Африка́нська міфоло́гія — міфологія африканського регіону, а саме негроїдних та інших народів, що живуть на південь від Сахари, не враховуючи арабських народів, які прийшли з Аравійського півострова на африканський континент, хоча арабська культура та іслам вплинули на сусідні африканські народи. Подекуди у різних африканських народів існують різні версії одного і того ж міфу, тому на думку деяких філологів (Еліс Вернер та ін.), африканський континент досить однорідний і їхні міфології можна розглядати узагальнено. Основні африканські вірування монотеїстичні. В них існують і духи, і предки, які оточують людей, але Бог у них тільки один. Особливе місце в релігійних уявленнях африканців займає світ духів, привидів і демонів. Африканські міфи дійшли до наших часів переважно у вигляді усних переказів, які в основному були записані в XIX і на початку XX ст. дослідниками-африканістами. Нерідко в цих творах можна зустріти суто християнські чи мусульманські елементи, які тісно переплелись із традиційними африканськими віруваннями.
Космогонічні, теогонічні та антропологічні міфи
Поняття верховного божества в міфах Африки і створення світу
Часто верховне божество в міфах африканських народів не є творцем світу. Найчастіше про світ говориться так, ніби він вже існував, а перші люди у більшості міфів спускаються з неба, приходять з якихось інших земель чи ніби з'являються самі собою. [3].
Раніше прийнято було вважати, що концепції верховного божества у народів Африки не існувало, а ті, що існують сьогодні, видозмінені завдяки християнських місіонерам та впливу ісламу на деякі народи. Ось що пише Вернер у своїй книзі: «майор Елліс, дізнавшись, що на території Золотого Берега використовується ім'я Ньянкупонг, справедливо припустив, що воно належить вищій сутності, але зробив висновок, що насправді це був „бог, запозичений у європейців, і який лише трохи змінив зовнішність“. Однак [en], навпаки, „абсолютно переконаний“, що це не так, оскільки ім'я це зустрічається в приказках, „відомих старим людям народу ашанті, і майже зовсім невідомо молодим ашанті і цивілізованому суспільству“». Найчастіше африканці вірять, що верховне божество перебуває на небі або ж символізує його, чи ототожнюється з ним. Існує багато легенд про те, як верховне божество покинуло землю та вирушило на небо. У народу ашанті (Кот-д'Івуар) є міф про верховне божество, , який жив поруч із людьми, над землею. Одна стара жінка постійно готувала собі фуфу (товчений ямс) і товкачиком постійно потрапляла в Оньянкопонга, та зрештою чаша його терпіння переповнилась, і він з докором запитав у жінки чому та постійно штовхає його? Розгніваний, він вирішив піти на небо, таким чином залишивши людей без своєї милості. Тоді жінка звеліла усім своїм дітям зібрати ступки, які тільки у них є, і поставити одну на одну, щоб можна було дістатися неба. Коли діти це зробили, то виявилось, що їм не вистачає ще однієї ступки, щоб дістатися неба. Стара жінка звеліла взяти ступу, що була знизу, щоб поставити її зверху. І коли її діти це зробили, всі ступки попадали на землю й повбивали велику кількість людей. В інших племен Західної Африки це божество зветься Ньянкупонг.
У племен (Намібія) верховне божество зветься . Він створив світ, призначив тотеми і вождів для племен, вирушивши після цього на небо через «страх перед людьми», і тепер висловлює інколи свою волю лише у снах та видіннях. Про створення ним світу бушонго розповідають: якось, коли ще земля була під водою, Бумба відчув біль у животі і вивергнув із себе Сонце, Місяць і зорі. Сонячне проміння осушило надлишок води, і таким чином з'явилась суша. Потім Бумба створив 8 живих істот — леопарда, орла, крокодила, маленьку рибку, черепаху, пантеру, білу чаплю, жука і козла. Від крокодила на світі з'явились плазуни, від рибки появились всі інші види риби, від жука — комахи, від чаплі — всі птахи, від козла — всі рогаті тварини. У Бумби ще було три сини. Старший створив термітів, середній — рослини, а молодший — коршака.
Серед багатьох африканських племен, в першу чергу яо (ваяо), ньянджа (Східна Африка) та інших, поширене ім'я верховного бога — , що також асоціюється з небом. Це ім'я витіснило собою повністю або частково інші імена верховного божества, на зразок Мпамбе, Чіута, Леза. Є міф, що Хамелеон мав звичку ставити пастки для риби. Одного разу він побачив у своїй пастці людей. Хамелеон привів цих людей до Мулунгу, і той дуже здивувався, побачивши істот схожих на нього. Мулунгу, як стверджують міфи, теж пішов на небо, коли люди почали вбивати тварин і палити ліси. Допоміг йому в цьому Павук, що спустив своє павутиння з дерева. Подібний міф є і у племені субійя (Замбія) — головний бог Леза піднявся на небо на павутині, але його вчинок нічим не був вмотивований, а коли люди полізли за богом на небо, то павутиння порвалось, і люди впали на землю.
Поява людини в міфах
У зулусів (Південно-Африканська Республіка) ім'я Ункулункулу означає «Безтілесну Силу», щось на зразок Мулунгу. Ункулункулу — це перша людина, один із духів предків (амадлозі). У бапеді і бавенда (Трансвааль) є божество, що теж є першою людиною — . Його син Худжана є творцем світу. Ункулунку один із перших хто з'явився з очерету — в багатьох африканських міфах існує віра в те, що перші люди з'явились з очерету. У народу тонга (Замбія, Зімбабве) є різні версії цього міфу: за одними з них, люди з різних племен появились з різних видів очерету, за іншими, з очеретини вийшли перші чоловік та жінка, коли очеретина луснула.
Гереро (Ангола, Намібія) вірять, що їхні предки виникли зі священного дерева, яке вони називають Омумборомбонга, а ботаніки його класифікують, як . Це дерево нібито росте в Каоковельді на південь від річки Кунене. Гереро підносять дереву зелені гілки, шанобливо кланяються йому і розмовляють з ним, самі собі відповідаючи.
У багатьох східноафриканських народів є дуже подібні легенди. Наприклад масаї (Кенія) стверджують, що «коли Бог (Нґаї) з'явився, щоб підготувати світ для заселення його людьми, він знайшов тут доробо, слониху і змію». Доробо (Кенія) — це плем'я мисливців. Тому Е. Вернер робить припущення, що доробо були корінним населенням теперішніх земель масаї. Згодом доробо завів собі корову, а пізніше посварився із змією. І от одного разу він її убив палицею, а коли слониха почала запитувати, куди поділась змія, той запевнив, що нічого не знає. Минув якийсь час, і слониха привела слоненя. Та згодом доробо розгнівався на слониху, що скаламутила воду в озері, коли він привів свою корову на водопій, і вбив її. Осиротіле слоненя пішло геть із тих земель і зустріло якось одного з масаї та розповіло все, що з ним трапилось. Масаї був настільки вражений, що захотів сам побачити доробо. Він побачив, що дім доробо був перевернутий Нґаї дверима до неба. Бог покликав доробо і сказав, щоб той завтра прийшов до нього, бо він має йому щось сказати. Масаї це почув і наступного дня прийшов до Нґаї раніше доробо і видав себе за останнього. Бог звелів масаї збудувати великий крааль для скоту, а потім знайти теля в лісі, привести його додому, вбити і спалити, після цього він мав піти до своєї хижі, нічого не боятись і не зважати на те, що він почує. Масаї зробив все, як йому звелів бог, і став чекати у своїй хижині, аж раптом вдарив грім, а по мотузці зі шкіри з неба почала спускатись худоба. Згодом крааль заповнився і здавалось, що він незабаром зламається, тоді масаї закричав і вибіг із хижі. Коли він повернувся, то побачив, що мотузка обрізана, а худоба більш не спускається. Нґаї заявив, що, якби масаї не закричав, то отримав би ще більше худоби. Подібна легенда є у (Кенія). Бог, зійшовши на землю, побачив тут доробо, слона та Грім. Грім не довіряв людині, бо та вміла перевертатись з боку на бік, на відміну від Грому та слона. Грім попередив про це слона, але той не звернув на його слова свою увагу, тоді Грім піднявся на небо, де й залишився навіки. Відразу після цього доробо вбив слона отруєною стрілою, бо вже не боявся присутності Грому.
Як згадувалось вище, існує багато легенд про те, що люди спустились з неба. Оромо (Уганда) стверджують, що їхній предок Ута Лафіко зробив саме так. Подібного роду вірування у баганда (Уганда), які вважають, що перша людина — Кінту, спустився на землю з неба, проте божества неба (а точніше, діти Неба (Гулу)), як виявилось згодом, нічого про нього не знають. Донька Неба — Намбі вирішує вийти заміж за Кінту. Брати та батько Намбі проти цього одруження, тому вони вирішують випробувати Кінту різними завданнями, але якимось дивом йому щастило кожен раз справлятись із усіма випробуваннями. У вакулуве вважають, що перша пара людей спустилась із неба. Нгулве (місцевий варіант Мулунгу) змусив дитину (Канга Масала), що перебувала в коліні жінки, вийти назовні. Плем'я хуту (тутсі), що в Руанді, називає першу людину Луганза. Він спустився з неба разом зі своєю жінкою і там, де вони вперше торкнулися землі, залишились їх сліди. Плем'я (покомо) вважає своїм родоначальником Вере, що просто з'явився на незаселених землях. Вере довго мандрував, харчувався фруктами з дерев і сирою рибою, бо не знав вогню. Через два роки мандрів він зустрів мисливця з племені (корінне населення тих земель) на ім'я Міцоцозіні, який навчив його добувати вогонь та готувати на ньому їжу.
Анімістичні міфи та версії походження смерті
Міфи про тварин-посланців
Практично у всіх регіонах, де проживають племена банту, хамелеон асоціюється зі смертю. Найчастіше зустрічаються різні версії про появу смерті на землі через «змагання» — якесь божество вагається, чи мають помирати люди, чи ні, для того, щоб вирішити цю дилему, воно посилає до людей двох посланців. Одного з повідомленням: «люди не будуть помирати» (або «люди будуть помирати, але потім знову будуть оживати»), а іншого з повідомленням: «люди будуть помирати». Перший посланець із доброю для людства звісткою — зазвичай хамелеон, а другий — ящірка (субійя, зулу та інші) чи саламандра (дуала, ). Попри те, що хамелеону давали фору — відправляли першим, посилали другого посланця, коли хамелеон вже пройшов половину шляху, він все одно приходив останнім, бо через певну причину затримувався в дорозі. І досі в деяких африканських народів є традиція труїти хамелеона, засовуючи йому тютюн до роту, примовляючи при цьому: «Ти витріщався дорогою замість того, щоб поспішити і прийти до нас першим». Щодо ящірки (у різних народів в історіях про смерть фігурують різні види ящірок), то її також недолюблюють, наприклад бушмени з'їдають будь-яку ящірку, яку вони спіймають. У Східній Африці є різновид маленької смугастої ящірки, що живе в будинках людей, її називають мджусі кафірі, «ящірки-язичники». Мусульмани східноафриканських країн стверджують, що знищення цих істот — святий обов'язок кожного правовірного. Згідно з легендою, коли пророка Мухамеда якийсь цар хотів спалити на вогнищі, мджусі кафірі всівся поруч і став роздмухувати полум'я.
Існує варіант історії про походження смерті у племені амакоса (Південно-Африканська Республіка), вона більш логічна і зрозуміла: раніше люди не помирали взагалі. Але незабаром на землі стало так тісно, що не всім навіть вистачало повітря, яким вони могли б дихати. Було прийняте рішення на загальних зборах, що єдиний вихід це те, що люди мають помирати. Але це, як і в попередніх варіантах, мала вирішити випадковість. До Творця послали хамелеона з повідомленням, що люди не бажають смерті, та ящірку з повідомленням, що люди повинні помирати. Ящірка легко обігнала хамелеона, що постійно відволікався по дорозі, щоб поїсти ягід та комах, а згодом і зовсім заснув.
Інколи замість ящірки у міфі про походження смерті фігурують синьоголовий гекон (гір'яма) чи заєць. Заєць у багатьох африканських міфах — це яскравий представник образу трикстера — хитруна й ошуканця. Нерідко саме від нього залежить майбутнє людства. Наприклад, у готтентотів є міф, що Місяць послав якусь комаху до людей, щоб та передала його слова: «Подібно до того, як я помираю, і, помираючи, живу, так і ви будете помирати і повертатись до життя». Але комаха була надто повільною, і її наздогнав Заєць, який поцікавився, куди та іде, а потім запропонував свою допомогу, він хотів сам передати слова Місяця людям. Заєць, невідомо з якої причини, сказав зовсім інше людям. А коли ж заєць повернувся, розгніваний Місяць ударив його палицею і розсік йому губу, з тих пір вона такою у нього і залишилась. У народності нама є подібна історія, і там пояснюється чому Заєць передав людству перекручену інформацію від Місяця. Коли Заєць сказав: «Подібно Місяцю, ви також будете помирати, а потім знову з'являтись. Ось моє повідомлення». Але люди нічого не зрозуміли і ще раз перепитали його, що це означає? Зніяковілий заєць відповів так: «Я вам кажу, що ви повинні помирати з відкритими очима».
У міфології бушменів заєць спершу був людиною. І от одного разу в нього померла матір, він так за нею тужив, що Місяць поспішив заспокоїти його, обіцяючи повернути до життя померлу, але заєць не повірив йому. Розгніваний місяць розбив йому губу і перетворив у тварину — зайця, крім цього все людство також мало помирати без надії на воскресіння. Існує декілька версій про те, як Заєць сперечався з Місяцем про те, що люди не можуть воскресати, бо після смерті вони починають розкладатись і смердять. Ці суперечки у всіх версіях закінчуються бійкою, і Місяць розбиває Зайцю губу, а Заєць залишає сліди від своїх кігтів на лиці Місяця.
У південних племен оромо існує легенда, що верховний бог Вак передав пташці, що зветься Холавака (Вівця Бога) через її подібний беканню вівці крик, таємницю омолодження: коли люди почнуть старіти, треба просто скинути шкіру. Холавака побачила змію, що ласувала свіжовбитою твариною, і захотіла також приєднатись до трапези. Тоді вона сказала змії, що розповість секрет вічної молодості, якщо та дозволить їй скуштувати свіжого м'яса. Змія погодилась, і тепер змії уміють скидати шкіру. Розгніваний Вак покарав пташку за її жадібність постійним розладом травлення. Що це саме за пташка Холавака точно невідомо, але за описом вона подібна до птаха-носорога.
Смерть як надприродна істота
У народу ашанті є легенда, що Смерть колись була велетнем із довгим волоссям, якого звали Овуо (тобто смерть). До нього колись найнявся працювати один юнак, щоб врятуватись від голоду. Овуо годував його м'ясом, яке згодом виявилось плоттю родичів юнака. Юнак утік назад у своє селище і розповів односельцям, що з ним трапилось. Люди провели збори і вирішили підпалити довге волосся велетня, коли той засне. Велетень згорів повністю після того, як його волосся підпалили, а з допомогою попелу, що виявився чарівним, юнак повернув до життя своїх родичів. Через власну дурість і нерозсудливість він посипав цим попелом на око мертвого велетня, і те відновилось. З того ока нібито і з'явилась смерть, кожен раз, що око кліпає, на землі хтось помирає.
У смерть пояснюється таким чином: коли Ньямбе (бог) і його жінка Насілеле жили на землі, у них була собака, яка через певний час померла. Ньямбе сумував і хотів повернути пса до життя, але його дружина була проти, бо недолюблювала собаку. Проте незабаром померла матір Насілеле, цього разу Ньямбе сам відмовився оживити померлу і та померла «назавжди». У субійя є додатковий епізод — — перший предок людей, що посварився з дружиною через собаку і не оживив її померлу матір, згодом розкаявся і взявся лікувати її травами, звелівши жінці закрити двері та не заходити в дім. Все йшло добре, доки Леза не вирушив до лісу за свіжими травами. У цей час в дім зайшла його дружина і побачила свою матір живою, але у тієї «вискочило серце» із грудей, і вона знову померла.
Часто смерть африканцям уявлялась у вигляді старця. Існує легенда про двох старців: Життя і Смерть, які захотіли напитись із джерела. Але дух джерела сказав, що першим це має зробити той, хто старший. Життя і Смерть почали сперечатись, хто на світі з'явився першим: життя (адже без життя на світі нічого не було) чи смерть (адже якщо на світі нічого не було, отже це був стан смерті). Дух джерела вирішив їх суперечку, сказавши, що вони ровесники, бо без життя немає смерті і навпаки.
У баганда, крім поширеного міфу про хамелеона, існує і міф про те, що Смерть (Валумбе) — це син Гулу (Неба). На землю він потрапив через необережність першої людини Кінту. Коли той одружився з Намбі, його попередили, щоб він не повертався в дім Гулу. Та він не послухав ані дружини, ані її родичів, йому здалось, що він щось забув і повернувся до будинку свого тестя. В дім також прийшов Валумбе, йому захотілось піти разом із сестрою та її чоловіком на землю і його ніхто не зміг зупинити. Деякий час Валумбе жив у мирі з родичами, а потім став вимагати від них, щоб ті віддавали своїх дітей йому, та, коли отримав відмову, почав убивати дітей. Каїкузі — брат Намбі й Валумбе спробував спіймати Валумбе та повернути того на небо, але в нього нічого не вийшло, і він вирішив повернутись на небо сам. Тоді Кінту заявив, що Каїкузі може повертатись на небо, а він, Кінту, не втомиться разом із дружиною народжувати дітей, щоб Валумбе не зміг ніколи вбити весь його народ.
Під трохи зміненим іменем — Олумбе (Орумбе) фігурує Смерть також в історії про мисливця Мпобе. Той, переслідуючи тварину, потрапив до Країни Мертвих. У селищі мертвих він знайшов свою дичину та собаку. Вождь селища, зустрівши його, попросив розповісти про себе, а потім відпустив, але заборонив розповідати про те, що він побачив. Мпобе тривалий час приховував від людей, де він був, аж доки його матір не змусила все розповісти. Наступної ночі мисливець почув голос вождя селища Олумбе, що той для покарання хоче вбити його, але дозволяє доїсти запаси їжі. На цих запасах Мпобе протримався декілька років, а потім, коли Смерть до нього прийшла, він заявив, що у нього ще залишились запаси, Смерть залишила його. Мпобе спробував утекти, але Олумбе всюди його знаходив і питав, чи закінчились його запаси. Зрештою Мпобе це набридло, і він сказав Смерті, що його запаси їжі закінчились. «Дуже добре…, — сказав Олумбе, — якщо ти закінчив, помри!». І Мпобе помер.
Духи предків
Віра в існування душ людей після смерті є наріжним каменем практично всіх міфологій народів банту та ін. Не завжди духи природи у африканців чітко відділені від духів предків, як приклад — Леза. Деякі африканські народності, в тому числі тва і еве (Західна Африка), створили послідовну і логічну філософію душі. За їхньою версією, існує душа, що блукає поблизу могили або спускається в підземну обитель духів (кузіму) і душа (у тва це «кра»), що вселяється в одного з нащадків померлого. Та ця доктрина не завжди сприймається чітко, тому у міфах і виникають розбіжності і суперечності у твердженнях.
Деякі африканці вважають, що у світі живих залишаються лишень душі тих, хто загинув насильницькою смертю. А деякі племена вірять, що душі періодично можуть приходити із світу мертвих у світ живих. У Ньясаленді вважається, що душі мертвих залишаються біля своїх могил рік чи два, а потім відходять у потойбіччя. Крім того, в міфах багатьох африканських народів наголошується, що душі зовсім не безсмертні — згодом вони помирають. Живуть душі доти, доки їм приносять пожертви, але якщо людина померла понад три покоління тому, їй перестають приносити пожертви (як у чагга). Плем'я чагга називає духів предків варіму і вважає їх «тінями» (шеріша) померлих. Очевидно, всі померлі в потойбічному світі залишаються в тому віці, в якому вони померли.
Африканці не ділять духів на добрих та злих — за винятком, хіба що тих випадків, коли людина за життя мала погану вдачу і зберегла її після смерті. Вважається, що поведінка померлих залежить насамперед від ставлення до них живих родичів, і, якщо вони, померлі, і роблять шкоду, то лиш для того, щоб живі родичі не забували про свій обов'язок перед ними. Від духа покійної людини не очікують, що він буде піклуватись ще про когось, окрім своїх родичів. Тому й не існує пожертв чужим духам предків.
Воротами в потойбічний світ часто слугує якась печера чи навіть нора. Плем'я бапеді (гілка бечуанів; Південно-Африканська Республіка) вірить, що печера , звідки з'явився людський рід, слугує воротами у світ духів. У бантумовній Африці дуже поширені розповіді про те, як якийсь мисливець через нору потрапив до потойбічного світу. Зулу розповідають, як певний Ункама переслідував їжатця і через нору потрапив до світу мертвих. Із мисливцем Умкатшана трапилось те саме, коли він полював на антилопу. Ваїрамба розповідають про людину, що переслідувала пораненого їжатця і потрапила у світ мертвих через нору. Поранений їжатець виявився померлою сестрою мисливця. Як йому розповіли, мертві інколи приходять у світ живих у вигляді тварин, щоб вкрасти зерно з полів, якщо їм не залишають пожертв. Пожертви покійним невибагливі — каші та пиво. Щодо мисливця, то його заспокоїли, сказавши, що сестра не ображається на нього, бо він поранив її, не впізнавши, а в їх світі рана швидко загоїться. Очевидно, їжатець асоціюється в африканців із потойбіччям насамперед тому, що він часто риється в землі й рідко показується людям на очі вдень. У цьому вбачають деякі основи ідеї реінкарнації в уявленні африканців. Досить часто мертві набирають подоби змії, можливо, через причину, яку вказав Вундт, а саме тому, що у корінного населення змії асоціюються з червами в розкладених трупах. Корінне населення Мадагаскару вірить, що померла душа перетворюється у черв'яка. На континенті африканці вважають, що будь-яка істота, яка була помічена біля могили, може бути душею померлої людини. Зулу вірять, що тільки певні види змій можуть бути амадлозі (духами предків). Наприклад, отруйні змії не є перевтіленими духами предків — це звичайні тварини..
Також на той світ можна потрапити через озера, річки та водойми (чагга). Чагга вірять, що якщо близько підійти до водоспаду, то духи затягнуть людину під воду. Нерідко трапляються історії про те, що з озер та інших водойм чутно жіночі голоси, радісні крики. Вода в африканців вважається жіночою стихією. Духи водойм вимагають пожертв, як і інші духи предків. Інколи можна почути співи і музику померлих, що лунають доти, доки людина не наблизиться до того місця, звідки вони лунають; коли людина йде далі, ці співи лунають вже за її спиною.
