Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Людина прямоходяча лат. Homo erectus | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Homo erectus (, 1892) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Люди́на прямоходя́ча (Homo erectus, застаріла назва — архантропи) — викопний вид Людина (Homo), який розглядають як безпосереднього попередника сучасної людини.
Вважається, що еректуси з'явилися у Східній Африці в епоху середнього плейстоцену, еволюціонували від Людини рудольфської (Homo rudolfensis), і вже 1,8 млн років тому через Близький Схід (людина грузинська) широко заселили Євразію аж до Китаю (Юаньмоуська людина).
Дослідження ДНК X-хромосоми у 2008 році призвело до висновку, що азійський вид Homo erectus цілком міг схрещуватися з Homo sapiens і бути предком сучасних людей по змішаних лініях (не прямій чоловічій і не прямій жіночій) .
Є вимерлим видом гомінідів, що існував у період з 1,8 мільйона років тому до 100 000 років тому. Класичні Homo erectus проживали на території сучасної Азії (Китай, Індонезія). У Африці було виявлено рештки подібних скам'янілостей, які часто належали до виду Людина працююча (лат. Homo ergaster). Також у Європі були виявлені рештки, класифіковані як Homo erectus, при цьому зберігається тенденція це позначення застосовувати для скам'янілих знахідок, що належать до азійського регіону.
Анатомічні особливості
Обсяг черепної коробки поступово зростав протягом довгої історії. Мав більший обсяг черепа, ніж Людина працююча чи Людина грузинська (лат. Homo georgicus), знайдена в Дманісі. Перші рештки Яванської людини свідчать про розмір черепа обсягом 850 см³, а ті, що були знайдені пізніші досягали 1100 см³ у своєму об'ємі. На обличчі вирізнялися надбрівні дуги, низький лоб та масивна щелепа без підборіддя, з відносно малими зубами. Статевий диморфізм був яскравіше виражений, аніж у сучасної людини. Представники цього виду відзначались сильною статурою та зростом від 160 до 180 см.
Способом пересування слугувала прямохідність, про що свідчить будова стегнової кості, ідентична такій у сучасної людини. На прямохідність також вказує положення потиличного отвору, зміщеного вперед по горизонтальній осі черепа.
Відзначається варіабельність ознак у різних підвидів Homo erectus (яванська людина, синантроп, африканські та європейські підвиди).
Культура, використання вогню та знаряддя праці
Архантропи добре вміли обробляти каміння, відкрили для себе вогонь, навчилися розпалювати та підтримувати його. Перші знахідки вогнищ були виявлені у Китаї поблизу Пекіну. В Кенії (Чесовандже) знайдені більш старовинні вогнища, які відносяться ще до культури Homo ergaster. Вони були досить великими, а попелища вказують на те, що вогонь підтримувався у вогнищах постійно впродовж багатьох років. Першість у використанні вогню належить синантропам. Вогнище в печері Чжоукоудянь вражає своїми розмірами. Колосальне скупчення попелу і вугілля товщиною в 6 метрів наводить на думку про те, що місцеві жителі ще не вміли розводити вогонь самостійно. Швидше за все, вони здобули в печері вогонь при лісовій пожежі і тут століттями підтримували його. Застосування вогню вплинуло на морфологію людини. Оброблену вогнем їжу легше жувати, це призвело до зменшення розміру щелеп. Оволодіння вогнем вплинуло на прогрес людини, розвинуло його розум і допомогло підвищити рівень життя у первісному суспільстві.
Докорінно змінилися і житла первісної людини. Були освоєні печери і з'явилися окремо розташовані споруди з потужними кам'яними обкладками. Близько 500 тис років тому в межі житла було включене і вогнище.
Знаряддя праці, виготовлені Людиною прямоходячою, були загостреними з одного кінця і виконували одночасно колючі та ріжучі функції. Такі знаряддя характерної мигдалеподібної форми отримали назву «ашельскі рубила». Виготовлялися також знаряддя, оброблені з обох боків, так звані «біфаси». Вони були надзвичайно поширені в ранньому палеоліті. Виготовлення рубил вимагало значних розумових здібностей і виробничих навичок, адже необхідно обробити камінь таким чином, щоб отримати знаряддя заданої форми і розміру. Від майстра були потрібні не тільки навички обробки каменю, але і чітке уявлення кінцевого вигляду виробу.
