Мерс-ель-Кебір (араб. المرسى الكبير: Mers El Kébir — велика гавань) — портове місто у вілаєті Оран на північному заході Алжиру, розташоване на узбережжі Середземного моря поруч з Ораном. Військово-морська база Алжиру в західній частині затоки , доступна для всіх класів кораблів. Отримав відомості через атаку британською ескадрою на французькі сили, відомою як напад на Мерс-ель-Кебір в 1940 році.
Мерс-ель-Кебір араб. المرسى الكبير | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Військово-морська база Мерс-ель-Кебір | ||||||||
Основні дані | ||||||||
35°44′ пн. ш. 0°42′ зх. д. / 35.733° пн. ш. 0.700° зх. д.Координати: 35°44′ пн. ш. 0°42′ зх. д. / 35.733° пн. ш. 0.700° зх. д. | ||||||||
Країна | Алжир | |||||||
Регіон | Оран | |||||||
Межує з
| ||||||||
Площа | 10,98 км² | |||||||
Населення | 17957 | |||||||
· густота | 1635 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 0 м | |||||||
Телефонний код | (213) 3115 | |||||||
Часовий пояс | ||||||||
GeoNames | 2487852 | |||||||
Поштові індекси | 31310 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Мерс-ель-Кебір у Вікісховищі |
Історія
Порт і поселення на території сучасного Мерс-ель-Кебіру були засновані фінікійцями у II столітті до н. е. Стародавні римляни за часів імператора Августа розширили порт, який вважали найкращим місцем для глибоководної марини в західній Мавретанії Цезарейській, проклали від нього дороги до інших мавретанських колоній. Давньоримське місто-порт отримало назву лат. Portus Divinus, тобто «Порт богів». З часів Траяна це військовий форпост.
В епоху арабських завоювань, у XII столітті Мерс-ель-Кебір став військовим портом Альмохадів, а у XV столітті потрапив у володіння Королівства Тлемсен, і врешті-решт, близько 1492 року, став одним з центів берберського піратства.
У 1505 році місто захопили іспанці, які називали його Масальківір (ісп. Mazalquivir). Масальківір став базою для захоплення у 1509 сусіднього Орану. 1708 іспанців з Мерс-ель-Кебіру і Орану вигнали турки, але 1732 армада розгромила турецький флот і повернула собі Оран і Масальківір. Обидва міста залишалися під владою іспанської корони до 1792, коли король Карлос IV продав їх Алжирському бею.
За часів Французької колоніальної імперії над колишньою провінцією Османської імперії був встановлений протекторат Французької третьої республіки. Французи захопили місто у 1830 і назвали його Сент-Андре де Мерс-ель Кебір (фр. Saint André de Mers-el-Kébir) за ім'ям побудованого у 1868 році на вході в порт маяка Сент-Андре.
Під час Другої світової війни, у липні 1940 року, аби запобігти захопленню кораблів ВМС Франції в гавані Мерс-ель-Кебіру Німеччиною та Італією, британська ескадра атакувала французькі кораблі в порту. Під час бойових дій з 3 до 6 липня 1940 року 1297 французів загинуло та близько 350 отримали поранення. Втрати британців склали шість літаків і два льотчики. Порт Мерс-ель-Кебіру зазнав значних руйнувань.
Після Другої світової війни Франція використовувала свою військово-морську базу в Мерс-ель-Кебірі як пункт базування атомних підводних човнів. В результаті Алжирської війни за незалежність, згідно з від 18 березня 1962, Франція зберегла за собою базу в Мерс-ель-Кебірі на 15 років, але вивела свої сили з нього через п'ять років, у 1967.
Порт і військово-морська база
Порт Мерс-ель-Кебір вважається найкращою мариною Алжиру. Військово-морська база доступна для кораблів всіх класів.
Акваторія порту захищена двома молами: східним протяжність близько 1800 метрів і двокілометровим північним. Між ними розташований 200-метровий вхід в базу. Найбільша глибина в гавані — 28 метрів. Довжина причальної стінки понад 10 000 м, глибина — 10-12 м.
У прибережному гірському масиві розташовується комплекс підземних споруд — штаб, казарми, майстерні. Також є зовнішні складські приміщення, площею близько 2,6 км²; склад пального. Судноремонтні підприємства обладнані доками та (сліпами), що забезпечують ремонт кораблів до есмінців включно, а також підводних човнів.
У районі військово-морської бази розташований також аеродром Бу-Сфер з 3000-метровою злітно-посадковою смугою.
Див. також
Джерела
- Reynell Morell, John. Algeria: The Topography and History, Political, Social, and Natural, of French Africa books. Publisher N. Cooke. London, 1854 (англ.)
- Smyth Vereker, Charles. Scenes in the Sunny South: Including the Atlas Mountains and the Oases of the Sahara in Algeria. Volume 2. Publisher Longmans, Green, and Company. University of Wisconsin. Madison, 1871 (англ.)
- Грановский Е. Тень Трафальгара. Операция ВМФ Великобритании против кораблей французского флота в Мерс-эль-Кебире // Флотомастер. — 2003. — 3 — 6. (рос.)
