Операція «Катапульта» — загальна назва серії операцій Королівського флоту Великої Британії по захопленню і знищенню кораблів французького флоту під час Другої світової війни. Операція була проведена після капітуляції Франції, для запобігання потрапляння кораблів французького флоту під контроль Німеччини. Основним епізодом операції був напад британського флоту на французьку ескадру в порту Мерс-ель-Кебір неподалік від Орана (Алжир) 3 липня 1940 року.
Операція «Катапульта» | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна • Війна на Середземному морі | |||||||
Лінкор під вогнем англійської артилерії в Мерс-ель-Кебірі | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Велика Британія | Франція | ||||||
Командувачі | |||||||
Джеймс Сомервілль |
Передумови
22 червня 1940 року Франція підписала капітуляцію перед Німеччиною. Відповідно до 8 пункту договору французький флот мав прибути у порти, вказані командуванням Крігсмаріне, де під контролем німецьких та італійських представників провести роззброєння кораблів та демобілізацію екіпажів.
Вішістський уряд на чолі з маршалом Петеном і командувачем флоту адміралом Дарланом заявляли, що жоден з кораблів не дістанеться Німеччині. Але британський уряд побоювався, що у разі потрапляння французьких кораблів до складу німецького флоту серйозно зміниться баланс сил.
18 червня відбулись переговори морського міністра Альберта Александера, першого морського лорда Паунда і міністра у справах домініонів Ллойда з Петеном і Дарланом.
Британці вимагали, щоб французькі кораблі були передані британцям або інтерновані в американських портах. Але переговори завершились безрезультатно. Тому Вінстон Черчилль вирішив нейтралізувати потенційну загрозу і захопити або знищити французький флот.
Французькі кораблі перебували у наступних портах:
- Портсмут і Плімут: застарілі дредноути «Парі» і «Курбе», 5 підводних човнів, 2 есмінці, 8 торпедних катерів
- Мерс-ель-Кебір: 2 нові лінкори ( і ), 2 старих лінкори ( і ), гідроавіаносець «Командан Тест», шість лідерів.
- Оран: 6 легких крейсерів
- Касабланка: недобудований новий лінкор «Жан Бар»
- Александрія: старий лінкор , 4 крейсери, есмінці
- Тулон: 4 важких крейсери
- Дакар: лінкор «Рішельє»
- Мартиніка: авіаносець «Беарн» і 2 легких крейсери
Оскільки після капітуляції Франції британський флот мав діяти не лише у східному, але й у західному Середземномор'ї, у Гібралтарі було сформоване З'єднання Н, командувачем якого призначили адмірала Джеймса Сомервіля. До його складу увійшли авіаносець «Арк Роял», лінійний крейсер «Худ», лінкори «Валіант» і «Резолюшн», два крейсери та 11 есмінців.
Хід операції
Портсмут і Плімут
Вранці 3 липня всі кораблі, які перебували в Портсмуті і Плімуті, були раптово атаковані британськими морськими піхотинцями. Серйозний опір вчинили лише екіпажі підводного човна «Сюркуф» та есмінця . Загинув французький мічман, британський офіцер та два матроси.
Деякі із захоплених кораблів увійшли до складу «Вільної Франції», інші були укомплектовані англійськими, голландськими та польськими екіпажами. Крім того, британці захопили транспортні кораблі тоннажем 450 000 т.
Александрія
В Александрії ситуація розвивалась більш дружелюбно, чому сприяли добрі стосунки між британським адміралом Ендрю Каннінгемом і французьким командувачем Рене Годфруа. Каннінгемом не дозволив французьким кораблям покинути порт, але й вогонь відкривати не став.
У результаті французи зняли замки з гармат та здати їх на зберігання у своє консульство в Каїрі, а також здали паливо та боєголовки торпед. Британці у свою чергу зобов'язались не здійснювати спроб захопити французькі кораблі. Екіпажі отримали право сходити на берег.
Після повної окупації Франції та затоплення французького флоту в Тулоні у 1942 році французькі кораблі почали воювати на стороні Шарля де Голля.
