Фульбе

Фульбе (фульф. 𞤊𞤵𞤤𞤩𞤫, Fulɓe) — справіку скотарський напівкочовий народ, розсіяний більшими або меншими групами майже у всіх країнах Західної та Центральної Африки в смузі субсахарських саван.

Фульбе 𞤊𞤵𞤤𞤩𞤫
жінка фулані (фульбе), Малі
Кількість	понад 18 млн осіб
Ареал	Нігерія:  Гвінея  Сенегал  Малі  Камерун  Нігер  Буркіна-Фасо  Гамбія
Мова	мови фула (фульфульде)
Релігія	мусульмани-суніти; традиційні культи (Анімізм);

Чисельність і території проживання

Загальна чисельність — 18,2 млн осіб (оцінка на 1987 рік), з них у Нігерії 11 млн осіб, Гвінеї 2,1 млн осіб, Сенегалі 1,15 млн осіб (1,95 млн осіб — дані 1995 року), Малі 1,1 млн осіб, Камеруні 0,93 млн осіб, Нігері 0,63 млн осіб, Буркіна-Фасо 0,55 млн осіб, Гвінея-Бісау 0,18 млн осіб, Беніні 0,15 млн осіб, Мавританії 0,15 млн осіб, Гамбії 0,214 млн осіб та інших країнах регіону.

Мова і релігія

Розмовляють мовою фульфульде, що належить до західно-атлантичної мовної родини (або за ін. класифікацією до західно-атлантичної підгрупи нігеро-конголезької групи конго-кордофанської сім'ї) і має сильне діалектне членування.

У релігійному відношенні фульбе переважно мусульмани-сунніти. Рівень писемності (90-і р. р. 20 ст.) — 15-25 %.

Історія

Дослідники влучно називають фульбе «циганами Західного Судану». Щодо походження народу єдиної думки не існує; версії, що є, однозначно хибують на ряд аспектів. Згідно з гіпотезою пращури фульбе переселилися в Західний Судан не пізніше кінця першого тис. з Сахари (?) і найближчими століттями (вже до 15 ст.) стали провідною силою в регіоні, впливаючи на ранньодержавні утворення Гана, Малі, Сонгаї, міста-держави народу хауса. У 19 ст. створили власні феодальні ісламські держави.

Традиційні заняття

Основне заняття — кочове скотарство (велика рогата худоба). Зараз невеликі групи фульбе осілі й займаються землеробством (сорго, рис, кукурудза, ямс).

Ремесла — чинбарство, ковальство, гончарство, ткацтво, фарбування тканин тощо.

Культура

Розвинутий фольклор — епос, легенди та перекази, казки, прислів'я та приказки.

Віра в амулети. Багата танцювальна культура, зокрема чоловічі танці. Традиційне свято — геревол.

Примітки

1. див. напр. Онучко В. Г. Малийские этюды., М.: «Наука» ГРВЛ, 175 с., іл., С. 80 (рос.)

Джерела, посилання та література

• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. (стаття «Фульбе»)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Інтернет інфоґід Африкою — фулані
• Мифологический словарь, М.: «Советская Энциклопедия», 1991
• Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
  також слід дивитися фульфульде інших країн Західної Африки
• Исмагилова Р. Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая характеристика., М., 1963
• Козлов С. Я. Одиссея народа фульбе // в кн. Глазами этнографов, М.: «Наука», 1982. — с. 76-100
• Берзина С. Я. Материалы к этнической истории фульбе. _ «Советская этнография», 1971, Nr. 4, С. 51
• Фульбе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.