Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еритрея — східноафриканська країна, яка здобула незалежність в 1993 році. Країна була італійською колонією з 1880-х до 1941 року, після поразки італійських військ в Східній Африці і до 1952 року перебувала під контролем Сполученого Королівства, з 1952 року — в складі Ефіопії, спочатку як автономія, а з 1962 року — як звичайна провінція. Політичний тиск ефіопського уряду на Еритрею спричинив 30-річну війну за незалежність, яка, урешті-решт, завершилася здобуттям суверенітету, хоча й ціною колосальних економічних та демографічних збитків для країни.
Етимологія назви
Із давньогрецької мови Еритрайя (грец. Ἐρυθραία) означає червоний (грец. ἐρυθρός, еритрос — червоний). Із грецької мови термін перекочував до латини у формі лат. Erythræa; таким чином, Червоне море називали «Еритрейським».
Доісторичні часи
Еритрея була одним із регіонів, де проживали перші представники роду Homo. В 1995 році італійськими вченими в Буйя було знайдено одного із найстаріших гомінідів, можливу ланку між Homo erectus та архаїчними представниками Homo sapiens, вік знахідки понад 1 млн років. Також припускається, що Еритрея була на шляху перших людей під час їх міграції із Африки на інші континенти.
Еритрейська науково-дослідна група (англ. Eritrean Research Project Team), яка складається із еритрейських, канадських, американських, голландських та французьких вчених відкрила в 1999 році біля затоки Зула (на південь від Массави, вдовдж узбережжя Червоного моря) доісторичну стоянку із кам'яними та обсидіановими інструментами віком понад 125 тис. років. Припускається, що древні люди використовували ці інструменти для збирання дарів моря як то молюски та устриці. Існують гіпотези, що еритрейська частина впадини Данакіль відігравала значну роль в еволюції людини і, можливо, містить археологічні згадки усієї еволюції від Homo erectus до анатомічно сучасних людей.
Наскельні малюнки в центральній та північно-західній Еритреї, які були відкриті італійцями в колоніальну епоху, свідчать про присутність мисливців-збирачів в період епіпалеоліту.
Давня історія
Першими сучасними людьми на території сучасної Еритреї були нілотські племена, які мігрували із долини Нілу і осіли в західних та північно-західних районах країни. Сучасні племена кунама та є нащадками тих давніх перших переселенців. Пізніше із півночі до північних та північно-західних районів переселилися хамітські народи, які поступово асимілювалися із місцевим нілотським населенням. Сучасними найближчими нащадками тих хамітських переселенців є етнічні групи та білін, хоча деякі етнологи відносять сюди ще й афарів та сахо. Перша згадка племені беджа в історії давнього Єгипту відноситься до 2700 р. до н. е.
Приблизно в VII–V ст. до н. е. почалася міграція -семітів на територію сучасної Еритреї із Південної Аравії через Червоне море. Друга хвиля переселення відбулася із території сучасного Ємену в період між 400 та 100 рр. до н. е. Переселенці спочатку проживали на узбережжі, пізніше почали просуватися далі на південь, оселяючись в високогірних районах Еритреї та сучасної північноефіопської провінції Тиграй. Поступово, внаслідок міжетнічних шлюбів, вони змішалися із місцевим населенням, швидше за все — беджа. Сучасні етнічні групи, що розмовляють мовами тигринья та тигре є їхніми нащадками. Сабейці принесли із собою передові на той час методи землеробства, спорудження терас на схилах, залізні знаряддя, писемність та державний апарат. Якийсь час переселенці підпорядковувалися Сабейській державі, яка існувала на території Ємену. Але поступово місцеве населення, різні етнічні складові якого змішалися, створили свої власні протодержавні утворення із центрами в , , і (на території Еритреї) та Єхі і Аксумі (територія Тиграя, Ефіопія), які поступово набирали сили. Порт Адуліс на еритрейському узбережжі Червоного моря слугував воротами для торгівлі із багатьма країнами античного світу, серед яких були Греція та Рим. В 710 р. н. е. місто було зруйноване.
