Омотські мови група мов присутня на південному заході Ефіопії Ґеезьке письмо використовується в деяких омотських мовах л

Омотські мови — група мов, присутня на південному заході Ефіопії. Ґеезьке письмо використовується в деяких омотських мовах, латинська абетка в деяких інших. Мови цієї групи досить аглютинативні та мають складні тональні системи (наприклад, мова Бенч). Загалом, на омотських мовах розмовляють приблизно 6,2 млн людей. Група омотських мов належить до афразійської мовної сім'ї, але дехто це заперечує.

Омотські мови
Поширення омотських мов в Ефіопії
Поширена в	Ефіопія
Регіон	Східна Африка
Носії	5 900 000 осіб (2007)
Писемність	латиниця, ефіопське письмо
Офіційний статус
Коди мови

Мови

та гілки є загальновизнаними, з деякими суперечками щодо складу північної омотської. Основна дискусія стосується розміщення . (2000) класифікує омотські мови таким чином:

Південна Омотська / Ароїдні (Хамер-Банна, Аарі, Дім, Каро)
Північна Омотська / Неароїдні
- Мао
  - Бамбасі
  - Західна Мао (Хозо, Сезе, Ганза)
- Дізоїдні (Дізі, Шеко, Наї)
- Гонга — Гімоджан
  - Гонга / Кефоїдні (Боро, Анфілло, Кафа, Шеккачо)
  - Гімоджан
    - Йемса
    - Омето — Гіміра
      - Бенч
      - Чара
      - Ометські мови

Окрім термінології, ця класифікація відрізняється від класифікації (1976) включенням мов мао, належність яких спочатку була суперечливою, та скасуванням групи «Гімоджан».

Хейворд (2003)

Хейворд (2003) відокремлює мови мао як третю гілку омотських мов і розділяє ометські та гімірські мови:

Південна омотська
Мао
Північна омотська
- Дізоїдні
- Мови Та — Не
  - Гонга
  - Гімоджан
    - Йемса
    - Бенч
    - Омето — Чара

Бленч (2006)

Бленч (2006) дає більш агностичну класифікацію:

Південна омотська
Північна омотська
- Мао
- Дізоїдні
- Гонга
- Єм
- Гіміра
- Омето

Класифікація

Омотська, як правило, вважається найбільш віддаленною гілкою афразійських мов. Грінберг (1963) класифікував її як західну гілку кушитських мов. Флемінг (1969) стверджував, що замість цього її слід класифікувати як незалежну гілку афразійських мов. Цю думку Бендер (1971) висловив як консенсус серед більшості лінгвістів, хоча деякі лінгвісти дотримуються західно-кушитської теорії, або вважають, що південна омотська утворює окрему гілку, причому північна омотська є частиною кушитської групи. Бленч (2006) зазначає, що у випадку лексики, пов'язаної з медом, омотська схожа з іншими афразійськими мовам. Але що стосується лексики, пов'язаною з худобою, схожості відсутні. Бленч припускає, що розкол відбувся до появи скотарства. Кілька вчених висловили сумніви у тому, що омотські мови взагалі є частиною афразійської мовної сім'ї. Тейл (2006) запропонував, щоб омотські розглядалися як самостійна мовна сім'я. Однак загальний консенсус, заснований насамперед на морфологічних свідченнях, полягає в тому, що членство омотських мов у афразійській мовній сім'ї є добре встановленим.

Реконструкція

(1987: 33-35) реконструює наступні протоформи для праомотської та прапівнічноомотської, яка вважається похідною від праомотської .

Українська	Праомотська	Прапівнічно- омотська
попіл	*bend
птах	*kaf
укус		*sats’
груди	*t'iam
кіготь	*ts'ugum
померти	*hayk’
пес	*kan
яйце	*ɓul
вогонь		*tam
трава	*maata
рука		*kuc
голова	*to-
чути	*si-
рот	*non-
ніс	*si(n)t’
корінь	*ts'ab-
змія	*šooš
стояти		*yek’
це	*kʰan-
ти	*ne(n)
вода	*haats’
ми	*nu(n)
ви	*int-
зелений	*c'il-
дім		*kyet
зліва	*hadr-
слон	*daŋgVr
сестра, мати	*ind
пахва		*šoɓ-
човен	*gong-
могила	*duuk
блювота		*c'oš-

Порівняння лексики

Зразок базової лексики 40 омотських мов від Блажека (2008):

