Хамі́ти — за біблійними джерелами, нащадки Хама, одного з трьох синів Ноя.
Джерело
У дев'ятому розділі Книги Буття розповідається, що одного разу, коли Ной сп'янів та лежав оголеним у своєму наметі, його син Хам імовірно зі своїм сином Ханааном побачив «наготу батька свого», і залишивши батька голим, поспішив розповісти про це двом своїм братам. «Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.» За виявлену неповагу Ной прокляв сина Хама — Ханаана та його нащадків, оголосивши: «Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!»
Також, згідно з однією з апокрифічних книг, Книзі Ювілеїв, початковим місцем розселення нащадків Хама стала «друга спадкова частина, по той бік Гигону, на південь, направо від раю, і вона йде на південь».
Родовід Хама та його нащадків
Рід Хама
Згідно зі старозавітними переказами, у Хама після Потопу було четверо синів.
- Куш: (ефіопи, кушити, можливо, хім'ярити та сабеї)
- Міцраїм: (Єгипетські араби, філістимляни)
- Фут: (можливо, лівійці)
- Ханаан: (хананеї, фінікійці)
Нащадки Куша
Згідно з Книгою Буття, Куш (Біблія) був першим сином Хама та мав шістьох синів. Сини Куша: , , , Раама, та Німрод.
Нащадки Міцраіма
Сім синів Міцраїма: , , , , , та .
Нащадки Фута
У Біблії немає згадки імен синів Фута.
Нащадки Ханаана
Згідно з Книгою Буття, у Ханаана було одинадцять синів: , Хет, , , , , Аркей, , , та .
Альтернативні генеалогії
Дані з не біблейських джерел не завжди збігаються з класичною «таблицею народів» з Книги Буття.
Подальше використання та тлумачення терміна
Уявлення про Хамітів та його нащадків стали фіксуватися в історичних переказах, хроніках та трактах, заснованих на біблійній історії. Так наприклад, в «Повісті временних літ», написаною Нестором Літописцем в XII столітті про Хамітів говориться наступне:
Хаму ж дісталась південна частина: Єгипет, Ефіопія, прилегла до Індії, і друга Ефіопія, з якої витікає ріка ефіопська Червона, поточна на схід, Фіви, Лівія, прилегла аж до Киринії, Мармарія, Сирт, Лівія, Нумідія, Масурія, Мавританія, що знаходиться навпроти Гадіра. B його володіннях на сході знаходяться також: Кілікія, Памфілія, Пісідія, Місія, Лікаонія, Фригія, Камалія, Лікія, Карія, Лідія, інша Місія, Троада, Еоліда, Віфінія, Стара Фригія та острови також деякі: Сардинія, Крит, Кіпр та ріка Гіхону, яку називають Нілом.
.
Також уявлення про Хамітів, як про сукупність народів, що проживають на південь від Ханаана, лягло в основу середньовічних європейських географічних уявлень, що, зокрема, знайшло своє відображення в картах.
Вже в Новий час, коли європейці проникли в Африку, уява про дітей Хама як про рабів Сима та Яфета стала одним з ідеологічних обґрунтувань работоргівлі.
Хамітська теорія в лінгвістиці
В середині XIX сторіччя німецький єгиптолог Карл Ріхард Лепсіус ввів цей термін в лінгвістику, назвавши хамітськими спільність маловивчених до того часу мов африканських народів. У міру вивчення, виявилося, що багато із «хамітських» мов не є генетично спорідненими, а інші хамітські мови близькі до семітських мов. Тому в 1887 р. лінгвіст запропонував ввести термін «семіто-хамітські мови» для позначення сукупності вже достатньо вивчених семітських та хамітських мов.