Аксумський період
Приблизно до IX ст. переважна частина території сучасної Еритреї входила до складу Аксумського царства. Столиця цієї держави, місто Аксум, знаходилася приблизно на 180 км на південь від сучасної столиці Еритреї Асмери в ефіопській провінції Тиграй, недалеко від кордону із Еритреєю. Розквіт Аксумської держави припав на IV–VI ст. Порт Адуліс був важливим осередком торгівлі в регіоні Червоного моря. Царство Аксум занепало в IX ст. Змішення сабейців із місцевим населенням Еритреї та північної Ефіопії (арабською — Хабеша) дало назву країні — «Абісинія», під якою вона була відома решті світу протягом багатьох сторіч.
Приблизно до 750 року значно зросла могутність беджа, які створили п'ять незалежних країн: Негаш, Белджин, Базін, Джарін та Куаїта. В період IX–XIII ст. переважна частина території Еритреї знаходилася під контролем беджа, хоча Аксумське царство, яке поступово слабшало, інколи повертало владу над регіоном. В XIV ст. значна частина Еритреї була в складі держави Медрі-Бахр («Країна моря»). Із XV ст. і до середини XVI ст. на території Еритреї існувало безліч невеликих державних утворень на чолі з вождями, шейхами, які вели безперервні війни один із одним, а також із ефіопами, що проживали за р. .
Середньовічна історія
Впродовж Середньовіччя Еритрея, яка займає важливе стратегічне положення в регіоні, була постійним об'єктом численних територіальних зазіхань з боку сусідніх країн. Протягом декількох століть, в Еритреї намагалися закріпитися , які прагнули забезпечити своїй країні вихід до Червоного моря, араби, турки, єгиптяни, а також вожді місцевих народностей, які намагалися встановити контроль над торгівлею Ефіопії та внутрішьої Еритреї із узбережжям.
Османське правління
В 1557 році прибережні території Еритреї були захоплені військами Османської імперії, які утворили на цих землях окремий еялет (провінцію) Хабеш. Столицею було обрано еритрейське місто Массава. Під керівництвом , османські війська намагалися захопити решту території сучасної Еритреї. Здійснювалися набіги на внутрішні високогірні та західні райони країни аж до міста Агордат. Через спротив місцевого населення та необхідність військ в середземноморському регіоні імперії та на кордоні із Персією, османам, як і ефіопам раніше, не вдалося закріпитися у внутрішніх районах Еритреї; турки зробили намісником Массави та навколишніх земель представника знаті із народу белу і підпорядкували його турецькому губернатору в Суакіні, що в сучасному Судані.
Єгипетська загроза
В середині XIX столітті, єгипетський хедив, формальний васал Османської імперії, намагаючись розширити свої володіння за рахунок еритрейських та північноефіопських територій, зустрів спротив ефіопського імператору . Ефіопський правитель, в свою чергу, прагнув забезпечити своїй країні вихід до моря та припинити набіги єгипетсько-суданських військ в свої володіння. В декількох великих битвах, єгиптяни зазнали нищівних поразок, що звело нанівець їхні плани на експансію в Ефіопію та Еритрею. Перемога не тільки посилила позиції Йоханниса IV, але й дозволила йому захопити на 17 років частину Еритреї, намісником якої він призначив свого полководця Алулу.
Під владою єгиптян залишався район (біля Керену) та Массава, яку 1846 року їм передали турки. В 1865 році вже слабка Османська імперія передала Єгипту всі свої еритрейські володіння, таким чином залишивши еялет Хабеш після 300 років володіння. Єгиптяни, які ще не зовсім відновилися після поразок від Ефіопії та махдистського Судану, вже були готові вивести свої війська із Массави, коли 1885 року там висадився італійський морський десант. Ще раніше італійці закріпилися південніше, в районі Асеба, а в 1890 році об'єднали захоплені ними території в свою колонію Еритрея.
Еритрея як колонія Італії
Під управлінням британської військової адміністрації
Під час Другої Світової війни, Еритрея була одним із театрів бойових дій між італійськими та британськими військами в ході Східноафриканської кампанії. Після перемоги в в 1941 році, британці встановили над колонією свій контроль до подальшого вирішення долі країни в ході домовленостей із Союзниками. Відразу було демонтовано промислові потужності в Асмері і Массаві та перенесено до Кенії, яка на той час була колонією Британії, як військову контибуцію. Також було частково демонтовано .
