Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Французьке Марокко (араб. الحماية الفرنسية في المغرب) (фр. Protectorat français du Maroc) — французький протекторат в Марокко, встановлений Феським договором. Французьке Марокко не включав північ країни, який був іспанським протекторатом. Існував з 1912, коли протекторат був офіційно впроваджено, до проголошення незалежності Марокко (2 березня 1956 року).
| حماية فرنسا في المغرب Protectorat français du Maroc Протекторат Французьке Марокко | |||||
| Протекторат Франції | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Рабат | ||||
| Мови | французька, арабська, берберська | ||||
| Релігії | іслам, католицизм, юдаїзм | ||||
| Державний устрій | Протекторат | ||||
| резидент-генерал | |||||
| - 1912-25 | Юберт Ліоте | ||||
| - 1955-56 | Андре Дюбуа Луї | ||||
| султан | |||||
| - 1912-27 | |||||
| - 1927-53 | Мухаммед V | ||||
| - 1953-55 | (французька маріонетка) | ||||
| - 1955-56 | Мухаммед V | ||||
| Історичний період | Інтербелум | ||||
| - Феський договір | 30 березня 1912 | ||||
| - незалежність | 2 березня 1956 | ||||
| Валюта | (1912-1921) (1921-1956) | ||||
| |||||
Передмова
Незважаючи на слабкість своїх повноважень, династія Алауїтів спромоглась у 18 і 19 століттях зберегти незалежність Марокко в той час як інші держави в регіоні зазнали турецького, французького або британського панування. Проте, наприкінці 19-го століття слабкість і нестабільність Марокко стали передумовами європейського втручання для захисту інвестицій і вимог економічних поступок. Перші роки 20 століття стали піком дипломатичних маневрів, через які європейські держави і Франція, зокрема, проторили свої інтереси в Північній Африці.
Французька діяльність в Марокко почалася наприкінці 19 століття. У 1904, французький уряд спробував встановити протекторат над Марокко, а також підписав дві двосторонні секретні угоди з Англією (8 квітня) 1904 р. і Іспанією (7 жовтня) 1904, які гарантували підтримку в цій справі. Франція та Іспанія таємно розкраяли терен султанату, Іспанія отримала концесії на крайній півночі і півдні країни.
Перша Марокканська криза
Перша Марокканська криза вибухнула через імперське суперництво великих держав, в даному випадку, між Німеччиною, з одного боку і Францією, за Британської підтримки, з іншого. Німеччина негайно прийняла дипломатичні заходи, щоб заблокувати нову угоду, у тому числі невдалий візит Вільгельма II в Танжер, Марокко 31 березня 1905. Кайзер Вільгельм намагався отримати підтримку в Марокко, якщо держава вступить у війну з Францією чи Англією, і виступив з промовою, висловивши підтримку незалежності Марокко, що було провокаційним викликом французькому впливу в Марокко.
У 1906 році Альхесіраська конференція була проведена для вирішення суперечки, і Німеччина підписала угоду, за якою Франція погодилася поступитися контролем над марокканською поліцією, але зберегли ефективний контроль над марокканськими політичними і фінансовими справами. Альхесіраська конференція лише тимчасово вирішила Першу Марокканську кризу, й загострила міжнародну напруженість між Троїстим союзом і Антантою.
Агадірська криза
У 1911 р. спалахнуло повстання в Марокко проти султана, Мауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасана. На початку квітня 1911 року, султан був обложений у своєму палаці у Фесі і Франція відправила війська, за для придушення повстання під приводом захисту життя і майна європейців. Німеччина дала згоду на окупацію міста. Марокканські війська обложили окуповане французами місто. Приблизно за місяць, французькі війська прорвали облогу. 5 червня 1911 іспанці окупували і . 1 липня 1911, німецький канонерський човен прибув у порт Агадір. Негайно послідувала негативна реакція з боку Франції і Великої Британії.
Французький протекторат 1912—1956
Франція офіційно отримала протекторат над Марокко згідно з Феським договором (30 березня, 1912), скасовуючи рештки незалежності. З чисто юридичної точки зору, договір не позбавляв Марокко статусу суверенної держави. Султан царював, але не правив. Султан Мауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасан відрікся від престолу на користь свого брата Мулай Юсуфа, після підписання договору. 17 квітня 1912, марокканських піхотинців збунтувалися у французькому гарнізоні у Фесі. Марокканці не змогли захопити місто і зазнали поразки від французьких військ. Наприкінці травня 1912 року, марокканські війська знову невдало напали на розширений французький гарнізон у Фесі.
