Еритре́я (тигр. ኤርትራ Ertra, араб. إرتريا Iritriyá), офіційна назва Держа́ва Еритре́я (тигр. ሃገረ ኤርትራ Hagärä Ertra, араб. دولة إرتريا Dawlat Iritriyá) — держава у східній Африці, що межує на півдні з Ефіопією, на заході із Суданом, на південному сході з Джибуті. Зі сходу омивається Червоним морем. Столиця та найбільше місто — Асмера.
Держава Еритрея | |||||
| |||||
Гімн: Ертра, Ертра, Ертра | |||||
Столиця | Асмера | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Асмера | ||||
Офіційні мови | немає; фактично: тигринья та арабська, в меншій мірі: англійська та італійська | ||||
Етнос | 2010 р.: 55 % тиграї (тигринья) 30 % тигре 4 % сахо 2 % кунама 2 % рашаїда 2 % білен 5 % інші | ||||
Форма правління | Президентська республіка | ||||
Президент | Ісайяс Афеверкі | ||||
Незалежність | від Ефіопії | ||||
- де-факто | 24 травня 1991 | ||||
- де-юре | 24 травня 1993 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 117 600 км² (101) | ||||
- Внутр. води | 0,14 % % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2012 | 6,086,495 (107) | ||||
- перепис 2008 | 5,291,370 | ||||
- Густота | 51,8/км² (154) | ||||
ВВП (ПКС) | 2012 р., оцінка | ||||
- Повний | $4,412 млрд (157) | ||||
- На душу населення | $780 (178) | ||||
ВВП (ном.) | 2012 рік, оцінка | ||||
- Повний | $3,108 млрд (153) | ||||
- На душу населення | $549 дол. США (173) | ||||
ІЛР (2011) | ▬ 0.349 (низький) (177) | ||||
Валюта | Накфа (ERN ) | ||||
Часовий пояс | EAT () | ||||
Коди ISO 3166 | |||||
Домен | .er | ||||
Телефонний код | +291 | ||||
|
|
Голова держави й уряду Ісаяс Афеверкі з 1993 року.
Назва
Назва країни, затверджена як назва італійської колонії 1890 року, походить від античної назви Червоного моря (лат. Mare Erythraeum), що, своєю чергою, походить від дав.-гр. Erythrea Thalassa, де «еритрум» — червоний, «таласса» — море.
Географія
Держава розташована в Східній Африці, територія країни простягається з півночі на південь на 900 км, а із заходу на схід — на 470 км. На північному заході межує із Суданом (спільний кордон — 605 км); на півдні й заході — з Ефіопією (912 км); на південному сході — з Джибуті (114 км). На сході омивається водами Червоного моря Індійського океану, берегова лінія 1150 км.
↑ | ← | Червоне море |
Судан | ↓ | |
← | Ефіопія | Джибуті |
Рельєф
Рельєф країни доволі неоднорідний. Біля третини території країни розташовано на , на захід від нього розташовано велике плато, на схід — прибережні рівнини та впадини, в тому числі частина впадина Афар. Тут розміщені витоки багатьох приток річок Гаш, Сетіт, Барка, Текезе та Мереб. Найвища точка Еритреї — гора (2989 м); розташована на південь від столиці країни Асмери, яка розміщена на висоті 2374 м над рівнем моря. Найнижча точка країни — біля (75 м нижче рівня моря) в Афарській впадині. Низинні райони на заході Еритреї простягаються від Керена (на північний-захід від Асмери) до кордону із Суданом. Переважна частина прибережної смуги розташована в аридній чи семіаридній зоні.
Клімат
На узбережжі Червоного моря клімат сухий та спекотний. Середні зимові температури коливаються в діапазоні 20—35 °C, літні в межах 40—50 °C. Середньорічна норма опадів — 200 мм. У східній частині країни температури ще вищі. Західні рівнини на кордоні з Суданом розташовані на висоті 500—2000 м над рівнем моря, середньорічна норма опадів — 400 мм. У грудні температура інколи знижується до 15 °C. Еритрейське нагір'я характеризується більш вологим та прохолоднішим кліматом: середньорічна норма опадів — 500—850 мм, середні температури — 15—30 °C. Узимку вночі можливе зниження температури до 0 °C. У центральному та західному регіоні країни спостерігаються два вологих періоди — головний літній із червня по вересень і менш виразний весняний із березня по квітень. Біля узбережжя опади випадають переважно взимку. У середньому в країні середньорічна норма опадів становить 400—600 мм.
Природні ресурси
Переважну більшість території країни займають гори чи пустельні райони. Після багаторічної війни різко скоротилася кількість лісів та придатних для сільського господарства ґрунтів; обробляється близько 10—12 % площі країни, ще 49 % — пасовиська. Густонаселене Еритрейське нагір'я краще за все придатне для інтенсивного вирощування зернових, бобових та овочевих культур, для молочного тваринництва та птахівництва. Але для підтримки рівня виробництва необхідне зрошення та боротьба із ерозією. Також Еритрея має значні рибні ресурси. Серед корисних копалин країни слід відзначити золото, калійну сіль, цинк, мідь. Із середини 1990-х рр. в країні ведуться пошуки нафти.
Історія
Територія Еритреї входила до складу Аксумського царства, а пізніше Ефіопської імперії. У XVI столітті порт Массауа потрапив під владу Османської імперії, а в 1868 році султан передав управління ним Єгипту.
З 1882 року почалася колонізація Королівством Італія (порти Асеб і Массауа). З 1 січня 1890 року — проголошена колонія Еритрея (від назви Червоного моря грецькою мовою). Колонія була базою італійського вторгнення в Ефіопію. Еритрея перебувала під італійським правлінням до поразки італійців (в Ефіопії, Сомалі та Еритреї) від армії Великої Британії під час Другої світової війни, навесні 1941 року. Після цього управлялася британською військовою адміністрацією до 1952 року, коли увійшла до Федерації Ефіопії та Еритреї.
У 1962 році імператор Ефіопії Хайле Селассіє скасував федеративний устрій країни, чим значно посилив сепаратистські тенденції в регіоні. Результатом цього стала Війна за незалежність Еритреї, яка тривала з різною інтенсивністю понад 30 років, особливо після захоплення влади в Ефіопії групою офіцерів на чолі з Менгісту Хайле Маріамом. Найбільш значних успіхів рух опору досягнув під час Огаденської війни, вдало використавши зайнятість ефіопської армії війною проти Сомалі і мусульманських повстанців.
Наприкінці 1980-х років в умовах загальної кризи ефіопської соціалістичної держави еритрейські повстанці не тільки взяли під свій контроль більшу частину території Еритреї, а й активно підтримували дії інших повстанських груп, лідером фронту яких став Мелес Зенаві. В 1991 році повстанці увійшли до Аддис-Абеби, Зенаві став президентом Ефіопії, і через 2 роки, після проведення референдуму, була проголошена незалежність Еритреї.
З 1993 року по теперішній час країною керує група ветеранів війни за незалежність на чолі з Ісаясом Афеверкі, яка зосередила у своїх руках всі гілки влади. Лідери країни систематично відхиляють пропозиції про демократизацію політичного життя й проведення виборів під приводом слабкості економічної бази країни та наявності інших пріоритетів. Міжнародні правозахисні організації регулярно критикують стан справ у країні і виставляють низькі оцінки ситуації з правами людини, свободою преси в Еритреї тощо.
У 1995 році Еритрея оскаржувала приналежність островів Ханіш із Єменом. У результаті між державами розгорівся , в якому жодній зі сторін не вдалося досягти військового успіху, але дипломатична перемога була швидше за Єменом.
У 1998 р. почалася нова війна з Ефіопією за спірні території, під час якої загинули десятки тисяч солдатів з обох боків. Війна привела до величезних економічних і соціальних потрясінь, залишивши після себе зруйновану економіку, а також величезні заміновані площі землі. Війна закінчилася 2000 року поразкою Еритреї й укладенням мирного договору, згідно з яким за дотриманням припинення вогню мали спостерігати миротворчі сили ООН.
У 2006 р. еритрейські «добровольці» втрутилися в конфлікт у Сомалі проти міжнародно визнаного уряду на стороні так званих Ісламських судів, оскільки Ісламським судам протистояв їхній давній ворог, Ефіопія.
Політична система
Еритрея за формою правління є парламентською республікою, глава держави й уряду — президент. Державний устрій — унітарна держава.
Парламент
Політичні партії
Найстаріша і найвпливовіша політична партія держави — , заснований у 1970 році.
Українсько-еритрейські відносини
Уряд Еритреї офіційно визнав незалежність України 20 грудня 1993 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено того ж дня. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Еритреї, що відає справами щодо України, знаходиться в Берліні (Німеччина). Справами України в Еритреї відає українське посольство в Єгипті.
2 Березня 2022 Еритрея проголосувала проти Резолюції в ООН щодо припинення війни з боку РФ.
Державна символіка
Адміністративно-територіальний поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 6 регіонів («зоба»), які, своєю чергою, поділяються на 57 районів, в тому числі 8 міських. Після здобуття незалежності, адміністративний устрій в 1996 році було реформовано, 10 старих провінцій були об'єднані в 6 нових регіонів. Кордони нових адміністративних утворень були засновані на водозбірних басейнах місцевих річок. Кожен регіон має виборний орган місцевого самоврядування — регіональні збори, губернатора призначає Президент Еритреї.
