Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олдувайська культура олдованська культура галькова культура найпримітивніша культура обробки каменю коли для отримання г

Олдувайська культура

Олдувайська культура

Олдувайська культура (олдованська культура, галькова культура) — найпримітивніша культура обробки каменю, коли для отримання гострого краю камінь розколювався зазвичай просто навпіл, без додаткового доопрацювання.

image
Основні стоянки олдувайської культури в Африці
Дуар-Дум image
image Тардіґе-ер-Рагла
image Сіді Абдеррагман
image Аїн Ганех
image Ваді Саура
Аулеф  image
image Реґґан
Джураб image
Баг-ель-Ґазаль image
image Када Гадар
Када Ґона image
Мелка Кунтуре image
image ріка Омо
Локалалеї image
image Карарі
image Кообі Фора
Сенґа image
Ніабусосі image
image Канджера
image Пенінж
Олдувай image
Озеро Малаві image
image ріка Кафуе
image Макапансґат
Кромдрааї
imageСтеркфонтейн
Сварткранс
image Таунґ

Загальний опис

Олдувайська культура виникла близько 2,6 мільйонів років тому, зникла близько 1,7 мільйона років тому. Перші галькові знаряддя могли виробляти ще австралопітеки, останні — архантропи.

image
Олдувай 2011

Назва культури дана за частиною Східно-Африканської рифтової системи — Олдувайської ущелини в Серенгеті, в Танзанії, в районі кратера Нгоронгоро. Тут Луїсом Лікі і його дружиною Мері було виявлено залишки багатошарових поселень епохи палеоліту. Нижні шари (близько 1,7 — 1,8 млн років тому) дали назву олдувайській культурі. Тут були виявлені рештки Paranthropus boisei (парантропа Бойса), а верхні шари були віднесені до шельської та ашельскої культур і містили останки олдувайського Homo erectus. В 1960 році тут була виявлена Людина уміла (Homo habilis).

На підставі своїх знахідок сім'я Лікі висунула гіпотезу африканського походження людини з первинною локалізацією в тому числі і в районі Олдувайської ущелини.

Найдавніші знаряддя олдувайської культури були знайдені у Гоні (Ефіопія) і датуються близько 2,6 млн років тому.

Так само в , що на північно-західному березі озера Туркана (Кенія), виявлені інструменти і ашельського, і олдувайського типів в одних і тих же пластах гравію, піску і аргілітів віком 1 760 000 років. Дані знахідки дають можливість припустити, що до моменту, коли люди олдувайської культури вперше почали покидати Африку (в Дманісі (Грузія) були виявлені олдувайські знаряддя праці), ашельська культура вже існувала.

Виготовлення знарядь олдувайської культури почалося одночасно в різних місцях зони проживання популяції. Розповсюдження олдувайських знарядь у Східній Африці поступово поширюється й на Південь Африки (між 2,4 млн — 1,7 млн років тому). Серед відомих знахідок — Кооба-Фора(Кенія), Омо, Хадар(Ефіопія), Гамборг і Ай-Ханет(Туніс). Кожне з цих місць має свої особливості, наприклад, у Кооба-Форі знаряддя, відкриті в шарах із кістками найдавніших габілісів, практично всі були відщепами та сколами, і тільки кілька — чопперами; всього ж там було досліджено вченими близько 140 знахідок.

Деякі російські археологи твердять, що до олдувайської культури належать стоянки Діринг-Юрах та в Сибіру, а азербайджанські відносять до олдуваю нижні шари Азоської печери в Азербайджані.

Стоянки

Для олдувайської культури характерні базові стоянки, де відбувався поділ їжі та виготовлення знарядь праці. Переважно стоянки знаходилися дуже близько до води. Це пояснюється передусім відсутністю технології збереження і транспортування води та типовою високою концентрацією флори та фауни біля водойм. Найдавніше житло було знайдено на одній із стоянок Олдувайської ущелини, — це був круглий кам'яний майданчик, що мав близько 4 м в діаметрі. Можливо, на стоянках зводилися примітивні хижі з гілок, притиснених до землі камінням.

