Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Людина працююча (Homo ergaster) | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Homo ergaster (Groves and , 1975) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Люди́на працю́юча (Homo ergaster) — вид роду Людина (Homo), що разом із Людиною прямоходячою (Homo erectus), прийшов на зміну Людині умілій (Homo habilis). Час існування — 1,8-1,4 млн років тому. Основні знахідки — в Кенії, Танзанії, Грузії. Зокрема, відомою знахідкою є «Хлопчик з Туркани» (Turkana Boy): скелет підлітка 9-12 років (за іншими даними, 13-14 років) знайдений в 1984 році в Кенії (озеро Туркана). Вік знахідки складає приблизно 1,6-1,5 млн років.
Еволюція
Судячи з істотної зміни будови тіла (вищий зріст, довші ноги), Людина працююча зайняла нову екологічну нішу — відкриті вторинні савани. Остаточний перехід до життя на відкритих місцевостях спричинив швидке розселення Людини працюючої за межі африканського континенту. Знахідки в Дманісі (Грузія), що відносяться до періоду 1,8 млн років тому, — є першим свідченням виходу первісної людини за межі Африки. Як показують археологічні дані, цей вид поширився на території від Туреччини до Китаю, але достатньо великою популяція не могла бути. Іноді знахідки в Грузії відносять до окремого виду — Людини грузинської (Homo georgicus).
Людина працююча зробила важливі відкриття: навчилася виготовляти ручні кам'яні рубила і використовувати вогонь. Найдавніші випадки використання вогню відомі із стоянок в Східній Африці датованих періодом 1,5-1,7 млн років тому (, , Кообі-Фора).
Люди цього виду користувалися різними знаряддями праці і були досвідченими мисливцями. Вони були дуже вправними бігунами і розвивали швидкість, яка б дозволила їм змагатися з сучасними олімпійськими спортсменами. Ці факти побудовані на дослідженні їхніх кісток. Людина працююча розвивалась протягом тривалого періоду страшної посухи, через яку висихали вологі тропічні ліси і утворювалися великі пустелі. Цей вид був пристосований витримувати спеку. Вони мали безволосу та гладеньку шкіру. Саме це дозволяло їм більш ефективно пітніти. Людина працююча полювала посеред спекотного дня, в час, коли тварини відпочивали. Представники виду були дуже рухливі. Вони переважно перебували на відкритій місцевості, що давало їм змогу знаходити їжу уникаючи конкуренції. В цьому сенсі Людина працююча була дуже схожа на нас з точки зору загальної форми та будови тіла. Цей вид голих м'ясоїдних людей став першим, хто залишив Африку і колонізував Азію. Саме в цьому квітучому навколишньому середовищі вони еволюціонували і отримали нову назву — Homo erectus (людина прямоходяча).
Історія відкриття
У 1949 році південноафриканський палеонтолог Джон Робінсон виявив залишки нижньої щелепи нового виду гомініда в Південній частині Африки, який він назвав «Telanthropus capensis» (сьогодні класифікується як «Людина працююча»). Наступна знахідка була виявлена у 1984 році в Кенії поблизу озера Туркана (до 1975 р. мало назву Рудольф) під час експедиції Річарда Лікі. Її назвали «Хлопчик з Туркани». Вік знахідки 1,6 мільйона років і вона найкраще збереглася з-поміж інших викопних видів людиноподібних.
Знахідки
У 1975 році палеоантропологи Колін Гроувс та [en] під час вивчення палеолітних знахідок в Африці, серед решток людей виділили нижню щелепу, знайдену на території Кенії. Щелепа не вписувалась у систему варіацій австралопітекових та Homo habilis й належала людині, незважаючи на наявність таких архаїчних рис, як відсутність підборідного виступу, велика товщина тіла, крупні зуби та інш. Таким чином, вчені вирішили, що відкрили новий вид роду Homo, який назвали «Homo ergaster» («людина працююча»).
Наприкінці 70-х років в Кенії на східному узбережжі озера Туркана був знайдений череп жінки. Знахідка стала типовим екземпляром для Homo ergaster. Її датують періодом приблизно 1,5 млн років тому. Характеристика черепа: розвинутий надбрівний валик, «арочна» форма надбрівних дуг, порівняно невелика висота обличчя, надто широкий грушоподібний отвір, посторбітальна конструкція, низька черепна коробка, дуже малий об'єм мозкової порожнини (848 см3), мала товщина кісток. Виличні кістки мають майже «сучасну» будову.