Оран і Мерс-ель-Кебір
Найкривавіші події відбулись 3 липня в порту Мерс-ель-Кебір. Вранці З'єднання H підійшло до порту. Британці передали французам ультиматум з вимогою, щоб французькі кораблі були або переведені в британські порти (що суперечило умовам перемир'я з Німеччиною та Італією), або переведені у французькі порти Вест-Індії, або затоплені. В іншому випадку британці обіцяли застосувати силу. Тоді ж британці за допомогою торпедоносців «Фейрі Сордфіш» встановили магнітні міни в гавані порту, щоб французькі кораблі не могли вийти в море. При цьому один винищувач прикриття був збитий французьким літаком.
Адмірал Женсуль відкинув ультиматум, заявивши, що відповідно до наказу Дарлана може затопити кораблі лише у випадку загрози захоплення їх німцями, тому французи будуть битись.
О 16:54 Сомервіль віддав наказ відкрити вогонь. З повітря його коригували літаки. Французи почали виходи в море і відкрили вогонь у відповідь. Першим був пошкоджений лінкор «Дюнкерк», в який влучили чотири 381-мм снаряди. Йому прошило машинне відділення, котли і позбавило подачі енергії на башти.
«Бретань» вибухнув після серії попадань — 200-метровий факел вогню було видно на десятки кілометрів. викинувся на берег, прийнявши тонни води.
Лише «Страсбургу» та 8 есмінцям вдалось вирватись під прикриттям диму і незважаючи на атаки торпедоносців, дістатись до Тулона.
У підсумку 1 297 французів загинуло, 350 було поранено. 1 лінкор пішов під воду, 2 вийшли з ладу. Втрати британців були непорівнянні: загинуло 2 пілоти, 6 літаків було збито. Оскільки пошкодження «Дюнкерка» могли бути усунені протягом короткого часу, 6 липня була проведена повторна атака, яка вивела лінкор з ладу.
Дакар
Британське керівництво вирішило у вересні провести десантну операцію у французькій колонії Дакар. Метою операції була доставка на берег Шарля де Голля, який став за кілька днів до капітуляції Франції заступником міністра оборони і не визнав перемир'я з Німеччиною.
За підтримки британської влади була створена організація, що отримала назву «Вільна Франція». Передбачалося, що жителі французької колонії перейдуть на сторону де Голля, повставши проти уряду Петена. Однак нічого подібного не сталося. Коли 23 вересня англійські кораблі з'явилися поблизу Дакара, їх очікував суворий прийом. Висаджені в місті парламентарі були заарештовані, а по англійських кораблях з берега був відкритий вогонь.
Наступного дня розгорівся бій, в ході якого англійський лінкор «Барем» був пошкоджений снарядами від берегових батарей, а «Резолюшн» торпедований французьким підводним човном.
Але лінкор «Рішельє» був пошкоджений торпедою, згодом в нього влучили 381-мм снаряди, а потім стався вибух снаряду в башті головного калібру. Пошкодження були не дуже значні, але корабель був виведений з ладу до 1943 року, коли він вирушив на ремонт у США.
Британський флот змушений був відступити, не досягши мети операції, хоча французький лінкор був нейтралізований.
Мартиніка
На 3 липня планувалась атака по французьких кораблях, які перебували в порту Пуент-а-Пітр, але вона була скасована в останню мить через втручання президента США Франкліна Рузвельта.
Наслідки
Після атаки на Мерс-ель-Кебір дипломатичні відносини між Британією і Францією офіційно були негайно розірвані. Як і обіцяв Жансуль, французький флот, який до цього був проанглійським, став вважати британський флот своїм супротивником.
Генерал де Голль, командувач збройними силами «Вільної Франції», що продовжували битву з Німеччиною, у своїх мемуарах писав, що агресія в Мерс-ель-Кебірі сильно вдарила по його планах. Приплив добровольців, які бажали продовжити боротьбу, різко скоротився.
