Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мелі́лья (ісп. Melilla; араб. مليلة) — іспанське місто і порт на середземноморському узбережжі Африки. Має статус автономного міста.
| Мелілья | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| |||
| Координати: 35°18′ пн. ш. 2°57′ зх. д. / 35.300° пн. ш. 2.950° зх. д. | |||
| автономне місто | Іспанія | ||
| засноване | перша половина І тисячоліття до нашої ери | ||
| Уряд | |||
| - Президент | |||
| Площа | |||
| - Повна | 20 км² | ||
| Населення (2006) | |||
| - Усього | 72 000 | ||
| - Густота | 6995,55/км² | ||
| Часовий пояс | Гринвіч | ||
| Вебсайт: http://www.melilla.es/ | |||
 | |||
Історія
Місто Мелія було засноване фінікійцями, що здійснювали колонізацію західного Середземномор'я. Тут вони заснували факторію (Руссадир або Русаддир), як виявилося з написів у некрополі, розташованому неподалік міста. З VI століття до н. е. місто було в руках карфагенян. Пізніше увійшло до складу Римської імперії.
У 429 році місто було зруйноване вандалами, що переселилися з Піренейського півострова і захопили Північну Африку. Місто було відновлене візантійцями, що встановили свою владу в Північній Африці й Бетиці.
Місто було захоплене мусульманами в кінці VII століття і тоді йому була дана сьогоднішня назва «Мелілья». Етимологія цього слова невідома.
У 859 році місто було розграбоване і спалене вікінгами. У 927 році Абд Ар-Рахман III включив місто до складу Кордовського емірату, який через два роки перетворився на Кордовський халіфат.
Губернатор Андалусії , третій герцог , дізнавшись, що королівське подружжя передумало захоплювати Мелілью, вирішив узяти це завдання на себе, отримавши на те королівський дозвіл. Для цього він доручив зброєносцеві й артилеристові розвідати півострів .
Згідно з , літописцем герцогського двору, герцог повелів зібрати
п'ять тисяч піхотинців і декілька вершників, і повелів оснастити кораблі, на яких вони вирушали, і завантажити їх борошном, вином, салом, м'ясом, оливковою олією і всіма необхідними запасами; і гарматами, списами, еспінгардами і всіма боєприпасами Оригінальний текст (ісп.)cinco mil ombres de apié e alguna gente a cavallo, e mandó aparejar los navíos en que fuesen, e hizolos cargar de mucha farina, vino, tocino, carne, aceyte e todos los otros mantenimientos necesarios; e de artillería lanças, espingardas e toda monición
І також в ту подорож була узята з собою велика кількість вапна і дерева, щоби відновити місто. І зі всією цією армадою і всіма цими людьми, Педро де Естопіньян, Радник Герцога, по його наказу вирушив з порту Сан Лукар у вересні 1497 року Оригінальний текст (ісп.)E asimismo llevaron en aquel viaje gran cantidad de cal e madera para reedificar la ciudad. E con toda esta Armada e gente, partió Pedro de Estopiñán, Contador del Duque, por su mandato del puerto de San Lucar en el mes de septiembre del año 1497
Місто Мелілья було захоплене іспанцями 17 вересня 1497 року. У 1509 році були наново визначені межі сфер впливу в Північній Африці між Португалією і Кастилією (Португалія мала більший контроль на атлантичному узбережжі, аж до Сеути, залишаючи середземноморське узбережжя за Кастилією).
Воєнний заколот, який поклав початок Громадянській війні в Іспанії почався 17 липня 1936 року і в Мелільї.
Адміністрація
З моменту набрання чинності (Органічний закон 2/1995, 13 березня, опублікований в Офіційному державному бюлетені 14 березня 1995 року) місто отримало статус автономного міста. На відміну від автономних спільнот, автономні міста не мають власних законодавчих органів.
Мелілья представлена в парламенті Іспанії одним депутатом в нижній палаті й двома у верхній.
