Джибу́ті (фр. Djibouti; араб. جيبوتي Jībūtī; сом. Jabuuti), офіційно Респу́бліка Джибу́ті — держава на півночі Африканського Рогу. Межує із Еритреєю на півночі, з Ефіопією — на заході й півдні, з Сомалі — на південному-сході. Решта кордону проходить по Червоному морю і Аденській затоці. По іншу сторону Червоного моря, на Аравійському півострові, за 20 км від узбережжя Джибуті, розташована республіка Ємен. Джибуті — розміром близько 23 200 квадратних кілометрів. Столицею країни й головним портом є місто Джибуті. Країна входить до числа країн, що розвиваються.
Республіка Джибуті | |||||
| |||||
Гімн: Джибуті | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Джибуті country H G O | ||||
Офіційні мови | Арабська та Французька | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Парламентська республіка | ||||
- Президент | Ісмаїл Омар Гелле | ||||
- Прем'єр-міністр | |||||
Незалежність | від Франції | ||||
- Дата | 27 червня 1977 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 23,200 км² (149-те) | ||||
- Внутр. води | 0.09 (20/ 7.7 mi²) % | ||||
Населення | |||||
- оцінка липень 2005 | 793,000 (160-те) | ||||
- перепис 2000 | 460,700 | ||||
- Густота | 34/км² (168-ме) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | 1.641 мільярдів (164-те) | ||||
- На душу населення | $2,070 (141-ше) | ||||
ІЛР (2014) | 0.467 (низький) (170-те) | ||||
Валюта | Джибутійський франк (DJF ) | ||||
Часовий пояс | EAT () | ||||
Коди ISO 3166 | 262 / DJI / DJ | ||||
Домен | .dj | ||||
Телефонний код | +253 | ||||
|
Населення 712 тис. (2004) ( 47 %, афари 37 %, європейці 8 %, араби 6 %); мови: французька (державна), сомалі, арабська, афарська. Релігія — іслам і християнство. Національне свято — 27 червня — День незалежності (1977). Грошова одиниця — джибутійський франк. Джибуті економічно слабкорозвинена держава, приблизно п'ята частина населення країни живе нижче межі бідності (дохід на душу населення складає 1.25$). Останні роки при підтримці європейських та аравійських країн відчутний позитивний поступ в економіці та суспільстві республіки Джибуті.
Історія
Територія сучасної Джибуті була заселена задовго до початку нашої ери. В III ст. до н. е. сюди проникли торговці з Греції, Індії, Персії та Південної Аравії. З початку IX ст. по кінець XIV ст. територія Джибуті була частиною мусульманського державного утворення Султанат Іфат. Османсько-португальське суперництво за контроль над Джибуті закінчилося перемогою Португалії (XVI ст.), але в XVII ст. владу знову захопили султанати.
Франція робила спроби закріпитися на узбережжі Аденської затоки з 1850-х. У 1888 році на узбережжі французами був заснований морський порт Джибуті. З 1896 року нова колонія з адміністративним центром у місті Джибуті стала називатися Французький Берег Сомалі. Активно розвивалася торгівля, створювали землеробські та скотарські господарства. Введення в експлуатацію спільної джибутійсько-ефіопської залізниці 1917 року перетворило країну на важливий військово-стратегічний пункт в Індійському океані. У 1946 році колонія отримала статус заморської території Франції.
Перша політична партія — «Демократичний союз Сомалі» (ДСС) — створена в 1958 році. У 1960-ті роки створюються партії на етнічній основі: «Партія народного руху» (ПНТ), «Демократичний союз афарів» (ДСА) та інші. Зростання політичної активності в колонії змусило Францію в 1967 році надати їй розширену автономію, вона одержала також нову назву — «Французька територія афарів та ісса» (ФТАІ). У 1975 році заснована перша міжетнічна партія — «Африканська народна ліга за незалежність» (АНЛН), яка виступила ініціатором руху за незалежність країни. На референдумі, проведеному 8 травня 1977 рок3, 98,7 % населення Джибуті висловилися за незалежність.
Незалежність
27 червня 1977 року проголошено незалежну державу Республіка Джибуті. Президентом країни обраний голова АНЛН Хасан Гулід Аптідон. Робилися спроби підтримки етнічного балансу між ісса і афара (за перші два роки незалежності тричі змінювався склад уряду). У березні 1979 року на базі АНЛН створена партія «Народне об'єднання за прогрес» (НОП) на чолі з Х. Г. Гулідом. Після переобрання його на новий президентський термін в 1981 році в країні введена однопартійна система. Напруженість у відносинах між та на початку 1990-х років призвела до збройних сутичок. У 1991—1994 роках проти уряду виступало опозиційне військове угруповання афарів ФВЄД («Фронт за відновлення єдності та демократії»).
У 1992 році під тиском опозиції та міжнародних фінансових організацій повернута багатопартійність. На президентських виборах 1993 року знову переміг Х. Г. Гулід. ФВЄД відновив збройне протистояння владі. Після тривалих переговорів уряд визнав ФВЄД легальною партією. Помірне крило керівництва партії на парламентських виборах 1997 року виступило в єдиній коаліції з правлячою НОП. Радикальна частина ФВЄД продовжувала антиурядові виступи до підписання мирного договору між ними у травні 2001 року.
У 1999 році Х. Г. Гулід, отримавши 74,1 % голосів, був переобраний президентом на новий шестирічний термін. За фінансової допомоги МВФ почалася реалізація економічних реформ, розрахована до 2002 року. Обсяг ВВП в 2002 році склав 619 млн дол. США, його зростання — 3,5 %. в 2002 році становив 2 %. Чергові відбулися 10 січня 2003 року. В умовах бойкоту виборів деякими опозиційними партіями (СДА, ФВЄД та ін.) перемогу на них здобула правляча партія НОП.
Географія
Держава розташована у Східній Африці, територія країни простягається з півночі на південь на 200 км, а із заходу на схід — на 117 км. , розташована в районі Африканського Рогу і на островах , і , омивається Аденською і затоками та знаходиться з південного входу в Червоне море (Баб-ель-Мандебська протока). На півночі межує з Еритреєю (спільний кордон — 113 км); на заході й півдні — з Ефіопією (337 км); на сході — з Сомалі (60 км). На сході омивається водами Аденської затоки Індійського океану, довжина берегової лінії — 370 км.
Еритрея | Баб-ель-Мандебська протока | |
↑ | Аденська затока | |
Ефіопія | → | Сомалі |
Геологія
Джибуті розташована в зоні постійної вулканічної діяльності. Для рельєфу характерне чергування гірських масивів з низинними лавовими плато, увінчаними невисокими конусами згаслих вулканів. Вся територія країни входить в зону підвищеної сейсмічності. Повсюдно виходи , причому більшість з них можуть використовуватися як джерело для одержання дешевої електроенергії. Корисні копалини — гіпс, глина, вапняк, кам'яна сіль і кухонна сіль, пемза, перли і пуцолан.
Територію з північного-сходу займають південні відроги (вища точка — гора , 2022 м). Інша частина території, що розташована на захід і південь від затоки , знаходиться в межах западини Данакіль, вкритої базальтовим та ріолітовими лавами, майже позбавленими ґрунтів. Тектонічні рухи розділили ці ділянки на крутосхильні височини і глибокі западини, які потім були порізані ущелинами тимчасових річок.
Центральну частину країни займають кам'янисті, піщані або глиняні рівнини, які називаються тут , найбільш знижені ділянки заповнені солоними озерами. Найбільше з них — Ассаль — лежить в улоговині, опущеній нижче рівня моря на 153 м. Запаси солі в озері Ассаль оцінюються в 1-2 млрд т. І це поки що основне мінеральне багатство країни.
Клімат
Клімат тропічний, спекотний і сухий. Кам'янисті западини і улоговини — одне з найбільш спекотних місць на земній кулі. Середні місячні температури повітря +27-35 ° С. максимуму — +42-43 ° — вони досягають у липні. У місті Джибуті мінімальна середня річна температура досягає 25 °, середня максимальна — плюс 35 °, а в западинах перевищує 40 °. У зимові місяці спека трохи спадає. Опадів у країні випадає вкрай мало — від 130 мм у Джибуті до 45 мм на берегах бада Ассаль. Найбільша кількість вологи (500 мм) випадає в горах Рогу та Мабла.
Клімат Джибуті | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Абсолютний максимум, °C | 34 | 34 | 37 | 38 | 44 | 47 | 47 | 47 | 44 | 39 | 36 | 34 | |
Середній максимум, °C | 29 | 29 | 31 | 32 | 34 | 37 | 41 | 39 | 36 | 33 | 31 | 29 | |
Середній мінімум, °C | 23 | 24 | 25 | 26 | 28 | 30 | 31 | 29 | 29 | 27 | 25 | 23 | |
Абсолютний мінімум, °C | 19 | 18 | 21 | 21 | 21 | 23 | 22 | 22 | 23 | 21 | 18 | 17 | |
Кількість дощових днів | 3 | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | |
Джерело: BBC Weather |
Внутрішні води
Коли з Аравії в червні — серпні починають дути піщані хамсини, температура у Джибуті сягає 45 °C. На початку і в кінці цього спекотного періоду в травні і вересні (час ), в місті Джибуті вологість повітря сягає майже 100 %. У такій атмосфері людям важко дихати, зате бідна рослинність кам'янистих рівнин починає оживати. Час «тангабілі» — справжній порятунок для цієї країни, де немає постійних річок. Великі озера — Ассаль (солоне) і (прісне). Нестача питної води є однією з головних проблем. На найближчі роки вона може бути вирішена шляхом більш широкого використання підземних вод.
Ґрунти й рослинний покрив
Флора в основному пустельна і злаково-чагарникові напівпустелі (злакові, різноманітні акації). Трав'яний покрив, в якому переважають малопоживні види, сильно розріджений. Лише на окремих вершинах і звернених до океану схилах Данакільського хребта, де випадає близько 400 мм опадів в рік, трапляються ділянки рідкостійних лісів з деревоподібними формами ялівцю, оливкових дерев, мімоз і акацій. А от у реліктовому лісі Дай (гірський масив Рогу) зростають ялівець, оливкове дерево, самшит, туя, та інші, по його долині — Дум-пальма. Зрештою, і в невеликих і нечисленних оазах ростуть пальми — дум і фінікова та подекуди окультурені деревоподібні види кущів та кавові дерева. На узбережжі та островах збереглися мангрові ліси.
Тваринний світ
Тваринний світ країни бідний. Лише навколо оаз можна зустріти невеликі стада антилопи-орикси, за якими полюють гієни і шакали, а в лісах — зграйки мавп. Також на цих територіях живуть і , бородавочники, дикі кішки, мангуст, медоїди, морські черепахи, , шакали, багато птахів (бл. 240 видів, особливо рідкісні види страусів), плазуни (зокрема варани , кобри і пітони), метелики і комахи. Прибережні води славляться багатством коралових рифів, достатком промислової риби, крабів і лангустів.
