Стара Донгола (араб. دنقلا القديمة) — руїни стародавнього міста середньовічної Нубії в сучасному Судані. Місто було розташоване на східному березі Нілу, в місці початку караванів через пустелю на захід в райони Дарфура і Кордофана. З IV по XIV століття Донгола була столицею держави Мукурра. У XIX столітті населення цього регіону перемістилося вниз за течією Нілу приблизно на 80 кілометрів, де зараз знаходиться місто Донгола.
Стара Донгола | |
---|---|
18°13′23″ пн. ш. 30°44′38″ сх. д. / 18.22305555558378032° пн. ш. 30.74388888891677851° сх. д.Координати: 18°13′23″ пн. ш. 30°44′38″ сх. д. / 18.22305555558378032° пн. ш. 30.74388888891677851° сх. д. | |
Країна | Судан |
Тип | населений пункт і археологічна пам'ятка |
Стара Донгола Стара Донгола (Судан) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Зародження міста
Місто зародилося в IV–V століттях н. е. спочатку як фортеця, навколо якої утворилося міське поселення. З поширенням у Нубії християнства Донгола стає столицею держави Мукурра, в ній ведеться будівництво кількох церков. У 100 метрах від стародавніх міських стін археологами розчищені залишки двох церков, названі Будовою X і Церквою з кам'яним тротуаром. Це значило, що місто розросталося з первісної фортеці. Пізніше, будова названа Старою Церквою була побудована на місці Будівлі X.
У середині VII століття обидві церкви були зруйновані, але незабаром відбудовані заново. Будівельні матеріали зі зруйнованої Старої Церкви були використані на будівництві нових міських стін. Археологи пов'язують руйнування з Першою битвою в Донголі (642 рік) і з Другою битвою в Донголі (652 рік). В кінці VII століття Церква Гранітних Колон була побудована на місці Старої Церкви. Оточена шістнадцятьма гранітними колонами з пишними капітелями, Церква Гранітних Колон ймовірно була кафедральною церквою Донголи.
Розквіт міста
На X століття доводиться розпал будівельних робіт: на місці Церкви з кам'яним тротуаром будується грандіозна церква з хрестом в перерізі. Цим же часом датуються ще кілька церков, два палаци і кілька монастирських будівель на півночі міста. Розкопані також кілька багатих будинків з ваннами і розписами на стінах. Книга знань — дорожні нотатки іспанського ченця, що датуються трохи пізніше 1348 року, згадують генуезьких купців, які осіли в Донголі. Можливо, генуезці проникли в Донголу в результаті торгової угоди між Єгиптом і Генуєю в 1290 році.
Занепад міста
На XIII і XIV століття припадає час занепаду міста. Місто було завойоване арабами. В одному з палаців видно, що тронна зала в цей час була перероблена в мечеть. Збереглася стела Сайф аль-Дін Абдулли Баршамби, що датується 1317 роком і вважається зведеною на честь намісника султана Єгипту Абдулли (можливо, нубійця-мусульманина), приведеного до влади в результаті військової експедиції, відправленої султаном.
За часів султанату Сеннар Донгола мала статус столиці північної провінції султанату. Французький мандрівник в 1699 році відвідав Донголу, про яку писав, що місто розташоване на піщаному відрогу пагорба: «Будинки побудовані кепсько, вулиці наполовину занесені піском з відрогів гір. У самому центрі міста знаходиться велика фортеця. Але її укріплення несучасні. Вони покликані відлякувати арабів, які б'ються виключно на відкритих місцевостях.».
Розкопки
Розкопками міста займалася польська експедиція починаючи з 1964 року.