Президенти
- (Ignacio Velázquez)
- (Enrique Palacios)
- (Mustafa Hamed Moh «Aberchán»)
- (Juan José Imbroda Ortiz) (ПП)
Претензії Марокко
З 1982 року Марокко пред'являє свої претензії на місто, як невіддільну частину своєї території. Своєю чергою, уряд Іспанії ніколи не визнавав цих вимог.
Географія
Розташування
Географічне місце Мелільї: 35º17' північної широти й 2º56' східної довготи.
Мелілья розташована на північному заході африканського континенту, навпроти берегів Альмерії, Гранади і Малаги. Місто розташоване на півострові Трес Фокас, у підгір'ї , у гирлі річки , на висоті 1 метра над рівнем моря.
Площа — близько 12 км².
Клімат
Клімат середземноморський, помірний і вологий. Середньорічна температура — 20º.
Адміністративний поділ
Мелілья адміністративно поділяється на 8 районів (ісп. barrio):
- barrio de Medina Sidonia;
- barrio del General Larrea;
- barrio del Ataque Seco;
- barrio de los Héroes de España;
- barrio del General Gómez Jordana;
- barrio del Príncipe de Asturias;
- barrio del Carmen;
- barrio de Calvo Sotelo;
- barrio de la Virgen de la Victoria;
- barrio del Polígono Residencial de la Paz.
Населення
Населення міста налічує 65 488 (2005 рік) жителів. Рівень народжуваності в місті найвищий в Іспанії, а рівень смертності — найнижчий.
65 % населення походить з півострова, говорить іспанською і сповідує католицизм. 30 % мусульмани, що говорять (одна з берберських мов). За ними слідують євреї (близько 1000) і індійці (менш як 100), чисельність яких за останнє десятиліття сильно знизилася.
У 1887 році серед жителів Мелільї був лише один мусульманин. Він був родом з Касабланки і працював слугою.
Щільність населення 5 181 чол./км²
Мови
Іспанська мова є єдиною офіційною мовою. Також поширені різні берберські мови.
Економіка
Економіка Мелільї тримається переважно на торгівлі. Компанії Мелільї становлять 0,1 % від всіх компаній Іспанії. Із середини минулого століття Мелілья має статус порто-франко.
Транспорт
Транспортне сполучення:
Культура
Мелілья — одне з найменших міст, де співіснують відразу чотири релігії: християнство, іслам, юдаїзм і індуїзм.
Свята
- День Діви Марії Перемоги (Virgen de la Victoria), 8 вересня.
- День Мелільї, 17 вересня. Відзначається день узяття міста військами герцога Медини-Сидонія в 1497 році.
- Морський Тиждень (серпень).
Пам'ятники і визначні місця
Мелілья — одне з міст Іспанії, де дуже добре представлено модерністське мистецтво. Визначні пам'ятки Мелільї:
- Цитадель або .
- .
- Музей Армії.
- Церква Священного серця Ісуса.
- Церква Непорочного Зачаття (1687, реконструйована в 1757 році), у церкві знаходиться зображення Діви Марії Перемоги (Nuestra Señora de la Victoria), заступниці міста.
- Центральна Мечеть.
- Синагога (Yamín Benarroch).
- Храм індуїстів.
- Будівля Палацу Зборів
- Модерністські будівлі центру міста
- Форт (ісп. Rostrogordo: «Товсте Обличчя»)
Відомі люди
- Фернандо Аррабаль (Fernando Arrabal) — іспансько-французький письменник.
- (Miguel Fernández) — іспанський поет.
- (Joaquín García-Morato y Castaño) — іспанський військовий льотчик.