Політична система
Джибуті за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава. У країні діє конституція, яка була схвалена на референдумі 4 вересня 1992 року і набула чинності 15 вересня 1992 року.
Президент обирається в ході загального голосування строком на 6 років і може переобиратися ще на один термін. Президент має серйозний вплив на уряд і є верховним головнокомандувачем Збройних сил Джибуті.
Виконавча влада здійснюється президентом і урядом (Рада Міністрів). Уряд очолюється прем'єр-міністром. Однак, у країні переважає кланова суспільна ієрархія, внаслідок чого ці групи представників намагаються оволодіти ключовими постами в виконавчій сфері і поставити на посаду прем'єр-міністра ключову персону певного клану.
Парламент
Законодавча влада належить однопалатному парламенту — Національним зборам, що складається з 65 депутатів. Депутати обираються загальним голосуванням терміном на 5 років. Право голосу — з 18 років, право бути обраним — з 23 років.
Політичні партії
У Джибуті склалася багатопартійна система (налічується більше 20 політичних партій). Найвпливовіші з них: , НОП» (Rassemblement populaire pour le progrès, RPP), лідер — Ізмаїл Омар Геллех (Ismael Omar Gelleh), ген. сек. — Мохамед Алі Мохамед (Mohamed Ali Mohamed). Правляча партія, єдина легальна партія в 1981—1992, створ. в 1979; «Партія демократичного оновлення, ПДО» (Parti du renouveau démocratique, PRD) голова — Абділлахі Хамаретех (Abdillahi Hamareiteh), ген. сек. — Макі Хумед Габана (Maki Houmed Gaba). заснована у 1992. Виступає за створення демократичного уряду, сформованого на основі парламентської більшості; «Союз демократичного альянсу, СДА» (Alliance républicaine pour la démocratie, ARD), керуючий — Ахмед Дини Ахмед (Ahmed Dini Ahmed). Основна опозиційна партія, створ. в 2002.; " Фронт за відновлення єдності і демократії, ФВЄД " (Front pour la restauration de l"unité et de la démocratie, FRUD), керівник — Алі Мохамед Дауд (Ali Mohamed Daoud), ген. сек. — Угурех Кіфлех Ахмед (Ougoureh Kifleh Ahmed). Заснований у 1991 як військове угруповання афарів, після розколу (1994) одна з її фракцій у березні 1996 легалізована як партія.
Профспілковий рух
Профспілкові об'єднання. Загальне об'єднання праці, ВОТ (Union Générale du Travail). Створено в 1977 року, до 1992 носило назву «Загальне об'єднання трудівників Джибуті». Об'єднує 22 професійних союзи, що нараховують у своїх лавах 17 тис. членів. Керуючий — Юсуф Мохамед (Yussuf Mohamed), — Аден Мохамед Арду (Aden Mohamed Ardou).
Судова влада
Судова система ґрунтується на сучасному праві, мусульманському і традиційному (звичаєвому) праві. Судову владу представляє Верховний суд, заснований у 1979 році. Є також і суд першої інстанції. , , , а також .
Зовнішня політика
Українсько-джибутійські відносини
Уряд Джибуті офіційно визнав незалежність України 6 січня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною не встановлено. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Джибуті, що відає справами щодо України, розташоване в Парижі. Справами України в Джибуті відає українське посольство в Ефіопії.
У 2018 році Джибуті проголосувала [ 8 квітня 2019 у Wayback Machine.] за резолюцію ГА ООН щодо дотримання прав людини в Криму.
Державна символіка
Державний прапор був розроблений й був офіційно піднятий 27 червня 1977 року. Кольори інтерпретуються так: білий — світ, синій — море і небо, зелений — земля, а червона зірка означає єдність. Цей прапор використовувався з 1972 року африканським Союзом національного визволення. А потім кольори були витлумачені інакше — зелений колір символізував афарів-мусульман, а синій був кольором ісса-мусульман.
Державний герб був розроблений художником . Джибуті також має печатку, яка має той же дизайн, як на гербі, а його офіційний зміст роз'яснюється в законодавстві та розпорядчих актах. На гербі зображений лавровий вінок (символізує здобутки нації після отримання незалежності) навколо щита та списа (символізують національний суверенітет і територіальну цілісність), увінчаного п'ятьма зірками, а також традиційні для Джибуті кинджали лезами догори.
Державний гімн було прийнято після отримання незалежності від Франції в 1977 році. Слова гімну написав , мелодію — .
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 5 регіонів і одне місто, прирівняне до регіону. Регіони країни розділені на округи — всього 11, при чому деякі округи охоплюють різні регіони (але саме округи й вважаються головною адміністративною одиницею). В свою чергу округи складаються з муніципалітетів. Округами управляють комісари республіки (префекти), які водночас є ще й мерами окружних центрів.
Географічно-територіальні регіони Джибуті:
- Регіон Алі-Сабіх (Ali Sabieh Region) (Region d'Ali Sabieh)
- Регіон Арта (Arta Region) (Region d'Arta)
- Регіон Дикіль (Dikhil Region) (Region de Dikhil)
- Джибуті (місто) (Djibouti (city)) (Ville de Djibouti)
- Регіон Обок (Obock Region) (Region d'Obock)
- Регіон Таджура (Tadjourah Region) (Region de Tadjourah)
Адміністративні одиниці Джибуті — округи:
- Алайлі округ (Alaili Dadda)
- Алі-Сабіх округ (Ali Sabieh District)
- Ас Ейла округ (As Eyla District)
- Балга округ (Balha District)
- Дикіль округ (Dikhil District)
- Джибуті округ (Djibouti District)
- Дорра округ (Dorra District)
- Обок округ (Obock District)
- Ранда округ (Randa District)
- Таджура округ (Tadjourah District)
- Йобокі округ (Yoboki District)
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 9,6 тис. військовослужбовців: Армія — 9,2 тис. осіб, Військово-морські сили — 200 осіб, Військово-повітряні сили — 200 осіб. Існують також напіввійськові підрозділи жандармерії (1,2 тис. осіб) і — 3 тис. осіб (дані за 2002 рік). Загальні витрати на армію склали 28 млн доларів США. Збройні сили Джибуті створені в 1977 році. З 1992 року діє загальна військова повинність для чоловіків у віці 18-25 років. Витрати на оборону від 4 % до 5 % від ВВП країни.
На території країни з колоніальних часів залишається найбільша військова база Франції в Африці: 2850 солдат. В середині XX століття на території Джибуті базувався Французький іноземний легіон. Після визнання незалежності держави цей легіон в основному передислокувався, залишивши декілька підрозділів. І на сьогоднішній день, через тісні контакти вони продовжують допомагати в становленні Джибутійських Збройних сил. Регулярно проводяться франко-джибутійські . Джибуті під час першої війни в Перській затоці (1990–1991) використовувалася як оперативна база військ США.
У 2001 році уряд Джибуті здав в оренду колишній базовий табір французьких легіонерів — (Lemonier) уряду США. Табір Лемоньєр використовується для боротьби з тероризмом в регіоні, головним чином як база для повітряного патрулювання над територією Сомалі, Червоного моря та Аденської протоки. Американські чиновники згодом перенесли сюди і весь апарат Африканського антитерористичного відділення, якому доручено керівництво і оперативна діяльність в рамках операції «Нескорена свобода». зараз налічує 1500 солдатів та цивільних співробітників з США. З 2008 року ця ж структура взяла під свою опіку всю структуру протипіратської операції в Аденській затоці та Індійському океані.
Економіка
Джибуті — відстала в економічному плані держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 619 млн доларів США (177-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 1 тис. доларів (174-е місце в світі). Промисловість разом із будівництвом становить 22 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 18 %; сфера обслуговування — 60 % (станом на 2006 рік).
Трудові ресурси не достатньо кваліфіковані, хоча з часом ситуація вирівняється, завдяки сприянню урядових та інвестиційних проектів. Економічно активне населення — 315 тис. осіб. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 8 % — промисловість і будівництво; 77 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 15 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік). Безробіття становить від 40 % до 50 % і є серйозною проблемою. Споживання на душу населення знизилося, за оцінками, на 35 % за останні 7 років — через , громадянські війни, а також високі темпи зростання населення (включаючи мігрантів та біженців).
Надходження до державного бюджету Джибуті за 2006 рік склали 135 млн доларів США, а витрати — 182 млн; дефіцит становив 74 %.
Через несприятливі кліматичні умови та нерозвинений промисловий сектор економіка Джибуті базується на сфері послуг, пов'язаних з стратегічним місцем розташування цієї країни і її статусу, як зони вільної торгівлі в Північно-Східній Африці. Майже дві третини населення живе в столиці, інші в основному кочові скотарі. У районі порту Джибуті створена вільна економічна зона.
Джибуті надає послуги як транзитного порту для регіону і міжнародного перевалочного центру та дозаправлення. Країна має мало природних ресурсів і мало промисловості тому й значно залежить від іноземної допомоги для надання сприяння її платіжного балансу та фінансування проектів розвитку. Поновлення бойових дій між Ефіопією та Еритреєю була корисною для Джибуті, а столичний порт після здобуття незалежності Еритреї, почав використовуватись як головний вихід до моря для Ефіопії. Зіткнувшись з численними економічними проблемами, уряд намагається знизити заборгованість по довгостроковій зовнішньої заборгованості і поступово задовольняє умови зовнішньої допомоги донорів держави (ЄБРР, Франція, США, МВФ, Саудівська Аравія, тощо).
Фінанси
Фінансова та інвестиційна структура в країні стає тільки на ноги. В країні розвивається низка інвестиційних проектів за участю відомих світових компаній. Деніел Р. Саттон, американський соляний магнат, вклав близько 70 млн дол США по дослідженню і промисловому збору солі в районі озера Ассаль. Розвиваються інвест-проекти: із золотошукачами з Індії, геотермальними експертами з Ісландії, турецькими готельними менеджерами, нафтовими інженерами із Саудівської Аравії, французькими банкірськими мережами і американськими військовими підрядниками. Інвестори з Дубаю мають дозвіл на побудову в країні ще одного транспортного вузла, в рамках зусиль по розвитку в регіоні портових терміналів (нафтових, газових чи зернових). Саудівські інвестори, вивчають можливість поєднання Африканського Рогу з Аравійським півостровом за допомогою 18-мильного підвісного мосту через , що має назву Міст Рогу. Саме, Тарік бен Ладен, зведений брат Усами бен Ладена, був пов'язаний з проектом (Bridge of the Horns).
Валюта
Національною валютою країни слугує джибутійський франк (DJF), що складається з 100 сантимів. Інфляція не викликає занепокоєння, через фіксовану прив'язку франка до долара США. Курс національної валюти у 2004 році становив 1 USD = 177,72 DJF.
Промисловість
Головні галузі промисловості:
- харчова (, і , заводи з первинної обробки морепродуктів, а також з з морської води, завод з виробництва мінеральної води);
- шкіряна;
- будівельних матеріалів;
- текстильна;
- гірнича.
