Юсуф ібн Ташфін (бл. 1009 — 1106) — правитель держави Альморавідів (1061—1106). Перший емір мусульман. Зумів підкорити південну і центральну частину Піренейського півострова. Переміг війська леонського короля Альфонсо VI в битві при Саграхасі (1086).
Юсуф ібн Ташфін араб. يوسف بن تاشفين | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | Абу-Бакр ібн Умар | |
Наступник: | Алі ібн Юсуф | |
Народження: | 1009 або 1006 | |
Смерть: | 2 вересня 1106[1] Марракеш, Альморавіди | |
Національність: | бербер | |
Країна: | Марокко | |
Релігія: | іслам | |
Рід: | Альморавіди | |
Батько: | Ташфін ібн Ібрагім Талагагін | |
Шлюб: | Зайнаб Айша | |
Діти: | 6 синів та 1 донька | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Абу Якуб Юсуф ібн Ташфін Насер-ед-Дін ібн Талакакін (араб. يوسف بن تاشفين ناصر الدين بن تالاكاكين الصنهاجي ) — повне.
Біографія
Початок Альморавідів
Походив з берберського племені бані-тургут. Син Ташфіна ібн Ібрагім Талагагін. Був знавцем основних норм Корану, проте не був досі освіченим, погано розмовляв арабською мовою, майже не знав ісламського права. Більше цікавився військовими справами. У 1048 році брав участь у боях під головуванням Абдулою ібн Ташфіном — засновником держави Альморавідів.
Співволодар
У 1056 році Абу-Бакр ібн Умар, очільник держави Альморавідів, рушив до південного Марокко і Сенегалу задля придушення повстання берберського племені берегватів. На час своєї відсутності за порадою дружини Зайнаб ан-Нафазавійят намісником в Магрибі було призначено кузена Абу-Бакра — Юсуфа ібн Ташфіна.
Юсуф зумів зберегти під контролем отриману область, не дати поширитися повстанням. Водночас здобув пошану і авторитет серед підлеглих та населення Магрибу. У 1061 році відбив спробу Абу-Бакра відновити контроль над Магрибом, повернувшись до Сахари. Після цього у 1063 році перетнув гори Атлас, розпочавши у 1068—1069 роках наступ на Західне Марокко. В результаті 1073 року зайнято місто Мекнес, 1075 року — Фес, 1079 року — Танжер, 1080 року — Тлемсен, 1083 року — Сеута, Алжир, Тенес, Оран, розширивши межі держави до міста Беджая. Після цього заснував місто Марракеш, яке стало столицею Альморавідів.
У 1072 році після Абу Бекра, Юсуф ібн Ташфін повернув тому усі володіння, знову об'єднавши державу Альморавідів. Втім знову перебрав владу 1076 року, коли Абу-Бакр рушив на підкорення імперії Вагаду. Сформував потужне військо, що складалося з кінноти на арабських конях, верблюжої кавалерії. Незабаром визнав моральну зверхність Аббасидів з Багдадського халіфату. Юсуф ліквідував усі податки в своїй держави, залишивши лише збори, що дозволяв Коран: закят, 1/10 та 1/5 на мечеті та торгівлю й ремісництво.
Підкорення тайф
1085 року андалуські еміри запросили допомоги Юсуфа в боротьбі проти леонського короля Альфонсо VI. Він прийняв запрошення і 1086 року прибув із берберським військом до Іспанії. 23 жовтня того ж року добре споряджена берберсько-андалуська армія розбила у великій битві при Саграхасі християнські сили короля Альфонсо.
Скориставшись цим успіхом Юсуф вирішив підкорити усі Піренеї. 1086 році змусив визнати свою зверхність династію Муджахідів, що панували на Балерських островах. Втім того ж року вимушений був рушити до Марракешу, оскільки помер спадкоємець трону Абу Бакр. 1087 року після смерті Абу-Бакра ібн Умара підкорив його володіння впівденному Магрибі та Сенегалі.
У 1090 році після повернення до Піренеїв захопив у кастильців Аледо в Мурсії. Того ж року завоював тайфу Гранада (до складу входила область Малага), поваливши династію Зіридів.
У 1091 році повалив династію Аббадідів, скинувши еміра Мухаммеда II ал-Мутаміда, завдяки цьому зайняв тайфи Севілья, Кордова, Альхесірас. Того ж року повалив династію Самадихітів, захопивши тайфу Альмерія.
У 1094 році захоплено тайфу Бадахос, поваливши династію Афтасидів. Після цього прийняв титули Амір аль-муслімін (Князь мусульман) та Насир-ад-Дін. Також за наказом Юсуфа було відроджено потужний військовий флот.