Олдувайські знаряддя

Носії олдувайської культури використовували зовсім різні знаряддя. Переважно це були чоппери(однобічно відбиті знаряддя) та (двобічно вібиті знаряддя із загостреним краєм). Також було знайдено багато відщепів з численними сколами, сфероїдів(круглих знарядь, відбитих з усіх боків) та скребків. Олдувайські знаряддя переважно використовувалися для обробки туш вбитих тварин. За допомогою них габіліси могли свіжувати туші, відділяти і різати м'ясо, роздроблювати кістки та діставати мозок. Ймовірно, ці ж знаряддя могли бути засобами для виготовлення інших знарядь — наприклад, загострених палиць. Крім того, є докази, що носії олдувайської культури використовували кістки для вишкрібання шкіри та викопування їстівних коренів. Серед матеріалів, що використовувалися габілісами, можна виділити базальт та кварцитову гальку(кварцит), хоча деякі знаряддя були виготовлені з вулканічних порід, зокрема, обсидіану.

Очевидно, сфероїдний тип знарядь в тому числі використовувався у вигляді метальної зброї. Також вчені знайшли сфероїди, що слугували .

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Технологія виготовлення знарядь

Початковим етапом виготовлення знарядь олдувайської культури був збір річкової чи морської гальки овально-плоскої форми. Далі спеціальним відбійником, наприклад, окремо відібраною галькою сигароподібної форми, завдавали першого удару — з більш вузького кінця. Перший скол створював умови для інших відщеплень — ударів можна було завдавати вже з двох сторін. З кожним новим ударом число ударних площадок зростало; таким чином знаряддя набувало певної форми. Відбивання гальки невеликих розмірів відбувалося без посередництва якогось майданчика, просто тримаючи відбійник і оброблювальний матеріал в руках, тоді як більші камінці обробляли на землі чи на спеціальних «наковальнях».

Щодо нуклеусів, то вони в олдувайській культурі переважно були аморфні. Зазвичай технологія їх використання така: від уламку каменя відбивали 1-2 відщепи і нуклеус викидався. В тих випадках, коли поверхня вихідної заготовки оброблялася відколами більш-менш суцільно, нуклеус набував кубо- або кулеподібних обрисів. При цьому удари так само були різноплановими, їх завдавали не по спеціально підготовлених ділянках, як у пізніших нуклеусів, а по «негативах» попередніх відколів. Відщепи, відколоті з таких нуклеусів, мали укорочені пропорції й відзначалися масивністю й нестабільністю форми. Олдувайські й ранньоашельські відщепи використовувалися в роботі без додаткової обробки, в тому вигляді, в якому вони були відокремлені від нуклеуса або ж отримані в процесі виготовлення чопперів та рубил. Але вже в цей час робилися спроби підправити краї відколів-заготовок, зробити їх менш зигзагоподібними, міцнішими, а отже — придатнішими до роботи. З цією метою краї відщепів додатково оформлювалися дрібними відколами — так званою ретушшю.

Відмінною особливістю олдувайської та ранньоашельської ретуші є її нерегулярність. Робочий край знаряддя рідко бував оброблений ретушшю суцільно, а між необробленими ділянками залишалися більш-менш необроблені проміжки. До того ж ретуш зазвичай не змінювала форми відщепу, а лише дотримувалася його обрисів, усуваючи окремі нерівності й зміцнюючи лезо. Тому такі ранньопалеолітичні знаряддя не мають сталої форми, а обриси їх випадкові.

Див. також

Примітки

  1. Чмихов М. О. та ін. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. — К.: Либідь, 1992. — 376с.:іл.
  2. Сегеда С. П. Антропологія: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2001. — 336 с.
  3. Білоусько О. А. Україна давня: Євразійський цивілізаційний контекст. Карти, таблиці, ілюстрації: Посіб. для вчителя. — Київ: Генеза, 2002. — 272с.: карти, табл., іл.
  4. Мартинов О. І. Археологія. — М.: Вища школа, 2000. — 442с.
  5. Давня історія України в 3 томах/Березанська С. С., Гладилін В. М., Гладких М. І. та ін. — К.:Наукова думка, 1997. — Т.1