Зоба | № на мапі | Населення | Площа, км² | Столиця | |
---|---|---|---|---|---|
Ансеба | 2 | 893 587 | 23 200 | Керен | ER-AN |
Гаш-Барка | 3 | 1 103 742 | 33 200 | Баренту | ER-GB |
Дебуб | 4 | 1 476 765 | 8 000 | Мендефера | ER-DU |
Дебуб-Кей-Бахрі | 6 | 398 073 | 27 600 | Ассеб | ER-DK |
Маекел | 1 | 1 053 254 | 1 300 | Асмера | ER-MA |
Семіен-Кей-Бахрі | 5 | 897 454 | 27 800 | Массава | ER-SK |
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 200 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 263 млн доларів США.
27 березня 2019 року за поданням ГПУ 36 контрабандних ракет комплексу С-125 було передано до Повітряних сил України. Ракети було знайдено в порту Одеси. Вони були останньої модифікації й перевозилися контрабандою з Росії до Еритреї.
Економіка
Еритрея — одна з найменш розвинених держав Африки. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 4,5 млрд доларів США (157-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 1 тис. доларів (175-е місце в світі). Промисловість разом із будівництвом становить 25,3 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом із лісовим господарством і рибальством — 10 %; сфера обслуговування — 64,7 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 20 % — промисловість, будівництво і сфера обслуговування; 80 % — аграрне і рибне господарства (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Еритреї за 2006 рік склали 2,57 млрд доларів США, а витрати — 4,24 млрд; дефіцит становив 60 %.
Валюта
Національною валютою країни є еритрейська накфа.
Промисловість
Головні галузі промисловості: харчова і текстильна.
Налагоджено промисловий видобуток солі з морської води. Більшість підприємств обробної промисловості — взуттєвої, харчової, нафтопереробної, текстильної тощо — підлягають відновленню. Працюють підприємства з перероблення риби й виробництва м'ясо-молочної продукції, виробництва скла, безалкогольних напоїв тощо. Добре розвинена кустарна промисловість.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 275 млн кВт·год електроенергії (експортовано 0 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 256,7 млн кВт·год (імпортовано 0 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 5,3 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться лише 5 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: тютюн, бавовник, кава, сорго. Також вирощують банани, картоплю, кукурудзу, кунжут (сезам), овочі, папаю, просо, пшеницю, теф, цитрусові.
Частка агровиробництва у ВВП — 12,4 % (2003). У аграрному секторі зайнято 80 % населення. Країна відчуває гострий брак родючих земель, зокрема через інтенсивний процес ерозії ґрунтів. Обробляються близько 5 % земель.
Розвиваються молочне тваринництво, птахівництво, а також рибальство (вилов анчоусів, лосося, сардин, тунця, щуки). Країни Європейського союзу і Японія надали країні фінансову допомогу для розвитку рибного господарства.
Транспорт
У країні функціонує два аеропорти: Аеропорт Асмери (обслуговує міжнародні та місцеві авіарейси) і Аеропорт Ассаб (тільки для перельотів всередині країни).
Лише 20 % усіх доріг Еритреї мають тверде покриття; рух правосторонній. Міжнародні водійські права тут дійсні.
Паливо коштує дорого (літр бензину — близько 3 $).
Міський транспорт представлений автобусами і таксі. Автобуси працюють без розкладу та рушають із зупинки лише після повного заповнення салону. Квиток обійдеться вам в 10—20 центів.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Еритреї: Італія, Німеччина, Франція, США, Білорусь.
Держава експортує: бавовну, каву, тютюн. Основні покупці: Італія (32 %); США (12 %); Білорусь (6 %). У 2006 році вартість експорту склала 17,7 млн доларів США.
Держава імпортує: паливо, промислові товари, харчові продукти. Основні імпортери: Німеччина (15,5 %); Італія (15 %); Франція (12 %). У 2006 році вартість імпорту склала 701 млн доларів США.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 4,8 млн осіб (112-е місце у світі). Населення країни в 1931 році становило 622 тис. осіб, у 1954 — 1,1 млн осіб, у 1978 — 2,3 млн осіб. Густота населення: 35,5 осіб/км² (134-те місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік народжуваність 34,3 ‰; смертність 9,6 ‰; природний приріст 24,7 ‰.
Еритрейська нація досить молода, майже половина населення діти. Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 44 % (1,1 млн чоловіків, 1 млн жінок);
- дорослі (15—64 років) — 52,5 % (1,2 млн чоловіків, 1,3 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,5 % (0,082 млн чоловіків, 0,086 млн жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 17 %. Головні міста держави: Асмера (650 тис. осіб), Керен (145 тис. осіб), (65 тис. осіб).
Етнічний склад
Еритрея — багатонаціональна країна, головні етноси, що складають еритрейську націю: тиграї (тигринья) — 48 %, тигре і кунами — 33,7 %, афари — 4 %, , , сахо, рашайда.
Найменш численна етнічна група — рашейда, частка її становить менш як 2 %; рашейда розселилися на узбережжі країни лише наприкінці XIX ст.
Мови
Жодна мова в Еритреї не має статусу офіційної, але для міжетнічного спілкування використовують найбільш розповсюджену — тигринья. Усі етнічні групи розмовляють власними мовами, окрім гедареб, які говорять мовою то-бедаує (або беджа) і рашейда, які користуються арабською. Багато еритрейців володіють двома або більше мовами. Арабську мову також знає велика кількість мусульман країни та біженців, які під час війни за незалежність Еритреї проживали в країнах Близького Сходу. У діловодстві та державних установах разом із тигринья користуються арабською та англійською, яка до того ж вивчається в школі.
Релігії
Головні релігії держави: іслам — 30,7 % населення, християнство — 69,3 %.
Більшість християн проживає на Еритрейському плато, мусульмани ж населяють прибережні райони, західні та східні рівнини і плато. Невелика кількість еритрейців притримується традиційних африканських вірувань. Більшість християн належить до Ефіопської монофізитської православної церкви, хоча є якась частина католиків та протестантів. Після проголошення незалежності, Еритрейська православна церква відокремилася від Ефіопської і налагодила офіційні стосунки із Коптською православною церквою Єгипту.
Усі еритрейські мусульмани притримуються сунітської гілки ісламу.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 59 років: для чоловіків — 57,4 року, для жінок — 60,7 року. Смертність немовлят до 1 року становила 46,3 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 1100 жителів; лікарями — 1 лікар на 36 тис. жителів (станом на 1996 рік). Витрати на охорону здоров'я в 2000 році склали 4,3 % від ВВП країни.
Поширені інфекційні та шлунково-кишкові захворювання, виникненню яких сприяє недостача чистої питної води (постійний доступ до неї мають 46 % населення). У 2003 налічувалося 60 тис. хворих на (СНІД) і ВІЛ-інфікованих, померло 6,3 тис. осіб. Темпи зростання захворюваності на СНІД — 2,7 % за рік. У 2000 доступ до медичного обслуговування мали 13 % населення. Згідно з даними доповіді ООН про гуманітарний розвиток планети (2001) Еритрея в рейтингу країн перебувала на 155 місці.
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 58,6 %: 69,9 % серед чоловіків, 47,6 % серед жінок.
Освіта в Еритреї є обов'язковою для дітей у віці від 7 до 14 років. Освіта в державних школах та університеті — безкоштовні. Далі йде шестирічна середня школа, яка відбувається у два етапи — два і чотири роки. У Асмері та Накфі функціонують професійні технічні школи та медичний навчальний заклад.
На кінець 1990-х років у країні загалом було 600 шкіл, з них 420 (70 %) в сільській місцевості, кількість вчителів початкової школи за 1990-ті роки зросла з 3,6 до 5,5 тис. чол, середньої — з 0,8 до 1 тис. осіб. Вчителем середньої школи можна стати після 4-х річного навчального курсу в Асмерському університеті.
У країні функціює Асмерський університет, заснований у 1958 році італійським католицьким місіонерським товариством як коледж у період існування Ефіопо-еритрейської федерації. В 1967 році коледж трансформовано в університет. В 1977 році університет перейшов під юрисдикцію ефіопської Комісії по вищій освіті. Коли стало зрозуміло, що Еритрея найближчим часом отримає незалежність, ефіопська влада в 1990 році закрила університет, професорсько-викладацький склад та рухоме майно переведені в Ефіопію. На зламі 1990—2000 років в Асмерському університеті навчалося близько 3 тис. студентів всіх видів навчання.
Інтернет
У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Еритреї користувались 70 тис. осіб.
Культура
Цей розділ не містить . |
Архітектура
Вигляд столиці багато в чому зберіг риси італійського архітектурного стилю. Раніше будинки будувалися з блоків мадрепора (місцевий будівельний матеріал коралового походження). У сучасних містах будівлі будують із цегли і залізобетонних конструкцій.
Образотворче мистецтво
У печері Аді Алауті (розташована недалеко від району археологічних розкопок Кохаїтто) знайдено 100 скульптурного панно, вирубаних із навколишньої гірської породи. Недалеко від столиці виявлено наскельні багатоколірні й монохромні (жовта охра) розписи, зроблені давньою людиною до початку нової ери.
Поширені ремесла і художні промисли: плетіння з тростини і трави поліхромних підносів, тарілок та інших предметів домашнього побуту, добре розвинений ювелірний промисел.
Література
Формується на основі творів усної народної творчості. У поезії популярний жанр під назвою «кине» (нагадує церковний спів).