Розвиваються і фармацевтична галузі промисловості.
Гірнича промисловість
Енергетика
Основа паливно-енергетичного балансу — імпортовані нафта та нафтопродукти, а також деревне вугілля. Працюють 6 ТЕС. Ведуться дослідження з використання альтернативних джерел енергії (в тому числі геотермальних вод). За 2004 рік було вироблено 200 млн кВт/год електроенергії (експортовано 0 млн кВт/год); загальний обсяг спожитої — 186 млн кВт/год (імпортовано 0 млн кВт/год).
У 2004 році споживання нафти склало 12 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
Серйозний збиток господарству завдають часті посухи та малопридатні для аграрного виробництва ґрунти і більшість продовольства доводиться імпортувати. У сільськогосподарському обробітку перебуває лише 8,6 % площі держави. Сільське господарство раніше було ключовим видом в країні, але тепер його доля в ВВП — 3,5 % (2003). Головною галуззю слугує відгінне скотарство — розведення верблюдів, кіз, великої рогатої худоби, овець і ослів.
Землеробство розвинуте слабко, площа оброблюваних земель — близько 1 %. Вирощують овочі (в основному помідори), кавуни та дині.
Розвивається рибальство (вилов баракуди, в'юна, карангу, меру, мурени, тунця, та інші). Населення займається також полюванням, , коралів і .
Транспорт
Транспортна мережа розвиненіша в південних округах. Важливе місце в її структурі належить морському порту в місті Джибуті (відкритий в 1888, в 2000 розпочато його розширення) — транзитного пункту на міжнародних шляхах з Європи і Середземномор'я в Східну Африку і країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Інші морські порти — Аден і Джидда, , Обок. Морський торговельний флот у 2004 нараховував 1 судно. Протяжність залізниць (є частиною спільної з Ефіопією залізниці) — 121 км. Перша гілка (м. Джибуті-Дире-Дауа (Ефіопія)) побудована в 1902. Загальна довжина автомобільних доріг — понад 3,5 тис. км (з твердим покриттям — 500 км). Налічується 13 аеропортів та злітно-посадкових майданчиків (3 з них мають тверде покриття). Міжнародний аеропорт Амбулі (за 6 км від столиці) є одним з найбільших в Африці. (усі дані за 2003 р.)
Туризм
Країна має потенціал для розвитку — наявність досить розгалуженої інфраструктури, та пейзажів Таджурської затоки, умови для і . У 1992 році Джибуті відвідало 41 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 4 млн доларів США, а у 1998 році — лише 20 тис. (переважно французи).
Пам'ятки: , центральний ринок, пляж Дорале (м. Джибуті), заповідні острови Маскалі та Муша в затоці Таджура, національний лісопарк Дай, а також екзотична пустельна місцевість, що нагадує , недалеко від міста Алі-Сабіе. Підводне полювання (в тому числі на ) заборонено законом. Вилов риби дозволяється тільки за ліцензією. Заборонені видобуток та вивезення з країни коралів і раковин.
Зовнішня торгівля
Значну частку в зовнішньоекономічній діяльності країни займає реекспорт товарів. Основні торговельні партнери Джибуті: Сомалі, Ефіопія, Саудівська Аравія, Індія, Китай, Ємен.
Держава експортує: каву, шкіри. Основні покупці: Сомалі (67 %); Ефіопія (22 %); Ємен (3 %). У 2006 році вартість експорту склала 250 млн доларів США.
Держава імпортує: продукти харчування, нафту, устаткування. Основні імпортери: Саудівська Аравія (23 %); Індія (19 %); Китай (10 %). У 2006 році вартість імпорту склала 987 млн доларів США.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 0,49 млн осіб (161-е місце в світі). Густота населення: 20 осіб/км² (152-е місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 39,5 ‰; смертність 19,3 ‰; природний приріст 20,2 ‰.
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 43,3 % (0,11 млн чоловіків, 0,11 млн жінок);
- дорослі (15-64 років) — 53,3 % (0,14 млн чоловіків, 0,12 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,3 % (0,008 млн чоловіків, 0,008 млн жінок).
Понад 100 тис. джибутійців ведуть кочовий або напівкочовий спосіб життя. Понад 45 % населення знаходиться нижче межі бідності.
Гостро стоїть питання репатріації біженців і (100 тис. осіб — 2003) з Іраку, Ємену, Руанди, Сомалі, Судану, Еритреї та Ефіопії. Джибутійські біженці живуть в Ефіопії, Кенії (бл. 20 тис. осіб — 2001). З 2000 Джибуті стала одним з нових шляхів африканських біженців (через Москву і Таллінн) у Швецію.
Урбанізація
У Джибуті високі темпи урбанізації, рівень урбанізованості у 1995 році склав 83 %. Головні міста держави: Джибуті (385 тис. осіб), (24 тис. осіб), (17 тис. осіб).
Етнічний склад
Джибуті — . Головні етноси, що складають джибутійську націю: сомалійці (48 % — , народності абгаль, далол) — 60 %, афари (данакіль) — 35 %, 5 % — європейці (більшість французів та італійців), араби (в основному вихідці з Ємену), ефіопи.
Мови
Державні мови: французька і арабська. Сомалійська і афарська мови використовуються більшістю населення республіки.
Релігії
Джибуті — світська держава. Свобода віросповідання гарантується Конституцією, але не заохочується прозелітизм з боку влади, яка також має дипломатичні відносини з Ватиканом. Головні релігії держави: іслам сунітського спрямування (є також невелике число шиїтів) — 94 % населення, католицтво — 2,2 %, православ'я — 3,2 %, приблизно 1 % джибутійців сповідують буддизм і індуїзм.
Іслам почав поширюватися в . Кожне місто і селище в Джибуті має свою мечеть, куди жителі ходять на поклоніння. Також мусульмани ходять до гробниць своїх колишніх релігійних лідерів, і ті, вважаються святими місцями. Найвідоміше священне місце для прихильників ісламу в Джибуті — могила шейха Абу Язід (Abu Yazid), що розташоване в горах .
Більшість християн походять з Ефіопії або європейських країн і в основному належать до ефіопської православної церкви і Римсько-католицької церкви. 3,2 % населення православні ефіопського патріархату. Є ще невелика протестантська громада у кілька сотень осіб, хоча Джибуті була створена в 1960 році. Римо-католицька єпархія є в місті Джибуті, але тільки 1 або 2 % населення входить до складу цієї єпархії. Також в країні присутні послідовники грецької православної церкви, зі своїми місіями на узбережжі Червоного моря. В Джибуті віднедавна ще й з'явилися послідовники , їх місія також діє в Джибуті.
Охорона здоров'я
Охорона здоров'я ще в середині XX століття була в зародковому стані. Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 43,2 року: для чоловіків — 41,9 року, для жінок — 44,5 року. Смертність немовлят до 1 року становила 102 ‰ (станом на 2006 рік) — країна входить у першу десятку держав Африки за цим показником. Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 370 жителів; лікарями — 1 лікар на 5255 жителів (станом на 1995 рік). З 2000 років витрати на охорону здоров'я становили 5 % від ВВП.
Брак чистої питної води призводить до спалахів кишкових інфекційних захворювань.
У регіоні переважають інфекційні (в тому числі туберкульоз) захворювання. У 2003 році нараховувалося 9,1 тис. хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, померли 690 осіб. Темпи зростання захворюваності на СНІД — 2,9 % на рік (2003).
У більшості випадків негатив у сфері охорони здоров'я пояснюється рівнем корупції, клановістю суспільства та впливом іноземної міграції. Згідно з даними доповіді ООН про гуманітарному розвитку планети (2001) Республіка Джибуті в рейтингу країн знаходилася на 153 місці.
Лікарські кадри готуються за кордоном (Алжирі, Марокко, Тунісі, Франції та Росії). Окрім Франції, фінансову допомогу системі охорони здоров'я надавали Німеччина, Ірак і Лівія.
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 69,9 %: 78 % серед чоловіків, 58,4 % серед жінок. Витрати на освіту в 1996 році склали 3 % від ВВП, 10,5 % усіх державних громадських видатків.
У Джибуті єдина платна система освіти що включає початкові та неповні середні школи, 3 ліцеї. У країні запроваджено 6-річну обов'язкову шкільну освіту (декларується як безкоштовна). Середня освіта (7 років) починається з 12-річного віку і проходить у два етапи — 4 і 3 роки. У 2001 році початкові школи відвідували 37,9 тис. дітей відповідного віку. Налічується декілька десятків шкіл з вивчення Корану.
Вищих навчальних закладів немає. Середня технічна та вища освіта здобувалася джибутійською молоддю за кордоном (в основному у Франції, в кін. 1990-х студенти з Джибуті навчалися також в російських вузах). 55 % випускників після закінчення навчання на батьківщину не повертаються. З 2000 року почалася реалізація програми реформування системи освіти.
Інтернет
У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Джибуті користувались лише 750 осіб.
Культура
Архітектура
Їй притаманна мішанина арабського, африканського і західноєвропейського стилів. Традиційний вид житла — невеликий одно- або двоповерховий будинок під плоскою покрівлею, оточений терасою і галереєю. Доволі товсті стіни, що захищають від спеки, зводять з блоків (місцевий будівельний матеріал коралового походження). Вікна та двері — дерев'яні, прикрашені галереєю. Багато прикладів ісламського, османського та французького впливу можна побачити в місцевих будинках, у яких містяться орнаментальні творіння майстрів з ретельно вибудованими мотивами і каліграфією. У помешканням служать, покриті шкірою намети або пасовища з циновок. В місті Джибуті збереглися , побудовані в колоніальному стилі. У сучасному будівництві використовуються алюміній, і скло.
Образотворче мистецтво
Професійні живопис і скульптура перебувають у стадії формування. Широко відоме в країні ім'я молодого художника «Роберта» (псевдонім Мохаммеда Хусейна). Поширені художні промисли — плетіння виробів з тростини, виготовлення сувенірів (опудала представників водного світу, різноманітні черепашки, та коралів).
Література
Заснована на традиціях усної народної творчості афарів і ісса, відчуває значний вплив . Популярний фольклор (легенди, міфи, перекази й казки). У 1990-е французькою, афарською та сомалійською мовами видано кілька збірників легенд і казок місцевих народів. Коло літераторів нечисленне. Сучасні письменники — Абдурахман Вабері (живе у Франції, дві збірки оповідань молодого автора входять в обов'язкову шкільну програму Джибуті), Дагер Ахмед та популярний поет А. Ваіс.
Розвитку національної літератури, музичного та образотворчого мистецтва сприяє активна взаємодія творчої інтелігенції країни з працюючими в Джибуті численними франкофонійними організаціями (в тому числі французьким культурним центром ім. ) і (Німеччина), які регулярно проводять тут свої культурні заходи.
Театр
Зародження національного почалося наприкінці 1980-х. При Палаці народу (побудований в у. Джибуті у 1985) працюють кілька театральних колективів. У столиці діє аматорський театр «Салин», на сцені якого виступають гастролюючі іноземні артисти.