Посилання

  • Олдувайская эпоха [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olduvajska kultura oldovanska kultura galkova kultura najprimitivnisha kultura obrobki kamenyu koli dlya otrimannya gostrogo krayu kamin rozkolyuvavsya zazvichaj prosto navpil bez dodatkovogo doopracyuvannya Osnovni stoyanki olduvajskoyi kulturi v Africi Duar Dum Tardige er Ragla Sidi Abderragman Ayin Ganeh Vadi Saura Aulef Reggan Dzhurab Bag el Gazal Kada Gadar Kada Gona Melka Kunture rika Omo Lokalaleyi Karari Koobi Fora Senga Niabusosi Kandzhera Peninzh Olduvaj Ozero Malavi rika Kafue Makapansgat Kromdraayi Sterkfontejn Svartkrans TaungZagalnij opisOlduvajska kultura vinikla blizko 2 6 miljoniv rokiv tomu znikla blizko 1 7 miljona rokiv tomu Pershi galkovi znaryaddya mogli viroblyati she avstralopiteki ostanni arhantropi Olduvaj 2011 Nazva kulturi dana za chastinoyu Shidno Afrikanskoyi riftovoyi sistemi Olduvajskoyi ushelini v Serengeti v Tanzaniyi v rajoni kratera Ngorongoro Tut Luyisom Liki i jogo druzhinoyu Meri bulo viyavleno zalishki bagatosharovih poselen epohi paleolitu Nizhni shari blizko 1 7 1 8 mln rokiv tomu dali nazvu olduvajskij kulturi Tut buli viyavleni reshtki Paranthropus boisei parantropa Bojsa a verhni shari buli vidneseni do shelskoyi ta ashelskoyi kultur i mistili ostanki olduvajskogo Homo erectus V 1960 roci tut bula viyavlena Lyudina umila Homo habilis Na pidstavi svoyih znahidok sim ya Liki visunula gipotezu afrikanskogo pohodzhennya lyudini z pervinnoyu lokalizaciyeyu v tomu chisli i v rajoni Olduvajskoyi ushelini Najdavnishi znaryaddya olduvajskoyi kulturi buli znajdeni u Goni Efiopiya i datuyutsya blizko 2 6 mln rokiv tomu Tak samo v sho na pivnichno zahidnomu berezi ozera Turkana Keniya viyavleni instrumenti i ashelskogo i olduvajskogo tipiv v odnih i tih zhe plastah graviyu pisku i argilitiv vikom 1 760 000 rokiv Dani znahidki dayut mozhlivist pripustiti sho do momentu koli lyudi olduvajskoyi kulturi vpershe pochali pokidati Afriku v Dmanisi Gruziya buli viyavleni olduvajski znaryaddya praci ashelska kultura vzhe isnuvala Vigotovlennya znaryad olduvajskoyi kulturi pochalosya odnochasno v riznih miscyah zoni prozhivannya populyaciyi Rozpovsyudzhennya olduvajskih znaryad u Shidnij Africi postupovo poshiryuyetsya j na Pivden Afriki mizh 2 4 mln 1 7 mln rokiv tomu Sered vidomih znahidok Kooba Fora Keniya Omo Hadar Efiopiya Gamborg i Aj Hanet Tunis Kozhne z cih misc maye svoyi osoblivosti napriklad u Kooba Fori znaryaddya vidkriti v sharah iz kistkami najdavnishih gabilisiv praktichno vsi buli vidshepami ta skolami i tilki kilka chopperami vsogo zh tam bulo doslidzheno vchenimi blizko 140 znahidok Deyaki rosijski arheologi tverdyat sho do olduvajskoyi kulturi nalezhat stoyanki Diring Yurah ta v Sibiru a azerbajdzhanski vidnosyat do olduvayu nizhni shari Azoskoyi pecheri v Azerbajdzhani StoyankiDlya olduvajskoyi kulturi harakterni bazovi stoyanki de vidbuvavsya podil yizhi ta vigotovlennya znaryad praci Perevazhno stoyanki znahodilisya duzhe blizko do vodi Ce poyasnyuyetsya peredusim vidsutnistyu tehnologiyi zberezhennya i transportuvannya vodi ta tipovoyu visokoyu koncentraciyeyu flori ta fauni bilya vodojm Najdavnishe zhitlo bulo znajdeno na odnij iz stoyanok Olduvajskoyi ushelini ce buv kruglij kam yanij majdanchik sho mav blizko 4 m v diametri Mozhlivo na stoyankah zvodilisya primitivni hizhi z gilok pritisnenih do zemli kaminnyam Olduvajski znaryaddyaNosiyi olduvajskoyi kulturi vikoristovuvali zovsim rizni znaryaddya Perevazhno ce buli chopperi odnobichno vidbiti znaryaddya ta dvobichno vibiti znaryaddya iz zagostrenim krayem Takozh bulo znajdeno bagato vidshepiv z chislennimi skolami sferoyidiv kruglih znaryad vidbitih z usih bokiv