Захоплення Мелільї — захоплення північноафриканського портового міста Мелілья іспанським флотом, надісланим герцогом Медіни-Сідонії (точна участь католицьких королів Фернандо і Ізабелли у цій операції є спірним моментом в історіографії) у вересні 1497 р.
Захоплення Мелільї | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Кастильська Корона | Ваттасидський султанат Марокко | ||||||
Командувачі | |||||||
Педро Естопіньян | Мухаммад аш-Шейх аль-Махді | ||||||
Військові сили | |||||||
5000 піхотинців декілька вершників | незначні |
Передумови
Протягом XV століття міста ваттасидського султанату Фес, розташовані на узбережжі Середземного моря (серед них і Мелілья) занепадали, на відміну від міст, розташованих на узбережжі Атлантики, що зосередили на собі більшу частину економічної діяльності султанату. До кінця XV століття порт Мелільї, який часто був предметом суперечок між мусульманськими правителями Феса та Тлемсена, був майже занедбаний.
Обставини захоплення
Плани завоювань на протилежному березі Середземного моря виникли у католицьких монархів Іспанії одразу після завоювання ними Гранади в 1492 році. Іспанські капітани Лескано та Лоренцо Зафра відвідали узбережжя Північної Африки, щоб визначити можливі місця для захоплення іспанцями і Мелілья була визначена головним кандидатом. Однак за умовами Алькасоваського договору 1479 року, Мелілья перебувала в португальській зоні впливу. 1494 року в Тордесільясі, король Португалії Жуан II погодився зробити виняток і дозволив іспанцям спробувати завоювати Мелілью.
Проте, здається, з часом Фернандо і Ізабелла втратили інтерес до завоювання Мелільї. Губернатор іспанської Андалузії Хуан Алонсо де Гусман, третій герцог Медіна-Сидонія, дізнавшись, що королівське подружжя передумало захоплювати Мелілью, вирішив узяти це завдання на себе, отримавши на те королівський дозвіл. Для цього він доручив зброєносцеві Педро Естопіньяну й артилеристові Франциско Раміресу де Мадрид розвідати півострів .
Згідно з Баррантесом, літописцем герцогського двору, герцог повелів зібрати
п'ять тисяч піхотинців і декілька вершників, і повелів оснастити кораблі, на яких вони вирушали, і завантажити їх борошном, вином, салом, м'ясом, оливковою олією і всіма необхідними запасами; і гарматами, списами, еспінгардами і всіма боєприпасами Оригінальний текст (ісп.)cinco mil ombres de apié e alguna gente a cavallo, e mandó aparejar los navíos en que fuesen, e hizolos cargar de mucha farina, vino, tocino, carne, aceyte e todos los otros mantenimientos necesarios; e de artillería lanças, espingardas e toda monición
І також в ту подорож була узята з собою велика кількість вапна і дерева, щоби відновити місто. І зі всією цією армадою і всіма цими людьми, Педро де Естопіньян, Радник Герцога, по його наказу вирушив з порту Сан Лукар у вересні 1497 року Оригінальний текст (ісп.)E asimismo llevaron en aquel viaje gran cantidad de cal e madera para reedificar la ciudad. E con toda esta Armada e gente, partió Pedro de Estopiñán, Contador del Duque, por su mandato del puerto de San Lucar en el mes de septiembre del año 1497
Герцог Медіни-Сідонії послав на захоплення міста Педро Естопіньяна, який у вересні 1497 року завоював Мелілью практично без бою, оскільки внутрішні конфлікти виснажили місто і захист його був ослаблений. Мухаммед аш-Шейх, правлячий тоді султан Марокко з династії Ваттасидів відправив загін кавалерії, щоб повернути місто під свій контроль, але напад був відбитий гарматами іспанських кораблів.
Наслідки
У 1509 році були наново визначені межі сфер впливу в Північній Африці між Португалією і Кастилією (Португалія мала більший контроль на атлантичному узбережжі, аж до Сеути, залишаючи середземноморське узбережжя за Кастилією).
На відміну від більшості інших володінь на північноафриканському узбережжі, які були з часом втрачені Іспанською короною, Мелілья продовжує залишатись іспанською дотепер, відноситься до Суверенних територій Іспанії і входить в склад Іспанії на правах автономного міста.
Воєнний заколот, який поклав початок Громадянській війні в Іспанії, почався 17 липня 1936 року в Мелільї.
Див. також
Примітки
- Bravo Nieto, 1990, с. 15, 24.
- Bravo Nieto, 1990, с. 21—22.
- Castrillo Márquez, 2000, с. 172.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
Джерела
- Bravo Nieto, Antonio (1990). La ocupación de Melilla en 1497 y las relaciones entre los Reyes Católicos y el duque de Medina Sidonia. Aldaba. Melilla: Universidad Nacional de Educación a Distancia: 15—38. ISSN 0213-7925. (ісп.)
