Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Га́на (інакше Ваґаду́ — Гана-Ваґаду — раньофеодальна держава у історичній області Західний Судан (Західна Африка), що існувала з IV до початку ХІІІ століть на території південної частини сучасної Мавританії, на заході Малі і частково на сході Сенегалу.
| Імперія Гана | |
| Дата створення / заснування | 100 |
|---|---|
| Офіційна мова | d |
| Континент | Африка |
| Столиця | d |
| Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці | Малі і Мавританія |
| Форма правління | монархія |
| Час/дата припинення існування | 12 століття |
 | |
 Імперія Гана у Вікісховищі | |
Координати: 15°40′ пн. ш. 8°00′ зх. д. / 15.667° пн. ш. 8.000° зх. д.
|
У період свого розквіту, власне період Ваґаду, вона була середньовічною імперією народу сонінке, першим за часом централізованим державним об'єднанням у Західному Судані.
Гана-Ваґаду. Етимологія назви. Джерела
Ваґаду — це назва племінного союзу сонінке, за якою називали всю державу як сонінке, так і решта народів регіону. Етимологія Ваґаду — із словосполучення мовою сонінке waga + dou. Ду (dou) — слово, спільне для багатьох мов манде, означає «земля, країна», друге слово вага (waga) перекладається як «пастух», тобто Вагаду — Країна пастухів.
У літературі, за традицією, започаткованою описами арабських мандрівників, Імперія Ваґаду відома під назвою Гана — за титулом правителя (імператора) держави Ваґаду.
Відомості про державне об'єднання народу сонінке Ваґаду́ містяться у поодиноких письмових джерелах, зокрема, у дорожніх нотатках арабських мандрівників. Кордовський схоласт ХІ століття звів ці розрізнені дані воєдино і зробив детальний опис Імперії Гана у 1067 році. Цінні відомості про Ваґаду зберігає також усна традиція сонінке і сусідніх народів регіону.
Історія держави Гана
Досонінкський період і передумови створення Імперії Гана (IV — VIII століття)
На раньому етапі свого існування держава Гана була міцним міжплемінним берберським союзом Авкар, що контролював увесь регіон. Втім, багато дослідників не поділяють точку зору, що Імперія Гана - пряма наступниця Авкару, і схильні виводити початок держави Гана-Вагаду з середини VIII століття, тобто з часу активізіції сонінке. Проте, достеменно відомо, що вже щонайменше за століття до цього Авкар роз'їдали внутрішні чвари, а на його чолі поперемінно стояли різноетничні династії.
Ймовірно, що основними підставами до централізації влади наприкінці першого тисячоліття у Західному Судані були пожвавлення міжплемінної і зокрема транссахарської торгівлі та відносне економічне піднесення, чому в свою чергу сприяли використання верблюдів і відсутність до часу іноземних колонізаторів.
Правителі Авкару
- Король Кайя Маджа (Kaya Maja) — бл. 350 рік, засновник міжплемінного слюзу берберів.
- наступні 21 король, чиї імена не збереглися — період правління 350 - 554 роки, берберські правителі
- наступні 21 (?) король, чиї імена також не збереглися або міфологізовані — період правління 554 - 750 роки, різноетнічні династії правителів, першим з яких був Уггеад. Близько 712 року берберську династію змінює серерська на чолі із Самму Фофана.
Розквіт Імперії сонінке Гана-Ваґаду (бл. 750 — 1076 роки)
Утворення централізованої держави та її пануюче становище по відношенню до решти народів регіону пов'язане з народом сонінке.
За усними переказами сонінке своє походження вони виводять з півночі, території сучасної Алжирської Сахари. Не пізніше 2-ї половини VII століття сонінке мігрують на територію сучасної Мавританії, де засновують міцний племінний союз Ваґаду (зараз ця місцевість у Мавританії має назву Ваґадуґу. Таку ж назву має й столиця Буркіна-Фасо - Уагадугу), що власне і стає початком піднесення сонінке.
У VIII столітті Ваґаду являє вже достатню потугу, щоб вести війни з сусідніми раньофеодальними державами Західного Судану. Приблизно у 790 році воїни сонінке на чолі з правителем Ваґаду Каямаґою встановлюють контроль над Авкаром, поваливши серерську династію його правителів.
