Книга Ювілеїв — книга, що переповідає старозавітні книги Буття та Вихід. Повний текст книги знайдений у сорокових роках XIX століття, а до цього часу були відомі тільки короткі уривки. Більшість християнських церков відносить текст книги до апокрифічної літератури.
Зміст
Книга Ювілеїв розповідає історію світу від його створення до передачі табличок з законом Мойсеєві на горі Синай. Розповідь прикрашена різними деталями, які датовані за ювілеями, роками, тижнями і днями. Цей поділ, згідно з книгою, було відкрито Мойсеєві на горі Синай, і в ньому число 7 відіграє визначальну роль. Наприклад «змій спокушує Єву через сім років(…) у другому місяці сімнадцятого дня». Адам помирає наприкінці 19 ювілею, 7 річного тижня у 6 році". Отже Книга Ювілеїв є вільним переказом біблійних оповідань, що містяться в книзі Буття і в книзі Вихід. Автор намагається викласти біблійні події в строго послідовному порядку і точно назвати, в якому році від створення світу вони сталися. Він визначає період часу від створення світу або від Адама до вступу євреїв в Землю обітовану рівно в 50 ювілеїв, вважаючи при цьому, що в кожному ювілеї, всупереч Мойсеєвому закону, не 50 років, як прийнято у періодах Ювілейного року, а тільки 49 років, тобто рівно сім разів по сім. За цими ювілеями він і розподіляє всі описані в його книзі події. Важливу роль у Книзі Ювілеїв відіграють Анголи. Згадано 4 групи їх: «Анголи природи», «Анголи-охоронці», «Анголи освячення», «Анголи лику». Книга розповідає про створення Анголів першого дня творення, їх гріховного зв'язку із людськими дочками, та винищення нефілімів. У ефіопській редакції книги пояснено, що «Анголи» були потомством Сифа, а «Люди» — потомство Каїна. За описом Книги Ювілеїв, гебрейська мова була первинною мовою всіх створінь, людей та звірів, проте після зруйнування вавилонської вежі вона відійшла у забуття аж до часу коли Авраам пізнав її від Анголів. Енох був першою людиною, кому було відкрито мистецтво письма, і він записав таємниці астрономії, часу та історії світу.
Манускрипти
Повний текст Книги Ювілеїв відомий лише із ефіопських манускриптів 15 та 16 століть. Відомі також старіші фрагменти грецькою та латинською мовами. Фрагмент сирійською мовою зберігається у Британському музеї, що говорить про існування також і сирійського тексту. Частини тексту Книги Ювілеїв, написані івритом, також знайдені серед звитків Кумрану.
Датування тексту
Щодо датування тексту Книги Ювілеїв існують різні думки. Перші дослідження вказували на час написання тексту у епоху Йоханана Гіркана (135—104 до н. е.), проте сьогодні більшість дослідників схиляються до ранішого датування: 2 чи 3 ст. до н. е. При написанні Книги Ювілеїв Єрусалимський храм ще існував, про це є побічні свідчення майже в кожному розділі цього твору, отже книга виникла ще до його зруйнування. Найстаріший фрагмент манускрипту, серед знайдених у Кумрані, датований 125—200 р. до н. е. Таким чином, текст було написано не в Кумрані, а ще до його заснування.
Посилання
- Текст Книги Ювілеїв на apokryphen.diebibel4you.de [ 27 березня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- (нім.)
