Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мерое — місто на території сучасного Судану, що стало столицею держави Куш після розорення Напати (Джебель-Баркал) Псамметихом II. Розташовується на східній стороні Нілу між Асуаном і Хартумом. Мова держави — Мероїтська. Культура Мерое перебувала під сильним впливом Стародавнього Єгипту. Мерое успішно протистояло вторгненням римлян, але пало в зв'язку з безперервними рейдами аксумітів в першій чверті IV ст. н. е.
| Мерое
Координати 16°56′06″ пн. ш. 33°45′02″ сх. д. / 16.935138888916779° пн. ш. 33.750750000027771591° сх. д.Координати: 16°56′06″ пн. ш. 33°45′02″ сх. д. / 16.935138888916779° пн. ш. 33.750750000027771591° сх. д.
 Мерое у Вікісховищі |
| Мерое ієрогліфами | |||||
|
| Археологічні пам'ятки острова Мерое | |
|---|---|
| Archaeological Sites of the Island of Meroe | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 16°56′06″ пн. ш. 33°45′02″ сх. д. / 16.935138888916779° пн. ш. 33.750750000027771591° сх. д. | |
| Країна | Судан |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iii, vi, v |
| Об'єкт № | 1336 |
| Регіон | Арабські країни |
| Зареєстровано: | 2011 (35 сесія) |
  | |
| | |
| Мерое у Вікісховищі | |
Історія Мерое
Перші поселення на місці Мерое почали виникати, імовірно, ще в VIII ст. до н. е. Після завоювання Єгипту Ассирією в 671 році до н. е. на території історичної області Куш утворилося царство з центром в місті Напата.
У другій половині VI ст. до н. е. столиця держави була перенесена в Мерое (звідси — Мероїтське царство). Після перенесення столиці Напата зберегла значення релігійного центру. Тут розташовувалися царські гробниці — піраміди, проводилась коронація царів, обрання яких затверджувалося жерцями.
Близько середини III ст. до н. е. цар Мерое Ергамен (Ірк-Амон) поклав кінець політичному впливу напатських жерців, які до того мали можливість понижуватиме неугодних їм царів і висувати кандидатури їх наступників. Збереглися відомості про те, що цар елліністичного Єгипту Птолемей IV і цар Ергамен підтримували постійні дипломатичні зв'язки. З цього часу влада царя, як вважають, стає спадковою, Мерое перетворюється також у релігійний і культурний центр.
У період перського панування в Єгипті Мероїтське царство втратило ряд своїх північних територій. У II—I ст. до н. е. у зв'язку з занепадом політичної могутності держави Птолемеїв і загостренням соціальної боротьби всередині Єгипту Мероїтське царство стало втручатися в єгипетські справи, підтримуючи народні рухи на півдні Єгипту. Коли римляни в 30 р. до н. е. оволоділи Єгиптом і населення Фіваїди намагалося організувати їм відсіч, піднімаючи повстання, загони ефіопів під проводом вторглися в Єгипет, але були відкинуті, а єгиптяни втихомирені. В 23 р. до н. е. війська римлян на чолі з префектом Гаєм Петронієм оволоділи Напатою, приєднали північну Ефіопію до римської провінції Єгипет.
З III ст. н. е. царство почало занепадати. На території Мероїтського царства утворилися держави , Мукурра, Нобатія.
Сучасність
Розкопки Мерое археологами почалися в 1902 р Їх вів в 1909—1914 англійський археолог , а в 1920—1923 царські некрополі досліджував американський учений Дж. Рейснер. У 2011 р Мерое з розташованими неподалік археологічними зонами і було оголошено ЮНЕСКО пам'ятником Світової спадщини людства.
Топографія міста
Піраміди Мерое
Поховання часів царства Куш розташовані в околицях Мерое в трьох місцях, звані кладовищами Бегаравая (англ. Begarawiyah):
- Південне кладовище з дев'ятьма королівськими пірамідами (п'ять пірамід фараонів і чотири — королев). Крім великих пірамід на цьому кладовищі також знаходяться сто дев'яносто п'ять поховань менших розмірів.
- На Північному кладовищі знаходяться сорок і одна королівська піраміда: тридцять пірамід фараонів, шість пірамід королев і п'ять пірамід членів королівських сімей. Крім пірамід, на цьому кладовищі розташовані ще три поховання.
- Західне кладовище — некоролівські поховання. Всього сто тринадцять могил.
Піраміди Південного кладовища
Поховання Південного кладовища датуються 720—300 рр. до н. е. Піраміди Південного кладовища:
- Beg.S 1 — Піраміда королеви (ім'я невідоме)
- Beg.S 2 — Піраміда королеви (ім'я невідоме)
- Beg.S 3 — Піраміда королеви (ім'я невідоме)
- Beg.S 4 — Сестра фараона, мати фараона Кенрет (Салеран (?), Або Салува (?))
- Beg.S 5 — Фараон Анх-нефер-лб-ре Йешруваман (або Амонасрува, або Йешрува-мери-амон)
- Beg.S 6 — Фараон Аманісло, або фараон Аркамані I
- Beg.S 9 — Піраміда королеви (ім'я невідоме)
- Beg.S 10 — Фараон Калка Калталіу
- Beg.S 20 — Принц Ветерікен (?), Син , або Сіаспіка
- Beg.S 85 — Принцеса Мернуа, сучасниця (родичка (?)) Фараона Сіаспіка — Аспелта
- Beg.S 500 — Принц Карлбен, син фараона Сіаспіка, або фараона Насахма
- Beg.S 503 — Королева Хенува (часів фараона Настасена
Піраміди Північного кладовища
Ймовірно, коли на південному кладовищі закінчилися вільні місця, захоронення продовжилися на північному кладовищі. Королівські поховання північного кладовища датуються 300 рр до н. е. −350 рр. н. е.:
- Beg. N1 — Цариця Куша
- Beg. N2 — Фараон Аманіхабале
- Beg. N3 — Піраміда королеви (ім'я невідоме)
- Beg. N4 — Фараон
- Beg. N5 — Принц , син цариці
- Beg. N6 — Цариця Куша Аманішакете
- Beg. N7 — Фараон Аркамані II
- Beg. N8 — Нахірка (?) (Нехенсан-мери-Ісіс (?))
- Beg. N9 — Фараон ( (?))
- Beg. N10 — Фараон Шеракарер (?)
- Beg. N11 — Королева Нахірка (?) Цариця (?)
- Beg. N12 — Цариця Куша
- Beg. N13 — Піраміда фараона (Накрінсан (?))
- Beg. N14 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N15 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N16 — Фараон Ахестем (?)
- Beg. N17 — Фараон Аманітенмеміде, Небмаатре I
- Beg. N18 — Цариця Аманікаташан, Фараон Аманханевел (?), Небмаатре II
- Beg. N19 — Фараон
- Beg. N20 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N21 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N22 — Фараон Натакамані
- Beg. N24 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N25 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N26 — Піраміда королеви (ім'я невідоме)
- Beg. N27 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N28 — Фараон Такідеамані
- Beg. N29 — Фараон Такізермані
- Beg. N30 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N32 — Піраміда королеви (ім'я невідоме)
- Beg. N34 — Фараон Артаніземе, Хепаркаре III
- Beg. N35 — Манітерара (зе), Терарамані
- Beg. N36 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N37 — невідомо
- Beg. N38 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N40 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N41 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N51 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N52 — невідомо
- Beg. N53 — Піраміда фараона (ім'я невідоме)
- Beg. N55 — невідомо
- Beg. N56 — Піраміда принца (ім'я невідоме)
Мероїтська мова
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
піраміди Мерое,
Судан -
![image]()
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- G. A. Reisner, The Meroitic Kingdom of Ethiopia: A Chronological Outline, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 9, No. 1/2 (Apr., 1923), pp. 34-77
- Dows Dunham and MF Laming Macadam, Names and Relationships of the Royal Family of Napata, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 35 (Dec., 1949), pp. 139—149
- George A. Reisner, The Pyramids of Meroe and the Candaces of Ethiopia, Museum of Fine Arts Bulletin, Vol. 21, No. 124 (Apr., 1923), pp. 11-27
Література
- Dows Dunham: Royal Tombs at Meroe & Barkal. The Royal Cemeteries if Kush Volume IV, Boston, Museum of Fine Arts, 1957.
- Dows Dunham: The West and South Cemeteries At Meroë. The Royal Cemeteries if Kush Volume V, Boston, Museum of Fine Arts, 1963.
- J. Garstang — H. Sayce — F. Griffith. Meroe: the city of the Ethiopians. Oxford, 1911
- László Török: Meroe City, an Ancient African Capital. John Garstang's Excavations in the Sudan. London, 1997
- László Török: The Kingdom of Kush. Handbook of the Napatan-Meroitic Civilization. Leiden-New York-Köln, 1997
- Peter L. Shinnie/Rebecca J. Bradley: The capital of Kush 1: Meroe excavations, 1965—1972. Berlin, 1980
- Peter L. Shinnie/Julie R. Anderson (ed.): The Capital of Kush 2: Meroe Excavations 1973—1984. Berlin 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meroe misto na teritoriyi suchasnogo Sudanu sho stalo stoliceyu derzhavi Kush pislya rozorennya Napati Dzhebel Barkal Psammetihom II Roztashovuyetsya na shidnij storoni Nilu mizh Asuanom i Hartumom Mova derzhavi Meroyitska Kultura Meroe perebuvala pid silnim vplivom Starodavnogo Yegiptu Meroe uspishno protistoyalo vtorgnennyam rimlyan ale palo v zv yazku z bezperervnimi rejdami aksumitiv v pershij chverti IV st n e Meroe Koordinati 16 56 06 pn sh 33 45 02 sh d 16 935138888916779 pn sh 33 750750000027771591 sh d 16 935138888916779 33 750750000027771591 Koordinati 16 56 06 pn sh 33 45 02 sh d 16 935138888916779 pn sh 33 750750000027771591 sh d 16 935138888916779 33 750750000027771591 Krayina Sudan SudanAdminodinicya NilData zasnuvannya 25 stolittya do n e Plosha 1718 031 gaGeoNames 370131OSM 3774666 R Nil MeroeMeroe Sudan Meroe u Vikishovishi Meroe iyeroglifami Arheologichni pam yatki ostrova MeroeArchaeological Sites of the Island of Meroe Svitova spadshina16 56 06 pn sh 33 45 02 sh d 16 935138888916779 pn sh 33 750750000027771591 sh d 16 935138888916779 33 750750000027771591Krayina SudanTip KulturnijKriteriyi ii iii vi vOb yekt 1336Region Arabski krayiniZareyestrovano 2011 35 sesiya Roztashuvannya na karti Sudana Meroe u VikishovishiIstoriya MeroePershi poselennya na misci Meroe pochali vinikati imovirno she v VIII st do n e Pislya zavoyuvannya Yegiptu Assiriyeyu v 671 roci do n e na teritoriyi istorichnoyi oblasti Kush utvorilosya carstvo z centrom v misti Napata U drugij polovini VI st do n e stolicya derzhavi bula perenesena v Meroe zvidsi Meroyitske carstvo Pislya perenesennya stolici Napata zberegla znachennya religijnogo centru Tut roztashovuvalisya carski grobnici piramidi provodilas koronaciya cariv obrannya yakih zatverdzhuvalosya zhercyami Blizko seredini III st do n e car Meroe Ergamen Irk Amon poklav kinec politichnomu vplivu napatskih zherciv yaki do togo mali mozhlivist ponizhuvatime neugodnih yim cariv i visuvati kandidaturi yih nastupnikiv Zbereglisya vidomosti pro te sho car ellinistichnogo Yegiptu Ptolemej IV i car Ergamen pidtrimuvali postijni diplomatichni zv yazki Z cogo chasu vlada carya yak vvazhayut staye spadkovoyu Meroe peretvoryuyetsya takozh u religijnij i kulturnij centr U period perskogo panuvannya v Yegipti Meroyitske carstvo vtratilo ryad svoyih pivnichnih teritorij U II I st do n e u zv yazku z zanepadom politichnoyi mogutnosti derzhavi Ptolemeyiv i zagostrennyam socialnoyi borotbi vseredini Yegiptu Meroyitske carstvo stalo vtruchatisya v yegipetski spravi pidtrimuyuchi narodni ruhi na pivdni Yegiptu Koli rimlyani v 30 r do n e ovolodili Yegiptom i naselennya Fivayidi namagalosya organizuvati yim vidsich pidnimayuchi povstannya zagoni efiopiv pid provodom vtorglisya v Yegipet ale buli vidkinuti a yegiptyani vtihomireni V 23 r do n e vijska rimlyan na choli z prefektom Gayem Petroniyem ovolodili Napatoyu priyednali pivnichnu Efiopiyu do rimskoyi provinciyi Yegipet Z III st n e carstvo pochalo zanepadati Na teritoriyi Meroyitskogo carstva utvorilisya derzhavi Mukurra Nobatiya SuchasnistRozkopki Meroe arheologami pochalisya v 1902 r Yih viv v 1909 1914 anglijskij arheolog a v 1920 1923 carski nekropoli doslidzhuvav amerikanskij uchenij Dzh Rejsner U 2011 r Meroe z roztashovanimi nepodalik arheologichnimi zonami i bulo ogolosheno YuNESKO pam yatnikom Svitovoyi spadshini lyudstva Topografiya mistaPlan mista MeroePiramidi MeroePohovannya chasiv carstva Kush roztashovani v okolicyah Meroe v troh miscyah zvani kladovishami Begaravaya angl Begarawiyah Pivdenne kladovishe z dev yatma korolivskimi piramidami p yat piramid faraoniv i chotiri korolev Krim velikih piramid na comu kladovishi takozh znahodyatsya sto dev yanosto p yat pohovan menshih rozmiriv Na Pivnichnomu kladovishi znahodyatsya sorok i odna korolivska piramida tridcyat piramid faraoniv shist piramid korolev i p yat piramid chleniv korolivskih simej Krim piramid na comu kladovishi roztashovani she tri pohovannya Zahidne kladovishe nekorolivski pohovannya Vsogo sto trinadcyat mogil Piramidi Pivdennogo kladovisha Pivdenne kladovishe Meroe Pohovannya Pivdennogo kladovisha datuyutsya 720 300 rr do n e Piramidi Pivdennogo kladovisha Beg S 1 Piramida korolevi im ya nevidome Beg S 2 Piramida korolevi im ya nevidome Beg S 3 Piramida korolevi im ya nevidome Beg S 4 Sestra faraona mati faraona Kenret Saleran Abo Saluva Beg S 5 Faraon Anh nefer lb re Jeshruvaman abo Amonasruva abo Jeshruva meri amon Beg S 6 Faraon Amanislo abo faraon Arkamani I Beg S 9 Piramida korolevi im ya nevidome Beg S 10 Faraon Kalka Kaltaliu Beg S 20 Princ Veteriken Sin abo Siaspika Beg S 85 Princesa Mernua suchasnicya rodichka Faraona Siaspika Aspelta Beg S 500 Princ Karlben sin faraona Siaspika abo faraona Nasahma Beg S 503 Koroleva Henuva chasiv faraona Nastasena Piramidi Pivnichnogo kladovisha Pivnichne kladovishe Meroe Jmovirno koli na pivdennomu kladovishi zakinchilisya