З 1093 року декілька разів намагався підкорити Валенсію, але його війська на чолі із Абу Бакром ібн Ібрагімом ібн Ташфіном і Абу Абдуллахом Мухаммедом, потім Абу'л-Хасаном Алі аль-Хаджем не досягли успіху.
У 1097 році Юсуф особисто рушив на християн й завдав поразки війську Сіда Кампеадора, який загинув.
У 1099 році війська Юсуфа взяли в облогу Толедо, але не зуміли захопити це місто.
У 1100 році Альморавіди зайняли місто Валенсія. Протягом 1102—1103 років розширені землі до річки Ебро.
У 1104 році підкорено тайфу Альбаррасін.
Планував підкорити тайфу Сарагосу та Барселонське графство, але не встиг, помер у 1106 році, передавши владу синові Алі, встановивши принцип спадковості.
Зовнішність і характер
За описом сучасників мав темний колір шкіри, кучеряве волосся, був високим, з тонким станом, розмовляв дзвінким голосом. Відзначався щирістю, вірністю ісламу та його приписам. Не вживав алкоголь. Вважається найкращим володарем з Альмаровідів.
Джерела
- Stephan Ronart, Nandy Ronart: Lexikon der Arabischen Welt. Ein historisch-politisches Nachschlagewerk. Artemis Verlag, Zürich u. a. 1972, .
- H. R. Idris, Regierung und Verwaltung des vorderen Orients in islamischer Zeit, (Brill Academic Publishers, 1997)
- Lévi-Provençal, Évariste; García Gómez, Emilio. El Siglo XI en primera persona. Las memorias de Abd-Allah, último rey Zirí de Granada (en castellà). Alianza Editorial, 1980, p. 200. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юсуф ібн Ташфін |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yusuf ibn Tashfin bl 1009 1106 pravitel derzhavi Almoravidiv 1061 1106 Pershij emir musulman Zumiv pidkoriti pivdennu i centralnu chastinu Pirenejskogo pivostrova Peremig vijska leonskogo korolya Alfonso VI v bitvi pri Sagrahasi 1086 Yusuf ibn Tashfin arab يوسف بن تاشفين Yusuf ibn Tashfin vozhd Almoravidiv Poperednik Abu Bakr ibn Umar Nastupnik Ali ibn Yusuf Narodzhennya 1009 abo 1006Smert 2 veresnya 1106 1106 09 02 1 Marrakesh AlmoravidiNacionalnist berberKrayina MarokkoReligiya islamRid AlmoravidiBatko Tashfin ibn Ibragim TalagaginShlyub Zajnab AjshaDiti 6 siniv ta 1 donka Mediafajli b u VikishovishiImenaAbu Yakub Yusuf ibn Tashfin Naser ed Din ibn Talakakin arab يوسف بن تاشفين ناصر الدين بن تالاكاكين الصنهاجي povne BiografiyaPochatok Almoravidiv Pohodiv z berberskogo plemeni bani turgut Sin Tashfina ibn Ibragim Talagagin Buv znavcem osnovnih norm Koranu prote ne buv dosi osvichenim pogano rozmovlyav arabskoyu movoyu majzhe ne znav islamskogo prava Bilshe cikavivsya vijskovimi spravami U 1048 roci brav uchast u boyah pid golovuvannyam Abduloyu ibn Tashfinom zasnovnikom derzhavi Almoravidiv Spivvolodar U 1056 roci Abu Bakr ibn Umar ochilnik derzhavi Almoravidiv rushiv do pivdennogo Marokko i Senegalu zadlya pridushennya povstannya berberskogo plemeni beregvativ Na chas svoyeyi vidsutnosti za poradoyu druzhini Zajnab an Nafazavijyat namisnikom v Magribi bulo priznacheno kuzena Abu Bakra Yusufa ibn Tashfina Yusuf zumiv zberegti pid kontrolem otrimanu oblast ne dati poshiritisya povstannyam Vodnochas zdobuv poshanu i avtoritet sered pidleglih ta naselennya Magribu U 1061 roci vidbiv sprobu Abu Bakra vidnoviti kontrol nad Magribom povernuvshis do Sahari Pislya cogo u 1063 roci peretnuv gori Atlas rozpochavshi u 1068 1069 rokah nastup na Zahidne Marokko V rezultati 1073 roku zajnyato misto Meknes 1075 roku Fes 1079 roku Tanzher 1080 roku Tlemsen 1083 roku Seuta Alzhir Tenes Oran rozshirivshi mezhi derzhavi do mista Bedzhaya