig stati golovoyu operetkovoyi Vilnoyi Franciyi yakbi vin pokinuv krayinu v cej chas Za umovami dogovoru francuzkij flot mav buti demobilizovanij ta pid naglyadom nimeckih predstavnikiv zobov yazanij rozzbroyiti vlasni korabli Yak vidmitiv prem yer ministr V Cherchill ce znachilo sho odin z najpotuzhnishih flotiv u sviti perehodiv pid nimeckij kontrol Darlan viddav nakaz VMS perevesti vsi korabli z atlantichnogo uzberezhzhya do portiv u francuzkih kolonialnih volodinnyah perevazhno u Pivnichnij ta Zahidnij Africi Nezvazhayuchi na palki zapevnennya komanduvacha francuzkim flotom V Cherchill mav veliki sumnivi shodo podalshoyi doli VMS Franciyi vin vvazhav sho pid tiskom nimciv politiki vishistskogo uryadu mozhut dati komandu na zastosuvannya potuzhnogo flotu proti kolishnih soyuznikiv po antigitlerivskij koaliciyi Nevpevnenosti dodavalo te sho F Darlan postijno vidhilyav propoziciyu britanciv perevesti ves francuzkij flot do britanskih baz abo shonajmenshe peredislokuvati yih do Francuzkoyi Vest Indiyi Vidsutnist doviri do vishistskoyi vladi sponukala britanske komanduvannya vzhiti zhorstokih ta rishuchih zahodiv 3 lipnya 1940 roku Korolivskij flot proviv operaciyu Katapulta raptovu ataku na francuzki korabli sho dislokuvalisya v portah Pivnichnoyi Afriki golovnim chinom na Mers el Kebir Naslidkami provedennya takoyi karalnoyi ta pidstupnoyi operaciyi stalo te sho francuzki vijska loyalni Vishi stali bilsh tisno vzayemodiyati z nacistami ta chiniti zapeklij opir pri nastupi soyuznikiv na francuzkih zemlyah i v koloniyah Morskij ministr Franciyi vtrativ doviru do britanciv i ochikuyuchi sho nimci bezumovno vigrayut cyu vijnu vserjoz rozglyadav mozhlivist vedennya vijni na mori proti kolishnih soyuznikiv Razom z tim yak i obicyav F Darlan zhoden kapitalnij korabel ne potrapiv u ruki nimciv lishe tri esminci ta dekilka desyatkiv submarin i nevelikih korabliv perejshli pid yihnij kontrol V uryadi Petena Fransua Darlan krajnij livoruch ta Filipp Peten na zustrichi z Germanom Geringom 1941 Nezabarom popri svoyemu kritichnomu stavlennyu do politiki marshala F Petena postupovo F Darlan peretvorivsya na najblizhchogo ta najvirnishogo spilnika kerivnika Franciyi Z lyutogo 1941 roku vin stav vice prezidentom Radi prem yer ministra Franciyi ocholyuvav ministerstva zakordonnih sprav vnutrishnih sprav ta nacionalnoyi oboroni stavshi de fakto pri stareznomu geroyi Pershoyi svitovoyi vijni najgolovnishoyu politichnoyu figuroyu v uryadi Vishi Bilsh togo 11 lyutogo u vidpovidnosti do Aktu 4 francuzkoyi konstituciyi F Darlan oficijno buv ogoloshenij nastupnikom F Petena U cej chas osobisto F Darlan neodnorazovo proponuvav A Gitleru aktivnu voyennu dopomogu u bojovih diyah proti Britaniyi Ale golova Rajhu ne doviryav nikomu z francuziv i viznavav za krashe zalishati Franciyu nejtralnoyu Vodnochas u chervni lipni 1941 roku pislya peremogi britanskih vijsk u Sirijsko Livanskij kampaniyi ta provali blickrigu na Shidnomu fronti proti bolshevickoyi Rosiyi F Darlan pochav unikati vislovlyuvan proti soyuznikiv ta postupovo distanciyuvatisya vid politiki pidtrimki nimciv Perebuvayuchi pevnij chas na vishih posadah ta mayuchi faktichno bezmezhnu vladu F Darlan zasnuvav svoye kolo poslidovnikiv spirayuchis na tih posadovciv komu osobisto doviryav Sprokvolu vin priznachiv na klyuchovi posadi v armijskih formuvannyah ta na floti sho bazuvalisya u francuzkih koloniyah oficeriv viddanih jomu osobisto Ale nimci ne vidchuvayuchi povnu doviru do francuzkogo admirala chinili tisk i u kvitni 1942 roku Laval kotrij vvazhavsya bilsh nadijnim nizh F Darlan primusiv ostannogo zvilniti nizku svoyih stavlenikiv z ministerskih posad Tomu dovelosya pidkoritisya ale vin zberig za soboyu posadu golovnokomanduvacha francuzkih zbrojnih sil Ostanni dni 7 listopada 1942 roku francuzkij admiral flotu pribuv do Alzhiru vidvidati svogo sina sho buv gospitalizovanij z poliomiyelitom F Darlan ne znav sho nastupnogo dnya soyuzniki rozpochinayut morsku desantnu operaciyu Smoloskip z visadkoyu desantiv u Francuzkij Pivnichnij Africi Vnochi 7 8 listopada peredovi sili francuzkogo ruhu oporu ne pov yazanogo z Vilnoyu Franciyeyu u kilkosti blizko 400 pogano ozbroyenih osib uzyali misto Alzhir pid svij kontrol nespodivano dlya sebe voni zahopili golovnokomanduvacha vishistskoyi Franciyi Pri planuvanni vtorgnennya v Marokko ta Alzhir vishe komanduvannya soyuznih vijsk ne ochikuvalo znachnogo oporu z boku francuzkih sil u cih koloniyah spodivayuchis sho bilshist francuziv prijme komanduvannya generala Anri Zhiro