Джибу́ті (араб. جيبوتي; сом. Jabuuti; фр. Ville de Djibouti) — столиця та найбільше місто східно-африканської держави Джибуті.
Джибуті جيبوتي | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
11°36′ пн. ш. 43°10′ сх. д. / 11.600° пн. ш. 43.167° сх. д. | ||||
Країна | Джибуті | |||
Адмінодиниця | d | |||
Столиця для | Джибуті, Французьке Сомалі, Французька територія афарів та ісса і d | |||
Засновано | 1888 | |||
Населення | 603 900 осіб (2018)[1] | |||
Висота НРМ | 14 м | |||
Водойма | d | |||
Міста-побратими | Мале, Ріміні, Кі-Вест, Вікторія, Суец, Джизан, Порт-Судан, Аден, Ізола, Кайлуа-Кона, Ла-Пас, Альхесірас, Хартум, Гранада, Вікторія | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 223817 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
Джибуті Джибуті (Джибуті) | ||||
| ||||
| ||||
Джибуті у Вікісховищі |
Географія
Джибуті знаходиться на Африканському Розі, біля входу в затоку [en]Аденської затоки, на південь від Баб-ель-Мандебської протоки.
Місто розташоване у східній частині Джибуті, за 21 км. на північний захід від кордону Сомаліленду.
Джибуті поділяється на дві частини — порт на півостровах Марабут та Херон і торговельні, ділові й житлові квартали.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель, де дуже спекотне бездощове літо та теплою зимою.
Більшість річних опадів випадає у період з жовтня по травень.
Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 35,6 °C (96 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 25,6 °С (78 °F).
Клімат Джибуті | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 31 | 32 | 33 | 36 | 42 | 45 | 46 | 45 | 45 | 37 | 35 | 31 | 46 |
Середній максимум, °C | 27 | 27 | 28 | 30 | 33 | 36 | 38 | 38 | 35 | 31 | 29 | 27 | 32 |
Середня температура, °C | 25 | 26 | 27 | 28 | 31 | 34 | 35 | 35 | 32 | 30 | 27 | 26 | 30 |
Середній мінімум, °C | 23 | 24 | 25 | 27 | 29 | 31 | 32 | 32 | 31 | 27 | 25 | 23 | 28 |
Абсолютний мінімум, °C | 16 | 18 | 18 | 21 | 21 | 25 | 27 | 27 | 23 | 18 | 17 | 17 | 16 |
Днів з опадами | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 17 |
Днів з дощем | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 17 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Місто було засновано 1888 року, а 1892 року отримало статус адміністративного центру колонії . З 1977 року Джибуті — столиця незалежної однойменної держави.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1916 | 17 981 | — |
1930 | 22 046 | +22.6% |
1940 | 27 987 | +26.9% |
1950 | 35 564 | +27.1% |
1960 | 39 962 | +12.4% |
1965 | 50 071 | +25.3% |
1970 | 70 100 | +40.0% |
1977 | 110 248 | +57.3% |
1982 | 149 316 | +35.4% |
1987 | 230 891 | +54.6% |
1992 | 279 912 | +21.2% |
1999 | 312 447 | +11.6% |
2003 | 379 353 | +21.4% |
2005 | 452 447 | +19.3% |
2012 | 496 013 | +9.6% |
2015 | 529 000 | +6.7% |
2018 | 603 900 | +14.2% |
Населення міста — 603,900 мешканців (2018) (понад 50 % населення країни).
Найбільшою етнічною групою міста є сомалійці, другою за чисельністю є афари, обидві ці народи належать до кушитів.
Економіка
Місто Джибуті є великим портом в Аденській затоці. Більшість компаній країни мають свої штаб-квартири в місті Джибуті.
Економіка міста переважно базується на експорті ефіопських товарів (порт обслуговує понад половину зовнішньоторговельних операцій Ефіопії), а також на сервісному обслуговуванні й заправці кораблів, що проходять по Червоному морю.
Крім того, тут працює безліч фірм що займаються експортом кави, шкіри й солі.
Транспорт
Джибуті є великим транспортним вузлом, який обслуговується розгалуженою мережею громадського транспорту.
Порт Джибуті є одним із найбільших та найзавантаженіших морських портів у регіоні.
У місті є міжнародний аеропорт (Міжнародний аеропорт Джибуті-Амбулі, англ. Djibouti-Ambouli International Airport).
Пам'ятки архітектури
На березі океану розташований збудований у неомавританскому стилі президентський палац, але більшість будинків міста мають типові риси колоніального стилю.
Світлини
Джерела
- Amina Saïd Chiré (2012). Le Nomade et la ville à Djibouti. Stratégies d'insertion urbaine et production de territoires. Paris: Karthala. ISBN .(фр.)
- Denis Langlois (2001). L'Aboyeuse de Djibouti. Éditions Acoria. с. 190.(фр.)
Примітки
- The CIA World Factbook — 2018.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Д. П. Урсу (2007). Джібуті, Республіка Джібуті. Енциклопедія сучасної України. 23997. оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- Пам'ятки Джибуті «Поїхали з нами»
Посилання
- Джибуті «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Джибуті «Encyclopædia Universalis» (фр.)