Мова	око	вухо	ніс	зуби	язик	рот	кров	кістка	дерево	вода	їсти	ім'я
Баскето	af	waytsi	sints	ačči	B ɪnts'ɨrs	no·na	suuts	mεk'εts	B mɪts	B waːtse	A moy-	B sumsa
Докка	af	waytsi	si·nts	ačči	ɨrs'ɪns	no·na	su·ts	mik'әts	mittse	wa·tsi	m-	suntsa
Мале	’aːpi	waizi	sied‘i	’ači	’ɪndɪrsi	daŋka	sugutsi	mεgεtsi	mitsi	waːtsi	mo-	sunsi
Wolaytta Мова	ayf-iya; A ayp'-iya	hayttaa	sir-iya	achchaa	inxxarssaa	doonaa	suuttaa	meqettaa	mittaa	haattaa	ma	sunttaa
Кулло	ayp'-iya	haytsa	siid'-iya	acc'a	ins'arsa	doona	sutsa	mek'etsa	barzap'-iya	hatsa	m-	sutta
Канча	ayp'e	hayts	sire	acc‘a	ins‘arsa	doona	suts	mek'etsa	mits	haats	m-	sunts
Мало	’áɸe	hʌ́je	síd'e	’áčʰә	’irɪ́nts	dɔ́nʌ	sútsʰ	mεk‘ɨ́ts‘	mɪ́ts	’átsә	m-	sʊns
Гофа	ayp'e	haytsa	siide	acc'a	intsarsa	doona	sutsa	mek'etta	mitsa	hatse	m-	suntsa
Зала	ayfe	(h)aytsa	sid'e	ačča	int'arsa	duna	tsutsa		mitsa	hatsa	maa-
Гаму	ayp'e	haytsa	siire	acc'a	ins'arsa	doona	suuts	mek'ets	mitsa	hatse	m-	sunts
Даче	ayfe	hayts'e	siyd'e	acé	ɪntsεrs	duna	suts	mek'ets	šara	hatse	m-	sunts
Дорзе	ayp'e	waye	sire	acc'a	ins'arsa	duuna	suts	mek'etsa	mits	haats	m-	sunts
Ойда	ápe, ayfe	B haːye	sid'e	’ač, pl. o·či	iláns	B doːna	suts	mεk'εts	mɪns'a	haytsi	mu’-	suntsu
Зайсе	’áaɸε	waayέ	kuŋké	’acc'	ints'έrε	baadέ	súuts'	mεk'έεte	mits'a	wáats'i	m-	č'úuč'e
Зергулла	’aːɸe	wai	kuŋki	’ac'e	’insәre	haː’e	suːts	nεkεtε	mintsa	waːtse	m-	suːns
Ганджуле	’áaɸε	waašέ	kuŋkε	gaggo	ints'úrε	baadέ	súuts'	mεk'έtε	mits'i	waats'i	m-	ts'únts'i
Гідіко	’áaɸε	waašέ	kuŋké	gaggo	ints'úrε	baadέ	súuts'i	mεk'εte	míts'i	wáats'i	m-	ts'únts'i
Качама	’áaɸε	uwaašέ	kuŋkέ	gaggo	ints'úrε	baadέ	súuts'ε	mέk‘έtee	mits'i	wáats'i	m-	ts'únts'i
Койра	’áɸε	waayέ	siid'ε	gaggo	’únts'úrε	’áaša	súuts'	mεk‘έεte	míts'e; Ce akka	wáats'e	múuwa	súuntsi
Чара	áːpa	wóːya	sínt'u	áč'a	’íns'ila	noːná	súːta	mertá	mítsa	áːs'a	ḿ-na	sumá
Бенч	ap	(h)ay	sint'	gaš; san	eyts'	non	sut	mert	inč	so’	m’	sum
Ше	af	ai	sint'	gaš	ets'	non	sut	mεrt	enc	so’	mma	sum
Ямса	aafa; kema	odo	siya	a'ya	terma	noono	anna	mega	i'o	aka	me	suna
Бворо	aawa	waaza	šint'a	gaša	albeera	noona	ts'atts'a	mak'әttsa	mitta	aatsa	maa-	šuutsa
Анфілло	aːfo	waːjo	šiːnto	gaːššo	εrɪːtso	nɔːno	ts'antso	šaušo	mɪːtso	yuːro	m	šiːgo
Кафа	affo, aho	wammo; kendo	muddo	gašo	eč'iyo	nono; koko	dammo	šawušo	met'o	ač'o	mammo; č‘okko	šiggo
Моча	á·p̱o	wa·mmo	šit'ó	gášo	häč'awo	no·no	damo	ša·wúšo	mit'ó	à·č'o	ma̱·(hä)	šəgo
Дізі	ab-u	aːi	sin-u	ažu	yabɪl	εd-u	yεrm-u	us	wɪč	aːi	m-	sɪm-u
Шако	áːb	aːy	B sɪnt'	áːč'u	érb	eːd	yärm	uːsu	íːnču	áːy	m̥̀-	suːm
Наї	’aːf	B haːy	si.n	B acu	B yalb	eːdu	yarbm	’uːs	B incus	B hai	m-	suːm
Мао	áːfέ	wáːlέ	šíːnt'έ	àːts'ὲ	ánts'ílὲ	pɔ́ːnsὲ	hándέ	máːlt‘έ	’íːntsὲ	hàːtsὲ	hà míjà	jèːškέ
Сезе	aːb, áːwi	wέὲ	šíːnté	háːts'έ, haːnsì	jántsílὲ/ t'agál	waːndè	hámbìlὲ	bàk‘ílí	’innsì	háːns'ì	máːmɔ́	nìːší
Хозо	abbi	wεεra	šini	ats'i	S wìntə́lә	waandi	hambilε	bak‘ilε	S ’íːnti	haani	maa	iiši
Діме	’afe, ’aɸe	k'aːme	nʊkʊ	F baŋgɪl; ɪts; kәsɪl	’ɨdәm	’afe; B ’app-	maχse; F dzumt	k‘oss; F k‘ʊs	’aχe; B haːɣo	naχe; B nәːɣ-	’ɨčɨn	mɨze; F naːb
Хамер	api, afi	k'a(ː)m-	nuki	’ats'	’ad'ab	ap-	zum'i	leːfi	ak'-	noko	kʊm-	nam-
Банна	afi	k'ami	nuki	atsi	adʌb/adɪm	afa	zump'i	lεfi	ɑhaka/haːk'a	noko	its-; kum-	na(a)bi
Каро	afi	k'ami	nuki	asi	attәp'	M ’apo	mәk'әs	lefi	aka	nuk'o	isidi
Аарі	afi	k'ami	nuki	atsi; B kasel geegi	adim	afa	zom'i	lεfi	ahaka	noɣa; B nɔk'ɔ	its-	nami
Убамер	a·fi	ɣ/k'a·mi	nuki	atsi	admi	afa	mək'əs ~ -ɣ-	lεfí	aɣa	luk'a, luɣa	’its-	na·mi
Галіла	a·fi	k'a·mi	nuki	ači	admi	afa	mәk'әs	lεfí	aɣa/aháɣa	lu·ɣa/lo·ɣa	ič-	la·mi