Як відзначають сучасні історики, потреби знищувати французький флот не було. Це наочно показали події листопада 1942 року, коли під час остаточної окупації Франції французи затопили свій флот в Тулоні, виконавши обіцянку, надану 18 червня 1940 року Дарланом — французькі кораблі не дісталися країнам Осі.
Але у 1940 році британський уряд вважав свої дії виправданими. Велика Британія убезпечила себе, зберігши вигідне їй співвідношення сил на Середземному морі й навколо Британських островів. За спогадами Черчилля, Велика Британія тим самим показала всьому світу, в першу чергу США, готовність продовжити боротьбу. Рішучість уряду стала й додатковим стимулом для народу в битві за Британію. Тому й було віддано цей наказ, який Черчилль назвав «жахливим, але необхідним»
Примітки
- Виноски
- , , , , і
- Джерела
Посилання
- Морський календар. Видання редакції газети "Флот України". Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 27 жовтня 2011.
Джерела
- Сулига С. «Дюнкерк» и «Страсбург». — М. : Цитадель, 1995. — 32 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Operaciya Katapulta zagalna nazva seriyi operacij Korolivskogo flotu Velikoyi Britaniyi po zahoplennyu i znishennyu korabliv francuzkogo flotu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Operaciya bula provedena pislya kapitulyaciyi Franciyi dlya zapobigannya potraplyannya korabliv francuzkogo flotu pid kontrol Nimechchini Osnovnim epizodom operaciyi buv napad britanskogo flotu na francuzku eskadru v portu Mers el Kebir nepodalik vid Orana Alzhir 3 lipnya 1940 roku Operaciya Katapulta Druga svitova vijna Vijna na Seredzemnomu mori Linkor pid vognem anglijskoyi artileriyi v Mers el Kebiri Linkor pid vognem anglijskoyi artileriyi v Mers el Kebiri Data 3 lipnya ta 8 lipnya 1940 Misce Portsmut Plimut Oran Mers el Kebir Kasablanka Dakar Aleksandriya Martinika Rezultat Velikij Britaniyi vdalosya znishiti abo zahopiti deyaki francuzki korabli sho ne predstavlyali bojovoyi cinnosti Storoni Velika Britaniya Franciya Komanduvachi Dzhejms SomervillPeredumovi22 chervnya 1940 roku Franciya pidpisala kapitulyaciyu pered Nimechchinoyu Vidpovidno do 8 punktu dogovoru francuzkij flot mav pributi u porti vkazani komanduvannyam Krigsmarine de pid kontrolem nimeckih ta italijskih predstavnikiv provesti rozzbroyennya korabliv ta demobilizaciyu ekipazhiv Vishistskij uryad na choli z marshalom Petenom i komanduvachem flotu admiralom Darlanom zayavlyali sho zhoden z korabliv ne distanetsya Nimechchini Ale britanskij uryad poboyuvavsya sho u razi potraplyannya francuzkih korabliv do skladu nimeckogo flotu serjozno zminitsya balans sil 18 chervnya vidbulis peregovori morskogo ministra Alberta Aleksandera pershogo morskogo lorda Paunda i ministra u spravah dominioniv Llojda z Petenom i Darlanom Britanci vimagali shob francuzki korabli buli peredani britancyam abo internovani v amerikanskih portah Ale peregovori zavershilis bezrezultatno Tomu Vinston Cherchill virishiv nejtralizuvati potencijnu zagrozu i zahopiti abo znishiti francuzkij flot Francuzki korabli perebuvali u nastupnih portah Portsmut i Plimut zastarili drednouti Pari i Kurbe 5 pidvodnih chovniv 2 esminci 8 torpednih kateriv Mers el Kebir 2 novi linkori i 2 starih linkori i gidroavianosec