Pislya cogo zasnuvav misto Marrakesh yake stalo stoliceyu Almoravidiv U 1072 roci pislya Abu Bekra Yusuf ibn Tashfin povernuv tomu usi volodinnya znovu ob yednavshi derzhavu Almoravidiv Vtim znovu perebrav vladu 1076 roku koli Abu Bakr rushiv na pidkorennya imperiyi Vagadu Sformuvav potuzhne vijsko sho skladalosya z kinnoti na arabskih konyah verblyuzhoyi kavaleriyi Nezabarom viznav moralnu zverhnist Abbasidiv z Bagdadskogo halifatu Yusuf likviduvav usi podatki v svoyij derzhavi zalishivshi lishe zbori sho dozvolyav Koran zakyat 1 10 ta 1 5 na mecheti ta torgivlyu j remisnictvo Pidkorennya tajf Dokladnishe Bitva pri Sagrahasi Derzhava Almoravidiv za Yusufa ibn Tashfina 1085 roku andaluski emiri zaprosili dopomogi Yusufa v borotbi proti leonskogo korolya Alfonso VI Vin prijnyav zaproshennya i 1086 roku pribuv iz berberskim vijskom do Ispaniyi 23 zhovtnya togo zh roku dobre sporyadzhena berbersko andaluska armiya rozbila u velikij bitvi pri Sagrahasi hristiyanski sili korolya Alfonso Skoristavshis cim uspihom Yusuf virishiv pidkoriti usi Pireneyi 1086 roci zmusiv viznati svoyu zverhnist dinastiyu Mudzhahidiv sho panuvali na Balerskih ostrovah Vtim togo zh roku vimushenij buv rushiti do Marrakeshu oskilki pomer spadkoyemec tronu Abu Bakr 1087 roku pislya smerti Abu Bakra ibn Umara pidkoriv jogo volodinnya vpivdennomu Magribi ta Senegali U 1090 roci pislya povernennya do Pireneyiv zahopiv u kastilciv Aledo v Mursiyi Togo zh roku zavoyuvav tajfu Granada do skladu vhodila oblast Malaga povalivshi dinastiyu Ziridiv U 1091 roci povaliv dinastiyu Abbadidiv skinuvshi emira Muhammeda II al Mutamida zavdyaki comu zajnyav tajfi Sevilya Kordova Alhesiras Togo zh roku povaliv dinastiyu Samadihitiv zahopivshi tajfu Almeriya U 1094 roci zahopleno tajfu Badahos povalivshi dinastiyu Aftasidiv Pislya cogo prijnyav tituli Amir al muslimin Knyaz musulman ta Nasir ad Din Takozh za nakazom Yusufa bulo vidrodzheno potuzhnij vijskovij flot Z 1093 roku dekilka raziv namagavsya pidkoriti Valensiyu ale jogo vijska na choli iz Abu Bakrom ibn Ibragimom ibn Tashfinom i Abu Abdullahom Muhammedom potim Abu l Hasanom Ali al Hadzhem ne dosyagli uspihu U 1097 roci Yusuf osobisto rushiv na hristiyan j zavdav porazki vijsku Sida Kampeadora yakij zaginuv U 1099 roci vijska Yusufa vzyali v oblogu Toledo ale ne zumili zahopiti ce misto U 1100 roci Almoravidi zajnyali misto Valensiya Protyagom 1102 1103 rokiv rozshireni zemli do richki Ebro U 1104 roci pidkoreno tajfu Albarrasin Planuvav pidkoriti tajfu Saragosu ta Barselonske grafstvo ale ne vstig pomer u 1106 roci peredavshi vladu sinovi Ali vstanovivshi princip spadkovosti Zovnishnist i harakterZa opisom suchasnikiv mav temnij kolir shkiri kucheryave volossya buv visokim z tonkim stanom rozmovlyav dzvinkim golosom Vidznachavsya shiristyu virnistyu islamu ta jogo pripisam Ne vzhivav alkogol Vvazhayetsya najkrashim volodarem z Almarovidiv DzherelaStephan Ronart Nandy Ronart Lexikon der Arabischen Welt Ein historisch politisches Nachschlagewerk Artemis Verlag Zurich u a 1972 ISBN 3 7608 0138 2 H R Idris Regierung und Verwaltung des vorderen Orients in islamischer Zeit Brill Academic Publishers 1997 Levi Provencal Evariste Garcia Gomez Emilio El Siglo XI en primera persona Las memorias de Abd Allah ultimo rey Ziri de Granada en castella Alianza Editorial 1980 p 200 ISBN 8420630578 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yusuf ibn Tashfin Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582