Соціальне життя та формування мови
Ймовірно, що людина прямоходяча розуміла зв'язок між часом, витраченим на виготовлення предметів і їх якістю. Вона розуміла, що в деяких випадках корисно виконати підготовчу роботу. Про це свідчать знахідки знарядь праці, що пройшли кілька послідовних стадій обробки, а також знахідки «майстерень», віддалених від основних стоянок місць, де добували камінь і вироблялася первинна його обробка. Поблизу жител вже проводилася ретельна обробка заготовок і виготовлення знарядь праці.
Представники цього виду жили у колективах. Ймовірно, що група Homo erectus складалася з 3-6 дорослих чоловіків, 6-10 жінок і 15-20 дітей різного віку, тобто в цілому приблизно з 30 індивідів. Життя в такому колективі було неможливо без спілкування. Найімовірніше, вони вже володіли примітивною мовою, що складалася з невеликої кількості звукопонять-сигналів, що відповідали потребам даного еволюційного рівня. Тільки за цієї умови можна уявити собі узгоджену дію колективу в процесі полювання та трудової діяльності. Про створення анатомічних передумов для появи зрозумілої мови свідчать зміни на виявлених нижніх щелепах. Дослідження черепа показали, що представники цього виду мали достатньо розвинені ділянки мозку, які відповідали за мову. Розвиток сприйняття розуміння смислового змісту мовних сигналів є функцією всієї кори головного мозку і переважно мовної сенсорної зони скроневої області кори головного мозку. Про зрозумілість мови говорити ще не доводиться, але Homo erectus умів мислити та повідомляти певну інформацію, а отже, був уже з усякого погляду людиною (Homo).
У 1891-1892 нідерландський анатом та палеонтолог Ежен Дюбуа вважав, що він віднайшов «втрачену ланку», гіпотезу про яку висунув Ернст Геккель. Це припущення з'явилось внаслідок палеонтологічних розкопок на берегах річки Соло, біля Трініл, на острова Ява (Індонезія) та виявлення кількох зубів, склепіння черепа та стегнових кісток, дуже схожих на ті, що притаманні сучасній людині. Висновки про ці знахідки були опубліковані в 1894 під назвою Pithecanthropus erectus, хоча більш відома назва цих знахідок — «Яванська людина» або ж «Людина з Трініл».
У 1930-х німецький палеонтолог отримав нові рештки: знову ж таки з Трініл, а також із нових локацій (як наприклад Сангіран) — разом 12 зразків. У 1938 його зусиллями було розпізнано череп із Сангірану, який учений відніс до виду Пінекантроп. Але вже у 1940 Ернст Майр висловив думку що, всі ці рештки належать іншому виду — Людині прямоходячій (Homo erectus erectus).
Окрім Індонезії, викопні рештки Homo erectus виявлені в Китаї (печера Чжоукоудянь ("Пагорб кісток дракона"), Лантьян, Наньін), де він отримав назву "синантроп" (китайська людина). Homo erectus був виявлений у Європі (Німеччина - 1907, Угорщина - 1965, Чехія - 1968, Німеччина - 1974) та Африці (1935-1955). У 1996 в Італії (Чепрано) була виявлена щелепа Homo erectus, який жив більше 700 тисяч років тому.
Про розселення цього виду побічно свідчить наявність у Південній Африці, на Близькому Сході та в Європі стоянок віком більше 1 млн років тому. Існує припущення, що азійські форми архантропів є бічними гілками магістральної лінії еволюції людини.
Широке розповсюдження Homo erectus дозволило деяким вченим підтримати теорію "поліцентризму". Згідно з цією теорією, найдавніший людина сформувалася незалежно у в декількох точках планети. В наш час даними багатьох наук, у тому числі, генетики, обґрунтована протилежна точка зору - теорія моноцентризму або теорія міграції.
Людина Пенху
На початку XXI століття в морі біля архіпелагу Пенху (поруч з Тайванем) рибалки виловили половину нижньощелепної кістки давньої людини, які раніше лежали на морській глибині 60-120 м (750-120 тисяч років тому ця акваторія була частиною материка). Її вік визначили як 190-450 тисяч років.
