Мукурра (або Макура, араб. مقرة) — стародавня держава на території сучасного Північного Судану і Південного Єгипту. Належить до групи нубійських держав, що виникли в басейні Нілу через кілька століть після падіння царства Куш.
Мукурра | |
Прапор | |
Дата створення / заснування | 5 століття |
---|---|
Столиця | Стара Донгола |
Час/дата припинення існування | 1518 |
Мукурра у Вікісховищі |
Координати: 18°13′28″ пн. ш. 30°44′33″ сх. д. / 18.22444444447222267° пн. ш. 30.74250000002777838° сх. д.
Мукурра займала територію від третього до п'ятого чи шостого порога Нілу. Столицею М. було місто Донгола (знаходилося за 80 км від нині існуючого суданського міста Донгола).
У VI столітті Мукурра прийняла християнство, проте в VII столітті, після ісламського завоювання Єгипту, виявилася відрізана від решти християнського світу. Вторгнення арабів в 651 році закінчилося невдачею і нубійські держави зберегли незалежність приблизно до XIV століття. При цьому в період з 750 по 1150 роки між М. і Єгиптом зберігався мир. У другій половині XII ст. після Георгіоса IV починається поступовий занепад.
З утворення Мамлюцького султанату починаються з ним конфлікти, що призвели 1276 року до поразки та встановлення залежності Мукурри від цього султанату. Останнім царем, що намагався, протидіяти мамлюкам був Семамун.
Рівночасно, починаючи з X століття, араби поступово мирним шляхом просувалися на південь, набуваючи землі і укладаючи змішані шлюби з місцевим населенням, яке при цьому брало іслам. Останнім царем-християнином був Кернабес. У 1323 іслам був прийнятий і правителем країни Канс ад-Даулою, після цього відомо про християнського короля Мукурри у 1330-тих роках, у 1365 році країна побачила громадянську війну і втратила свої землі на півдні контролюючи тепер землі від 2-3 катаракти з новою столицею До.
Останім королем Мукурри був християнин Джоел.
Економіка
Основною економічною діяльністю Макурії було землеробство, де селяни вирощували кілька врожаїв ячменю, проса та фініків на рік. Використовувані методи — загалом такі ж, якими користувалися протягом тисячоліть. Невеликі ділянки добре зрошуваної землі були розташовані вздовж берегів Нілу, які удобрювалися щорічними розливами річки. Одним із важливих технологічних досягнень став чигир, водяне колесо, яке приводилося в рух волами. Він винайдений ще в римський період і допоміг збільшити врожайність і щільність населення. Моделі розселення вказують на те, що земля була також поділена на окремі ділянки, а не як у манориальній системі. Селяни жили невеликими селами, що складалися з купчастих будинків із висушеної цегли.
Примітки
- Shinnie, P.L. (1978). "Christian Nubia.". In J.D. Fage (ed.). The Cambridge History of Africa. Volume 2. Cambridge: Cambridge University. pp. 556–588. .
Джерела
- Мукурра
- [ 16 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Adams, William Y. (1977). Nubia: Corridor to Africa. Princeton: Princeton University. ISBN 978-0-7139-0579-3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mukurra abo Makura arab مقرة starodavnya derzhava na teritoriyi suchasnogo Pivnichnogo Sudanu i Pivdennogo Yegiptu Nalezhit do grupi nubijskih derzhav sho vinikli v basejni Nilu cherez kilka stolit pislya padinnya carstva Kush MukurraPraporData stvorennya zasnuvannya5 stolittyaStolicyaStara DongolaChas data pripinennya isnuvannya1518 Mukurra u Vikishovishi Koordinati 18 13 28 pn sh 30 44 33 sh d 18 22444444447222267 pn sh 30 74250000002777838 sh d 18 22444444447222267 30 74250000002777838 Karta Nubiyi Mukurra zajmala teritoriyu vid tretogo do p yatogo chi shostogo poroga Nilu Stoliceyu M bulo misto Dongola znahodilosya za 80 km vid nini isnuyuchogo sudanskogo mista Dongola U VI stolitti Mukurra prijnyala hristiyanstvo prote v VII stolitti pislya islamskogo zavoyuvannya Yegiptu viyavilasya vidrizana vid reshti hristiyanskogo svitu Vtorgnennya arabiv v 651 roci zakinchilosya nevdacheyu i nubijski derzhavi zberegli nezalezhnist priblizno do XIV stolittya Pri comu v period z 750 po 1150 roki mizh M i Yegiptom zberigavsya mir U drugij polovini XII st pislya Georgiosa IV pochinayetsya postupovij zanepad Z utvorennya Mamlyuckogo sultanatu pochinayutsya z nim konflikti sho prizveli 1276 roku do porazki ta vstanovlennya zalezhnosti Mukurri vid cogo sultanatu Ostannim carem sho namagavsya protidiyati mamlyukam buv Semamun Rivnochasno pochinayuchi z X stolittya arabi postupovo mirnim shlyahom prosuvalisya na pivden nabuvayuchi zemli i ukladayuchi zmishani shlyubi z miscevim naselennyam yake pri comu bralo islam Ostannim carem hristiyaninom buv Kernabes U 1323 islam buv prijnyatij i pravitelem krayini Kans ad Dauloyu pislya cogo vidomo pro hristiyanskogo korolya Mukurri u 1330 tih rokah u 1365 roci krayina pobachila gromadyansku vijnu i vtratila svoyi zemli na pivdni kontrolyuyuchi teper zemli vid 2 3 katarakti z novoyu stoliceyu Do Ostanim korolem Mukurri buv hristiyanin Dzhoel EkonomikaOsnovnoyu ekonomichnoyu diyalnistyu Makuriyi bulo zemlerobstvo de selyani viroshuvali kilka vrozhayiv yachmenyu prosa ta finikiv na rik Vikoristovuvani metodi zagalom taki zh yakimi koristuvalisya protyagom tisyacholit Neveliki dilyanki dobre zroshuvanoyi zemli buli roztashovani vzdovzh beregiv Nilu yaki udobryuvalisya shorichnimi rozlivami richki Odnim iz vazhlivih tehnologichnih dosyagnen stav chigir vodyane koleso yake privodilosya v ruh volami Vin vinajdenij she v rimskij period i dopomig zbilshiti vrozhajnist i shilnist naselennya Modeli rozselennya vkazuyut na te sho zemlya bula takozh podilena na okremi dilyanki a ne yak u manorialnij sistemi Selyani zhili nevelikimi selami sho skladalisya z kupchastih budinkiv iz visushenoyi cegli PrimitkiShinnie P L 1978 Christian Nubia In J D Fage ed The Cambridge History of Africa Volume 2 Cambridge Cambridge University pp 556 588 ISBN 978 0 521 21592 3 DzherelaMukurra 16 lyutogo 2015 u Wayback Machine Adams William Y 1977 Nubia Corridor to Africa Princeton Princeton University ISBN 978 0 7139 0579 3