В 1908 р. семітолог А. М. Кримський писав:
Термін «Хаміти» запозичений новітньою етологією з Х гл. " Буття " для позначення народів, які живуть у пн. та пн.-сх. Африці і говорять на так званих хамітських мовах та відрізняються як від сусідніх негрів (банту), так і від семітів (арабів та абіссінцев-ефіопів); цей загальноприйнятий тепер термін (введений Лепсіусом та Ф. Міллером) не зовсім вдалий, тому що, таким чином, доводиться не зараховувати до хамітів фінікійців, які автором " Буття ", на підставі культурних та політичних відносин, поміщені в число нащадків Хама, але вони говорили мовою не хамітів, а семітів. Антропологічно хаміти належать до раси Середземної, тобто те саме що семіти і індоєвропейці, але ближче стоять до семітів, до яких вони ближче та за мовою.— " Семітські мови" в обробці А. Кримського
Згодом, М. Коен довів, що термін " хамітські мови " не має певного лінгвістичного змісту та він поступився місцем терміну «семіто-хамітські мови».
В 1970-их роках американський лінгвіст Дж. Грінберг запропонував використовувати терміном «афразійські мови» замість семіто-хамітських.
Хамітська теорія в етнографії
Крім того, у міру знайомства та вивчення різних африканських культур європейські дослідники зробили припущення, що африканці самостійно не могли сформувати якийсь ареал цивілізації та будь-яке державне утворення або велику споруду (наприклад, піраміди Мерое, Велике Зімбабве) це повинно було стати наслідком впливу розвиненіших народів — арабів, індійців чи хамітів. Так німецький лінгвіст припустив, що хамітами є прийдешні кочівники зі світлою шкірою, які принесли цивілізацію у внутрішні райони Африки, але потім були асимільовані автохтонним населенням. Теорія підтверджувалася існуючим етнографічним матеріалом. Наприклад, кочівники тутсі, що управляли хліборобами хуту, є більш світлошкірими; або кочівники фульбе, що створили халіфат Сокото, в результаті підпорядкування хауса, тив та інших етнічних груп, мають, як правило, тонкі губи та вузькі носи. Розквіт хамітської теорії припав на першу половину XX століття, періоду колоніального управління, однією з цілей якого було просвітити відсталі народи.
Хаміти в антропології
До хамітів зазвичай зараховують хамітські за походженням (але не завжди по мові) народи Північної та Північно-східної Африки та Західної Азії Таким чином, хамітськими мовами називають всі афразійські мови, окрім семітських: берберо-лівійські, єгипетські, кушитські, омотські та чадські мови. Важливо відзначити, що сучасний ареал розповсюдження семітських мов обумовлений середньовічною арабською експансією в Північну Африку та на Близький Схід. У давнину, територіальні співвідношення семітських та хамітських мов були іншими.
Хаміти в популяційній генетиці та ДНК-генеалогії
У генетичному відношенні, біблійний ареал розповсюдження хамітських народів найбільше відповідає ареалу розповсюдження гаплогрупи ДНК Y-хромосоми людини та її субкладів. Місця виникнення та сучасне поширення субкладів та відповідають біблійному ареалу розповсюдження деяких синів Хуша.
Згідно з деякими дослідженнями в області ДНК-генеалогії, біблійний ареал розповсюдження нащадків Міцраіма найбільш відповідає ареалу розповсюдження гаплогрупи ДНК Y-хромосоми людини . Загальних предків гаплогрупи E1b1b1a (M78) іноді називають «Y-хромосомним Міцраімом».
Біблія дає детальну інформацію про нащадків Міцраїма Біблія дає детальну інформацію про нащадків Міцраіма (єгиптяни, филистимляни, кафторіти), Хуша (ефіопи, кушити, сабеї)--> і Ханаана . Про нащадків же Фута (можливо, лівійці або жителі Африканського Рогу) біблія мовчить.
Примітки
- 1 М. 9:23
- 1 М. 9:27
- Апокрифічна література Книга Ювілеїв
- 1 М. 10:6-20
- «Повість временних літ» в перекладі Д. С. Лихачова
- М. А. Коростовцев. Введення в єгипетську філологію-М.: Східна література, 1963
- Львова Е. С. Історія Африки в особах, М.: Мураха, 2001.