Музика й танці
Національна музика має давні традиції, сформувалася під впливом культурних традицій народів Африки і Азії. Популярна творчість бродячих співаків «хаміна».
Кухня
Засоби масової інформації
Дуже серйозна ситуація Складна ситуація Помітні проблеми | Задовільна ситуація Гарна ситуація Не класифіковано / Немає даних |
Видаються: англійською, арабською і мовою тигринья — урядова газета «Хадас Еритра» (Hadas Eritra, New Eritrea — «Нова Еритрея»), що виходить двічі на тиждень, а також «Чамбер ньюз» (Chamber News — щомісячне видання Асмерської торгової палати); англійською мовою — «Ерітреан проуфайл» (Eritrean Profile — «Еритрейський контур»). Національного інформаційного агентства немає. Підконтрольні уряду радіомовлення і телебачення (працюють з 1993) ведуть передачі арабською мовою, а також мовою тигринья і тигре (передачі транслюються тільки на столицю та її передмістя).
Визначні пам'ятки Еритреї
Католицький собор Асмери
Католицький собор (Cathedral) було побудовано в 1923 р. Асоціацією Каппучині. Він розташований на головній вулиці Асмери — Ліберасьон Авеню, в центрі міста. Собор побудовано в італійському стилі. Висота вежі — 25 м, угорі вежі знаходяться 8 дзвонів, вагою 100 кг кожен. Велику частину внутрішнього розпису зроблено вручну, з великими зображеннями ангелів і 14 зупинками Христа на хресному шляху.
Мечеть Джамі аль Хулафа ель Рашедін
Мечеть Джамі аль Хулафа ель Рашедін (Jaie al Khulafa'e el Rashedin Mosque) побудовано в 1938 р. у період італійської колоніальної ери, знаходиться в центрі Асмери, навпроти рибного ринку. Це найбільша мечеть в Асмері, її побудовано зі злегка пофарбованого каменю, з невеликою кількістю прикрас. Навпроти мечеті знаходиться велика площа, де щоп'ятниці збираються віряни.
Кладовище танків
Кладовище танків (Tank Graveyard) розташоване за військовим табором Денден, місце відоме як кладовище танків, де зібрано «останки» військових танків, бронетанкової техніки та іншої військової техніки різних періодів і виробників.
Британське кладовище
Британське кладовище (British Cemetery) військове кладовище, що з'явилося внаслідок битви 1941 р. Знаходиться на магістралі Асмера — Массауа.
Православна церква Святої Марії
Православна церква Святої Марії (St. Mary's Orthodox Church) — це одна з найцікавіших і привабливих православних церков, було побудовано в 1938 р., знаходиться на відстані 1 км на півночі від Асмери. Церква розташована на вершині пагорба, і її високі вежі, що підіймаються до блакитного неба Асмери, видно практично з будь-якої частини міста. Будівлю церкви побудовано з червоної цегли, навпроти входу в церкву розташовуються дві величезні дзвіниці. У церкві зібрано велику кількість ікон, включаючи ікону Святої Марії, і зображень ангелів, виконаних візантійськими майстрами.
Медебер (Medeber) розташований на півночі від головної вулиці, що йде від центра міста до Едага Арбі і православного кладовища. На території Медебера розташувалися сотні приватних наметів, де працелюбні робітники займаються виготовленням різних виробів.
Вулиця Ліберасьйон Аве
Головна вулиця — Ліберасьйон Аве, перетинає столицю зі сходу на захід. Італійський стиль, однак, відсутній на північному сході міста, де місцеве населення було розміщено протягом колоніального періоду в бідних халупах, що стоять тут і в наші дні. Національний Музей Асмери все ще чекає повної реконструкції його нового приміщення, але коли її буде завершено, експозиція включатиме виставки, присвячені боротьбі за незалежність, опис культури дев'яти етнічних груп країни та її головних археологічних ділянок.
Кохайто
Кохайто — один із найкращих археологічних районів країни. Улюблена тема бесіди серед регіональних істориків — те, чи дійсно руїни Кохайто, що лежить за 120 км на південь від Асмери, були раніше стародавнім містом Колое, легендарним і комерційно важливим містом великого царства Аксум. Навіть якщо це і не так, місто залишається великою і виразною ділянкою історичної зони Африки — розміри в 2,5 на 15 км і велика висота, а також те, що розкопано тільки приблизно 20 % руїн, дозволяє сподіватися, що згодом Кохайто складе гідну конкуренцію навіть Долині Царів у Єгипті. Чотири унікальних історичних пам'ятники вже звільнено від багатовікових наносів і вони є гордістю Кохайто.
Храм Маріам Уакіро
Храм Маріам Уакіро, як гадають вчені, — одна з найранніших християнських церков у світі, нині його буквально оточено кільцем битого каменю, що залишився від напівдюжини інших храмів. На північ від нього лежить підземна, висічена в товщі пісковика Єгипетська Могила, названа так не тому що її було побудовано єгиптянами, а через значні розміри самої могили, що не має аналогів у Стародавньому світі. Найбільша споруда в Кохайто — Дамба Сафіра 60 м завдовжки, побудована близько 1000 років тому. Біля Кохайто розташовано також і кілька мальовничих скельних міст старовини, серед них знаменита печера Аді Алауті з більш як 100 найкрасивішими скульптурними панно, вирубаними прямо з навколишньої гірської породи. Область навколо маленького села Метера, на 20 км на південь від Кохайто, також була важливим центром стародавнього Аксумського царства майже 2000 років тому. Зараз це третя за величиною історична ділянка в країні. Деякі з розсіяних руїн, спочатку виявлених французами наприкінці 1860-х років, було, очевидно, побудовано близько V ст. до н. е., в період, що передує піднесенню Аксума. Хоч є вже довгий список об'єктів, великих і маленьких, на яких зроблено археологічні розкопки, безліч унікальних ділянок все ще чекає дослідження.
Унікальна Стела Метери
Унікальна Стела Метери — вертикальна кам'яна колона, прикрашена написами, є центром розкопок. Нині вона має 2,5 м висоти і була встановлена біля підніжжя пагорба Амба Саїм як дохристиянський символ сонця і місяця, які й викарбувані зверху на східній частини обеліска. Інші археологічні відкриття в Метері включають Королівський палац або віллу, численні могили (цікаво, що вони пусті) і залишки підземного тунелю, який, згідно з місцевою легендою, колись йшов на кілька сотень кілометрів на південь, до Аксума.
Гірське місто Керен
Гірське місто Керен є третім за величиною містом Еритреї з населенням у 120 000 осіб і обласною столицею регіону Ансеба. Більшість населення — мусульмани і тому місто насичене ісламською культурою. Сприятливий клімат Керена особливо корисний для тих, хто страждає від ревматизму. Місто розташоване на висоті 1392 м над рівнем моря. Середня температура тут близько 30 °С тримається майже весь рік. Назва «Керен» означає високогір'я. Керен — один із найбільших сільськогосподарських центрів в Еритреї. У місті є ринок, де продаються вироби із срібла, дерева і худоба (верблюди, велика рогата худоба, вівці, кози й осли). У Керені багато прикладів італійської й ефіопської колоніальної спадщини. Керен, охороняється єгипетською фортецею 19 століття (Тігу), в якій досі знаходиться дуже багато ефіопських військових гармат. Колись у Керені було дві залізничні станції. Одна з них використовується й нині як місцева автобусна станція і для автобусів, що йдуть в Асмеру, Накфу і Баренту, і для жовтих таксі, які перетинають Керен.
Біля міського ринку розташована місцева святиня Святого Маріама, а також стародавній баобаб, який є символом достатку. Вважається, якщо мандрівник прийме в тіні цього дерева з рук місцевих жінок чашечку кави, то обидві сторони чекає благословення мудрості і достатку. Тому будь-якого дня тут можна абсолютно безкоштовно продегустувати чудову дуже міцну місцеву каву і порадувати тим самим місцевих жителів. Стара житлова область Керена насичена італійською архітектурною спадщиною. Чудове уявлення про життя цього регіону можна також отримати просто піднявшись на вершину гори Тігу або відвідавши Єгипетський форт на північний схід від міста.
Місто Массауа
Массауа, головний порт Еритреї, розташовується на континенті і двох островах, які пов'язані між собою двома переїздами (дамбами). Мабуть, найцікавішими місцями на основній частині Массауа, розташованій на континенті, є солоні озера. На цій самій території проживає велика частина населення Массауа. На острові Таулуд (один із двох островів) знаходиться військовий меморіальний комплекс, Храм Св. Маріама, стара залізнична станція, готель «Дахлак» та імператорський палац. Проїзд по другій дамбі веде в «мавританську» портову частину міста, на острів Батсе. Одними з найпривабливіших місць у Массауа як вдень, так і вночі є місцеві бари і ресторани. Порт Массауа, який знаходиться за 100 км на північний схід від Асмери, довго був культурним центром прибережної області країни. Ця глибока гавань Червоного моря використовувалася протягом багатьох століть іноземними торговцями і загарбниками, в тому числі турками, які протрималися тут більш як 300 років, єгиптянами й італійцями. Всі вони залишили тут власний слід індивідуального архітектурного впливу. За це, а також за чудові пляжі в околицях, його часто називають «Перлиною Червоного моря». Місто лежить у межах двох островів — Массауа і Таулуд (адміністративний центр), плюс невелика частина його (значною мірою — житлові райони) розташована на материку. Корал колись був традиційним будівельним матеріалом для будинків Массауа, позаяк і для давніх будинків в оттоманському стилі Маммуба Мохаммеда Нахарі й Абу Хамдума.