Внаслідок відсутності одностайних домовленостей між союзниками щодо подальшої долі Еритреї, британці продовжували керувати країною до 1950 року. Впродовж перших повоєнних років кожна зацікавлена сторона пропонувала свою точку зору на вирішення Еритрейського питання. Велика Британія пропонувала розділити колишню колонію за релігійним принципом та передати таким чином території Судану та Ефіопії. Радянський Союз, очікуючи перемоги комуністів у післявоєнній Італії, схилявся до ідеї повернення Еритреї Італії як колонії чи . Арабські країни, зважаючи на численне мусульманське населення Еритреї, підтримували надання їй незалежності.
На Еритрею мала власні плани Ефіопія, яка під час Другої Світової була союзником США та Британії. Ефіопський імператор Хайле Селассіє I в своєму зверненні до президента США та на першій конференції ООН сформулював свої вимоги щодо передачі своїй країні Еритреї та Італійського Сомалі. Хоча дебати в ООН продовжувалися, але США та Велика Британія підтримували план передачі Еритреї Ефіопії як нагороду своєму союзнику за підтримку під час війни. В той же час, представники еритрейських політичних сил постійно закликали провести референдум в країні для прямого вирішення питання про незалежність.
В лютому 1950 року в Еритрею була направлена комісія ООН, яка мала вивчити питання на місці в умовах відсутності чіткої позиції сторін та вимогах самовизначення від самих еритрейців. Рішенням комісії було приєднання Еритреї до Ефіопії на правах автономії, Генеральна Асамблея ООН погодилася із цією пропозицією. Також було постановлено, що британці мають залишити Еритрею не пізніше 15 вересня 1952 року. 16 березня 1952 року були організовані вибори до (представницька асамблея), було обрано 68 депутатів, порівну християн і мусульман. Цей орган ухвалив проект конституції, запропонований представниками ООН 10 липня 1952 року. 11 вересня 1952 року імператор Ефіопії Хайле Селассіє ратифікував конституцію, Еритрея офіційно увійшла до складу Ефіопії. Федерація не влаштовувала переважну більшість населення Еритреї, але забезпечувала країні певний рівень автономії.
Федерація Ефіопії та Еритреї
Майже відразу після створення федерації почалися утиски прав еритрейської автономії: було скасовано посаду Верховного судді Еритреї, мови, якими розмовляло еритрейське населення і які були визнані офіційними в ООН — тигринья та арабська, були виключені з переліку офіційних, під контроль Аддис-Абеби перейшли фінансові установи, поліція, суди, припинився друк літератури на місцевих мовах, уведена цензура преси, були обмежені демократичні свободи та політична діяльність.[] Все це прямо суперечило резолюції ООН 390-A(V), яка проголосила федеративний устрій держави. Врешті-решт, під тиском імператора Ефіопії Хайле Селассіє I на , 15 листопада 1962 року федерація була офіційно розпущена, Еритрея увійшла до складу Ефіопії на правах звичайної провінції. Послідовне знищення Ефіопією Еритрейської державності спровокувало збройне повстання, з 1961 року в Еритреї почалася війна за незалежність.
Війна за незалежність
Сучасна історія
Референдум щодо незалежності Еритреї
Вже до початку 1990-х років більшість території Еритреї знаходилася під контролем (НФЗЕ). Після здобуття столиці країни — Асмери, Еритрея здобула фактичну незалежність, було сформовано Тимчасовий уряд. Одночасно із звільненням Еритреї, в самій Ефіопії до влади прийшла нова влада (коаліційний Перехідний уряд Ефіопії), провідну роль в якому відігравали опозиційні сили (передусім, , НФЗТ; в меншій мірі — , ФЗО), які спільно з еритрейськими повстанцями боролися проти правлячого режиму. В цих умовах між сторонами було досягнуто домовленості щодо проведення через два роки, 23-25 квітня 1993, в Еритреї референдуму, де буде вирішене питання про самовизначення. Еритрейцям угода давала можливість демократично та легітимно проголосити незалежність своєї країни, ефіопська сторона планувала укріпити свої позиції, та не займатися складним питанням про відокремлення Еритреї, також очікувалося, що за два роки сторони дійдуть до більш зваженого рішення.