Сонінке засновують нову столицю імперії — Кумбі (сучасне містечко Кумбі-Сале біля міста Ніоро у Малі) і контролюють увесь регіон упродовж майже трьох століть. У цей час сонінке значно вплинули на навколишні народи-сусіди, що перш за все, відбилося у запозиченні останніми лексики, звичаїв і управлінської практики сонінке.
Хоча падіння власне Вагаду усні перекази сонінке пояснюють у фантастичний спосіб, насправді причина повалення Гани більш ніж реальна — 1076 (1077 ?) року держава (тоді панував Тунка Манін) впала під натиском Альморавідів - берберської династії правителів Марокко. Відтоді сонінке розселилися дисперсно на території регіону, але навіть через десятки й сотні років у середовищі сонінке відчутними були й залишаються імперські традиції, що полягає в багатій «імперській» усній традиції, шануванні керівних родів, збереженні соціальної організації тощо.
Пізня Гана (кін. ХІ - поч. ХІІІ століть)
Втім вже в середині 1080-х років місцева знать виганяє з Вагаду загарбників- Альморавідів, відновивши державу, відому як Сосо. Оскільки її володарі також носили титул гана, то ця держава відома як Пізня Гана.
На початку ХІІІ століття правителі Малі, однієї з південних частин Гани, поширили владу на всю країну, утворивши нову централізовану державу.
Управління і соціальна організація у Ваґаду-Гані
Саме струнка і чітка організація управління та значний рівень централізації влади дають змогу говорити про Ваґаду як середньовічну імперію народа сонінке.
Імперією сонінке управляв правитель, влада якого проте не була всеосяжною. Його повноваження обмежувалися знаттю сонінке. Знать — радники правителя, являла собою подобу державного апарату, адже між окремими її представниками чітко розподілялися обов'язки та права у сфері адміністрування, податків, судочинства тощо. Місцеві влада і суди суворо контролювалися «імперськими». Питання війни і миру мали право ухалювати лише правитель і його радники.
Соціальна організація імперії сонінке є взірцем феодально-аристократичного суспільства з ознаками рабовласництва, якому притаманний чіткий ієрархічний поділ його членів згідно з походженням. Усі сонінке поділялися на три великих соціальних класа — найвищий — вільні чоловіки хоро (hooro), клас залежних ремісників нахамалла (naxamala) та раби комо (komo), які в свою чергу поділялися на окремі касти.
Тільки хоро були повністю вільними членами суспільства. Вони — це правителі, що мали право карати і чинити суд. Серед хооро виділялася каста тункалемму (tunnkalemmu) — принців. Саме їм належало перейняти владу від батьків — лише з їх числа обирався король сонінке. Наступною за тункалемму була каста їхніх радників манґу (mangu), яким належало завдання у вирішенні суперечок між хооро — вільними чоловіками, а під час війни управління військом, що складалося з наступної касти вільних чоловіків — воїнів куралемме (kuralemme). Останній клас виник, ймовірно, вже після падіння імперії — модіну (modinu) або «священики», що пов'язано з поширенням ісламу серед сонінке".
Джерела і посилання
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Стаття про розквіт Імперії сонінке на сайті "Сонінкара" [ 6 березня 2008 у Wayback Machine.] (франц.