Музика й танці
Багатство і самобутність мистецтва Джибуті передається і зберігається в усній формі, в основному через пісню. Гра на , пісні й танці є невід'ємною частиною самобутньої культури народів Джибуті. Традиційна музика виконується на тамтамах. У XX столітті на неї вплинули сучасна європейська і арабська музичні культури. При Палаці народу (побудований у м. Джибуті у 1985) працюють кілька колективів.
Кінематограф
Кухня
Смачна місцева кухня з великою кількістю різноманітних соусів. На національну кухню країни вплинули ефіопські кулінарні традиції. Серед типових продуктів: м'ясо (в основному яловичина), овочі, соуси, приправи і спеції. Найпопулярнішим напоєм є пиво, варити яке вміє практично кожен місцевий житель. Варити пиво вміє практично кожен місцевий житель. Незважаючи на те, що в більшості своїй страви кухні Джибуті приготовані за простими рецептами, вони славляться неперевершеним смаком. Особливою популярністю у приїжджих туристів користуються вишукані делікатеси. Крім того, країна славиться: великою кількістю різних соусів, великими коржиками, приготованими з теффовой та пшеничного борошна, сирим парним м'ясом. Великі коржі подають у всіх ресторанах. Випікають їх за старовинними рецептами. І місцевим жителям, і туристам також подобаються такі національні страви, як: стейк «тартар»; сира мелена яловичина зі всілякими приправами; дуже гострий соус бербер (його подають практично до всіх страв); пряна і дуже гостра паста з перцю. Яловичина — типовий продукт для цих місць Традиційні страви Джибуті заслуговують особливої уваги, і, звичайно, знаходять своє визнання у справжніх цінителів екзотичної їжі.
Одяг
Джибутійське вбрання відповідає спекотному і посушливому клімату регіону. Тут майже не вдягаються в одяг прозахідного стилю, такого, як джинси та футболки. Чоловіки, як правило, носять , який чимось нагадує «саронг» — вбрання яке носять навколо . Серед кочівників, більшість носить вільно загорнуті білі бавовняні , які ще називають «тобой», що спускаються приблизно до коліна, та перекинуті через плече (так само, як римські «тоги»). Жінки, як правило, носять «дірак», який є довгою, легкою напівпрозорою вуаль-сукнею з бавовни та ще носять схожу на блузу, але надто подовжену із щільних матерій, а під нею бюстгальтер. Заміжні жінки, як правило, носять на голові хустки, що називаються «шаш», а також часто використовують шаль, яка прикриває їх верхню частину тіла й називається . Не перебуваючі у шлюбі або молоді жінки не завжди покривають свої голови. Традиційний арабський костюм, для чоловіків — і для жінок . У деяких випадках, таких, як фестивалі чи свята, жінки прикрашають себе спеціальними прикрасами та , аналогічними тим, які носили у старі часи з Магриба.
Свята
- 1 січня Новий рік
- дата-день (не постійна) між кінцем грудня та початком лютого — (мусульманське свято Ід аль-Адха — Курбан-байрам)
- дата-день (не постійна) в грудні-лютому — 1-й день (Новий рік за мусульманським календарем)
- 1 травня Свято праці
- дата-день (не постійна) навесні-влітку — (, день народження Пророка Магомета)
- 27 червня (з 1977 року)
- дата-день (не постійна) в жовтні — Аль-ісра аль-мірадж (Раджаб-байрам — Мусульманське свято в пам'ять про нічні подорожі Пророка з Мекки в Єрусалим і назад)
- дата-день в жовтні — на початку листопада — Рамадан (Ід аль-фітр, Ураз-байрам), Мусульманське свято разговенія)
На додаток до Ісламського календаря, мусульмани в Джибуті також відзначають перший день Нового Року (1 січня) і День Праці (1 травня), як додаткові та дозволені свята.
Наука
Засоби масової інформації
В Джибуті видаються: французькою та арабською мовами — щотижнева газета «Ля Насьон де Джибуті» (La Nation de Djibouti — «Народ Джибуті», також нерегулярно виходить додаток до нього сомалійською мовою), французькою мовою — офіційний вісник уряду "Журнали офісьель де ля Репюблік де Джибуті «(Journal officiel de la République de Djibouti — „Офіційна газета Республіки Джибуті“), газета» Ле Прогре "(Le Progrès -«Прогрес») — друкований орган правлячої НОП, тижневик «Ле Ренуво»(Le Renouveau -«Оновлений») — друкований орган ПДО і «Карфур африкен» та інші видання.
«Джибутійське інформаційне агентство, АДЖІ» (Agence Djiboutienne d "Information, ADJI) створено в 1978, діє з 1982. Урядова служба радіомовлення і телебачення працює з 1956 (в 1991 побудована сучасна багатоповерхова студія), щоденні передачі ведуться французькою, арабською та афарською мовами, а також сомалійською мовою. Телепередачі транслюються лише на місто Джибуті і його передмістя.
Спорт
Спорт в Джибуті розвивається доволі повільно. Найбільше виділяються: легка атлетика, футбол, та інші , хоча досягнення джибутійських спортсменів в більшості видів не вражають й знаходяться на рівні «головне участь, а не перемога». Все це пояснюється скудним економічним потенціалом країни та суспільними звичками (жувати кат — головний вид спорту і найбільша проблема країни). Хоча й усвідомлюючи головні світові тенденції в спорті, державні та громадські структури доволі значну підтримку надають розвитку футболу, який став наймасовішим в Джибуті (навіть проводиться свій власний чемпіонат), але це все ще в зародковому стані — тому й успіхів жодних не було.
А от в легкій атлетиці, яку культивують на любительському рівні, вдалося добитися деяких успіхів. Все починалося ще за французького панування, коли в закритих навчальних закладах та військових частинах колоністи практикувалися в спортивних змаганнях, поміж них потроху здобували спортивних звичок й місцеві жителі. Хоча Коран не забороняє спортивних звитяг, але світсько-церковна верхівка країни з презирством ставилася до таких дій, але з плином часу та завдяки успішним й затятим спортовцям вдалося переконати джибутійське суспільство в протилежному та здобути прихильність до спорту. Без сумніву, що найголовнішим звитяжцем — прапором спортивного руху став «герой-олімпієць» Ахмед Салах.
Ахмед Салах (араб. حسين أحمد صلاح, (нар. )) — джибутійській легкоатлет, . Олімпійських ігор 1988 року в Сеулі, учасник Олімпійських ігор 1992 і 1996 років. Єдиний джибутійський призер Олімпійських ігор. Дворазовий чемпіонатів світу в марафонську забігові 1987 і 1991 років. Переможець багатьох міжнародних марафонів, включаючи марафон в Парижі, Белграді, Відні.
Примітки
- BBC Weather : Djibouti. оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 11 липня 2012.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
Посилання
- Джибуті [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Джибуті // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Про прапори та герб Джибуті. [ 9 березня 2013 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2016) |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhibu ti fr Djibouti arab جيبوتي Jibuti som Jabuuti oficijno Respu blika Dzhibu ti derzhava na pivnochi Afrikanskogo Rogu Mezhuye iz Eritreyeyu na pivnochi z Efiopiyeyu na zahodi j pivdni z Somali na pivdennomu shodi Reshta kordonu prohodit po Chervonomu moryu i Adenskij zatoci Po inshu storonu Chervonogo morya na Aravijskomu pivostrovi za 20 km vid uzberezhzhya Dzhibuti roztashovana respublika Yemen Dzhibuti rozmirom blizko 23 200 kvadratnih kilometriv Stoliceyu krayini j golovnim portom ye misto Dzhibuti Krayina vhodit do chisla krayin sho rozvivayutsya Respublika Dzhibuti fr Republique de Djibouti arab جمهورية جيبوتي Jumhuriyyat Jibuti afar Gabuutih Ummuuno som Jamhuuriyadda JabuutiPrapor EmblemaGimn DzhibutiRoztashuvannya DzhibutiStolicya ta najbilshe misto Dzhibuti 11 36 pn sh 43 10 sh d country H G OOficijni movi Arabska ta FrancuzkaForma pravlinnya Parlamentska respublika Prezident Ismayil Omar Gelle Prem yer ministrNezalezhnist vid Franciyi Data 27 chervnya 1977 Plosha Zagalom 23 200 km 149 te Vnutr vodi 0 09 20 7 7 mi Naselennya ocinka lipen 2005 793 000 160 te perepis 2000 460 700 Gustota 34 km 168 me VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 1 641 milyardiv 164 te Na dushu naselennya 2 070 141 she ILR 2014 0 467 nizkij 170 te Valyuta Dzhibutijskij frank a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 DJF a Chasovij poyas EAT UTC 3 Kodi ISO 3166 262 DJI DJDomen djTelefonnij kod 253Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhibuti Naselennya 712 tis 2004 47 afari 37 yevropejci 8 arabi 6 movi francuzka derzhavna somali arabska afarska Religiya islam i hristiyanstvo Nacionalne svyato 27 chervnya Den nezalezhnosti 1977 Groshova odinicya dzhibutijskij frank Dzhibuti ekonomichno slabkorozvinena derzhava priblizno p yata chastina naselennya krayini zhive nizhche mezhi bidnosti dohid na dushu naselennya skladaye 1 25 Ostanni roki pri pidtrimci yevropejskih ta aravijskih krayin vidchutnij pozitivnij postup v ekonomici ta suspilstvi respubliki Dzhibuti IstoriyaDokladnishe Teritoriya suchasnoyi Dzhibuti bula zaselena zadovgo do pochatku nashoyi eri V III st do n e syudi pronikli torgovci z Greciyi Indiyi Persiyi ta Pivdennoyi Araviyi Z pochatku IX st po kinec XIV st teritoriya Dzhibuti bula chastinoyu musulmanskogo derzhavnogo utvorennya Sultanat Ifat Osmansko portugalske supernictvo za kontrol nad Dzhibuti zakinchilosya peremogoyu Portugaliyi XVI st ale v XVII st vladu znovu zahopili sultanati