Атланти́чна ха́ртія — спільна декларація президента США Рузвельта і прем'єр-міністра Великої Британії Черчилля від 14 серпня 1941, підписана на борту британського лінкора «Принц Вельський» в бухті Арджентія (о. Ньюфаундленд).
Учасники декларації проголосили в ній «деякі загальні принципи національної політики» своїх країн, а саме: суверенітет, територіальну недоторканність, безпеку й країн, прагнення досягти для всіх людей «більш високого рівня життя, економічного розвитку і соціального забезпечення», утворення системи загальної безпеки і роззброєння агресивних країн.
Американська сторона обумовлювала свою допомогу Британії у війні з нацистами розпуском її колоніальної імперії. Черчилль пручався, але змушений був погодитися на компромісне формулювання, що колонії звільняться «за вільно висловленим бажанням зацікавлених народів». Британській імперії був підписаний вирок.
Атлантична хартія (витяг)
Президент Сполучених Штатів Америки Рузвельт і прем'єр-міністр Черчилль, що представляє уряд Його Величності в Сполученому Королівстві, після сумісного обговорення визнали доцільним оприлюднити деякі загальні принципи національної політики їх країн — принципи, на яких вони засновують свої надії на краще майбутнє для світу.
|
Позиція Радянського Союзу
На Міжсоюзній конференції у Лондоні 24 вересня 1941 року СРСР приєднався до Атлантичної хартії разом із ще 9-ма країнами (Бельгією, Чехословаччиною, Грецією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Польщею і Югославією, а також Францією, представленою «Вільною Францією» Шарля де Голля). У декларації, що її виголосив посол СРСР у Великій Британії І. Майський, було застережено, що практичне застосування принципів Атлантичної хартії «повинно буде узгоджуватися із обставинами, потребами та історичними особливостями тієї чи іншої країни».
Примітки
- Дипломатический словарь / Ред. А. Я. Вышинский, С. А. Лозовский.— Т. 1: А — К.— М.: Гос. изд-во политич. лит-ры,1948.— 855 с.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Atlantic Charter |
- В. І. Євінтов. Атлантична хартія [ 27 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- BBC News [ 6 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- The Atlantic Charter (1941) [ 22 вересня 2008 у Wayback Machine.] from the U.S. Department of State International Information Programs
- from the Avalon Project
- U.S. National Archives image of original document [ 17 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- TEHRAN, April 14, 1945. Describing meeting with Churchill, where Churchill vehemently states that the U.K. is in no way bound to the principles of the Atlantic Charter.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atlanti chna ha rtiya spilna deklaraciya prezidenta SShA Ruzvelta i prem yer ministra Velikoyi Britaniyi Cherchillya vid 14 serpnya 1941 pidpisana na bortu britanskogo linkora Princ Velskij v buhti Ardzhentiya o Nyufaundlend Ruzvelt i Cherchill pid chas bogosluzhinnya na bortu Princa Velskogo Uchasniki deklaraciyi progolosili v nij deyaki zagalni principi nacionalnoyi politiki svoyih krayin a same suverenitet teritorialnu nedotorkannist bezpeku j krayin pragnennya dosyagti dlya vsih lyudej bilsh visokogo rivnya zhittya ekonomichnogo rozvitku i socialnogo zabezpechennya utvorennya sistemi zagalnoyi bezpeki i rozzbroyennya agresivnih krayin Amerikanska storona obumovlyuvala svoyu dopomogu Britaniyi u vijni z nacistami rozpuskom yiyi kolonialnoyi imperiyi Cherchill pruchavsya ale zmushenij buv pogoditisya na kompromisne formulyuvannya sho koloniyi zvilnyatsya za vilno vislovlenim bazhannyam zacikavlenih narodiv Britanskij imperiyi buv pidpisanij virok Atlantichna hartiya vityag Redagovana