Як і планувалося, референдум відбувся в 20-х числах квітня 1993 року. 27 квітня було оголошено результати, згідно з якими 99,8% еритрейців, що узяли участь в референдумі, проголосували за незалежність своєї країни. Численні міжнародні та регіональні спостерігачі відзначили, що вибори пройшли без порушень, результати відповідали дійсності.
1990-ті роки
Після офіційного закріплення незалежності нової країни, Ефіопія та Еритрея підтвердили попередні домовленості щодо вільного використання Ефіопією еритрейського порту Ассеб (після відокремлення Еритреї, Ефіопія залишилася без доступу до моря, експорт продукції, перш за все кави, залежав від морських портів), право на використання аеродрому в Асмері ефіопською авіакомпанією «Ethiopian Airlines», обіг в Еритреї ефіопської валюти — бира, режим відкритих кордонів для громадян обох країн.
Взаємовигідні добросусідські відносини між країнами тривали до травня 1998 року, коли прикордонні суперечки призвели до дворічної Ефіопо-еритрейської війни, в якій загинуло декілька десятків тисяч чоловік та було депортовано з Ефіопії тисячі еритрейців.
Примітки
- (вид. 9th). The McGraw Hill Companies Inc. 2002. ISBN .
- Walter, Robert C.; Buffler, RT; Bruggemann, JH; Guillaume, MM; Berhe, SM; Negassi, B; Libsekal, Y; Cheng, H; Edwards, RL (4 травня 2000). . Nature. 405 (6782): 65—69. doi:10.1038/35011048. PMID 10811218. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 2 жовтня 2006.
- (рос.) ЭРИТРЕЯ. ИСТОРИЯ — Энциклопедия Кольера [ 18 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Richard Pankhurst, The Ethiopian borderlands (Lawrenceville: Red Sea Press, 1997), p. 270.
- Killion, Tom (1998). Historical Dictionary of Eritrea. The Scarecrow Press. ISBN . (англ.)
- Энциклопедия Кольера — ЭРИТРЕЯ. ИСТОРИЯ [ 18 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eritreya shidnoafrikanska krayina yaka zdobula nezalezhnist v 1993 roci Krayina bula italijskoyu koloniyeyu z 1880 h do 1941 roku pislya porazki italijskih vijsk v Shidnij Africi i do 1952 roku perebuvala pid kontrolem Spoluchenogo Korolivstva z 1952 roku v skladi Efiopiyi spochatku yak avtonomiya a z 1962 roku yak zvichajna provinciya Politichnij tisk efiopskogo uryadu na Eritreyu sprichiniv 30 richnu vijnu za nezalezhnist yaka ureshti resht zavershilasya zdobuttyam suverenitetu hocha j cinoyu kolosalnih ekonomichnih ta demografichnih zbitkiv dlya krayini Istoriya EritreyiStarodavnij svitDoistorichna EritreyaDmtAksumSerednovichchyaMedri BahrYegipetskij hedivatKolonialnij periodItalijska EritreyaItalijska Shidna AfrikaDruga svitova vijnaBritanske upravlinnyaV skladi EfiopiyiFederaciya Efiopiyi ta EritreyiVijna za nezalezhnistSuchasna istoriyaPortal Eritreya pereglyanutiredaguvatiEtimologiya nazviIz davnogreckoyi movi Eritrajya grec Ἐry8raia oznachaye chervonij grec ἐry8ros eritros chervonij Iz greckoyi movi termin perekochuvav do latini u formi lat Erythraea takim chinom Chervone more nazivali Eritrejskim Doistorichni chasiEritreya bula odnim iz regioniv de prozhivali pershi predstavniki rodu Homo V 1995 roci italijskimi vchenimi v Bujya bulo znajdeno odnogo iz najstarishih gominidiv mozhlivu lanku mizh Homo erectus ta arhayichnimi predstavnikami Homo sapiens vik znahidki ponad 1 mln rokiv Takozh pripuskayetsya sho Eritreya bula na shlyahu pershih lyudej pid chas yih migraciyi iz Afriki na inshi