Franciya robila sprobi zakripitisya na uzberezhzhi Adenskoyi zatoki z 1850 h U 1888 roci na uzberezhzhi francuzami buv zasnovanij morskij port Dzhibuti Z 1896 roku nova koloniya z administrativnim centrom u misti Dzhibuti stala nazivatisya Francuzkij Bereg Somali Aktivno rozvivalasya torgivlya stvoryuvali zemlerobski ta skotarski gospodarstva Vvedennya v ekspluataciyu spilnoyi dzhibutijsko efiopskoyi zaliznici 1917 roku peretvorilo krayinu na vazhlivij vijskovo strategichnij punkt v Indijskomu okeani U 1946 roci koloniya otrimala status zamorskoyi teritoriyi Franciyi Persha politichna partiya Demokratichnij soyuz Somali DSS stvorena v 1958 roci U 1960 ti roki stvoryuyutsya partiyi na etnichnij osnovi Partiya narodnogo ruhu PNT Demokratichnij soyuz afariv DSA ta inshi Zrostannya politichnoyi aktivnosti v koloniyi zmusilo Franciyu v 1967 roci nadati yij rozshirenu avtonomiyu vona oderzhala takozh novu nazvu Francuzka teritoriya afariv ta issa FTAI U 1975 roci zasnovana persha mizhetnichna partiya Afrikanska narodna liga za nezalezhnist ANLN yaka vistupila iniciatorom ruhu za nezalezhnist krayini Na referendumi provedenomu 8 travnya 1977 rok3 98 7 naselennya Dzhibuti vislovilisya za nezalezhnist Nezalezhnist 27 chervnya 1977 roku progolosheno nezalezhnu derzhavu Respublika Dzhibuti Prezidentom krayini obranij golova ANLN Hasan Gulid Aptidon Robilisya sprobi pidtrimki etnichnogo balansu mizh issa i afara za pershi dva roki nezalezhnosti trichi zminyuvavsya sklad uryadu U berezni 1979 roku na bazi ANLN stvorena partiya Narodne ob yednannya za progres NOP na choli z H G Gulidom Pislya pereobrannya jogo na novij prezidentskij termin v 1981 roci v krayini vvedena odnopartijna sistema Napruzhenist u vidnosinah mizh ta na pochatku 1990 h rokiv prizvela do zbrojnih sutichok U 1991 1994 rokah proti uryadu vistupalo opozicijne vijskove ugrupovannya afariv FVYeD Front za vidnovlennya yednosti ta demokratiyi U 1992 roci pid tiskom opoziciyi ta mizhnarodnih finansovih organizacij povernuta bagatopartijnist Na prezidentskih viborah 1993 roku znovu peremig H G Gulid FVYeD vidnoviv zbrojne protistoyannya vladi Pislya trivalih peregovoriv uryad viznav FVYeD legalnoyu partiyeyu Pomirne krilo kerivnictva partiyi na parlamentskih viborah 1997 roku vistupilo v yedinij koaliciyi z pravlyachoyu NOP Radikalna chastina FVYeD prodovzhuvala antiuryadovi vistupi do pidpisannya mirnogo dogovoru mizh nimi u travni 2001 roku U 1999 roci H G Gulid otrimavshi 74 1 golosiv buv pereobranij prezidentom na novij shestirichnij termin Za finansovoyi dopomogi MVF pochalasya realizaciya ekonomichnih reform rozrahovana do 2002 roku Obsyag VVP v 2002 roci sklav 619 mln dol SShA jogo zrostannya 3 5 v 2002 roci stanoviv 2 Chergovi vidbulisya 10 sichnya 2003 roku V umovah bojkotu viboriv deyakimi opozicijnimi partiyami SDA FVYeD ta in peremogu na nih zdobula pravlyacha partiya NOP GeografiyaTopografichna karta krayiniKarta krayiniDokladnishe Geografiya Dzhibuti Derzhava roztashovana u Shidnij Africi teritoriya krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 200 km a iz zahodu na shid na 117 km roztashovana v rajoni Afrikanskogo Rogu i na ostrovah i omivayetsya Adenskoyu i zatokami ta znahoditsya z pivdennogo vhodu v Chervone more Bab el Mandebska protoka Na pivnochi mezhuye z Eritreyeyu spilnij kordon 113 km na zahodi j pivdni z Efiopiyeyu 337 km na shodi z Somali 60 km Na shodi omivayetsya vodami Adenskoyi zatoki Indijskogo okeanu dovzhina beregovoyi liniyi 370 km Eritreya Bab el Mandebska protoka Adenska zatoka Efiopiya SomaliGeologiya Dzhibuti roztashovana v zoni postijnoyi vulkanichnoyi diyalnosti Dlya relyefu harakterne cherguvannya girskih masiviv z nizinnimi lavovimi plato uvinchanimi nevisokimi konusami zgaslih vulkaniv Vsya teritoriya krayini vhodit v zonu pidvishenoyi sejsmichnosti Povsyudno vihodi prichomu bilshist z nih mozhut vikoristovuvatisya yak dzherelo dlya oderzhannya deshevoyi elektroenergiyi Korisni kopalini gips glina vapnyak kam yana sil i kuhonna sil pemza perli i pucolan Teritoriyu z pivnichnogo shodu zajmayut pivdenni vidrogi visha tochka gora 2022 m Insha chastina teritoriyi sho roztashovana na zahid i pivden vid zatoki znahoditsya v mezhah zapadini Danakil vkritoyi bazaltovim ta riolitovimi lavami majzhe pozbavlenimi gruntiv Tektonichni ruhi rozdilili ci dilyanki na krutoshilni visochini i gliboki zapadini yaki potim buli porizani ushelinami timchasovih richok Centralnu chastinu krayini zajmayut kam yanisti pishani abo glinyani rivnini yaki nazivayutsya tut najbilsh znizheni dilyanki zapovneni solonimi ozerami Najbilshe z nih Assal lezhit v ulogovini opushenij nizhche rivnya morya na 153 m Zapasi soli v ozeri Assal ocinyuyutsya v 1 2 mlrd t I ce poki sho osnovne mineralne bagatstvo krayini Klimat Klimat tropichnij spekotnij i suhij Kam yanisti zapadini i ulogovini odne z najbilsh spekotnih misc na zemnij kuli Seredni misyachni temperaturi povitrya 27 35 S maksimumu 42 43 voni dosyagayut u lipni U misti Dzhibuti minimalna serednya richna temperatura dosyagaye 25 serednya maksimalna plyus 35 a v zapadinah perevishuye 40 U zimovi misyaci speka trohi spadaye Opadiv u krayini vipadaye vkraj malo vid 130 mm u Dzhibuti do 45 mm na beregah bada Assal Najbilsha kilkist vologi 500 mm vipadaye v gorah Rogu ta Mabla Klimat DzhibutiPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruAbsolyutnij maksimum C 34 34 37 38 44 47 47 47 44 39 36 34Serednij maksimum C 29 29 31 32 34 37 41 39 36 33 31 29Serednij minimum C 23 24 25 26 28 30 31 29 29 27 25 23Absolyutnij minimum C 19 18 21 21 21 23 22 22 23 21 18 17Kilkist doshovih dniv 3 2 2 1 1 0 1 1 1 1 2 2Dzherelo BBC Weather Vnutrishni vodi Ozero Assal Koli z Araviyi v chervni serpni pochinayut duti pishani hamsini temperatura u Dzhibuti syagaye 45 C Na pochatku i v kinci cogo spekotnogo periodu v travni i veresni chas v misti Dzhibuti vologist povitrya syagaye majzhe 100 U takij atmosferi lyudyam vazhko dihati zate bidna roslinnist kam yanistih rivnin pochinaye ozhivati Chas tangabili spravzhnij poryatunok dlya ciyeyi krayini de nemaye postijnih richok Veliki ozera Assal solone i prisne Nestacha pitnoyi vodi ye odniyeyu z golovnih problem Na najblizhchi roki vona mozhe buti virishena shlyahom bilsh shirokogo vikoristannya pidzemnih vod Grunti j roslinnij pokriv Krayevid poblizu ozera Assal Flora v osnovnomu pustelna i zlakovo chagarnikovi napivpusteli zlakovi riznomanitni akaciyi Trav yanij pokriv v yakomu perevazhayut malopozhivni vidi silno rozridzhenij Lishe na okremih vershinah i zvernenih do okeanu shilah Danakilskogo hrebta de vipadaye blizko 400 mm opadiv v rik traplyayutsya dilyanki ridkostijnih lisiv z derevopodibnimi formami yalivcyu olivkovih derev mimoz i akacij A ot u reliktovomu lisi Daj girskij masiv Rogu zrostayut yalivec olivkove derevo samshit tuya ta inshi po jogo dolini Dum palma Zreshtoyu i v nevelikih i nechislennih oazah rostut palmi dum i finikova ta podekudi okultureni derevopodibni vidi kushiv ta kavovi dereva Na uzberezhzhi ta ostrovah zbereglisya mangrovi lisi Tvarinnij svit Tvarinnij svit krayini bidnij Lishe navkolo oaz mozhna zustriti neveliki stada antilopi oriksi za yakimi polyuyut giyeni i shakali a v lisah zgrajki mavp Takozh na cih teritoriyah zhivut i borodavochniki diki kishki mangust medoyidi morski cherepahi shakali bagato ptahiv bl 240 vidiv osoblivo ridkisni vidi strausiv plazuni zokrema varani kobri i pitoni meteliki i komahi Priberezhni vodi slavlyatsya bagatstvom koralovih rifiv dostatkom promislovoyi ribi krabiv i langustiv Politichna sistemaDokladnishe Dzhibuti za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Derzhavnij ustrij unitarna derzhava U krayini diye konstituciya yaka bula shvalena na referendumi 4 veresnya 1992 roku i nabula chinnosti 15 veresnya 1992 roku Ismayil Omar Gelle Prezident obirayetsya v hodi zagalnogo golosuvannya strokom na 6 rokiv i mozhe pereobiratisya she na odin termin Prezident maye serjoznij vpliv na uryad i ye verhovnim golovnokomanduvachem Zbrojnih sil Dzhibuti Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya prezidentom i uryadom Rada Ministriv Uryad ocholyuyetsya prem yer ministrom Odnak u krayini perevazhaye klanova suspilna iyerarhiya vnaslidok chogo ci grupi predstavnikiv namagayutsya ovoloditi klyuchovimi postami v vikonavchij sferi i postaviti na posadu prem yer ministra klyuchovu personu pevnogo klanu Parlament Dokladnishe Zakonodavcha vlada nalezhit odnopalatnomu parlamentu Nacionalnim zboram sho skladayetsya z 65 deputativ Deputati obirayutsya zagalnim golosuvannyam terminom na 5 rokiv Pravo golosu z 18 rokiv pravo buti obranim z 23 rokiv Parlament DzhibutiPolitichni partiyi Dokladnishe U Dzhibuti sklalasya bagatopartijna sistema nalichuyetsya bilshe 20 politichnih partij Najvplivovishi z nih NOP Rassemblement populaire pour le progres RPP lider Izmayil Omar Gelleh Ismael Omar Gelleh gen sek Mohamed Ali Mohamed Mohamed Ali Mohamed Pravlyacha partiya yedina legalna partiya v 1981 1992 stvor v 1979 Partiya demokratichnogo onovlennya PDO Parti du renouveau democratique PRD golova Abdillahi Hamareteh Abdillahi Hamareiteh gen sek Maki Humed