kopiya Cherchillya ostatochnoyi chernetki Hartiyi Prezident Spoluchenih Shtativ Ameriki Ruzvelt i prem yer ministr Cherchill sho predstavlyaye uryad Jogo Velichnosti v Spoluchenomu Korolivstvi pislya sumisnogo obgovorennya viznali docilnim oprilyudniti deyaki zagalni principi nacionalnoyi politiki yih krayin principi na yakih voni zasnovuyut svoyi nadiyi na krashe majbutnye dlya svitu SShA i Velika Britaniya ne pragnut do teritorialnih abo inshih pridban Voni ne pogodyatsya na zhodni teritorialni zmini yaki ne perebuvayut u zgodi z vilno vislovlenim bazhannyam zacikavlenih narodiv Voni povazhayut pravo vsih narodiv obirati sobi formu pravlinnya pri yakij voni hochut zhiti voni pragnut do vidnovlennya suverennih prav i samovryaduvannya tih narodiv yaki buli pozbavleni cogo nasilnickim shlyahom Dotrimuyuchi nalezhnim chinom svoyi isnuyuchi zobov yazannya voni pragnutimut zabezpechiti take polozhennya pri yakomu vsi krayini veliki abo mali peremozhci abo peremozheni mali b dostup na rivnih pidstavah do torgivli i do svitovih sirovinnih dzherel neobhidnih dlya ekonomichnogo procvitannya cih krayin Voni pragnut dobitisya povnoyi spivpraci mizh vsima krayinami v ekonomichnij oblasti z metoyu zabezpechiti dlya vsih vishij riven zhittya ekonomichnij rozvitok i socialne zabezpechennya Pislya ostatochnogo znishennya nacistskoyi tiraniyi voni spodivayutsya na ustanovlennya miru yakij dast mozhlivist vsim krayinam zhiti v bezpeci na svoyij teritoriyi a takozh zabezpechiti take polozhennya pri yakomu vsi lyudi u vsih krayinah mogli b zhiti vse svoye zhittya ne znayuchi ani strahu ni nestatkiv Takij mir maye nadati vsim mozhlivist vilno bez vsyakih perepon plavati po moryah i okeanah Voni vvazhayut sho vsi derzhavi svitu povinni z mirkuvan realistichnogo i duhovnogo poryadku vidmovitisya vid zastosuvannya sili oskilki zhodnij majbutnij mir ne mozhe buti zberezhenij yaksho derzhavi yaki zagrozhuyut abo mozhut zagrozhuvati agresiyeyu za mezhami svoyih kordoniv prodovzhuvatimut koristuvatisya suhoputnimi morskimi i povitryanimi ozbroyennyami Cherchill i Ruzvelt vvazhayut sho azh do vstanovlennya shirshoyi i nadijnishoyi sistemi zagalnoyi bezpeki taki krayini povinni buti rozzbroyeni Angliya i SShA takozh dopomagatimut i zaohochuvatimut vsi inshi zdijsnenni zahodi yaki polegshat mirolyubnim narodam pozbavlennya vid tyagarya ozbroyennya Poziciya Radyanskogo SoyuzuNa Mizhsoyuznij konferenciyi u Londoni 24 veresnya 1941 roku SRSR priyednavsya do Atlantichnoyi hartiyi razom iz she 9 ma krayinami Belgiyeyu Chehoslovachchinoyu Greciyeyu Lyuksemburgom Niderlandami Norvegiyeyu Polsheyu i Yugoslaviyeyu a takozh Franciyeyu predstavlenoyu Vilnoyu Franciyeyu Sharlya de Gollya U deklaraciyi sho yiyi vigolosiv posol SRSR u Velikij Britaniyi I Majskij bulo zasterezheno sho praktichne zastosuvannya principiv Atlantichnoyi hartiyi povinno bude uzgodzhuvatisya iz obstavinami potrebami ta istorichnimi osoblivostyami tiyeyi chi inshoyi krayini PrimitkiDiplomaticheskij slovar Red A Ya Vyshinskij S A Lozovskij T 1 A K M Gos izd vo politich lit ry 1948 855 s LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Atlantic Charter V I Yevintov Atlantichna hartiya 27 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 BBC News 6 grudnya 2008 u Wayback Machine The Atlantic Charter 1941 22 veresnya 2008 u Wayback Machine from the U S Department of State International Information Programs from the Avalon Project U S National Archives image of original document 17 kvitnya 2005 u Wayback Machine TEHRAN April 14 1945 Describing meeting with Churchill where Churchill vehemently states that the U K is in no way bound to the principles of the Atlantic Charter