vilni miscya zahoronennya prodovzhilisya na pivnichnomu kladovishi Korolivski pohovannya pivnichnogo kladovisha datuyutsya 300 rr do n e 350 rr n e Beg N1 Caricya Kusha Beg N2 Faraon Amanihabale Beg N3 Piramida korolevi im ya nevidome Beg N4 Faraon Beg N5 Princ sin carici Beg N6 Caricya Kusha Amanishakete Beg N7 Faraon Arkamani II Beg N8 Nahirka Nehensan meri Isis Beg N9 Faraon Beg N10 Faraon Sherakarer Beg N11 Koroleva Nahirka Caricya Beg N12 Caricya Kusha Beg N13 Piramida faraona Nakrinsan Beg N14 Piramida faraona im ya nevidome Beg N15 Piramida faraona im ya nevidome Beg N16 Faraon Ahestem Beg N17 Faraon Amanitenmemide Nebmaatre I Beg N18 Caricya Amanikatashan Faraon Amanhanevel Nebmaatre II Beg N19 Faraon Beg N20 Piramida faraona im ya nevidome Beg N21 Piramida faraona im ya nevidome Beg N22 Faraon Natakamani Beg N24 Piramida faraona im ya nevidome Beg N25 Piramida faraona im ya nevidome Beg N26 Piramida korolevi im ya nevidome Beg N27 Piramida faraona im ya nevidome Beg N28 Faraon Takideamani Beg N29 Faraon Takizermani Beg N30 Piramida faraona im ya nevidome Beg N32 Piramida korolevi im ya nevidome Beg N34 Faraon Artanizeme Heparkare III Beg N35 Maniterara ze Teraramani Beg N36 Piramida faraona im ya nevidome Beg N37 nevidomo Beg N38 Piramida faraona im ya nevidome Beg N40 Piramida faraona im ya nevidome Beg N41 Piramida faraona im ya nevidome Beg N51 Piramida faraona im ya nevidome Beg N52 nevidomo Beg N53 Piramida faraona im ya nevidome Beg N55 nevidomo Beg N56 Piramida princa im ya nevidome Meroyitska movaDokladnishe Meroyitska movaGalereyapiramidi Meroe SudanDiv takozhKush carstvo Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku G A Reisner The Meroitic Kingdom of Ethiopia A Chronological Outline The Journal of Egyptian Archaeology Vol 9 No 1 2 Apr 1923 pp 34 77 Dows Dunham and MF Laming Macadam Names and Relationships of the Royal Family of Napata The Journal of Egyptian Archaeology Vol 35 Dec 1949 pp 139 149 George A Reisner The Pyramids of Meroe and the Candaces of Ethiopia Museum of Fine Arts Bulletin Vol 21 No 124 Apr 1923 pp 11 27LiteraturaDows Dunham Royal Tombs at Meroe amp Barkal The Royal Cemeteries if Kush Volume IV Boston Museum of Fine Arts 1957 Dows Dunham The West and South Cemeteries At Meroe The Royal Cemeteries if Kush Volume V Boston Museum of Fine Arts 1963 J Garstang H Sayce F Griffith Meroe the city of the Ethiopians Oxford 1911 Laszlo Torok Meroe City an Ancient African Capital John Garstang s Excavations in the Sudan London 1997 Laszlo Torok The Kingdom of Kush Handbook of the Napatan Meroitic Civilization Leiden New York Koln 1997 Peter L Shinnie Rebecca J Bradley The capital of Kush 1 Meroe excavations 1965 1972 Berlin 1980 Peter L Shinnie Julie R Anderson ed The Capital of Kush 2 Meroe Excavations 1973 1984 Berlin 2004