Руїни аксумського міста Адуліс
Далеко в північній частині непривітної вулканічної пустелі, відомої як Данкалія, майже за 60 км на південь від Массауа, лежать стародавні руїни аксумського міста Адуліс. Заснований у шостому столітті до н. е., і таким чином — найстаріша пам'ятка стародавніх цивілізацій в Еритреї, Адуліс був великим портом Аксумського царства і вже тоді торгував з Середземномор'ям, Африкою й Індією. Майже всі його споруди (98 %) ще приховують надра землі, але археологічні дані свідчать, що це було одне з найбільших міст старовини, суперник Гізи і Фінікії, чия велич ще буде розкрита майбутніми вченими.
Місто Накфа
Приблизно за 150 км на північ від Керена розташована столиця провінції Сахел — Накфа. Вона має особливе значення для еритрейців, як неприступна фортеця Фронту Національного Визволення Еритреї (ФНВЕ) під час війни та протягом довгого часу місто було форпостом опору ФНВЕ. Ефіопська авіація бомбила все місто, за винятком мінарету мечеті, яка служила пунктом орієнтації для пілотів. У результаті цього Накфа була дуже сильно зруйнована. Після визволення Еритреї місто було повністю відновлено. Еритрейська грошова одиниця була названа в честь цього міста і введена в обіг в 1997 році.
Місто Ассаб
Ассаб: Місто стало важливим портом, коли було куплене в 1869 році судноплавною компанією Рубаттіно за 8100 доларів у місцевих султанів від імені італійського уряду. Ассаб був обраний, завдяки своєму стратегічному положенню поблизу Баб ель Мандебської протоки — він міг стати важливим пунктом торгівлі між Еритреєю та Аравійським півостровом. Нині Ассаб — сучасний великий порт із нафтоперегінним заводом, побудованим ще за сприяння Радянського Союзу.
Місто Агордат
Агордат розташований за 75 км на захід від Керена, в західній низовині на річці Барк, яка мілка і має широкі піщані береги. Агордат є стародавнім містом, яке раніше було столицею району Барк. Місто є кінцевою станцією залізниці, що йде з Массауа в західному напрямі. У області міста бувають високі температури повітря і піщані бурі, які відомі як «хабуб».
Архіпелаг Дахлак
Архіпелаг Дахлак: Північна частина Червоного моря, де знаходяться респектабельні курорти Єгипту, Ізраїлю та Йорданії вже досить добре досліджена як любителями пірнання із затримкою дихання: сноркелінгу (snorkeling) і фридайвінгу (free-daiving), так і аквалангістами. Але якщо заглянути в атлас регіону Червоного моря, то можна побачити, що основні скупчення коралів розташовані не в північній його частині, а набагато південніше — в районі Еритреї. Архіпелаг Дахлак є національним парком Еритреї. З 200 островів архіпелагу нині населені тільки чотири. На інших господарює безліч морських птахів з усього Червоного моря (рифові чаплі, рожеві пелікани, арабські дрохви, чаплі-голіафи, скопи, сріблястий чеглок та ін.). Тут знаходяться одні з найдревніших коралових рифів у регіоні Червоного моря. Світ ссавців представлений кількома породами дельфінів і китів.
Острів Дохул
Дахлакський острів Дохул — найкраще місце для спостереження за дюгонями і зеленими черепахами, яких приваблюють сюди мілини, де росте морська рупія. Та ж історія з акулами. Зустріч з акулою в північній частині Червоного моря швидкоплинна і рідкісна. Побачити що-небудь, крім дрібних рифових різновидів, там неможливо. Зате в центральних і південних районах китова і великі акули — мако, бик, молот і тигрова — широко поширені. Цих хижаків приваблює сильна течія біля західної сторони вкритого акацією і хвойними деревами острова Дургам. Тут же серед різноманітних коралів зустрічаються зграї мант і індійських бичкорилів, а також морські їжаки і зірки. У північній частині острова Діссеї Вас чекають коралові сади з вогненних і вузликових коралів, гідрофор, турбінарій, аліцій, актиній і альціонарій, які відвідують зграйки каранксів і луціанів.
Острів Нокра
Острів Нокра був сумнозвісною італійською в'язницею смерті, а пізніше — російською військовою базою. Всі споруди збережені досі і дуже популярні у туристів.
Острів Кебір
Найбільший острів архіпелагу Дахлак — Кебір, де розташовані дев'ять колоритних етнічних селищ, а також безліч археологічних руїн — основне місце для мисливців за перлами в південній частині Червоного моря. Острів настільки багатий історичними та природними визначними пам'ятками, що його вже включили в кандидати у список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. ТАкож розташований острів Канделлай.
Примітки
- (англ.) ЦРУ — Еритрея — Етнічні групи [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.]
- (англ.) Еритрея — Міжнародний валютний фонд [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Поспелов Е. М., 2005.
- (рос.) Эритрея — Энциклопедия Кольера [ 20 червня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.) Эритрея | Справочник [ 18 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- . tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 30 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 23 січня 2013.
- Eritrea country profile [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.]. Library of Congress (September 2005). This article incorporates text from this source, which is in the public domain.
- Країни світу — Еритрея, додаткова інформація[недоступне посилання з травня 2019]
- ЭРИТРЕЯ — Энциклопедия Кольера [ 20 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- «Press Freedom Index 2014» [ 14 лютого 2014 у Wayback Machine.], Reporters Without Borders, 11 May 2014
Література
- (рос.) Рунов В. Пути технологической революции субсахарской Африки // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2005. — № 2. — С. 51—55.
Посилання
- Еритрея [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Еритрея // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eritre ya tigr ኤርትራ Ertra arab إرتريا Iritriya oficijna nazva Derzha va Eritre ya tigr ሃገረ ኤርትራ Hagara Ertra arab دولة إرتريا Dawlat Iritriya derzhava u shidnij Africi sho mezhuye na pivdni z Efiopiyeyu na zahodi iz Sudanom na pivdennomu shodi z Dzhibuti Zi shodu omivayetsya Chervonim morem Stolicya ta najbilshe misto Asmera Derzhava Eritreya tigr ሃገረ ኤርትራ Hagara Ertra arab دولة إرتريا Dawlat Iritriya Prapor EmblemaGimn Ertra Ertra ErtraRoztashuvannya EritreyiStolicya AsmeraNajbilshe misto AsmeraOficijni movi nemaye faktichno tigrinya ta arabska v menshij miri anglijska ta italijskaEtnos 2010 r 55 tigrayi tigrinya 30 tigre 4 saho 2 kunama 2 rashayida 2 bilen 5 inshiForma pravlinnya Prezidentska respublikaPrezident Isajyas AfeverkiNezalezhnist vid Efiopiyi de fakto 24 travnya 1991 de yure 24 travnya 1993 Plosha Zagalom 117 600 km 101 Vnutr vodi 0 14 Naselennya ocinka 2012 6 086 495 107 perepis 2008 5 291 370 Gustota 51 8 km 154 VVP PKS 2012 r ocinka Povnij 4 412 mlrd 157 Na dushu naselennya 780 178 VVP nom 2012 rik ocinka Povnij 3 108 mlrd 153 Na dushu naselennya 549 dol SShA 173 ILR 2011 0 349 nizkij 177 Valyuta Nakfa a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 ERN a Chasovij poyas EAT UTC 3 Kodi ISO 3166Domen erTelefonnij kod 291Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu EritreyaPolitichni strukturi SahelyaXI XIII st Imperiya Gana Kanem TekrurXIII XVIII st Dzholof Volof Imperiya Mali Imperiya Songayi Mosi Mista derzhavi hausa Bagirmi Vadan Darfurskij sultanat Sennar Bornu Sokoto Masina TakeddaXIX XX st Koloniyi Britanska koloniya Nigeriya Sudan koloniya Francuzka Zahidna Afrika Francuzka Ekvatorialna AfrikaXX st Nezalezhni derzhavi Senegal Mavritaniya Burkina Faso Mali Nigeriya Niger Kamerun Chad Sudan EritreyaCej shablon pereglyanutiredaguvati Golova derzhavi j uryadu Isayas Afeverki z 1993 roku NazvaNazva krayini zatverdzhena yak nazva italijskoyi koloniyi 1890 roku pohodit vid antichnoyi nazvi Chervonogo morya lat Mare Erythraeum sho svoyeyu chergoyu pohodit vid dav gr Erythrea Thalassa de eritrum chervonij talassa more GeografiyaDokladnishe Geografiya Eritreyi Derzhava roztashovana v Shidnij Africi teritoriya krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 900 km a iz zahodu na shid na 470 km Na pivnichnomu zahodi mezhuye iz Sudanom spilnij