Gabana Maki Houmed Gaba zasnovana u 1992 Vistupaye za stvorennya demokratichnogo uryadu sformovanogo na osnovi parlamentskoyi bilshosti Soyuz demokratichnogo alyansu SDA Alliance republicaine pour la democratie ARD keruyuchij Ahmed Dini Ahmed Ahmed Dini Ahmed Osnovna opozicijna partiya stvor v 2002 Front za vidnovlennya yednosti i demokratiyi FVYeD Front pour la restauration de l unite et de la democratie FRUD kerivnik Ali Mohamed Daud Ali Mohamed Daoud gen sek Ugureh Kifleh Ahmed Ougoureh Kifleh Ahmed Zasnovanij u 1991 yak vijskove ugrupovannya afariv pislya rozkolu 1994 odna z yiyi frakcij u berezni 1996 legalizovana yak partiya Prapor DzhibutiProfspilkovij ruh Profspilkovi ob yednannya Zagalne ob yednannya praci VOT Union Generale du Travail Stvoreno v 1977 roku do 1992 nosilo nazvu Zagalne ob yednannya trudivnikiv Dzhibuti Ob yednuye 22 profesijnih soyuzi sho narahovuyut u svoyih lavah 17 tis chleniv Keruyuchij Yusuf Mohamed Yussuf Mohamed Aden Mohamed Ardu Aden Mohamed Ardou Sudova vlada Sudova sistema gruntuyetsya na suchasnomu pravi musulmanskomu i tradicijnomu zvichayevomu pravi Sudovu vladu predstavlyaye Verhovnij sud zasnovanij u 1979 roci Ye takozh i sud pershoyi instanciyi a takozh Zovnishnya politika Dokladnishe Ukrayinsko dzhibutijski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko dzhibutijski vidnosini Uryad Dzhibuti oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 6 sichnya 1992 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu ne vstanovleno Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Dzhibuti sho vidaye spravami shodo Ukrayini roztashovane v Parizhi Spravami Ukrayini v Dzhibuti vidaye ukrayinske posolstvo v Efiopiyi U 2018 roci Dzhibuti progolosuvala 8 kvitnya 2019 u Wayback Machine za rezolyuciyu GA OON shodo dotrimannya prav lyudini v Krimu Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor buv rozroblenij j buv oficijno pidnyatij 27 chervnya 1977 roku Kolori interpretuyutsya tak bilij svit sinij more i nebo zelenij zemlya a chervona zirka oznachaye yednist Cej prapor vikoristovuvavsya z 1972 roku afrikanskim Soyuzom nacionalnogo vizvolennya A potim kolori buli vitlumacheni inakshe zelenij kolir simvolizuvav afariv musulman a sinij buv kolorom issa musulman Derzhavnij gerb buv rozroblenij hudozhnikom Dzhibuti takozh maye pechatku yaka maye toj zhe dizajn yak na gerbi a jogo oficijnij zmist roz yasnyuyetsya v zakonodavstvi ta rozporyadchih aktah Na gerbi zobrazhenij lavrovij vinok simvolizuye zdobutki naciyi pislya otrimannya nezalezhnosti navkolo shita ta spisa simvolizuyut nacionalnij suverenitet i teritorialnu cilisnist uvinchanogo p yatma zirkami a takozh tradicijni dlya Dzhibuti kindzhali lezami dogori Derzhavnij gimn bulo prijnyato pislya otrimannya nezalezhnosti vid Franciyi v 1977 roci Slova gimnu napisav melodiyu Administrativno teritorialnij podilRegioni krayiniDokladnishe Administrativnij podil Dzhibuti V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 5 regioniv i odne misto pririvnyane do regionu Regioni krayini rozdileni na okrugi vsogo 11 pri chomu deyaki okrugi ohoplyuyut rizni regioni ale same okrugi j vvazhayutsya golovnoyu administrativnoyu odiniceyu V svoyu chergu okrugi skladayutsya z municipalitetiv Okrugami upravlyayut komisari respubliki prefekti yaki vodnochas ye she j merami okruzhnih centriv Geografichno teritorialni regioni Dzhibuti Region Ali Sabih Ali Sabieh Region Region d Ali Sabieh Region Arta Arta Region Region d Arta Region Dikil Dikhil Region Region de Dikhil Dzhibuti misto Djibouti city Ville de Djibouti Region Obok Obock Region Region d Obock Region Tadzhura Tadjourah Region Region de Tadjourah okrugi krayini Administrativni odinici Dzhibuti okrugi Alajli okrug Alaili Dadda Ali Sabih okrug Ali Sabieh District As Ejla okrug As Eyla District Balga okrug Balha District Dikil okrug Dikhil District Dzhibuti okrug Djibouti District Dorra okrug Dorra District Obok okrug Obock District Randa okrug Randa District Tadzhura okrug Tadjourah District Joboki okrug Yoboki District Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Dzhibuti Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 9 6 tis vijskovosluzhbovciv Armiya 9 2 tis osib Vijskovo morski sili 200 osib Vijskovo povitryani sili 200 osib Isnuyut takozh napivvijskovi pidrozdili zhandarmeriyi 1 2 tis osib i 3 tis osib dani za 2002 rik Zagalni vitrati na armiyu sklali 28 mln dolariv SShA Zbrojni sili Dzhibuti stvoreni v 1977 roci Z 1992 roku diye zagalna vijskova povinnist dlya cholovikiv u vici 18 25 rokiv Vitrati na oboronu vid 4 do 5 vid VVP krayini Na teritoriyi krayini z kolonialnih chasiv zalishayetsya najbilsha vijskova baza Franciyi v Africi 2850 soldat V seredini XX stolittya na teritoriyi Dzhibuti bazuvavsya Francuzkij inozemnij legion Pislya viznannya nezalezhnosti derzhavi cej legion v osnovnomu peredislokuvavsya zalishivshi dekilka pidrozdiliv I na sogodnishnij den cherez tisni kontakti voni prodovzhuyut dopomagati v stanovlenni Dzhibutijskih Zbrojnih sil Regulyarno provodyatsya franko dzhibutijski Dzhibuti pid chas pershoyi vijni v Perskij zatoci 1990 1991 vikoristovuvalasya yak operativna baza vijsk SShA U 2001 roci uryad Dzhibuti zdav v orendu kolishnij bazovij tabir francuzkih legioneriv Lemonier uryadu SShA Tabir Lemonyer vikoristovuyetsya dlya borotbi z terorizmom v regioni golovnim chinom yak baza dlya povitryanogo patrulyuvannya nad teritoriyeyu Somali Chervonogo morya ta Adenskoyi protoki Amerikanski chinovniki zgodom perenesli syudi i ves aparat Afrikanskogo antiteroristichnogo viddilennya yakomu dorucheno kerivnictvo i operativna diyalnist v ramkah operaciyi Neskorena svoboda zaraz nalichuye 1500 soldativ ta civilnih spivrobitnikiv z SShA Z 2008 roku cya zh struktura vzyala pid svoyu opiku vsyu strukturu protipiratskoyi operaciyi v Adenskij zatoci ta Indijskomu okeani EkonomikaMiscevij rinok DzhibutiDokladnishe Dzhibuti vidstala v ekonomichnomu plani derzhava Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 619 mln dolariv SShA 177 e misce v sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 1 tis dolariv 174 e misce v sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 22 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 18 sfera obslugovuvannya 60 stanom na 2006 rik Trudovi resursi ne dostatno kvalifikovani hocha z chasom situaciya virivnyayetsya zavdyaki spriyannyu uryadovih ta investicijnih proektiv Ekonomichno aktivne naselennya 315 tis osib Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 8 promislovist i budivnictvo 77 agrarne lisove i ribne gospodarstva 15 sfera obslugovuvannya stanom na 2006 rik Bezrobittya stanovit vid 40 do 50 i ye serjoznoyu problemoyu Spozhivannya na dushu naselennya znizilosya za ocinkami na 35 za ostanni 7 rokiv cherez gromadyanski vijni a takozh visoki tempi zrostannya naselennya vklyuchayuchi migrantiv ta bizhenciv Nadhodzhennya do derzhavnogo byudzhetu Dzhibuti za 2006 rik sklali 135 mln dolariv SShA a vitrati 182 mln deficit stanoviv 74 Cherez nespriyatlivi klimatichni umovi ta nerozvinenij promislovij sektor ekonomika Dzhibuti bazuyetsya na sferi poslug pov yazanih z strategichnim miscem roztashuvannya ciyeyi krayini i yiyi statusu yak zoni vilnoyi torgivli v Pivnichno Shidnij Africi Majzhe dvi tretini naselennya zhive v stolici inshi v osnovnomu kochovi skotari U rajoni portu Dzhibuti stvorena vilna ekonomichna zona Dzhibuti nadaye poslugi yak tranzitnogo portu dlya regionu i mizhnarodnogo perevalochnogo centru ta dozapravlennya Krayina maye malo prirodnih resursiv i malo promislovosti tomu j znachno zalezhit vid inozemnoyi dopomogi dlya nadannya spriyannya yiyi platizhnogo balansu ta finansuvannya proektiv rozvitku Ponovlennya bojovih dij mizh Efiopiyeyu ta Eritreyeyu bula korisnoyu dlya Dzhibuti a stolichnij port pislya zdobuttya nezalezhnosti Eritreyi pochav vikoristovuvatis yak golovnij vihid do morya dlya Efiopiyi Zitknuvshis z chislennimi ekonomichnimi problemami uryad namagayetsya zniziti zaborgovanist po dovgostrokovij zovnishnoyi zaborgovanosti i postupovo zadovolnyaye umovi zovnishnoyi dopomogi donoriv derzhavi YeBRR Franciya SShA MVF Saudivska Araviya tosho Finansi Finansova ta investicijna struktura v krayini staye tilki na nogi V krayini rozvivayetsya nizka investicijnih proektiv za uchastyu vidomih svitovih kompanij Deniel R Satton amerikanskij solyanij magnat vklav blizko 70 mln dol SShA po doslidzhennyu i promislovomu zboru soli v rajoni ozera Assal Rozvivayutsya invest proekti iz zolotoshukachami z Indiyi geotermalnimi ekspertami z Islandiyi tureckimi gotelnimi menedzherami naftovimi inzhenerami iz Saudivskoyi Araviyi francuzkimi bankirskimi merezhami i amerikanskimi vijskovimi pidryadnikami Investori z Dubayu mayut dozvil na pobudovu v krayini she odnogo transportnogo vuzla v ramkah zusil po rozvitku v regioni portovih terminaliv naftovih gazovih chi zernovih Saudivski investori vivchayut mozhlivist poyednannya Afrikanskogo Rogu z Aravijskim pivostrovom za dopomogoyu 18 milnogo pidvisnogo mostu cherez sho maye nazvu Mist Rogu Same Tarik ben Laden zvedenij brat Usami ben Ladena buv pov yazanij z proektom Bridge of the Horns Valyuta