Див. також

Примітки

Blench, 2006. The Afro-Asiatic Languages: Classification and Reference List [ 2013-10-07 у Wayback Machine.]
Hayward (2000:85)
Lamberti (1991), Zaborksi (1986)
I. M. Diakonoff (1998) Journal of Semitic Studies 43:209: «It is quite evident that cultural ties between Proto-Semitic and the African branches of the Afrasian macrofamily must have been severed at a very early date indeed. However, the grammatical structure of [Common Semitic] (especially in the verb) is obviously close to that of Common Berbero-Libyan (CBL), as well as to Bedauye. (Bedauye might, quite possibly, be classified as a family distinct from the rest of Kushitic.) The same grammatical isoglosses are somewhat more feebly felt between Semitic and (the other?) Kushitic languages. They practically disappear between the Semitic and the Omotic languages, which were formerly termed Western Kushitic, but which actually may not be Afrasian at all, like their neighbours the Nubian languages and Meroitic.»
Newman (1980)
Rolf Theil (2006) Is Omotic Afro-Asiatic? [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] pp 1–2: «I claim to show that no convincing arguments have been presented [for the inclusion of Omotic (OM) in Afro-Asiatic (AA)], and that OM should be regarded as an independent language family. No closer genetic relations have been demonstrated between OM and AA than between OM and any other language family.»
(2008) «Language Ecology and Linguistic Diversity on the African Continent», in Language and Linguistics Compass 2/5:841: «Although its Afroasiatic affiliation has been disputed, the allocation of Omotic within this family is now well-established, based on the attestation of morphological properties that this family shares with other Afroasiatic branches.»
Ehret, Christopher (17 грудня 2010). History and the Testimony of Language (англ.). University of California Press. ISBN .
Lecarme, Jacqueline (1 січня 2003). Research in Afroasiatic Grammar Two (англ.). John Benjamins Publishing. ISBN .
Bender, Lionel M. 1987. «First Steps Toward proto-Omotic.» Current Approaches to African Linguistics 3 (1987): 21-36.
Blažek, Václav. 2008. A lexicostatistical comparison of Omotic languages. In Bengtson (ed.), 57–148.