yakij diyav razom z soyuznikami Navdivovizhu francuzki chastini povsyudi chinili sprotiv vstupayuchi v bij z anglo amerikanskim morskim desantom Bilsh togo voni absolyutno ne pidkoryalisya komandam A Zhiro yakij ne mav niyakih povnovazhen nimi komanduvati Soyuzne komanduvannya pishlo na ugodu z F Darlanom yakij mav oficijnij status viddavati nakazi svoyim vijskam D Ejzenhauer vzhe po hodu rozvitku situaciyi viznav jogo golovnokomanduvachem usima francuzkimi silami na pivnochi Franciyi ta navit pogodivsya 14 listopada viznati F Darlana golovoyu perehidnogo uryadu u Zahidnij ta Pivnichnij Africi U svoyu chergu francuzkij admiral viddav nakaz pripiniti opir ta priyednatisya do anglo amerikanskih sil U toj zhe chas imidzh F Darlana buv zipsovanij jogo poperednoyu kolaboracionistskoyu spivpraceyu z nacistami Tomu ugoda z nim viklikala bagato narikan z boku bagatoh u pershu chergu francuzki patrioti Vilnoyi Franciyi na choli z de Gollem buli cim duzhe rozlyucheni Tak samo vidreaguvali inshi uchasniki ruhu borotbi proti nimeckoyi okupaciyi Deyaki amerikanski ta britanski visokoposadovci vidmovlyalisya mati spravu z nim zahidna presa bula oburena F Ruzvelt vistupiv na zahist zmovi argumentuyuchi sho ce bulo timchasove rishennya prijnyate v umovah skladnoyi obstanovki V Cherchill takozh pidtrimav takij zgovir i skazav yaksho ce ne bulo zovsim pravilnim prinajmni francuzki rushnici navedeni ni na soyuznikiv a na nimciv Zmova z F Darlanom she bilshe rozlyutila Berlin i jogo stavlennya do uryadu Vishi Hocha F Peten svoyim ukazom znyav admirala z usih posad ta vidpraviv nakaz francuzkij armiyi v Africi bitisya do kincya jogo poprostu proignoruvali Nimci postupili bilsh pryamolinijno voni okupuvali 40 Franciyi sho zalishalisya pid kontrolem Vishi Prote golovne zavdannya nimecki vijskovi provalili pri zahoplenni vijskovo morskoyi bazi v Tuloni de zoseredzhuvalisya vsi osnovni kapitalni korabli francuzkogo flotu voni zgayali chas i 27 listopada francuzki moryaki zatopili ves svij flot 24 grudnya 1942 roku Fernan de La Shapel 20 richnij sin francuzkogo zhurnalista yarij protivnik rezhimu Vishi zastreliv admirala flotu F Darlana v jogo shtab kvartiri v Alzhiri Vbivcyu negajno zaareshtuvali viddali pid sud yakij prisudiv F de La Shapelya do strati 26 grudnya toj buv rozstrilyanij Admiral flotu Franciyi Fransua Darlan ne buv populyarnoyu figuroyu sered soyuznih lideriv jogo vvazhali nadmirno pihatim ta pompeznim Tak na chest svyatkuvannya peremogi Napoleona v bitvi pid Austerlicom vin zabazhav vid generala D Ejzenhauera 200 gvardijciv ta grenaderiv dlya pochesnoyi varti Koli vin pomer htos z britanciv vislovivsya zhodnoyi slozinki ne prolilosya Radnik V Cherchillya u D Ejzenhauera G Makmillan opisav tak odnogo razu prodavshis vin zalishivsya prodanim Div takozhMari P yer Kenig Maksim Vejgan Paolo Taon di Revel Endryu Braun Kanningem Garold Rejnsford StarkPosilannyaDarlan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fransua Darlan Francois Darlan Jean Francois Darlan Darlan Jean Louis Xavier Francois Foto dnya konec admirala DarlanaPrimitkiVinoski i Na francuzkij bazi na toj chas perebuvali linkori gidroavianosec Komandan Test ta shist lideriv Francuzkomu viceadmiralu en bulo peredano ultimatum za yakim francuzki sili musili protyagom shesti godin priyednatisya do britanskih abo perejti zi zmenshenimi ekipazhami do britanskih portiv chi samozatopitisya Admiral Zhensul vidhiliv ci propoziciyi tomu blizko 18 yi godini britanski linkori vidkrili vogon Strasburgu z kilkoma liderami vdalosya prorvatisya do Tulona Sered zatoplenih francuzami korabliv 3 linijnih korabli 1 gidroavianosec Komandan Test 4 vazhkih krejseri 3 legkih krejseri Dzherela Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Korda Michael 2007 Ike An American Hero New York HarperCollins p 325 ISBN 978 0 06 075665 9 Auphan Paul Mordai Jacques 1959 The French Navy in World War II Naval Institute Press p 10 ISBN 9781682470602 Bell P M H 1974 A Certain Eventuality Farnborough Saxon House pp 141 42 ISBN 0 347 000 10 X LiteraturaMax Lagarrigue Quelle est la contribution de l amiral Darlan au petainisme dans 99 questions La France sous l Occupation CNDP 2008 ISBN 978 2 86626 280 8 Bernard Costagliola pref Georges Henri Soutou Darlan la Collaboration a tout prix Paris CNRS editions 2015 403 p ISBN 978 2 271 08318 0 Jose Aboulker et Christine Levisse Touzet 8 Novembre 1942 Les armees americaine et anglaise prennent Alger en quinze heures Espoir n 133 Paris 2002 Henri Michel Darlan Paris Hachett 1993