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga na inakshe Vagadu Gana Vagadu ranofeodalna derzhava u istorichnij oblasti Zahidnij Sudan Zahidna Afrika sho isnuvala z IV do pochatku HIII stolit na teritoriyi pivdennoyi chastini suchasnoyi Mavritaniyi na zahodi Mali i chastkovo na shodi Senegalu Imperiya Gana Data stvorennya zasnuvannya100 Oficijna movad KontinentAfrika Stolicyad Roztashovuyetsya v mezhah suchasnoyi administrativnoyi odiniciMali i Mavritaniya Forma pravlinnyamonarhiya Chas data pripinennya isnuvannya12 stolittya Imperiya Gana u Vikishovishi Koordinati 15 40 pn sh 8 00 zh d 15 667 pn sh 8 000 zh d 15 667 8 000Politichni strukturi Sahelya XI XIII st Imperiya Gana Kanem Tekrur XIII XVIII st Dzholof Volof Imperiya Mali Imperiya Songayi Mosi Mista derzhavi hausa Bagirmi Vadan Darfurskij sultanat Sennar Bornu Sokoto Masina Takedda XIX XX st Koloniyi Britanska koloniya Nigeriya Sudan koloniya Francuzka Zahidna Afrika Francuzka Ekvatorialna Afrika XX st Nezalezhni derzhavi Senegal Mavritaniya Burkina Faso Mali Nigeriya Niger Kamerun Chad Sudan Eritreya Cej shablon pereglyanutiredaguvati U period svogo rozkvitu vlasne period Vagadu vona bula serednovichnoyu imperiyeyu narodu soninke pershim za chasom centralizovanim derzhavnim ob yednannyam u Zahidnomu Sudani Imperiya Vagadu Gana u soninkskij period rozkvituGana Vagadu Etimologiya nazvi DzherelaVagadu ce nazva pleminnogo soyuzu soninke za yakoyu nazivali vsyu derzhavu yak soninke tak i reshta narodiv regionu Etimologiya Vagadu iz slovospoluchennya movoyu soninke waga dou Du dou slovo spilne dlya bagatoh mov mande oznachaye zemlya krayina druge slovo vaga waga perekladayetsya yak pastuh tobto Vagadu Krayina pastuhiv U literaturi za tradiciyeyu zapochatkovanoyu opisami arabskih mandrivnikiv Imperiya Vagadu vidoma pid nazvoyu Gana za titulom pravitelya imperatora derzhavi Vagadu Vidomosti pro derzhavne ob yednannya narodu soninke Vagadu mistyatsya u poodinokih pismovih dzherelah zokrema u dorozhnih notatkah arabskih mandrivnikiv Kordovskij sholast HI stolittya zviv ci rozrizneni dani voyedino i zrobiv detalnij opis Imperiyi Gana u 1067 roci Cinni vidomosti pro Vagadu zberigaye takozh usna tradiciya soninke i susidnih narodiv regionu Istoriya derzhavi GanaDosoninkskij period i peredumovi stvorennya Imperiyi Gana IV VIII stolittya Na ranomu etapi svogo isnuvannya derzhava Gana bula micnim mizhpleminnim berberskim soyuzom Avkar sho kontrolyuvav uves region Vtim bagato doslidnikiv ne podilyayut tochku zoru sho Imperiya Gana pryama nastupnicya Avkaru i shilni vivoditi pochatok derzhavi Gana Vagadu z seredini VIII stolittya tobto z chasu aktiviziciyi soninke Prote dostemenno vidomo sho vzhe shonajmenshe za stolittya do cogo Avkar roz yidali vnutrishni chvari a na jogo choli popereminno stoyali riznoetnichni dinastiyi Jmovirno sho osnovnimi pidstavami do centralizaciyi vladi naprikinci pershogo tisyacholittya u Zahidnomu Sudani buli pozhvavlennya mizhpleminnoyi i zokrema transsaharskoyi torgivli ta vidnosne ekonomichne pidnesennya chomu v svoyu chergu spriyali vikoristannya verblyudiv i vidsutnist do chasu inozemnih kolonizatoriv Praviteli Avkaru Korol Kajya Madzha Kaya Maja bl 350 rik zasnovnik mizhpleminnogo slyuzu berberiv nastupni 21 korol chiyi imena ne zbereglisya period pravlinnya 350 554 roki berberski praviteli nastupni 21 korol chiyi imena takozh ne zbereglisya abo mifologizovani period pravlinnya 554 750 roki riznoetnichni dinastiyi praviteliv pershim z yakih buv Uggead Blizko 712 roku berbersku dinastiyu zminyuye sererska na choli iz Sammu Fofana Rozkvit Imperiyi soninke Gana Vagadu bl 750 1076 roki Utvorennya centralizovanoyi derzhavi ta yiyi panuyuche stanovishe po vidnoshennyu do reshti narodiv regionu pov yazane z narodom soninke Za usnimi perekazami soninke svoye pohodzhennya voni vivodyat z pivnochi teritoriyi suchasnoyi Alzhirskoyi Sahari Ne piznishe 2 yi polovini VII stolittya soninke migruyut na teritoriyu suchasnoyi Mavritaniyi de zasnovuyut micnij pleminnij soyuz Vagadu zaraz cya miscevist