Словосполучення — синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох чи більше повнозначних слів, поєднаних на основі підрядного зв'язку; найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних слів, пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом.
Під словосполученням розуміють такі синтаксично-семантичні єдності, утворені за нормами і правилами національної мови з двох чи більшої кількості повнозначних слів, які виражають єдину, хоч і в лексично членній формі, назву предмета, поняття чи уявлення. На думку Г. Удовиченка, В. Бабайцева, А. Загнітко, О. Скобликова та багатьох інших мовознавців, до словосполучень належать лише поєднання слів, утворені на основі підрядного зв'язку.
У сучасному мовознавстві виділяють і сурядні словосполучення. І. Вихованець зазначає, що до словосполучень належать будь-які побудовані на підрядному й сурядному зв'язках поєднання опорного слова з формою залежного слова і поєднання рівноправних (незалежних) у синтаксичному плані форм слів, яким не притаманна синтаксична категорія предикативності.
Види словосполучень
За будовою
- Залежно від кількості складових частин словосполучення поділяються на два типи:
- Прості — переважно двочленні (бінарні), що складаються з двох повнозначних слів, з-поміж яких одне головне (стрижневе), а друге — залежне, наприклад: крута гора, піти додому, дуже швидко.
- Складні — утворюються з трьох і більшої кількості повнозначних частин мови. Наприклад: захоплено читати роман, будинок з гарним фасадом, передавати гостинець онукові.
- Комбіновані — складаються з кількох різних головних слів. Вони містять просте словосполучення як частину будови. Сюди ж належать сполуки з неоднорідними означеннями. Наприклад: друзі мого брата, робітник третьої бригади, хлопець високого зросту.
За способом вираження головного слова
1. Іменні
Поділяються на чотири типи:
Іменникові (субстантивні) — словосполучення, в яких головним словом виступає іменник, з яким поєднуються:
- іменники у непрямих відмінках із прийменниками й без них: порада приятеля, бесіда з учнем;
- прикметники: гарна бесіда, теплий день;
- порядкові числівники: двадцять перше століття, перша перемога;
- займенники, співвідносні з прикметником: його підручник, увесь місяць;
- інфінітиви: бажання навчатися, майстер говорити;
- дієприкметники: пожовкле листя, написаний вірш;
- прислівники: розмова пошепки, кава по-закарпатськи.
Прикметникові (ад'єктивні) — словосполучення, в яких головним словом виступає прикметник, з яким поєднуються:
- іменники у непрямих відмінках з прийменниками й без них: гідний похвали, щаслива в шлюбі;
- займенники: кращий за всіх, цікавий для мене;
- інфінітиви: здатний виконати, готовий написати;
- прислівники: відомий тут, швидко завойований.
Числівникові (нумеральні) — словосполучення, в яких головним словом виступає числівник, з яким поєднуються:
- іменники: другий у черзі, півтори доби;
- займенники: третій від нас, один із вас;
- кількісні числівники: один з десяти, перші три;
- прислівники: третій зверху, другий зліва.
Займенникові (прономінальні) — словосполучення, в яких головним словом виступає займенник, з яким поєднуються:
- іменники: усе для людей, хтось із пасажирів;
- займенники: кожен із нас, усі ми;
- прикметники: щось приємне, нічого нового.
2. Дієслівні (вербіальні) — словосполучення, в яких головним словом виступає дієслово в усіх формах, з яким поєднуються:
- іменники у непрямих відмінках з прийменниками й без них: допомагати братові, працював без перерви;
- займенники: пишаючись тобою, працювати з ним;
- інфінітиви: навчатися читати, погодився зустрітися;
- дієприслівники: робив не відпочиваючи, іти не оглядаючись.
- прислівники: прийшов вчасно, летіти високо.
3. Прислівникові (адвербіальні) — словосполучення, у яких головним словом виступає прислівник, з яким поєднуються:
- іменники у непрямих відмінках з прийменниками й без них: легко на серці, чимало проблем;
- прислівники: зовсім невдало, пізно ввечері;
- субстантивовані слова: разом із дорослими, далеко від рідних;
- займенники (рідко): гірше всіх, комфортно з ним.
За синтаксичною роллю у складі речення
- Синтаксично вільні — словосполучення, що вільно утворюються в момент мовлення й легко розкладаються на складові частини. Лексичне значення повнозначних слів, які є компонентами таких словосполучень, повністю зберігається й обидва вони виступають як окремі члени речення. Наприклад: приходити без запізнення, бажання вчитися.