- Castrillo Márquez, Rafaela (2000). . Anaquel de Estudios Árabes. Madrid: Universidad Complutense de Madrid. 11. ISSN 1130-3964. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 6 липня 2021. (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahoplennya Melilyi zahoplennya pivnichnoafrikanskogo portovogo mista Melilya ispanskim flotom nadislanim gercogom Medini Sidoniyi tochna uchast katolickih koroliv Fernando i Izabelli u cij operaciyi ye spirnim momentom v istoriografiyi u veresni 1497 r Zahoplennya Melilyi Data Veresen 1497 roku Misce Melilya Marokko Rezultat Peremoga ispanskogo flotu Storoni Kastilska Korona Vattasidskij sultanat Marokko Komanduvachi Pedro Estopinyan Muhammad ash Shejh al Mahdi Vijskovi sili 5000 pihotinciv dekilka vershnikiv neznachniPeredumoviProtyagom XV stolittya mista vattasidskogo sultanatu Fes roztashovani na uzberezhzhi Seredzemnogo morya sered nih i Melilya zanepadali na vidminu vid mist roztashovanih na uzberezhzhi Atlantiki sho zoseredili na sobi bilshu chastinu ekonomichnoyi diyalnosti sultanatu Do kincya XV stolittya port Melilyi yakij chasto buv predmetom superechok mizh musulmanskimi pravitelyami Fesa ta Tlemsena buv majzhe zanedbanij Obstavini zahoplennyaPam yatnik Pedro Estopinyanu v Melilyi Plani zavoyuvan na protilezhnomu berezi Seredzemnogo morya vinikli u katolickih monarhiv Ispaniyi odrazu pislya zavoyuvannya nimi Granadi v 1492 roci Ispanski kapitani Leskano ta Lorenco Zafra vidvidali uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki shob viznachiti mozhlivi miscya dlya zahoplennya ispancyami i Melilya bula viznachena golovnim kandidatom Odnak za umovami Alkasovaskogo dogovoru 1479 roku Melilya perebuvala v portugalskij zoni vplivu 1494 roku v Tordesilyasi korol Portugaliyi Zhuan II pogodivsya zrobiti vinyatok i dozvoliv ispancyam sprobuvati zavoyuvati Melilyu Prote zdayetsya z chasom Fernando i Izabella vtratili interes do zavoyuvannya Melilyi Gubernator ispanskoyi Andaluziyi Huan Alonso de Gusman tretij gercog Medina Sidoniya diznavshis sho korolivske podruzhzhya peredumalo zahoplyuvati Melilyu virishiv uzyati ce zavdannya na sebe otrimavshi na te korolivskij dozvil Dlya cogo vin doruchiv zbroyenoscevi Pedro Estopinyanu j artileristovi Francisko Ramiresu de Madrid rozvidati pivostriv Zgidno z Barrantesom litopiscem gercogskogo dvoru gercog poveliv zibrati p yat tisyach pihotinciv i dekilka vershnikiv i poveliv osnastiti korabli na yakih voni virushali i zavantazhiti yih boroshnom vinom salom m yasom olivkovoyu oliyeyu i vsima neobhidnimi zapasami i garmatami spisami espingardami i vsima boyepripasamiOriginalnij tekst isp cinco mil ombres de apie e alguna gente a cavallo e mando aparejar los navios en que fuesen e hizolos cargar de mucha farina vino tocino carne aceyte e todos los otros mantenimientos necesarios e de artilleria lancas espingardas e toda monicion I takozh v tu podorozh bula uzyata z soboyu velika kilkist vapna i dereva shobi vidnoviti misto I zi vsiyeyu ciyeyu armadoyu i vsima cimi lyudmi Pedro de Estopinyan Radnik Gercoga po jogo nakazu virushiv z portu San Lukar u veresni 1497 rokuOriginalnij tekst isp E asimismo llevaron en aquel viaje gran cantidad de cal e madera para reedificar la ciudad E con toda esta Armada e gente partio Pedro de Estopinan Contador del Duque por su mandato del puerto de San Lucar en el mes de septiembre del ano 1497 Gercog Medini Sidoniyi poslav na zahoplennya mista Pedro Estopinyana yakij u veresni 1497 roku zavoyuvav Melilyu praktichno bez boyu oskilki vnutrishni konflikti visnazhili misto i zahist jogo buv oslablenij Muhammed ash Shejh pravlyachij todi sultan Marokko z dinastiyi Vattasidiv vidpraviv zagin kavaleriyi shob povernuti misto pid svij kontrol ale napad buv vidbitij garmatami ispanskih korabliv NaslidkiIspanska fortecya v Melilyi U 1509 roci buli nanovo viznacheni mezhi sfer vplivu v Pivnichnij Africi mizh Portugaliyeyu i Kastiliyeyu Portugaliya mala bilshij kontrol na atlantichnomu uzberezhzhi azh do Seuti zalishayuchi seredzemnomorske uzberezhzhya za Kastiliyeyu Na vidminu vid bilshosti inshih volodin na pivnichnoafrikanskomu uzberezhzhi yaki buli z chasom vtracheni Ispanskoyu koronoyu Melilya prodovzhuye zalishatis ispanskoyu doteper vidnositsya do Suverennih teritorij Ispaniyi i vhodit v sklad Ispaniyi na pravah avtonomnogo mista Voyennij zakolot yakij poklav pochatok Gromadyanskij vijni v Ispaniyi pochavsya 17 lipnya 1936 roku v Melilyi Div takozhSuverenni teritoriyi IspaniyiPrimitkiBravo Nieto 1990 s 15 24 Bravo Nieto 1990 s 21 22 Castrillo Marquez 2000 s 172 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 6 lipnya 2021 DzherelaBravo Nieto Antonio 1990 La ocupacion de Melilla en 1497 y las relaciones entre los Reyes Catolicos y el duque de Medina Sidonia Aldaba Melilla Universidad Nacional de Educacion a Distancia 15 38 ISSN 0213 7925 isp Castrillo Marquez Rafaela 2000 Anaquel de Estudios Arabes Madrid Universidad Complutense de Madrid 11 ISSN 1130 3964 Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 6 lipnya 2021 isp