Це незавершена стаття з географії Джибуті. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhibu ti arab جيبوتي som Jabuuti fr Ville de Djibouti stolicya ta najbilshe misto shidno afrikanskoyi derzhavi Dzhibuti Dzhibuti جيبوتيgerbOsnovni dani11 36 pn sh 43 10 sh d 11 600 pn sh 43 167 sh d 11 600 43 167Krayina DzhibutiAdminodinicya dStolicya dlya Dzhibuti Francuzke Somali Francuzka teritoriya afariv ta issa i dZasnovano 1888Naselennya 603 900 osib 2018 1 Visota NRM 14 mVodojma dMista pobratimi Male Rimini Ki Vest Viktoriya Suec Dzhizan Port Sudan Aden Izola Kajlua Kona La Pas Alhesiras Hartum Granada ViktoriyaChasovij poyas UTC 3GeoNames 223817Miska vladaMapaDzhibutiDzhibuti Dzhibuti Dzhibuti u VikishovishiGeografiyaDzhibuti znahoditsya na Afrikanskomu Rozi bilya vhodu v zatoku en Adenskoyi zatoki na pivden vid Bab el Mandebskoyi protoki Misto roztashovane u shidnij chastini Dzhibuti za 21 km na pivnichnij zahid vid kordonu Somalilendu Dzhibuti podilyayetsya na dvi chastini port na pivostrovah Marabut ta Heron i torgovelni dilovi j zhitlovi kvartali KlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih pustel de duzhe spekotne bezdoshove lito ta teployu zimoyu Bilshist richnih opadiv vipadaye u period z zhovtnya po traven Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 35 6 C 96 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 25 6 S 78 F Klimat DzhibutiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 31 32 33 36 42 45 46 45 45 37 35 31 46Serednij maksimum C 27 27 28 30 33 36 38 38 35 31 29 27 32Serednya temperatura C 25 26 27 28 31 34 35 35 32 30 27 26 30Serednij minimum C 23 24 25 27 29 31 32 32 31 27 25 23 28Absolyutnij minimum C 16 18 18 21 21 25 27 27 23 18 17 17 16Dniv z opadami 2 2 2 2 1 0 0 1 1 1 2 3 17Dniv z doshem 2 2 2 2 1 0 0 1 1 1 2 3 17Dzherelo WeatherbaseIstoriyaMisto bulo zasnovano 1888 roku a 1892 roku otrimalo status administrativnogo centru koloniyi Z 1977 roku Dzhibuti stolicya nezalezhnoyi odnojmennoyi derzhavi NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1916 17 981 1930 22 046 22 6 1940 27 987 26 9 1950 35 564 27 1 1960 39 962 12 4 1965 50 071 25 3 1970 70 100 40 0 1977 110 248 57 3 1982 149 316 35 4 1987 230 891 54 6 1992 279 912 21 2 1999 312 447 11 6 2003 379 353 21 4 2005 452 447 19 3 2012 496 013 9 6 2015 529 000 6 7 2018 603 900 14 2 Naselennya mista 603 900 meshkanciv 2018 ponad 50 naselennya krayini Najbilshoyu etnichnoyu grupoyu mista ye somalijci drugoyu za chiselnistyu ye afari obidvi ci narodi nalezhat do kushitiv EkonomikaMisto Dzhibuti ye velikim portom v Adenskij zatoci Bilshist kompanij krayini mayut svoyi shtab kvartiri v misti Dzhibuti Ekonomika mista perevazhno bazuyetsya na eksporti efiopskih tovariv port obslugovuye ponad polovinu zovnishnotorgovelnih operacij Efiopiyi a takozh na servisnomu obslugovuvanni j zapravci korabliv sho prohodyat po Chervonomu moryu Krim togo tut pracyuye bezlich firm sho zajmayutsya eksportom kavi shkiri j soli TransportDzhibuti ye velikim transportnim vuzlom yakij obslugovuyetsya rozgaluzhenoyu merezheyu gromadskogo transportu Port Dzhibuti ye odnim iz najbilshih ta najzavantazhenishih morskih portiv u regioni U misti ye mizhnarodnij aeroport Mizhnarodnij aeroport Dzhibuti Ambuli angl Djibouti Ambouli International Airport Pam yatki arhitekturiNa berezi okeanu roztashovanij zbudovanij u neomavritanskomu stili prezidentskij palac ale bilshist budinkiv mista mayut tipovi risi kolonialnogo stilyu SvitliniDzherelaAmina Said Chire 2012 Le Nomade et la ville a Djibouti Strategies d insertion urbaine et production de territoires Paris Karthala ISBN 9782811105983 fr Denis Langlois 2001 L Aboyeuse de Djibouti Editions Acoria s 190 fr PrimitkiThe CIA World Factbook 2018 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 4 serpnya 2020 Arhiv originalu za 21 listopada 2017 Procitovano 24 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya D P Ursu 2007 Dzhibuti Respublika Dzhibuti Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 23997 originalu za 1 chervnya 2023 Procitovano 31 zhovtnya 2023 Pam yatki Dzhibuti Poyihali z nami PosilannyaDzhibuti Encyclopaedia Britannica angl Dzhibuti Encyclopaedia Universalis fr Ce nezavershena stattya z geografiyi Dzhibuti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi