Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бенч мова що належить до афразійської макросімʼї омотської сімʼї Поширена в Ефіопії Область Народностей Південної Ефіопі

Бенч (мова)

Бенч (мова)

Бенч — мова, що належить до афразійської макросімʼї, омотської сімʼї. Поширена в Ефіопії (Область Народностей Південної Ефіопії). Вивчається в школах, виходять радіопередачі.

Бенч
Bencʼnon
image
Поширення омотських мов в Ефіопії. Мова бенч — одна з омотських мов.
Поширена вЕфіопія
РегіонСхідна Африка
Носії347000 (2007 р.)
Писемністьлатиниця, ефіопське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3bcq
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бенч (значення).

Писемність

Писемність мови бенч заснована на латиниці (введена у 2008 році) та ефіопському письмі.

Ефіопське письмо

МФА ə u i a e ɨ/- o
h ሀ ሁ ሂ ሃ ሄ ህ ሆ
l   ሉ ሊ ላ ሌ ል ሎ
h   ሑ ሒ ሓ ሔ ሕ ሖ
m   ሙ ሚ ማ ሜ ም ሞ
s   ሡ ሢ ሣ ሤ ሥ ሦ
r   ሩ ሪ ራ ሬ ር ሮ
s   ሱ ሲ ሳ ሴ ስ ሶ
ʃ   ሹ ሺ ሻ ሼ ሽ ሾ
ʂ   ⶡ ⶢ ⶣ ⶤ ⶥ ⶦ
kʼ   ቁ ቂ ቃ ቄ ቅ ቆ
b   ቡ ቢ ባ ቤ ብ ቦ
t   ቱ ቲ ታ ቴ ት ቶ
t͡ʃ   ቹ ቺ ቻ ቼ ች ቾ
t͡ʂ   ⶩ ⶪ ⶫ ⶬ ⶭ ⶮ
n   ኑ ኒ ና ኔ ን ኖ
ʔ አ ኡ ኢ ኣ ኤ እ ኦ
k   ኩ ኪ ካ ኬ ክ ኮ
w   ዉ ዊ ዋ ዌ ው ዎ
z   ዙ ዚ ዛ ዜ ዝ ዞ
ʒ   ዡ ዢ ዣ ዤ ዥ ዦ
ʐ   ⶱ ⶲ ⶳ ⶴ ⶵ ⶶ
j   ዩ ዪ ያ ዬ ይ ዮ
d   ዱ ዲ ዳ ዴ ድ ዶ
d͡ʒ   ጁ ጂ ጃ ጄ ጅ ጆ
ɡ   ጉ ጊ ጋ ጌ ግ ጎ
tʼ   ጡ ጢ ጣ ጤ ጥ ጦ
t͡ʃʼ   ጩ ጪ ጫ ጬ ጭ ጮ
t͡ʂʼ   ⶹ ⶺ ⶻ ⶼ ⶽ ⶾ
pʼ   ጱ ጲ ጳ ጴ ጵ ጶ
sʼ   ጹ ጺ ጻ ጼ ጽ ጾ
p   ፑ ፒ ፓ ፔ ፕ ፖ
МФА ə u i a e ɨ/- o
  • Для передачі приголосних звуків, за якими не слідують голосні, використовують складові знаки з прикріпленим голосним [ɨ].
  • З голосним [ə] є тільки два складових знаки: ሀ [hə] і አ [ʔə].
  • Для передачі на письмі ретрофлексних приголосних було створено нові складові знаки:
    • ⶹ [t͡ʂʼu], ⶺ [t͡ʂʼi], ⶻ [t͡ʂʼa], ⶼ [t͡ʂʼe], ⶽ [t͡ʂʼɨ/-], ⶾ [t͡ʂʼo];
    • ⶱ [ʐu], ⶲ [ʐi], ⶳ [ʐa], ⶴ [ʐe], ⶵ [ʐɨ/-], ⶶ [ʐo];
    • ⶩ [t͡ʂu], ⶪ [t͡ʂi], ⶫ [t͡ʂa], ⶬ [t͡ʂe], ⶭ [t͡ʂɨ/-], ⶮ [t͡ʂo];
    • ⶡ [ʂu], ⶢ [ʂi], ⶣ [ʂa], ⶤ [ʂe], ⶥ [ʂɨ/-], ⶦ [ʂo].