kordon 605 km na pivdni j zahodi z Efiopiyeyu 912 km na pivdennomu shodi z Dzhibuti 114 km Na shodi omivayetsya vodami Chervonogo morya Indijskogo okeanu beregova liniya 1150 km Chervone more Sudan Efiopiya DzhibutiRelyef Relyef krayini dovoli neodnoridnij Bilya tretini teritoriyi krayini roztashovano na na zahid vid nogo roztashovano velike plato na shid priberezhni rivnini ta vpadini v tomu chisli chastina vpadina Afar Tut rozmisheni vitoki bagatoh pritok richok Gash Setit Barka Tekeze ta Mereb Najvisha tochka Eritreyi gora 2989 m roztashovana na pivden vid stolici krayini Asmeri yaka rozmishena na visoti 2374 m nad rivnem morya Najnizhcha tochka krayini bilya 75 m nizhche rivnya morya v Afarskij vpadini Nizinni rajoni na zahodi Eritreyi prostyagayutsya vid Kerena na pivnichnij zahid vid Asmeri do kordonu iz Sudanom Perevazhna chastina priberezhnoyi smugi roztashovana v aridnij chi semiaridnij zoni Klimat Na uzberezhzhi Chervonogo morya klimat suhij ta spekotnij Seredni zimovi temperaturi kolivayutsya v diapazoni 20 35 C litni v mezhah 40 50 C Serednorichna norma opadiv 200 mm U shidnij chastini krayini temperaturi she vishi Zahidni rivnini na kordoni z Sudanom roztashovani na visoti 500 2000 m nad rivnem morya serednorichna norma opadiv 400 mm U grudni temperatura inkoli znizhuyetsya do 15 C Eritrejske nagir ya harakterizuyetsya bilsh vologim ta proholodnishim klimatom serednorichna norma opadiv 500 850 mm seredni temperaturi 15 30 C Uzimku vnochi mozhlive znizhennya temperaturi do 0 C U centralnomu ta zahidnomu regioni krayini sposterigayutsya dva vologih periodi golovnij litnij iz chervnya po veresen i mensh viraznij vesnyanij iz bereznya po kviten Bilya uzberezhzhya opadi vipadayut perevazhno vzimku U serednomu v krayini serednorichna norma opadiv stanovit 400 600 mm Prirodni resursi Perevazhnu bilshist teritoriyi krayini zajmayut gori chi pustelni rajoni Pislya bagatorichnoyi vijni rizko skorotilasya kilkist lisiv ta pridatnih dlya silskogo gospodarstva gruntiv obroblyayetsya blizko 10 12 ploshi krayini she 49 pasoviska Gustonaselene Eritrejske nagir ya krashe za vse pridatne dlya intensivnogo viroshuvannya zernovih bobovih ta ovochevih kultur dlya molochnogo tvarinnictva ta ptahivnictva Ale dlya pidtrimki rivnya virobnictva neobhidne zroshennya ta borotba iz eroziyeyu Takozh Eritreya maye znachni ribni resursi Sered korisnih kopalin krayini slid vidznachiti zoloto kalijnu sil cink mid Iz seredini 1990 h rr v krayini vedutsya poshuki nafti IstoriyaDokladnishe Istoriya Eritreyi Teritoriya Eritreyi vhodila do skladu Aksumskogo carstva a piznishe Efiopskoyi imperiyi U XVI stolitti port Massaua potrapiv pid vladu Osmanskoyi imperiyi a v 1868 roci sultan peredav upravlinnya nim Yegiptu Gerb italijskoyi koloniyi Eritreya Z 1882 roku pochalasya kolonizaciya Korolivstvom Italiya porti Aseb i Massaua Z 1 sichnya 1890 roku progoloshena koloniya Eritreya vid nazvi Chervonogo morya greckoyu movoyu Koloniya bula bazoyu italijskogo vtorgnennya v Efiopiyu Eritreya perebuvala pid italijskim pravlinnyam do porazki italijciv v Efiopiyi Somali ta Eritreyi vid armiyi Velikoyi Britaniyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni navesni 1941 roku Pislya cogo upravlyalasya britanskoyu vijskovoyu administraciyeyu do 1952 roku koli uvijshla do Federaciyi Efiopiyi ta Eritreyi U 1962 roci imperator Efiopiyi Hajle Selassiye skasuvav federativnij ustrij krayini chim znachno posiliv separatistski tendenciyi v regioni Rezultatom cogo stala Vijna za nezalezhnist Eritreyi yaka trivala z riznoyu intensivnistyu ponad 30 rokiv osoblivo pislya zahoplennya vladi v Efiopiyi grupoyu oficeriv na choli z Mengistu Hajle Mariamom Najbilsh znachnih uspihiv ruh oporu dosyagnuv pid chas Ogadenskoyi vijni vdalo vikoristavshi zajnyatist efiopskoyi armiyi vijnoyu proti Somali i musulmanskih povstanciv Naprikinci 1980 h rokiv v umovah zagalnoyi krizi efiopskoyi socialistichnoyi derzhavi eritrejski povstanci ne tilki vzyali pid svij kontrol bilshu chastinu teritoriyi Eritreyi a j aktivno pidtrimuvali diyi inshih povstanskih grup liderom frontu yakih stav Meles Zenavi V 1991 roci povstanci uvijshli do Addis Abebi Zenavi stav prezidentom Efiopiyi i cherez 2 roki pislya provedennya referendumu bula progoloshena nezalezhnist Eritreyi Z 1993 roku po teperishnij chas krayinoyu keruye grupa veteraniv vijni za nezalezhnist na choli z Isayasom Afeverki yaka zoseredila u svoyih rukah vsi gilki vladi Lideri krayini sistematichno vidhilyayut propoziciyi pro demokratizaciyu politichnogo zhittya j provedennya viboriv pid privodom slabkosti ekonomichnoyi bazi krayini ta nayavnosti inshih prioritetiv Mizhnarodni pravozahisni organizaciyi regulyarno kritikuyut stan sprav u krayini i vistavlyayut nizki ocinki situaciyi z pravami lyudini svobodoyu presi v Eritreyi tosho U 1995 roci Eritreya oskarzhuvala prinalezhnist ostroviv Hanish iz Yemenom U rezultati mizh derzhavami rozgorivsya v yakomu zhodnij zi storin ne vdalosya dosyagti vijskovogo uspihu ale diplomatichna peremoga bula shvidshe za Yemenom U 1998 r pochalasya nova vijna z Efiopiyeyu za spirni teritoriyi pid chas yakoyi zaginuli desyatki tisyach soldativ z oboh bokiv Vijna privela do velicheznih ekonomichnih i socialnih potryasin zalishivshi pislya sebe zrujnovanu ekonomiku a takozh velichezni zaminovani ploshi zemli Vijna zakinchilasya 2000 roku porazkoyu Eritreyi j ukladennyam mirnogo dogovoru zgidno z yakim za dotrimannyam pripinennya vognyu mali sposterigati mirotvorchi sili OON U 2006 r eritrejski dobrovolci vtrutilisya v konflikt u Somali proti mizhnarodno viznanogo uryadu na storoni tak zvanih Islamskih sudiv oskilki Islamskim sudam protistoyav yihnij davnij vorog Efiopiya Politichna sistemaEritreya za formoyu pravlinnya ye parlamentskoyu respublikoyu glava derzhavi j uryadu prezident Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Isayas Afeverki skasuvav prezidentski vibori a 2001 roku praktichno zaboroniv nacionalnu presu Parlament Politichni partiyi Najstarisha i najvplivovisha politichna partiya derzhavi zasnovanij u 1970 roci Ukrayinsko eritrejski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko eritrejski vidnosini Uryad Eritreyi oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 20 grudnya 1993 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno togo zh dnya Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Eritreyi sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Berlini Nimechchina Spravami Ukrayini v Eritreyi vidaye ukrayinske posolstvo v Yegipti 2 Bereznya 2022 Eritreya progolosuvala proti Rezolyuciyi v OON shodo pripinennya vijni z boku RF Derzhavna simvolika Derzhavnij praporDerzhavnij gerbDerzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilMapa regioniv Eritreyi Dlya perehodu na storinku vibranogo regionu natisnit na cifru na mapi Dokladnishe Administrativnij podil Eritreyi V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 6 regioniv zoba yaki svoyeyu chergoyu podilyayutsya na 57 rajoniv v tomu chisli 8 miskih Pislya zdobuttya nezalezhnosti administrativnij ustrij v 1996 roci bulo reformovano 10 starih provincij buli ob yednani v 6 novih regioniv Kordoni novih administrativnih utvoren buli zasnovani na vodozbirnih basejnah miscevih richok Kozhen region maye vibornij organ miscevogo samovryaduvannya regionalni zbori gubernatora priznachaye Prezident Eritreyi Regioni zobi Eritreyi Zoba na mapi Naselennya Plosha km StolicyaAnseba 2 893 587 23 200 Keren ER ANGash Barka 3 1 103 742 33 200 Barentu ER GBDebub 4 1 476 765 8 000 Mendefera ER DUDebub Kej Bahri 6 398 073 27 600 Asseb ER DKMaekel 1 1 053 254 1 300 Asmera ER MASemien Kej Bahri 5 897 454 27 800 Massava ER SKZbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Eritreyi Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 200 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu sklali 263 mln dolariv SShA 27 bereznya 2019 roku za podannyam GPU 36 kontrabandnih raket kompleksu S 125 bulo peredano do Povitryanih sil Ukrayini Raketi bulo znajdeno v portu Odesi