- Хуан Хосе Імброда (Juan José Imbroda) — президент Мелільї.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мелілья |
 | Це незавершена стаття з географії Іспанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meli lya isp Melilla arab مليلة ispanske misto i port na seredzemnomorskomu uzberezhzhi Afriki Maye status avtonomnogo mista MelilyaVid MelilyaPrapor GerbKoordinati 35 18 pn sh 2 57 zh d 35 300 pn sh 2 950 zh d 35 300 2 950avtonomne mistoIspaniyazasnovane persha polovina I tisyacholittya do nashoyi eriUryad PrezidentPlosha Povna 20 km Naselennya 2006 Usogo 72 000 Gustota 6995 55 km Chasovij poyas GrinvichVebsajt http www melilla es Roztashuvannya mista Melilya na mapi IspaniyiRoztashuvannya mista Melilya na mapi IspaniyiIstoriyaMisto Meliya bulo zasnovane finikijcyami sho zdijsnyuvali kolonizaciyu zahidnogo Seredzemnomor ya Tut voni zasnuvali faktoriyu Russadir abo Rusaddir yak viyavilosya z napisiv u nekropoli roztashovanomu nepodalik mista Z VI stolittya do n e misto bulo v rukah karfagenyan Piznishe uvijshlo do skladu Rimskoyi imperiyi U 429 roci misto bulo zrujnovane vandalami sho pereselilisya z Pirenejskogo pivostrova i zahopili Pivnichnu Afriku Misto bulo vidnovlene vizantijcyami sho vstanovili svoyu vladu v Pivnichnij Africi j Betici Misto bulo zahoplene musulmanami v kinci VII stolittya i todi jomu bula dana sogodnishnya nazva Melilya Etimologiya cogo slova nevidoma U 859 roci misto bulo rozgrabovane i spalene vikingami U 927 roci Abd Ar Rahman III vklyuchiv misto do skladu Kordovskogo emiratu yakij cherez dva roki peretvorivsya na Kordovskij halifat Gubernator Andalusiyi tretij gercog diznavshis sho korolivske podruzhzhya peredumalo zahoplyuvati Melilyu virishiv uzyati ce zavdannya na sebe otrimavshi na te korolivskij dozvil Dlya cogo vin doruchiv zbroyenoscevi j artileristovi rozvidati pivostriv Zgidno z litopiscem gercogskogo dvoru gercog poveliv zibrati p yat tisyach pihotinciv i dekilka vershnikiv i poveliv osnastiti korabli na yakih voni virushali i zavantazhiti yih boroshnom vinom salom m yasom olivkovoyu oliyeyu i vsima neobhidnimi zapasami i garmatami spisami espingardami i vsima boyepripasamiOriginalnij tekst isp cinco mil ombres de apie e alguna gente a cavallo e mando aparejar los navios en que fuesen e hizolos cargar de mucha farina vino tocino carne aceyte e todos los otros mantenimientos necesarios e de artilleria lancas espingardas e toda monicionI takozh v tu podorozh bula uzyata z soboyu velika kilkist vapna i dereva shobi vidnoviti misto I zi vsiyeyu ciyeyu armadoyu i vsima cimi lyudmi Pedro de Estopinyan Radnik Gercoga po jogo nakazu virushiv z portu San Lukar u veresni 1497 rokuOriginalnij tekst isp E asimismo llevaron en aquel viaje gran cantidad de cal e madera para reedificar la ciudad E con toda esta Armada e gente partio Pedro de Estopinan Contador del Duque por su mandato del puerto de San Lucar en el mes de septiembre del ano 1497 Misto Melilya bulo zahoplene ispancyami 17 veresnya 1497 roku U 1509 roci buli nanovo viznacheni mezhi sfer vplivu v Pivnichnij Africi mizh Portugaliyeyu i Kastiliyeyu Portugaliya mala bilshij kontrol na atlantichnomu uzberezhzhi azh do Seuti zalishayuchi seredzemnomorske uzberezhzhya za Kastiliyeyu Voyennij zakolot yakij poklav pochatok Gromadyanskij vijni v Ispaniyi pochavsya 17 lipnya 1936 roku i v Melilyi AdministraciyaZ momentu nabrannya chinnosti Organichnij zakon 2 1995 13 bereznya opublikovanij v Oficijnomu derzhavnomu byuleteni 14 bereznya 1995 roku misto otrimalo status avtonomnogo mista Na vidminu vid avtonomnih spilnot