kontinenti Eritrejska naukovo doslidna grupa angl Eritrean Research Project Team yaka skladayetsya iz eritrejskih kanadskih amerikanskih gollandskih ta francuzkih vchenih vidkrila v 1999 roci bilya zatoki Zula na pivden vid Massavi vdovdzh uzberezhzhya Chervonogo morya doistorichnu stoyanku iz kam yanimi ta obsidianovimi instrumentami vikom ponad 125 tis rokiv Pripuskayetsya sho drevni lyudi vikoristovuvali ci instrumenti dlya zbirannya dariv morya yak to molyuski ta ustrici Isnuyut gipotezi sho eritrejska chastina vpadini Danakil vidigravala znachnu rol v evolyuciyi lyudini i mozhlivo mistit arheologichni zgadki usiyeyi evolyuciyi vid Homo erectus do anatomichno suchasnih lyudej Naskelni malyunki v centralnij ta pivnichno zahidnij Eritreyi yaki buli vidkriti italijcyami v kolonialnu epohu svidchat pro prisutnist mislivciv zbirachiv v period epipaleolitu Davnya istoriyaPershimi suchasnimi lyudmi na teritoriyi suchasnoyi Eritreyi buli nilotski plemena yaki migruvali iz dolini Nilu i osili v zahidnih ta pivnichno zahidnih rajonah krayini Suchasni plemena kunama ta ye nashadkami tih davnih pershih pereselenciv Piznishe iz pivnochi do pivnichnih ta pivnichno zahidnih rajoniv pereselilisya hamitski narodi yaki postupovo asimilyuvalisya iz miscevim nilotskim naselennyam Suchasnimi najblizhchimi nashadkami tih hamitskih pereselenciv ye etnichni grupi ta bilin hocha deyaki etnologi vidnosyat syudi she j afariv ta saho Persha zgadka plemeni bedzha v istoriyi davnogo Yegiptu vidnositsya do 2700 r do n e Priblizno v VII V st do n e pochalasya migraciya semitiv na teritoriyu suchasnoyi Eritreyi iz Pivdennoyi Araviyi cherez Chervone more Druga hvilya pereselennya vidbulasya iz teritoriyi suchasnogo Yemenu v period mizh 400 ta 100 rr do n e Pereselenci spochatku prozhivali na uzberezhzhi piznishe pochali prosuvatisya dali na pivden oselyayuchis v visokogirnih rajonah Eritreyi ta suchasnoyi pivnichnoefiopskoyi provinciyi Tigraj Postupovo vnaslidok mizhetnichnih shlyubiv voni zmishalisya iz miscevim naselennyam shvidshe za vse bedzha Suchasni etnichni grupi sho rozmovlyayut movami tigrinya ta tigre ye yihnimi nashadkami Sabejci prinesli iz soboyu peredovi na toj chas metodi zemlerobstva sporudzhennya teras na shilah zalizni znaryaddya pisemnist ta derzhavnij aparat Yakijs chas pereselenci pidporyadkovuvalisya Sabejskij derzhavi yaka isnuvala na teritoriyi Yemenu Ale postupovo misceve naselennya rizni etnichni skladovi yakogo zmishalisya stvorili svoyi vlasni protoderzhavni utvorennya iz centrami v i na teritoriyi Eritreyi ta Yehi i Aksumi teritoriya Tigraya Efiopiya yaki postupovo nabirali sili Port Adulis na eritrejskomu uzberezhzhi Chervonogo morya sluguvav vorotami dlya torgivli iz bagatma krayinami antichnogo svitu sered yakih buli Greciya ta Rim V 710 r n e misto bulo zrujnovane Aksumskij periodDokladnishe Aksumske carstvo Aksum v 230 roci Priblizno do IX st perevazhna chastina teritoriyi suchasnoyi Eritreyi vhodila do skladu Aksumskogo carstva Stolicya ciyeyi derzhavi misto Aksum znahodilasya priblizno na 180 km na pivden vid suchasnoyi stolici Eritreyi Asmeri v efiopskij provinciyi Tigraj nedaleko vid kordonu iz Eritreyeyu Rozkvit Aksumskoyi derzhavi pripav na IV VI st Port Adulis buv vazhlivim oseredkom torgivli v regioni Chervonogo morya Carstvo Aksum zanepalo v IX st Zmishennya sabejciv iz miscevim