При встановленні протекторату над більшою частиною Марокко, французи мали досвід завоювання Алжиру та встановлення протекторату над Тунісом, вони взяли останній як модель для їх марокканської політики. Були, проте, суттєві відмінності. По-перше, протекторат було створено лише два роки до початку Першої світової війни, після якої змінився розклад на світовій арені. По-друге, хоч Марокко мала тисячолітні традиції незалежності, хоча вона була під сильним впливом цивілізації Мусульманської Іберії, вона ніколи не була у складі Османської імперії. Ці обставини і близькість Марокко до Іспанії створили особливі відносини між двома державами.
Унікальність ще була в тому що країну було розкраяно між різними протекторами — Іспанці набували суцільну смугу володінь на півночі Марокко (Іспанське Марокко) (Іспанія мала отримати протекторат над Танжером і Ер-Риф, Іфні на узбережжі Атлантичного океану на південному заході, а також над сектором Тарфайя на південь від річки Драа, де султан залишався номінальним сувереном і був представлений віце-регентом в Сіді-Іфні під контролем іспанської комісії).
За для умиротворення Марокко французький уряд сприяв економічному розвитку, зокрема, розробці корисних копалин, створення сучасної транспортної системи і розвитку сучасного сільськогосподарського сектору, спрямованого на французький ринок. Десятки тисяч колоністів оселились в Марокко і скупили велику кількість багатих сільськогосподарських угідь. Колоністи постійно тиснули на Францію за для збільшення французького контролю над Марокко.
Опозиція контролю Франції
Рифське повстання
Правління султана Юсефа 1912—1927, було бурхливим і відзначено частими повстаннями проти Іспанії та Франції. Найсерйознішим з них було повстання берберів в горах Риф, на чолі з Абд аль-Крим. Якому вдалося встановити Рифську республіку. Хоча це повстання спочатку почалося в іспанському районі, на півночі країни, воно досягло французької зони, і палало поки коаліція Франції і Іспанії, нарешті, не перемогла повстанців в 1925 році. Для забезпечення їх власної безпеки, французький суд переїхав з Феса в Рабат, яке було столицею країни досі.
Націоналістичні партії
У грудні 1934 року, невелика група націоналістів, членів новоствореного Comité d'Action Marocaine — CAM, запропонували план реформ, які закликали до повернення до непрямого управління, як це передбачено Феським договором, допуск марокканців на державні посади, і створення представницьких рад. Помірна тактика, використовувалась CAM для просування реформ — в тому числі клопотання, газетні публікації і особисті заклики до Франції. Націоналістичні політичні партії, які згодом виникли під французьким протекторатом, ґрунтували свої доводи щодо незалежності Марокко на Атлантичній хартії.
У січні 1944 , яка згодом стала провідним націоналістичним рухом, випустила маніфест вимагаючий повної незалежності, національного возз'єднання, і демократичної конституції. Султан затвердив маніфест до його представлення французькому генерал-резиденту, який відповів, що не в його компетенції розглядати зміни до статусу протекторату.
Вигнання Султана Мухаммеда
Загальні симпатії султана націоналістам стали очевидні наприкінці війни, хоча він все ще сподівався досягнути повну незалежність поступово. Натомість за активної підтримки більшості колоністів Франція категорично відмовилася розглядати навіть реформу спрямовану на автономію. Ця позиція сприяла збільшенню ворожості між націоналістами і колоністами.
Мохаммед V і його родина були вислані на Мадагаскар в січні 1954 року. Його замінили непопулярним Мухаммед бен Аараф, чиє царювання було сприйнято як нелегітимне, викликало активну протидію французькому ставленику серед націоналістів які бачили султана релігійним лідером. У 1955 році бен Аараф втік до Танжеру, де він офіційно відрікся від престолу.
Пізніше, зіткнувшись зі зростанням насильства в Марокко, і погіршенням ситуації в Алжирі, Мухаммеда V було повернуто із заслання 16 листопада 1955, і знову визнано султаном. У лютому 1956 року він успішно провів переговори з Францією за незалежність Марокко, а в 1957 році прийняв титул короля.