- Синтаксично невільні (нерозкладні) — словосполучення, що синтаксично не розчленовуються на складові компоненти й виконують у реченні єдину синтаксичну функцію, виступають одним членом речення, хоча й утворені з повнозначних частин мови. Наприклад: незнайомка з блакитними очима, прийшло кілька учнів, приклад нової конституції.
За зовнішньосинтаксичними стосунками словосполучення поділяють на підрядні, у яких одне слово завжди надрядне (панівне, підпорядкувальне, означуване), інші — залежні, означувані (наприклад, висока хата, хати села, писати листа). Надрядні слова словосполучень поділяються на: субстантивні — безприйменникові (ріг хати) й прийменникові, ад'єктивні (високий ростом), прономінальні (ми всі), нумеральні (п'ять вершників), адвербіальні (дуже гарно) й вербальні (читати книжку), також кожне з них має по 6 комбінаційних різновидів (наприклад, субстантивно-нумеральне словосполучення: три яблука).
Найчастішими є субстантивні (субстантивно-субстантивні й субстантивно-ад'єктивні: ріг хати, висока хата) й вербальні словосполучення. Серед підрядних способів, крім загальнореченнєвих способів підрядно-синтаксичних зв'язків не розрізняють:
- узгодження — словосполучення, у якому залежне слово відповідає на питання означення: який? чий?;
- керування — словосполучення, у якому залежне слово відповідає на питання додатка: кому? чому? кого? чого?… ;
- прилягання — словосполучення, у якому залежне слово відповідає на питання обставини: коли? як? де? скільки?.
Деякі мовознавці відрізняють також зв'язок підрядно-сполучникового підпорядкування, наприклад, радіє, аж скаче.
За внутрішньосинтаксичними стосунками словосполучення поділяються на атрибутивні (рік жінки, третій рік), предикативні (учень читає) з предикативно-атрибутивними (хата гарна, — що від атрибутивних різняться словоладом — з прикметником нормально у постпозиції), апозиційні (місто Київ), об'єктні (читати книжку) й обставинні: просторові (дім над кручею), часові (нечуваний досі) та причинові (паленіти від сорому).
З уваги на наявні в дієслові категорії модальності, часу, особи й числа, а також з уваги на словолад (все це, разом з комунікативною інтонацією, характеристичне для речення, а не для словосполучення), дехто вважає предикативні й предикативноатрибутивні словосполучення сполученнями слів, а не словосполученнями (подібно й нумерально-субстантивні словосполучення з числівниками 2—4, — за неслушною аналогією до російської мови).
За числом членів словосполучення поділяються на прості (двочленні, наприклад, день і ніч) й складні (три- й багаточленні, наприклад, висока, почорніла від старости кам'яниця на розі вулиці).
За лексико-семантичною структурою словосполучення поділяються на вільні (лан пшениці) й лексикалізовані, фразеологічно більш чи менш зв'язані (дуля під ніс), або нерозкладні фразеологізми (точити ляси), що їх уже власне не зачислюють до С. С. досліджували Є. Родзевич («Словосочетания как строительный материал предложения», 1956), Г. Удовиченко («Словосполучення в сучасній укр. літ. мові», 1968), О. Мельничук («Сучасна укр. літ. мова. Синтаксис: Словосполучення», 1972) й інше. словосполученняю
Словосполученнями не можуть бути підмет із присудком та фразеологізми.
Поєднання слів, які не бувають словосполученнями
1. Фразеологізми. | пекти раків; бити байдики. |
2. Однорідні члени речення. | яблуні і груші; луки і поля.. |
3. Сполучення підмета з присудком. | весна іде, діти малюють. |
4. Поєднання службових частин мови, дієслова — зв'язки, інших допоміжних слів з повнозначними. | на подвір'ї, проти волі, буду працювати, більш досконало. |
Примітки
- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 10 грудня 2023.
- Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові / Г. М. Удовиченко. — К.: Наук. думка, 1968. — С. 11.
- Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І. Р. Вихованець. — К.: Либідь, 1992. — С. 183.
- Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис: підручник / А. К. Мойсієнко, І. М. Арібжанова, В. В. Коломийцева та ін. — К.: Знання, 2010. — С. 180.
- Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: навчальний посібник / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. — К. : Вища шк., 2005. — С. 20.
Джерела
- Левченко О. П. Українська мова. Українська література. Довідник школяра. — 2-ге вид. — Чернігів: Країна мрійтм, 2013. — 176 с.
- Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові / Г. М. Удовиченко. — К.: Наук. думка, 1968. — 227 с..
- Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І. Р. Вихованець. — К.: Либідь, 1992. — С. 368.
- Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис: підручник / А. К. Мойсієнко, І. М. Арібжанова, В. В. Коломийцева та ін. — К.: Знання, 2010. — 374 с.
- Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: навчальний посібник / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. — К. : Вища шк., 2005. — 270 с.
- Дудик П. С. Синтаксис української мови: підруч. для студ. ВНЗ / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. — К. : Академія, 2010. — 384 с.
- Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: підруч. для студ. ВНЗ / М. П. Кочерган. — 2-е вид. — К. : Академія, 2010. — 368 с.
- Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: підруч. для студ. ВНЗ / К. Ф. Шульжук. — 2-е вид., доп. — К. : Академія, 2010. — 408 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slovospoluchennya sintaksichna odinicya yaka utvoryuyetsya poyednannyam dvoh chi bilshe povnoznachnih sliv poyednanih na osnovi pidryadnogo zv yazku najprostisha sintaksichna odinicya movi utvorena z dvoh abo kilkoh povnoznachnih sliv pov yazanih mizh soboyu v gramatichnomu plani i za zmistom Pid slovospoluchennyam rozumiyut taki sintaksichno semantichni yednosti utvoreni za normami i pravilami nacionalnoyi movi z dvoh chi bilshoyi kilkosti povnoznachnih sliv yaki virazhayut yedinu hoch i v leksichno chlennij formi nazvu predmeta ponyattya chi uyavlennya Na dumku G Udovichenka V Babajceva A Zagnitko O Skoblikova ta bagatoh inshih movoznavciv do slovospoluchen nalezhat lishe poyednannya sliv utvoreni na osnovi pidryadnogo zv yazku U suchasnomu movoznavstvi vidilyayut i suryadni slovospoluchennya I Vihovanec zaznachaye sho do slovospoluchen nalezhat bud yaki pobudovani na pidryadnomu j suryadnomu zv yazkah poyednannya opornogo slova z formoyu zalezhnogo slova i poyednannya rivnopravnih nezalezhnih u sintaksichnomu plani form sliv yakim ne pritamanna sintaksichna kategoriya predikativnosti Vidi slovospoluchenZa budovoyu Zalezhno vid kilkosti skladovih chastin slovospoluchennya podilyayutsya na dva tipi Prosti perevazhno dvochlenni binarni sho skladayutsya z dvoh povnoznachnih sliv z pomizh yakih odne golovne strizhneve a druge zalezhne napriklad kruta gora piti dodomu duzhe shvidko Skladni utvoryuyutsya z troh i bilshoyi kilkosti povnoznachnih chastin movi Napriklad zahopleno chitati roman budinok z garnim fasadom peredavati gostinec onukovi Kombinovani skladayutsya z kilkoh riznih golovnih sliv Voni mistyat proste slovospoluchennya yak chastinu budovi Syudi zh nalezhat spoluki z neodnoridnimi oznachennyami Napriklad druzi mogo brata robitnik tretoyi brigadi hlopec visokogo zrostu Za sposobom virazhennya golovnogo slova 1 Imenni Podilyayutsya na chotiri tipi Imennikovi substantivni slovospoluchennya v yakih golovnim slovom vistupaye imennik z yakim poyednuyutsya imenniki u nepryamih vidminkah iz prijmennikami j bez nih porada priyatelya besida z uchnem prikmetniki garna besida teplij den poryadkovi chislivniki dvadcyat pershe stolittya persha peremoga zajmenniki spivvidnosni z prikmetnikom jogo pidruchnik uves misyac infinitivi