naselennyam Eritreyi ta pivnichnoyi Efiopiyi arabskoyu Habesha dalo nazvu krayini Abisiniya pid yakoyu vona bula vidoma reshti svitu protyagom bagatoh storich Priblizno do 750 roku znachno zrosla mogutnist bedzha yaki stvorili p yat nezalezhnih krayin Negash Beldzhin Bazin Dzharin ta Kuayita V period IX XIII st perevazhna chastina teritoriyi Eritreyi znahodilasya pid kontrolem bedzha hocha Aksumske carstvo yake postupovo slabshalo inkoli povertalo vladu nad regionom V XIV st znachna chastina Eritreyi bula v skladi derzhavi Medri Bahr Krayina morya Iz XV st i do seredini XVI st na teritoriyi Eritreyi isnuvalo bezlich nevelikih derzhavnih utvoren na choli z vozhdyami shejhami yaki veli bezperervni vijni odin iz odnim a takozh iz efiopami sho prozhivali za r Serednovichna istoriyaVprodovzh Serednovichchya Eritreya yaka zajmaye vazhlive strategichne polozhennya v regioni bula postijnim ob yektom chislennih teritorialnih zazihan z boku susidnih krayin Protyagom dekilkoh stolit v Eritreyi namagalisya zakripitisya yaki pragnuli zabezpechiti svoyij krayini vihid do Chervonogo morya arabi turki yegiptyani a takozh vozhdi miscevih narodnostej yaki namagalisya vstanoviti kontrol nad torgivleyu Efiopiyi ta vnutrishoyi Eritreyi iz uzberezhzhyam Osmanske pravlinnya V 1557 roci priberezhni teritoriyi Eritreyi buli zahopleni vijskami Osmanskoyi imperiyi yaki utvorili na cih zemlyah okremij eyalet provinciyu Habesh Stoliceyu bulo obrano eritrejske misto Massava Pid kerivnictvom osmanski vijska namagalisya zahopiti reshtu teritoriyi suchasnoyi Eritreyi Zdijsnyuvalisya nabigi na vnutrishni visokogirni ta zahidni rajoni krayini azh do mista Agordat Cherez sprotiv miscevogo naselennya ta neobhidnist vijsk v seredzemnomorskomu regioni imperiyi ta na kordoni iz Persiyeyu osmanam yak i efiopam ranishe ne vdalosya zakripitisya u vnutrishnih rajonah Eritreyi turki zrobili namisnikom Massavi ta navkolishnih zemel predstavnika znati iz narodu belu i pidporyadkuvali jogo tureckomu gubernatoru v Suakini sho v suchasnomu Sudani Yegipetska zagroza Mapa Shidnoyi Afriki na 1880 rik V seredini XIX stolitti yegipetskij hediv formalnij vasal Osmanskoyi imperiyi namagayuchis rozshiriti svoyi volodinnya za rahunok eritrejskih ta pivnichnoefiopskih teritorij zustriv sprotiv efiopskogo imperatoru Efiopskij pravitel v svoyu chergu pragnuv zabezpechiti svoyij krayini vihid do morya ta pripiniti nabigi yegipetsko sudanskih vijsk v svoyi volodinnya V dekilkoh velikih bitvah yegiptyani zaznali nishivnih porazok sho zvelo nanivec yihni plani na ekspansiyu v Efiopiyu ta Eritreyu Peremoga ne tilki posilila poziciyi Johannisa IV ale j dozvolila jomu zahopiti na 17 rokiv chastinu Eritreyi namisnikom yakoyi vin priznachiv svogo polkovodcya Alulu Pid vladoyu yegiptyan zalishavsya rajon bilya Kerenu ta Massava yaku 1846 roku yim peredali turki V 1865 roci vzhe slabka Osmanska imperiya peredala Yegiptu vsi svoyi eritrejski volodinnya takim chinom zalishivshi eyalet Habesh pislya 300 rokiv volodinnya Yegiptyani yaki she ne zovsim vidnovilisya pislya porazok vid Efiopiyi ta mahdistskogo Sudanu vzhe buli gotovi vivesti svoyi vijska iz Massavi koli 1885 roku tam visadivsya italijskij morskij desant She ranishe italijci zakripilisya pivdennishe v rajoni Aseba a v 1890 roci ob yednali zahopleni nimi teritoriyi v svoyu koloniyu Eritreya Eritreya yak