Історії про світ духів
Про подорожі у світ духів в африканців існує багато міфів, легенд і казок. Люди, що потрапляють на небо, як правило, мають доручення до верховного божества чи до небесних жителів. Як згадувалось вище, у світ мертвих можна потрапити через печеру чи отвір у землі або двері на дні озера. Про такі подорожі існує багато історій типу фрау Холле (). За класифікацією казкових сюжетів ці сюжети мають номер 480.
Наприклад, один із таких сюжетів у чагга про дівчину Маруву, яку разом із маленькою сестрою відправили в поле доглядати за бобовими паростками. Відчувши спрагу, Марува вирушила до озера Кінінго. Тим часом з'явилась зграя павіанів, яких злякалась сестричка Маруви, і ті з'їли весь врожай. Повернувшись з озера і побачивши, що трапилось, Марува злякалась, що батько буде її бити, тому вона побігла до озера та стрибнула у воду. Сестричка Маруви побігла додому і розповіла матері, що трапилось із нею та сестрою. Матір прийшла до озера і побачила, що дівчина не потонула, а все ще плаває на поверхні води. Мати крикнула доньці:
Гей! Маруво, чому ти не повертаєшся?
Хіба ти не збираєшся повернутись?
Забудь про боби, ми посадимо інші!
Забудь про боби, ми посадимо інші!
На що Марува відповіла:
Це не я! Не я!
Прийшли павіани та зжерли боби!
Прийшли павіани та зжерли боби!
Матір заспівала ту ж саму пісню, а Марува відповіла їй тими ж словами і потонула. На дні озера Марува опинилась у світі духів, що жили в будинках, як і люди. Коли духи запропонували їй їжу, вона відмовилась, а коли запитали, що вона їла вдома, то Марува відповіла: «гіркі фрукти та коріння». У світі духів вона провела багато днів, а поселилась вона у старої жінки, якій по господарству допомагала маленька дівчинка. Коли дівчинка вийшла в поле набрати для кіз трави, стара мовила Маруві: «Ти можеш піти разом із нею, та гляди не допомагай їй — хай сама робить всю роботу». Проте Марува не послухалась її і допомогла дівчинці з цією роботою. Те ж саме трапилось, коли стара послала їх по воду і за хмизом. Вдячна за допомогу дівчинка вирішила допомогти Маруві і розповіла, як вибратись із цього світу. Марува мала сказати старій, що вона сумує за своєю домівкою і тому хоче, щоб її відпустили. Коли стара запитає через що її пропустити — через гній чи через вогонь — Марува має сказати, що «через гній». Марува виконала всі настанови дівчинки, і стара випустила її через дірку в купі гною в хліву. Марува опинилась у світі людей не тільки чиста, але й у прикрасах і браслетах, і пішла додому.
Згодом вдома всі дізнались, що вона повернулась гарно вбраною. Про це дізналась і заздрісна сусідська дочка, що вирішила зробити так само. Стрибнувши у воду, вона опинилась у світі духів. Там вона з'їла все, що їй запропонували і, оселившись в домі старої, не допомагала дівчинці, як їй і наказала стара. Дівчинка все-таки розказала сусідській дочці, як вона може повернутись у свій світ, але порадила їй сказати, щоб стара пустила її через вогонь. Коли дівчина повернулась додому, «в тілі у неї був захований вогонь». Першою її помітила Марува: коли вона спробувала простягнути до сусідки руку, у сусідки з тіла вирвався вогонь, і Марува загорілась. Сусідська дівчина намагалась загасити вогонь, але жодна річка не могла загасити його. Зрештою вона прибігла до Намуру і потонула в ріці Сері. Подібних історій багато; відомі також історії, коли батьки відправляються спеціально у світ духів, щоб відшукати своїх загублених чи мертвих дітей.
Героїчні міфи
В африканській міфології рідко зустрічається герой, що поєднував би в собі риси деміурга (творця світу) та трикстера (хитруна, обманщика) одночасно. Таких персонажів досить мало, хіба що Хубеа́не (Хобіа́на), герой оповідок племен бавенді та бапеді — син першої людини і творець усіх інших людських істот. У міфах він наділений багатьма рисами хитруна. Близький до нього за образом і зулуський Хлаканья́на. Хоча останній не має рис деміурга. Народженню Хлаканьяни передували декілька містичних моментів, такі ж як і в Райангомбе, героя фольклору кізіба, а саме: вони почали говорити ще до народження, а останній після появи на світ з'їв цілого буйвола.
Хубеане демонструє комбінацію хитрості та фальшивої чи істинної дурості. У цьому його можна порівняти з Тілем Уленшпігелем чи Ходжою Насреддіном. Розум його проявляється в основному в умінні уникати пасток своїх недоброзичливців. У цьому він дещо нагадує Ґалікаланґ'є, персонажа племені вахехе, аньянджа і яо (Мозамбік), якого матір ще до народження пообіцяла демону (в інших варіантах гієні), та всі хитрощі Ґалікаланґ'є — це заходи захисту. Якось жінка збирала хмиз у лісі і зрозуміла, що в'язанка заважка і вона її не підійме. Тоді їй запропонувала свою допомогу Гієна, поцікавившись, що вона отримає за це. Жінка запропонувала свою ще ненароджену дитину. Не встигла жінка дійти додому, як її дитина народилась і попросила підсмажити її на глиняному черепку. Це допомогло Ґалікаланґ'є вирости швидше. Коли Гієна прийшла за обіцяною дитиною, матір запропонувала самій знайти її сина. Вона також пообіцяла прив'язати до його ноги дзвіночок, щоб Гієна упізнала його. Але хлопчик прив'язав дзвіночки на ноги всім своїм друзям. Гієна не змогла його знайти. Потім матір послала сина за бобами, в заростях яких ховалась Гієна, але Ґалікаланґ'є послав замість себе жука. На третю спробу мати заховала Гієну у в'язанці хмизу і відправила за нею сина. Побачивши в'язанку, хлопчик сказав: «Я можу принести в'язанку, що втричі важче за цю». Гієна, почувши це, злякалась і втекла. Потім матір попросила сина змайструвати пастку. Гієна, коли стемніло, заховалась за пастку; мати сказала Ґалікаланґ'є, що пастка закрилась, але син відповів, що його пастка закривається завжди тричі. Гієна злякалась цих слів і знову втекла. Зрештою мати виголила сину півголови і сказала Гієні, що та може прийти, коли її син засне біля вогню. Ґалікаланґ'є вночі поголив матері половину голови, а сам заховався за хижею. Гієна прийшла вночі і, сплутавши матір із сином, з'їла жінку.
Герой Качірамбе племені ньянджа теж, декілька разів уникнувши смерті, пробачає матір та вбиває Гієну.
У готтентотів є персонаж на ім'я Хейтсі-Ейбіб, що вмів перевтілюватись та воскресати. Він боровся з ворогом людства Га-Горібом, чи Гаунабом, який скидав усіх до глибокої ями, біля якої він сидів. Га-Горіб пропонував кожному охочому кинути йому в голову камінь. Коли це траплялось, камінь рикошетом потрапляв у того, хто кинув його, і він падав до ями. Хейтсі-Ейбіб зміг обдурити ворога: він спершу відмовився кидати камінь, а потім, відволікши увагу Гаунаба, поцілив йому каменем нижче вуха. Від цього Га-Горіб сам упав до ями.
Піраміди із каміння, що зустрічаються по всій Південній Африці, називаються могилами Хейтсі-Ейбіба, адже той помирав неодноразово, але постійно повертався до життя. Існує цікава історія про те, як Хейтсі-Ейбіб мандрував зі своєю сім'єю та якось, скуштувавши ягоди, що звуться «дикі родзинки», сильно занедужав і попросив сина поховати його, а могилу вкрити камінням. Поховавши Хейтсі-Ейбіба, рідні раптом почули пісню:
Я батько Урісеба
Батько цього нещасного
Я той, хто скуштувавши цих родзинок помер
І, померши, живу.
Дружина Урісеби помітила, що шум лунає від могили її покійного свекра, вона послала туди свого чоловіка, і той побачив біля могили сліди стоп, що були схожі на сліди його батька. Згодом син і його дружина спіймали воскреслого Хейтсі-Ейбіба, але той закричав: «Відпустіть мене! Я помер, я можу заразити вас!», але дружина Урісеби тільки відповіла: «Тримай хитруна!». Хейтсі-Ейбіба привели додому, і з того часу його здоров'я було міцнішим, ніж до цього.
У Хубеане здатність воскресати замінює надзвичайна кмітливість, що спрямована на уникнення смерті. Крім того Хубеане з дитинства відрізнявся тупістю — він сприймав буквально і виконував навпаки дані йому доручення. Якось разом із матір'ю він пішов збирати боби, а матір знайшла в заростях бушбока (лісову антилопу), вбила її і поклала на дно корзини, засипавши потім тушу бобами. Вона відіслала сина додому зі словами: «Якщо зустрінеш когось по дорозі, хто запитає, що в тебе в корзині, відповідай: „Боби моєї матері“, а сам мовчи про те, що там бушбок». По дорозі Хубеане зустрів сусіда, який поцікавився, що хлопчик несе в корзині, на що той відповів: «Я несу боби моєї матері, але сам я знаю, що там бушбок».
Якось він із батьком вирушив доглядати стадо і сказав, що на вершині високої скелі має бути вода. Коли батько піднявся на скелю, Хубеане прибіг додому і з'їв обід у горщику, що був приготовлений для його батька, а горщик потім наповнив коров'ячим гноєм. Хубеане повернувся до батька і удав, що просто бігав подивитись на стадо. Коли вони повернулись додому, батько Хубеане почав дорікати слугам, що ті не поспішають подати йому обід, «який ще трохи і перетвориться у коров'ячий гній». Саме це він і побачив у своєму горщику.
Усі ці та подібні витівки переповнили чашу терпіння батьків Хубеане та інших жителів села, і вони вирішили позбутись хлопця. Спочатку вони підсипали отруту в його їжу, але Хубеане захотів їсти з миски свого брата. Потім вони викопали яму на місці, де зазвичай любив сидіти Хубеане і утикали дно гострими кілками, але останній цього разу сів в іншому місці. Тоді жителі села заховали у в'язанці цукрової тростини людину зі списом, що мала проткнути хлопця, коли той підійде ближче, але Хубеане знову щось запідозрив і вибрав цю в'язанку, щоб покидати у неї дротики. Зрозумівши, що вони не зможуть його вбити, оточуючі дали хлопцю спокій.
У ранніх формах міфу Хлаканьяна фігурував як Заєць чи Ласка (одне з імен цього героя Укаїджана — Маленька Ласка), «та він і був схожий на ласку…». Хейтсі-Ейбіба деякі дослідники ототожнюють із Шакалом. Хлаканьяна фігурує в деяких міфах як культурний герой. Викопавши декілька їстівних клубнів, він віддає їх матері, щоб та приготувала клубні на обід. Та матір з'їдає їх сама, а коли Хлаканьяна просить клубні назад, та замість них дає горщик для молока. Він позичає горщик хлопчикам, що доять молоко корови в розбиті черепки. Коли ті розбивають горщик, вони віддають йому ассагай (спис із залізним наконечником). Хлаканьяна продовжує обмін речами, отримуючи все більш цінні речі. Обмін закінчується отриманням бойового ассагаю. Хлаканьяна ніби двигун прогресу: замість битих черепків він пропонує горщик, замість тростинок із загостреними кінцями для різання м'яса — ассагай із залізним наконечником тощо.
Ліонго — містичний герой суахілі і покомо регіону на сході Кенії. Ліонго народився в одному із семи містечок Кенійського узбережжя, кожне з яких стверджує, що може пишатися честю бути ба́тьківщиною силача. Він був дуже сильною людиною, а також високим, як велет. Йому не можна було нашкодити з допомогою зброї, але якщо б у його пупок загнали голку, то він би помер, але він і його матір, яку звали Мбвашо, знали це.
У басуто герой, який має імена Мосаньяна чи Літаолане, є не зовсім трикстером, але має деякі риси, що ми зустрічаємо в інших африканських героїв. Якось всіх людей та інших живих істот проковтнуло чудовисько Холомолумо. Не проковтнуло воно тільки вагітну жінку, що вимастила себе попелом і заховалась у краалі. Холомолумо прийняв її за камінь, бо «від неї пахло попелом» і пішов. Через деякий час жінка народила дитину і залишила її на декілька хвилин, щоб принести їжі, повернувшись замість дитини вона побачила дорослого чоловіка. «Гей! А де ж моє дитя?» — запитала жінка, а чоловік відповів: «Це я, матінко!» Він запитав, куди поділись усі люди. Матір розповіла все, що трапилось. Тоді він запитав, де зараз Холумолумо. Матір показала сину на ущелину, що відкривала прохід у долину і сказала: «Та величезна туша, що закриває весь прохід, і є Холумолумо».
Син взяв списи і попри заперечення матері вирушив поглянути на чудовисько. Холумолумо побачив юнака і хотів з'їсти його, але не зміг дотягнутись, бо переїв. Тим часом юнак обійшов Холумолумо колом і двічі ввіткнув у нього списа. Чудовисько померло.
Потім юнак дістав свого ножа і хотів розрізати черево мертвому чудовиську, але чоловік у животі крикнув: «Не ріж мене»! Він відійшов трохи далі і хотів вже різати живіт, але замукала корова. Потім загавкала собака і закричав півень. Цього разу юнак все таки розрізав живіт, і звідти вийшли всі люди і тварини.
Вони зробили Мосаньяну своїм вождем. Але згодом у нього знайшлись заздрісники, які забажали вбити його. Спочатку вони хотіли кинути його у вогнище, але замість нього кинули іншу людину. Потім вони вирішили викопати яму, на тому місці, де він зазвичай сидів, як для Хубеане. Але й цього разу вождь був чудесним образом попереджений, і знову в яму потрапила інша людина. Коли змовники вирішили здійснити останню спробу вбити вождя, той не противився і дав себе вбити, а його серце вискочило з грудей і перетворилось на пташку. Так поетично закінчується історія про Мосаньяну.
Солярні, лунарні міфи, а також міфи про природу
У міфології африканців природа займає дуже значне місце. В їхніх міфах Сонце та Місяць є персоніфікованими образами, вони ніби живі істоти. Плем'я нама вірить, що небесні тіла колись були людьми. Ці історії, звичайно ж, мали пояснити природні феномени. Однак, як згадувалось вище, в космогонічних міфах рідко згадується про створення Природи. Вона ніби існувала сама по собі.
В середині XIX ст. Макс Мюллер і висунули теорію, згідно з якою міфи є образними, метафоричними описами заходу, світанку, бур та інших явищ. Брейсіг відзначає, що на найбільш ранніх етапах розвитку мислення божественні чи героїчні фігури не були уособленням сил природи.
В еве є історія про те, як Сонце і Місяць хотіли влаштувати бенкет і для цього домовились вбити і з'їсти своїх дітей. Сонце вбило своїх дітей і з'їло разом із Місяцем, а Місяць заховав своїх дітей у великому глеку для води і дозволив їм виходити тільки вночі. Ось чому у Сонця й досі немає дітей, а дітей Місяця — зірок — можна бачити щоночі. Подібну історію розповідають сомалійці про двох жінок — чорну та червону, у цьому випадку чорна жінка обманює червону. Як вважає Майнхоф, це може бути еволюцією міфу про Сонце та Місяць.
У бушменів існує більше міфів про небесні тіла, ніж у народів банту. Про Місяць розповідається, що він колись був сандалею Богомола, яку той закинув на небо, а також є інша версія, що Місяць був людиною, на яку розгнівалось Сонце, і воно проткнуло його своїм промінням та почало шматувати його, доки від нього не залишився маленький шматочок. Місяць ублагав помилувати його на деякий час заради його дітей. Сонце змилостивилось, але коли Місяць на небі стає повним, Сонце знову починає завдавати свої удари.
Банту персоніфікують Місяць і говорять про нього, як про чоловіка, його дружиною називають Ранкову зорю (Венеру, Люцифера). Аньянджа кажуть, що у Місяця дві дружини — Ранкова зоря (Чечекані) і Вечірня зоря (Пуїкані). Перша дружина його погано годує і він худіє, а від їжі другої дружини він починає повніти.
Чумацький Шлях, як стверджують бушмени, виник завдяки дівчині із «древнього народу». Вона закинула на небо жменю попелу. А потім вона закинула їстівне коріння хуїн, що перетворилося у зірки. Раніше покомо вважали, що Чумацький Шлях — це дим від вогнищ «древнього народу». Пізніше, постраждавши від набігів із Сомалі, вони стали називати його «шляхом із Сомалі», тому що сомалійці прийшли до них із північного-сходу.
Ще одним явищем природи, яке привертало увагу африканців, була веселка. Її вважали живою істотою, в основному змією. Народ еве уявляє веселку як відображення у небі великого змія Анієво, який виходить щоб пошукати їжу чи воду. Якщо знайти місце звідки виходить веселка, то можна розбагатіти, бо тільки там можна знайти дорогоцінні намистини «аггрі». Вважається, що веселка може заподіяти шкоду: наслати хворобу чи навіть убити. Тому від неї треба втікати і, як стверджують субія, треба бігти за сонцем — тільки так райдуга не помітить людину. Існують легенди, що веселка — це тварина, яку можна вбити. Так нібито зробили молоді воїни з племені масаї, які вбили веселку стрілами з розпеченими на вогні наконечниками.
Із міфів про грім та блискавку варто згадати історію про Птаха-блискавку (у міфології зулусів). Плем'я теж вважає, що грім і блискавку породжують сліпучо-яскрава зграя пташок, яких посилає на землю, дух бур — Кайюранкуба. Грім — це шум їх крил. Тсвана (чага) називають грім Сокирою Бога. Існують історії про те, як Нцазі — Грім полює в небі з дванадцятьма парами собак. З блискавкою асоціюється божество Леза, а «червоні» і «білі» боги масаї — з блискавкою і дощовими хмарами. Про дощ рідко говориться як про окрему фігуру. Хіба що у бушменів, що розповідають про те, як Дощ нерідко гнівався на людей. Шаман, він же «викликач-дощу» — найважливіша професія у банту. Плем'я гір'яма в період посухи читають заклинання біля могили Мбодзе, шаманки, що вміла викликати дощ.
Єпископ Стір опублікував у «Журналі південноафриканського фольклору» цікаву історію. На Занзібарі в одній із місіонерських шкіл цю історію розповіла дівчинка, що там навчалась. Вона належала до племені , що живе на схід від озера Ньяса.
У період посухи маленькі дівчата вирушили гратися у зарослі і взяли із собою горщики для варіння їжі. З ними пішла й дівчинка, батьки якої давно померли. Ця дівчинка пообіцяла дещо показати подругам, якщо ті збережуть це у таємниці. Ті погодились. На їхніх очах дівчинка викликала сильний дощ і наповнила ним свій горщик для варіння їжі. Але одна із дівчаток розповіла про цей секрет своїй матері. Згодом про це дізналось все село і вождь. Він звелів привести дівчинку на раду, подарував їй золоті прикраси і звелів у присутності всіх викликати дощ. Дівчинка попрохала усіх відійти і заспівала. Небо вкрилось хмарами і почалась сильна гроза з блискавкою. Дівчинка опинилась в центрі грози, піднялась у повітря, і більше її ніхто не бачив.
Демонологія
У Африці широке розповсюдження отримали історії про надприродних істот, таких, як привиди, а точніше, демони-привиди. Деякі з них проживають в усамітнених місцях: у глухому лісі, в болоті з отруйними випарами, в отруйній пустелі.
У покомо існують розповіді про істоту, що живе у лісах Тани і в сусідньому буші. Цю істоту покомо іменують нґояма. Вона має вигляд людини, але на одному з пальців рук має «Залізний ніготь», яким вона впивається в плоть людини, якщо спіймає її. Потім нґояма п'є людську кров. Деякі європейські дослідники роблять припущення, що це людиноподібна мавпа. Дехто вважає, що, хоча нґояма схожий на людину, він має хвіст, як деякі «дияволи» народу масаї. У одного із південноафриканських племен існує розповідь про те, як один чоловік, зустрівши у буші цю істоту і побачивши, як та їсть сире м'ясо, пожалів її. Він навчив нґояму розводити вогонь та готувати собі їжу на вогні. Отже, він певним чином цивілізував людоїда. Та якось нґояма, повернувшись у свій попередній тваринний стан, накинувся на свого благодійника і з'їв його. Налякати це чудовисько можна тільки пилою, яку він боїться з того часу, коли побачив, як нею спилювали дерево.
Готентоти із Калахарі розповідають про дивних і страшних істот, що живуть серед піщаних дюн — айґамучаб, які мають очі на ступнях ніг. Для того, щоб бачити, айґамучаб опускається на руки і підіймає ступні вгору. На людей вони полюють, мов на зебр і розривають їх своїми зубами завдовжки з палець на людській руці.
В африканському фольклорі також зустрічаються такі істоти, як чируві. Вони схожі на людей, але ніби розрізані вздовж — у них одна рука, одна нога, одне око, одне вухо. Бувають, як добрими, так і злими. Такі істоти зустрічаються не тільки в африканських племенах, у єменських арабів подібна істота має назву нас-нас. У яо ці істоти звуться читові, але дехто каже, що у читові одна половина тіла воскова. Він пропонує бій всім мандрівникам, яких він зустріне і ті, хто переможуть його, отримають винагороду — цілющі трави. У племені байла ця істота зветься секобокобо, але він більш доброзичливий, ніж чируві або читові. У субійя є свій сикулокобузука (людина з восковою ногою), що теж змушує мандрівника битись з ним.
У басуто одноногі і однорукі огри мають назву матебеле, можливо відповідно до назви найзліших ворогів басуто — зулу.
Аньянджа, говорячи про чудовисько, використовують ім'я Зімві, що означає «Великий дух». Так чи інакше, в казках він асоціюється із слоном і є об'єктом глузування Зайця. Суахілі недалеко відійшли від оригінальної концепції Зімві племені аньянджа, та сам термін був замінений арабськими термінами джин і шетані (шайтан).
Якось Зімві украв одну дівчинку і, посадивши її в барабан, змушував співати, стукаючи по барабану. Якось він прийшов у село дівчинки, і батьки впізнали голос своєї доньки. Вони напоїли Зімві пивом, і той заснув. Тоді вони витягли з барабану доньку і за її порадою поклали туди змію, бджіл і мурашок, «що боляче кусались». Через укус змії Зімві і помер, а на тому місці виросли гарбузи. Якось діти, що проходили повз гарбузи, хотіли один із них зірвати, але гарбуз «розгнівався» та покотився за ними. Дітей урятували жителі селища, які спалили гарбуза на вогнищі, а попіл «розвіяли по вітру».
У кікую існує людоїд Іліму, що вміє періодично перетворюватись у людину. У тсвана (чагга) подібна істота зветься Іріму, що теж уміє перетворюватись у людину. Асоціюється із леопардом, а Гутманн називає його пантерою-переветнем.