u Mavritaniyi maye nazvu Vagadugu Taku zh nazvu maye j stolicya Burkina Faso Uagadugu sho vlasne i staye pochatkom pidnesennya soninke U VIII stolitti Vagadu yavlyaye vzhe dostatnyu potugu shob vesti vijni z susidnimi ranofeodalnimi derzhavami Zahidnogo Sudanu Priblizno u 790 roci voyini soninke na choli z pravitelem Vagadu Kayamagoyu vstanovlyuyut kontrol nad Avkarom povalivshi serersku dinastiyu jogo praviteliv Soninke zasnovuyut novu stolicyu imperiyi Kumbi suchasne mistechko Kumbi Sale bilya mista Nioro u Mali i kontrolyuyut uves region uprodovzh majzhe troh stolit U cej chas soninke znachno vplinuli na navkolishni narodi susidi sho persh za vse vidbilosya u zapozichenni ostannimi leksiki zvichayiv i upravlinskoyi praktiki soninke Hocha padinnya vlasne Vagadu usni perekazi soninke poyasnyuyut u fantastichnij sposib naspravdi prichina povalennya Gani bilsh nizh realna 1076 1077 roku derzhava todi panuvav Tunka Manin vpala pid natiskom Almoravidiv berberskoyi dinastiyi praviteliv Marokko Vidtodi soninke rozselilisya dispersno na teritoriyi regionu ale navit cherez desyatki j sotni rokiv u seredovishi soninke vidchutnimi buli j zalishayutsya imperski tradiciyi sho polyagaye v bagatij imperskij usnij tradiciyi shanuvanni kerivnih rodiv zberezhenni socialnoyi organizaciyi tosho Piznya Gana kin HI poch HIII stolit Vtim vzhe v seredini 1080 h rokiv misceva znat viganyaye z Vagadu zagarbnikiv Almoravidiv vidnovivshi derzhavu vidomu yak Soso Oskilki yiyi volodari takozh nosili titul gana to cya derzhava vidoma yak Piznya Gana Na pochatku HIII stolittya praviteli Mali odniyeyi z pivdennih chastin Gani poshirili vladu na vsyu krayinu utvorivshi novu centralizovanu derzhavu Upravlinnya i socialna organizaciya u Vagadu GaniSame strunka i chitka organizaciya upravlinnya ta znachnij riven centralizaciyi vladi dayut zmogu govoriti pro Vagadu yak serednovichnu imperiyu naroda soninke Imperiyeyu soninke upravlyav pravitel vlada yakogo prote ne bula vseosyazhnoyu Jogo povnovazhennya obmezhuvalisya znattyu soninke Znat radniki pravitelya yavlyala soboyu podobu derzhavnogo aparatu adzhe mizh okremimi yiyi predstavnikami chitko rozpodilyalisya obov yazki ta prava u sferi administruvannya podatkiv sudochinstva tosho Miscevi vlada i sudi suvoro kontrolyuvalisya imperskimi Pitannya vijni i miru mali pravo uhalyuvati lishe pravitel i jogo radniki Socialna organizaciya imperiyi soninke ye vzircem feodalno aristokratichnogo suspilstva z oznakami rabovlasnictva yakomu pritamannij chitkij iyerarhichnij podil jogo chleniv zgidno z pohodzhennyam Usi soninke podilyalisya na tri velikih socialnih klasa najvishij vilni choloviki horo hooro klas zalezhnih remisnikiv nahamalla naxamala ta rabi komo komo yaki v svoyu chergu podilyalisya na okremi kasti Tilki horo buli povnistyu vilnimi chlenami suspilstva Voni ce praviteli sho mali pravo karati i chiniti sud Sered hooro vidilyalasya kasta tunkalemmu tunnkalemmu princiv Same yim nalezhalo perejnyati vladu vid batkiv lishe z yih chisla obiravsya korol soninke Nastupnoyu za tunkalemmu bula kasta yihnih radnikiv mangu mangu yakim nalezhalo zavdannya u virishenni superechok mizh hooro vilnimi cholovikami a pid chas vijni upravlinnya vijskom sho skladalosya z nastupnoyi kasti vilnih cholovikiv voyiniv kuralemme kuralemme Ostannij klas vinik jmovirno vzhe pislya padinnya imperiyi modinu modinu abo svyasheniki sho pov yazano z poshirennyam islamu sered soninke Dzherela i posilannyaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Stattya pro rozkvit Imperiyi soninke na sajti Soninkara 6 bereznya 2008 u Wayback Machine franc