- Военно-морской словарь. — Москва : Воениздат, 1990. — С. 243. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mers el Kebir arab المرسى الكبير Mers El Kebir velika gavan portove misto u vilayeti Oran na pivnichnomu zahodi Alzhiru roztashovane na uzberezhzhi Seredzemnogo morya poruch z Oranom Vijskovo morska baza Alzhiru v zahidnij chastini zatoki dostupna dlya vsih klasiv korabliv Otrimav vidomosti cherez ataku britanskoyu eskadroyu na francuzki sili vidomoyu yak napad na Mers el Kebir v 1940 roci Mers el Kebir arab المرسى الكبير Vijskovo morska baza Mers el KebirVijskovo morska baza Mers el KebirOsnovni dani35 44 pn sh 0 42 zh d 35 733 pn sh 0 700 zh d 35 733 0 700 Koordinati 35 44 pn sh 0 42 zh d 35 733 pn sh 0 700 zh d 35 733 0 700 Krayina AlzhirRegion OranMezhuye z susidni nas punktid Oran Plosha 10 98 km Naselennya 17957 gustota 1635 osib km Visota NRM 0 mTelefonnij kod 213 3115Chasovij poyas UTC 1GeoNames 2487852Poshtovi indeksi 31310 Miska vlada Mapa Mers el Kebir u VikishovishiIstoriyaPort i poselennya na teritoriyi suchasnogo Mers el Kebiru buli zasnovani finikijcyami u II stolitti do n e Starodavni rimlyani za chasiv imperatora Avgusta rozshirili port yakij vvazhali najkrashim miscem dlya glibokovodnoyi marini v zahidnij Mavretaniyi Cezarejskij proklali vid nogo dorogi do inshih mavretanskih kolonij Davnorimske misto port otrimalo nazvu lat Portus Divinus tobto Port bogiv Z chasiv Trayana ce vijskovij forpost V epohu arabskih zavoyuvan u XII stolitti Mers el Kebir stav vijskovim portom Almohadiv a u XV stolitti potrapiv u volodinnya Korolivstva Tlemsen i vreshti resht blizko 1492 roku stav odnim z centiv berberskogo piratstva U 1505 roci misto zahopili ispanci yaki nazivali jogo Masalkivir isp Mazalquivir Masalkivir stav bazoyu dlya zahoplennya u 1509 susidnogo Oranu 1708 ispanciv z Mers el Kebiru i Oranu vignali turki ale 1732 armada rozgromila tureckij flot i povernula sobi Oran i Masalkivir Obidva mista zalishalisya pid vladoyu ispanskoyi koroni do 1792 koli korol Karlos IV prodav yih Alzhirskomu beyu Za chasiv Francuzkoyi kolonialnoyi imperiyi nad kolishnoyu provinciyeyu Osmanskoyi imperiyi buv vstanovlenij protektorat Francuzkoyi tretoyi respubliki Francuzi zahopili misto u 1830 i nazvali jogo Sent Andre de Mers el Kebir fr Saint Andre de Mers el Kebir za im yam pobudovanogo u 1868 roci na vhodi v port mayaka Sent Andre Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u lipni 1940 roku abi zapobigti zahoplennyu korabliv VMS Franciyi v gavani Mers el Kebiru Nimechchinoyu ta Italiyeyu britanska eskadra atakuvala francuzki korabli v portu Pid chas bojovih dij z 3 do 6 lipnya 1940 roku 1297 francuziv zaginulo ta blizko 350 otrimali poranennya Vtrati britanciv sklali shist litakiv i dva lotchiki Port Mers el Kebiru zaznav znachnih rujnuvan Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Franciya vikoristovuvala svoyu vijskovo morsku bazu v Mers el Kebiri yak punkt bazuvannya atomnih pidvodnih chovniv V rezultati Alzhirskoyi vijni za nezalezhnist zgidno z vid 18 bereznya 1962 Franciya zberegla za soboyu bazu v Mers el Kebiri na 15 rokiv ale vivela svoyi sili z nogo cherez p yat rokiv u 1967 Port i vijskovo morska bazaIspanski forti Mers el Kebiru Port Mers el Kebir vvazhayetsya najkrashoyu marinoyu Alzhiru Vijskovo morska baza dostupna dlya korabliv vsih klasiv Akvatoriya portu zahishena dvoma molami shidnim protyazhnist blizko 1800 metriv i dvokilometrovim pivnichnim Mizh nimi roztashovanij 200 metrovij vhid v bazu Najbilsha glibina v gavani 28 metriv Dovzhina prichalnoyi stinki ponad 10 000 m glibina 10 12 m U priberezhnomu girskomu masivi roztashovuyetsya kompleks pidzemnih sporud shtab kazarmi majsterni Takozh ye zovnishni skladski primishennya plosheyu blizko 2 6 km sklad palnogo Sudnoremontni pidpriyemstva obladnani dokami ta slipami sho zabezpechuyut remont korabliv do esminciv vklyuchno a takozh pidvodnih chovniv U rajoni vijskovo morskoyi bazi roztashovanij takozh aerodrom Bu Sfer z 3000 metrovoyu zlitno posadkovoyu smugoyu Div takozhYevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830 Napad na Mers el KebirDzherelaReynell Morell John Algeria The Topography and History Political Social and Natural of French Africa books Publisher N Cooke London 1854 angl Smyth Vereker Charles Scenes in the Sunny South Including the Atlas Mountains and the Oases of the Sahara in Algeria Volume 2 Publisher Longmans Green and Company University of Wisconsin Madison 1871 angl Granovskij E Ten Trafalgara Operaciya VMF Velikobritanii protiv korablej francuzskogo flota v Mers el Kebire Flotomaster 2003 3 6 ros Voenno morskoj slovar Moskva Voenizdat 1990 S 243 ISBN 5 203 00174 X ros