З огляду на вік кістки та зубів, ця знахідка подібна на інші з Китаю та Яви, що належали homo erectus. Проте плоска міцна щелепа нагадує ту, яку мали африканські й європейські ранні люди більше, ніж ті, що жили в Азії. На думку дослідників, знайдена кістка могла належати людині дотепер невідомого виду. Він міг розвинутися незалежно від представників homo erectus, що жили на острові Ява. Можливо, «людина Пенху» споріднена з лінією міцних ранніх людей, які майже 800 тисяч років тому прийшли з Африки до Азії, тобто, після перших заселень Азії homo erectus .
Підвиди
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 червня 2010. Процитовано 7 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 7 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- . ВВС. 20.12.2019. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20.12.2019.
- Лауро Микеле. Происхождение жизни на Земле, М., Махаон, 2006 - 255 с (рос.)
- Б.В. Петровский. Краткая медицинская энциклопедия в трёх томах. Москва, Издательство "Советская энциклопедия", Т. 2., 1989 - 608 с. 608 (рос.)
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
Посилання
- Новые находки заставили ученых пересмотреть эволюцию человека. [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.] // Фокус, 7 червня 2011. (рос.)
- Загадкові рештки давньої людини // Zbruch, 01.02.2015 [ 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Література
- Black, Davidson (1927): "Further hominid remains of lower Quaternary age from Chou K'ou Tien deposit". Nature, 120: 954.
- Dubois, Eugène (1894): "Pithecanthropus erectus, eine menschenähnliche Uebergangsform aus Java". Landesdruckerei, Batavia
- Koenigswald, G.H.R. von (1965): "Begegnungen mit dem Vormenschen". Eugen Diederichs Verlag. (2ª Ed.) [Los hombres prehistóricos. Ediciones Omega. 220 págs. Barcelona, 1967]
- Sartono, S. (1971): "Observations on a new skull of Pithecanthropus erectus (Pithecanthropus VIII) from Sangiran, Central Java". Proceedings of the Academy of Science, Amsterdam B 74: 185-194.
- Walker, Alan y Richard Leakey (eds.) (1993): "Nariokotome Homo erectus Skeleton". Harvard University Press.
- Елинек Ян. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. - 1985. - 560 с.
- Лауро Мікеле. Происхождение жизни на Земле, М., Махаон, 2006 - 255 с.
- Б.В.Петровский. Краткая медицинская энциклопедия в трёх томах. Москва, Издательство "Советская энциклопедия", Т. 2., 1989 - 608 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudina pryamohodyacha lat Homo erectus Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni abo vishi zviri Eutheria Ryad Primati Primates Rodina Gominidi Hominidae Rid Lyudina Homo Vid Lyudina pryamohodyacha Binomialna nazva Homo erectus 1892 Posilannya Vikishovishe Homo erectus Vikividi Homo erectus EOL 4454110 Fossilworks 376854 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyudina znachennya Lyudi na pryamohodya cha Homo erectus zastarila nazva arhantropi vikopnij vid Lyudina Homo yakij rozglyadayut yak bezposerednogo poperednika suchasnoyi lyudini Vvazhayetsya sho erektusi z yavilisya u Shidnij Africi v epohu serednogo plejstocenu evolyucionuvali vid Lyudini rudolfskoyi Homo rudolfensis i vzhe 1 8 mln rokiv tomu cherez Blizkij Shid lyudina gruzinska shiroko zaselili Yevraziyu azh do Kitayu Yuanmouska lyudina Doslidzhennya DNK X hromosomi u 2008 roci prizvelo do