У тсвана існує міф про те, що дівчина вийшла заміж за леопарда Іріму. Експозиція цієї історії розповідає про те, як одній жінці собака допомагала доглядати немовля, та одного разу вона розірвала немовля, коли поранила його випадково кісткою, і в того виступила кров. Замість дитини собака поклала у колиску гроно бананів і вкрила ковдрою, а жінці сказала не будити дитину, бо вона щойно погодувала її. Та згодом жінка дізналась страшну правду і разом із чоловіком спалила у вогнищі собаку. Від собаки залишився тільки череп, що викотився і, впавши у зрошувальний канал, потрапив у річку, води якої винесли череп на берег. В той час біля річки йшов гурт дівчат, щоб нарвати трави. Побачивши череп, вони подумали, що це білий камінь. Всі сказали, що камінь дуже гарний і схожий на їх маленького братика. Одна з тих дівчат посміялась над своїми подругами, заперечивши, що камінь не може бути схожим на маленького братика. Проходячи повз череп вони побачили, що той перетворився у велику скелю, що загородила їм шлях додому. Перша дівчина заспівала пісню:
Посунься і вступи нам дорогу!
Дай нам пройти! Дай нам пройти!
Та, що сміялась над тобою,
Далеко позаду - посунься!
Ми йдемо з оберемками трави,
Дай нам пройти! Дай нам пройти!
Скеля пропустила всіх дівчат, крім тієї, що насміхалась над подругами. Дівчина зустріла леопарда, який запитав, що та йому дасть коли той перенесе її через скелю. Дівчина почала перераховувати все, що вона мала в господі, але леопард від усього відмовлявся і тільки тоді погодився перенести, коли дівчина запропонувала стати його дружиною.
Дівчина схопилась за його хвіст, а леопард поліз на скелю, проте на півдорозі його хвіст обірвався, і дівчина впала. Один за одним приходили й інші леопарди, що пропонували свою допомогу, але з усіма ними трапилось те теж саме, доки не прийшов леопард з десятьма хвостами і допоміг їй перелізти через скелю. Дівчина стала його дружиною, і він привів її у своє селище. Це було селище леопардів-людожерів (Іріму).
Згодом до неї прийшли її брати, і дівчина захотіла повернутись до своїх рідних. Вона зачаклувала всі предмети в домі, щоб ті відповідали її голосом, коли її будуть кликати. Таким чином вона втекла від свого чоловіка, а коли той спохопився, вона вже перебралась через річку, промовивши заклинання, яке зупиняло водяний потік. Вона зупинилась на березі трохи перепочити, а тим часом до протилежного берегу примчав її чоловік. Він запитав її, як вона перейшла річку. Дівчина розповіла, що треба сказати і додала, що по середині річки треба сказати: «Водо, зімкнись!». Леопард їй повірив і все зробив, як та сказала. Водяний потік поніс його за собою, він наостанок прокляв дружину, щоб та зустрічала п'ятиголових людей, куди вона тільки не прийде, а та його, сказавши, щоб він перетворився у бананове дерево, що з ним і трапилось. Дівчина зустріла п'ятиголових людей, і це її дуже розсмішило. Від її сміху зайві голови відпали, а ті люди почали вимагати повернути їм їх голови. Щоб примиритись з ними дівчина, віддала їм своє намисто. Згодом вона повернулась до своїх рідних.
Гір'яма, чия територія межує з землею покомо, розповідають про кацумбаказі, що є в деяких аспектах істотою, подібною до кітунусі. Про це говорить преподобний У. Е. Тейлор: «щось на кшталт джина, духу, який іноді з'являється при денному світлі … Зазвичай це злоблива істота. Вона страждає через свій малий зріст, і тому надзвичайно образлива. Зазвичай кацумбаказі запитує зустрічну людину: „Де ти побачив мене?“ Якщо людина не відрізняється великим розумом і відповідає: „Ось тут“, то це може закінчитись смертю людини, якщо ж вона усвідомлює всю небезпеку і каже: „О, я побачив тебе здалеку!“ — у нього є шанс піти цілим і неушкодженим, іноді з ним навіть трапляється щось хороше».
Суахілі розповідають історії про гномів, званих вабілікімо. Живуть ці «гноми» в чотирьох днях пішого шляху на захід від чага, «вони маленького зросту, приблизно дві відстані від середнього пальця до ліктя». Суахілі вважають, що назва племені карликів походить від слів білі (вілі — два) і кімо — (міра). Однак, найімовірніше, воно належить до якоїсь із мов, на яких говорять в глибинних районах країни, а суахілі просто наслідують приклад етимологів, що намагаються всіма способами знайти шукане значення слова. У гір'яма мбірікімо — «представник відомого за чутками народу пігмеїв». Крапф говорить: «Суахілі стверджують, що отримали всі свої знання про лікарські рослини від цих пігмеїв» (таке його тлумачення заяви, що вони йдуть до «мбілікімоні шукати ліки»). У пігмеїв «довгі бороди, і вони постійно носять із собою маленькі стільці». До останнього твердження Крапф ставиться з недовірою, вважаючи його плодом уяви суахілі. Проте деякі племена, що живуть у центральних районах континенту, мають звичай носити на спині свої маленькі дерев'яні лавки.
Чверть століття тому в Ньясаленді Гаррі Джонстон записав переказ корінного населення, яке говорить, що «у племені карликів світло-жовті обличчя» і живуть вони у верхній частині гірського масиву Мландже. У дійсності ж це могли бути бушмени. Вивчення населення в деяких районах Протекторату дозволяє припустити, що в цих людях тече і бушменська кров. "Вони дали цим людям специфічне ім'я, «А-Рунгу». Зізнаюся, коли я почув це ім'я, то кілька засумнівався в цінності переказів цього племені, оскільки це ж слово використовувалося членами племені для позначення богів.
Втім, цей факт міг свідчити лише про те, що «маленький народ» перейшов в категорію міфічного, як це сталося в інших районах Ньясаленду. Доктор Станнус виявив, що, в той час як народ яо в деяких районах Протекторату використовує слово читів (множина ітов) у вже згаданому сенсі (як еквівалент чіруві), інші надають йому інше значення: "У яо мачінга ітов — це «маленький народ» схожий на лепреконів. Вони здійснюють набіги на поля і насилають гниль на плоди; фрукти і овочі, яких торкнулася їх рука, будуть гіркими. Щоб запобігти цим катастрофам, яо, коли урожай дозріває, кладуть овочі на перехрестях доріг, сподіваючись тим самим задобрити ітов і запобігти їх візити на поля. У читів є щось від людей і тварин одночасно. У нього дві ноги, але пересувається він переважно рачки. Яо розповідають про інший легендарний «маленький народ», який «колись жив на землі, та й зараз ще зустрічається». Представники цього народу мали малий зріст, носили довгі бороди, були надзвичайно уразливі, жорстокі і задиристі, як зброю використовували списи. Якщо людині траплялося зустріти когось із цих карликів, той негайно ставив запитання: «З якої відстані ти помітив мене?» Тут людині слід було прикинутися, що він помітив карлика здалеку, щоб змусити того увірувати в свою значущість. «Якщо ж ви скажете: „Та я тільки що помітив тебе!“ — Він, не замислюючись, проткне вас списом». Люди вважають, що карлики мешкають на вершинах високих гір і займаються ковальським справою. Їх називають мумбонелеквапі"..
У зулусів «маленький народ» зветься абатвою, про це пише єпископ Каллауей, якому про них розповів Умпенгула Мбанда.
«Абатва — зовсім маленький народ, куди менше всіх інших маленьких людей. Вони пересуваються у високій траві і сплять в мурашниках; вони бродять в тумані; вони живуть в глушині, далеко від селищ, в скелях; у них немає поселень, про які ви могли б сказати: „Ось село абатва“. Їх село там, де вони вбивають дичину; вони з'їдають все дочиста і йдуть. Ось який їхній спосіб життя».
Якщо трапляється так, що людина вирушила в дорогу і несподівано стикнулась з умутва (однина слова абатва), то останній зазвичай ставив запитання: «Де ти побачив мене»? Якщо людина сказала правду: «Я побачив тебе ось тут, у цьому самому місці». Умутва розсердиться, вирішивши, що людина зневажає його, за це він може пустити в неї свою стрілу, і та помре. Коли ж людина, що зустрівши умутва каже: «Я бачив тебе!» (Звичайне зулуських вітання, Са-ку-бона). Умутва ставить своє запитання: «Коли ти побачив мене?», то «правильна» відповідь: «Я побачив тебе, коли був далеко. Бачиш гору? Я побачив тебе, коли був на вершині».
До цієї розповіді є невелике доповнення, яке спочатку могло становити частину розповіді. Воно виразно з'явилося порівняно недавно, оскільки говорить про те, що у абатва є коні.
«Абатва — мандрівний народ. Коли дичину добігає кінця там, де вони зупиняються, абатва сідають на коня, один позаду іншого, і їдуть далі. Якщо їм не зустрічається дичину, вони з'їдають коней».
Їх небезпека, за словами Умпенгули (ім'я оповідача), криється саме в їх крайній нікчемності: «Абатва — крихітні істоти, яких не розгледіти у високій траві. Ось людина йде, дивиться перед собою і думає: „Якщо з'явиться людина або тварина, я побачу їх“. І раптом — зирк! — А в траві умутва. Людина відчуває, що в нього випустили стрілу, оглядається, але не бачить лучника і лякається»..
Єпископ Каллауей додає: «Але в історії про абатва йдеться не про бушменів, це скоріше піксі або якийсь народ, куди слабкіший, ніж справжні бушмени. І все ж схожості між ними достатньо, щоб можна було говорити про те, що перед нами опис перших контактів між зулусами і цим народом».
Подальше дослідження показує, що висловлені єпископом сумніви безпідставні. Ці абатва — виразно справжні бушмени, хоча вони і перейшли в категорію народів міфічних.
Пігмеї (батва) з Касаї також «прийшли з іншого місця» — їхні прабатьки вважаються нащадками дерев, а бангонго повідомили Торд, що й донині можна побачити великі тріщини у стовбурах дерев, з яких вони вийшли. Переказ свідчить, що Вото, четвертий вождь бушонго, покинувши своє плем'я і віддалившись в ліс по причині злодіянь, скоєних його родичами, відчув себе самотнім і вимовив заклинання. Тут дерева розкрилися і випустили на світло безліч крихітних істот. «Хто ви?» — Запитав Вото, і крихітні істоти відповіли: «Біну батве!» («Ми — люди») — звідси й походить їхня назва. Абатва людські істоти і мають дітей, як всі інші люди, але в той час вони були тільки духами в людському вигляді, дітьми дерев.
«Маленький народ», що живе в горі Кіліманджаро, тут у них є все, що потрібно для життя, — бананові дерева і стада худоби. Бідні чи хворі люди, які знайшли двері в цей світ, зустрічають привітний прийом і отримують щедрі дари, в той час як багаті, що прагнуть стати ще багатшими, виганяють з ганьбою. Це нагадує численні історії про , хоча вони розповідають швидше про царство мертвих. Не викликає, однак, сумнівів, що привітний народ з підземного світу — це не предки (варі-му), а «легендарні древні мешканці землі». Деякі африканці вірять, що вони мешкають не в горі, а на вершині Кібо — величезного покритого снігом купола.
«Це карлики з величезними, безформними головами, що відступили перед насуваються племенами і знайшли притулок на високій важкодоступній горі. Їх називають вадарімба або ваконьїнго. У них є щось подібне до драбин, прикріплених до скель. Цими драбинами карлики піднімаються. Але на вершині гори сходи ці не закінчуються, а спрямовуються прямо в небо. Ці карлики теж виявляють співчуття знедоленим. Шматки м'яса, які вони кидають в заростях бананових дерев, здійснюючи приношення предкам, скочуються по схилу гори і перетворюються на воронів». Можливо, це спроба пояснити поширення в районі Кіліманджаро білошиїх ворон.
Кажуть, що ваконьїнго — це людські діти, але з величезними головами. Вони ніколи не лягають в ліжко, а сплять сидячи, притулившись до стін хатин, оскільки якщо вони ляжуть в ліжко, то більше вже не зможуть піднятися через тяжкості своїх голів. Якщо один з карликів падає, йому доводиться чекати, поки товариші не піднімуть його, тому кожен Мконьїнго носить за поясом ріг, щоб можна було в разі потреби подати сигнал.
Історія розповідає про те, як жінки ваконьїнго вирушили вниз по схилу гори, щоб набрати трави. У кожної за спиною був прив'язаний калебас з вершками, щоб під час ходьби збивати масло.
Таким чином, ваконьїнго не є мешканцями неба, хоча і нагадують їх у дечому. Тонга вірять у те, що карлики живуть на небі та іноді спускаються звідти під час грози.
Тотемізм
У ролі тотема може виступати тварина або рослина, рідше — неживий предмет, і ще рідше — об'єкт штучний. У і гереро існують тотеми дощ і сонце, в Ньясаленді — тотем пагорб, у бечуанів (баролонг) — тотем залізо. Спосіб, яким був породжений тотем, може пролити деяке світло на тотеми, що здаються аномальними. Плем'я колись «танцювало» (як кажуть бечуани) куду (лісову антилопу) і, отже, не могло вживати в їжу її м'ясо. Одного разу під час голоду хтось випадково вбив антилопу. Ніхто, однак, не наважився доторкнутися до її м'яса, жорстоко страждала від голоду. На допомогу прийшов вождь — він запропонував змінити тотем і почитати відтепер не куду, а пронизувати її списом. (Це дозволяє припустити, що «залізний» тотем належить до класу не просто неживих, але штучно створених предметів.)
Тотемам, стверджує Джеймс Джордж Фрейзер, ніколи не поклонялися в істинному розумінні цього слова. Ставлення до них було «дружнім, майже родинним». Людина «ототожнює себе і своїх одноплемінників зі своїм тотемом… він сприймає себе і членів свого клану як тварин того ж виду і, з іншого боку, до деякої міри олюднює тварин». Тотемізм іноді розвивається в культ тварин або рослин, як трапилося в Давньому Єгипті. У народу баганда є «бог-пітон», Сельванга, храм якої знаходиться в Буду. Його жерці — члени клану Серця, а в оповіданні Роско немає нічого, що дозволяло б припустити, що він є тотемом. Однак, коли бачимо, що у племені , що живе на північний схід від озера Вікторія, є тотем пітон і що два клани, які володіють цим тотемом, віддають особливі почесті пітонові, походження тотема стає очевидним. , плем'я споріднене , «проводять певні священні ритуали, пов'язані з пітоном… Солом'яні фігурки цих змій із посудиною, наповненим кашею або пивом, і, можливо, парою пір'я, уткнутих в землю позаду них, часто можна побачити в селах. Це означає, що хтось з жителів села недавно зустрів пітона і запропонував йому птицю або іншу їжу, а по поверненні відтворив картину, яка ілюструє зустріч з тотемом».
За твердженням доктора Мансфельда, плем'я екої з Камеруну не тільки вважає своїх тотемних тварин помічниками і захисниками, але і може змусити їх виконувати накази, наприклад напасти на ворогів племені. Тотемная група зазвичай збігається з селом, тобто є питанням локалізації, а не походження. Найтиповішими тотемами є гіпопотам, слон, крокодил, леопард і горила, а також риби і змії.
Згідно з теорією екої, половина душі кожної людини живе в тварині, що є представником тотема, отже, тільки одна конкретна тварина — його індивідуальний тотем. Люди з клану Слона будуть полювати на слонів і безжально вбивати їх, шкодуючи тих, хто є тотемами, оскільки явно не все слони є тотемами. Людина та його тотем завжди інстинктивно дізнаються один одного і будуть уникати зустрічі: що ж до тотемів інших мисливців, то, якщо мисливець належним чином скоїть приношення фетишу слона перед початком полювання, будь слон-тотем дасть йому знати про себе, піднявши передню ногу. Якщо ж мисливець не вчинить приношення, він може поранити або вбити тотем, тоді людина, якій цей тотем належить, може захворіти чи померти. Людина може перетворюватися в крокодила або гіпопотама або в будь-яку тварину, яка є його тотемом, а потім зробитися невидимим, щоб помститися ворогові. У той же час він може відправити другу половину своєї душі, втілену в тотем, з тим же дорученням.
Тварини-трикстери
Головним героєм історій про тварин у банту є Заєць, який в Америці перетворився на . Він один з міфічних персонажів-трикстерів, які фігурують в міфологіях африканських народів. Основна маса негрів з південних штатів США ведуть своє походження від бантумовних племен — велика їх частина прийшли з регіону Конго. Це досить цікаво, якщо взяти до уваги той факт, що Заєць не є улюбленим героєм у фольклорі народу Конго. Однак Вікс пропонує своє пояснення: Братик Кролик — це Газель, судячи з усього (Neotragus) або (Dorcatherium). «Вона дуже моторна і кмітлива, і я припускаю, що раби, привезені з Конго, не знайшовши подібного тварини в Америці, замінили її на Кролика». Заєць, який водиться в більшості районів Східної та Південної Африки, фігурує у фольклорі цих регіонів, і деякі з його пригод приписуються маленької антилопі, що зайняла його місце на заході Африки — на території на північ від Конго до Камеруну і на території за ареалом банту аж до Сьєрра-Леоне. Чому цю антилопу англомовні негри називають Хитрим Кроликом — загадка. Ймовірно, її можна пояснити змішанням племен, що стався при розселенні в Сьєрра-Леоне звільнених рабів. Словники Келле включають ряд діалектів банту, на деяких з них говорять люди, в чиїх казках фігурує Заєць. Трохи спотворена англійська стала звичним мовою для всіх поселенців Сьєрра-Леоне, і цілком природно, що в процесі обміну усною творчістю ім'я Хитрий Кролик було перенесено від героя східних казок до героя західних — самі казки у багатьох випадках майже ідентичні. Я підозрюю, що Хитрий Кролик зайняв місце Зайця в тих регіонах, де зайці не водяться.
Богомол — важлива фігура в бушменському фольклорі. Дійсно, Богомол для африканців є чимось на зразок божества. Невідомо, чи був Богомол колись тотемом. Які б ідеї не лежали в основі вірувань африканців, бушмени вважають Богомола (Каггена) божественною або напівбожественною істотою. Богомол брав участь у створенні світу. Місяць — це його старий черевик, який він закинув на небо. Він створив антилопу канну і оживляє її кожен раз, коли та гине..
Найпопулярніші герої «тотемічних» міфів — це заєць і шакал. Про них існуює багато міфів, легенд, а також казок та історій. Та якщо в одній частині Африки заєць — улюблений герой фольклору, то в інший вважається твариною, що приносить нещастя. Абісинці (ефіопські народи), як і оромо, не їдять заяче м'ясо, а заєць, перетинав людині дорогу, вважається найгіршою з прикмет.
У Південній Африці внаслідок контакту різних племен теж виникла певна плутанина. Басуто приписують одне з найвідоміших пригод зайця шакалу. Можливо, внаслідок прямого або непрямого впливу готтентотів В одній з історій заєць виступає в ролі жертви шакала, такий розвиток подій більше характерно для хамітських казок.
Ніхто з дослідників африканського фольклору на початку XX століття не намагався поєднати всі міфи про Зайці в єдине ціле, як це було зроблено невідомим середньовічним поетом (або поетами) по відношенні до історій про Лиса Ренара.
В історіях, що розповідаються про зайця, цей популярний герой фольклору зазвичай виходить переможцем, але в деяких випадках перехитрити Зайця вдається черепасі, як, наприклад, в історії про тварин і їх криницю. Нижче наведені африканські варіанти двох найбільш відомих подвигів Братика черепахи.
Слід зазначити, що черепаха з'являється у всіх трьох розділах африканського фольклору — разом із зайцем (або іноді займає його місце антилопи) шакалів і павуком. В історіях фігурує і сухопутна черепаха, і морська або один з різновидів прісноводних черепах — вибір конкретного виду, безсумнівно, залежить від місцевості.
Баронга у своєму фольклорі не приділяють черепасі особливої уваги. Її місце займає дивне маленьке земноводне, зване ними чину, а зоологами — Breviceps mossambicensis (східноафриканський вузькорот).
У Сьєрра-Леоне черепаха сідлає леопарда ніби коня, а у Вест-Індії в цьому епізоді фігурує Анансі. Черепаха, пустивши в хід всю свою хитрість, обманом змушує леопарда посадити її до себе на спину, більш того, обдурений леопард навіть наполягає на цьому. Виявивши, що його провели, леопард вирішує помститися черепасі, прив'язує її до «великого дерева» і б'є так, що у черепахи і донині на панцирі можна побачити відмітини. Втім, подібний епізод в історіях зустрічається рідко. Як правило, незвичайний вид черепашачого панцира пояснюють тим, що одного разу він розбився на шматки, а потім був склеєний.
Відома історія, що нагадує байку Езопа про змагання Черепахи і Зайця, з'явилася порівняно недавно. Ця нехитра казка набула широкого поширення на африканському континенті, і вчені навіть припустили, що її варіації з'явилися одночасно і незалежно один від одного в різних племен. Історія одночасно і повчальна, і дивовижна. Акамба розповідають, що між Черепахою (Нґу) і орланом африканським (Haliaetus vocifer) якого акамба називають Кіпалала, а суахілі — Фурукомбе або Чалікоко, відбулося змагання. Обидва вирішили одружитися з однією дівчиною з племені акамба (камба), але її батько сказав, що віддасть дочку в дружини тільки тому, хто «вирушить вдень до узбережжя, а ввечері повернеться, принісши пригорщу морської солі».
Орлан відразу погодився брати участь у змаганні, а Черепаха попросила відкласти його на десять місяців. Наступного дня, таємно від Орлана, Черепаха вирушила до узбережжя за сіллю. Весь шлях туди зайняв у неї п'ять місяців, стільки ж відняла зворотна дорога.
Сіль Черепаха сховала у своїй хатині. По дорозі до узбережжя вона домовилася з усіма черепахами про те, що, якщо Орлан, пролітаючи, запитає: «Черепаха, ти тут? (Нґу іко?)», то мають крикнути у відповідь: «Так, так, я тут». У призначений день Орлан піднявся в повітря і полетів до моря. Час від часу він питав: «Нґу іко?». І скрізь отримував заготовлену відповідь. Орлан був дуже здивований, побачивши, що Черепаха не поступається йому у швидкості пересування, і ще більше здивувався, прилетівши на берег моря і побачивши там Черепаху, що збирає сіль. Орлан швидко набрав солі і полетів назад, не підозрюючи, що Черепаха, яку він залишив на березі, зовсім не була його суперником. Орлан тріумфував, він був упевнений у перемозі. О четвертій годині пополудні справжня Черепаха побачила в небі точку — це наближався Орлан. Вона вийшла з укриття, де ховалася весь день, вирушила в село і оголосила там про своє повернення з узбережжя і протягнула батьку дівчини мішечок з сіллю.
Орлан ж, прилетівши в село і виявивши, що його обвели навколо пальця «дуже розсердився і в гніві полетів геть». Батько дівчини, Мукамба, сказав Черепасі «Це правда, ти виграла, але, якщо я віддам тобі свою дочку в дружини, чи знайдете ви безпечне житло? Орлан так розсерджений, що напевно знайде і вб'є тебе». — «О! Все гаразд, не хвилюйся про мою безпеку — відповів Черепаха. — Із цього дня я буду жити у воді, і Орлану ніколи не знайти мене».