koloniya ItaliyiDokladnishe Italijska EritreyaPid upravlinnyam britanskoyi vijskovoyi administraciyiPid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Eritreya bula odnim iz teatriv bojovih dij mizh italijskimi ta britanskimi vijskami v hodi Shidnoafrikanskoyi kampaniyi Pislya peremogi v v 1941 roci britanci vstanovili nad koloniyeyu svij kontrol do podalshogo virishennya doli krayini v hodi domovlenostej iz Soyuznikami Vidrazu bulo demontovano promislovi potuzhnosti v Asmeri i Massavi ta pereneseno do Keniyi yaka na toj chas bula koloniyeyu Britaniyi yak vijskovu kontibuciyu Takozh bulo chastkovo demontovano Vnaslidok vidsutnosti odnostajnih domovlenostej mizh soyuznikami shodo podalshoyi doli Eritreyi britanci prodovzhuvali keruvati krayinoyu do 1950 roku Vprodovzh pershih povoyennih rokiv kozhna zacikavlena storona proponuvala svoyu tochku zoru na virishennya Eritrejskogo pitannya Velika Britaniya proponuvala rozdiliti kolishnyu koloniyu za religijnim principom ta peredati takim chinom teritoriyi Sudanu ta Efiopiyi Radyanskij Soyuz ochikuyuchi peremogi komunistiv u pislyavoyennij Italiyi shilyavsya do ideyi povernennya Eritreyi Italiyi yak koloniyi chi Arabski krayini zvazhayuchi na chislenne musulmanske naselennya Eritreyi pidtrimuvali nadannya yij nezalezhnosti Na Eritreyu mala vlasni plani Efiopiya yaka pid chas Drugoyi Svitovoyi bula soyuznikom SShA ta Britaniyi Efiopskij imperator Hajle Selassiye I v svoyemu zvernenni do prezidenta SShA ta na pershij konferenciyi OON sformulyuvav svoyi vimogi shodo peredachi svoyij krayini Eritreyi ta Italijskogo Somali Hocha debati v OON prodovzhuvalisya ale SShA ta Velika Britaniya pidtrimuvali plan peredachi Eritreyi Efiopiyi yak nagorodu svoyemu soyuzniku za pidtrimku pid chas vijni V toj zhe chas predstavniki eritrejskih politichnih sil postijno zaklikali provesti referendum v krayini dlya pryamogo virishennya pitannya pro nezalezhnist V lyutomu 1950 roku v Eritreyu bula napravlena komisiya OON yaka mala vivchiti pitannya na misci v umovah vidsutnosti chitkoyi poziciyi storin ta vimogah samoviznachennya vid samih eritrejciv Rishennyam komisiyi bulo priyednannya Eritreyi do Efiopiyi na pravah avtonomiyi Generalna Asambleya OON pogodilasya iz ciyeyu propoziciyeyu Takozh bulo postanovleno sho britanci mayut zalishiti Eritreyu ne piznishe 15 veresnya 1952 roku 16 bereznya 1952 roku buli organizovani vibori do predstavnicka asambleya bulo obrano 68 deputativ porivnu hristiyan i musulman Cej organ uhvaliv proekt konstituciyi zaproponovanij predstavnikami OON 10 lipnya 1952 roku 11 veresnya 1952 roku imperator Efiopiyi Hajle Selassiye ratifikuvav konstituciyu Eritreya oficijno uvijshla do skladu Efiopiyi Federaciya ne vlashtovuvala perevazhnu bilshist naselennya Eritreyi ale zabezpechuvala krayini pevnij riven avtonomiyi Federaciya Efiopiyi ta EritreyiDokladnishe Federaciya Efiopiyi ta Eritreyi Majzhe vidrazu pislya stvorennya federaciyi pochalisya utiski prav eritrejskoyi avtonomiyi bulo skasovano posadu Verhovnogo suddi Eritreyi movi yakimi rozmovlyalo eritrejske naselennya i yaki buli viznani oficijnimi v OON tigrinya ta arabska buli viklyucheni z pereliku oficijnih pid kontrol Addis Abebi perejshli finansovi ustanovi policiya sudi pripinivsya druk literaturi na miscevih movah uvedena cenzura presi buli obmezheni demokratichni svobodi ta