avtonomni mista ne mayut vlasnih zakonodavchih organiv Melilya predstavlena v parlamenti Ispaniyi odnim deputatom v nizhnij palati j dvoma u verhnij Prezidenti Ignacio Velazquez Enrique Palacios Mustafa Hamed Moh Aberchan Juan Jose Imbroda Ortiz PP Pretenziyi Marokko Z 1982 roku Marokko pred yavlyaye svoyi pretenziyi na misto yak neviddilnu chastinu svoyeyi teritoriyi Svoyeyu chergoyu uryad Ispaniyi nikoli ne viznavav cih vimog GeografiyaRoztashuvannya Mapa Melilyi pidpisi anglijskoyu Geografichne misce Melilyi 35º17 pivnichnoyi shiroti j 2º56 shidnoyi dovgoti Melilya roztashovana na pivnichnomu zahodi afrikanskogo kontinentu navproti beregiv Almeriyi Granadi i Malagi Misto roztashovane na pivostrovi Tres Fokas u pidgir yi u girli richki na visoti 1 metra nad rivnem morya Plosha blizko 12 km Klimat Klimat seredzemnomorskij pomirnij i vologij Serednorichna temperatura 20º Administrativnij podilMelilya administrativno podilyayetsya na 8 rajoniv isp barrio barrio de Medina Sidonia barrio del General Larrea barrio del Ataque Seco barrio de los Heroes de Espana barrio del General Gomez Jordana barrio del Principe de Asturias barrio del Carmen barrio de Calvo Sotelo barrio de la Virgen de la Victoria barrio del Poligono Residencial de la Paz NaselennyaNaselennya mista nalichuye 65 488 2005 rik zhiteliv Riven narodzhuvanosti v misti najvishij v Ispaniyi a riven smertnosti najnizhchij 65 naselennya pohodit z pivostrova govorit ispanskoyu i spoviduye katolicizm 30 musulmani sho govoryat odna z berberskih mov Za nimi sliduyut yevreyi blizko 1000 i indijci mensh yak 100 chiselnist yakih za ostannye desyatilittya silno znizilasya U 1887 roci sered zhiteliv Melilyi buv lishe odin musulmanin Vin buv rodom z Kasablanki i pracyuvav slugoyu Shilnist naselennya 5 181 chol km Movi Ispanska mova ye yedinoyu oficijnoyu movoyu Takozh poshireni rizni berberski movi EkonomikaEkonomika Melilyi trimayetsya perevazhno na torgivli Kompaniyi Melilyi stanovlyat 0 1 vid vsih kompanij Ispaniyi Iz seredini minulogo stolittya Melilya maye status porto franko TransportTransportne spoluchennya Povitryane spoluchennya Rejsi z Malagi Almeriyi Granadi Barseloni i Madrida Morske spoluchennya Poromi z Malagi j Almeriyi Avtodorozhnye spoluchennya Cherez kordon z Marokko Najblizhchi marokkanski mista Nador i KulturaMelilya odne z najmenshih mist de spivisnuyut vidrazu chotiri religiyi hristiyanstvo islam yudayizm i induyizm Svyata 2006Den Divi Mariyi Peremogi Virgen de la Victoria 8 veresnya Den Melilyi 17 veresnya Vidznachayetsya den uzyattya mista vijskami gercoga Medini Sidoniya v 1497 roci Morskij Tizhden serpen Pam yatniki i viznachni miscya Melilya na ispanskij moneti 1997 roku Melilya odne z mist Ispaniyi de duzhe dobre predstavleno modernistske mistectvo Viznachni pam yatki Melilyi Citadel abo Muzej Armiyi Cerkva Svyashennogo sercya Isusa Cerkva Neporochnogo Zachattya 1687 rekonstrujovana v 1757 roci u cerkvi znahoditsya zobrazhennya Divi Mariyi Peremogi Nuestra Senora de la Victoria zastupnici mista Centralna Mechet Sinagoga Yamin Benarroch Hram induyistiv Budivlya Palacu Zboriv Modernistski budivli centru mista Fort isp Rostrogordo Tovste Oblichchya Vidomi lyudiFernando Arrabal Fernando Arrabal ispansko francuzkij pismennik Miguel Fernandez ispanskij poet Joaquin Garcia Morato y Castano ispanskij vijskovij lotchik Huan Hose Imbroda Juan Jose Imbroda prezident Melilyi Div takozhYevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Melilya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ispaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi