Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тлемсен араб تلمسان місто на північному заході Алжиру столиця однойменного вілайяту Місто має стародавню історію і його

Тлемсен

Тлемсен

Тлемсен (араб. تلمسان‎) — місто на північному заході Алжиру, столиця однойменного вілайяту. Місто має стародавню історію, і його називають «перлиною Магрибу». Місто розташовано у глибині Алжиру, на деякій відстані від моря, й оточено виноградниками й оливковими садами. Воно знамените шкіряною і текстильною промисловістю, а також виробництвом килимів. Тлемсен є також туристичним об’єктом, завдяки пам’ятникам берберської, арабської, турецької та французької колоніальної культур, що збереглись у ньому.

Місто
Тлемсен
تلمسان

image

Координати H G O

Країна Алжир
Вілайят Тлемсен
Межує з
сусідні нас. пункти
d, d, d, d, d ?
Площа 9061 км²
Висота центру 842  м
Населення 132 341  (2006)
Катойконім араб. تِلِمْسَانِي‎
араб. تِلِمْسَانِيَّة‎
фр. Tlemcénien
фр. Tlemcénienne
Міста-побратими Флоренція, Монпельє, Гранада, Сараєво, Кайруан, Фес, Бурса, Нантер (1989)
Поштовий індекс 13000
GeoNames 2475687
image
image
Тлемсен
Тлемсен (Алжир)
image Тлемсен у Вікісховищі

image Назва міста походить від берберських слів «Тала Імсан» (), що означає «сухий струмок». Назва іноді записується як «Тлемсан» або «Тилімсен».

Історія

Античність. Середньовіччя

Тлемсен засновано римлянами у II столітті під назвою Помарія як військове укріплення. У тому самому столітті воно стало центром діоцезу католицької церкви, а його єпископ Віктор брав участь у 411 року. Єпископ був вигнаний 484 року королем вандалів Хунеріхом за заперечення аріанства. Аж до арабського завоювання у 708 році у місті було численне християнське населення. Наприкінці VIII й у IX століттях Тлемсен став столицею самостійної держави Бану-Іфран, що управлялась хариджитами . У 1082 році головнокомандувач військами Альморавідів (згодом емір) Юсуф ібн Ташфін заснував місто Таграрт, що пізніше злилось із Помарією й утворило Тлемсен. За часів правління Альмохадів місто стало найбільшим торговельним центром Магрибу. У 1239 році воно перейшло під управління династії Заянідів та з 1236 до 1554 року було їх столицею.

Прапор Тлемсена представляв синій півмісяць на білому полі, спрямований догори. На короткий період місто було захоплено султаном Маринідів, (1337—1348). Після заснування 1236 року, султанат Заянідів істотно розширив свою територію, й на піку свого існування у XV столітті контролював більшу частину Атлаських гір, включно з сучасним Тунісом. У 1509 році іспанці завоювали Оран, після чого постійні атаки берберів змусили їх атакувати Тлемсен. Наступ відбувся 1543 року, що було проголошено римською католицькою церквою хрестовим походом. Іспанцям не вдалось взяти місто, але стратегічно невдале розташування Тлемсена змусило султанів перенести центр ваги держави до Алжира, укріпленої піратської бази.

У часи активної діяльності інквізиції в Іспанії Тлемсен став одним з основних пунктів призначення для євреїв, що рятувались від неї в Магрибі.

Ранній модерн. Новий час

У 1553 році держава Заянідів стала протекторатом Османської імперії, яка вела морську війну з Іспанією у Середземному морі.

Тлемсен був частою ареною мароккансько-османських воєн. Зокрема, 1554 року місто захопив марокканський султан Мухаммад аш-Шейх, який скинув місцевого правителя. Наступний марокканський правитель Абдаллах аль-Галіб вдруге підкорив Тлесмен 1558 року.

У 1671 році Тлемсен та інші алжирські провінції знову стали фактично незалежними, хоча столицю держави було перенесено до Алжира, і значення Тлемсена істотно зменшилось. Іспанців було вигнано з Орана у 1792 році, але за тридцять років їм на зміну прийшли французи, що зайняли місто Алжир. У 1830 році, після бомбардування Алжира з моря, дей капітулював і визнав французьку колоніальну владу, однак опір Алжиру тривав у внутрішніх областях Алжиру й координувався з Тлемсена. Спротив очолював емір Абд аль-Кадір, з поразкою якого 1844 року влада в Алжирі цілком перейшла до Франції.

Тлемсен був популярним як місце відпочинку для французького населення в Алжирі, завдяки більш помірному клімату, ніж в Алжирі й Орані. Він не взяв помітної участі у русі за незалежність Алжиру в середині XX століття.

Пам’ятки

Близько 45 будівель і споруд у Тлемсені й околицях офіційно віднесені до пам’ятників архітектури й історії. Серед них такі:

  • Тлемсенська соборна мечеть – заснована 1086 року і являє собою, разом із соборними мечетями Алжира й Недроми, одну з останніх споруд Альморавідів. прикраси Міхраба нагадують .
  • Мешуар — палац Абдальвадідів. Був зруйнований у колоніальний період, від нього залишилась тільки зовнішня стіна.
  • Мечеть Сіді-Бельхассен — зведена 1296 року абдальвадідським султаном Отманом, нині містить міський музей.
  • — єдина споруда у місті, що залишилась від короткого періоду правління Марінідів у XIV століття, мінарет та стіни, що знаходяться у західному передмісті Тлемсена.
  • — мечеть та медресе на скелястому плато, побудовані Марінідами у XIV столітті. Містить також мавзолей , мусульманського богослова, що вшановується як покровитель Тлемсена.
  • – місце паломництва єврейської громади Тлемсена.
  • Плато Лалла Сетті — домінує над містом, з плато відкриваються панорами Тлемсена.

Відомі уродженці

  • Мохаммед Діб (1920—2003) — видатний алжирський письменник.
  • (інші мови) (1959) — французький співак та кіноактор.

Див. також

Примітки

  1. Si Kaddour Benghabrit, Tlemcen, Perle du Moghreb, Richesses de France n°18, Ed. Delmas, Bordeaux 1954
  2. Georges Marçais, Villes et campagnes d’Algérie , Commissariat de l’Algérie à l’Exposition de Bruxelles, Imprimerie Nationale, 1958
  3. Ібн Хальдун, Історія берберів