Незалежність 1956
Наприкінці 1955 року, Мохаммед V успішно провів переговори про поступове відновлення незалежності Французького Марокко. Султан погодився проводити реформи, які б трансформували Марокко в конституційну монархію з демократичною формою правління. У лютому 1956 року, Марокко отримала обмежене самоврядування. Подальші переговори про повну незалежність завершилися іспано-марокканською угодою, підписаною в Парижі 2 березня 1956. 7 квітня того ж року Франція офіційно відмовилася від свого протекторату в Марокко. Інтернаціональне місто Танжер було реінтегровано, з підписанням 29 жовтня 1956. Скасування іспанського протекторату і визнання марокканського незалежності Іспанією обговорювалося окремо і зроблено остаточно у Спільній декларації від квітня 1956 року. Завдяки цієї угоди з Іспанією у 1956—1958 році, марокканський контроль над деякими іспанськими теренами.
Примітки
- (September 1911). The French Conquest Of Morocco: The Real Meaning Of The International Trouble. . XXII: 14988—14999.
{{}}:|access-date=вимагає|url=() - Text used in this cited section originally came from: Morocco profile from the project.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francuzke Marokko arab الحماية الفرنسية في المغرب fr Protectorat francais du Maroc francuzkij protektorat v Marokko vstanovlenij Feskim dogovorom Francuzke Marokko ne vklyuchav pivnich krayini yakij buv ispanskim protektoratom Isnuvav z 1912 koli protektorat buv oficijno vprovadzheno do progoloshennya nezalezhnosti Marokko 2 bereznya 1956 roku حماية فرنسا في المغرب Protectorat francais du Maroc Protektorat Francuzke Marokko Protektorat Franciyi 1912 1956 Prapor Gerb Protektoratu Francuzke Marokko istorichni kordoni na kartiMapa Marokko v 1912 roci francuzkij protektorat poznacheno svitlo zelenim Stolicya Rabat Movi francuzka arabska berberska Religiyi islam katolicizm yudayizm Derzhavnij ustrij Protektorat rezident general 1912 25 Yubert Liote 1955 56 Andre Dyubua Luyi sultan 1912 27 1927 53 Muhammed V 1953 55 francuzka marionetka 1955 56 Muhammed V Istorichnij period Interbelum Feskij dogovir 30 bereznya 1912 nezalezhnist 2 bereznya 1956 Valyuta 1912 1921 1921 1956 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francuzke MarokkoPeredmovaNezvazhayuchi na slabkist svoyih povnovazhen dinastiya Alauyitiv spromoglas u 18 i 19 stolittyah zberegti nezalezhnist Marokko v toj chas yak inshi derzhavi v regioni zaznali tureckogo francuzkogo abo britanskogo panuvannya Prote naprikinci 19 go stolittya slabkist i nestabilnist Marokko stali peredumovami yevropejskogo vtruchannya dlya zahistu investicij i vimog ekonomichnih postupok Pershi roki 20 stolittya stali pikom diplomatichnih manevriv cherez yaki yevropejski derzhavi i Franciya zokrema protorili svoyi interesi v Pivnichnij Africi Francuzka diyalnist v Marokko pochalasya naprikinci 19 stolittya U 1904 francuzkij uryad sprobuvav vstanoviti protektorat nad Marokko a takozh pidpisav dvi dvostoronni sekretni ugodi z Angliyeyu 8 kvitnya 1904 r i Ispaniyeyu 7 zhovtnya 1904 yaki garantuvali pidtrimku v cij spravi Franciya ta Ispaniya tayemno rozkrayali teren sultanatu Ispaniya otrimala koncesiyi na krajnij pivnochi i pivdni krayini Persha Marokkanska kriza Dokladnishe Persha Marokkanska kriza ta Alhesiraska konferenciya Persha Marokkanska kriza vibuhnula cherez imperske supernictvo velikih derzhav v danomu vipadku mizh Nimechchinoyu z odnogo boku i Franciyeyu za Britanskoyi pidtrimki z inshogo Nimechchina negajno prijnyala diplomatichni zahodi shob zablokuvati novu ugodu u tomu chisli nevdalij vizit Vilgelma II v Tanzher Marokko 31 bereznya 1905 Kajzer Vilgelm namagavsya otrimati pidtrimku v Marokko yaksho derzhava vstupit u vijnu z Franciyeyu