Komandan Test shist lideriv Oran 6 legkih krejseriv Kasablanka nedobudovanij novij linkor Zhan Bar Aleksandriya starij linkor 4 krejseri esminci Tulon 4 vazhkih krejseri Dakar linkor Rishelye Martinika avianosec Bearn i 2 legkih krejseri Oskilki pislya kapitulyaciyi Franciyi britanskij flot mav diyati ne lishe u shidnomu ale j u zahidnomu Seredzemnomor yi u Gibraltari bulo sformovane Z yednannya N komanduvachem yakogo priznachili admirala Dzhejmsa Somervilya Do jogo skladu uvijshli avianosec Ark Royal linijnij krejser Hud linkori Valiant i Rezolyushn dva krejseri ta 11 esminciv Hid operaciyiPortsmut i Plimut Vranci 3 lipnya vsi korabli yaki perebuvali v Portsmuti i Plimuti buli raptovo atakovani britanskimi morskimi pihotincyami Serjoznij opir vchinili lishe ekipazhi pidvodnogo chovna Syurkuf ta esmincya Zaginuv francuzkij michman britanskij oficer ta dva matrosi Deyaki iz zahoplenih korabliv uvijshli do skladu Vilnoyi Franciyi inshi buli ukomplektovani anglijskimi gollandskimi ta polskimi ekipazhami Krim togo britanci zahopili transportni korabli tonnazhem 450 000 t Aleksandriya V Aleksandriyi situaciya rozvivalas bilsh druzhelyubno chomu spriyali dobri stosunki mizh britanskim admiralom Endryu Kanningemom i francuzkim komanduvachem Rene Godfrua Kanningemom ne dozvoliv francuzkim korablyam pokinuti port ale j vogon vidkrivati ne stav U rezultati francuzi znyali zamki z garmat ta zdati yih na zberigannya u svoye konsulstvo v Kayiri a takozh zdali palivo ta boyegolovki torped Britanci u svoyu chergu zobov yazalis ne zdijsnyuvati sprob zahopiti francuzki korabli Ekipazhi otrimali pravo shoditi na bereg Pislya povnoyi okupaciyi Franciyi ta zatoplennya francuzkogo flotu v Tuloni u 1942 roci francuzki korabli pochali voyuvati na storoni Sharlya de Gollya Oran i Mers el Kebir Dokladnishe Napad na Mers el Kebir Najkrivavishi podiyi vidbulis 3 lipnya v portu Mers el Kebir Vranci Z yednannya H pidijshlo do portu Britanci peredali francuzam ultimatum z vimogoyu shob francuzki korabli buli abo perevedeni v britanski porti sho superechilo umovam peremir ya z Nimechchinoyu ta Italiyeyu abo perevedeni u francuzki porti Vest Indiyi abo zatopleni V inshomu vipadku britanci obicyali zastosuvati silu Todi zh britanci za dopomogoyu torpedonosciv Fejri Sordfish vstanovili magnitni mini v gavani portu shob francuzki korabli ne mogli vijti v more Pri comu odin vinishuvach prikrittya buv zbitij francuzkim litakom Admiral Zhensul vidkinuv ultimatum zayavivshi sho vidpovidno do nakazu Darlana mozhe zatopiti korabli lishe u vipadku zagrozi zahoplennya yih nimcyami tomu francuzi budut bitis O 16 54 Somervil viddav nakaz vidkriti vogon Z povitrya jogo koriguvali litaki Francuzi pochali vihodi v more i vidkrili vogon u vidpovid Pershim buv poshkodzhenij linkor Dyunkerk v yakij vluchili chotiri 381 mm snaryadi Jomu proshilo mashinne viddilennya kotli i pozbavilo podachi energiyi na bashti Bretan vibuhnuv pislya seriyi popadan 200 metrovij fakel vognyu bulo vidno na desyatki kilometriv vikinuvsya na bereg prijnyavshi tonni vodi Lishe Strasburgu ta 8 esmincyam vdalos virvatis pid prikrittyam dimu i nezvazhayuchi na ataki torpedonosciv distatis do Tulona U pidsumku 1 297 francuziv zaginulo 350 bulo poraneno 1 linkor pishov