Dzhibutijskij frank Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye dzhibutijskij frank DJF sho skladayetsya z 100 santimiv Inflyaciya ne viklikaye zanepokoyennya cherez fiksovanu priv yazku franka do dolara SShA Kurs nacionalnoyi valyuti u 2004 roci stanoviv 1 USD 177 72 DJF Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti harchova i zavodi z pervinnoyi obrobki moreproduktiv a takozh z z morskoyi vodi zavod z virobnictva mineralnoyi vodi shkiryana budivelnih materialiv tekstilna girnicha Rozvivayutsya i farmacevtichna galuzi promislovosti Girnicha promislovist Dokladnishe Energetika Dokladnishe Osnova palivno energetichnogo balansu importovani nafta ta naftoprodukti a takozh derevne vugillya Pracyuyut 6 TES Vedutsya doslidzhennya z vikoristannya alternativnih dzherel energiyi v tomu chisli geotermalnih vod Za 2004 rik bulo virobleno 200 mln kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 186 mln kVt god importovano 0 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 12 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo Na polyah krayiniRibalkiDokladnishe Serjoznij zbitok gospodarstvu zavdayut chasti posuhi ta malopridatni dlya agrarnogo virobnictva grunti i bilshist prodovolstva dovoditsya importuvati U silskogospodarskomu obrobitku perebuvaye lishe 8 6 ploshi derzhavi Silske gospodarstvo ranishe bulo klyuchovim vidom v krayini ale teper jogo dolya v VVP 3 5 2003 Golovnoyu galuzzyu sluguye vidginne skotarstvo rozvedennya verblyudiv kiz velikoyi rogatoyi hudobi ovec i osliv Zemlerobstvo rozvinute slabko plosha obroblyuvanih zemel blizko 1 Viroshuyut ovochi v osnovnomu pomidori kavuni ta dini Rozvivayetsya ribalstvo vilov barakudi v yuna karangu meru mureni tuncya ta inshi Naselennya zajmayetsya takozh polyuvannyam koraliv i Transport Morskij port Dzhibuti golovni vorota krayiniDokladnishe Transport Dzhibuti Div takozh zaliznicya Addis Abeba Dzhibuti Dorale port ta Dzhibuti aeroport Transportna merezha rozvinenisha v pivdennih okrugah Vazhlive misce v yiyi strukturi nalezhit morskomu portu v misti Dzhibuti vidkritij v 1888 v 2000 rozpochato jogo rozshirennya tranzitnogo punktu na mizhnarodnih shlyahah z Yevropi i Seredzemnomor ya v Shidnu Afriku i krayini Aziatsko Tihookeanskogo regionu Inshi morski porti Aden i Dzhidda Obok Morskij torgovelnij flot u 2004 narahovuvav 1 sudno Protyazhnist zaliznic ye chastinoyu spilnoyi z Efiopiyeyu zaliznici 121 km Persha gilka m Dzhibuti Dire Daua Efiopiya pobudovana v 1902 Zagalna dovzhina avtomobilnih dorig ponad 3 5 tis km z tverdim pokrittyam 500 km Nalichuyetsya 13 aeroportiv ta zlitno posadkovih majdanchikiv 3 z nih mayut tverde pokrittya Mizhnarodnij aeroport Ambuli za 6 km vid stolici ye odnim z najbilshih v Africi usi dani za 2003 r Turizm Dokladnishe Krayina maye potencial dlya rozvitku nayavnist dosit rozgaluzhenoyi infrastrukturi ta pejzazhiv Tadzhurskoyi zatoki umovi dlya i U 1992 roci Dzhibuti vidvidalo 41 tis inozemnih turistiv sho dalo pributok u 4 mln dolariv SShA a u 1998 roci lishe 20 tis perevazhno francuzi Pam yatki centralnij rinok plyazh Dorale m Dzhibuti zapovidni ostrovi Maskali ta Musha v zatoci Tadzhura nacionalnij lisopark Daj a takozh ekzotichna pustelna miscevist sho nagaduye nedaleko vid mista Ali Sabie Pidvodne polyuvannya v tomu chisli na zaboroneno zakonom Vilov ribi dozvolyayetsya tilki za licenziyeyu Zaboroneni vidobutok ta vivezennya z krayini koraliv i rakovin Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Znachnu chastku v zovnishnoekonomichnij diyalnosti krayini zajmaye reeksport tovariv Osnovni torgovelni partneri Dzhibuti Somali Efiopiya Saudivska Araviya Indiya Kitaj Yemen Derzhava eksportuye kavu shkiri Osnovni pokupci Somali 67 Efiopiya 22 Yemen 3 U 2006 roci vartist eksportu sklala 250 mln dolariv SShA Derzhava importuye produkti harchuvannya naftu ustatkuvannya Osnovni importeri Saudivska Araviya 23 Indiya 19 Kitaj 10 U 2006 roci vartist importu sklala 987 mln dolariv SShA NaselennyaDokladnishe Naselennya Dzhibuti Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 0 49 mln osib 161 e misce v sviti Gustota naselennya 20 osib km 152 e misce v sviti Zgidno statistichnih danih za 2006 rik narodzhuvanist 39 5 smertnist 19 3 prirodnij pririst 20 2 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 43 3 0 11 mln cholovikiv 0 11 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 53 3 0 14 mln cholovikiv 0 12 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 3 0 008 mln cholovikiv 0 008 mln zhinok Ponad 100 tis dzhibutijciv vedut kochovij abo napivkochovij sposib zhittya Ponad 45 naselennya znahoditsya nizhche mezhi bidnosti Gostro stoyit pitannya repatriaciyi bizhenciv i 100 tis osib 2003 z Iraku Yemenu Ruandi Somali Sudanu Eritreyi ta Efiopiyi Dzhibutijski bizhenci zhivut v Efiopiyi Keniyi bl 20 tis osib 2001 Z 2000 Dzhibuti stala odnim z novih shlyahiv afrikanskih bizhenciv cherez Moskvu i Tallinn u Shveciyu Urbanizaciya Dokladnishe Mista Dzhibuti U Dzhibuti visoki tempi urbanizaciyi riven urbanizovanosti u 1995 roci sklav 83 Golovni mista derzhavi Dzhibuti 385 tis osib 24 tis osib 17 tis osib Etnichnij sklad Dokladnishe Dzhibuti Golovni etnosi sho skladayut dzhibutijsku naciyu somalijci 48 narodnosti abgal dalol 60 afari danakil 35 5 yevropejci bilshist francuziv ta italijciv arabi v osnovnomu vihidci z Yemenu efiopi Movi Dokladnishe Derzhavni movi francuzka i arabska Somalijska i afarska movi vikoristovuyutsya bilshistyu naselennya respubliki Religiyi Religiya Dzhibutireligiya vidsotokIslam 94 Hristiyanstvo 6 Dokladnishe Dzhibuti svitska derzhava Svoboda virospovidannya garantuyetsya Konstituciyeyu ale ne zaohochuyetsya prozelitizm z boku vladi yaka takozh maye diplomatichni vidnosini z Vatikanom Golovni religiyi derzhavi islam sunitskogo spryamuvannya ye takozh nevelike chislo shiyitiv 94 naselennya katolictvo 2 2 pravoslav ya 3 2 priblizno 1 dzhibutijciv spoviduyut buddizm i induyizm Islam pochav poshiryuvatisya v Kozhne misto i selishe v Dzhibuti maye svoyu mechet kudi zhiteli hodyat na pokloninnya Takozh musulmani hodyat do grobnic svoyih kolishnih religijnih lideriv i ti vvazhayutsya svyatimi miscyami Najvidomishe svyashenne misce dlya prihilnikiv islamu v Dzhibuti mogila shejha Abu Yazid Abu Yazid sho roztashovane v gorah Bilshist hristiyan pohodyat z Efiopiyi abo yevropejskih krayin i v osnovnomu nalezhat do efiopskoyi pravoslavnoyi cerkvi i Rimsko katolickoyi cerkvi 3 2 naselennya pravoslavni efiopskogo patriarhatu Ye she nevelika protestantska gromada u kilka soten osib hocha Dzhibuti bula stvorena v 1960 roci Rimo katolicka yeparhiya ye v misti Dzhibuti ale tilki 1 abo 2 naselennya vhodit do skladu ciyeyi yeparhiyi Takozh v krayini prisutni poslidovniki greckoyi pravoslavnoyi cerkvi zi svoyimi misiyami na uzberezhzhi Chervonogo morya V Dzhibuti vidnedavna she j z yavilisya poslidovniki yih misiya takozh diye v Dzhibuti Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ohorona zdorov ya she v seredini XX stolittya bula v zarodkovomu stani Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 43 2 roku dlya cholovikiv 41 9 roku dlya zhinok 44 5 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 102 stanom na 2006 rik krayina vhodit u pershu desyatku derzhav Afriki za cim pokaznikom Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 370 zhiteliv likaryami 1 likar na 5255 zhiteliv stanom na 1995 rik Z 2000 rokiv vitrati na ohoronu zdorov ya stanovili 5 vid VVP Brak chistoyi pitnoyi vodi prizvodit do spalahiv kishkovih infekcijnih zahvoryuvan U regioni perevazhayut infekcijni v tomu chisli tuberkuloz zahvoryuvannya U 2003 roci narahovuvalosya 9 1 tis hvorih na SNID ta VIL infikovanih pomerli 690 osib Tempi zrostannya zahvoryuvanosti na SNID 2 9 na rik 2003 U bilshosti vipadkiv negativ u sferi ohoroni zdorov ya poyasnyuyetsya rivnem korupciyi klanovistyu suspilstva ta vplivom inozemnoyi migraciyi Zgidno z danimi dopovidi OON pro gumanitarnomu rozvitku planeti 2001 Respublika Dzhibuti v rejtingu krayin znahodilasya na 153 misci Likarski kadri gotuyutsya za kordonom Alzhiri Marokko Tunisi Franciyi ta Rosiyi Okrim Franciyi finansovu dopomogu sistemi ohoroni zdorov ya nadavali Nimechchina Irak i Liviya Osvita U shkilnomu klasiDokladnishe Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 69 9 78 sered cholovikiv 58 4 sered zhinok Vitrati na osvitu v 1996 roci sklali 3 vid VVP 10 5 usih derzhavnih gromadskih vidatkiv U Dzhibuti yedina platna sistema osviti sho vklyuchaye pochatkovi ta nepovni seredni shkoli 3 liceyi U krayini zaprovadzheno 6 richnu obov yazkovu shkilnu osvitu deklaruyetsya yak bezkoshtovna Serednya osvita 7 rokiv pochinayetsya z 12 richnogo viku i prohodit u dva etapi 4 i 3 roki U 2001 roci pochatkovi shkoli vidviduvali 37 9 tis ditej vidpovidnogo viku Nalichuyetsya dekilka desyatkiv shkil z vivchennya Koranu Vishih navchalnih zakladiv nemaye Serednya tehnichna ta visha osvita zdobuvalasya dzhibutijskoyu moloddyu za kordonom v osnovnomu u Franciyi v kin 1990 h studenti z Dzhibuti navchalisya takozh v rosijskih vuzah 55 vipusknikiv pislya zakinchennya navchannya na batkivshinu ne povertayutsya Z 2000 roku pochalasya