chi Angliyeyu i vistupiv z promovoyu vislovivshi pidtrimku nezalezhnosti Marokko sho bulo provokacijnim viklikom francuzkomu vplivu v Marokko U 1906 roci Alhesiraska konferenciya bula provedena dlya virishennya superechki i Nimechchina pidpisala ugodu za yakoyu Franciya pogodilasya postupitisya kontrolem nad marokkanskoyu policiyeyu ale zberegli efektivnij kontrol nad marokkanskimi politichnimi i finansovimi spravami Alhesiraska konferenciya lishe timchasovo virishila Pershu Marokkansku krizu j zagostrila mizhnarodnu napruzhenist mizh Troyistim soyuzom i Antantoyu Agadirska kriza Dokladnishe Agadirska kriza U 1911 r spalahnulo povstannya v Marokko proti sultana Maulya Abd al Hafiz ibn al Hasana Na pochatku kvitnya 1911 roku sultan buv oblozhenij u svoyemu palaci u Fesi i Franciya vidpravila vijska za dlya pridushennya povstannya pid privodom zahistu zhittya i majna yevropejciv Nimechchina dala zgodu na okupaciyu mista Marokkanski vijska oblozhili okupovane francuzami misto Priblizno za misyac francuzki vijska prorvali oblogu 5 chervnya 1911 ispanci okupuvali i 1 lipnya 1911 nimeckij kanonerskij choven pribuv u port Agadir Negajno posliduvala negativna reakciya z boku Franciyi i Velikoyi Britaniyi Francuzkij protektorat 1912 1956Franciya oficijno otrimala protektorat nad Marokko zgidno z Feskim dogovorom 30 bereznya 1912 skasovuyuchi reshtki nezalezhnosti Z chisto yuridichnoyi tochki zoru dogovir ne pozbavlyav Marokko statusu suverennoyi derzhavi Sultan caryuvav ale ne praviv Sultan Maulya Abd al Hafiz ibn al Hasan vidriksya vid prestolu na korist svogo brata Mulaj Yusufa pislya pidpisannya dogovoru 17 kvitnya 1912 marokkanskih pihotinciv zbuntuvalisya u francuzkomu garnizoni u Fesi Marokkanci ne zmogli zahopiti misto i zaznali porazki vid francuzkih vijsk Naprikinci travnya 1912 roku marokkanski vijska znovu nevdalo napali na rozshirenij francuzkij garnizon u Fesi Medal Francuzkogo Marokko Civilnij prapor Francuzkogo Marokko 1919 1946 Prapor Rifskoyi respubliki 1921 1926 Pri vstanovlenni protektoratu nad bilshoyu chastinoyu Marokko francuzi mali dosvid zavoyuvannya Alzhiru ta vstanovlennya protektoratu nad Tunisom voni vzyali ostannij yak model dlya yih marokkanskoyi politiki Buli prote suttyevi vidminnosti Po pershe protektorat bulo stvoreno lishe dva roki do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni pislya yakoyi zminivsya rozklad na svitovij areni Po druge hoch Marokko mala tisyacholitni tradiciyi nezalezhnosti hocha vona bula pid silnim vplivom civilizaciyi Musulmanskoyi Iberiyi vona nikoli ne bula u skladi Osmanskoyi imperiyi Ci obstavini i blizkist Marokko do Ispaniyi stvorili osoblivi vidnosini mizh dvoma derzhavami Unikalnist she bula v tomu sho krayinu bulo rozkrayano mizh riznimi protektorami Ispanci nabuvali sucilnu smugu volodin na pivnochi Marokko Ispanske Marokko Ispaniya mala otrimati protektorat nad Tanzherom i Er Rif Ifni na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu na pivdennomu zahodi a takozh nad sektorom Tarfajya na pivden vid richki Draa de sultan zalishavsya nominalnim suverenom i buv predstavlenij vice regentom v Sidi Ifni pid kontrolem ispanskoyi komisiyi Za dlya umirotvorennya Marokko francuzkij uryad spriyav ekonomichnomu rozvitku zokrema rozrobci korisnih kopalin stvorennya suchasnoyi transportnoyi sistemi i rozvitku suchasnogo silskogospodarskogo sektoru spryamovanogo na francuzkij rinok Desyatki tisyach kolonistiv oselilis v Marokko i skupili veliku kilkist bagatih silskogospodarskih ugid Kolonisti postijno tisnuli na Franciyu za dlya zbilshennya francuzkogo kontrolyu nad Marokko Opoziciya kontrolyu FranciyiRifske povstannya Dokladnishe Rifska vijna ta Muhammed ibn Abd al Krim al Hattabi