- Сончино
- С.В. Лутак і А.А. Клесів (2009)
Джерела
- Біблія
- Книга Ювілеїв
- Йосип Флавій. Юдейські давнини. Книга 1, гл. 6
- Cruciani та ін. (May 2004), (PDF), , 74: 1014—1022, doi:10.1086/386294, PMC 1181964, PMID 15042509, архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2008, процитовано 21 травня 2012
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|last=
() - С. В. Лутак і А. А. Клесів (Квітень 2009), Гаплогруппа E1b1b1a (M78) — сучасні нащадки давніх єгиптян, , 2 (4): 639—669
- Д. А. Ольдерогге, хамітська проблема в африканістики. — «Радянська етнографія», 1949, № 3, стор. 170.
- W. Vycichl, Hausa und Ägyptisch, — MSOS, Jg. 37, 1934, Abt. 3. S. 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hami ti za biblijnimi dzherelami nashadki Hama odnogo z troh siniv Noya Sim Ham ta Yafet Dzhejmsa TissoDzhereloU dev yatomu rozdili Knigi Buttya rozpovidayetsya sho odnogo razu koli Noj sp yaniv ta lezhav ogolenim u svoyemu nameti jogo sin Ham imovirno zi svoyim sinom Hanaanom pobachiv nagotu batka svogo i zalishivshi batka golim pospishiv rozpovisti pro ce dvom svoyim bratam Uzyali todi Sim ta Yafet odezhinu i poklali obidva na plechi svoyi i pozadkuvali ta j prikrili nagotu batka svogo Voni vidvernuli dozadu oblichchya svoyi i ne bachili nagoti batka svogo Za viyavlenu nepovagu Noj proklyav sina Hama Hanaana ta jogo nashadkiv ogolosivshi Nehaj Bog rozprostorit Yafeta i nehaj probuvaye v nametah vin Simovih i nehaj Hanaan rabom bude jomu Takozh zgidno z odniyeyu z apokrifichnih knig Knizi Yuvileyiv pochatkovim miscem rozselennya nashadkiv Hama stala druga spadkova chastina po toj bik Gigonu na pivden napravo vid rayu i vona jde na pivden Rodovid Hama ta jogo nashadkivI Ksenofontov Noj proklinaye Hama Karta rozselennya nashadkiv Noya po Josipu Flaviyu blizko 100 r n e sini Hama pokazani sinim kolorom Rid Hama Dokladnishe Ham Zgidno zi starozavitnimi perekazami u Hama pislya Potopu bulo chetvero siniv Kush efiopi kushiti mozhlivo him yariti ta sabeyi Micrayim Yegipetski arabi filistimlyani Fut mozhlivo livijci Hanaan hananeyi finikijci Nashadki Kusha Dokladnishe Kush Bibliya Zgidno z Knigoyu Buttya Kush Bibliya buv pershim sinom Hama ta mav shistoh siniv Sini Kusha Raama ta Nimrod Nashadki Micraima Dokladnishe Micrayim Sim siniv Micrayima ta Nashadki Futa Dokladnishe Fut sin Hama U Bibliyi nemaye zgadki imen siniv Futa Nashadki Hanaana Dokladnishe Hanaan osoba Zgidno z Knigoyu Buttya u Hanaana bulo odinadcyat siniv Het Arkej ta Alternativni genealogiyi Dani z ne biblejskih dzherel ne zavzhdi zbigayutsya z klasichnoyu tabliceyu narodiv z Knigi Buttya Podalshe vikoristannya ta tlumachennya terminaRozselennya nashadkiv Hama zgidno z yevropejskoyu serednovichnoyu kartoyu T ta O tipu Uyavlennya pro Hamitiv ta jogo nashadkiv stali fiksuvatisya v istorichnih perekazah hronikah ta traktah zasnovanih na biblijnij istoriyi Tak napriklad v Povisti vremennih lit napisanoyu Nestorom Litopiscem v XII stolitti pro Hamitiv govoritsya