Інші знаки

Знак Назва
  ፥ тональна
позначка
  • Тони на письмі позначаються знаком ፥ (бенч — тональна мова).

Латинське письмо

A a B b C c Ch ch Cʼ cʼ D d E e G g H h I i K k L l
M m N n O o P p Pʼ pʼ Q q R r S s Sh sh T t Ts ts
U u V v W w X x Xh xh Xs xs Xʼ xʼ Y y Z z Zh zh Zʼ zʼ

Примітки

  1. Ethnologue
  2. Ст. 21—22.
  3. Klaus Wedekind.
  4. Ст. 21.
  5. Tekle Gizaw. Ст. iv.

Зображення

Література

  • Breeze, Mary J. 1986. «Personal pronouns in Gimira (Benchnon).» In Ursula Wiesemann (ed.), Pronominal systems, 47-69. Tübingen: Gunter Narr.
  • Breeze, Mary J. 1988. «Phonological features of Gimira and Dizi.» In Marianne Bechhaus-Gerst and Fritz Serzisko (eds.), Cushitic — Omotic: papers from the International Symposium on Cushitic and Omotic languages, Cologne, January 6–9, 1986, 473—487. Hamburg: Helmut Buske Verlag.
  • Breeze, Mary J. 1990. «A Sketch of the Phonology and Grammar of Gimira (Benchnon)». In Richard J. Hayward (ed.), Omotic Language Studies, 1-67. London: School of Oriental and African Studies, University of London.
  • Rapold, Christian. 2006. Towards a grammar of Benchnon. PhD thesis, University of Leiden.
  • Wedekind, Klaus. 1983. «A six-tone language in Ethiopia: Tonal analysis of Benč non (Gimira).» Journal of Ethiopian Studies 16: 129-56.
  • Wedekind, Klaus. 1985a. In Ursula Pieper and Gerhard Stickel (eds.), Studia linguistica diachronica et synchronica, 881—901. Berlin: Mouton.
  • Wedekind, Klaus. 1985b. «Thoughts when drawing a map of tone languages.» Afrikanistische Arbeitspapiere 1: 105-24.
  • Wedekind, Klaus. 1990. «Gimo-Jan or Ben-Yem-Om: Benč — Yemsa phonemes, tones, and words.» In Richard J. Hayward (ed.), Omotic language studies p. 68-184. London: School of Oriental and African Studies, University of London.