bazhannya navchatisya majster govoriti diyeprikmetniki pozhovkle listya napisanij virsh prislivniki rozmova poshepki kava po zakarpatski Prikmetnikovi ad yektivni slovospoluchennya v yakih golovnim slovom vistupaye prikmetnik z yakim poyednuyutsya imenniki u nepryamih vidminkah z prijmennikami j bez nih gidnij pohvali shasliva v shlyubi zajmenniki krashij za vsih cikavij dlya mene infinitivi zdatnij vikonati gotovij napisati prislivniki vidomij tut shvidko zavojovanij Chislivnikovi numeralni slovospoluchennya v yakih golovnim slovom vistupaye chislivnik z yakim poyednuyutsya imenniki drugij u cherzi pivtori dobi zajmenniki tretij vid nas odin iz vas kilkisni chislivniki odin z desyati pershi tri prislivniki tretij zverhu drugij zliva Zajmennikovi pronominalni slovospoluchennya v yakih golovnim slovom vistupaye zajmennik z yakim poyednuyutsya imenniki use dlya lyudej htos iz pasazhiriv zajmenniki kozhen iz nas usi mi prikmetniki shos priyemne nichogo novogo 2 Diyeslivni verbialni slovospoluchennya v yakih golovnim slovom vistupaye diyeslovo v usih formah z yakim poyednuyutsya imenniki u nepryamih vidminkah z prijmennikami j bez nih dopomagati bratovi pracyuvav bez perervi zajmenniki pishayuchis toboyu pracyuvati z nim infinitivi navchatisya chitati pogodivsya zustritisya diyeprislivniki robiv ne vidpochivayuchi iti ne oglyadayuchis prislivniki prijshov vchasno letiti visoko 3 Prislivnikovi adverbialni slovospoluchennya u yakih golovnim slovom vistupaye prislivnik z yakim poyednuyutsya imenniki u nepryamih vidminkah z prijmennikami j bez nih legko na serci chimalo problem prislivniki zovsim nevdalo pizno vvecheri substantivovani slova razom iz doroslimi daleko vid ridnih zajmenniki ridko girshe vsih komfortno z nim Za sintaksichnoyu rollyu u skladi rechennya Sintaksichno vilni slovospoluchennya sho vilno utvoryuyutsya v moment movlennya j legko rozkladayutsya na skladovi chastini Leksichne znachennya povnoznachnih sliv yaki ye komponentami takih slovospoluchen povnistyu zberigayetsya j obidva voni vistupayut yak okremi chleni rechennya Napriklad prihoditi bez zapiznennya bazhannya vchitisya Sintaksichno nevilni nerozkladni slovospoluchennya sho sintaksichno ne rozchlenovuyutsya na skladovi komponenti j vikonuyut u rechenni yedinu sintaksichnu funkciyu vistupayut odnim chlenom rechennya hocha j utvoreni z povnoznachnih chastin movi Napriklad neznajomka z blakitnimi ochima prijshlo kilka uchniv priklad novoyi konstituciyi Za zovnishnosintaksichnimi stosunkami slovospoluchennya podilyayut na pidryadni u yakih odne slovo zavzhdi nadryadne panivne pidporyadkuvalne oznachuvane inshi zalezhni oznachuvani napriklad visoka hata hati sela pisati lista Nadryadni slova slovospoluchen podilyayutsya na substantivni bezprijmennikovi rig hati j prijmennikovi ad yektivni visokij rostom pronominalni mi vsi numeralni p yat vershnikiv adverbialni duzhe garno j verbalni chitati knizhku takozh kozhne z nih maye po 6 kombinacijnih riznovidiv napriklad substantivno numeralne slovospoluchennya tri yabluka Najchastishimi ye substantivni substantivno substantivni j substantivno ad yektivni rig hati visoka hata j verbalni slovospoluchennya Sered pidryadnih sposobiv krim zagalnorechennyevih sposobiv pidryadno sintaksichnih zv yazkiv ne rozriznyayut uzgodzhennya slovospoluchennya u yakomu zalezhne slovo vidpovidaye na pitannya oznachennya yakij chij keruvannya slovospoluchennya u yakomu zalezhne slovo vidpovidaye na pitannya dodatka komu chomu kogo chogo prilyagannya slovospoluchennya u yakomu zalezhne slovo vidpovidaye na pitannya obstavini koli yak