nastupne Hamu zh distalas pivdenna chastina Yegipet Efiopiya prilegla do Indiyi i druga Efiopiya z yakoyi vitikaye rika efiopska Chervona potochna na shid Fivi Liviya prilegla azh do Kiriniyi Marmariya Sirt Liviya Numidiya Masuriya Mavritaniya sho znahoditsya navproti Gadira B jogo volodinnyah na shodi znahodyatsya takozh Kilikiya Pamfiliya Pisidiya Misiya Likaoniya Frigiya Kamaliya Likiya Kariya Lidiya insha Misiya Troada Eolida Vifiniya Stara Frigiya ta ostrovi takozh deyaki Sardiniya Krit Kipr ta rika Gihonu yaku nazivayut Nilom Povist vrem yanih lit Takozh uyavlennya pro Hamitiv yak pro sukupnist narodiv sho prozhivayut na pivden vid Hanaana lyaglo v osnovu serednovichnih yevropejskih geografichnih uyavlen sho zokrema znajshlo svoye vidobrazhennya v kartah Vzhe v Novij chas koli yevropejci pronikli v Afriku uyava pro ditej Hama yak pro rabiv Sima ta Yafeta stala odnim z ideologichnih obgruntuvan rabotorgivli Hamitska teoriya v lingvistici Suchasna karta afrazijskih mov V seredini XIX storichchya nimeckij yegiptolog Karl Rihard Lepsius vviv cej termin v lingvistiku nazvavshi hamitskimi spilnist malovivchenih do togo chasu mov afrikanskih narodiv U miru vivchennya viyavilosya sho bagato iz hamitskih mov ne ye genetichno sporidnenimi a inshi hamitski movi blizki do semitskih mov Tomu v 1887 r lingvist zaproponuvav vvesti termin semito hamitski movi dlya poznachennya sukupnosti vzhe dostatno vivchenih semitskih ta hamitskih mov V 1908 r semitolog A M Krimskij pisav Termin Hamiti zapozichenij novitnoyu etologiyeyu z H gl Buttya dlya poznachennya narodiv yaki zhivut u pn ta pn sh Africi i govoryat na tak zvanih hamitskih movah ta vidriznyayutsya yak vid susidnih negriv bantu tak i vid semitiv arabiv ta abissincev efiopiv cej zagalnoprijnyatij teper termin vvedenij Lepsiusom ta F Millerom ne zovsim vdalij tomu sho takim chinom dovoditsya ne zarahovuvati do hamitiv finikijciv yaki avtorom Buttya na pidstavi kulturnih ta politichnih vidnosin pomisheni v chislo nashadkiv Hama ale voni govorili movoyu ne hamitiv a semitiv Antropologichno hamiti nalezhat do rasi Seredzemnoyi tobto te same sho semiti i indoyevropejci ale blizhche stoyat do semitiv do yakih voni blizhche ta za movoyu Semitski movi v obrobci A Krimskogo Zgodom M Koen doviv sho termin hamitski movi ne maye pevnogo lingvistichnogo zmistu ta vin postupivsya miscem terminu semito hamitski movi V 1970 ih rokah amerikanskij lingvist Dzh Grinberg zaproponuvav vikoristovuvati terminom afrazijski movi zamist semito hamitskih Hamitska teoriya v etnografiyi Krim togo u miru znajomstva ta vivchennya riznih afrikanskih kultur yevropejski doslidniki zrobili pripushennya sho afrikanci samostijno ne mogli sformuvati yakijs areal civilizaciyi ta bud yake derzhavne utvorennya abo veliku sporudu napriklad piramidi Meroe Velike Zimbabve ce povinno bulo stati naslidkom vplivu rozvinenishih narodiv arabiv indijciv chi hamitiv Tak nimeckij lingvist pripustiv sho hamitami ye prijdeshni