У 1983 році вчені [en] та Річард Лікі на західному березі озера Туркана в районі Наріокотоме знайшли повний скелет 12-річного хлопчика–архантропа (Нарікотоме 3), його віднесли до виду Homo ergaster. До цього часу вченими загалом було знайдено небагато посткраніальних скелетів африканських архантропів. Нова ж знахідка дала підстави вважати, що за будовою скелету та пропорціями кінцівок давні гомініди мало чим відрізнялися від сучасних людей, особливо від сучасного африканського населення. Архаїчні особливості скелету: більша, ніж у сучасної людини, довжина остистих відростків хребців та звужений спиномозковий канал в районі грудної клітини. За скелетом, зріст 12-річної дитини був 168 см, дорослий Homo ergaster міг мати зріст приблизно 180 см, бути стрункою, худорлявою людиною з випрямленим тулубом, яка досконало володіє двоногою ходою. Особливості будови черепа: розвинуті надбрівні дуги, невеликий об'єм мозкової коробки (880 см3), відсутність підборідного виступу, поздовжнє поглиблення лобової кістки, деякий альвеолярний прогнатизм, широкий грушоподібний отвір. Чітко визначена часова приналежність знахідки — 1,6 млн років тому.
Ще одною відомою знахідкою виду Homo ergaster є череп з Кообі-Фора. Часова приналежність знахідки — 1,3 — 1,4 млн років тому. Ємність мозкової коробки — 804 см3. Помітна схожість із жіночим черепом, знайденим біля озера Туркана, особливо за будовою надбрів'я та лобової кістки. Особливостями знахідки з Кообі-Фора є низький лоб, сильно виражена посторбітальна конструкція, сильно розвинений надбрівний валик; деформований череп.
Також на озері Туркана була знайдена нижня щелепа, точний вік якої невідомий, але, за припущеннями, складає приблизно 1,8 — 1,9 млн років. За морфологічними особливостями вбачається утворення підборідного виступу.
— ще одне місце знахідок Homo ergaster — відоме за датуванням майже найпершого використання вогню гомінідами (1,42 млн років тому). Поблизу були знайдені кам'яні знаряддя олдувайського типу та фрагменти черепа. Залишки вогнищ вчені пов'язують з Homo ergaster, а кісткові знахідки з Australopithecus robustus.
Археологічні дані, отримані в Грузії на початку 90-х років, дали деякі відповіді щодо суперечливого питання розповсюдження Homo ergaster за межами Африки. В Дманісі була знайдена нижня щелепа, яку датують періодом приблизно 1,8-1,7 млн років тому. Щелепа є примітивною, проте серед морфологічних ознак зубів простежуються прогресивні особливості. За еволюційним рівнем знахідка може належати до ранніх архантропів. Вчені Бернард Вуд та визначають систематичне положення знахідки як Homo ergaster. Вони припускають, що гомінід з Дманісі належав до диференційованих найдавніших архантропів, які були першими вихідцями з Африки в Азію і, можливо, в Європу.
Характеристика поселень
Люди виду Homo ergaster переважно вели активний спосіб життя, не затримувались надовго на одному місці, тому віддавали перевагу тимчасовим житлам, таким як курені та вітрові заслони. Постійні житла могли з'являтися в період довготривалої стабілізації життєвих умов або за умов міграцій з періодичним поверненням на колишнє місце. Еволюційний рівень та досвід використання каменю дозволяв Homo ergaster будувати непогані укриття, хоча представники виду не припинили використовувати печери. Відомим фактом є освоєння Людиною працюючою печери Сварткранс.
Міграції
Homo ergaster вважається першим представником роду Homo, що покинув територію Африки. Прихильники «екологічної гіпотези» міграції Homo ergaster вважають, що кліматичні зміни стимулювали мисливську активність, а також вдосконалення кам'яних, кістяних та дерев'яних знарядь. У зв'язку з мисливством різко збільшився обсяг освоєного простору та зросла рухомість груп мисливців, які стали прив'язаними до стад тварин та емігрували з ними. Прихильники «технологічного стимулу» міграцій пов'язують цей процес з розвитком ашельської техніки та наголошують на ролі виникнення ашельської традиції у засвоєнні Homo ergaster нових земель поза межами Африки.
Фізичні характеристики
Будова Людини працюючої добре вивчена завдяки великій кількості знахідок, що добре збереглися (зокрема відомий скелет «Хлопчик з Туркани»).
Скелет людини працюючої в цілому вже близький до скелета сучасної людини. Череп людини працюючої був округлий, надбрівні дуги були сильно розвинені. Порівняно з австралопітеком, зуби в людини працюючої були дрібні. Об'єм мозку помітно збільшився і становив приблизно 800—900 см3, у деяких випадках менше — 700 см3 (для знахідок в Даманісі). Крім того, збільшились і його відділи, що відповідають за абстрактне мислення, зокрема збільшився розмір лобних ділянок. Разом із збільшенням лобних ділянок відбувалося і збільшення в тім'яній області мозку, так званої зони Брока, відповідальної за мову. Це свідчить про те, що людина працююча вже володіла зачатками мови. Зріст — 130—170 см. Особини швидко розвивалися і рано дорослішали, повністю формувалися вже до 12 років.
Серед висновків, зроблених вченими на основі знахідок, є припущення щодо відсутності в архантропів звукової мовленнєвої системи. Дані, отримані з африканської знахідки Нарікотоме 3, свідчать, що морфологія скелету архантропа, а саме звужений спиномозковий канал, повинна була сильно обмежувати здібності вільної та різноманітної артикуляції звуків. Втім, вигин основи черепа, дозволяє говорити про наявність мовлення в архантропів. Ця ознака сильно виражена в Homo ergaster.
Використання знарядь праці
Людина працююча використовує різноманітніші й складніші кам'яні знаряддя праці, ніж її попередник Людина вміла. Людина працююча успадкувала технологію Олдувайської культури та започаткувала Ашельську культуру. Ймовірно вона використовувала вогонь, оскільки відомі знахідки на стоянках Чесованжа, Гомборе і Кообі-Фора близько 1,5 мільйонів років тому.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
- Зубов А. А. Палеоантропологическая родословная человека. — Москва: Издательство «Институт этнологии и антропологии», 2004. - С. 161—170(рос.)
- Зубов А. А. Палеоантропологическая родословная человека. — Москва: Издательство «Институт этнологии и антропологии», 2004. - С. 188—197(рос.)
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2016.
Джерела
- Вишняцкий Л. Б. Введение в преисторию. Проблемы антропогенеза и становления культуры: Курс лекций / Л. Б. Вишняцкий. Изд. 2-е, испр. и доп. — Кишинев: Высшая Антропологическая школа, 2005. — 396 с. — (рос.)
- Вишняцкий Л. Б. История одной случайности. Фрязино: Издательство «Век 2», 2005. — 240 с. (рос.)
- Чому існує тільки один вид людей? [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Походження людини [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Зубов А. А. Палеоантропологическая родословная человека. — Москва: Издательство «Институт этнологии и антропологии», 2004. - 551 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyudina znachennya Lyudina pracyuyucha Homo ergaster Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Pidryad Suhonosi Haplorrhini Parvoryad vuzkonosi Catarrhini Nadrodina Lyudinopodibni Hominoidea Rodina Gominidi Hominidae Rid Lyudina Homo Vid Lyudina pracyuyuchaBinomialna nazvaHomo ergaster Groves and 1975 PosilannyaVikishovishe Homo ergasterVikividi Homo ergasterEOL 4454121 Lyudi na pracyu yucha Homo ergaster vid rodu Lyudina Homo sho razom iz Lyudinoyu pryamohodyachoyu Homo erectus prijshov na zminu Lyudini umilij Homo habilis Chas isnuvannya 1 8 1 4 mln rokiv tomu Osnovni znahidki v Keniyi Tanzaniyi Gruziyi Zokrema vidomoyu znahidkoyu ye Hlopchik z Turkani Turkana Boy skelet pidlitka 9 12 rokiv za inshimi danimi 13 14 rokiv znajdenij v 1984 roci v Keniyi ozero Turkana Vik znahidki skladaye priblizno 1 6 1 5 mln rokiv