Гвіне я Біса у офіційно Респу бліка Гвіне я Біса у порт República da Guiné Bissau держава на заході Африки яка межує на

Гвіне́я-Біса́у, офіційно Респу́бліка Гвіне́я-Біса́у (порт. República da Guiné-Bissau) — держава на заході Африки, яка межує на півночі із Сенегалом, на сході й південному сході — з Гвінеєю, на південному заході її омиває Атлантичний океан.

Республіка Гвінея-Бісау
порт. República da Guiné-Bissau
фульф. 𞤘𞤭𞤲𞤫 𞤄𞤭𞤧𞤢𞥄𞤱𞤮
(Gine-Bisaawo)
манд. ߖߌߣߍ ߺ ߓߌߛߊߥߏ߫
(Gine-Bisawo)


Прапор	Емблема

Девіз: "Unidade, Luta, Progresso"(Португальська)
"Єдність, боротьба, прогрес"

Гімн: Esta é a Nossa Pátria Bem Amada(Португальська)

Столиця
(та найбільше місто) Бісау
^{country H G O}

Офіційні мови

Португальська

Форма правління

Республіка

- Президент Умару Сісоку Ембало

- Прем'єр-міністр Нуну Гоміш Набіам

Незалежність від Португалії

- Проголошено 24 вересня 1973

- Визнано 10 вересня 1974

Площа

- Загалом 36,125 км² (136)

- Внутр. води 22.4 %

Населення

- оцінка липень 2005 1,586,000 (148)

- перепис 2002 1,345,479

- Густота 44/км² (154)

ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка

- Повний 1.167 млрд (165)

- На душу населення $736 (177)

ІЛР (2004) ▲ 0.349 (низька) (173)

Валюта КФА франк BCEAO (XOF)

Часовий пояс GMT ()

Коди ISO 3166 624 / GNB / GW

Домен

.gw

Телефонний код +245

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гвінея-Бісау

Географія

Докладніше: Географія Гвінеї-Бісау

Держава знаходиться в Західній Африці. На півночі межує з Сенегалом (спільний кордон — 338 км); на сході — з Гвінеєю (386 км). На заході омивається водами Атлантичного океану, берегова лінія 160 км.

Рельєф країни являє собою пласку прибережну рівнину, порослу лісом, яка підіймається від узбережжя на схід і поступово переходить у савану.

←	Сенегал	→
↑		↑
Атлантичний океан	→	Гвінея

Історія

Докладніше: Історія Гвінеї-Бісау

Колишня частина португальської колонії Гвінея і Зелений мис. Незалежність одержала 1974 року. Республіка Зеленого мису відмовилася об'єднатися в єдину державу. 1980 року президента державної ради було зміщено і встановлено революційну раду. Нову конституцію було прийнято 1984 року, згідно з нею, Жуан Бернарду Вієйра став главою держави й уряду.

Політична система

Докладніше:

Гвінея-Бісау за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава. Соціалістична багатопартійна республіка, яку довгий час (від 1980 року до своєї смерті у 2009 році) очолював Жуан Бернарду Вієйра.

Парламент

Докладніше: Парламент Гвінеї-Бісау

Політичні партії

Докладніше:

На парламентських виборах 28 листопада 1999 року до парламенту Гвінеї-Бісау пройшли наступні політичні партії:

— 38 місць (37 %);
Африканська партія незалежності Гвінеї та Кабо-Верде — 28 місць (27 %);
інші.

Зовнішня політика

Докладніше:

Українсько-гвінея-бісауські відносини

Докладніше:

Уряд Гвінеї-Бісау офіційно визнав незалежність України 3 лютого 2003 року, з Україною, у формі обміну нотами, встановлено 12 лютого 2009 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Гвінеї-Бісау, яке відало багато років справами України, знаходилося в Москві (Росія). Справами України наразі в Гвінеї-Бісау відає українське посольство в Сенегалі.

26 жовтня 2022 року президент Гвінеї-Бісау Умару Сісоку Ембало став першим лідером африканської держави, який відвідав Україну після 24 лютого 2022 року. Водночас, очільник держави також зберіг тісні стосунки з Росією, про що свідчить його візит 9 травня 2024 року на святкування так званого "дня побєди".

Державна символіка

Державний прапор являє собою триколор у панафриканських кольорах: ліворуч червона вертикальна смуга із чорною п'ятипроменевою зіркою, верхня права смуга жовтого кольору, нижня права смуга — зеленого. Побудований за зразком прапора Гани і прийнятий 24 вересня 1973 року.

