Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жуан Бернарду Вієйра (порт. João Bernardo "Nino" Vieira; нар. 27 квітня 1939 — † 2 березня 2009) — правитель Гвінеї-Бісау з перервами протягом 23-х років: прем'єр-міністр Гвінеї-Бісау з 28 вересня 1978 до 14 листопада 1980, президент Гвінеї-Бісау з 14 листопада 1980 до 14 травня 1984, з 16 травня 1984 до 7 травня 1999 і з 1 жовтня 2005 по 2 березня 2009.
| Жуан Бернарду Вієйра порт. João Bernardo Vieira | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 29 вересня 1994 — 7 травня 1999 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Малам Бакай Санья | ||
| |||
| 1 жовтня 2005 — 2 березня 2009 року | |||
| Попередник: | Енріке Роза | ||
| Наступник: | Раймунду Перейра | ||
| |||
| 28 вересня 1978 — 14 листопада 1980 року | |||
| Попередник: | Константіну Тейшейра | ||
| Наступник: | Віктор Сауде Марія | ||
| Народження: | 27 квітня 1939[1][2][3] Бісау, Португальська Гвінея | ||
| Смерть: | 2 березня 2009[4][1][…] (69 років) Бісау, Гвінея-Бісау | ||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення і d | ||
| Поховання: | d | ||
| Національність: | d[5][6][7] | ||
| Країна: | Гвінея-Бісау | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Партія: | ПАІГК | ||
| Нагороди: |     | ||
| | |||
Біографія
За фахом — електрик. У 1960 році вступив в Африканську партію незалежності Гвінеї і островів Зеленого Мису Амілкара Кабрала, що вела партизанську боротьбу за незалежність цих країн від Португалії, він очолював бойове крило повстанців і швидко став одним з лідерів партії під партизанською кличкою Ніно. Після проголошення незалежності країни в 1973 році Вієйра стає головою Національної народної асамблеї, потім — прем'єр-міністром. У 1980 економічні проблеми привели до того, що Вієйра провів безкровний переворот і повалив уряд першого глави країни . Вієйра став одним з дев'яти членів військового уряду і його головою. У 1984 р. відбувся перехід до цивільного правління, і був відновлений колишній комуністичний режим ПАІГК, а Вієйра став головою держави. У 1991 році були дозволені опозиційні політичні партії, а в 1994 пройшли багатопартійні вибори, на яких Вієйра був в другому турі вибраний президентом і 29 вересня 1994 став першим демократичним президентом Гвінеї-Бісау. У 1998 році переобраний головою ПАІГК.
Того ж року відбувся конфлікт між Вієйрою і звільненим ним командувачем армією Ансумане Мане. Почалася громадянська війна, втім, незабаром було підписано мирну угоду і сформований перехідний уряд. Але 27 листопада 1998 парламент оголосив імпічмент Вієйрі. Громадянська війна знов розгорілася. У травні 1999 сили Вієйри капітулювали, і він втік до Португалії. У вересні його виключили з ПАІГК.
Після того, як в результаті нового військового перевороту в 2003 р. був повалений президент Кумба Яла, Вієйра в 2005 році виставив свою кандидатуру на президентських виборах як незалежний кандидат і переміг в другому турі.
Смерть
В останні місяці правління між Вієйра і начальником генштабу Тагме На Ває (Tagme Na Waie) склалися вкрай напружені відносини. В листопаді 2008 року військові намагалися захопити резиденцію президента і обстріляли її з гармат, проте атака була відбита. У грудні 2008 начгенштаба публічно заявив, що прихильники президента намагалися його вбити.
1 березня 2009 Тагме На Ває загинув в результаті теракту в будівлі генерального штабу від вибуху бомби.