Анансі — популярний герой-трикстер
Персонаж західноафриканського фольклору — Анансі — разюче відрізняється від Павука, про якого розповідають у бантумовних регіонах і який пов'язаний із створенням світу або діє як посередник між небом і землею. Так, в ангольської історії про сина Кіманавезі, що одружився з дочкою Сонця і Місяця, говориться, що коли служниці Сонця спускалися на землю, щоб набрати води, то піднімалися й опускалися вони за допомогою павутини. Племена Нижнього Конго вірять, що Павук приніс з неба вогонь.
Найповніше образ Анансі розкрився у фольклорі. Недарма існує прислів'я ашанті — «Немає казки без Анансі». Навколо образу Анансі групуються цілі цикли оповідок, в яких, крім нього діють також члени його родини — жінка (найчастіше має ім'я Асасе Йа) та сини, верховний бог Ньяме, різноманітні звірі, люди тощо.
Загальновизнаною особливістю Павука є його мова. У хауса він шепелявить і каже «шакі» замість «саркін» (вождь), «дойна» замість «дройна» (гіппопотам) тощо. Жителі Гани говорять, що Павук гугнявить.
У міфології акан Анансі виступає як культурний герой (деміург). Найчастіше Анансі — типовий трикстер, тобто хитрун, який перебуває поза злом і добром, здійснюючи свої підступи заради самої хитрості.
Павук, незважаючи на свою кмітливість і винахідливість, не завжди перемагає. Підтвердженням тому може служити наступна казка, що розповідається хауса, а також — в іншій варіації — плем'ям з Гани.
У дружини Павука була корова, яку Павук хотів з'їсти. Але він не міг зачепити корову (цей африканський звичай часто обходять увагою) без дозволу дружини, яку вона зовсім не мала наміру віддавати йому. Тоді Павук прикинувся хворим і побажав, щоб дружина проконсультувалася у якогось одноокого знахаря, якого можна було знайти в місці, вказаному павуком. Коли дружина пішла, Павук закрив одне око пов'язкою, вирушив коротким шляхом через зарості і прийшов на місце раніше за дружину. Не впізнавши чоловіка, дружина Павука прийняла його за знахаря, сплатила винагороду і сказала, що прийшла порадитися з приводу свого чоловіка, який був серйозно хворий. Павук сказав, що пацієнт не одужає, якщо «вона не віддасть йому свою корову». Павук, за словами «знахаря», повинен був відвести корову в зарості, де його ніхто не побачить, навіть мухи, і там заколоти її (згадка про мух, вважає оповідач, свідчить про крайню жадібність Павука: він не згоден пожертвувати навіть крихітним шматочком м'яса). Дружина повернулася додому і знайшла чоловіка в ліжку. Прикидаючись хворим, той голосно стогнав. Як і слід було очікувати, Павук висловив бажання негайно прийняти запропоновані ліки, а коли дружина сказала, що він занадто слабкий, щоб встати з ліжка, Павук заявив, що якщо не зможе йти, то поповзе за коровою. Фактично він вже відчував себе настільки добре, що зміг вилізти з ліжка і зловити корову. Довго йшли Павук, його дружина і син через зарості, поки не знайшли відповідне місце, де можна було б заколоти корову. Нарешті зголоднілий Павук заколов корову, оббілував її, а потім, думаючи, що червоний захід сонця, що виднівся крізь зарості — це палаюче вдалині багаття, відправив сина за вугіллям, щоб вони могли засмажити м'ясо. Поки син пробирався крізь зарості, сонце сіло, але він як і раніше бачив червона пляма, яке приймав за вогонь. Насправді ж це була відкрита паща демона заростей, відомого як Додо. Хлопчик намагався запалити від того «вогню» пучок сухої трави, коли над його головою раптово пролунав голос. «Хто ти такий?» — Запитав Додо. Трясучись від страху, хлопчик зміг вимовити тільки: «мій батько запрошує вас», тоді Додо встав і пішов за ним. Розсерджений вторгненням непрошеного гостя, Павук досить різко запитав: «хто тебе кликав»? Додо сказав: «твій син покликав мене». Павук готовий був ударити сина, але Додо сказав «Не бий його». Павук стримався, відрізав шматок м'яса і віддав його Додо, але той виказав здивування «І заради такої малості друг покликав одного? Не завадило б додати». Так тривало доки Додо не забрав собі все м'ясо.
Але, навіть забравши все м'ясо, Додо не був задоволений, а на зауваження Павука, що у нього більше нічого немає, сказав «Якщо ти запропонуєш мені себе, я не відмовлюся». Павук, ігноруючи цей прозорий натяк, віддав Додо спочатку сина, потім дружину, яких Додо заховав у мішок зі слонової шкіри, куди до цього вже поклав м'ясо. Потім Павук почав збирати молоді гарбузи, що росли поблизу, але і спустошивши все поле, не зміг заповнити мішок, а продовольчі ресурси між тим вже виснажилися. Тоді Додо відкрив мішок і сказав: «лізь-но сюди» і Павук, зітхаючи, поліз у мішок.
Потім Додо зав'язав мішок, закинув його на спину і вирушив через ліс, шукаючи зручне місце, де можна було б розвести вогонь і зажарити здобич. Раптом із заростей вийшов Верблюд, він простував немов вождь, супроводжуваний довгою процесією, яка співала йому хвалу. Верблюд пройшов повз, не звернувши уваги на Додо. Незабаром з'явився Козел, теж оточений почтом. І він пройшов повз, не сказавши ні слова. Потім із заростей вийшов Пацюк. Він вже теж було пройшов повз, але хтось з тварин звернув увагу на поклажу Додо. Пацюк, безсумнівно вже мав досвід спілкування з Додо, зупинився і поцікавився, що у Додо в мішку. Той, не бажаючи ділитися здобиччю, поспішив проковтнути Пацюка, але тому вдалося тричі вийти неушкодженим з різних частин тіла Додо. Потім Додо впав на землю і помер. Пацюк розв'язав мішок, і звідти вийшли Павук, його дружина і син. Почувши історію Павука, Пацюк сказав: «нікчемо, забирай своє м'ясо і йди додому. Аллах був добрий до тебе сьогодні» — і з тим відбула. Павук же, пропустивши його слова повз вуха, забрав м'ясо, якого мало не позбувся, і вирушив додому, а потім ще послав своїх слуг за тілом Додо, якого визнав їстівним.
Міфи про магію та чаклунство
Історії про чаклунів не типові для африканської міфології, у банту вони зустрічаються досить рідко, попри те, що вуду, дуже популярне серед темношкірого населення Карибів утворились із магічних практик африканських чаклунів.
Зазвичай чаклун в міфології африканців розглядається, як надприродна, аномальна істота. Хауса вважають, що вбивши чаклуна потрібно знищити його тіло повністю (існує багато історій про спалення чаклунів, що мають під собою реальне підґрунтя), бо навіть одна крапля його крові може вбити вибрану жертву. Друга особливість чаклунів це те, що вони мають по всьому тілу безліч ротів, які з'являються за їх бажанням. У чага, іріму (про якого вже згадувалось вище) — це перевертень-леопард, у людському вигляді він має рот на потилиці.
Також чаклуни мають владу над деякими тваринами: совою, гієною, леопардом, левом, шакалом, змією тощо. Зулу вірять, що абатаґаті (чаклуни) посилають павіанів та диких кішок зі «злодійськими дорученнями», не рідко такими «слугами» оживлені покійники умкову (зомбі, у народів банту нзамбі) Поява умкову в краалі погана прикмета, бо передвіщає людську смерть. Крім цього чаклуни нібито вміють танцювати в повітрі, переміщатись вільно у просторі, гіпнотизувати, добре знаються на отрутах. Харчуються чаклуни за віруваннями африканців людською плоттю (недавно померлих), щоб прибавити собі сили, мудрості, хоробрості тощо.
Африканці вірять, що тварини також вміють перетворюватись у людей, як і люди в тварин. Не рідко такі тварини-перевертні приходять в людські села і одружуються на людських жінках і приводять їх у свої села де живуть такі ж тварини-перевертні. Єдине їх бажання з'їсти дівчину, але зазвичай їм заважає це зробити брат чи сестра головної героїні або добра тварина.
У Східній Африці вірять, що ванґа (чаклуни) мають звичку стукати у ночі в двері звичайних людей, щоб ті відкрили. Гіпнозом чаклуни змушують людей іти до лісу де чаклуни їх вбивають.
Юну дівчину, яка нещодавно вийшла заміж за чоловіка, який жив далеко від її будинку, одного разу вночі розбудила свекруха. Вона повела дівчину в лощину, де та побачила людей, «а також привидів, павіанів і багатьох інших тварин». Свекруха принесла з собою два посоха, чорний і коричневий. Наказавши присутнім сісти, вона махнула в їх сторону чорним посохом, і вони померли. Потім вона махнула коричневим посохом, і всі повернулися до життя. Потім чаклунка простягнула посохи невістці і веліла виконати те ж саме. Дівчина махнула «тим посохом, що вбиває» і кинулася додому, щоб розповісти про все чоловікові. Зранку вождь села скликав жителів і виявив, що багато хатини порожні. Тоді він вирушив зі своєю дружиною до місця нічного шабашу і знайшов там мертвих людей. Свекруха дівчини змахнула коричневим посохом, і всі вони ожили. Дівчина ж повернулася до батьків, яким заявила: «Мене видали заміж у село чаклунів; вони і мене намагалися навчити чаклувати». Дізнавшись про відхід невістки, свекруха дуже розсердилася і наступної ж ночі відправила за дівчиною обе (казкова тварина величезних розмірів). Даремно дівчина намагалася розбудити батьків та інших людей в крааль, чаклуни витягли її з хатини і жорстоко побили своїми палицями. Обе приніс дівчину в хатину, і вранці батьки побачили, що все тіло дочки розпухло і покрите синцями. Те ж траплялося ще двічі, а на четвертий раз озброєні чоловіки, що причаїлися в засідці за наказом знахаря, вбили обе. На наступний ранок в село прийшла чаклунка і попросила віддати їй шкуру обе, але їй відмовили. Незабаром чаклунку вигнали з її власного села, і вона «пішла назавжди».
Взаємовплив африканської й індоєвропейської міфологій у світовій культурі
У Східній Африці широко розповсюджені казки з відомої збірки «1001 ночі». Очевидно, це вплив сусідніх арабських племен на корінне населення Африки. Деякий вплив на розвиток фольклору Східної Африки мала й Індія. Історію про «Віслюка мийника» можна зустріти і в , а коріння історії «Купи золота» варто шукати у .
Арабські історії про Абу-Нуваса (хитрун-трикстер, як і Джоха) змішались із традиційними африканськими міфами та казками про Зайця. На мові суахілі Абу Нуваса називають Банавасі. Це ім'я також слугує епітетом для Зайця. Гарун аль-Рашид стає просто «султаном» чи «вождем», а в Мозамбіку цей персонаж перетворився в португальського губернатора Мозамбіку.
Не рідко в африканських міфах переплітається християнські і мусульманські вірування (наприклад, у попередньому розділі Пацюк говорив про Аллаха). Із так званих «сучасних» міфів історій, що з'явились порівняно не давно. Наприклад поява християнства в племені народу покомо. Еліс Вернер запевняла, що вона так і не змогла познайомитись із жінкою, що колись давно стала свідком тих надзвичайних подій. Це плем'я у другій половині XIX століття деградувало через поширення пияцтва серед населення. Із соку деяких видів пальм плем'я готувало алкогольний напій. Кількість цих пальм через надрізи на стовбурах, з яких добували сік, поступово зменшувалась. І ось якось представника племені Мпембе, відвідав білошкірий чоловік, в білому довгому одязі з довгим волоссям. Він дорікав племені за гріхи і наказав Мпембе переконати співплемінників покинути свої гріховні звички. Очевидного результату слова цього чоловіка, що був знахарем у племені, не мали.
Очевидцями дивного видіння стали троє дівчат, що на рисових полях відганяли пташок від дозріваючих колосків. Цей чоловік повідомив, що востаннє попереджає плем'я покинути гріховний шлях інакше вони будуть покарані. Жертвою його гніву став п'яниця, що хотів видертись на пальму і не послухав заборони цього чоловіка. Потім він наказав, щоб тіло померлого забрали. Після цих слів зчинилася буря і чоловік піднявся в небо. А Мпембе в цей час нібито отримав надприродне послання, про те, що трапилось з трьома дівчатами, він повідомив про це людям і сказав, що треба поспішити туди та забрати додому наляканих дівчат. Та на жаль навіть це попередження не допомогло. Зрештою, річка змінила місце течії, і плем'я буу змушене було покинути плодючі землі. Потім на території буу загинули всі пальмові дерева з яких виготовляли алкогольний напій.
Про виникнення цієї історії існує декілька версій: за однією ця історія була вигадана якимось бродячим ченцем-місіонером, за іншою ця історія продукт народної міфотворчості, що зазнала впливу християнського віровчення ще до заснування місії Нейкірхен у 1887 році.
Африканська міфологія у мистецтві
Пабло Пікассо в картині «Авіньйонські дівчата» використав мотиви африканської маски, що експонувалась на одній із виставок.
У скульптурі і картинах Макса Ернста також багато алюзій на витвори африканського мистецтва.
Деякі роботи Фернана Леже, в тому числі його гобелен «Сотворіння світу» з музею Бьо в Провансі, засвідчують про гарну обізнаність автора з африканськими масками. На гобелені зображена маска Гулі Баїле з рогами.
Африканська міфологія в кінематографі
Мультиплікаційний фільм створений за мотивами західноафриканських казок (Франція, 1998).
Мультиплікаційний фільм, мідквел, «Кіріку і дикі тварини» (Франція, 2005).
Мультиплікаційний фільм (СРСР, 1970)
Африканська міфологія в літературі
У Ніла Ґеймана є роман «Діти Анансі» де головним героєм є павук Анансі — улюблений персонаж багатьох західноафриканських міфів.
Фентезійний роман Алана Діна Фостера «По Мислячим королівствам» має за основу африканську міфологію.
Подорожі Миколи Гумільова до Абісинії, африканський фольклор і міфологія вплинули на його поезію.
Примітки
- Вернер Э. Мифы народов Африки / Пер. с англ. Т. Е. Любовской. — М. : ЗАО Центрполиграф, 2007. — 255 с.(рос.)
- . Архів оригіналу за 5 травня 2013. Процитовано 28 червня 2012.
- Вернер Э. Мифы народов Африки / Пер. с англ. Т. Е. Любовской. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2007 та (рос.), с. 24-44.
- Вернер Э., 2007, с. 24.
- Вернер Э., 2007, с. 25.
- Вернер Э., 2007, с. 45.
- Вернер Э., 2007, с. 27.
- Вернер Э., 2007, с. 34.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 22 червня 2012.
- Вернер Э., 2007, с. 48.
- Вернер Э., 2007, с. 48-50.
- Вернер Э., 2007, с. 55.
- Вернер Э., 2007, с. 59.
- Вернер Э., 2007, с. 64.
- Вернер Э., 2007, с. 59-61.
- Вернер Э., 2007, с. 63.
- Вернер Э., 2007, с. 61-62.
- Енциклопедія культур. Трикстер [ 22 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Вернер Э., 2007, с. 66.
- Вернер Э., 2007, с. 67.
- Мифы и сказки бушменов [ 28 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Вернер Э., 2007, с. 68.
- Мифы Западной и Южной Африки [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Вернер Э., 2007, с. 61.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 24 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Вернер Э., 2007, с. 71-72.
- Вернер Э., 2007, с. 72-73.
- Вернер Э., 2007, с. 78.
- Вернер Э., 2007, с. 79.
- Вернер Э., 2007, с. 80.
- Вернер Э., 2007, с. 81.
- Вернер Э., 2007, с. 83.
- Вернер Э., 2007, с. 84.
- Вернер Э., 2007, с. 90.
- Вернер Э., 2007, с. 91.
- Вернер Э., 2007, с. 92.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2012.
- Вернер Э., 2007, с. 86.
- Вернер Э., 2007, с. 87.
- Вернер Э., 2007, с. 94.
- Вернер Э., 2007, с. 104-106.
- Вернер Э., 2007, с. 111.
- Вернер Э., 2007, с. 112.
- Вернер Э., 2007, с. 121-122.
- Вернер Э., 2007, с. 122.
- Вернер Э., 2007, с. 113.
- Вернер Э., 2007, с. 114-115.
- Вернер Э., 2007, с. 115.
- Вернер Э., 2007, с. 116.
- Вернер Э., 2007, с. 117.
- Вернер Э., 2007, с. 117-118.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Вернер Э., 2007, с. 119-120.
- Вернер Э., 2007, с. 123.
- Вернер Э., 2007, с. 124.
- Вернер Э., 2007, с. 131.
- Вернер Э., 2007, с. 133.
- Вернер Э., 2007, с. 134.
- Вернер Э., 2007, с. 135.
- Вернер Э., 2007, с. 136-137.
- Вернер Э., 2007, с. 138.
- Вернер Э., 2007, с. 139.
- Вернер Э., 2007, с. 141.
- Вернер Э., 2007, с. 144.
- Вернер Э., 2007, с. 147.
- Вернер Э., 2007, с. 146-147.
- Вернер Э., 2007, с. 148.
- Вернер Э., 2007, с. 148-149.
- Вернер Э., 2007, с. 150.
- Вернер Э., 2007, с. 151-152.
- Вернер Э., 2007, с. 154-156.
- Вернер Э., 2007, с. 156-157.
- Вернер Э., 2007, с. 158.
- Вернер Э., 2007, с. 159.
- Вернер Э., 2007, с. 160.
- Вернер Э., 2007, с. 163.
- Вернер Э., 2007, с. 164-165.
- Вернер Э., 2007, с. 172-173.
- Вернер Э., 2007, с. 176.
- Вернер Э., 2007, с. 181.
- Вернер Э., 2007, с. 184-185.
- Вернер Э., 2007, с. 187.
- Вернер Э., 2007, с. 200-201.
- Вернер Э., 2007, с. 201-202.
- Вернер Э., 2007, с. 211.
- Вернер Э., 2007, с. 213.
- Як Анансі став павуком [ 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вернер Э., 2007, с. 214-216.
- Вернер Э., 2007, с. 223-224.
- Вернер Э., 2007, с. 231.
- Вернер Э., 2007, с. 223.
- Вернер Э., 2007, с. 235.
- Вернер Э., 2007, с. 226.
- Вернер Э., 2007, с. 226-227.
- Вернер Э., 2007, с. 224.
- Вернер Э., 2007, с. 228-229.
- Вернер Э., 2007, с. 242.
- Вернер Э., 2007, с. 243.
- Вернер Э., 2007, с. 243-244.
- Вернер Э., 2007, с. 239-241.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
- Lugt, Peter van der This is animation. GhibliWorld.com (25 серпня 2008) (англ.)
- Паучок Ананси онлайн [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Лаборатория Фантастики. Дети Ананси [ 1 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Лаборатория Фантастики. По Мыслящим королевствам [ 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Уроки постижения лирики [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Африканський культурно-літературний регіон // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 50-52. — 634 с.
- В. П. Капітон., О. В. Капітон. Африканська культура: міфи і реальність (на допомогу лектору)
Література
- Георгій Щокін. Людство і віра. — Київ : МАУП, 2002. — Т. I. — С. 576. — .
Російською мовою
- Африка: Взаимодействие культур. — Москва, 1989. (рос.)
- Волшебный цветок / В кн.: Сказки Восточной Африки. — Москва : Наука, 1987. — С. 145-147. (рос.)
- Глаголев С. Мистерии на берегах Конго. — Сергиев Посад, 1908. — С. 11. (рос.)
- Громыко Ан. А. Маски и скульптура Тропической Африки. — Москва, 1985. (рос.)
- Евзлин М. Космогония и ритуал. — Москва : Владос, 1993. — С. 137-138. (рос.)
- Евсюков В. В. Мифы о мироздании. — Москва : Молодая гвардия, 1986. — С. 48. (рос.)
- Иорданский В. Б. Звери, люди, боги. — Москва : Академический проект, 2005. — С. 34-35, 279,. (рос.)
- Куценков П. А. Маски в традиционных культурах Африки // Пути развития театрального искусства Африки. — Москва, 1981. (рос.)
- Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках. Образ мира и миры образов. — Москва : Академический проект, 1996. — С. 107. (рос.)
- Непомнящий Н.Н. Кривцов Н.В. Неведомая Африка. — Москва : Изд-во института Африки РАН, 2004. — С. 177. (рос.)
- Сказки Африки. — Москва : Владос, 2002. — С. 35. (рос.)
- Сказки народов Африки. — Москва; Ленинград : Художественная литература, 1959. — С. 19-20. (рос.)
- Сын ветра / В кн.: Сказки Центральной и Южной Африки. — Москва : Молодая гвардия, 1989. — С. 16. (рос.)
- Традиционные и синкретические религии Африки. — Москва, 1986. (рос.)
