Іспанське Марокко (ісп. Protectorado Español de Marruecos, араб. حماية إسبانيا في المغرب) — територія на півночі Марокко, складова Іспанської імперії, яка в 1913–1956 роках перебувала в колоніальній залежності від Іспанії, згідно з Феським договором. Площа — 20.948 км², з котрих лише 14 % були придатні для ведення сільського господарства, іншу частину території займають гори та напівпустелі.
Protectorado español de Marruecos Іспанське Марокко | |||||
Протекторат Іспанії | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | Тетуан | ||||
Мови | Іспанська, Арабська | ||||
Державний устрій | Протекторат | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 27 лютого 1912 | ||||
- Ліквідовано | 7 квітня 1956 | ||||
Площа | 20 948 км2 | ||||
Валюта | Песета | ||||
|
Територіальні межі
Територія іспанського протекторату Марокко включала північну частину Марокко (за винятком Сеути і Мелільї, які були у складі Іспанії з 16 і 15 століття, відповідно), сектор Тарфая, й Іфні. Столицею було місто Тетуан.
Іншою частиною країни керувала Франція, під назвою Французьке Марокко, також у 1912–1956 рр..
Місто Танжер було оголошено , хоча цей статус було припинено під час Другої світової війни, у час тимчасової окупації іспанськими військами. Від 14 червня 1940 року, під приводом, для захисту від італійського вторгнення.
Рифська республіка на чолі з лідером партизан була сепаратистська держава, яка існувала в регіоні Ер-Риф 1921–1926 рр., коли вона була скасована спільною експедицією і французьких військ під час Рифської війни.
Історія
Систему протекторату було створено під час Другої Іспанської Республіки. Офіційно підтримувалась ісламська правова система каді.
Марокканські євреї — сефарди, у великій кількості мешкали в цій частині Магрибу після вигнання з Іспанії і Португалії у 1492 р. і 1497 р., відповідно, після закінчення Реконкісти, мали розвинуту торгівлю та мали прибуток від вільного від податків Танжеру і торгової активності в цьому районі.
Громадянська війна в Іспанії почалася в 1936 р. з повстання іспанських військ в Марокко під командуванням Франциско Франко проти республіканського уряду. Ці війська стали основою національної армії, також увібрали значну кількість марокканських військ.
1956 року Французьке Марокко отримало незалежність, а Іспанія віддала більшість своїх територій, зберігши влади над суверенними територіями Іспанії (зокрема Сеута і Мелілья) та іншими колоніями за межами Марокко, як-от Іспанська Сахара.
Не бажаючи, це прийняти, 1958 року розпочала операцію, відому як війна Іфні, за місто Сіді-Іфні. За договором 1969 року це місто перейшло до Марокко, а Іспанія отримала певні торгові привілеї в місцевих портах.
Див. також
Примітки
- C.R. Pennel, Morocco Since 1830, A History
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanske Marokko isp Protectorado Espanol de Marruecos arab حماية إسبانيا في المغرب teritoriya na pivnochi Marokko skladova Ispanskoyi imperiyi yaka v 1913 1956 rokah perebuvala v kolonialnij zalezhnosti vid Ispaniyi zgidno z Feskim dogovorom Plosha 20 948 km z kotrih lishe 14 buli pridatni dlya vedennya silskogo gospodarstva inshu chastinu teritoriyi zajmayut gori ta napivpusteli Protectorado espanol de Marruecos Ispanske MarokkoProtektorat Ispaniyi1912 1956Prapor GerbIspanske Marokko istorichni kordoni na kartiStolicya TetuanMovi Ispanska ArabskaDerzhavnij ustrij ProtektoratIstoriya Zasnovano 27 lyutogo 1912 Likvidovano 7 kvitnya 1956Plosha 20 948 km2Valyuta PesetaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispanske MarokkoTeritorialni mezhiTeritoriya ispanskogo protektoratu Marokko vklyuchala pivnichnu chastinu Marokko za vinyatkom Seuti i Melilyi yaki buli u skladi Ispaniyi z 16 i 15 stolittya vidpovidno sektor Tarfaya j Ifni Stoliceyu bulo misto Tetuan Inshoyu chastinoyu krayini keruvala Franciya pid nazvoyu Francuzke Marokko takozh u 1912 1956 rr Misto Tanzher bulo ogolosheno hocha cej status bulo pripineno pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u chas timchasovoyi okupaciyi ispanskimi vijskami Vid 14 chervnya 1940 roku pid privodom dlya zahistu vid italijskogo vtorgnennya Rifska respublika na choli z liderom partizan bula separatistska derzhava yaka isnuvala v regioni Er Rif 1921 1926 rr koli vona bula skasovana spilnoyu ekspediciyeyu i francuzkih vijsk pid chas Rifskoyi vijni IstoriyaSistemu protektoratu bulo stvoreno pid chas Drugoyi Ispanskoyi Respubliki Oficijno pidtrimuvalas islamska pravova sistema kadi Marokkanski yevreyi sefardi u velikij kilkosti meshkali v cij chastini Magribu pislya vignannya z Ispaniyi i Portugaliyi u 1492 r i 1497 r vidpovidno pislya zakinchennya Rekonkisti mali rozvinutu torgivlyu ta mali pributok vid vilnogo vid podatkiv Tanzheru i torgovoyi aktivnosti v comu rajoni Gromadyanska vijna v Ispaniyi pochalasya v 1936 r z povstannya ispanskih vijsk v Marokko pid komanduvannyam Francisko Franko proti respublikanskogo uryadu Ci vijska stali osnovoyu nacionalnoyi armiyi takozh uvibrali znachnu kilkist marokkanskih vijsk 1956 roku Francuzke Marokko otrimalo nezalezhnist a Ispaniya viddala bilshist svoyih teritorij zberigshi vladi nad suverennimi teritoriyami Ispaniyi zokrema Seuta i Melilya ta inshimi koloniyami za mezhami Marokko yak ot Ispanska Sahara Ne bazhayuchi ce prijnyati 1958 roku rozpochala operaciyu vidomu yak vijna Ifni za misto Sidi Ifni Za dogovorom 1969 roku ce misto perejshlo do Marokko a Ispaniya otrimala pevni torgovi privileyi v miscevih portah Div takozhYevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830PrimitkiC R Pennel Morocco Since 1830 A History Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2022 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2022 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2022