de skilki Deyaki movoznavci vidriznyayut takozh zv yazok pidryadno spoluchnikovogo pidporyadkuvannya napriklad radiye azh skache Za vnutrishnosintaksichnimi stosunkami slovospoluchennya podilyayutsya na atributivni rik zhinki tretij rik predikativni uchen chitaye z predikativno atributivnimi hata garna sho vid atributivnih riznyatsya slovoladom z prikmetnikom normalno u postpoziciyi apozicijni misto Kiyiv ob yektni chitati knizhku j obstavinni prostorovi dim nad krucheyu chasovi nechuvanij dosi ta prichinovi paleniti vid soromu Z uvagi na nayavni v diyeslovi kategoriyi modalnosti chasu osobi j chisla a takozh z uvagi na slovolad vse ce razom z komunikativnoyu intonaciyeyu harakteristichne dlya rechennya a ne dlya slovospoluchennya dehto vvazhaye predikativni j predikativnoatributivni slovospoluchennya spoluchennyami sliv a ne slovospoluchennyami podibno j numeralno substantivni slovospoluchennya z chislivnikami 2 4 za neslushnoyu analogiyeyu do rosijskoyi movi Za chislom chleniv slovospoluchennya podilyayutsya na prosti dvochlenni napriklad den i nich j skladni tri j bagatochlenni napriklad visoka pochornila vid starosti kam yanicya na rozi vulici Za leksiko semantichnoyu strukturoyu slovospoluchennya podilyayutsya na vilni lan pshenici j leksikalizovani frazeologichno bilsh chi mensh zv yazani dulya pid nis abo nerozkladni frazeologizmi tochiti lyasi sho yih uzhe vlasne ne zachislyuyut do S S doslidzhuvali Ye Rodzevich Slovosochetaniya kak stroitelnyj material predlozheniya 1956 G Udovichenko Slovospoluchennya v suchasnij ukr lit movi 1968 O Melnichuk Suchasna ukr lit mova Sintaksis Slovospoluchennya 1972 j inshe slovospoluchennyayu Slovospoluchennyami ne mozhut buti pidmet iz prisudkom ta frazeologizmi Poyednannya sliv yaki ne buvayut slovospoluchennyami1 Frazeologizmi pekti rakiv biti bajdiki 2 Odnoridni chleni rechennya yabluni i grushi luki i polya 3 Spoluchennya pidmeta z prisudkom vesna ide diti malyuyut 4 Poyednannya sluzhbovih chastin movi diyeslova zv yazki inshih dopomizhnih sliv z povnoznachnimi na podvir yi proti voli budu pracyuvati bilsh doskonalo PrimitkiSLOVOSPOLUChENNYa Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 10 grudnya 2023 Udovichenko G M Slovospoluchennya v suchasnij ukrayinskij literaturnij movi G M Udovichenko K Nauk dumka 1968 S 11 Vihovanec I R Gramatika ukrayinskoyi movi Sintaksis I R Vihovanec K Libid 1992 S 183 Suchasna ukrayinska literaturna mova Morfologiya Sintaksis pidruchnik A K Mojsiyenko I M Aribzhanova V V Kolomijceva ta in K Znannya 2010 S 180 Bevzenko S P Suchasna ukrayinska mova Sintaksis navchalnij posibnik S P Bevzenko L P Litvin G V Semerenko K Visha shk 2005 S 20 DzherelaLevchenko O P Ukrayinska mova Ukrayinska literatura Dovidnik shkolyara 2 ge vid Chernigiv Krayina mrijtm 2013 176 s Udovichenko G M Slovospoluchennya v suchasnij ukrayinskij literaturnij movi G M Udovichenko K Nauk dumka 1968 227 s Vihovanec I R Gramatika ukrayinskoyi movi Sintaksis I R Vihovanec K Libid 1992 S 368 Suchasna ukrayinska literaturna mova Morfologiya Sintaksis pidruchnik A K Mojsiyenko I M Aribzhanova V V Kolomijceva ta in K Znannya 2010 374 s Bevzenko S P Suchasna ukrayinska mova Sintaksis navchalnij posibnik S P Bevzenko L P Litvin G V Semerenko K Visha shk 2005 270 s Dudik P S Sintaksis ukrayinskoyi movi pidruch dlya stud VNZ P S Dudik L V Prokopchuk K Akademiya 2010 384 s Kochergan M P Vstup do movoznavstva pidruch dlya stud VNZ M P Kochergan 2 e vid K Akademiya 2010 368 s Shulzhuk K F Sintaksis ukrayinskoyi movi pidruch dlya stud VNZ K F Shulzhuk 2 e vid dop K Akademiya 2010 408 s