- Мифы и религии мира / Учебное пособие. Сост. С.Ю. Неклюдов. — Москва : РГГУ, 2004. (рос.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Afrika nska mifolo giya mifologiya afrikanskogo regionu a same negroyidnih ta inshih narodiv sho zhivut na pivden vid Sahari ne vrahovuyuchi arabskih narodiv yaki prijshli z Aravijskogo pivostrova na afrikanskij kontinent hocha arabska kultura ta islam vplinuli na susidni afrikanski narodi Podekudi u riznih afrikanskih narodiv isnuyut rizni versiyi odnogo i togo zh mifu tomu na dumku deyakih filologiv Elis Verner ta in afrikanskij kontinent dosit odnoridnij i yihni mifologiyi mozhna rozglyadati uzagalneno Osnovni afrikanski viruvannya monoteyistichni V nih isnuyut i duhi i predki yaki otochuyut lyudej ale Bog u nih tilki odin Osoblive misce v religijnih uyavlennyah afrikanciv zajmaye svit duhiv prividiv i demoniv Afrikanski mifi dijshli do nashih chasiv perevazhno u viglyadi usnih perekaziv yaki v osnovnomu buli zapisani v XIX i na pochatku XX st doslidnikami afrikanistami Neridko v cih tvorah mozhna zustriti suto hristiyanski chi musulmanski elementi yaki tisno pereplelis iz tradicijnimi afrikanskimi viruvannyami Maska okuyi Kosmogonichni teogonichni ta antropologichni mifiPonyattya verhovnogo bozhestva v mifah Afriki i stvorennya svitu Narodi Afriki Chasto verhovne bozhestvo v mifah afrikanskih narodiv ne ye tvorcem svitu Najchastishe pro svit govoritsya tak nibi vin vzhe isnuvav a pershi lyudi u bilshosti mifiv spuskayutsya z neba prihodyat z yakihos inshih zemel chi nibi z yavlyayutsya sami soboyu 3 Ranishe prijnyato bulo vvazhati sho koncepciyi verhovnogo bozhestva u narodiv Afriki ne isnuvalo a ti sho isnuyut sogodni vidozmineni zavdyaki hristiyanskih misioneram ta vplivu islamu na deyaki narodi Os sho pishe Verner u svoyij knizi major Ellis diznavshis sho na teritoriyi Zolotogo Berega vikoristovuyetsya im ya Nyankupong spravedlivo pripustiv sho vono nalezhit vishij sutnosti ale zrobiv visnovok sho naspravdi ce buv bog zapozichenij u yevropejciv i yakij lishe trohi zminiv zovnishnist Odnak en navpaki absolyutno perekonanij sho ce ne tak oskilki im ya ce zustrichayetsya v prikazkah vidomih starim lyudyam narodu ashanti i majzhe zovsim nevidomo molodim ashanti i civilizovanomu suspilstvu Najchastishe afrikanci viryat sho verhovne bozhestvo perebuvaye na nebi abo zh simvolizuye jogo chi ototozhnyuyetsya z nim Isnuye bagato legend pro te yak verhovne bozhestvo pokinulo zemlyu ta virushilo na nebo U narodu ashanti Kot d Ivuar ye mif pro verhovne bozhestvo yakij zhiv poruch iz lyudmi nad zemleyu Odna stara zhinka postijno gotuvala sobi fufu tovchenij yams i tovkachikom postijno potraplyala v Onyankoponga ta zreshtoyu chasha jogo terpinnya perepovnilas i vin z dokorom zapitav u zhinki chomu ta postijno shtovhaye jogo Rozgnivanij vin virishiv piti na nebo takim chinom zalishivshi lyudej bez svoyeyi milosti Todi zhinka zvelila usim svoyim dityam zibrati stupki yaki tilki u nih ye i postaviti odnu na odnu shob mozhna bulo distatisya neba Koli diti ce zrobili to viyavilos sho yim ne vistachaye she odniyeyi stupki shob distatisya neba Stara zhinka zvelila vzyati stupu sho bula znizu shob postaviti yiyi zverhu I koli yiyi diti ce zrobili vsi stupki popadali na zemlyu j povbivali veliku kilkist lyudej V inshih plemen Zahidnoyi Afriki ce bozhestvo zvetsya Nyankupong Prigotuvannya fufu u stupci z dopomogoyu tovkachika U plemen Namibiya verhovne bozhestvo zvetsya Vin stvoriv svit priznachiv totemi i vozhdiv dlya plemen virushivshi pislya cogo na nebo cherez strah pered lyudmi i teper vislovlyuye inkoli svoyu volyu lishe u snah ta vidinnyah Pro stvorennya nim svitu bushongo rozpovidayut yakos koli she zemlya bula pid vodoyu Bumba vidchuv bil u zhivoti i vivergnuv iz sebe Sonce Misyac i zori Sonyachne prominnya osushilo nadlishok vodi i takim chinom z yavilas susha Potim Bumba stvoriv 8 zhivih istot leoparda orla krokodila malenku ribku cherepahu panteru bilu chaplyu zhuka i kozla Vid krokodila na sviti z yavilis plazuni vid ribki poyavilis vsi inshi vidi ribi vid zhuka komahi vid chapli vsi ptahi vid kozla vsi rogati tvarini U Bumbi she bulo tri sini Starshij stvoriv termitiv serednij roslini a molodshij korshaka Sered bagatoh afrikanskih plemen v pershu chergu yao vayao nyandzha Shidna Afrika ta inshih poshirene im ya verhovnogo boga sho takozh asociyuyetsya z nebom Ce im ya vitisnilo soboyu povnistyu abo chastkovo inshi imena verhovnogo bozhestva na zrazok Mpambe Chiuta Leza Ye mif sho Hameleon mav zvichku staviti pastki dlya ribi Odnogo razu vin pobachiv u svoyij pastci lyudej Hameleon priviv cih lyudej do Mulungu i toj duzhe zdivuvavsya pobachivshi istot shozhih na nogo Mulungu yak stverdzhuyut mifi tezh pishov na nebo koli lyudi pochali vbivati tvarin i paliti lisi Dopomig jomu v comu Pavuk sho spustiv svoye pavutinnya z dereva Podibnij mif ye i u plemeni subijya Zambiya golovnij bog Leza pidnyavsya na nebo na pavutini ale jogo vchinok nichim ne buv vmotivovanij a koli lyudi polizli za bogom na nebo to pavutinnya porvalos i lyudi vpali na zemlyu Poyava lyudini v mifah Statuya Nommo tvorcya zhittya u mifologiyi dogoniv U zulusiv Pivdenno Afrikanska Respublika im ya Unkulunkulu oznachaye Beztilesnu Silu shos na zrazok Mulungu Unkulunkulu ce persha lyudina odin iz duhiv predkiv amadlozi U bapedi i bavenda Transvaal ye bozhestvo sho tezh ye pershoyu lyudinoyu Jogo sin Hudzhana ye tvorcem svitu Unkulunku odin iz pershih hto z yavivsya z ocheretu v bagatoh afrikanskih mifah isnuye vira v te sho pershi lyudi z yavilis z ocheretu U narodu tonga Zambiya Zimbabve ye rizni versiyi cogo mifu za odnimi z nih lyudi z riznih plemen poyavilis z riznih vidiv ocheretu za inshimi z ocheretini vijshli pershi cholovik ta zhinka koli ocheretina lusnula Gerero Angola Namibiya viryat sho yihni predki vinikli zi svyashennogo dereva yake voni nazivayut Omumborombonga a botaniki jogo klasifikuyut yak Ce derevo nibito roste v Kaokoveldi na pivden vid richki Kunene Gerero pidnosyat derevu zeleni gilki shanoblivo klanyayutsya jomu i rozmovlyayut z nim sami sobi vidpovidayuchi U bagatoh shidnoafrikanskih narodiv ye duzhe podibni legendi Napriklad masayi Keniya stverdzhuyut sho koli Bog Ngayi z yavivsya shob pidgotuvati svit dlya zaselennya jogo lyudmi vin znajshov tut dorobo slonihu i zmiyu Dorobo Keniya ce plem ya mislivciv Tomu E Verner robit pripushennya sho dorobo buli korinnim naselennyam teperishnih zemel masayi Zgodom dorobo zaviv sobi korovu a piznishe posvarivsya iz zmiyeyu I ot odnogo razu vin yiyi ubiv paliceyu a koli sloniha pochala zapituvati kudi podilas zmiya toj zapevniv sho nichogo ne znaye Minuv yakijs chas i sloniha privela slonenya Ta zgodom dorobo rozgnivavsya na slonihu sho skalamutila vodu v ozeri koli vin priviv svoyu korovu na vodopij i vbiv yiyi Osirotile slonenya pishlo get iz tih zemel i zustrilo yakos odnogo z masayi ta rozpovilo vse sho z nim trapilos Masayi buv nastilki vrazhenij sho zahotiv sam pobachiti dorobo Vin pobachiv sho dim dorobo buv perevernutij Ngayi dverima do neba Bog poklikav dorobo i skazav shob toj zavtra prijshov do nogo bo vin maye jomu shos skazati Masayi ce pochuv i nastupnogo dnya prijshov do Ngayi ranishe dorobo i vidav sebe za ostannogo Bog zveliv masayi zbuduvati velikij kraal dlya skotu a potim znajti telya v lisi privesti jogo dodomu vbiti i spaliti pislya cogo vin mav piti do svoyeyi hizhi nichogo ne boyatis i ne zvazhati na te sho vin pochuye Masayi zrobiv vse yak jomu zveliv bog i stav chekati u svoyij hizhini azh raptom vdariv grim a po motuzci zi shkiri z neba pochala spuskatis hudoba Zgodom kraal zapovnivsya i zdavalos sho vin nezabarom zlamayetsya todi masayi zakrichav i vibig iz hizhi Koli vin povernuvsya to pobachiv sho motuzka obrizana a hudoba bilsh ne spuskayetsya Ngayi zayaviv sho yakbi masayi ne zakrichav to otrimav bi she bilshe hudobi Podibna legenda ye u Keniya Bog zijshovshi na zemlyu pobachiv tut dorobo slona ta Grim Grim ne doviryav lyudini bo ta vmila perevertatis z boku na bik na vidminu vid Gromu ta slona Grim poperediv pro ce slona ale toj ne zvernuv na jogo slova svoyu uvagu todi Grim pidnyavsya na nebo de j zalishivsya naviki Vidrazu pislya cogo dorobo vbiv slona otruyenoyu striloyu bo vzhe ne boyavsya prisutnosti Gromu Kraal dlya rogatoyi hudobi Yak zgaduvalos vishe isnuye bagato legend pro te sho lyudi spustilis z neba Oromo Uganda stverdzhuyut sho yihnij predok Uta Lafiko zrobiv same tak Podibnogo rodu viruvannya u baganda Uganda yaki vvazhayut sho persha lyudina Kintu spustivsya na zemlyu z neba prote bozhestva neba a tochnishe diti Neba Gulu yak viyavilos zgodom nichogo pro nogo ne znayut Donka Neba Nambi virishuye vijti zamizh za Kintu Brati ta batko Nambi proti cogo odruzhennya tomu voni virishuyut viprobuvati Kintu riznimi zavdannyami ale yakimos divom jomu shastilo kozhen raz spravlyatis iz usima viprobuvannyami U vakuluve vvazhayut sho persha para lyudej spustilas iz neba Ngulve miscevij variant Mulungu zmusiv ditinu Kanga Masala sho perebuvala v kolini zhinki vijti nazovni Plem ya hutu tutsi sho v Ruandi nazivaye pershu lyudinu Luganza Vin spustivsya z neba razom zi svoyeyu zhinkoyu i tam de voni vpershe torknulisya zemli zalishilis yih slidi Plem ya pokomo vvazhaye svoyim rodonachalnikom Vere sho prosto z yavivsya na nezaselenih zemlyah Vere dovgo mandruvav harchuvavsya fruktami z derev i siroyu riboyu bo ne znav vognyu Cherez dva roki mandriv vin zustriv mislivcya z plemeni korinne naselennya tih zemel na im ya Micocozini yakij navchiv jogo dobuvati vogon ta gotuvati na nomu yizhu Animistichni mifi ta versiyi pohodzhennya smertiMifi pro tvarin poslanciv Hameleon Praktichno u vsih regionah de prozhivayut plemena bantu hameleon asociyuyetsya zi smertyu Najchastishe zustrichayutsya rizni versiyi pro poyavu smerti na zemli cherez zmagannya yakes bozhestvo vagayetsya chi mayut pomirati lyudi chi ni dlya togo shob virishiti cyu dilemu vono posilaye do lyudej dvoh poslanciv Odnogo z povidomlennyam lyudi ne budut pomirati abo lyudi budut pomirati ale potim znovu budut ozhivati a inshogo z povidomlennyam lyudi budut pomirati Pershij poslanec iz dobroyu dlya lyudstva zvistkoyu zazvichaj hameleon a drugij yashirka subijya zulu ta inshi chi salamandra duala Popri te sho hameleonu davali foru vidpravlyali pershim posilali drugogo poslancya koli hameleon vzhe projshov polovinu shlyahu vin vse odno prihodiv ostannim bo cherez pevnu prichinu zatrimuvavsya v dorozi I dosi v deyakih afrikanskih narodiv ye tradiciya truyiti hameleona zasovuyuchi jomu tyutyun do rotu primovlyayuchi pri comu Ti vitrishavsya dorogoyu zamist togo shob pospishiti i prijti do nas pershim Shodo yashirki u riznih narodiv v istoriyah pro smert figuruyut rizni vidi yashirok to yiyi takozh nedolyublyuyut napriklad bushmeni z yidayut bud yaku yashirku yaku voni spijmayut U Shidnij Africi ye riznovid malenkoyi smugastoyi yashirki sho zhive v budinkah lyudej yiyi nazivayut mdzhusi kafiri yashirki yazichniki Musulmani shidnoafrikanskih krayin stverdzhuyut sho znishennya cih istot svyatij obov yazok kozhnogo pravovirnogo Zgidno z legendoyu koli proroka Muhameda yakijs car hotiv spaliti na vognishi mdzhusi kafiri vsivsya poruch i stav rozdmuhuvati polum ya Isnuye variant istoriyi pro pohodzhennya smerti u plemeni amakosa Pivdenno Afrikanska Respublika vona bilsh logichna i zrozumila ranishe lyudi ne pomirali vzagali Ale nezabarom na zemli stalo tak tisno sho ne vsim navit vistachalo povitrya yakim voni mogli b dihati Bulo prijnyate rishennya na zagalnih zborah sho yedinij vihid ce te sho lyudi mayut pomirati Ale ce yak i v poperednih variantah mala virishiti vipadkovist Do Tvorcya poslali hameleona z povidomlennyam sho lyudi ne bazhayut smerti ta yashirku z povidomlennyam sho lyudi povinni pomirati Yashirka legko obignala hameleona sho postijno vidvolikavsya po dorozi shob poyisti yagid ta komah a zgodom i zovsim zasnuv Gekon Inkoli zamist yashirki u mifi pro pohodzhennya smerti figuruyut sinogolovij gekon gir yama chi zayec Zayec u bagatoh afrikanskih mifah ce yaskravij predstavnik obrazu trikstera hitruna j oshukancya Neridko same vid nogo zalezhit majbutnye lyudstva Napriklad u gottentotiv ye mif sho Misyac poslav yakus komahu do lyudej shob ta peredala jogo slova Podibno do togo yak ya pomirayu i pomirayuchi zhivu tak i vi budete pomirati i povertatis do zhittya Ale komaha bula nadto povilnoyu i yiyi nazdognav Zayec yakij pocikavivsya kudi ta ide a potim zaproponuvav svoyu dopomogu vin hotiv sam peredati slova Misyacya lyudyam Zayec nevidomo z yakoyi prichini skazav zovsim inshe lyudyam A koli zh zayec povernuvsya rozgnivanij Misyac udariv jogo paliceyu i rozsik jomu gubu z tih pir vona takoyu u nogo i zalishilas U narodnosti nama ye podibna istoriya i tam poyasnyuyetsya chomu Zayec peredav lyudstvu perekruchenu informaciyu vid Misyacya Koli Zayec skazav Podibno Misyacyu vi takozh budete pomirati a potim znovu z yavlyatis Os moye povidomlennya Ale lyudi nichogo ne zrozumili i she raz perepitali jogo sho ce oznachaye Zniyakovilij zayec vidpoviv tak Ya vam kazhu sho vi povinni pomirati z vidkritimi ochima U mifologiyi bushmeniv zayec spershu buv lyudinoyu I ot odnogo razu v nogo pomerla matir vin tak za neyu tuzhiv sho Misyac pospishiv zaspokoyiti jogo obicyayuchi povernuti do zhittya pomerlu ale zayec ne poviriv jomu Rozgnivanij misyac rozbiv jomu gubu i peretvoriv u tvarinu zajcya krim cogo vse lyudstvo takozh malo pomirati bez nadiyi na voskresinnya Isnuye dekilka versij pro te yak Zayec sperechavsya z Misyacem pro te sho lyudi ne mozhut voskresati bo pislya smerti voni pochinayut rozkladatis i smerdyat Ci superechki u vsih versiyah zakinchuyutsya bijkoyu i Misyac rozbivaye Zajcyu gubu a Zayec zalishaye slidi vid svoyih kigtiv na lici Misyacya Serpodzobij odud ptah nosorig U pivdennih plemen oromo isnuye legenda sho verhovnij bog Vak peredav ptashci sho zvetsya Holavaka Vivcya Boga cherez yiyi podibnij bekannyu vivci krik tayemnicyu omolodzhennya koli lyudi pochnut stariti treba prosto skinuti shkiru Holavaka pobachila zmiyu sho lasuvala svizhovbitoyu tvarinoyu i zahotila takozh priyednatis do trapezi Todi vona skazala zmiyi sho rozpovist sekret vichnoyi molodosti yaksho ta dozvolit yij skushtuvati svizhogo m yasa Zmiya pogodilas i teper zmiyi umiyut skidati shkiru Rozgnivanij Vak pokarav ptashku za yiyi zhadibnist postijnim rozladom travlennya Sho ce same za ptashka Holavaka tochno nevidomo ale za opisom vona podibna do ptaha nosoroga Smert yak nadprirodna istota U narodu ashanti ye legenda sho Smert kolis bula veletnem iz dovgim volossyam yakogo zvali Ovuo tobto smert Do nogo kolis najnyavsya pracyuvati odin yunak shob vryatuvatis vid golodu Ovuo goduvav jogo m yasom yake zgodom viyavilos plottyu rodichiv yunaka Yunak utik nazad u svoye selishe i rozpoviv odnoselcyam sho z nim trapilos Lyudi proveli zbori i virishili pidpaliti dovge volossya veletnya koli toj zasne Veleten zgoriv povnistyu pislya togo yak jogo volossya pidpalili a z dopomogoyu popelu sho viyavivsya charivnim yunak povernuv do zhittya svoyih rodichiv Cherez vlasnu durist i nerozsudlivist vin posipav cim popelom na oko mertvogo veletnya i te vidnovilos Z togo oka nibito i z yavilas smert kozhen raz sho oko klipaye na zemli htos pomiraye U smert poyasnyuyetsya takim chinom koli Nyambe bog i jogo zhinka Nasilele zhili na zemli u nih bula sobaka yaka cherez pevnij chas pomerla Nyambe sumuvav i hotiv povernuti psa do zhittya ale jogo druzhina bula proti bo nedolyublyuvala sobaku Prote nezabarom pomerla matir Nasilele cogo razu Nyambe sam vidmovivsya ozhiviti pomerlu i ta pomerla nazavzhdi U subijya ye dodatkovij epizod pershij predok lyudej sho posvarivsya z druzhinoyu cherez sobaku i ne ozhiviv yiyi pomerlu matir zgodom rozkayavsya i vzyavsya likuvati yiyi travami zvelivshi zhinci zakriti dveri ta ne zahoditi v dim Vse jshlo dobre doki Leza ne virushiv do lisu za svizhimi travami U cej chas v dim zajshla jogo druzhina i pobachila svoyu matir zhivoyu ale u tiyeyi viskochilo serce iz grudej i vona znovu pomerla Chasto smert afrikancyam uyavlyalas u viglyadi starcya Isnuye legenda pro dvoh starciv Zhittya i Smert yaki zahotili napitis iz dzherela Ale duh dzherela skazav sho pershim ce maye zrobiti toj hto starshij Zhittya i Smert pochali sperechatis hto na sviti z yavivsya pershim zhittya adzhe bez zhittya na sviti nichogo ne bulo chi smert adzhe yaksho na sviti nichogo ne bulo otzhe ce buv stan smerti Duh dzherela virishiv yih superechku skazavshi sho voni rovesniki bo bez zhittya nemaye smerti i navpaki U baganda krim poshirenogo mifu pro hameleona isnuye i mif pro te sho Smert Valumbe ce sin Gulu Neba Na zemlyu vin potrapiv cherez neoberezhnist pershoyi lyudini Kintu Koli toj odruzhivsya z Nambi jogo poperedili shob vin ne povertavsya v dim Gulu Ta vin ne posluhav ani druzhini ani yiyi rodichiv jomu zdalos sho vin shos zabuv i povernuvsya do budinku svogo testya V dim takozh prijshov Valumbe jomu zahotilos piti razom iz sestroyu ta yiyi cholovikom na zemlyu i jogo nihto ne zmig zupiniti Deyakij chas Valumbe zhiv u miri z rodichami a potim stav vimagati vid nih shob ti viddavali svoyih ditej jomu ta koli otrimav vidmovu pochav ubivati ditej Kayikuzi brat Nambi j Valumbe sprobuvav spijmati Valumbe ta povernuti togo na nebo ale v nogo nichogo ne vijshlo i vin virishiv povernutis na nebo sam Todi Kintu zayaviv sho Kayikuzi mozhe povertatis na nebo a vin Kintu ne vtomitsya razom iz druzhinoyu narodzhuvati ditej shob Valumbe ne zmig nikoli vbiti ves jogo narod Pid trohi zminenim imenem Olumbe Orumbe figuruye Smert takozh v istoriyi pro mislivcya Mpobe Toj peresliduyuchi tvarinu potrapiv do Krayini Mertvih U selishi mertvih vin znajshov svoyu dichinu ta sobaku Vozhd selisha zustrivshi jogo poprosiv rozpovisti pro sebe a potim vidpustiv ale zaboroniv rozpovidati pro te sho vin pobachiv Mpobe trivalij chas prihovuvav vid lyudej de vin buv azh doki jogo matir ne zmusila vse rozpovisti Nastupnoyi nochi mislivec pochuv golos vozhdya selisha Olumbe sho toj dlya pokarannya hoche vbiti jogo ale dozvolyaye doyisti zapasi yizhi Na cih zapasah Mpobe protrimavsya dekilka rokiv a potim koli Smert do nogo prijshla vin zayaviv sho u nogo she zalishilis zapasi Smert zalishila jogo Mpobe sprobuvav utekti ale Olumbe vsyudi jogo znahodiv i pitav chi zakinchilis jogo zapasi Zreshtoyu Mpobe ce nabridlo i vin skazav Smerti sho jogo zapasi yizhi zakinchilis Duzhe dobre skazav Olumbe yaksho ti zakinchiv pomri I Mpobe pomer Duhi predkiv Vira v isnuvannya dush lyudej pislya smerti ye narizhnim kamenem praktichno vsih mifologij narodiv bantu ta in Ne zavzhdi duhi prirodi u