visnovku sho azijskij vid Homo erectus cilkom mig shreshuvatisya z Homo sapiens i buti predkom suchasnih lyudej po zmishanih liniyah ne pryamij cholovichij i ne pryamij zhinochij Ye vimerlim vidom gominidiv sho isnuvav u period z 1 8 miljona rokiv tomu do 100 000 rokiv tomu Klasichni Homo erectus prozhivali na teritoriyi suchasnoyi Aziyi Kitaj Indoneziya U Africi bulo viyavleno reshtki podibnih skam yanilostej yaki chasto nalezhali do vidu Lyudina pracyuyucha lat Homo ergaster Takozh u Yevropi buli viyavleni reshtki klasifikovani yak Homo erectus pri comu zberigayetsya tendenciya ce poznachennya zastosovuvati dlya skam yanilih znahidok sho nalezhat do azijskogo regionu Anatomichni osoblivostiObsyag cherepnoyi korobki postupovo zrostav protyagom dovgoyi istoriyi Mav bilshij obsyag cherepa nizh Lyudina pracyuyucha chi Lyudina gruzinska lat Homo georgicus znajdena v Dmanisi Pershi reshtki Yavanskoyi lyudini svidchat pro rozmir cherepa obsyagom 850 sm a ti sho buli znajdeni piznishi dosyagali 1100 sm u svoyemu ob yemi Na oblichchi viriznyalisya nadbrivni dugi nizkij lob ta masivna shelepa bez pidboriddya z vidnosno malimi zubami Statevij dimorfizm buv yaskravishe virazhenij anizh u suchasnoyi lyudini Predstavniki cogo vidu vidznachalis silnoyu staturoyu ta zrostom vid 160 do 180 sm Sposobom peresuvannya sluguvala pryamohidnist pro sho svidchit budova stegnovoyi kosti identichna takij u suchasnoyi lyudini Na pryamohidnist takozh vkazuye polozhennya potilichnogo otvoru zmishenogo vpered po gorizontalnij osi cherepa Vidznachayetsya variabelnist oznak u riznih pidvidiv Homo erectus yavanska lyudina sinantrop afrikanski ta yevropejski pidvidi Kultura vikoristannya vognyu ta znaryaddya praciArhantropi dobre vmili obroblyati kaminnya vidkrili dlya sebe vogon navchilisya rozpalyuvati ta pidtrimuvati jogo Pershi znahidki vognish buli viyavleni u Kitayi poblizu Pekinu V Keniyi Chesovandzhe znajdeni bilsh starovinni vognisha yaki vidnosyatsya she do kulturi Homo ergaster Voni buli dosit velikimi a popelisha vkazuyut na te sho vogon pidtrimuvavsya u vognishah postijno vprodovzh bagatoh rokiv Pershist u vikoristanni vognyu nalezhit sinantropam Vognishe v pecheri Chzhoukoudyan vrazhaye svoyimi rozmirami Kolosalne skupchennya popelu i vugillya tovshinoyu v 6 metriv navodit na dumku pro te sho miscevi zhiteli she ne vmili rozvoditi vogon samostijno Shvidshe za vse voni zdobuli v pecheri vogon pri lisovij pozhezhi i tut stolittyami pidtrimuvali jogo Zastosuvannya vognyu vplinulo na morfologiyu lyudini Obroblenu vognem yizhu legshe zhuvati ce prizvelo do zmenshennya rozmiru shelep Ovolodinnya vognem vplinulo na progres lyudini rozvinulo jogo rozum i dopomoglo pidvishiti riven zhittya u pervisnomu suspilstvi Dokorinno zminilisya i zhitla pervisnoyi lyudini Buli osvoyeni pecheri i z yavilisya okremo roztashovani sporudi z potuzhnimi kam yanimi obkladkami Blizko 500 tis rokiv tomu v mezhi zhitla bulo vklyuchene i vognishe Znaryaddya praci vigotovleni Lyudinoyu pryamohodyachoyu buli zagostrenimi z odnogo kincya i vikonuvali odnochasno kolyuchi ta rizhuchi funkciyi Taki znaryaddya harakternoyi migdalepodibnoyi formi otrimali nazvu ashelski rubila Vigotovlyalisya takozh znaryaddya obrobleni z oboh bokiv tak zvani bifasi Voni buli nadzvichajno poshireni v rannomu paleoliti Vigotovlennya rubil vimagalo znachnih rozumovih zdibnostej