Чоппер (археологія)

Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (30 липня 2023)

В іншому мовному розділі є повніша стаття Canto tallado(ісп.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з іспанської.

Дивитись автоперекладену версію статті з мови «іспанська».
Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Докладні рекомендації: див. .

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чоппер (значення).

Чоппер (від англ. chopper — «рубальник, ударник») — одне з найдавніших знарядь праці епохи палеоліту. Відноситься до т. зв. «Галечних знарядь» (англ. pebble-tool, фр. galet amenagée). Чопер був вкрай простий у виготовленні і являв собою загострену гальку або валун розміром до 7,5-10 см. Робочий край створювався декількома сколами, зробленими тільки з одного боку, і мав неправильну форму. Вся інша частина знаряддя залишалася необробленою і служила місцем захоплення рукою. Для виготовлення більш пізніх знарядь, «чоппінгів», скол робився з двох сторін. Причому з чопера легко виходив чоппінг. Пізніше з'явилося набагато ретельніше оббите знаряддя, яке в українській археології має назву «рубило».

Чоппер
Чоппер у Вікісховищі

Чоппер з Дманісі (Грузія), вік близько 1,85 млн років

Чопери вперше почали виготовлятися австралопітеками близько 2,6 млн років тому і використовувалися як рубляче знаряддя. Не всі чопери використовувалися. Мабуть, часто були більш важливі дрібні відколи каменю, одержувані при їх виготовленні. Ці гострі осколки застосовувалися як ножі тощо. Уже в рамках олдувайської культури чопери починають витісняти досконаліші чоппінги і рубила, однак чопери залишалися повсюдно поширені і практично не змінювалися весь палеоліт. В областях, де крім гальки не було іншої сировини (наприклад, ареал ), чопери зберігаються до кінця кам'яної доби. Тасманійці виготовляли їх навіть в XIX столітті.

Див. також

Література

Деревянко А. П., Маркин С. В., Васильев С. А. Палеолитоведение: введение и основы. — Новосибирск: ВО «Наука». Сибирская издательская фирма, 1994. — 288 с. —
Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайны древних эпох / Пер. с чеш. — М.: Мысль, 1988. — С. 133—136. —
Матюшин Г. Н. Археологический словарь. — М.: Просвещение, 1996. — .

Посилання

(англ.)
The Oldowan Stone Tool Industry (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti 30 lipnya 2023 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Canto tallado isp Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z ispanskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi ispanska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chopper znachennya Chopper vid angl chopper rubalnik udarnik odne z najdavnishih znaryad praci epohi paleolitu Vidnositsya do t zv Galechnih znaryad angl pebble tool fr galet amenagee Choper buv vkraj prostij u vigotovlenni i yavlyav soboyu zagostrenu galku abo valun rozmirom do 7 5 10 sm Robochij kraj stvoryuvavsya dekilkoma skolami zroblenimi tilki z odnogo boku i mav nepravilnu formu Vsya insha chastina znaryaddya zalishalasya neobroblenoyu i sluzhila miscem zahoplennya rukoyu Dlya vigotovlennya bilsh piznih znaryad choppingiv skol robivsya z dvoh storin Prichomu z chopera legko vihodiv chopping Piznishe z yavilosya nabagato retelnishe obbite znaryaddya yake v ukrayinskij arheologiyi maye nazvu rubilo Chopper Chopper u VikishovishiChopper z Dmanisi Gruziya vik blizko 1 85 mln rokiv Choperi vpershe pochali vigotovlyatisya avstralopitekami blizko 2 6 mln rokiv tomu i vikoristovuvalisya yak rublyache znaryaddya Ne vsi choperi vikoristovuvalisya Mabut chasto buli bilsh vazhlivi dribni vidkoli kamenyu oderzhuvani pri yih vigotovlenni Ci gostri oskolki zastosovuvalisya yak nozhi tosho Uzhe v ramkah olduvajskoyi kulturi choperi pochinayut vitisnyati doskonalishi choppingi i rubila odnak choperi zalishalisya povsyudno poshireni i praktichno ne zminyuvalisya ves paleolit V oblastyah de krim galki ne bulo inshoyi sirovini napriklad areal choperi zberigayutsya do kincya kam yanoyi dobi Tasmanijci vigotovlyali yih navit v XIX stolitti Div takozhKam yani znaryaddya Kam yana sokira Makrolit RubiloLiteraturaDerevyanko A P Markin S V Vasilev S A Paleolitovedenie vvedenie i osnovy Novosibirsk VO Nauka Sibirskaya izdatelskaya firma 1994 288 s ISBN 5 02 030873 0 Malinova R Malina Ya Pryzhok v proshloe Eksperiment raskryvaet tajny drevnih epoh Per s chesh M Mysl 1988 S 133 136 ISBN 5 244 00188 4 Matyushin G N Arheologicheskij slovar M Prosveshenie 1996 ISBN 5 09 004958 0 Posilannya angl The Oldowan Stone Tool Industry angl

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Див. також

Література

Посилання