afrikanciv chitko viddileni vid duhiv predkiv yak priklad Leza Deyaki afrikanski narodnosti v tomu chisli tva i eve Zahidna Afrika stvorili poslidovnu i logichnu filosofiyu dushi Za yihnoyu versiyeyu isnuye dusha sho blukaye poblizu mogili abo spuskayetsya v pidzemnu obitel duhiv kuzimu i dusha u tva ce kra sho vselyayetsya v odnogo z nashadkiv pomerlogo Ta cya doktrina ne zavzhdi sprijmayetsya chitko tomu u mifah i vinikayut rozbizhnosti i superechnosti u tverdzhennyah Deyaki afrikanci vvazhayut sho u sviti zhivih zalishayutsya lishen dushi tih hto zaginuv nasilnickoyu smertyu A deyaki plemena viryat sho dushi periodichno mozhut prihoditi iz svitu mertvih u svit zhivih U Nyasalendi vvazhayetsya sho dushi mertvih zalishayutsya bilya svoyih mogil rik chi dva a potim vidhodyat u potojbichchya Krim togo v mifah bagatoh afrikanskih narodiv nagoloshuyetsya sho dushi zovsim ne bezsmertni zgodom voni pomirayut Zhivut dushi doti doki yim prinosyat pozhertvi ale yaksho lyudina pomerla ponad tri pokolinnya tomu yij perestayut prinositi pozhertvi yak u chagga Plem ya chagga nazivaye duhiv predkiv varimu i vvazhaye yih tinyami sherisha pomerlih Ochevidno vsi pomerli v potojbichnomu sviti zalishayutsya v tomu vici v yakomu voni pomerli Afrikanci ne dilyat duhiv na dobrih ta zlih za vinyatkom hiba sho tih vipadkiv koli lyudina za zhittya mala poganu vdachu i zberegla yiyi pislya smerti Vvazhayetsya sho povedinka pomerlih zalezhit nasampered vid stavlennya do nih zhivih rodichiv i yaksho voni pomerli i roblyat shkodu to lish dlya togo shob zhivi rodichi ne zabuvali pro svij obov yazok pered nimi Vid duha pokijnoyi lyudini ne ochikuyut sho vin bude pikluvatis she pro kogos okrim svoyih rodichiv Tomu j ne isnuye pozhertv chuzhim duham predkiv Vorotami v potojbichnij svit chasto sluguye yakas pechera chi navit nora Plem ya bapedi gilka bechuaniv Pivdenno Afrikanska Respublika virit sho pechera zvidki z yavivsya lyudskij rid sluguye vorotami u svit duhiv U bantumovnij Africi duzhe poshireni rozpovidi pro te yak yakijs mislivec cherez noru potrapiv do potojbichnogo svitu Zulu rozpovidayut yak pevnij Unkama peresliduvav yizhatcya i cherez noru potrapiv do svitu mertvih Iz mislivcem Umkatshana trapilos te same koli vin polyuvav na antilopu Vayiramba rozpovidayut pro lyudinu sho peresliduvala poranenogo yizhatcya i potrapila u svit mertvih cherez noru Poranenij yizhatec viyavivsya pomerloyu sestroyu mislivcya Yak jomu rozpovili mertvi inkoli prihodyat u svit zhivih u viglyadi tvarin shob vkrasti zerno z poliv yaksho yim ne zalishayut pozhertv Pozhertvi pokijnim nevibaglivi kashi ta pivo Shodo mislivcya to jogo zaspokoyili skazavshi sho sestra ne obrazhayetsya na nogo bo vin poraniv yiyi ne vpiznavshi a v yih sviti rana shvidko zagoyitsya Ochevidno yizhatec asociyuyetsya v afrikanciv iz potojbichchyam nasampered tomu sho vin chasto riyetsya v zemli j ridko pokazuyetsya lyudyam na ochi vden U comu vbachayut deyaki osnovi ideyi reinkarnaciyi v uyavlenni afrikanciv Dosit chasto mertvi nabirayut podobi zmiyi mozhlivo cherez prichinu yaku vkazav Vundt a same tomu sho u korinnogo naselennya zmiyi asociyuyutsya z chervami v rozkladenih trupah Korinne naselennya Madagaskaru virit sho pomerla dusha peretvoryuyetsya u cherv yaka Na kontinenti afrikanci vvazhayut sho bud yaka istota yaka bula pomichena bilya mogili mozhe buti dusheyu pomerloyi lyudini Zulu viryat sho tilki pevni vidi zmij mozhut buti amadlozi duhami predkiv Napriklad otrujni zmiyi ne ye perevtilenimi duhami predkiv ce zvichajni tvarini Takozh na toj svit mozhna potrapiti cherez ozera richki ta vodojmi chagga Chagga viryat sho yaksho blizko pidijti do vodospadu to duhi zatyagnut lyudinu pid vodu Neridko traplyayutsya istoriyi pro te sho z ozer ta inshih vodojm chutno zhinochi golosi radisni kriki Voda v afrikanciv vvazhayetsya zhinochoyu stihiyeyu Duhi vodojm vimagayut pozhertv yak i inshi duhi predkiv Inkoli mozhna pochuti spivi i muziku pomerlih sho lunayut doti doki lyudina ne nablizitsya do togo miscya zvidki voni lunayut koli lyudina jde dali ci spivi lunayut vzhe za yiyi spinoyu Istoriyi pro svit duhiv Pro podorozhi u svit duhiv v afrikanciv isnuye bagato mifiv legend i kazok Lyudi sho potraplyayut na nebo yak pravilo mayut doruchennya do verhovnogo bozhestva chi do nebesnih zhiteliv Yak zgaduvalos vishe u svit mertvih mozhna potrapiti cherez pecheru chi otvir u zemli abo dveri na dni ozera Pro taki podorozhi isnuye bagato istorij tipu frau Holle Za klasifikaciyeyu kazkovih syuzhetiv ci syuzheti mayut nomer 480 Napriklad odin iz takih syuzhetiv u chagga pro divchinu Maruvu yaku razom iz malenkoyu sestroyu vidpravili v pole doglyadati za bobovimi parostkami Vidchuvshi spragu Maruva virushila do ozera Kiningo Tim chasom z yavilas zgraya pavianiv yakih zlyakalas sestrichka Maruvi i ti z yili ves vrozhaj Povernuvshis z ozera i pobachivshi sho trapilos Maruva zlyakalas sho batko bude yiyi biti tomu vona pobigla do ozera ta stribnula u vodu Sestrichka Maruvi pobigla dodomu i rozpovila materi sho trapilos iz neyu ta sestroyu Matir prijshla do ozera i pobachila sho divchina ne potonula a vse she plavaye na poverhni vodi Mati kriknula donci Gej Maruvo chomu ti ne povertayeshsya Hiba ti ne zbirayeshsya povernutis Zabud pro bobi mi posadimo inshi Zabud pro bobi mi posadimo inshi Na sho Maruva vidpovila Ce ne ya Ne ya Prijshli paviani ta zzherli bobi Prijshli paviani ta zzherli bobi Pavian Matir zaspivala tu zh samu pisnyu a Maruva vidpovila yij timi zh slovami i potonula Na dni ozera Maruva opinilas u sviti duhiv sho zhili v budinkah yak i lyudi Koli duhi zaproponuvali yij yizhu vona vidmovilas a koli zapitali sho vona yila vdoma to Maruva vidpovila girki frukti ta korinnya U sviti duhiv vona provela bagato dniv a poselilas vona u staroyi zhinki yakij po gospodarstvu dopomagala malenka divchinka Koli divchinka vijshla v pole nabrati dlya kiz travi stara movila Maruvi Ti mozhesh piti razom iz neyu ta glyadi ne dopomagaj yij haj sama robit vsyu robotu Prote Maruva ne posluhalas yiyi i dopomogla divchinci z ciyeyu robotoyu Te zh same trapilos koli stara poslala yih po vodu i za hmizom Vdyachna za dopomogu divchinka virishila dopomogti Maruvi i rozpovila yak vibratis iz cogo svitu Maruva mala skazati starij sho vona sumuye za svoyeyu domivkoyu i tomu hoche shob yiyi vidpustili Koli stara zapitaye cherez sho yiyi propustiti cherez gnij chi cherez vogon Maruva maye skazati sho cherez gnij Maruva vikonala vsi nastanovi divchinki i stara vipustila yiyi cherez dirku v kupi gnoyu v hlivu Maruva opinilas u sviti lyudej ne tilki chista ale j u prikrasah i brasletah i pishla dodomu Zgodom vdoma vsi diznalis sho vona povernulas garno vbranoyu Pro ce diznalas i zazdrisna susidska dochka sho virishila zrobiti tak samo Stribnuvshi u vodu vona opinilas u sviti duhiv Tam vona z yila vse sho yij zaproponuvali i oselivshis v domi staroyi ne dopomagala divchinci yak yij i nakazala stara Divchinka vse taki rozkazala susidskij dochci yak vona mozhe povernutis u svij svit ale poradila yij skazati shob stara pustila yiyi cherez vogon Koli divchina povernulas dodomu v tili u neyi buv zahovanij vogon Pershoyu yiyi pomitila Maruva koli vona sprobuvala prostyagnuti do susidki ruku u susidki z tila virvavsya vogon i Maruva zagorilas Susidska divchina namagalas zagasiti vogon ale zhodna richka ne mogla zagasiti jogo Zreshtoyu vona pribigla do Namuru i potonula v rici Seri Podibnih istorij bagato vidomi takozh istoriyi koli batki vidpravlyayutsya specialno u svit duhiv shob vidshukati svoyih zagublenih chi mertvih ditej Geroyichni mifiHodzha Nasreddin V afrikanskij mifologiyi ridko zustrichayetsya geroj sho poyednuvav bi v sobi risi demiurga tvorcya svitu ta trikstera hitruna obmanshika odnochasno Takih personazhiv dosit malo hiba sho Hubea ne Hobia na geroj opovidok plemen bavendi ta bapedi sin pershoyi lyudini i tvorec usih inshih lyudskih istot U mifah vin nadilenij bagatma risami hitruna Blizkij do nogo za obrazom i zuluskij Hlakanya na Hocha ostannij ne maye ris demiurga Narodzhennyu Hlakanyani pereduvali dekilka mistichnih momentiv taki zh yak i v Rajangombe geroya folkloru kiziba a same voni pochali govoriti she do narodzhennya a ostannij pislya poyavi na svit z yiv cilogo bujvola Hubeane demonstruye kombinaciyu hitrosti ta falshivoyi chi istinnoyi durosti U comu jogo mozhna porivnyati z Tilem Ulenshpigelem chi Hodzhoyu Nasreddinom Rozum jogo proyavlyayetsya v osnovnomu v uminni unikati pastok svoyih nedobrozichlivciv U comu vin desho nagaduye Galikalang ye personazha plemeni vahehe anyandzha i yao Mozambik yakogo matir she do narodzhennya poobicyala demonu v inshih variantah giyeni ta vsi hitroshi Galikalang ye ce zahodi zahistu Yakos zhinka zbirala hmiz u lisi i zrozumila sho v yazanka zavazhka i vona yiyi ne pidijme Todi yij zaproponuvala svoyu dopomogu Giyena pocikavivshis sho vona otrimaye za ce Zhinka zaproponuvala svoyu she nenarodzhenu ditinu Ne vstigla zhinka dijti dodomu yak yiyi ditina narodilas i poprosila pidsmazhiti yiyi na glinyanomu cherepku Ce dopomoglo Galikalang ye virosti shvidshe Koli Giyena prijshla za obicyanoyu ditinoyu matir zaproponuvala samij znajti yiyi sina Vona takozh poobicyala priv yazati do jogo nogi dzvinochok shob Giyena upiznala jogo Ale hlopchik priv yazav dzvinochki na nogi vsim svoyim druzyam Giyena ne zmogla jogo znajti Potim matir poslala sina za bobami v zarostyah yakih hovalas Giyena ale Galikalang ye poslav zamist sebe zhuka Na tretyu sprobu mati zahovala Giyenu u v yazanci hmizu i vidpravila za neyu sina Pobachivshi v yazanku hlopchik skazav Ya mozhu prinesti v yazanku sho vtrichi vazhche za cyu Giyena pochuvshi ce zlyakalas i vtekla Potim matir poprosila sina zmajstruvati pastku Giyena koli stemnilo zahovalas za pastku mati skazala Galikalang ye sho pastka zakrilas ale sin vidpoviv sho jogo pastka zakrivayetsya zavzhdi trichi Giyena zlyakalas cih sliv i znovu vtekla Zreshtoyu mati vigolila sinu pivgolovi i skazala Giyeni sho ta mozhe prijti koli yiyi sin zasne bilya vognyu Galikalang ye vnochi pogoliv materi polovinu golovi a sam zahovavsya za hizheyu Giyena prijshla vnochi i splutavshi matir iz sinom z yila zhinku Geroj Kachirambe plemeni nyandzha tezh dekilka raziv uniknuvshi smerti probachaye matir ta vbivaye Giyenu U gottentotiv ye personazh na im ya Hejtsi Ejbib sho vmiv perevtilyuvatis ta voskresati Vin borovsya z vorogom lyudstva Ga Goribom chi Gaunabom yakij skidav usih do glibokoyi yami bilya yakoyi vin sidiv Ga Gorib proponuvav kozhnomu ohochomu kinuti jomu v golovu kamin Koli ce traplyalos kamin rikoshetom potraplyav u togo hto kinuv jogo i vin padav do yami Hejtsi Ejbib zmig obduriti voroga vin spershu vidmovivsya kidati kamin a potim vidvolikshi uvagu Gaunaba pociliv jomu kamenem nizhche vuha Vid cogo Ga Gorib sam upav do yami Piramidi iz kaminnya sho zustrichayutsya po vsij Pivdennij Africi nazivayutsya mogilami Hejtsi Ejbiba adzhe toj pomirav neodnorazovo ale postijno povertavsya do zhittya Isnuye cikava istoriya pro te yak Hejtsi Ejbib mandruvav zi svoyeyu sim yeyu ta yakos skushtuvavshi yagodi sho zvutsya diki rodzinki silno zaneduzhav i poprosiv sina pohovati jogo a mogilu vkriti kaminnyam Pohovavshi Hejtsi Ejbiba ridni raptom pochuli pisnyu Ya batko Uriseba Batko cogo neshasnogo Ya toj hto skushtuvavshi cih rodzinok pomer I pomershi zhivu Personazhi geroyichnih mifiv para bliznyukiv narodu Joruba Druzhina Urisebi pomitila sho shum lunaye vid mogili yiyi pokijnogo svekra vona poslala tudi svogo cholovika i toj pobachiv bilya mogili slidi stop sho buli shozhi na slidi jogo batka Zgodom sin i jogo druzhina spijmali voskreslogo Hejtsi Ejbiba ale toj zakrichav Vidpustit mene Ya pomer ya mozhu zaraziti vas ale druzhina Urisebi tilki vidpovila Trimaj hitruna Hejtsi Ejbiba priveli dodomu i z togo chasu jogo zdorov ya bulo micnishim nizh do cogo U Hubeane zdatnist voskresati zaminyuye nadzvichajna kmitlivist sho spryamovana na uniknennya smerti Krim togo Hubeane z ditinstva vidriznyavsya tupistyu vin sprijmav bukvalno i vikonuvav navpaki dani jomu doruchennya Yakos razom iz matir yu vin pishov zbirati bobi a matir znajshla v zarostyah bushboka lisovu antilopu vbila yiyi i poklala na dno korzini zasipavshi potim tushu bobami Vona vidislala sina dodomu zi slovami Yaksho zustrinesh kogos po dorozi hto zapitaye sho v tebe v korzini vidpovidaj Bobi moyeyi materi a sam movchi pro te sho tam bushbok Po dorozi Hubeane zustriv susida yakij pocikavivsya sho hlopchik nese v korzini na sho toj vidpoviv Ya nesu bobi moyeyi materi ale sam ya znayu sho tam bushbok Yakos vin iz batkom virushiv doglyadati stado i skazav sho na vershini visokoyi skeli maye buti voda Koli batko pidnyavsya na skelyu Hubeane pribig dodomu i z yiv obid u gorshiku sho buv prigotovlenij dlya jogo batka a gorshik potim napovniv korov yachim gnoyem Hubeane povernuvsya do batka i udav sho prosto bigav podivitis na stado Koli voni povernulis dodomu batko Hubeane pochav dorikati slugam sho ti ne pospishayut podati jomu obid yakij she trohi i peretvoritsya u korov yachij gnij Same ce vin i pobachiv u svoyemu gorshiku Usi ci ta podibni vitivki perepovnili chashu terpinnya batkiv Hubeane ta inshih zhiteliv sela i voni virishili pozbutis hlopcya Spochatku voni pidsipali otrutu v jogo yizhu ale Hubeane zahotiv yisti z miski svogo brata Potim voni vikopali yamu na misci de zazvichaj lyubiv siditi Hubeane i utikali dno gostrimi kilkami ale ostannij cogo razu siv v inshomu misci Todi zhiteli sela zahovali u v yazanci cukrovoyi trostini lyudinu zi spisom sho mala protknuti hlopcya koli toj pidijde blizhche ale Hubeane znovu shos zapidozriv i vibrav cyu v yazanku shob pokidati u neyi drotiki Zrozumivshi sho voni ne zmozhut jogo vbiti otochuyuchi dali hlopcyu spokij Laska U rannih formah mifu Hlakanyana figuruvav yak Zayec chi Laska odne z imen cogo geroya Ukayidzhana Malenka Laska ta vin i buv shozhij na lasku Hejtsi Ejbiba deyaki doslidniki ototozhnyuyut iz Shakalom Hlakanyana figuruye v deyakih mifah yak kulturnij geroj Vikopavshi dekilka yistivnih klubniv vin viddaye yih materi shob ta prigotuvala klubni na obid Ta matir z yidaye yih sama a koli Hlakanyana prosit klubni nazad ta zamist nih daye gorshik dlya moloka Vin pozichaye gorshik hlopchikam sho doyat moloko korovi v rozbiti cherepki Koli ti rozbivayut gorshik voni viddayut jomu assagaj spis iz zaliznim nakonechnikom Hlakanyana prodovzhuye obmin rechami otrimuyuchi vse bilsh cinni rechi Obmin zakinchuyetsya otrimannyam bojovogo assagayu Hlakanyana nibi dvigun progresu zamist bitih cherepkiv vin proponuye gorshik zamist trostinok iz zagostrenimi kincyami dlya rizannya m yasa assagaj iz zaliznim nakonechnikom tosho Liongo mistichnij geroj suahili i pokomo regionu na shodi Keniyi Liongo narodivsya v odnomu iz semi mistechok Kenijskogo uzberezhzhya kozhne z yakih stverdzhuye sho mozhe pishatisya chestyu buti ba tkivshinoyu silacha Vin buv duzhe silnoyu lyudinoyu a takozh visokim yak velet Jomu ne mozhna bulo nashkoditi z dopomogoyu zbroyi ale yaksho b u jogo pupok zagnali golku to vin bi pomer ale vin i jogo matir yaku zvali Mbvasho znali ce U basuto geroj yakij maye imena Mosanyana chi Litaolane ye ne zovsim triksterom ale maye deyaki risi sho mi zustrichayemo v inshih afrikanskih geroyiv Yakos vsih lyudej ta inshih zhivih istot prokovtnulo chudovisko Holomolumo Ne prokovtnulo vono tilki vagitnu zhinku sho vimastila sebe popelom i zahovalas u kraali Holomolumo prijnyav yiyi za kamin bo vid neyi pahlo popelom i pishov Cherez deyakij chas zhinka narodila ditinu i zalishila yiyi na dekilka hvilin shob prinesti yizhi povernuvshis zamist ditini vona pobachila doroslogo cholovika Gej A de zh moye ditya zapitala zhinka a cholovik vidpoviv Ce ya matinko Vin zapitav kudi podilis usi lyudi Matir rozpovila vse sho trapilos Todi vin zapitav de zaraz Holumolumo Matir pokazala sinu na ushelinu sho vidkrivala prohid u dolinu i skazala Ta velichezna tusha sho zakrivaye ves prohid i ye Holumolumo Sin vzyav spisi i popri zaperechennya materi virushiv poglyanuti na chudovisko Holumolumo pobachiv yunaka i hotiv z yisti jogo ale ne zmig dotyagnutis bo pereyiv Tim chasom yunak obijshov Holumolumo kolom i dvichi vvitknuv u nogo spisa Chudovisko pomerlo Potim yunak distav svogo nozha i hotiv rozrizati cherevo mertvomu chudovisku ale cholovik u zhivoti kriknuv Ne rizh mene Vin vidijshov trohi dali i hotiv vzhe rizati zhivit ale zamukala korova Potim zagavkala sobaka i zakrichav piven Cogo razu yunak vse taki rozrizav zhivit i zvidti vijshli vsi lyudi i tvarini Voni zrobili Mosanyanu svoyim vozhdem Ale zgodom u nogo znajshlis zazdrisniki yaki zabazhali vbiti jogo Spochatku voni hotili kinuti jogo u vognishe ale zamist nogo kinuli inshu lyudinu Potim voni virishili vikopati yamu na tomu misci de vin zazvichaj sidiv yak dlya Hubeane Ale j cogo razu vozhd buv chudesnim obrazom poperedzhenij i znovu v yamu potrapila insha lyudina Koli zmovniki virishili zdijsniti ostannyu sprobu vbiti vozhdya toj ne protivivsya i dav sebe vbiti a jogo serce viskochilo z grudej i peretvorilos na ptashku Tak poetichno zakinchuyetsya istoriya pro Mosanyanu Solyarni lunarni mifi a takozh mifi pro priroduFridrih Maks Myuller U mifologiyi afrikanciv priroda zajmaye duzhe znachne misce V yihnih mifah Sonce ta Misyac ye personifikovanimi obrazami voni nibi zhivi istoti Plem ya nama virit sho nebesni tila kolis buli lyudmi Ci istoriyi zvichajno zh mali poyasniti prirodni fenomeni Odnak yak zgaduvalos vishe v kosmogonichnih mifah ridko zgaduyetsya pro stvorennya Prirodi Vona nibi isnuvala sama po sobi V seredini XIX st Maks Myuller i visunuli teoriyu zgidno z yakoyu mifi ye obraznimi metaforichnimi opisami zahodu svitanku bur ta inshih yavish Brejsig vidznachaye sho na najbilsh rannih etapah rozvitku mislennya bozhestvenni chi geroyichni figuri ne buli uosoblennyam sil prirodi V eve ye istoriya pro te yak Sonce i Misyac hotili vlashtuvati benket i dlya cogo domovilis vbiti i z yisti svoyih ditej Sonce vbilo svoyih ditej i z yilo razom iz Misyacem a Misyac zahovav svoyih ditej u velikomu gleku dlya vodi i dozvoliv yim vihoditi tilki vnochi Os chomu u Soncya j dosi nemaye ditej a ditej Misyacya zirok mozhna bachiti shonochi Podibnu istoriyu rozpovidayut somalijci pro dvoh zhinok chornu ta chervonu u comu vipadku chorna zhinka obmanyuye chervonu Yak vvazhaye Majnhof ce mozhe buti evolyuciyeyu mifu pro Sonce ta Misyac U bushmeniv isnuye bilshe mifiv pro nebesni tila nizh u narodiv bantu Pro Misyac rozpovidayetsya sho vin kolis buv sandaleyu Bogomola yaku toj zakinuv na nebo a takozh ye insha versiya sho Misyac buv lyudinoyu na yaku rozgnivalos Sonce i vono protknulo