politichna diyalnist neavtoritetne dzherelo Vse ce pryamo superechilo rezolyuciyi OON 390 A V yaka progolosila federativnij ustrij derzhavi Vreshti resht pid tiskom imperatora Efiopiyi Hajle Selassiye I na 15 listopada 1962 roku federaciya bula oficijno rozpushena Eritreya uvijshla do skladu Efiopiyi na pravah zvichajnoyi provinciyi Poslidovne znishennya Efiopiyeyu Eritrejskoyi derzhavnosti sprovokuvalo zbrojne povstannya z 1961 roku v Eritreyi pochalasya vijna za nezalezhnist Vijna za nezalezhnistDokladnishe Vijna za nezalezhnist EritreyiSuchasna istoriyaReferendum shodo nezalezhnosti Eritreyi Vzhe do pochatku 1990 h rokiv bilshist teritoriyi Eritreyi znahodilasya pid kontrolem NFZE Pislya zdobuttya stolici krayini Asmeri Eritreya zdobula faktichnu nezalezhnist bulo sformovano Timchasovij uryad Odnochasno iz zvilnennyam Eritreyi v samij Efiopiyi do vladi prijshla nova vlada koalicijnij Perehidnij uryad Efiopiyi providnu rol v yakomu vidigravali opozicijni sili peredusim NFZT v menshij miri FZO yaki spilno z eritrejskimi povstancyami borolisya proti pravlyachogo rezhimu V cih umovah mizh storonami bulo dosyagnuto domovlenosti shodo provedennya cherez dva roki 23 25 kvitnya 1993 v Eritreyi referendumu de bude virishene pitannya pro samoviznachennya Eritrejcyam ugoda davala mozhlivist demokratichno ta legitimno progolositi nezalezhnist svoyeyi krayini efiopska storona planuvala ukripiti svoyi poziciyi ta ne zajmatisya skladnim pitannyam pro vidokremlennya Eritreyi takozh ochikuvalosya sho za dva roki storoni dijdut do bilsh zvazhenogo rishennya Yak i planuvalosya referendum vidbuvsya v 20 h chislah kvitnya 1993 roku 27 kvitnya bulo ogolosheno rezultati zgidno z yakimi 99 8 eritrejciv sho uzyali uchast v referendumi progolosuvali za nezalezhnist svoyeyi krayini Chislenni mizhnarodni ta regionalni sposterigachi vidznachili sho vibori projshli bez porushen rezultati vidpovidali dijsnosti 1990 ti roki Pislya oficijnogo zakriplennya nezalezhnosti novoyi krayini Efiopiya ta Eritreya pidtverdili poperedni domovlenosti shodo vilnogo vikoristannya Efiopiyeyu eritrejskogo portu Asseb pislya vidokremlennya Eritreyi Efiopiya zalishilasya bez dostupu do morya eksport produkciyi persh za vse kavi zalezhav vid morskih portiv pravo na vikoristannya aerodromu v Asmeri efiopskoyu aviakompaniyeyu Ethiopian Airlines obig v Eritreyi efiopskoyi valyuti bira rezhim vidkritih kordoniv dlya gromadyan oboh krayin Vzayemovigidni dobrosusidski vidnosini mizh krayinami trivali do travnya 1998 roku koli prikordonni superechki prizveli do dvorichnoyi Efiopo eritrejskoyi vijni v yakij zaginulo dekilka desyatkiv tisyach cholovik ta bulo deportovano z Efiopiyi tisyachi eritrejciv Primitki vid 9th The McGraw Hill Companies Inc 2002 ISBN 0 07 913665 6 Walter Robert C Buffler RT Bruggemann JH Guillaume MM Berhe SM Negassi B Libsekal Y Cheng H Edwards RL 4 travnya 2000 Nature 405 6782 65 69 doi 10 1038 35011048 PMID 10811218 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 2 zhovtnya 2006 ros ERITREYa ISTORIYa Enciklopediya Kolera 18 travnya 2012 u Wayback Machine Richard Pankhurst The Ethiopian borderlands Lawrenceville Red Sea Press 1997 p 270 Killion Tom 1998 Historical Dictionary of Eritrea The Scarecrow Press ISBN 0 8108 3437 5 angl Enciklopediya Kolera ERITREYa ISTORIYa 18 travnya 2012 u Wayback Machine ros Posilannya ros