pid vodu 2 vijshli z ladu Vtrati britanciv buli neporivnyanni zaginulo 2 piloti 6 litakiv bulo zbito Oskilki poshkodzhennya Dyunkerka mogli buti usuneni protyagom korotkogo chasu 6 lipnya bula provedena povtorna ataka yaka vivela linkor z ladu Dakar Dokladnishe Senegalska operaciya Britanske kerivnictvo virishilo u veresni provesti desantnu operaciyu u francuzkij koloniyi Dakar Metoyu operaciyi bula dostavka na bereg Sharlya de Gollya yakij stav za kilka dniv do kapitulyaciyi Franciyi zastupnikom ministra oboroni i ne viznav peremir ya z Nimechchinoyu Za pidtrimki britanskoyi vladi bula stvorena organizaciya sho otrimala nazvu Vilna Franciya Peredbachalosya sho zhiteli francuzkoyi koloniyi perejdut na storonu de Gollya povstavshi proti uryadu Petena Odnak nichogo podibnogo ne stalosya Koli 23 veresnya anglijski korabli z yavilisya poblizu Dakara yih ochikuvav suvorij prijom Visadzheni v misti parlamentari buli zaareshtovani a po anglijskih korablyah z berega buv vidkritij vogon Nastupnogo dnya rozgorivsya bij v hodi yakogo anglijskij linkor Barem buv poshkodzhenij snaryadami vid beregovih batarej a Rezolyushn torpedovanij francuzkim pidvodnim chovnom Ale linkor Rishelye buv poshkodzhenij torpedoyu zgodom v nogo vluchili 381 mm snaryadi a potim stavsya vibuh snaryadu v bashti golovnogo kalibru Poshkodzhennya buli ne duzhe znachni ale korabel buv vivedenij z ladu do 1943 roku koli vin virushiv na remont u SShA Britanskij flot zmushenij buv vidstupiti ne dosyagshi meti operaciyi hocha francuzkij linkor buv nejtralizovanij Martinika Na 3 lipnya planuvalas ataka po francuzkih korablyah yaki perebuvali v portu Puent a Pitr ale vona bula skasovana v ostannyu mit cherez vtruchannya prezidenta SShA Franklina Ruzvelta NaslidkiPislya ataki na Mers el Kebir diplomatichni vidnosini mizh Britaniyeyu i Franciyeyu oficijno buli negajno rozirvani Yak i obicyav Zhansul francuzkij flot yakij do cogo buv proanglijskim stav vvazhati britanskij flot svoyim suprotivnikom General de Goll komanduvach zbrojnimi silami Vilnoyi Franciyi sho prodovzhuvali bitvu z Nimechchinoyu u svoyih memuarah pisav sho agresiya v Mers el Kebiri silno vdarila po jogo planah Pripliv dobrovolciv yaki bazhali prodovzhiti borotbu rizko skorotivsya Yak vidznachayut suchasni istoriki potrebi znishuvati francuzkij flot ne bulo Ce naochno pokazali podiyi listopada 1942 roku koli pid chas ostatochnoyi okupaciyi Franciyi francuzi zatopili svij flot v Tuloni vikonavshi obicyanku nadanu 18 chervnya 1940 roku Darlanom francuzki korabli ne distalisya krayinam Osi Ale u 1940 roci britanskij uryad vvazhav svoyi diyi vipravdanimi Velika Britaniya ubezpechila sebe zberigshi vigidne yij spivvidnoshennya sil na Seredzemnomu mori j navkolo Britanskih ostroviv Za spogadami Cherchillya Velika Britaniya tim samim pokazala vsomu svitu v pershu chergu SShA gotovnist prodovzhiti borotbu Rishuchist uryadu stala j dodatkovim stimulom dlya narodu v bitvi za Britaniyu Tomu j bulo viddano cej nakaz yakij Cherchill nazvav zhahlivim ale neobhidnim PrimitkiVinoski i DzherelaPosilannyaMorskij kalendar Vidannya redakciyi gazeti Flot Ukrayini Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 27 zhovtnya 2011 DzherelaSuliga S Dyunkerk i Strasburg M Citadel 1995 32 s