Джерела
- Донгола
Посилання
- Донґола // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara Dongola arab دنقلا القديمة ruyini starodavnogo mista serednovichnoyi Nubiyi v suchasnomu Sudani Misto bulo roztashovane na shidnomu berezi Nilu v misci pochatku karavaniv cherez pustelyu na zahid v rajoni Darfura i Kordofana Z IV po XIV stolittya Dongola bula stoliceyu derzhavi Mukurra U XIX stolitti naselennya cogo regionu peremistilosya vniz za techiyeyu Nilu priblizno na 80 kilometriv de zaraz znahoditsya misto Dongola Stara Dongola18 13 23 pn sh 30 44 38 sh d 18 22305555558378032 pn sh 30 74388888891677851 sh d 18 22305555558378032 30 74388888891677851 Koordinati 18 13 23 pn sh 30 44 38 sh d 18 22305555558378032 pn sh 30 74388888891677851 sh d 18 22305555558378032 30 74388888891677851Krayina SudanTipnaselenij punkt i arheologichna pam yatkaStara DongolaStara Dongola Sudan Mediafajli u VikishovishiIstoriyaZarodzhennya mista Misto zarodilosya v IV V stolittyah n e spochatku yak fortecya navkolo yakoyi utvorilosya miske poselennya Z poshirennyam u Nubiyi hristiyanstva Dongola staye stoliceyu derzhavi Mukurra v nij vedetsya budivnictvo kilkoh cerkov U 100 metrah vid starodavnih miskih stin arheologami rozchisheni zalishki dvoh cerkov nazvani Budovoyu X i Cerkvoyu z kam yanim trotuarom Ce znachilo sho misto rozrostalosya z pervisnoyi forteci Piznishe budova nazvana Staroyu Cerkvoyu bula pobudovana na misci Budivli X Stara Dongola na karti Nubiyi U seredini VII stolittya obidvi cerkvi buli zrujnovani ale nezabarom vidbudovani zanovo Budivelni materiali zi zrujnovanoyi Staroyi Cerkvi buli vikoristani na budivnictvi novih miskih stin Arheologi pov yazuyut rujnuvannya z Pershoyu bitvoyu v Dongoli 642 rik i z Drugoyu bitvoyu v Dongoli 652 rik V kinci VII stolittya Cerkva Granitnih Kolon bula pobudovana na misci Staroyi Cerkvi Otochena shistnadcyatma granitnimi kolonami z pishnimi kapitelyami Cerkva Granitnih Kolon jmovirno bula kafedralnoyu cerkvoyu Dongoli Rozkvit mista Na X stolittya dovoditsya rozpal budivelnih robit na misci Cerkvi z kam yanim trotuarom buduyetsya grandiozna cerkva z hrestom v pererizi Cim zhe chasom datuyutsya she kilka cerkov dva palaci i kilka monastirskih budivel na pivnochi mista Rozkopani takozh kilka bagatih budinkiv z vannami i rozpisami na stinah Kniga znan dorozhni notatki ispanskogo chencya sho datuyutsya trohi piznishe 1348 roku zgaduyut genuezkih kupciv yaki osili v Dongoli Mozhlivo genuezci pronikli v Dongolu v rezultati torgovoyi ugodi mizh Yegiptom i Genuyeyu v 1290 roci Zanepad mista Cerkva z hrestom v pererizi plan Stara Dongola Na XIII i XIV stolittya pripadaye chas zanepadu mista Misto bulo zavojovane arabami V odnomu z palaciv vidno sho tronna zala v cej chas bula pereroblena v mechet Zbereglasya stela Sajf al Din Abdulli Barshambi sho datuyetsya 1317 rokom i vvazhayetsya zvedenoyu na chest namisnika sultana Yegiptu Abdulli mozhlivo nubijcya musulmanina privedenogo do vladi v rezultati vijskovoyi ekspediciyi vidpravlenoyi sultanom Za chasiv sultanatu Sennar Dongola mala status stolici pivnichnoyi provinciyi sultanatu Francuzkij mandrivnik v 1699 roci vidvidav Dongolu pro yaku pisav sho misto roztashovane na pishanomu vidrogu pagorba Budinki pobudovani kepsko vulici napolovinu zaneseni piskom z vidrogiv gir U samomu centri mista znahoditsya velika fortecya Ale yiyi ukriplennya nesuchasni Voni poklikani vidlyakuvati arabiv yaki b yutsya viklyuchno na vidkritih miscevostyah RozkopkiRozkopkami mista zajmalasya polska ekspediciya pochinayuchi z 1964 roku DzherelaDongolaPosilannyaDongola Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006