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тлемсен

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tlemsen arab تلمسان misto na pivnichnomu zahodi Alzhiru stolicya odnojmennogo vilajyatu Misto maye starodavnyu istoriyu i jogo nazivayut perlinoyu Magribu Misto roztashovano u glibini Alzhiru na deyakij vidstani vid morya j otocheno vinogradnikami j olivkovimi sadami Vono znamenite shkiryanoyu i tekstilnoyu promislovistyu a takozh virobnictvom kilimiv Tlemsen ye takozh turistichnim ob yektom zavdyaki pam yatnikam berberskoyi arabskoyi tureckoyi ta francuzkoyi kolonialnoyi kultur sho zbereglis u nomu Misto kategoriya v Commons Tlemsen تلمسان Koordinati 34 39 42 pn sh 1 28 12 sh d H G O Krayina AlzhirAlzhirVilajyat TlemsenMezhuye z susidni nas punktid d d d d Plosha 9061 km Visota centru 842 mNaselennya 132 341 2006 Katojkonim arab ت ل م س ان ي arab ت ل م س ان ي ة fr Tlemcenien fr TlemcenienneMista pobratimi Florenciya Monpelye Granada Sarayevo Kajruan Fes Bursa Nanter 1989 Poshtovij indeks 13000GeoNames 2475687 TlemsenTlemsen Alzhir Tlemsen u Vikishovishi Nazva mista pohodit vid berberskih sliv Tala Imsan sho oznachaye suhij strumok Nazva inodi zapisuyetsya yak Tlemsan abo Tilimsen IstoriyaAntichnist Serednovichchya Tlemsen zasnovano rimlyanami u II stolitti pid nazvoyu Pomariya yak vijskove ukriplennya U tomu samomu stolitti vono stalo centrom diocezu katolickoyi cerkvi a jogo yepiskop Viktor brav uchast u 411 roku Yepiskop buv vignanij 484 roku korolem vandaliv Hunerihom za zaperechennya arianstva Azh do arabskogo zavoyuvannya u 708 roci u misti bulo chislenne hristiyanske naselennya Naprikinci VIII j u IX stolittyah Tlemsen stav stoliceyu samostijnoyi derzhavi Banu Ifran sho upravlyalas haridzhitami U 1082 roci golovnokomanduvach vijskami Almoravidiv zgodom emir Yusuf ibn Tashfin zasnuvav misto Tagrart sho piznishe zlilos iz Pomariyeyu j utvorilo Tlemsen Za chasiv pravlinnya Almohadiv misto stalo najbilshim torgovelnim centrom Magribu U 1239 roci vono perejshlo pid upravlinnya dinastiyi Zayanidiv ta z 1236 do 1554 roku bulo yih stoliceyu Prapor Tlemsena predstavlyav sinij pivmisyac na bilomu poli spryamovanij dogori Na korotkij period misto bulo zahopleno sultanom Marinidiv 1337 1348 Pislya zasnuvannya 1236 roku sultanat Zayanidiv istotno rozshiriv svoyu teritoriyu j na piku svogo isnuvannya u XV stolitti kontrolyuvav bilshu chastinu Atlaskih gir vklyuchno z suchasnim Tunisom U 1509 roci ispanci zavoyuvali Oran pislya chogo postijni ataki berberiv zmusili yih atakuvati Tlemsen Nastup vidbuvsya 1543 roku sho bulo progolosheno rimskoyu katolickoyu cerkvoyu hrestovim pohodom Ispancyam ne vdalos vzyati misto ale strategichno nevdale roztashuvannya Tlemsena zmusilo sultaniv perenesti centr vagi derzhavi do Alzhira ukriplenoyi piratskoyi bazi U chasi aktivnoyi diyalnosti inkviziciyi v Ispaniyi Tlemsen stav odnim z osnovnih punktiv priznachennya dlya yevreyiv sho ryatuvalis vid neyi v Magribi Rannij modern Novij chas U 1553 roci derzhava Zayanidiv stala protektoratom Osmanskoyi imperiyi yaka vela morsku vijnu z Ispaniyeyu u Seredzemnomu mori Tlemsen buv chastoyu arenoyu marokkansko osmanskih voyen Zokrema 1554 roku misto zahopiv marokkanskij sultan Muhammad ash Shejh yakij skinuv miscevogo pravitelya Nastupnij marokkanskij pravitel Abdallah al Galib vdruge pidkoriv Tlesmen 1558 roku U 1671 roci Tlemsen ta inshi alzhirski provinciyi znovu stali faktichno nezalezhnimi hocha stolicyu derzhavi bulo pereneseno do Alzhira i znachennya Tlemsena istotno zmenshilos Ispanciv bulo vignano z Orana u 1792 roci ale za tridcyat rokiv yim na zminu prijshli francuzi sho zajnyali misto Alzhir U 1830 roci pislya bombarduvannya Alzhira z morya dej kapitulyuvav i viznav francuzku kolonialnu vladu odnak opir Alzhiru trivav u vnutrishnih oblastyah Alzhiru j koordinuvavsya z Tlemsena Sprotiv ocholyuvav emir Abd al Kadir z porazkoyu yakogo 1844 roku vlada v Alzhiri cilkom perejshla do Franciyi Tlemsen buv populyarnim yak misce vidpochinku dlya francuzkogo naselennya v Alzhiri zavdyaki bilsh pomirnomu klimatu nizh v Alzhiri j Orani Vin ne vzyav pomitnoyi uchasti u rusi za nezalezhnist Alzhiru v seredini XX stolittya Pam yatkiBlizko 45 budivel i sporud u Tlemseni j okolicyah oficijno vidneseni do pam yatnikiv arhitekturi j istoriyi Sered nih taki Tlemsenska soborna mechet zasnovana 1086 roku i yavlyaye soboyu razom iz sobornimi mechetyami Alzhira j Nedromi odnu z ostannih sporud Almoravidiv prikrasi Mihraba nagaduyut Meshuar palac Abdalvadidiv Buv zrujnovanij u kolonialnij period vid nogo zalishilas tilki zovnishnya stina Mechet Sidi Belhassen zvedena 1296 roku abdalvadidskim sultanom Otmanom nini mistit miskij muzej yedina sporuda u misti sho zalishilas vid korotkogo periodu pravlinnya Marinidiv u XIV stolittya minaret ta stini sho znahodyatsya u zahidnomu peredmisti Tlemsena mechet ta medrese na skelyastomu plato pobudovani Marinidami u XIV stolitti Mistit takozh mavzolej musulmanskogo bogoslova sho vshanovuyetsya yak pokrovitel Tlemsena misce palomnictva yevrejskoyi gromadi Tlemsena Plato Lalla Setti dominuye nad mistom z plato vidkrivayutsya panorami Tlemsena Vidomi urodzhenciMohammed Dib 1920 2003 vidatnij alzhirskij pismennik inshi movi 1959 francuzkij spivak ta kinoaktor Div takozhBitvi za Tlemsen 1517 1518 PrimitkiSi Kaddour Benghabrit Tlemcen Perle du Moghreb Richesses de France n 18 Ed Delmas Bordeaux 1954 Georges Marcais Villes et campagnes d Algerie Commissariat de l Algerie a l Exposition de Bruxelles Imprimerie Nationale 1958 Ibn Haldun Istoriya berberivPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tlemsen

Дата публікації:
Топ