Voni buli ostannoyi modifikaciyi j perevozilisya kontrabandoyu z Rosiyi do Eritreyi EkonomikaDokladnishe Ekonomika Eritreyi Eritreya odna z najmensh rozvinenih derzhav Afriki Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 4 5 mlrd dolariv SShA 157 e misce v sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 1 tis dolariv 175 e misce v sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 25 3 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom iz lisovim gospodarstvom i ribalstvom 10 sfera obslugovuvannya 64 7 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 20 promislovist budivnictvo i sfera obslugovuvannya 80 agrarne i ribne gospodarstva stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Eritreyi za 2006 rik sklali 2 57 mlrd dolariv SShA a vitrati 4 24 mlrd deficit stanoviv 60 Valyuta Dokladnishe Valyuta Eritreyi Nacionalnoyu valyutoyu krayini ye eritrejska nakfa Promislovist Golovni galuzi promislovosti harchova i tekstilna Nalagodzheno promislovij vidobutok soli z morskoyi vodi Bilshist pidpriyemstv obrobnoyi promislovosti vzuttyevoyi harchovoyi naftopererobnoyi tekstilnoyi tosho pidlyagayut vidnovlennyu Pracyuyut pidpriyemstva z pereroblennya ribi j virobnictva m yaso molochnoyi produkciyi virobnictva skla bezalkogolnih napoyiv tosho Dobre rozvinena kustarna promislovist Energetika Za 2004 rik bulo virobleno 275 mln kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 256 7 mln kVt god importovano 0 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 5 3 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya lishe 5 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi tyutyun bavovnik kava sorgo Takozh viroshuyut banani kartoplyu kukurudzu kunzhut sezam ovochi papayu proso pshenicyu tef citrusovi Chastka agrovirobnictva u VVP 12 4 2003 U agrarnomu sektori zajnyato 80 naselennya Krayina vidchuvaye gostrij brak rodyuchih zemel zokrema cherez intensivnij proces eroziyi gruntiv Obroblyayutsya blizko 5 zemel Rozvivayutsya molochne tvarinnictvo ptahivnictvo a takozh ribalstvo vilov anchousiv lososya sardin tuncya shuki Krayini Yevropejskogo soyuzu i Yaponiya nadali krayini finansovu dopomogu dlya rozvitku ribnogo gospodarstva Transport Dokladnishe Transport Eritreyi U krayini funkcionuye dva aeroporti Aeroport Asmeri obslugovuye mizhnarodni ta miscevi aviarejsi i Aeroport Assab tilki dlya perelotiv vseredini krayini Lishe 20 usih dorig Eritreyi mayut tverde pokrittya ruh pravostoronnij Mizhnarodni vodijski prava tut dijsni Palivo koshtuye dorogo litr benzinu blizko 3 Miskij transport predstavlenij avtobusami i taksi Avtobusi pracyuyut bez rozkladu ta rushayut iz zupinki lishe pislya povnogo zapovnennya salonu Kvitok obijdetsya vam v 10 20 centiv Zovnishnya torgivlya Osnovni torgovelni partneri Eritreyi Italiya Nimechchina Franciya SShA Bilorus Derzhava eksportuye bavovnu kavu tyutyun Osnovni pokupci Italiya 32 SShA 12 Bilorus 6 U 2006 roci vartist eksportu sklala 17 7 mln dolariv SShA Derzhava importuye palivo promislovi tovari harchovi produkti Osnovni importeri Nimechchina 15 5 Italiya 15 Franciya 12 U 2006 roci vartist importu sklala 701 mln dolariv SShA NaselennyaDokladnishe Naselennya Eritreyi Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 4 8 mln osib 112 e misce u sviti Naselennya krayini v 1931 roci stanovilo 622 tis osib u 1954 1 1 mln osib u 1978 2 3 mln osib Gustota naselennya 35 5 osib km 134 te misce u sviti Zgidno zi statistichnimi danimi za 2006 rik narodzhuvanist 34 3 smertnist 9 6 prirodnij pririst 24 7 Asmera Eritrejska naciya dosit moloda majzhe polovina naselennya diti Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 44 1 1 mln cholovikiv 1 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 52 5 1 2 mln cholovikiv 1 3 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 5 0 082 mln cholovikiv 0 086 mln zhinok Urbanizaciya Dokladnishe Mista Eritreyi Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 17 Golovni mista derzhavi Asmera 650 tis osib Keren 145 tis osib 65 tis osib Etnichnij sklad Eritreya bagatonacionalna krayina golovni etnosi sho skladayut eritrejsku naciyu tigrayi tigrinya 48 tigre i kunami 33 7 afari 4 saho rashajda Najmensh chislenna etnichna grupa rashejda chastka yiyi stanovit mensh yak 2 rashejda rozselilisya na uzberezhzhi krayini lishe naprikinci XIX st Movi Zhodna mova v Eritreyi ne maye statusu oficijnoyi ale dlya mizhetnichnogo spilkuvannya vikoristovuyut najbilsh rozpovsyudzhenu tigrinya Usi etnichni grupi rozmovlyayut vlasnimi movami okrim gedareb yaki govoryat movoyu to bedauye abo bedzha i rashejda yaki koristuyutsya arabskoyu Bagato eritrejciv volodiyut dvoma abo bilshe movami Arabsku movu takozh znaye velika kilkist musulman krayini ta bizhenciv yaki pid chas vijni za nezalezhnist Eritreyi prozhivali v krayinah Blizkogo Shodu U dilovodstvi ta derzhavnih ustanovah razom iz tigrinya koristuyutsya arabskoyu ta anglijskoyu yaka do togo zh vivchayetsya v shkoli Religiyi Dokladnishe Religiya v Eritreyi Golovni religiyi derzhavi islam 30 7 naselennya hristiyanstvo 69 3 Bilshist hristiyan prozhivaye na Eritrejskomu plato musulmani zh naselyayut priberezhni rajoni zahidni ta shidni rivnini i plato Nevelika kilkist eritrejciv pritrimuyetsya tradicijnih afrikanskih viruvan Bilshist hristiyan nalezhit do Efiopskoyi monofizitskoyi pravoslavnoyi cerkvi hocha ye yakas chastina katolikiv ta protestantiv Pislya progoloshennya nezalezhnosti Eritrejska pravoslavna cerkva vidokremilasya vid Efiopskoyi i nalagodila oficijni stosunki iz Koptskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Yegiptu Usi eritrejski musulmani pritrimuyutsya sunitskoyi gilki islamu Ohorona zdorov ya Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 59 rokiv dlya cholovikiv 57 4 roku dlya zhinok 60 7 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 46 3 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 1100 zhiteliv likaryami 1 likar na 36 tis zhiteliv stanom na 1996 rik Vitrati na ohoronu zdorov ya v 2000 roci sklali 4 3 vid VVP krayini Poshireni infekcijni ta shlunkovo kishkovi zahvoryuvannya viniknennyu yakih spriyaye nedostacha chistoyi pitnoyi vodi postijnij dostup do neyi mayut 46 naselennya U 2003 nalichuvalosya 60 tis hvorih na SNID i VIL infikovanih pomerlo 6 3 tis osib Tempi zrostannya zahvoryuvanosti na SNID 2 7 za rik U 2000 dostup do medichnogo obslugovuvannya mali 13 naselennya Zgidno z danimi dopovidi OON pro gumanitarnij rozvitok planeti 2001 Eritreya v rejtingu krayin perebuvala na 155 misci Osvita Dokladnishe Osvita v Eritreyi Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 58 6 69 9 sered cholovikiv 47 6 sered zhinok Osvita v Eritreyi ye obov yazkovoyu dlya ditej u vici vid 7 do 14 rokiv Osvita v derzhavnih shkolah ta universiteti bezkoshtovni Dali jde shestirichna serednya shkola yaka vidbuvayetsya u dva etapi dva i chotiri roki U Asmeri ta Nakfi funkcionuyut profesijni tehnichni shkoli ta medichnij navchalnij zaklad Na kinec 1990 h rokiv u krayini zagalom bulo 600 shkil z nih 420 70 v silskij miscevosti kilkist vchiteliv pochatkovoyi shkoli za 1990 ti roki zrosla z 3 6 do 5 5 tis chol serednoyi z 0 8 do 1 tis osib Vchitelem serednoyi shkoli mozhna stati pislya 4 h richnogo navchalnogo kursu v Asmerskomu universiteti U krayini funkciyuye Asmerskij universitet zasnovanij u 1958 roci italijskim katolickim misionerskim tovaristvom yak koledzh u period isnuvannya Efiopo eritrejskoyi federaciyi V 1967 roci koledzh transformovano v universitet V 1977 roci universitet perejshov pid yurisdikciyu efiopskoyi Komisiyi po vishij osviti Koli stalo zrozumilo sho Eritreya najblizhchim chasom otrimaye nezalezhnist efiopska vlada v 1990 roci zakrila universitet profesorsko vikladackij sklad ta ruhome majno perevedeni v Efiopiyu Na zlami 1990 2000 rokiv v Asmerskomu universiteti navchalosya blizko 3 tis studentiv vsih vidiv navchannya Internet U 2006 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Eritreyi koristuvalis 70 tis osib KulturaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Arhitektura Viglyad stolici bagato v chomu zberig risi italijskogo arhitekturnogo stilyu Ranishe budinki buduvalisya z blokiv madrepora miscevij budivelnij material koralovogo pohodzhennya U suchasnih mistah budivli buduyut iz cegli i zalizobetonnih konstrukcij Obrazotvorche mistectvo U pecheri Adi Alauti roztashovana nedaleko vid rajonu arheologichnih rozkopok Kohayitto znajdeno 100 skulpturnogo panno virubanih iz navkolishnoyi girskoyi porodi Nedaleko vid stolici viyavleno naskelni bagatokolirni j monohromni zhovta ohra rozpisi zrobleni davnoyu lyudinoyu do pochatku novoyi eri Poshireni remesla i hudozhni promisli pletinnya z trostini i travi polihromnih pidnosiv tarilok ta inshih predmetiv domashnogo pobutu dobre rozvinenij yuvelirnij promisel Literatura Formuyetsya na osnovi tvoriv usnoyi narodnoyi tvorchosti U poeziyi populyarnij zhanr pid nazvoyu kine nagaduye cerkovnij spiv Muzika j tanci Nacionalna muzika maye davni tradiciyi sformuvalasya pid vplivom kulturnih tradicij narodiv Afriki i Aziyi Populyarna tvorchist brodyachih spivakiv hamina Kuhnya Dokladnishe Eritrejska kuhnya Zasobi masovoyi informaciyi Indeks svobodi presi 2014 Duzhe serjozna situaciya Skladna situaciya Pomitni problemi Zadovilna situaciya Garna situaciya Ne klasifikovano Nemaye danih Vidayutsya anglijskoyu arabskoyu i movoyu tigrinya uryadova gazeta Hadas Eritra Hadas Eritra New Eritrea Nova Eritreya sho vihodit dvichi na tizhden a takozh Chamber nyuz Chamber News shomisyachne vidannya Asmerskoyi torgovoyi palati anglijskoyu movoyu Eritrean proufajl Eritrean Profile Eritrejskij kontur Nacionalnogo informacijnogo agentstva nemaye Pidkontrolni uryadu radiomovlennya i telebachennya pracyuyut z 1993 vedut peredachi arabskoyu movoyu a takozh movoyu tigrinya i tigre peredachi translyuyutsya tilki na stolicyu ta yiyi peredmistya Viznachni pam yatki Eritreyi Div takozh Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v EritreyiKatolickij sobor AsmeriKatolickij sobor Asmeri Katolickij sobor Cathedral bulo pobudovano v 1923 r Asociaciyeyu Kappuchini Vin roztashovanij na golovnij vulici Asmeri Liberason Avenyu v centri mista Sobor pobudovano v italijskomu stili Visota vezhi 25 m ugori vezhi znahodyatsya 8 dzvoniv vagoyu 100 kg kozhen Veliku chastinu vnutrishnogo rozpisu zrobleno vruchnu z velikimi zobrazhennyami angeliv i 14 zupinkami Hrista na hresnomu shlyahu Mechet Dzhami al Hulafa el Rashedin Mechet Dzhami al Hulafa el Rashedin Jaie al Khulafa e el Rashedin Mosque pobudovano v 1938 r u period italijskoyi kolonialnoyi eri znahoditsya v centri Asmeri navproti ribnogo rinku Ce najbilsha mechet v Asmeri yiyi pobudovano zi zlegka pofarbovanogo kamenyu z nevelikoyu kilkistyu prikras Navproti mecheti znahoditsya velika plosha de shop yatnici zbirayutsya viryani Kladovishe tankiv Kladovishe tankiv Tank Graveyard roztashovane za vijskovim taborom Denden misce vidome yak kladovishe tankiv de zibrano ostanki vijskovih tankiv bronetankovoyi tehniki ta inshoyi vijskovoyi tehniki riznih periodiv i virobnikiv Kladovishe tankivBritanske kladovishe Britanske kladovishe British Cemetery vijskove kladovishe sho z yavilosya vnaslidok bitvi 1941 r Znahoditsya na magistrali Asmera Massaua Pravoslavna cerkva Svyatoyi Mariyi Pravoslavna cerkva Svyatoyi Mariyi Pravoslavna cerkva Svyatoyi Mariyi St Mary s Orthodox Church ce odna z najcikavishih i privablivih pravoslavnih cerkov bulo pobudovano v 1938 r znahoditsya na vidstani 1 km na pivnochi vid Asmeri Cerkva roztashovana na vershini pagorba i yiyi visoki vezhi sho pidijmayutsya do blakitnogo neba Asmeri vidno praktichno z bud yakoyi chastini mista Budivlyu cerkvi pobudovano z chervonoyi cegli navproti vhodu v cerkvu roztashovuyutsya dvi velichezni dzvinici U cerkvi zibrano veliku kilkist ikon vklyuchayuchi ikonu Svyatoyi Mariyi i zobrazhen angeliv vikonanih vizantijskimi majstrami Medeber Medeber roztashovanij na pivnochi vid golovnoyi vulici sho jde vid centra mista do Edaga Arbi i pravoslavnogo kladovisha Na teritoriyi Medebera roztashuvalisya sotni privatnih nametiv de pracelyubni robitniki zajmayutsya vigotovlennyam riznih virobiv Vulicya Liberasjon Ave Sinema Impero Golovna vulicya Liberasjon Ave peretinaye stolicyu zi shodu na zahid Italijskij stil odnak vidsutnij na pivnichnomu shodi mista de misceve naselennya bulo rozmisheno protyagom kolonialnogo periodu v bidnih halupah sho stoyat tut i v nashi dni Nacionalnij Muzej Asmeri vse she chekaye povnoyi rekonstrukciyi jogo novogo primishennya ale koli yiyi bude zaversheno ekspoziciya vklyuchatime vistavki prisvyacheni borotbi za nezalezhnist opis kulturi dev yati etnichnih grup krayini ta yiyi golovnih arheologichnih dilyanok KohajtoKohajto Kohajto odin iz najkrashih arheologichnih rajoniv krayini Ulyublena tema besidi sered regionalnih istorikiv te chi dijsno ruyini Kohajto sho lezhit za 120 km na pivden vid Asmeri buli ranishe starodavnim mistom Koloe legendarnim i komercijno vazhlivim mistom velikogo carstva Aksum Navit yaksho ce i ne tak misto zalishayetsya velikoyu i viraznoyu dilyankoyu istorichnoyi zoni Afriki rozmiri v 2 5 na 15 km i velika visota a takozh te sho rozkopano tilki priblizno 20 ruyin dozvolyaye spodivatisya sho zgodom Kohajto sklade gidnu konkurenciyu navit Dolini Cariv u Yegipti Chotiri unikalnih istorichnih pam yatniki vzhe zvilneno vid bagatovikovih nanosiv i voni ye gordistyu Kohajto Hram Mariam Uakiro Hram Mariam Uakiro yak gadayut vcheni odna z najrannishih hristiyanskih cerkov u sviti nini jogo bukvalno otocheno kilcem bitogo kamenyu sho zalishivsya vid napivdyuzhini inshih hramiv Na pivnich vid nogo lezhit pidzemna visichena v tovshi piskovika Yegipetska Mogila nazvana tak ne tomu sho yiyi bulo pobudovano yegiptyanami a cherez znachni rozmiri samoyi mogili sho ne maye analogiv u Starodavnomu sviti Najbilsha sporuda v Kohajto Damba Safira 60 m zavdovzhki pobudovana blizko 1000 rokiv tomu Bilya Kohajto roztashovano takozh i kilka malovnichih skelnih mist starovini sered nih znamenita pechera Adi Alauti z bilsh yak 100 najkrasivishimi skulpturnimi panno virubanimi pryamo z navkolishnoyi girskoyi porodi Oblast navkolo malenkogo sela Metera na 20 km na pivden vid Kohajto takozh bula vazhlivim centrom starodavnogo Aksumskogo carstva majzhe 2000 rokiv tomu Zaraz ce tretya za velichinoyu istorichna dilyanka v krayini Deyaki z rozsiyanih ruyin spochatku viyavlenih francuzami naprikinci 1860 h rokiv bulo ochevidno pobudovano blizko V st do n e v period sho pereduye pidnesennyu Aksuma Hoch ye vzhe dovgij spisok ob yektiv velikih i malenkih na yakih zrobleno arheologichni rozkopki bezlich unikalnih dilyanok vse she chekaye doslidzhennya Unikalna Stela Meteri Unikalna Stela Meteri vertikalna kam yana kolona prikrashena napisami ye centrom rozkopok Nini vona maye 2 5 m visoti i bula vstanovlena bilya pidnizhzhya pagorba Amba Sayim yak dohristiyanskij simvol soncya i misyacya yaki j vikarbuvani zverhu na shidnij chastini obeliska Inshi arheologichni vidkrittya v Meteri vklyuchayut Korolivskij palac abo villu chislenni mogili cikavo sho voni pusti i zalishki pidzemnogo tunelyu yakij zgidno z miscevoyu legendoyu kolis jshov na kilka soten kilometriv na pivden do Aksuma Girske misto Keren Girske misto Keren ye tretim za velichinoyu mistom Eritreyi z naselennyam u 120 000 osib i oblasnoyu stoliceyu regionu Anseba Bilshist naselennya musulmani i tomu misto nasichene islamskoyu kulturoyu Spriyatlivij klimat Kerena osoblivo korisnij dlya tih hto strazhdaye vid revmatizmu Misto roztashovane na visoti 1392 m nad rivnem morya Serednya temperatura tut blizko 30 S trimayetsya majzhe ves rik Nazva Keren oznachaye visokogir ya Keren odin iz najbilshih silskogospodarskih centriv v Eritreyi U misti ye rinok de prodayutsya virobi iz sribla dereva i hudoba verblyudi velika rogata hudoba vivci kozi j osli U Kereni bagato prikladiv italijskoyi j efiopskoyi kolonialnoyi spadshini Keren ohoronyayetsya yegipetskoyu forteceyu 19 stolittya Tigu v yakij dosi znahoditsya duzhe bagato efiopskih vijskovih garmat Kolis u Kereni bulo dvi