Skelet Hlopchika z TurkaniEvolyuciyaSudyachi z istotnoyi zmini budovi tila vishij zrist dovshi nogi Lyudina pracyuyucha zajnyala novu ekologichnu nishu vidkriti vtorinni savani Ostatochnij perehid do zhittya na vidkritih miscevostyah sprichiniv shvidke rozselennya Lyudini pracyuyuchoyi za mezhi afrikanskogo kontinentu Znahidki v Dmanisi Gruziya sho vidnosyatsya do periodu 1 8 mln rokiv tomu ye pershim svidchennyam vihodu pervisnoyi lyudini za mezhi Afriki Yak pokazuyut arheologichni dani cej vid poshirivsya na teritoriyi vid Turechchini do Kitayu ale dostatno velikoyu populyaciya ne mogla buti Inodi znahidki v Gruziyi vidnosyat do okremogo vidu Lyudini gruzinskoyi Homo georgicus Lyudina pracyuyucha zrobila vazhlivi vidkrittya navchilasya vigotovlyati ruchni kam yani rubila i vikoristovuvati vogon Najdavnishi vipadki vikoristannya vognyu vidomi iz stoyanok v Shidnij Africi datovanih periodom 1 5 1 7 mln rokiv tomu Koobi Fora Lyudi cogo vidu koristuvalisya riznimi znaryaddyami praci i buli dosvidchenimi mislivcyami Voni buli duzhe vpravnimi bigunami i rozvivali shvidkist yaka b dozvolila yim zmagatisya z suchasnimi olimpijskimi sportsmenami Ci fakti pobudovani na doslidzhenni yihnih kistok Lyudina pracyuyucha rozvivalas protyagom trivalogo periodu strashnoyi posuhi cherez yaku visihali vologi tropichni lisi i utvoryuvalisya veliki pusteli Cej vid buv pristosovanij vitrimuvati speku Voni mali bezvolosu ta gladenku shkiru Same ce dozvolyalo yim bilsh efektivno pitniti Lyudina pracyuyucha polyuvala posered spekotnogo dnya v chas koli tvarini vidpochivali Predstavniki vidu buli duzhe ruhlivi Voni perevazhno perebuvali na vidkritij miscevosti sho davalo yim zmogu znahoditi yizhu unikayuchi konkurenciyi V comu sensi Lyudina pracyuyucha bula duzhe shozha na nas z tochki zoru zagalnoyi formi ta budovi tila Cej vid golih m yasoyidnih lyudej stav pershim hto zalishiv Afriku i kolonizuvav Aziyu Same v comu kvituchomu navkolishnomu seredovishi voni evolyucionuvali i otrimali novu nazvu Homo erectus lyudina pryamohodyacha Istoriya vidkrittyaU 1949 roci pivdennoafrikanskij paleontolog Dzhon Robinson viyaviv zalishki nizhnoyi shelepi novogo vidu gominida v Pivdennij chastini Afriki yakij vin nazvav Telanthropus capensis sogodni klasifikuyetsya yak Lyudina pracyuyucha Nastupna znahidka bula viyavlena u 1984 roci v Keniyi poblizu ozera Turkana do 1975 r malo nazvu Rudolf pid chas ekspediciyi Richarda Liki Yiyi nazvali Hlopchik z Turkani Vik znahidki 1 6 miljona rokiv i vona najkrashe zbereglasya z pomizh inshih vikopnih vidiv lyudinopodibnih ZnahidkiU 1975 roci paleoantropologi Kolin Grouvs ta en pid chas vivchennya paleolitnih znahidok v Africi sered reshtok lyudej vidilili nizhnyu shelepu znajdenu na teritoriyi Keniyi Shelepa ne vpisuvalas u sistemu variacij avstralopitekovih ta Homo habilis j nalezhala lyudini nezvazhayuchi na nayavnist takih arhayichnih ris yak vidsutnist pidboridnogo vistupu velika tovshina tila krupni zubi ta insh Takim chinom vcheni virishili sho vidkrili novij vid rodu Homo yakij nazvali Homo ergaster lyudina pracyuyucha Naprikinci 70 h rokiv v Keniyi na shidnomu uzberezhzhi ozera Turkana buv znajdenij cherep zhinki Znahidka stala tipovim ekzemplyarom dlya Homo ergaster Yiyi datuyut periodom priblizno 1 5 mln rokiv tomu Harakteristika cherepa rozvinutij nadbrivnij valik arochna forma nadbrivnih dug porivnyano nevelika visota oblichchya nadto shirokij grushopodibnij otvir postorbitalna konstrukciya nizka cherepna korobka duzhe malij ob yem mozkovoyi