jogo svoyim prominnyam ta pochalo shmatuvati jogo doki vid nogo ne zalishivsya malenkij shmatochok Misyac ublagav pomiluvati jogo na deyakij chas zaradi jogo ditej Sonce zmilostivilos ale koli Misyac na nebi staye povnim Sonce znovu pochinaye zavdavati svoyi udari Chumackij Shlyah Bantu personifikuyut Misyac i govoryat pro nogo yak pro cholovika jogo druzhinoyu nazivayut Rankovu zoryu Veneru Lyucifera Anyandzha kazhut sho u Misyacya dvi druzhini Rankova zorya Chechekani i Vechirnya zorya Puyikani Persha druzhina jogo pogano goduye i vin hudiye a vid yizhi drugoyi druzhini vin pochinaye povniti Chumackij Shlyah yak stverdzhuyut bushmeni vinik zavdyaki divchini iz drevnogo narodu Vona zakinula na nebo zhmenyu popelu A potim vona zakinula yistivne korinnya huyin sho peretvorilosya u zirki Ranishe pokomo vvazhali sho Chumackij Shlyah ce dim vid vognish drevnogo narodu Piznishe postrazhdavshi vid nabigiv iz Somali voni stali nazivati jogo shlyahom iz Somali tomu sho somalijci prijshli do nih iz pivnichnogo shodu Veselka She odnim yavishem prirodi yake privertalo uvagu afrikanciv bula veselka Yiyi vvazhali zhivoyu istotoyu v osnovnomu zmiyeyu Narod eve uyavlyaye veselku yak vidobrazhennya u nebi velikogo zmiya Aniyevo yakij vihodit shob poshukati yizhu chi vodu Yaksho znajti misce zvidki vihodit veselka to mozhna rozbagatiti bo tilki tam mozhna znajti dorogocinni namistini aggri Vvazhayetsya sho veselka mozhe zapodiyati shkodu naslati hvorobu chi navit ubiti Tomu vid neyi treba vtikati i yak stverdzhuyut subiya treba bigti za soncem tilki tak rajduga ne pomitit lyudinu Isnuyut legendi sho veselka ce tvarina yaku mozhna vbiti Tak nibito zrobili molodi voyini z plemeni masayi yaki vbili veselku strilami z rozpechenimi na vogni nakonechnikami Iz mifiv pro grim ta bliskavku varto zgadati istoriyu pro Ptaha bliskavku u mifologiyi zulusiv Plem ya tezh vvazhaye sho grim i bliskavku porodzhuyut slipucho yaskrava zgraya ptashok yakih posilaye na zemlyu duh bur Kajyurankuba Grim ce shum yih kril Tsvana chaga nazivayut grim Sokiroyu Boga Isnuyut istoriyi pro te yak Ncazi Grim polyuye v nebi z dvanadcyatma parami sobak Z bliskavkoyu asociyuyetsya bozhestvo Leza a chervoni i bili bogi masayi z bliskavkoyu i doshovimi hmarami Pro dosh ridko govoritsya yak pro okremu figuru Hiba sho u bushmeniv sho rozpovidayut pro te yak Dosh neridko gnivavsya na lyudej Shaman vin zhe viklikach doshu najvazhlivisha profesiya u bantu Plem ya gir yama v period posuhi chitayut zaklinannya bilya mogili Mbodze shamanki sho vmila viklikati dosh Yepiskop Stir opublikuvav u Zhurnali pivdennoafrikanskogo folkloru cikavu istoriyu Na Zanzibari v odnij iz misionerskih shkil cyu istoriyu rozpovila divchinka sho tam navchalas Vona nalezhala do plemeni sho zhive na shid vid ozera Nyasa U period posuhi malenki divchata virushili gratisya u zarosli i vzyali iz soboyu gorshiki dlya varinnya yizhi Z nimi pishla j divchinka batki yakoyi davno pomerli Cya divchinka poobicyala desho pokazati podrugam yaksho ti zberezhut ce u tayemnici Ti pogodilis Na yihnih ochah divchinka viklikala silnij dosh i napovnila nim svij gorshik dlya varinnya yizhi Ale odna iz divchatok rozpovila pro cej sekret svoyij materi Zgodom pro ce diznalos vse selo i vozhd Vin zveliv privesti divchinku na radu podaruvav yij zoloti prikrasi i zveliv u prisutnosti vsih viklikati dosh Divchinka poprohala usih vidijti i zaspivala Nebo vkrilos hmarami i pochalas silna groza z bliskavkoyu Divchinka opinilas v centri grozi pidnyalas u povitrya i bilshe yiyi nihto ne bachiv DemonologiyaMaska narodu ekoyi sho zobrazhuye lyudinu leoparda U Africi shiroke rozpovsyudzhennya otrimali istoriyi pro nadprirodnih istot takih yak prividi a tochnishe demoni prividi Deyaki z nih prozhivayut v usamitnenih miscyah u gluhomu lisi v boloti z otrujnimi viparami v otrujnij pusteli U pokomo isnuyut rozpovidi pro istotu sho zhive u lisah Tani i v susidnomu bushi Cyu istotu pokomo imenuyut ngoyama Vona maye viglyad lyudini ale na odnomu z palciv ruk maye Zaliznij nigot yakim vona vpivayetsya v plot lyudini yaksho spijmaye yiyi Potim ngoyama p ye lyudsku krov Deyaki yevropejski doslidniki roblyat pripushennya sho ce lyudinopodibna mavpa Dehto vvazhaye sho hocha ngoyama shozhij na lyudinu vin maye hvist yak deyaki diyavoli narodu masayi U odnogo iz pivdennoafrikanskih plemen isnuye rozpovid pro te yak odin cholovik zustrivshi u bushi cyu istotu i pobachivshi yak ta yist sire m yaso pozhaliv yiyi Vin navchiv ngoyamu rozvoditi vogon ta gotuvati sobi yizhu na vogni Otzhe vin pevnim chinom civilizuvav lyudoyida Ta yakos ngoyama povernuvshis u svij poperednij tvarinnij stan nakinuvsya na svogo blagodijnika i z yiv jogo Nalyakati ce chudovisko mozhna tilki piloyu yaku vin boyitsya z togo chasu koli pobachiv yak neyu spilyuvali derevo Gotentoti iz Kalahari rozpovidayut pro divnih i strashnih istot sho zhivut sered pishanih dyun ajgamuchab yaki mayut ochi na stupnyah nig Dlya togo shob bachiti ajgamuchab opuskayetsya na ruki i pidijmaye stupni vgoru Na lyudej voni polyuyut mov na zebr i rozrivayut yih svoyimi zubami zavdovzhki z palec na lyudskij ruci V afrikanskomu folklori takozh zustrichayutsya taki istoti yak chiruvi Voni shozhi na lyudej ale nibi rozrizani vzdovzh u nih odna ruka odna noga odne oko odne vuho Buvayut yak dobrimi tak i zlimi Taki istoti zustrichayutsya ne tilki v afrikanskih plemenah u yemenskih arabiv podibna istota maye nazvu nas nas U yao ci istoti zvutsya chitovi ale dehto kazhe sho u chitovi odna polovina tila voskova Vin proponuye bij vsim mandrivnikam yakih vin zustrine i ti hto peremozhut jogo otrimayut vinagorodu cilyushi travi U plemeni bajla cya istota zvetsya sekobokobo ale vin bilsh dobrozichlivij nizh chiruvi abo chitovi U subijya ye svij sikulokobuzuka lyudina z voskovoyu nogoyu sho tezh zmushuye mandrivnika bitis z nim U basuto odnonogi i odnoruki ogri mayut nazvu matebele mozhlivo vidpovidno do nazvi najzlishih vorogiv basuto zulu Anyandzha govoryachi pro chudovisko vikoristovuyut im ya Zimvi sho oznachaye Velikij duh Tak chi inakshe v kazkah vin asociyuyetsya iz slonom i ye ob yektom gluzuvannya Zajcya Suahili nedaleko vidijshli vid originalnoyi koncepciyi Zimvi plemeni anyandzha ta sam termin buv zaminenij arabskimi terminami dzhin i shetani shajtan Yakos Zimvi ukrav odnu divchinku i posadivshi yiyi v baraban zmushuvav spivati stukayuchi po barabanu Yakos vin prijshov u selo divchinki i batki vpiznali golos svoyeyi donki Voni napoyili Zimvi pivom i toj zasnuv Todi voni vityagli z barabanu donku i za yiyi poradoyu poklali tudi zmiyu bdzhil i murashok sho bolyache kusalis Cherez ukus zmiyi Zimvi i pomer a na tomu misci virosli garbuzi Yakos diti sho prohodili povz garbuzi hotili odin iz nih zirvati ale garbuz rozgnivavsya ta pokotivsya za nimi Ditej uryatuvali zhiteli selisha yaki spalili garbuza na vognishi a popil rozviyali po vitru U kikuyu isnuye lyudoyid Ilimu sho vmiye periodichno peretvoryuvatis u lyudinu U tsvana chagga podibna istota zvetsya Irimu sho tezh umiye peretvoryuvatis u lyudinu Asociyuyetsya iz leopardom a Gutmann nazivaye jogo panteroyu perevetnem U tsvana isnuye mif pro te sho divchina vijshla zamizh za leoparda Irimu Ekspoziciya ciyeyi istoriyi rozpovidaye pro te yak odnij zhinci sobaka dopomagala doglyadati nemovlya ta odnogo razu vona rozirvala nemovlya koli poranila jogo vipadkovo kistkoyu i v togo vistupila krov Zamist ditini sobaka poklala u kolisku grono bananiv i vkrila kovdroyu a zhinci skazala ne buditi ditinu bo vona shojno pogoduvala yiyi Ta zgodom zhinka diznalas strashnu pravdu i razom iz cholovikom spalila u vognishi sobaku Vid sobaki zalishivsya tilki cherep sho vikotivsya i vpavshi u zroshuvalnij kanal potrapiv u richku vodi yakoyi vinesli cherep na bereg V toj chas bilya richki jshov gurt divchat shob narvati travi Pobachivshi cherep voni podumali sho ce bilij kamin Vsi skazali sho kamin duzhe garnij i shozhij na yih malenkogo bratika Odna z tih divchat posmiyalas nad svoyimi podrugami zaperechivshi sho kamin ne mozhe buti shozhim na malenkogo bratika Prohodyachi povz cherep voni pobachili sho toj peretvorivsya u veliku skelyu sho zagorodila yim shlyah dodomu Persha divchina zaspivala pisnyu Posunsya i vstupi nam dorogu Daj nam projti Daj nam projti Ta sho smiyalas nad toboyu Daleko pozadu posunsya Mi jdemo z oberemkami travi Daj nam projti Daj nam projti Skelya propustila vsih divchat krim tiyeyi sho nasmihalas nad podrugami Divchina zustrila leoparda yakij zapitav sho ta jomu dast koli toj perenese yiyi cherez skelyu Divchina pochala pererahovuvati vse sho vona mala v gospodi ale leopard vid usogo vidmovlyavsya i tilki todi pogodivsya perenesti koli divchina zaproponuvala stati jogo druzhinoyu Divchina shopilas za jogo hvist a leopard poliz na skelyu prote na pivdorozi jogo hvist obirvavsya i divchina vpala Odin za odnim prihodili j inshi leopardi sho proponuvali svoyu dopomogu ale z usima nimi trapilos te tezh same doki ne prijshov leopard z desyatma hvostami i dopomig yij perelizti cherez skelyu Divchina stala jogo druzhinoyu i vin priviv yiyi u svoye selishe Ce bulo selishe leopardiv lyudozheriv Irimu Zgodom do neyi prijshli yiyi brati i divchina zahotila povernutis do svoyih ridnih Vona zachakluvala vsi predmeti v domi shob ti vidpovidali yiyi golosom koli yiyi budut klikati Takim chinom vona vtekla vid svogo cholovika a koli toj spohopivsya vona vzhe perebralas cherez richku promovivshi zaklinannya yake zupinyalo vodyanij potik Vona zupinilas na berezi trohi perepochiti a tim chasom do protilezhnogo beregu primchav yiyi cholovik Vin zapitav yiyi yak vona perejshla richku Divchina rozpovila sho treba skazati i dodala sho po seredini richki treba skazati Vodo zimknis Leopard yij poviriv i vse zrobiv yak ta skazala Vodyanij potik ponis jogo za soboyu vin naostanok proklyav druzhinu shob ta zustrichala p yatigolovih lyudej kudi vona tilki ne prijde a ta jogo skazavshi shob vin peretvorivsya u bananove derevo sho z nim i trapilos Divchina zustrila p yatigolovih lyudej i ce yiyi duzhe rozsmishilo Vid yiyi smihu zajvi golovi vidpali a ti lyudi pochali vimagati povernuti yim yih golovi Shob primiritis z nimi divchina viddala yim svoye namisto Zgodom vona povernulas do svoyih ridnih Gir yama chiya teritoriya mezhuye z zemleyu pokomo rozpovidayut pro kacumbakazi sho ye v deyakih aspektah istotoyu podibnoyu do kitunusi Pro ce govorit prepodobnij U E Tejlor shos na kshtalt dzhina duhu yakij inodi z yavlyayetsya pri dennomu svitli Zazvichaj ce zlobliva istota Vona strazhdaye cherez svij malij zrist i tomu nadzvichajno obrazliva Zazvichaj kacumbakazi zapituye zustrichnu lyudinu De ti pobachiv mene Yaksho lyudina ne vidriznyayetsya velikim rozumom i vidpovidaye Os tut to ce mozhe zakinchitis smertyu lyudini yaksho zh vona usvidomlyuye vsyu nebezpeku i kazhe O ya pobachiv tebe zdaleku u nogo ye shans piti cilim i neushkodzhenim inodi z nim navit traplyayetsya shos horoshe Suahili rozpovidayut istoriyi pro gnomiv zvanih vabilikimo Zhivut ci gnomi v chotiroh dnyah pishogo shlyahu na zahid vid chaga voni malenkogo zrostu priblizno dvi vidstani vid serednogo palcya do liktya Suahili vvazhayut sho nazva plemeni karlikiv pohodit vid sliv bili vili dva i kimo mira Odnak najimovirnishe vono nalezhit do yakoyis iz mov na yakih govoryat v glibinnih rajonah krayini a suahili prosto nasliduyut priklad etimologiv sho namagayutsya vsima sposobami znajti shukane znachennya slova U gir yama mbirikimo predstavnik vidomogo za chutkami narodu pigmeyiv Krapf govorit Suahili stverdzhuyut sho otrimali vsi svoyi znannya pro likarski roslini vid cih pigmeyiv take jogo tlumachennya zayavi sho voni jdut do mbilikimoni shukati liki U pigmeyiv dovgi borodi i voni postijno nosyat iz soboyu malenki stilci Do ostannogo tverdzhennya Krapf stavitsya z nedoviroyu vvazhayuchi jogo plodom uyavi suahili Prote deyaki plemena sho zhivut u centralnih rajonah kontinentu mayut zvichaj nositi na spini svoyi malenki derev yani lavki Chvert stolittya tomu v Nyasalendi Garri Dzhonston zapisav perekaz korinnogo naselennya yake govorit sho u plemeni karlikiv svitlo zhovti oblichchya i zhivut voni u verhnij chastini girskogo masivu Mlandzhe U dijsnosti zh ce mogli buti bushmeni Vivchennya naselennya v deyakih rajonah Protektoratu dozvolyaye pripustiti sho v cih lyudyah teche i bushmenska krov Voni dali cim lyudyam specifichne im ya A Rungu Ziznayusya koli ya pochuv ce im ya to kilka zasumnivavsya v cinnosti perekaziv cogo plemeni oskilki ce zh slovo vikoristovuvalosya chlenami plemeni dlya poznachennya bogiv Vtim cej fakt mig svidchiti lishe pro te sho malenkij narod perejshov v kategoriyu mifichnogo yak ce stalosya v inshih rajonah Nyasalendu Doktor Stannus viyaviv sho v toj chas yak narod yao v deyakih rajonah Protektoratu vikoristovuye slovo chitiv mnozhina itov u vzhe zgadanomu sensi yak ekvivalent chiruvi inshi nadayut jomu inshe znachennya U yao machinga itov ce malenkij narod shozhij na leprekoniv Voni zdijsnyuyut nabigi na polya i nasilayut gnil na plodi frukti i ovochi yakih torknulasya yih ruka budut girkimi Shob zapobigti cim katastrofam yao koli urozhaj dozrivaye kladut ovochi na perehrestyah dorig spodivayuchis tim samim zadobriti itov i zapobigti yih viziti na polya U chitiv ye shos vid lyudej i tvarin odnochasno U nogo dvi nogi ale peresuvayetsya vin perevazhno rachki Yao rozpovidayut pro inshij legendarnij malenkij narod yakij kolis zhiv na zemli ta j zaraz she zustrichayetsya Predstavniki cogo narodu mali malij zrist nosili dovgi borodi buli nadzvichajno urazlivi zhorstoki i zadiristi yak zbroyu vikoristovuvali spisi Yaksho lyudini traplyalosya zustriti kogos iz cih karlikiv toj negajno staviv zapitannya Z yakoyi vidstani ti pomitiv mene Tut lyudini slid bulo prikinutisya sho vin pomitiv karlika zdaleku shob zmusiti togo uviruvati v svoyu znachushist Yaksho zh vi skazhete Ta ya tilki sho pomitiv tebe Vin ne zamislyuyuchis protkne vas spisom Lyudi vvazhayut sho karliki meshkayut na vershinah visokih gir i zajmayutsya kovalskim spravoyu Yih nazivayut mumbonelekvapi Abatva U zulusiv malenkij narod zvetsya abatvoyu pro ce pishe yepiskop Kallauej yakomu pro nih rozpoviv Umpengula Mbanda Abatva zovsim malenkij narod kudi menshe vsih inshih malenkih lyudej Voni peresuvayutsya u visokij travi i splyat v murashnikah voni brodyat v tumani voni zhivut v glushini daleko vid selish v skelyah u nih nemaye poselen pro yaki vi mogli b skazati Os selo abatva Yih selo tam de voni vbivayut dichinu voni z yidayut vse dochista i jdut Os yakij yihnij sposib zhittya Yaksho traplyayetsya tak sho lyudina virushila v dorogu i nespodivano stiknulas z umutva odnina slova abatva to ostannij zazvichaj staviv zapitannya De ti pobachiv mene Yaksho lyudina skazala pravdu Ya pobachiv tebe os tut u comu samomu misci Umutva rozserditsya virishivshi sho lyudina znevazhaye jogo za ce vin mozhe pustiti v neyi svoyu strilu i ta pomre Koli zh lyudina sho zustrivshi umutva kazhe Ya bachiv tebe Zvichajne zuluskih vitannya Sa ku bona Umutva stavit svoye zapitannya Koli ti pobachiv mene to pravilna vidpovid Ya pobachiv tebe koli buv daleko Bachish goru Ya pobachiv tebe koli buv na vershini Pigmeyi Do ciyeyi rozpovidi ye nevelike dopovnennya yake spochatku moglo stanoviti chastinu rozpovidi Vono virazno z yavilosya porivnyano nedavno oskilki govorit pro te sho u abatva ye koni Abatva mandrivnij narod Koli dichinu dobigaye kincya tam de voni zupinyayutsya abatva sidayut na konya odin pozadu inshogo i yidut dali Yaksho yim ne zustrichayetsya dichinu voni z yidayut konej Yih nebezpeka za slovami Umpenguli im ya opovidacha kriyetsya same v yih krajnij nikchemnosti Abatva krihitni istoti yakih ne rozglediti u visokij travi Os lyudina jde divitsya pered soboyu i dumaye Yaksho z yavitsya lyudina abo tvarina ya pobachu yih I raptom zirk A v travi umutva Lyudina vidchuvaye sho v nogo vipustili strilu oglyadayetsya ale ne bachit luchnika i lyakayetsya Yepiskop Kallauej dodaye Ale v istoriyi pro abatva jdetsya ne pro bushmeniv ce skorishe piksi abo yakijs narod kudi slabkishij nizh spravzhni bushmeni I vse zh shozhosti mizh nimi dostatno shob mozhna bulo govoriti pro te sho pered nami opis pershih kontaktiv mizh zulusami i cim narodom Podalshe doslidzhennya pokazuye sho vislovleni yepiskopom sumnivi bezpidstavni Ci abatva virazno spravzhni bushmeni hocha voni i perejshli v kategoriyu narodiv mifichnih Pigmeyi batva z Kasayi takozh prijshli z inshogo miscya yihni prabatki vvazhayutsya nashadkami derev a bangongo povidomili Tord sho j donini mozhna pobachiti veliki trishini u stovburah derev z yakih voni vijshli Perekaz svidchit sho Voto chetvertij vozhd bushongo pokinuvshi svoye plem ya i viddalivshis v lis po prichini zlodiyan skoyenih jogo rodichami vidchuv sebe samotnim i vimoviv zaklinannya Tut dereva rozkrilisya i vipustili na svitlo bezlich krihitnih istot Hto vi Zapitav Voto i krihitni istoti vidpovili Binu batve Mi lyudi zvidsi j pohodit yihnya nazva Abatva lyudski istoti i mayut ditej yak vsi inshi lyudi ale v toj chas voni buli tilki duhami v lyudskomu viglyadi ditmi derev Verhivka Kilimandzharo Kibo Malenkij narod sho zhive v gori Kilimandzharo tut u nih ye vse sho potribno dlya zhittya bananovi dereva i stada hudobi Bidni chi hvori lyudi yaki znajshli dveri v cej svit zustrichayut privitnij prijom i otrimuyut shedri dari v toj chas yak bagati sho pragnut stati she bagatshimi viganyayut z ganboyu Ce nagaduye chislenni istoriyi pro hocha voni rozpovidayut shvidshe pro carstvo mertvih Ne viklikaye odnak sumniviv sho privitnij narod z pidzemnogo svitu ce ne predki vari mu a legendarni drevni meshkanci zemli Deyaki afrikanci viryat sho voni meshkayut ne v gori a na vershini Kibo velicheznogo pokritogo snigom kupola Ce karliki z velicheznimi bezformnimi golovami sho vidstupili pered nasuvayutsya plemenami i znajshli pritulok na visokij vazhkodostupnij gori Yih nazivayut vadarimba abo vakonyingo U nih ye shos podibne do drabin prikriplenih do skel Cimi drabinami karliki pidnimayutsya Ale na vershini gori shodi ci ne zakinchuyutsya a spryamovuyutsya pryamo v nebo Ci karliki tezh viyavlyayut spivchuttya znedolenim Shmatki m yasa yaki voni kidayut v zarostyah bananovih derev zdijsnyuyuchi prinoshennya predkam skochuyutsya po shilu gori i peretvoryuyutsya na voroniv Mozhlivo ce sproba poyasniti poshirennya v rajoni Kilimandzharo biloshiyih voron Kazhut sho vakonyingo ce lyudski diti ale z velicheznimi golovami Voni nikoli ne lyagayut v lizhko a splyat sidyachi pritulivshis do stin hatin oskilki yaksho voni lyazhut v lizhko to bilshe vzhe ne zmozhut pidnyatisya cherez tyazhkosti svoyih goliv Yaksho odin