Державний герб являє собою чорну п'ятипроменеву зірку на червоному тлі і морську мушлю, облямовані двома гілками оливи. Знизу на стрічці національний девіз: «Єдність, Боротьба, Прогрес». Герб затверджено у 1973 році.

Державний гімн — пісня «Це наша чудова країна» написана Амілкаром Кабралом на мелодію китайського композитора Сяо Хе у 1963 році. Офіційно затверджений у 1974 році після проголошення незалежності. У 1976—1995 роках був також гімном Кабо-Верде.

Адміністративно-територіальний поділ

Докладніше: Адміністративний поділ Гвінеї-Бісау

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 9 регіонів (8 континентальних + 1 округ Болама на архіпелазі Біжаґош), які входять до складу 3 провінцій за стандартом ISO 3166-2:GW. Столиця країни виділена в самостійний округ Бісау, найменший за площею, але найбільший за населенням. Острівний округ Болама заселений найменш усього.

A clickable map of Guinea-Bissau exhibiting its eight regions and one autonomous sector.


№	Округ	Округ (порт.)	Провінція	Адміністративний центр	Площа, км²	Населення, чол. (2009)	Щільність, чол./км²
1	Бісау	Bissau		Бісау	78	387 909	4973,19
2	Бафата	Bafatá	Східна	Бафата	5 981	210 007	35,11
3	Біомбо	Biombo	Північна	Кіньямел	838	97 120	115,89
4	Болама	Bolama	Південна	Болама	2 624	34 563	13,17
5		Gabu	Східна	Габу	9 150	215 530	23,56
6		Cacheu	Північна	Кашеу	5 175	192 508	37,20
7		Quinara	Південна		3 138	63 610	20,27
8		Oio	Північна		5 403	224 644	41,58
9		Tombali	Південна		3 736	94 939	25,41
	Всього				36 123	1 520 830	42,10

Збройні сили

Докладніше: Збройні сили Гвінеї-Бісау

Чисельність збройних сил у 2000 році складала 9,25 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 3 млн доларів США. Збройні сили частково комплектуються за призовом. Мобілізаційні ресурси 313,6 тис. осіб.

Сухопутні війська: 6,8 тис. вояків у складі 6 батальйонів (1 танковий, 5 піхотних), 1 артилерійський дивізіон, розвідувальна і інженерна роти. На озброєнні армії стоять: 10 танків Т-34, 15 ПТ-76, 10 БРДМ-2, 55 БТРів, 8 120-мм мінометів, 34 , ПЗРК «Стріла-2».

У складі військово-повітряних сил 100 вояків. Парк літаків та вертольотів: 3 МіГ-17Ф, 1 , 2 .

Військово-морські сили складаються з 350 осіб на 2 прикордонних катерах.

Економіка

Докладніше:

Гвінея-Бісау — відстала аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 1,2 млрд доларів США (169-те місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 900 доларів (181-ше місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 12 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 62 %; сфера обслуговування — 26 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 82 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 18 % — промисловість і будівництво, сфера обслуговування (станом на 2006 рік). Гвінею-Бісау вважають однією з найбідніших країн у світі, де 80 % населення є неписьменними і проживає нижче межі бідності. Ще однією проблемою є корумпованість органів влади і служб безпеки, що зробило державу раєм для наркоторговців, які переправляють через країну наркотики з Південної Америки до Європи.

Валюта

Докладніше: Валюта Гвінеї-Бісау

Національною валютою країни слугує франк КФА.

Промисловість

Докладніше:

Головні галузі промисловості: харчова, деревообробна і будівельних матеріалів.

Гірнича промисловість

Докладніше:

Енергетика

Докладніше:

За 2004 рік було вироблено 58 млн кВт·год електроенергії (експортовано 0 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 54 млн кВт·год (імпортовано 0 млн кВт·год).

У 2004 році споживання нафти склало 2,5 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.

Агровиробництво

Докладніше:

У сільськогосподарському обробітку знаходиться 51 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: арахіс, просо, бавовна, рис, кукурудза.

Транспорт

Докладніше: Транспорт Гвінеї-Бісау

Туризм

Докладніше:

У 1996 році Гвінеї-Бісау, через брак відповідної інфраструктури, відвідало лише декілька тис. іноземних туристів США.

Зовнішня торгівля

Структура експорту Гвінеї-Бісау, 2009 рік

Докладніше:

Основні торговельні партнери Гвінеї-Бісау: Індія, Італія, Нігерія, Сенегал, Португалія.

Держава експортує деревину, арахіс, бавовну. Основні покупці: Індія (72 %); Нігерія (17 %); Еквадор (4 %). У 2006 році вартість експорту склала 116 млн доларів США.