porozhnini 848 sm3 mala tovshina kistok Vilichni kistki mayut majzhe suchasnu budovu U 1983 roci vcheni en ta Richard Liki na zahidnomu berezi ozera Turkana v rajoni Nariokotome znajshli povnij skelet 12 richnogo hlopchika arhantropa Narikotome 3 jogo vidnesli do vidu Homo ergaster Do cogo chasu vchenimi zagalom bulo znajdeno nebagato postkranialnih skeletiv afrikanskih arhantropiv Nova zh znahidka dala pidstavi vvazhati sho za budovoyu skeletu ta proporciyami kincivok davni gominidi malo chim vidriznyalisya vid suchasnih lyudej osoblivo vid suchasnogo afrikanskogo naselennya Arhayichni osoblivosti skeletu bilsha nizh u suchasnoyi lyudini dovzhina ostistih vidrostkiv hrebciv ta zvuzhenij spinomozkovij kanal v rajoni grudnoyi klitini Za skeletom zrist 12 richnoyi ditini buv 168 sm doroslij Homo ergaster mig mati zrist priblizno 180 sm buti strunkoyu hudorlyavoyu lyudinoyu z vipryamlenim tulubom yaka doskonalo volodiye dvonogoyu hodoyu Osoblivosti budovi cherepa rozvinuti nadbrivni dugi nevelikij ob yem mozkovoyi korobki 880 sm3 vidsutnist pidboridnogo vistupu pozdovzhnye pogliblennya lobovoyi kistki deyakij alveolyarnij prognatizm shirokij grushopodibnij otvir Chitko viznachena chasova prinalezhnist znahidki 1 6 mln rokiv tomu She odnoyu vidomoyu znahidkoyu vidu Homo ergaster ye cherep z Koobi Fora Chasova prinalezhnist znahidki 1 3 1 4 mln rokiv tomu Yemnist mozkovoyi korobki 804 sm3 Pomitna shozhist iz zhinochim cherepom znajdenim bilya ozera Turkana osoblivo za budovoyu nadbriv ya ta lobovoyi kistki Osoblivostyami znahidki z Koobi Fora ye nizkij lob silno virazhena postorbitalna konstrukciya silno rozvinenij nadbrivnij valik deformovanij cherep Takozh na ozeri Turkana bula znajdena nizhnya shelepa tochnij vik yakoyi nevidomij ale za pripushennyami skladaye priblizno 1 8 1 9 mln rokiv Za morfologichnimi osoblivostyami vbachayetsya utvorennya pidboridnogo vistupu she odne misce znahidok Homo ergaster vidome za datuvannyam majzhe najpershogo vikoristannya vognyu gominidami 1 42 mln rokiv tomu Poblizu buli znajdeni kam yani znaryaddya olduvajskogo tipu ta fragmenti cherepa Zalishki vognish vcheni pov yazuyut z Homo ergaster a kistkovi znahidki z Australopithecus robustus Arheologichni dani otrimani v Gruziyi na pochatku 90 h rokiv dali deyaki vidpovidi shodo superechlivogo pitannya rozpovsyudzhennya Homo ergaster za mezhami Afriki V Dmanisi bula znajdena nizhnya shelepa yaku datuyut periodom priblizno 1 8 1 7 mln rokiv tomu Shelepa ye primitivnoyu prote sered morfologichnih oznak zubiv prostezhuyutsya progresivni osoblivosti Za evolyucijnim rivnem znahidka mozhe nalezhati do rannih arhantropiv Vcheni Bernard Vud ta viznachayut sistematichne polozhennya znahidki yak Homo ergaster Voni pripuskayut sho gominid z Dmanisi nalezhav do diferencijovanih najdavnishih arhantropiv yaki buli pershimi vihidcyami z Afriki v Aziyu i mozhlivo v Yevropu Harakteristika poselenLyudi vidu Homo ergaster perevazhno veli aktivnij sposib zhittya ne zatrimuvalis nadovgo na odnomu misci tomu viddavali perevagu timchasovim zhitlam takim yak kureni ta vitrovi zasloni Postijni zhitla mogli z yavlyatisya v period dovgotrivaloyi stabilizaciyi zhittyevih umov abo za umov migracij z periodichnim povernennyam na kolishnye misce Evolyucijnij riven ta dosvid vikoristannya kamenyu dozvolyav Homo ergaster buduvati nepogani ukrittya hocha predstavniki vidu ne pripinili vikoristovuvati pecheri Vidomim faktom ye osvoyennya Lyudinoyu pracyuyuchoyu pecheri Svartkrans MigraciyiHomo ergaster