Наступного дня, 2 березня 2009, вранці Жуан Бернарду Вієйра був застрелений, коли намагався втекти від вояків, що напали на його резиденцію. Вояки вважали, що замах став відповіддю на вбивство начальника генштабу Тагме На Ває.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Munzinger Personen
- http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/africa/7918061.stm
- https://www.cidob.org/biografias_lideres_politicos/africa/guinea_bissau/joao_bernardo_vieira
- https://es.reuters.com/article/idITMIE52105H20090302
- https://www.thenewhumanitarian.org/fr/node/221523
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuan Bernardu Viyejra port Joao Bernardo Nino Vieira nar 27 kvitnya 1939 2 bereznya 2009 pravitel Gvineyi Bisau z perervami protyagom 23 h rokiv prem yer ministr Gvineyi Bisau z 28 veresnya 1978 do 14 listopada 1980 prezident Gvineyi Bisau z 14 listopada 1980 do 14 travnya 1984 z 16 travnya 1984 do 7 travnya 1999 i z 1 zhovtnya 2005 po 2 bereznya 2009 Zhuan Bernardu Viyejra port Joao Bernardo VieiraZhuan Bernardu Viyejra Prapor 1 j Prezident Gvineyi Bisau 29 veresnya 1994 7 travnya 1999 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Malam Bakaj Sanya Prapor 3 j Prezident Gvineyi Bisau 1 zhovtnya 2005 2 bereznya 2009 roku Poperednik Enrike Roza Nastupnik Rajmundu Perejra Prapor 3 j Prem yer ministr Gvineyi Bisau 28 veresnya 1978 14 listopada 1980 roku Poperednik Konstantinu Tejshejra Nastupnik Viktor Saude Mariya Narodzhennya 27 kvitnya 1939 1939 04 27 1 2 3 Bisau Portugalska GvineyaSmert 2 bereznya 2009 2009 03 02 4 1 69 rokiv Bisau Gvineya BisauPrichina smerti vognepalne poranennya i dPohovannya dNacionalnist d 5 6 7 Krayina Gvineya BisauReligiya katolictvoPartiya PAIGK Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaZa fahom elektrik U 1960 roci vstupiv v Afrikansku partiyu nezalezhnosti Gvineyi i ostroviv Zelenogo Misu Amilkara Kabrala sho vela partizansku borotbu za nezalezhnist cih krayin vid Portugaliyi vin ocholyuvav bojove krilo povstanciv i shvidko stav odnim z lideriv partiyi pid partizanskoyu klichkoyu Nino Pislya progoloshennya nezalezhnosti krayini v 1973 roci Viyejra staye golovoyu Nacionalnoyi narodnoyi asambleyi potim prem yer ministrom U 1980 ekonomichni problemi priveli do togo sho Viyejra proviv bezkrovnij perevorot i povaliv uryad pershogo glavi krayini Viyejra stav odnim z dev yati chleniv vijskovogo uryadu i jogo golovoyu U 1984 r vidbuvsya perehid do civilnogo pravlinnya i buv vidnovlenij kolishnij komunistichnij rezhim PAIGK a Viyejra stav golovoyu derzhavi U 1991 roci buli dozvoleni opozicijni politichni partiyi a v 1994 projshli bagatopartijni vibori na yakih Viyejra buv v drugomu turi vibranij prezidentom i 29 veresnya 1994 stav pershim demokratichnim prezidentom Gvineyi Bisau U 1998 roci pereobranij golovoyu PAIGK Togo zh roku vidbuvsya konflikt mizh Viyejroyu i zvilnenim nim komanduvachem armiyeyu Ansumane Mane Pochalasya gromadyanska vijna vtim nezabarom bulo pidpisano mirnu ugodu i sformovanij perehidnij uryad Ale 27 listopada 1998 parlament ogolosiv impichment Viyejri Gromadyanska vijna znov rozgorilasya U travni 1999 sili Viyejri kapitulyuvali i vin vtik do Portugaliyi U veresni jogo viklyuchili z PAIGK Pislya togo yak v rezultati novogo vijskovogo perevorotu v 2003 r buv povalenij prezident Kumba Yala Viyejra v 2005 roci vistaviv svoyu kandidaturu na prezidentskih viborah yak nezalezhnij kandidat i peremig v drugomu turi Smert V ostanni misyaci pravlinnya mizh Viyejra i nachalnikom genshtabu Tagme Na Vaye Tagme Na Waie sklalisya vkraj napruzheni vidnosini V listopadi 2008 roku vijskovi namagalisya zahopiti rezidenciyu prezidenta i obstrilyali yiyi z garmat prote ataka bula vidbita U grudni 2008 nachgenshtaba publichno zayaviv sho prihilniki prezidenta namagalisya jogo vbiti 1 bereznya 2009 Tagme Na Vaye zaginuv v rezultati teraktu v budivli generalnogo shtabu vid vibuhu bombi Nastupnogo dnya 2 bereznya 2009 vranci Zhuan Bernardu Viyejra buv zastrelenij koli namagavsya vtekti vid voyakiv sho napali na jogo rezidenciyu Voyaki vvazhali sho zamah stav vidpoviddyu na vbivstvo nachalnika genshtabu Tagme Na Vaye PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Munzinger Personen d Track Q107343683 http news bbc co uk 1 hi world africa 7918061 stm https www cidob org biografias lideres politicos africa guinea bissau joao bernardo vieira https es reuters com article idITMIE52105H20090302 https www thenewhumanitarian org fr node 221523