Держава імпортує промислові вироби та харчові продукти. Основні імпортери: Італія (25 %); Сенегал (18 %); Португалія (15 %). У 2006 році вартість імпорту склала 176 млн доларів США.

Населення

Докладніше: Населення Гвінеї-Бісау

Населення держави у 2006 році становило 1,4 млн осіб (145-те місце у світі). Населення країни у 1950 році складало 551 тис. осіб, у 1970-му — 487 тис., у 1990-му — 983 тис. Густота населення: 36,4 особи/км² (132-ге місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік, народжуваність 37,2 ‰; смертність 16,5 ‰; природний приріст 20,7 ‰.

Нація Гвінеї-Бісау відносно молода, вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):

діти віком до 14 років — 41,1 % (0,29 млн чоловіків, 0,29 млн жінок);
дорослі (15-64 років) — 55,6 % (0,38 млн чоловіків, 0,42 млн жінок);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 3 % (0,018 млн чоловіків, 0,025 млн жінок).

Урбанізація

Докладніше: Міста Гвінеї-Бісау

Рівень урбанізованості у 2000 році склав 26 % (майже 80 % міського населення припадає на столицю). Головні міста держави: Бісау (388 тис. осіб), Бафата (22 тис. осіб), Габу (14 тис. осіб).

Етнічний склад

Докладніше:

Головні етноси, що складають гвінея-бісауську націю: баланте — 25 %, фульбе — 20 %, — 12 %.

Мови

Докладніше:

Державна мова: португальська. В офіційному вжитку також (діалект португальської) та місцеві африканські мови.

Релігії

Докладніше:

Головні релігії держави: анімізм — 54 % населення, іслам — 38 %, християнство — 8 %.

Охорона здоров'я

Докладніше:

Очікувана середня тривалість життя у 2006 році становила 46,9 року: для чоловіків — 45 років, для жінок — 48,8 року. Смертність немовлят до 1 року становила 105 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 370 жителів; лікарями — 1 лікар на 3250 жителів (станом на 1995 рік).

У 1993 році лише 25 % населення було забезпечено питною водою.

Освіта

Докладніше:

Рівень письменності у 2003 році становив 42,4 %: 58,1 % серед чоловіків, 27,4 % серед жінок.

Витрати на освіту в 1996 році склали 2,8 % від ВВП.

Інтернет

Докладніше:

У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Гвінеї-Бісау користувались 26 тис. осіб.

Культура

Докладніше:

Див. також

Амілкар Кабрал

Примітки

Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
Атлас світу, 2005.
Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
Зеленський звернувся до Путіна: РФ повинна почати поважати кордони України для діалогу. www.unian.ua (укр.). Процитовано 26 жовтня 2022.
Парад Путіна. Які президенти приїхали до диктатора (список). ГЛАВКОМ (укр.). 9 травня 2024. Процитовано 19 травня 2024.
Nacional de Estatística e Censos^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Література і джерела

Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Жайворонок В. В. Велика чи мала літера? Словник-довідник. — К. : Наукова думка, 2004. — 202 с. — .
(англ.) Guinea-Bissau: Joint Staff Advisory Note on the Second Poverty Reduction Strategy Paper. — International Monetary Fund, Washington, D.C., 2011. — P. 9.
(англ.) Halmigthon Pieterse. Democracy in Guinea-Bissau // BusinessWeek, 31 October 1999.
(рос.) Лавренов Е. Л. Гвинея-Биссау. — М. : НИАЛ, 1977. — 209 с.
(рос.) Летнев А. Б. Общественная мысль в Западной Африке. — М. : Новость, 1983. — 211 с.
(рос.) Максимов С. А. Наименее развитые страны Африки. — М. : Терек, 1984. — 201 с.
(рос.) Президент Гвинеи-Биссау убит в соответствии с конституцией // Коммерсантъ № 37, 3 березня 2009 року. — С. 26—29.

Посилання

Ґвінея-Бісау // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
В.В. Будяков. Гвінея-Бісау: національно-визвольна революція та шляхи становлення незалежності держави (1975)
Роман Тиса. Революція в Гвінеї-Бісау 1963—1974 (2014) [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.]

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-1] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[Дубович-3] Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.

[4] Зеленський звернувся до Путіна: РФ повинна почати поважати кордони України для діалогу. www.unian.ua (укр.). Процитовано 26 жовтня 2022.

[5] Парад Путіна. Які президенти приїхали до диктатора (список). ГЛАВКОМ (укр.). 9 травня 2024. Процитовано 19 травня 2024.

[6] Nacional de Estatística e Censos^{[недоступне посилання з квітня 2019]}