i virobnichih navichok adzhe neobhidno obrobiti kamin takim chinom shob otrimati znaryaddya zadanoyi formi i rozmiru Vid majstra buli potribni ne tilki navichki obrobki kamenyu ale i chitke uyavlennya kincevogo viglyadu virobu Socialne zhittya ta formuvannya moviJmovirno sho lyudina pryamohodyacha rozumila zv yazok mizh chasom vitrachenim na vigotovlennya predmetiv i yih yakistyu Vona rozumila sho v deyakih vipadkah korisno vikonati pidgotovchu robotu Pro ce svidchat znahidki znaryad praci sho projshli kilka poslidovnih stadij obrobki a takozh znahidki majsteren viddalenih vid osnovnih stoyanok misc de dobuvali kamin i viroblyalasya pervinna jogo obrobka Poblizu zhitel vzhe provodilasya retelna obrobka zagotovok i vigotovlennya znaryad praci Predstavniki cogo vidu zhili u kolektivah Jmovirno sho grupa Homo erectus skladalasya z 3 6 doroslih cholovikiv 6 10 zhinok i 15 20 ditej riznogo viku tobto v cilomu priblizno z 30 individiv Zhittya v takomu kolektivi bulo nemozhlivo bez spilkuvannya Najimovirnishe voni vzhe volodili primitivnoyu movoyu sho skladalasya z nevelikoyi kilkosti zvukoponyat signaliv sho vidpovidali potrebam danogo evolyucijnogo rivnya Tilki za ciyeyi umovi mozhna uyaviti sobi uzgodzhenu diyu kolektivu v procesi polyuvannya ta trudovoyi diyalnosti Pro stvorennya anatomichnih peredumov dlya poyavi zrozumiloyi movi svidchat zmini na viyavlenih nizhnih shelepah Doslidzhennya cherepa pokazali sho predstavniki cogo vidu mali dostatno rozvineni dilyanki mozku yaki vidpovidali za movu Rozvitok sprijnyattya rozuminnya smislovogo zmistu movnih signaliv ye funkciyeyu vsiyeyi kori golovnogo mozku i perevazhno movnoyi sensornoyi zoni skronevoyi oblasti kori golovnogo mozku Pro zrozumilist movi govoriti she ne dovoditsya ale Homo erectus umiv misliti ta povidomlyati pevnu informaciyu a otzhe buv uzhe z usyakogo poglyadu lyudinoyu Homo Yavanska lyudinaU 1891 1892 niderlandskij anatom ta paleontolog Ezhen Dyubua vvazhav sho vin vidnajshov vtrachenu lanku gipotezu pro yaku visunuv Ernst Gekkel Ce pripushennya z yavilos vnaslidok paleontologichnih rozkopok na beregah richki Solo bilya Trinil na ostrova Yava Indoneziya ta viyavlennya kilkoh zubiv sklepinnya cherepa ta stegnovih kistok duzhe shozhih na ti sho pritamanni suchasnij lyudini Visnovki pro ci znahidki buli opublikovani v 1894 pid nazvoyu Pithecanthropus erectus hocha bilsh vidoma nazva cih znahidok Yavanska lyudina abo zh Lyudina z Trinil U 1930 h nimeckij paleontolog otrimav novi reshtki znovu zh taki z Trinil a takozh iz novih lokacij yak napriklad Sangiran razom 12 zrazkiv U 1938 jogo zusillyami bulo rozpiznano cherep iz Sangiranu yakij uchenij vidnis do vidu Pinekantrop Ale vzhe u 1940 Ernst Majr visloviv dumku sho vsi ci reshtki nalezhat inshomu vidu Lyudini pryamohodyachij Homo erectus erectus Okrim Indoneziyi vikopni reshtki Homo erectus viyavleni v Kitayi pechera Chzhoukoudyan Pagorb kistok drakona Lantyan Nanin de vin otrimav nazvu sinantrop kitajska lyudina Homo erectus buv viyavlenij u Yevropi Nimechchina 1907 Ugorshina 1965 Chehiya 1968 Nimechchina 1974 ta Africi 1935 1955 U 1996 v Italiyi Cheprano bula viyavlena shelepa Homo erectus yakij zhiv bilshe 700 tisyach rokiv tomu Pro rozselennya cogo vidu pobichno svidchit nayavnist u Pivdennij Africi na Blizkomu Shodi ta v Yevropi stoyanok vikom bilshe 1 mln rokiv tomu Isnuye pripushennya