zaliznichni stanciyi Odna z nih vikoristovuyetsya j nini yak misceva avtobusna stanciya i dlya avtobusiv sho jdut v Asmeru Nakfu i Barentu i dlya zhovtih taksi yaki peretinayut Keren Bilya miskogo rinku roztashovana misceva svyatinya Svyatogo Mariama a takozh starodavnij baobab yakij ye simvolom dostatku Vvazhayetsya yaksho mandrivnik prijme v tini cogo dereva z ruk miscevih zhinok chashechku kavi to obidvi storoni chekaye blagoslovennya mudrosti i dostatku Tomu bud yakogo dnya tut mozhna absolyutno bezkoshtovno prodegustuvati chudovu duzhe micnu miscevu kavu i poraduvati tim samim miscevih zhiteliv Stara zhitlova oblast Kerena nasichena italijskoyu arhitekturnoyu spadshinoyu Chudove uyavlennya pro zhittya cogo regionu mozhna takozh otrimati prosto pidnyavshis na vershinu gori Tigu abo vidvidavshi Yegipetskij fort na pivnichnij shid vid mista MassauaMisto Massaua Massaua golovnij port Eritreyi roztashovuyetsya na kontinenti i dvoh ostrovah yaki pov yazani mizh soboyu dvoma pereyizdami dambami Mabut najcikavishimi miscyami na osnovnij chastini Massaua roztashovanij na kontinenti ye soloni ozera Na cij samij teritoriyi prozhivaye velika chastina naselennya Massaua Na ostrovi Taulud odin iz dvoh ostroviv znahoditsya vijskovij memorialnij kompleks Hram Sv Mariama stara zaliznichna stanciya gotel Dahlak ta imperatorskij palac Proyizd po drugij dambi vede v mavritansku portovu chastinu mista na ostriv Batse Odnimi z najprivablivishih misc u Massaua yak vden tak i vnochi ye miscevi bari i restorani Port Massaua yakij znahoditsya za 100 km na pivnichnij shid vid Asmeri dovgo buv kulturnim centrom priberezhnoyi oblasti krayini Cya gliboka gavan Chervonogo morya vikoristovuvalasya protyagom bagatoh stolit inozemnimi torgovcyami i zagarbnikami v tomu chisli turkami yaki protrimalisya tut bilsh yak 300 rokiv yegiptyanami j italijcyami Vsi voni zalishili tut vlasnij slid individualnogo arhitekturnogo vplivu Za ce a takozh za chudovi plyazhi v okolicyah jogo chasto nazivayut Perlinoyu Chervonogo morya Misto lezhit u mezhah dvoh ostroviv Massaua i Taulud administrativnij centr plyus nevelika chastina jogo znachnoyu miroyu zhitlovi rajoni roztashovana na materiku Koral kolis buv tradicijnim budivelnim materialom dlya budinkiv Massaua pozayak i dlya davnih budinkiv v ottomanskomu stili Mammuba Mohammeda Nahari j Abu Hamduma Ruyini aksumskogo mista Adulis Daleko v pivnichnij chastini neprivitnoyi vulkanichnoyi pusteli vidomoyi yak Dankaliya majzhe za 60 km na pivden vid Massaua lezhat starodavni ruyini aksumskogo mista Adulis Zasnovanij u shostomu stolitti do n e i takim chinom najstarisha pam yatka starodavnih civilizacij v Eritreyi Adulis buv velikim portom Aksumskogo carstva i vzhe todi torguvav z Seredzemnomor yam Afrikoyu j Indiyeyu Majzhe vsi jogo sporudi 98 she prihovuyut nadra zemli ale arheologichni dani svidchat sho ce bulo odne z najbilshih mist starovini supernik Gizi i Finikiyi chiya velich she bude rozkrita majbutnimi vchenimi Misto Nakfa Priblizno za 150 km na pivnich vid Kerena roztashovana stolicya provinciyi Sahel Nakfa Vona maye osoblive znachennya dlya eritrejciv yak nepristupna fortecya Frontu Nacionalnogo Vizvolennya Eritreyi FNVE pid chas vijni ta protyagom dovgogo chasu misto bulo forpostom oporu FNVE Efiopska aviaciya bombila vse misto za vinyatkom minaretu mecheti yaka sluzhila punktom oriyentaciyi dlya pilotiv U rezultati cogo Nakfa bula duzhe silno zrujnovana Pislya vizvolennya Eritreyi misto bulo povnistyu vidnovleno Eritrejska groshova odinicya bula nazvana v chest cogo mista i vvedena v obig v 1997 roci Misto Assab Assab Misto stalo vazhlivim portom koli bulo kuplene v 1869 roci sudnoplavnoyu kompaniyeyu Rubattino za 8100 dolariv u miscevih sultaniv vid imeni italijskogo uryadu Assab buv obranij zavdyaki svoyemu strategichnomu polozhennyu poblizu Bab el Mandebskoyi protoki vin mig stati vazhlivim punktom torgivli mizh Eritreyeyu ta Aravijskim pivostrovom Nini Assab suchasnij velikij port iz naftopereginnim zavodom pobudovanim she za spriyannya Radyanskogo Soyuzu Misto Agordat Agordat roztashovanij za 75 km na zahid vid Kerena v zahidnij nizovini na richci Bark yaka milka i maye shiroki pishani beregi Agordat ye starodavnim mistom yake ranishe bulo stoliceyu rajonu Bark Misto ye kincevoyu stanciyeyu zaliznici sho jde z Massaua v zahidnomu napryami U oblasti mista buvayut visoki temperaturi povitrya i pishani buri yaki vidomi yak habub Arhipelag Dahlak Arhipelag Dahlak Arhipelag Dahlak Pivnichna chastina Chervonogo morya de znahodyatsya respektabelni kurorti Yegiptu Izrayilyu ta Jordaniyi vzhe dosit dobre doslidzhena yak lyubitelyami pirnannya iz zatrimkoyu dihannya snorkelingu snorkeling i fridajvingu free daiving tak i akvalangistami Ale yaksho zaglyanuti v atlas regionu Chervonogo morya to mozhna pobachiti sho osnovni skupchennya koraliv roztashovani ne v pivnichnij jogo chastini a nabagato pivdennishe v rajoni Eritreyi Arhipelag Dahlak ye nacionalnim parkom Eritreyi Z 200 ostroviv arhipelagu nini naseleni tilki chotiri Na inshih gospodaryuye bezlich morskih ptahiv z usogo Chervonogo morya rifovi chapli rozhevi pelikani arabski drohvi chapli goliafi skopi sriblyastij cheglok ta in Tut znahodyatsya odni z najdrevnishih koralovih rifiv u regioni Chervonogo morya Svit ssavciv predstavlenij kilkoma porodami delfiniv i kitiv Ostriv Dohul Dahlakskij ostriv Dohul najkrashe misce dlya sposterezhennya za dyugonyami i zelenimi cherepahami yakih privablyuyut syudi milini de roste morska rupiya Ta zh istoriya z akulami Zustrich z akuloyu v pivnichnij chastini Chervonogo morya shvidkoplinna i ridkisna Pobachiti sho nebud krim dribnih rifovih riznovidiv tam nemozhlivo Zate v centralnih i pivdennih rajonah kitova i veliki akuli mako bik molot i tigrova shiroko poshireni Cih hizhakiv privablyuye silna techiya bilya zahidnoyi storoni vkritogo akaciyeyu i hvojnimi derevami ostrova Durgam Tut zhe sered riznomanitnih koraliv zustrichayutsya zgrayi mant i indijskih bichkoriliv a takozh morski yizhaki i zirki U pivnichnij chastini ostrova Disseyi Vas chekayut koralovi sadi z vognennih i vuzlikovih koraliv gidrofor turbinarij alicij aktinij i alcionarij yaki vidviduyut zgrajki karanksiv i lucianiv Ostriv Nokra Ostriv Nokra buv sumnozvisnoyu italijskoyu v yazniceyu smerti a piznishe rosijskoyu vijskovoyu bazoyu Vsi sporudi zberezheni dosi i duzhe populyarni u turistiv Ostriv Kebir Najbilshij ostriv arhipelagu Dahlak Kebir de roztashovani dev yat koloritnih etnichnih selish a takozh bezlich arheologichnih ruyin osnovne misce dlya mislivciv za perlami v pivdennij chastini Chervonogo morya Ostriv nastilki bagatij istorichnimi ta prirodnimi viznachnimi pam yatkami sho jogo vzhe vklyuchili v kandidati u spisok ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO TAkozh roztashovanij ostriv Kandellaj Primitki angl CRU Eritreya Etnichni grupi 6 sichnya 2019 u Wayback Machine angl Eritreya Mizhnarodnij valyutnij fond 3 travnya 2015 u Wayback Machine Pospelov E M 2005 ros Eritreya Enciklopediya Kolera 20 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Eritreya Spravochnik 18 kvitnya 2012 u Wayback Machine Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s tyzhden ua ukr Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 30 travnya 2019 Arhiv originalu za 20 chervnya 2012 Procitovano 23 sichnya 2013 Eritrea country profile 5 travnya 2015 u Wayback Machine Library of Congress September 2005 This article incorporates text from this source which is in the public domain Krayini svitu Eritreya dodatkova informaciya nedostupne posilannya z travnya 2019 ERITREYa Enciklopediya Kolera 20 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Press Freedom Index 2014 14 lyutogo 2014 u Wayback Machine Reporters Without Borders 11 May 2014Literatura ros Runov V Puti tehnologicheskoj revolyucii subsaharskoj Afriki Aziya i Afrika segodnya Moskva 2005 2 S 51 55 PosilannyaEritreya 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Eritreya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006