realizaciya programi reformuvannya sistemi osviti Internet Dokladnishe U 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Dzhibuti koristuvalis lishe 750 osib KulturaDokladnishe Arhitektura Dokladnishe Yij pritamanna mishanina arabskogo afrikanskogo i zahidnoyevropejskogo stiliv Tradicijnij vid zhitla nevelikij odno abo dvopoverhovij budinok pid ploskoyu pokrivleyu otochenij terasoyu i galereyeyu Dovoli tovsti stini sho zahishayut vid speki zvodyat z blokiv miscevij budivelnij material koralovogo pohodzhennya Vikna ta dveri derev yani prikrasheni galereyeyu Bagato prikladiv islamskogo osmanskogo ta francuzkogo vplivu mozhna pobachiti v miscevih budinkah u yakih mistyatsya ornamentalni tvorinnya majstriv z retelno vibudovanimi motivami i kaligrafiyeyu U pomeshkannyam sluzhat pokriti shkiroyu nameti abo pasovisha z cinovok V misti Dzhibuti zbereglisya pobudovani v kolonialnomu stili U suchasnomu budivnictvi vikoristovuyutsya alyuminij i sklo Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe Profesijni zhivopis i skulptura perebuvayut u stadiyi formuvannya Shiroko vidome v krayini im ya molodogo hudozhnika Roberta psevdonim Mohammeda Husejna Poshireni hudozhni promisli pletinnya virobiv z trostini vigotovlennya suveniriv opudala predstavnikiv vodnogo svitu riznomanitni cherepashki ta koraliv Literatura Dokladnishe Zasnovana na tradiciyah usnoyi narodnoyi tvorchosti afariv i issa vidchuvaye znachnij vpliv Populyarnij folklor legendi mifi perekazi j kazki U 1990 e francuzkoyu afarskoyu ta somalijskoyu movami vidano kilka zbirnikiv legend i kazok miscevih narodiv Kolo literatoriv nechislenne Suchasni pismenniki Abdurahman Vaberi zhive u Franciyi dvi zbirki opovidan molodogo avtora vhodyat v obov yazkovu shkilnu programu Dzhibuti Dager Ahmed ta populyarnij poet A Vais Rozvitku nacionalnoyi literaturi muzichnogo ta obrazotvorchogo mistectva spriyaye aktivna vzayemodiya tvorchoyi inteligenciyi krayini z pracyuyuchimi v Dzhibuti chislennimi frankofonijnimi organizaciyami v tomu chisli francuzkim kulturnim centrom im i Nimechchina yaki regulyarno provodyat tut svoyi kulturni zahodi Teatr Dokladnishe Zarodzhennya nacionalnogo pochalosya naprikinci 1980 h Pri Palaci narodu pobudovanij v u Dzhibuti u 1985 pracyuyut kilka teatralnih kolektiviv U stolici diye amatorskij teatr Salin na sceni yakogo vistupayut gastrolyuyuchi inozemni artisti Muzika j tanci Dokladnishe Bagatstvo i samobutnist mistectva Dzhibuti peredayetsya i zberigayetsya v usnij formi v osnovnomu cherez pisnyu Gra na pisni j tanci ye nevid yemnoyu chastinoyu samobutnoyi kulturi narodiv Dzhibuti Tradicijna muzika vikonuyetsya na tamtamah U XX stolitti na neyi vplinuli suchasna yevropejska i arabska muzichni kulturi Pri Palaci narodu pobudovanij u m Dzhibuti u 1985 pracyuyut kilka kolektiviv Kinematograf Dokladnishe Kuhnya Dokladnishe Kuhnya Dzhibuti Smachna misceva kuhnya z velikoyu kilkistyu riznomanitnih sousiv Na nacionalnu kuhnyu krayini vplinuli efiopski kulinarni tradiciyi Sered tipovih produktiv m yaso v osnovnomu yalovichina ovochi sousi pripravi i speciyi Najpopulyarnishim napoyem ye pivo variti yake vmiye praktichno kozhen miscevij zhitel Variti pivo vmiye praktichno kozhen miscevij zhitel Nezvazhayuchi na te sho v bilshosti svoyij stravi kuhni Dzhibuti prigotovani za prostimi receptami voni slavlyatsya neperevershenim smakom Osoblivoyu populyarnistyu u priyizhdzhih turistiv koristuyutsya vishukani delikatesi Krim togo krayina slavitsya velikoyu kilkistyu riznih sousiv velikimi korzhikami prigotovanimi z teffovoj ta pshenichnogo boroshna sirim parnim m yasom Veliki korzhi podayut u vsih restoranah Vipikayut yih za starovinnimi receptami I miscevim zhitelyam i turistam takozh podobayutsya taki nacionalni stravi yak stejk tartar sira melena yalovichina zi vsilyakimi pripravami duzhe gostrij sous berber jogo podayut praktichno do vsih strav pryana i duzhe gostra pasta z percyu Yalovichina tipovij produkt dlya cih misc Tradicijni stravi Dzhibuti zaslugovuyut osoblivoyi uvagi i zvichajno znahodyat svoye viznannya u spravzhnih ciniteliv ekzotichnoyi yizhi Odyag Dzhibutijske vbrannya vidpovidaye spekotnomu i posushlivomu klimatu regionu Tut majzhe ne vdyagayutsya v odyag prozahidnogo stilyu takogo yak dzhinsi ta futbolki Choloviki yak pravilo nosyat yakij chimos nagaduye sarong vbrannya yake nosyat navkolo Sered kochivnikiv bilshist nosit vilno zagornuti bili bavovnyani yaki she nazivayut toboj sho spuskayutsya priblizno do kolina ta perekinuti cherez pleche tak samo yak rimski togi Zhinki yak pravilo nosyat dirak yakij ye dovgoyu legkoyu napivprozoroyu vual sukneyu z bavovni ta she nosyat shozhu na bluzu ale nadto podovzhenu iz shilnih materij a pid neyu byustgalter Zamizhni zhinki yak pravilo nosyat na golovi hustki sho nazivayutsya shash a takozh chasto vikoristovuyut shal yaka prikrivaye yih verhnyu chastinu tila j nazivayetsya Ne perebuvayuchi u shlyubi abo molodi zhinki ne zavzhdi pokrivayut svoyi golovi Tradicijnij arabskij kostyum dlya cholovikiv i dlya zhinok U deyakih vipadkah takih yak festivali chi svyata zhinki prikrashayut sebe specialnimi prikrasami ta analogichnimi tim yaki nosili u stari chasi z Magriba Svyata Dokladnishe 1 sichnya Novij rik data den ne postijna mizh kincem grudnya ta pochatkom lyutogo musulmanske svyato Id al Adha Kurban bajram data den ne postijna v grudni lyutomu 1 j den Novij rik za musulmanskim kalendarem 1 travnya Svyato praci data den ne postijna navesni vlitku den narodzhennya Proroka Magometa 27 chervnya z 1977 roku data den ne postijna v zhovtni Al isra al miradzh Radzhab bajram Musulmanske svyato v pam yat pro nichni podorozhi Proroka z Mekki v Yerusalim i nazad data den v zhovtni na pochatku listopada Ramadan Id al fitr Uraz bajram Musulmanske svyato razgoveniya Na dodatok do Islamskogo kalendarya musulmani v Dzhibuti takozh vidznachayut pershij den Novogo Roku 1 sichnya i Den Praci 1 travnya yak dodatkovi ta dozvoleni svyata Nauka Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Dokladnishe V Dzhibuti vidayutsya francuzkoyu ta arabskoyu movami shotizhneva gazeta Lya Nason de Dzhibuti La Nation de Djibouti Narod Dzhibuti takozh neregulyarno vihodit dodatok do nogo somalijskoyu movoyu francuzkoyu movoyu oficijnij visnik uryadu Zhurnali ofisel de lya Repyublik de Dzhibuti Journal officiel de la Republique de Djibouti Oficijna gazeta Respubliki Dzhibuti gazeta Le Progre Le Progres Progres drukovanij organ pravlyachoyi NOP tizhnevik Le Renuvo Le Renouveau Onovlenij drukovanij organ PDO i Karfur afriken ta inshi vidannya Dzhibutijske informacijne agentstvo ADZhI Agence Djiboutienne d Information ADJI stvoreno v 1978 diye z 1982 Uryadova sluzhba radiomovlennya i telebachennya pracyuye z 1956 v 1991 pobudovana suchasna bagatopoverhova studiya shodenni peredachi vedutsya francuzkoyu arabskoyu ta afarskoyu movami a takozh somalijskoyu movoyu Teleperedachi translyuyutsya lishe na misto Dzhibuti i jogo peredmistya Sport Dokladnishe Sport v Dzhibuti rozvivayetsya dovoli povilno Najbilshe vidilyayutsya legka atletika futbol ta inshi hocha dosyagnennya dzhibutijskih sportsmeniv v bilshosti vidiv ne vrazhayut j znahodyatsya na rivni golovne uchast a ne peremoga Vse ce poyasnyuyetsya skudnim ekonomichnim potencialom krayini ta suspilnimi zvichkami zhuvati kat golovnij vid sportu i najbilsha problema krayini Hocha j usvidomlyuyuchi golovni svitovi tendenciyi v sporti derzhavni ta gromadski strukturi dovoli znachnu pidtrimku nadayut rozvitku futbolu yakij stav najmasovishim v Dzhibuti navit provoditsya svij vlasnij chempionat ale ce vse she v zarodkovomu stani tomu j uspihiv zhodnih ne bulo A ot v legkij atletici yaku kultivuyut na lyubitelskomu rivni vdalosya dobitisya deyakih uspihiv Vse pochinalosya she za francuzkogo panuvannya koli v zakritih navchalnih zakladah ta vijskovih chastinah kolonisti praktikuvalisya v sportivnih zmagannyah pomizh nih potrohu zdobuvali sportivnih zvichok j miscevi zhiteli Hocha Koran ne zaboronyaye sportivnih zvityag ale svitsko cerkovna verhivka krayini z prezirstvom stavilasya do takih dij ale z plinom chasu ta zavdyaki uspishnim j zatyatim sportovcyam vdalosya perekonati dzhibutijske suspilstvo v protilezhnomu ta zdobuti prihilnist do sportu Bez sumnivu sho najgolovnishim zvityazhcem praporom sportivnogo ruhu stav geroj olimpiyec Ahmed Salah Ahmed Salah arab حسين أحمد صلاح nar dzhibutijskij legkoatlet Olimpijskih igor 1988 roku v Seuli uchasnik Olimpijskih igor 1992 i 1996 rokiv Yedinij dzhibutijskij prizer Olimpijskih igor Dvorazovij chempionativ svitu v marafonsku zabigovi 1987 i 1991 rokiv Peremozhec bagatoh mizhnarodnih marafoniv vklyuchayuchi marafon v Parizhi Belgradi Vidni PrimitkiBBC Weather Djibouti originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 11 lipnya 2012 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s PosilannyaDzhibuti 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Dzhibuti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Pro prapori ta gerb Dzhibuti 9 bereznya 2013 u Wayback Machine Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2016 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2014