Наведені джерела

Bender, M. Lionel. 2000. Comparative Morphology of the Omotic Languages. Munich: LINCOM.
Fleming, Harold. 1976. Omotic overview. In The Non-Semitic Languages of Ethiopia, ed. by M. Lionel Bender, pp. 299–323. East Lansing, MI: Michigan State University.
Newman, Paul. 1980. The classification of Chadic within Afroasiatic. Universitaire Pers Leiden.

Загальна омотська бібліографія

Bender, M. L. 1975. Omotic: a new Afroasiatic language family. (University Museum Series, 3.) Carbondale, IL: Southern Illinois University.
Blench, Roger. 2006. Archaeology, Language, and the African Past. AltaMira Press
Hayward, Richard J., ed. 1990. Omotic Language Studies. London: School of Oriental and African Studies.
Hayward, Richard J. 2003. Omotic: the «empty quarter» of Afroasiatic linguistics. In Research in Afroasiatic Grammar II: selected papers from the fifth conference on Afroasiatic languages, Paris 2000, ed. by Jacqueline Lecarme, pp. 241–261. Amsterdam: John Benjamins.
Lamberti, Marcello. 1991. Cushitic and its classification. Anthropos 86(4/6):552-561.
Zaborski, Andrzej. 1986. Can Omotic be reclassified as West Cushitic? In Gideon Goldenberg, ed., Ethiopian Studies: Proceedings of the 6th International Conference pp. 525–530. Rotterdam: Balkema.

[1] Blench, 2006. The Afro-Asiatic Languages: Classification and Reference List [ 2013-10-07 у Wayback Machine.]

[2] Hayward (2000:85)

[3] Lamberti (1991), Zaborksi (1986)

[4] I. M. Diakonoff (1998) Journal of Semitic Studies 43:209: «It is quite evident that cultural ties between Proto-Semitic and the African branches of the Afrasian macrofamily must have been severed at a very early date indeed. However, the grammatical structure of [Common Semitic] (especially in the verb) is obviously close to that of Common Berbero-Libyan (CBL), as well as to Bedauye. (Bedauye might, quite possibly, be classified as a family distinct from the rest of Kushitic.) The same grammatical isoglosses are somewhat more feebly felt between Semitic and (the other?) Kushitic languages. They practically disappear between the Semitic and the Omotic languages, which were formerly termed Western Kushitic, but which actually may not be Afrasian at all, like their neighbours the Nubian languages and Meroitic.»

[5] Newman (1980)

[Theil-6] Rolf Theil (2006) Is Omotic Afro-Asiatic? [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] pp 1–2: «I claim to show that no convincing arguments have been presented [for the inclusion of Omotic (OM) in Afro-Asiatic (AA)], and that OM should be regarded as an independent language family. No closer genetic relations have been demonstrated between OM and AA than between OM and any other language family.»

[7] (2008) «Language Ecology and Linguistic Diversity on the African Continent», in Language and Linguistics Compass 2/5:841: «Although its Afroasiatic affiliation has been disputed, the allocation of Omotic within this family is now well-established, based on the attestation of morphological properties that this family shares with other Afroasiatic branches.»

[8] Ehret, Christopher (17 грудня 2010). History and the Testimony of Language (англ.). University of California Press. ISBN .

[9] Lecarme, Jacqueline (1 січня 2003). Research in Afroasiatic Grammar Two (англ.). John Benjamins Publishing. ISBN .

[10] Bender, Lionel M. 1987. «First Steps Toward proto-Omotic.» Current Approaches to African Linguistics 3 (1987): 21-36.

[11] Blažek, Václav. 2008. A lexicostatistical comparison of Omotic languages. In Bengtson (ed.), 57–148.