vvazhayetsya pershim predstavnikom rodu Homo sho pokinuv teritoriyu Afriki Prihilniki ekologichnoyi gipotezi migraciyi Homo ergaster vvazhayut sho klimatichni zmini stimulyuvali mislivsku aktivnist a takozh vdoskonalennya kam yanih kistyanih ta derev yanih znaryad U zv yazku z mislivstvom rizko zbilshivsya obsyag osvoyenogo prostoru ta zrosla ruhomist grup mislivciv yaki stali priv yazanimi do stad tvarin ta emigruvali z nimi Prihilniki tehnologichnogo stimulu migracij pov yazuyut cej proces z rozvitkom ashelskoyi tehniki ta nagoloshuyut na roli viniknennya ashelskoyi tradiciyi u zasvoyenni Homo ergaster novih zemel poza mezhami Afriki Fizichni harakteristikiBudova Lyudini pracyuyuchoyi dobre vivchena zavdyaki velikij kilkosti znahidok sho dobre zbereglisya zokrema vidomij skelet Hlopchik z Turkani Skelet lyudini pracyuyuchoyi v cilomu vzhe blizkij do skeleta suchasnoyi lyudini Cherep lyudini pracyuyuchoyi buv okruglij nadbrivni dugi buli silno rozvineni Porivnyano z avstralopitekom zubi v lyudini pracyuyuchoyi buli dribni Ob yem mozku pomitno zbilshivsya i stanoviv priblizno 800 900 sm3 u deyakih vipadkah menshe 700 sm3 dlya znahidok v Damanisi Krim togo zbilshilis i jogo viddili sho vidpovidayut za abstraktne mislennya zokrema zbilshivsya rozmir lobnih dilyanok Razom iz zbilshennyam lobnih dilyanok vidbuvalosya i zbilshennya v tim yanij oblasti mozku tak zvanoyi zoni Broka vidpovidalnoyi za movu Ce svidchit pro te sho lyudina pracyuyucha vzhe volodila zachatkami movi Zrist 130 170 sm Osobini shvidko rozvivalisya i rano doroslishali povnistyu formuvalisya vzhe do 12 rokiv Sered visnovkiv zroblenih vchenimi na osnovi znahidok ye pripushennya shodo vidsutnosti v arhantropiv zvukovoyi movlennyevoyi sistemi Dani otrimani z afrikanskoyi znahidki Narikotome 3 svidchat sho morfologiya skeletu arhantropa a same zvuzhenij spinomozkovij kanal povinna bula silno obmezhuvati zdibnosti vilnoyi ta riznomanitnoyi artikulyaciyi zvukiv Vtim vigin osnovi cherepa dozvolyaye govoriti pro nayavnist movlennya v arhantropiv Cya oznaka silno virazhena v Homo ergaster Vikoristannya znaryad praci Lyudina pracyuyucha vikoristovuye riznomanitnishi j skladnishi kam yani znaryaddya praci nizh yiyi poperednik Lyudina vmila Lyudina pracyuyucha uspadkuvala tehnologiyu Olduvajskoyi kulturi ta zapochatkuvala Ashelsku kulturu Jmovirno vona vikoristovuvala vogon oskilki vidomi znahidki na stoyankah Chesovanzha Gombore i Koobi Fora blizko 1 5 miljoniv rokiv tomu Div takozhAntropogenezPrimitki Arhiv originalu za 27 grudnya 2014 Procitovano 27 grudnya 2014 Zubov A A Paleoantropologicheskaya rodoslovnaya cheloveka Moskva Izdatelstvo Institut etnologii i antropologii 2004 S 161 170 ros Zubov A A Paleoantropologicheskaya rodoslovnaya cheloveka Moskva Izdatelstvo Institut etnologii i antropologii 2004 S 188 197 ros Arhiv originalu za 27 grudnya 2014 Procitovano 27 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ros Arhiv originalu za 12 sichnya 2016 DzherelaVishnyackij L B Vvedenie v preistoriyu Problemy antropogeneza i stanovleniya kultury Kurs lekcij L B Vishnyackij Izd 2 e ispr i dop Kishinev Vysshaya Antropologicheskaya shkola 2005 396 s ISBN 9975 9607 9 0 ros Vishnyackij L B Istoriya odnoj sluchajnosti Fryazino Izdatelstvo Vek 2 2005 240 s ros Chomu isnuye tilki odin vid lyudej 27 grudnya 2014 u Wayback Machine Pohodzhennya lyudini 27 grudnya 2014 u Wayback Machine Zubov A A Paleoantropologicheskaya rodoslovnaya cheloveka Moskva Izdatelstvo Institut etnologii i antropologii 2004 551 s ros