Додаткові джерела і посилання


image Це незавершена стаття про мову.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bench mova sho nalezhit do afrazijskoyi makrosimʼyi omotskoyi simʼyi Poshirena v Efiopiyi Oblast Narodnostej Pivdennoyi Efiopiyi Vivchayetsya v shkolah vihodyat radioperedachi BenchBencʼnonPoshirennya omotskih mov v Efiopiyi Mova bench odna z omotskih mov Poshirena vEfiopiyaRegionShidna AfrikaNosiyi347000 2007 r Pisemnistlatinicya efiopske pismoOficijnij statusKodi moviISO 639 3bcq U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bench znachennya PisemnistPisemnist movi bench zasnovana na latinici vvedena u 2008 roci ta efiopskomu pismi Efiopske pismo MFA e u i a e ɨ o h ሀ ሁ ሂ ሃ ሄ ህ ሆ l ሉ ሊ ላ ሌ ል ሎ h ሑ ሒ ሓ ሔ ሕ ሖ m ሙ ሚ ማ ሜ ም ሞ s ሡ ሢ ሣ ሤ ሥ ሦ r ሩ ሪ ራ ሬ ር ሮ s ሱ ሲ ሳ ሴ ስ ሶ ʃ ሹ ሺ ሻ ሼ ሽ ሾ ʂ ⶡ ⶢ ⶣ ⶤ ⶥ ⶦ kʼ ቁ ቂ ቃ ቄ ቅ ቆ b ቡ ቢ ባ ቤ ብ ቦ t ቱ ቲ ታ ቴ ት ቶ t ʃ ቹ ቺ ቻ ቼ ች ቾ t ʂ ⶩ ⶪ ⶫ ⶬ ⶭ ⶮ n ኑ ኒ ና ኔ ን ኖ ʔ አ ኡ ኢ ኣ ኤ እ ኦ k ኩ ኪ ካ ኬ ክ ኮ w ዉ ዊ ዋ ዌ ው ዎ z ዙ ዚ ዛ ዜ ዝ ዞ ʒ ዡ ዢ ዣ ዤ ዥ ዦ ʐ ⶱ ⶲ ⶳ ⶴ ⶵ ⶶ j ዩ ዪ ያ ዬ ይ ዮ d ዱ ዲ ዳ ዴ ድ ዶ d ʒ ጁ ጂ ጃ ጄ ጅ ጆ ɡ ጉ ጊ ጋ ጌ ግ ጎ tʼ ጡ ጢ ጣ ጤ ጥ ጦ t ʃʼ ጩ ጪ ጫ ጬ ጭ ጮ t ʂʼ ⶹ ⶺ ⶻ ⶼ ⶽ ⶾ pʼ ጱ ጲ ጳ ጴ ጵ ጶ sʼ ጹ ጺ ጻ ጼ ጽ ጾ p ፑ ፒ ፓ ፔ ፕ ፖ MFA e u i a e ɨ o Dlya peredachi prigolosnih zvukiv za yakimi ne sliduyut golosni vikoristovuyut skladovi znaki z prikriplenim golosnim ɨ Z golosnim e ye tilki dva skladovih znaki ሀ he i አ ʔe Dlya peredachi na pismi retrofleksnih prigolosnih bulo stvoreno novi skladovi znaki ⶹ t ʂʼu ⶺ t ʂʼi ⶻ t ʂʼa ⶼ t ʂʼe ⶽ t ʂʼɨ ⶾ t ʂʼo ⶱ ʐu ⶲ ʐi ⶳ ʐa ⶴ ʐe ⶵ ʐɨ ⶶ ʐo ⶩ t ʂu ⶪ t ʂi ⶫ t ʂa ⶬ t ʂe ⶭ t ʂɨ ⶮ t ʂo ⶡ ʂu ⶢ ʂi ⶣ ʂa ⶤ ʂe ⶥ ʂɨ ⶦ ʂo Inshi znaki Znak Nazva tonalna poznachka Toni na pismi poznachayutsya znakom bench tonalna mova Latinske pismo A a B b C c Ch ch Cʼ cʼ D d E e G g H h I i K k L l M m N n O o P p Pʼ pʼ Q q R r S s Sh sh T t Ts ts U u V v W w X x Xh xh Xs xs Xʼ xʼ Y y Z z Zh zh Zʼ zʼPrimitkiEthnologue St 21 22 Klaus Wedekind St 21 Tekle Gizaw St iv ZobrazhennyaLiteraturaBreeze Mary J 1986 Personal pronouns in Gimira Benchnon In Ursula Wiesemann ed Pronominal systems 47 69 Tubingen Gunter Narr Breeze Mary J 1988 Phonological features of Gimira and Dizi In Marianne Bechhaus Gerst and Fritz Serzisko eds Cushitic Omotic papers from the International Symposium on Cushitic and Omotic languages Cologne January 6 9 1986 473 487 Hamburg Helmut Buske Verlag Breeze Mary J 1990 A Sketch of the Phonology and Grammar of Gimira Benchnon In Richard J Hayward ed Omotic Language Studies 1 67 London School of Oriental and African Studies University of London Rapold Christian 2006 Towards a grammar of Benchnon PhD thesis University of Leiden Wedekind Klaus 1983 A six tone language in Ethiopia Tonal analysis of Benc non Gimira Journal of Ethiopian Studies 16 129 56 Wedekind Klaus 1985a In Ursula Pieper and Gerhard Stickel eds Studia linguistica diachronica et synchronica 881 901 Berlin Mouton Wedekind Klaus 1985b Thoughts when drawing a map of tone languages Afrikanistische Arbeitspapiere 1 105 24 Wedekind Klaus 1990 Gimo Jan or Ben Yem Om Benc Yemsa phonemes tones and words In Richard J Hayward ed Omotic language studies p 68 184 London School of Oriental and African Studies University of London Dodatkovi dzherela i posilannyaCe nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