sho azijski formi arhantropiv ye bichnimi gilkami magistralnoyi liniyi evolyuciyi lyudini Shiroke rozpovsyudzhennya Homo erectus dozvolilo deyakim vchenim pidtrimati teoriyu policentrizmu Zgidno z ciyeyu teoriyeyu najdavnishij lyudina sformuvalasya nezalezhno u v dekilkoh tochkah planeti V nash chas danimi bagatoh nauk u tomu chisli genetiki obgruntovana protilezhna tochka zoru teoriya monocentrizmu abo teoriya migraciyi Lyudina PenhuNa pochatku XXI stolittya v mori bilya arhipelagu Penhu poruch z Tajvanem ribalki vilovili polovinu nizhnoshelepnoyi kistki davnoyi lyudini yaki ranishe lezhali na morskij glibini 60 120 m 750 120 tisyach rokiv tomu cya akvatoriya bula chastinoyu materika Yiyi vik viznachili yak 190 450 tisyach rokiv Z oglyadu na vik kistki ta zubiv cya znahidka podibna na inshi z Kitayu ta Yavi sho nalezhali homo erectus Prote ploska micna shelepa nagaduye tu yaku mali afrikanski j yevropejski ranni lyudi bilshe nizh ti sho zhili v Aziyi Na dumku doslidnikiv znajdena kistka mogla nalezhati lyudini doteper nevidomogo vidu Vin mig rozvinutisya nezalezhno vid predstavnikiv homo erectus sho zhili na ostrovi Yava Mozhlivo lyudina Penhu sporidnena z liniyeyu micnih rannih lyudej yaki majzhe 800 tisyach rokiv tomu prijshli z Afriki do Aziyi tobto pislya pershih zaselen Aziyi homo erectus PidvidiHomo erectus Homo erectus erectus Homo erectus yuanmouensis Homo erectus lantianensis Homo erectus nankinensis Homo erectus pekinensis Homo erectus palaeojavanicus Homo erectus soloensis Homo erectus tautavelensisDiv takozhAntropogenez AkasiantropPrimitki Arhiv originalu za 24 chervnya 2010 Procitovano 7 chervnya 2011 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2021 Procitovano 7 chervnya 2011 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2020 Procitovano 7 kvitnya 2020 VVS 20 12 2019 Arhiv originalu za 17 travnya 2021 Procitovano 20 12 2019 Lauro Mikele Proishozhdenie zhizni na Zemle M Mahaon 2006 255 s ros B V Petrovskij Kratkaya medicinskaya enciklopediya v tryoh tomah Moskva Izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya T 2 1989 608 s 608 ros Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2015 PosilannyaNovye nahodki zastavili uchenyh peresmotret evolyuciyu cheloveka 9 chervnya 2011 u Wayback Machine Fokus 7 chervnya 2011 ros Zagadkovi reshtki davnoyi lyudini Zbruch 01 02 2015 3 lyutogo 2015 u Wayback Machine LiteraturaBlack Davidson 1927 Further hominid remains of lower Quaternary age from Chou K ou Tien deposit Nature 120 954 Dubois Eugene 1894 Pithecanthropus erectus eine menschenahnliche Uebergangsform aus Java Landesdruckerei Batavia Koenigswald G H R von 1965 Begegnungen mit dem Vormenschen Eugen Diederichs Verlag 2ª Ed Los hombres prehistoricos Ediciones Omega 220 pags Barcelona 1967 Sartono S 1971 Observations on a new skull of Pithecanthropus erectus Pithecanthropus VIII from Sangiran Central Java Proceedings of the Academy of Science Amsterdam B 74 185 194 Walker Alan y Richard Leakey eds 1993 Nariokotome Homo erectus Skeleton Harvard University Press ISBN 0 674 60075 4 Elinek Yan Bolshoj illyustrirovannyj atlas pervobytnogo cheloveka 1985 560 s Lauro Mikele Proishozhdenie zhizni na Zemle M Mahaon 2006 255 s B V Petrovskij Kratkaya medicinskaya enciklopediya v tryoh tomah Moskva Izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya T 2 1989 608 s