kochivniki zi svitloyu shkiroyu yaki prinesli civilizaciyu u vnutrishni rajoni Afriki ale potim buli asimilovani avtohtonnim naselennyam Teoriya pidtverdzhuvalasya isnuyuchim etnografichnim materialom Napriklad kochivniki tutsi sho upravlyali hliborobami hutu ye bilsh svitloshkirimi abo kochivniki fulbe sho stvorili halifat Sokoto v rezultati pidporyadkuvannya hausa tiv ta inshih etnichnih grup mayut yak pravilo tonki gubi ta vuzki nosi Rozkvit hamitskoyi teoriyi pripav na pershu polovinu XX stolittya periodu kolonialnogo upravlinnya odniyeyu z cilej yakogo bulo prosvititi vidstali narodi Hamiti v antropologiyi Do hamitiv zazvichaj zarahovuyut hamitski za pohodzhennyam ale ne zavzhdi po movi narodi Pivnichnoyi ta Pivnichno shidnoyi Afriki ta Zahidnoyi Aziyi Takim chinom hamitskimi movami nazivayut vsi afrazijski movi okrim semitskih berbero livijski yegipetski kushitski omotski ta chadski movi Vazhlivo vidznachiti sho suchasnij areal rozpovsyudzhennya semitskih mov obumovlenij serednovichnoyu arabskoyu ekspansiyeyu v Pivnichnu Afriku ta na Blizkij Shid U davninu teritorialni spivvidnoshennya semitskih ta hamitskih mov buli inshimi Hamiti v populyacijnij genetici ta DNK genealogiyi Mozhlivi miscya viniknennya subkladiv Y DNK gaplogrupi E1b1b1 U genetichnomu vidnoshenni biblijnij areal rozpovsyudzhennya hamitskih narodiv najbilshe vidpovidaye arealu rozpovsyudzhennya gaplogrupi DNK Y hromosomi lyudini ta yiyi subkladiv Miscya viniknennya ta suchasne poshirennya subkladiv ta vidpovidayut biblijnomu arealu rozpovsyudzhennya deyakih siniv Husha Zgidno z deyakimi doslidzhennyami v oblasti DNK genealogiyi biblijnij areal rozpovsyudzhennya nashadkiv Micraima najbilsh vidpovidaye arealu rozpovsyudzhennya gaplogrupi DNK Y hromosomi lyudini Zagalnih predkiv gaplogrupi E1b1b1a M78 inodi nazivayut Y hromosomnim Micraimom Bibliya daye detalnu informaciyu pro nashadkiv Micrayima Bibliya daye detalnu informaciyu pro nashadkiv Micraima yegiptyani filistimlyani kaftoriti Husha efiopi kushiti sabeyi gt i Hanaana Pro nashadkiv zhe Futa mozhlivo livijci abo zhiteli Afrikanskogo Rogu bibliya movchit Primitki1 M 9 23 1 M 9 27 Apokrifichna literatura Kniga Yuvileyiv 1 M 10 6 20 Povist vremennih lit v perekladi D S Lihachova M A Korostovcev Vvedennya v yegipetsku filologiyu M Shidna literatura 1963 Lvova E S Istoriya Afriki v osobah M Muraha 2001 Sonchino S V Lutak i A A Klesiv 2009 DzherelaBibliya Kniga Yuvileyiv Josip Flavij Yudejski davnini Kniga 1 gl 6 Cruciani ta in May 2004 PDF 74 1014 1022 doi 10 1086 386294 PMC 1181964 PMID 15042509 arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2008 procitovano 21 travnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Yavne vikoristannya ta in u last dovidka S V Lutak i A A Klesiv Kviten 2009 Gaplogruppa E1b1b1a M78 suchasni nashadki davnih yegiptyan 2 4 639 669 D A Olderogge hamitska problema v afrikanistiki Radyanska etnografiya 1949 3 stor 170 W Vycichl Hausa und Agyptisch MSOS Jg 37 1934 Abt 3 S 3