- Книга Ювілеїв у jewishencyclopedia.com [ 3 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kniga Yuvileyiv kniga sho perepovidaye starozavitni knigi Buttya ta Vihid Povnij tekst knigi znajdenij u sorokovih rokah XIX stolittya a do cogo chasu buli vidomi tilki korotki urivki Bilshist hristiyanskih cerkov vidnosit tekst knigi do apokrifichnoyi literaturi ZmistKniga Yuvileyiv rozpovidaye istoriyu svitu vid jogo stvorennya do peredachi tablichok z zakonom Mojseyevi na gori Sinaj Rozpovid prikrashena riznimi detalyami yaki datovani za yuvileyami rokami tizhnyami i dnyami Cej podil zgidno z knigoyu bulo vidkrito Mojseyevi na gori Sinaj i v nomu chislo 7 vidigraye viznachalnu rol Napriklad zmij spokushuye Yevu cherez sim rokiv u drugomu misyaci simnadcyatogo dnya Adam pomiraye naprikinci 19 yuvileyu 7 richnogo tizhnya u 6 roci Otzhe Kniga Yuvileyiv ye vilnim perekazom biblijnih opovidan sho mistyatsya v knizi Buttya i v knizi Vihid Avtor namagayetsya viklasti biblijni podiyi v strogo poslidovnomu poryadku i tochno nazvati v yakomu roci vid stvorennya svitu voni stalisya Vin viznachaye period chasu vid stvorennya svitu abo vid Adama do vstupu yevreyiv v Zemlyu obitovanu rivno v 50 yuvileyiv vvazhayuchi pri comu sho v kozhnomu yuvileyi vsuperech Mojseyevomu zakonu ne 50 rokiv yak prijnyato u periodah Yuvilejnogo roku a tilki 49 rokiv tobto rivno sim raziv po sim Za cimi yuvileyami vin i rozpodilyaye vsi opisani v jogo knizi podiyi Vazhlivu rol u Knizi Yuvileyiv vidigrayut Angoli Zgadano 4 grupi yih Angoli prirodi Angoli ohoronci Angoli osvyachennya Angoli liku Kniga rozpovidaye pro stvorennya Angoliv pershogo dnya tvorennya yih grihovnogo zv yazku iz lyudskimi dochkami ta vinishennya nefilimiv U efiopskij redakciyi knigi poyasneno sho Angoli buli potomstvom Sifa a Lyudi potomstvo Kayina Za opisom Knigi Yuvileyiv gebrejska mova bula pervinnoyu movoyu vsih stvorin lyudej ta zviriv prote pislya zrujnuvannya vavilonskoyi vezhi vona vidijshla u zabuttya azh do chasu koli Avraam piznav yiyi vid Angoliv Enoh buv pershoyu lyudinoyu komu bulo vidkrito mistectvo pisma i vin zapisav tayemnici astronomiyi chasu ta istoriyi svitu ManuskriptiPovnij tekst Knigi Yuvileyiv vidomij lishe iz efiopskih manuskriptiv 15 ta 16 stolit Vidomi takozh starishi fragmenti greckoyu ta latinskoyu movami Fragment sirijskoyu movoyu zberigayetsya u Britanskomu muzeyi sho govorit pro isnuvannya takozh i sirijskogo tekstu Chastini tekstu Knigi Yuvileyiv napisani ivritom takozh znajdeni sered zvitkiv Kumranu Datuvannya tekstuShodo datuvannya tekstu Knigi Yuvileyiv isnuyut rizni dumki Pershi doslidzhennya vkazuvali na chas napisannya tekstu u epohu Johanana Girkana 135 104 do n e prote sogodni bilshist doslidnikiv shilyayutsya do ranishogo datuvannya 2 chi 3 st do n e Pri napisanni Knigi Yuvileyiv Yerusalimskij hram she isnuvav pro ce ye pobichni svidchennya majzhe v kozhnomu rozdili cogo tvoru otzhe kniga vinikla she do jogo zrujnuvannya Najstarishij fragment manuskriptu sered znajdenih u Kumrani datovanij 125 200 r do n e Takim chinom tekst bulo napisano ne v Kumrani a she do jogo zasnuvannya PosilannyaTekst Knigi Yuvileyiv na apokryphen diebibel4you de 27 bereznya 2014 u Wayback Machine nim nim Kniga Yuvileyiv u jewishencyclopedia com 3 bereznya 2014 u Wayback Machine