Pravlinnya sultana Yusefa 1912 1927 bulo burhlivim i vidznacheno chastimi povstannyami proti Ispaniyi ta Franciyi Najserjoznishim z nih bulo povstannya berberiv v gorah Rif na choli z Abd al Krim Yakomu vdalosya vstanoviti Rifsku respubliku Hocha ce povstannya spochatku pochalosya v ispanskomu rajoni na pivnochi krayini vono dosyaglo francuzkoyi zoni i palalo poki koaliciya Franciyi i Ispaniyi nareshti ne peremogla povstanciv v 1925 roci Dlya zabezpechennya yih vlasnoyi bezpeki francuzkij sud pereyihav z Fesa v Rabat yake bulo stoliceyu krayini dosi Nacionalistichni partiyi U grudni 1934 roku nevelika grupa nacionalistiv chleniv novostvorenogo Comite d Action Marocaine CAM zaproponuvali plan reform yaki zaklikali do povernennya do nepryamogo upravlinnya yak ce peredbacheno Feskim dogovorom dopusk marokkanciv na derzhavni posadi i stvorennya predstavnickih rad Pomirna taktika vikoristovuvalas CAM dlya prosuvannya reform v tomu chisli klopotannya gazetni publikaciyi i osobisti zakliki do Franciyi Nacionalistichni politichni partiyi yaki zgodom vinikli pid francuzkim protektoratom gruntuvali svoyi dovodi shodo nezalezhnosti Marokko na Atlantichnij hartiyi U sichni 1944 yaka zgodom stala providnim nacionalistichnim ruhom vipustila manifest vimagayuchij povnoyi nezalezhnosti nacionalnogo vozz yednannya i demokratichnoyi konstituciyi Sultan zatverdiv manifest do jogo predstavlennya francuzkomu general rezidentu yakij vidpoviv sho ne v jogo kompetenciyi rozglyadati zmini do statusu protektoratu Vignannya Sultana Muhammeda Zagalni simpatiyi sultana nacionalistam stali ochevidni naprikinci vijni hocha vin vse she spodivavsya dosyagnuti povnu nezalezhnist postupovo Natomist za aktivnoyi pidtrimki bilshosti kolonistiv Franciya kategorichno vidmovilasya rozglyadati navit reformu spryamovanu na avtonomiyu Cya poziciya spriyala zbilshennyu vorozhosti mizh nacionalistami i kolonistami Mohammed V i jogo rodina buli vislani na Madagaskar v sichni 1954 roku Jogo zaminili nepopulyarnim Muhammed ben Aaraf chiye caryuvannya bulo sprijnyato yak nelegitimne viklikalo aktivnu protidiyu francuzkomu stavleniku sered nacionalistiv yaki bachili sultana religijnim liderom U 1955 roci ben Aaraf vtik do Tanzheru de vin oficijno vidriksya vid prestolu Piznishe zitknuvshis zi zrostannyam nasilstva v Marokko i pogirshennyam situaciyi v Alzhiri Muhammeda V bulo povernuto iz zaslannya 16 listopada 1955 i znovu viznano sultanom U lyutomu 1956 roku vin uspishno proviv peregovori z Franciyeyu za nezalezhnist Marokko a v 1957 roci prijnyav titul korolya Nezalezhnist 1956Naprikinci 1955 roku Mohammed V uspishno proviv peregovori pro postupove vidnovlennya nezalezhnosti Francuzkogo Marokko Sultan pogodivsya provoditi reformi yaki b transformuvali Marokko v konstitucijnu monarhiyu z demokratichnoyu formoyu pravlinnya U lyutomu 1956 roku Marokko otrimala obmezhene samovryaduvannya Podalshi peregovori pro povnu nezalezhnist zavershilisya ispano marokkanskoyu ugodoyu pidpisanoyu v Parizhi 2 bereznya 1956 7 kvitnya togo zh roku Franciya oficijno vidmovilasya vid svogo protektoratu v Marokko Internacionalne misto Tanzher bulo reintegrovano z pidpisannyam 29 zhovtnya 1956 Skasuvannya ispanskogo protektoratu i viznannya marokkanskogo nezalezhnosti Ispaniyeyu obgovoryuvalosya okremo i zrobleno ostatochno u Spilnij deklaraciyi vid kvitnya 1956 roku Zavdyaki ciyeyi ugodi z Ispaniyeyu u 1956 1958 roci marokkanskij kontrol nad deyakimi ispanskimi terenami Primitki September 1911 The French Conquest Of Morocco The Real Meaning Of The International Trouble XXII 14988 14999 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Text used in this cited section originally came from Morocco profile from the project