ta skrebkiv Olduvajski znaryaddya perevazhno vikoristovuvalisya dlya obrobki tush vbitih tvarin Za dopomogoyu nih gabilisi mogli svizhuvati tushi viddilyati i rizati m yaso rozdroblyuvati kistki ta distavati mozok Jmovirno ci zh znaryaddya mogli buti zasobami dlya vigotovlennya inshih znaryad napriklad zagostrenih palic Krim togo ye dokazi sho nosiyi olduvajskoyi kulturi vikoristovuvali kistki dlya vishkribannya shkiri ta vikopuvannya yistivnih koreniv Sered materialiv sho vikoristovuvalisya gabilisami mozhna vidiliti bazalt ta kvarcitovu galku kvarcit hocha deyaki znaryaddya buli vigotovleni z vulkanichnih porid zokrema obsidianu Ochevidno sferoyidnij tip znaryad v tomu chisli vikoristovuvavsya u viglyadi metalnoyi zbroyi Takozh vcheni znajshli sferoyidi sho sluguvali Tehnologiya vigotovlennya znaryadPochatkovim etapom vigotovlennya znaryad olduvajskoyi kulturi buv zbir richkovoyi chi morskoyi galki ovalno ploskoyi formi Dali specialnim vidbijnikom napriklad okremo vidibranoyu galkoyu sigaropodibnoyi formi zavdavali pershogo udaru z bilsh vuzkogo kincya Pershij skol stvoryuvav umovi dlya inshih vidsheplen udariv mozhna bulo zavdavati vzhe z dvoh storin Z kozhnim novim udarom chislo udarnih ploshadok zrostalo takim chinom znaryaddya nabuvalo pevnoyi formi Vidbivannya galki nevelikih rozmiriv vidbuvalosya bez poserednictva yakogos majdanchika prosto trimayuchi vidbijnik i obroblyuvalnij material v rukah todi yak bilshi kaminci obroblyali na zemli chi na specialnih nakovalnyah Shodo nukleusiv to voni v olduvajskij kulturi perevazhno buli amorfni Zazvichaj tehnologiya yih vikoristannya taka vid ulamku kamenya vidbivali 1 2 vidshepi i nukleus vikidavsya V tih vipadkah koli poverhnya vihidnoyi zagotovki obroblyalasya vidkolami bilsh mensh sucilno nukleus nabuvav kubo abo kulepodibnih obrisiv Pri comu udari tak samo buli riznoplanovimi yih zavdavali ne po specialno pidgotovlenih dilyankah yak u piznishih nukleusiv a po negativah poperednih vidkoliv Vidshepi vidkoloti z takih nukleusiv mali ukorocheni proporciyi j vidznachalisya masivnistyu j nestabilnistyu formi Olduvajski j rannoashelski vidshepi vikoristovuvalisya v roboti bez dodatkovoyi obrobki v tomu viglyadi v yakomu voni buli vidokremleni vid nukleusa abo zh otrimani v procesi vigotovlennya chopperiv ta rubil Ale vzhe v cej chas robilisya sprobi pidpraviti krayi vidkoliv zagotovok zrobiti yih mensh zigzagopodibnimi micnishimi a otzhe pridatnishimi do roboti Z ciyeyu metoyu krayi vidshepiv dodatkovo oformlyuvalisya dribnimi vidkolami tak zvanoyu retushshyu Vidminnoyu osoblivistyu olduvajskoyi ta rannoashelskoyi retushi ye yiyi neregulyarnist Robochij kraj znaryaddya ridko buvav obroblenij retushshyu sucilno a mizh neobroblenimi dilyankami zalishalisya bilsh mensh neobrobleni promizhki Do togo zh retush zazvichaj ne zminyuvala formi vidshepu a lishe dotrimuvalasya jogo obrisiv usuvayuchi okremi nerivnosti j zmicnyuyuchi lezo Tomu taki rannopaleolitichni znaryaddya ne mayut staloyi formi a obrisi yih vipadkovi Div takozhKam yana doba Spisok arheologichnih kultur OlduvajPrimitkiChmihov M O ta in Arheologiya ta starodavnya istoriya Ukrayini Kurs lekcij K Libid 1992 376s il ISBN 5 325 00096 9 Segeda S P Antropologiya Navch posibnik K Libid 2001 336 s ISBN 966 06 0165 4 Bilousko O A Ukrayina davnya Yevrazijskij civilizacijnij kontekst Karti tablici ilyustraciyi Posib dlya vchitelya Kiyiv Geneza 2002 272s karti tabl il ISBN 966 504 229 7 Martinov O I Arheologiya M Visha shkola 2000 442s ISBN 5 06 003681 2 Davnya istoriya Ukrayini v 3 tomah Berezanska S S Gladilin V M Gladkih M I ta in K Naukova dumka 1997 T 1 ISBN 966 00 0010 3PosilannyaOlduvajskaya epoha 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