z karlikiv padaye jomu dovoditsya chekati poki tovarishi ne pidnimut jogo tomu kozhen Mkonyingo nosit za poyasom rig shob mozhna bulo v razi potrebi podati signal Istoriya rozpovidaye pro te yak zhinki vakonyingo virushili vniz po shilu gori shob nabrati travi U kozhnoyi za spinoyu buv priv yazanij kalebas z vershkami shob pid chas hodbi zbivati maslo Takim chinom vakonyingo ne ye meshkancyami neba hocha i nagaduyut yih u dechomu Tonga viryat u te sho karliki zhivut na nebi ta inodi spuskayutsya zvidti pid chas grozi TotemizmMaska cholovichogo tayemnogo tovaristva cholovikiv leopardiv Egbo narodu ekoyi Nigeriya U roli totema mozhe vistupati tvarina abo roslina ridshe nezhivij predmet i she ridshe ob yekt shtuchnij U i gerero isnuyut totemi dosh i sonce v Nyasalendi totem pagorb u bechuaniv barolong totem zalizo Sposib yakim buv porodzhenij totem mozhe proliti deyake svitlo na totemi sho zdayutsya anomalnimi Plem ya kolis tancyuvalo yak kazhut bechuani kudu lisovu antilopu i otzhe ne moglo vzhivati v yizhu yiyi m yaso Odnogo razu pid chas golodu htos vipadkovo vbiv antilopu Nihto odnak ne navazhivsya dotorknutisya do yiyi m yasa zhorstoko strazhdala vid golodu Na dopomogu prijshov vozhd vin zaproponuvav zminiti totem i pochitati vidteper ne kudu a pronizuvati yiyi spisom Ce dozvolyaye pripustiti sho zaliznij totem nalezhit do klasu ne prosto nezhivih ale shtuchno stvorenih predmetiv Dzhejms Dzhordzh Frejzer Totemam stverdzhuye Dzhejms Dzhordzh Frejzer nikoli ne poklonyalisya v istinnomu rozuminni cogo slova Stavlennya do nih bulo druzhnim majzhe rodinnim Lyudina ototozhnyuye sebe i svoyih odnopleminnikiv zi svoyim totemom vin sprijmaye sebe i chleniv svogo klanu yak tvarin togo zh vidu i z inshogo boku do deyakoyi miri olyudnyuye tvarin Totemizm inodi rozvivayetsya v kult tvarin abo roslin yak trapilosya v Davnomu Yegipti U narodu baganda ye bog piton Selvanga hram yakoyi znahoditsya v Budu Jogo zherci chleni klanu Sercya a v opovidanni Rosko nemaye nichogo sho dozvolyalo b pripustiti sho vin ye totemom Odnak koli bachimo sho u plemeni sho zhive na pivnichnij shid vid ozera Viktoriya ye totem piton i sho dva klani yaki volodiyut cim totemom viddayut osoblivi pochesti pitonovi pohodzhennya totema staye ochevidnim plem ya sporidnene provodyat pevni svyashenni rituali pov yazani z pitonom Solom yani figurki cih zmij iz posudinoyu napovnenim kasheyu abo pivom i mozhlivo paroyu pir ya utknutih v zemlyu pozadu nih chasto mozhna pobachiti v selah Ce oznachaye sho htos z zhiteliv sela nedavno zustriv pitona i zaproponuvav jomu pticyu abo inshu yizhu a po povernenni vidtvoriv kartinu yaka ilyustruye zustrich z totemom Za tverdzhennyam doktora Mansfelda plem ya ekoyi z Kamerunu ne tilki vvazhaye svoyih totemnih tvarin pomichnikami i zahisnikami ale i mozhe zmusiti yih vikonuvati nakazi napriklad napasti na vorogiv plemeni Totemnaya grupa zazvichaj zbigayetsya z selom tobto ye pitannyam lokalizaciyi a ne pohodzhennya Najtipovishimi totemami ye gipopotam slon krokodil leopard i gorila a takozh ribi i zmiyi Zgidno z teoriyeyu ekoyi polovina dushi kozhnoyi lyudini zhive v tvarini sho ye predstavnikom totema otzhe tilki odna konkretna tvarina jogo individualnij totem Lyudi z klanu Slona budut polyuvati na sloniv i bezzhalno vbivati yih shkoduyuchi tih hto ye totemami oskilki yavno ne vse sloni ye totemami Lyudina ta jogo totem zavzhdi instinktivno diznayutsya odin odnogo i budut unikati zustrichi sho zh do totemiv inshih mislivciv to yaksho mislivec nalezhnim chinom skoyit prinoshennya fetishu slona pered pochatkom polyuvannya bud slon totem dast jomu znati pro sebe pidnyavshi perednyu nogu Yaksho zh mislivec ne vchinit prinoshennya vin mozhe poraniti abo vbiti totem todi lyudina yakij cej totem nalezhit mozhe zahvoriti chi pomerti Lyudina mozhe peretvoryuvatisya v krokodila abo gipopotama abo v bud yaku tvarinu yaka ye jogo totemom a potim zrobitisya nevidimim shob pomstitisya vorogovi U toj zhe chas vin mozhe vidpraviti drugu polovinu svoyeyi dushi vtilenu v totem z tim zhe doruchennyam Tvarini triksteri Antilopa kanna Golovnim geroyem istorij pro tvarin u bantu ye Zayec yakij v Americi peretvorivsya na Vin odin z mifichnih personazhiv triksteriv yaki figuruyut v mifologiyah afrikanskih narodiv Osnovna masa negriv z pivdennih shtativ SShA vedut svoye pohodzhennya vid bantumovnih plemen velika yih chastina prijshli z regionu Kongo Ce dosit cikavo yaksho vzyati do uvagi toj fakt sho Zayec ne ye ulyublenim geroyem u folklori narodu Kongo Odnak Viks proponuye svoye poyasnennya Bratik Krolik ce Gazel sudyachi z usogo Neotragus abo Dorcatherium Vona duzhe motorna i kmitliva i ya pripuskayu sho rabi privezeni z Kongo ne znajshovshi podibnogo tvarini v Americi zaminili yiyi na Krolika Zayec yakij voditsya v bilshosti rajoniv Shidnoyi ta Pivdennoyi Afriki figuruye u folklori cih regioniv i deyaki z jogo prigod pripisuyutsya malenkoyi antilopi sho zajnyala jogo misce na zahodi Afriki na teritoriyi na pivnich vid Kongo do Kamerunu i na teritoriyi za arealom bantu azh do Syerra Leone Chomu cyu antilopu anglomovni negri nazivayut Hitrim Krolikom zagadka Jmovirno yiyi mozhna poyasniti zmishannyam plemen sho stavsya pri rozselenni v Syerra Leone zvilnenih rabiv Slovniki Kelle vklyuchayut ryad dialektiv bantu na deyakih z nih govoryat lyudi v chiyih kazkah figuruye Zayec Trohi spotvorena anglijska stala zvichnim movoyu dlya vsih poselenciv Syerra Leone i cilkom prirodno sho v procesi obminu usnoyu tvorchistyu im ya Hitrij Krolik bulo pereneseno vid geroya shidnih kazok do geroya zahidnih sami kazki u bagatoh vipadkah majzhe identichni Ya pidozryuyu sho Hitrij Krolik zajnyav misce Zajcya v tih regionah de zajci ne vodyatsya Bogomol Bogomol vazhliva figura v bushmenskomu folklori Dijsno Bogomol dlya afrikanciv ye chimos na zrazok bozhestva Nevidomo chi buv Bogomol kolis totemom Yaki b ideyi ne lezhali v osnovi viruvan afrikanciv bushmeni vvazhayut Bogomola Kaggena bozhestvennoyu abo napivbozhestvennoyu istotoyu Bogomol brav uchast u stvorenni svitu Misyac ce jogo starij cherevik yakij vin zakinuv na nebo Vin stvoriv antilopu kannu i ozhivlyaye yiyi kozhen raz koli ta gine Shakal Najpopulyarnishi geroyi totemichnih mifiv ce zayec i shakal Pro nih isnuyuye bagato mifiv legend a takozh kazok ta istorij Ta yaksho v odnij chastini Afriki zayec ulyublenij geroj folkloru to v inshij vvazhayetsya tvarinoyu sho prinosit neshastya Abisinci efiopski narodi yak i oromo ne yidyat zayache m yaso a zayec peretinav lyudini dorogu vvazhayetsya najgirshoyu z prikmet U Pivdennij Africi vnaslidok kontaktu riznih plemen tezh vinikla pevna plutanina Basuto pripisuyut odne z najvidomishih prigod zajcya shakalu Mozhlivo vnaslidok pryamogo abo nepryamogo vplivu gottentotiv V odnij z istorij zayec vistupaye v roli zhertvi shakala takij rozvitok podij bilshe harakterno dlya hamitskih kazok Nihto z doslidnikiv afrikanskogo folkloru na pochatku XX stolittya ne namagavsya poyednati vsi mifi pro Zajci v yedine cile yak ce bulo zrobleno nevidomim serednovichnim poetom abo poetami po vidnoshenni do istorij pro Lisa Renara V istoriyah sho rozpovidayutsya pro zajcya cej populyarnij geroj folkloru zazvichaj vihodit peremozhcem ale v deyakih vipadkah perehitriti Zajcya vdayetsya cherepasi yak napriklad v istoriyi pro tvarin i yih krinicyu Nizhche navedeni afrikanski varianti dvoh najbilsh vidomih podvigiv Bratika cherepahi Slid zaznachiti sho cherepaha z yavlyayetsya u vsih troh rozdilah afrikanskogo folkloru razom iz zajcem abo inodi zajmaye jogo misce antilopi shakaliv i pavukom V istoriyah figuruye i suhoputna cherepaha i morska abo odin z riznovidiv prisnovodnih cherepah vibir konkretnogo vidu bezsumnivno zalezhit vid miscevosti Baronga u svoyemu folklori ne pridilyayut cherepasi osoblivoyi uvagi Yiyi misce zajmaye divne malenke zemnovodne zvane nimi chinu a zoologami Breviceps mossambicensis shidnoafrikanskij vuzkorot U Syerra Leone cherepaha sidlaye leoparda nibi konya a u Vest Indiyi v comu epizodi figuruye Anansi Cherepaha pustivshi v hid vsyu svoyu hitrist obmanom zmushuye leoparda posaditi yiyi do sebe na spinu bilsh togo obdurenij leopard navit napolyagaye na comu Viyavivshi sho jogo proveli leopard virishuye pomstitisya cherepasi priv yazuye yiyi do velikogo dereva i b ye tak sho u cherepahi i donini na panciri mozhna pobachiti vidmitini Vtim podibnij epizod v istoriyah zustrichayetsya ridko Yak pravilo nezvichajnij vid cherepashachogo pancira poyasnyuyut tim sho odnogo razu vin rozbivsya na shmatki a potim buv skleyenij Orlan afrikanskij Vidoma istoriya sho nagaduye bajku Ezopa pro zmagannya Cherepahi i Zajcya z yavilasya porivnyano nedavno Cya nehitra kazka nabula shirokogo poshirennya na afrikanskomu kontinenti i vcheni navit pripustili sho yiyi variaciyi z yavilisya odnochasno i nezalezhno odin vid odnogo v riznih plemen Istoriya odnochasno i povchalna i divovizhna Akamba rozpovidayut sho mizh Cherepahoyu Ngu i orlanom afrikanskim Haliaetus vocifer yakogo akamba nazivayut Kipalala a suahili Furukombe abo Chalikoko vidbulosya zmagannya Obidva virishili odruzhitisya z odniyeyu divchinoyu z plemeni akamba kamba ale yiyi batko skazav sho viddast dochku v druzhini tilki tomu hto virushit vden do uzberezhzhya a vvecheri povernetsya prinisshi prigorshu morskoyi soli Orlan vidrazu pogodivsya brati uchast u zmaganni a Cherepaha poprosila vidklasti jogo na desyat misyaciv Nastupnogo dnya tayemno vid Orlana Cherepaha virushila do uzberezhzhya za sillyu Ves shlyah tudi zajnyav u neyi p yat misyaciv stilki zh vidnyala zvorotna doroga Sil Cherepaha shovala u svoyij hatini Po dorozi do uzberezhzhya vona domovilasya z usima cherepahami pro te sho yaksho Orlan prolitayuchi zapitaye Cherepaha ti tut Ngu iko to mayut kriknuti u vidpovid Tak tak ya tut U priznachenij den Orlan pidnyavsya v povitrya i poletiv do morya Chas vid chasu vin pitav Ngu iko I skriz otrimuvav zagotovlenu vidpovid Orlan buv duzhe zdivovanij pobachivshi sho Cherepaha ne postupayetsya jomu u shvidkosti peresuvannya i she bilshe zdivuvavsya priletivshi na bereg morya i pobachivshi tam Cherepahu sho zbiraye sil Orlan shvidko nabrav soli i poletiv nazad ne pidozryuyuchi sho Cherepaha yaku vin zalishiv na berezi zovsim ne bula jogo supernikom Orlan triumfuvav vin buv upevnenij u peremozi O chetvertij godini popoludni spravzhnya Cherepaha pobachila v nebi tochku ce nablizhavsya Orlan Vona vijshla z ukrittya de hovalasya ves den virushila v selo i ogolosila tam pro svoye povernennya z uzberezhzhya i protyagnula batku divchini mishechok z sillyu Orlan zh priletivshi v selo i viyavivshi sho jogo obveli navkolo palcya duzhe rozserdivsya i v gnivi poletiv get Batko divchini Mukamba skazav Cherepasi Ce pravda ti vigrala ale yaksho ya viddam tobi svoyu dochku v druzhini chi znajdete vi bezpechne zhitlo Orlan tak rozserdzhenij sho napevno znajde i vb ye tebe O Vse garazd ne hvilyujsya pro moyu bezpeku vidpoviv Cherepaha Iz cogo dnya ya budu zhiti u vodi i Orlanu nikoli ne znajti mene Anansi populyarnij geroj trikster Anansi Kadr iz multiplikacijnogo filmu Anansi i charivna palichka Personazh zahidnoafrikanskogo folkloru Anansi razyuche vidriznyayetsya vid Pavuka pro yakogo rozpovidayut u bantumovnih regionah i yakij pov yazanij iz stvorennyam svitu abo diye yak poserednik mizh nebom i zemleyu Tak v angolskoyi istoriyi pro sina Kimanavezi sho odruzhivsya z dochkoyu Soncya i Misyacya govoritsya sho koli sluzhnici Soncya spuskalisya na zemlyu shob nabrati vodi to pidnimalisya j opuskalisya voni za dopomogoyu pavutini Plemena Nizhnogo Kongo viryat sho Pavuk prinis z neba vogon Najpovnishe obraz Anansi rozkrivsya u folklori Nedarma isnuye prisliv ya ashanti Nemaye kazki bez Anansi Navkolo obrazu Anansi grupuyutsya cili cikli opovidok v yakih krim nogo diyut takozh chleni jogo rodini zhinka najchastishe maye im ya Asase Ja ta sini verhovnij bog Nyame riznomanitni zviri lyudi tosho Zagalnoviznanoyu osoblivistyu Pavuka ye jogo mova U hausa vin shepelyavit i kazhe shaki zamist sarkin vozhd dojna zamist drojna gippopotam tosho Zhiteli Gani govoryat sho Pavuk gugnyavit U mifologiyi akan Anansi vistupaye yak kulturnij geroj demiurg Najchastishe Anansi tipovij trikster tobto hitrun yakij perebuvaye poza zlom i dobrom zdijsnyuyuchi svoyi pidstupi zaradi samoyi hitrosti Pavuk nezvazhayuchi na svoyu kmitlivist i vinahidlivist ne zavzhdi peremagaye Pidtverdzhennyam tomu mozhe sluzhiti nastupna kazka sho rozpovidayetsya hausa a takozh v inshij variaciyi plem yam z Gani Anansi i meteliki Kadr iz multiplikacijnogo filmu Anansi i charivna palichka U druzhini Pavuka bula korova yaku Pavuk hotiv z yisti Ale vin ne mig zachepiti korovu cej afrikanskij zvichaj chasto obhodyat uvagoyu bez dozvolu druzhini yaku vona zovsim ne mala namiru viddavati jomu Todi Pavuk prikinuvsya hvorim i pobazhav shob druzhina prokonsultuvalasya u yakogos odnookogo znaharya yakogo mozhna bulo znajti v misci vkazanomu pavukom Koli druzhina pishla Pavuk zakriv odne oko pov yazkoyu virushiv korotkim shlyahom cherez zarosti i prijshov na misce ranishe za druzhinu Ne vpiznavshi cholovika druzhina Pavuka prijnyala jogo za znaharya splatila vinagorodu i skazala sho prijshla poraditisya z privodu svogo cholovika yakij buv serjozno hvorij Pavuk skazav sho paciyent ne oduzhaye yaksho vona ne viddast jomu svoyu korovu Pavuk za slovami znaharya povinen buv vidvesti korovu v zarosti de jogo nihto ne pobachit navit muhi i tam zakoloti yiyi zgadka pro muh vvazhaye opovidach svidchit pro krajnyu zhadibnist Pavuka vin ne zgoden pozhertvuvati navit krihitnim shmatochkom m yasa Druzhina povernulasya dodomu i znajshla cholovika v lizhku Prikidayuchis hvorim toj golosno stognav Yak i slid bulo ochikuvati Pavuk visloviv bazhannya negajno prijnyati zaproponovani liki a koli druzhina skazala sho vin zanadto slabkij shob vstati z lizhka Pavuk zayaviv sho yaksho ne zmozhe jti to popovze za korovoyu Faktichno vin vzhe vidchuvav sebe nastilki dobre sho zmig vilizti z lizhka i zloviti korovu Dovgo jshli Pavuk jogo druzhina i sin cherez zarosti poki ne znajshli vidpovidne misce de mozhna bulo b zakoloti korovu Nareshti zgolodnilij Pavuk zakolov korovu obbiluvav yiyi a potim dumayuchi sho chervonij zahid soncya sho vidnivsya kriz zarosti ce palayuche vdalini bagattya vidpraviv sina za vugillyam shob voni mogli zasmazhiti m yaso Poki sin probiravsya kriz zarosti sonce silo ale vin yak i ranishe bachiv chervona plyama yake prijmav za vogon Naspravdi zh ce bula vidkrita pasha demona zarostej vidomogo yak Dodo Hlopchik namagavsya zapaliti vid togo vognyu puchok suhoyi travi koli nad jogo golovoyu raptovo prolunav golos Hto ti takij Zapitav Dodo Tryasuchis vid strahu hlopchik zmig vimoviti tilki mij batko zaproshuye vas todi Dodo vstav i pishov za nim Rozserdzhenij vtorgnennyam neproshenogo gostya Pavuk dosit rizko zapitav hto tebe klikav Dodo skazav tvij sin poklikav mene Pavuk gotovij buv udariti sina ale Dodo skazav Ne bij jogo Pavuk strimavsya vidrizav shmatok m yasa i viddav jogo Dodo ale toj vikazav zdivuvannya I zaradi takoyi malosti drug poklikav odnogo Ne zavadilo b dodati Tak trivalo doki Dodo ne zabrav sobi vse m yaso Ale navit zabravshi vse m yaso Dodo ne buv zadovolenij a na zauvazhennya Pavuka sho u nogo bilshe nichogo nemaye skazav Yaksho ti zaproponuyesh meni sebe ya ne vidmovlyusya Pavuk ignoruyuchi cej prozorij natyak viddav Dodo spochatku sina potim druzhinu yakih Dodo zahovav u mishok zi slonovoyi shkiri kudi do cogo vzhe poklav m yaso Potim Pavuk pochav zbirati molodi garbuzi sho rosli poblizu ale i spustoshivshi vse pole ne zmig zapovniti mishok a prodovolchi resursi mizh tim vzhe visnazhilisya Todi Dodo vidkriv mishok i skazav liz no syudi i Pavuk zithayuchi poliz u mishok Potim Dodo zav yazav mishok zakinuv jogo na spinu i virushiv cherez lis shukayuchi zruchne misce de mozhna bulo b rozvesti vogon i zazhariti zdobich Raptom iz zarostej vijshov Verblyud vin prostuvav nemov vozhd suprovodzhuvanij dovgoyu procesiyeyu yaka spivala jomu hvalu Verblyud projshov povz ne zvernuvshi uvagi na Dodo Nezabarom z yavivsya Kozel tezh otochenij pochtom I vin projshov povz ne skazavshi ni slova Potim iz zarostej vijshov Pacyuk Vin vzhe tezh bulo projshov povz ale htos z tvarin zvernuv uvagu na poklazhu Dodo Pacyuk bezsumnivno vzhe mav dosvid spilkuvannya z Dodo zupinivsya i pocikavivsya sho u Dodo v mishku Toj ne bazhayuchi dilitisya zdobichchyu pospishiv prokovtnuti Pacyuka ale tomu vdalosya trichi vijti neushkodzhenim z riznih chastin tila Dodo Potim Dodo vpav na zemlyu i pomer Pacyuk rozv yazav mishok i zvidti vijshli Pavuk jogo druzhina i sin Pochuvshi istoriyu Pavuka Pacyuk skazav nikchemo zabiraj svoye m yaso i jdi dodomu Allah buv dobrij do tebe sogodni i z tim vidbula Pavuk zhe propustivshi jogo slova povz vuha zabrav m yaso yakogo malo ne pozbuvsya i virushiv dodomu a potim she poslav svoyih slug za tilom Dodo yakogo viznav yistivnim Mifi pro magiyu ta chaklunstvoVivtar vudu Istoriyi pro chakluniv ne tipovi dlya afrikanskoyi mifologiyi u bantu voni zustrichayutsya dosit ridko popri te sho vudu duzhe populyarne sered temnoshkirogo naselennya Karibiv utvorilis iz magichnih praktik afrikanskih chakluniv Zazvichaj chaklun v mifologiyi afrikanciv rozglyadayetsya yak nadprirodna anomalna istota Hausa vvazhayut sho vbivshi chakluna potribno znishiti jogo tilo povnistyu isnuye bagato istorij pro spalennya chakluniv sho mayut pid soboyu realne pidgruntya bo navit odna kraplya jogo krovi mozhe vbiti vibranu zhertvu Druga osoblivist chakluniv ce te sho voni mayut po vsomu tilu bezlich rotiv yaki z yavlyayutsya za yih bazhannyam U chaga irimu pro yakogo vzhe zgaduvalos vishe ce pereverten leopard u lyudskomu viglyadi vin maye rot na potilici Takozh chakluni mayut vladu nad deyakimi tvarinami sovoyu giyenoyu leopardom levom shakalom zmiyeyu tosho Zulu viryat sho abatagati chakluni posilayut pavianiv ta dikih kishok zi zlodijskimi doruchennyami ne ridko takimi slugami ozhivleni pokijniki umkovu zombi u narodiv bantu nzambi Poyava umkovu v kraali pogana prikmeta bo peredvishaye lyudsku smert Krim cogo chakluni nibito vmiyut tancyuvati v povitri peremishatis vilno u prostori gipnotizuvati dobre znayutsya na otrutah Harchuyutsya chakluni za viruvannyami afrikanciv lyudskoyu plottyu nedavno pomerlih shob pribaviti sobi sili mudrosti horobrosti tosho Afrikanci viryat sho tvarini takozh vmiyut peretvoryuvatis u lyudej yak i lyudi v tvarin Ne ridko taki tvarini perevertni prihodyat v lyudski sela i odruzhuyutsya na lyudskih zhinkah i privodyat yih u svoyi sela de zhivut taki zh tvarini perevertni Yedine yih bazhannya z yisti divchinu ale zazvichaj yim zavazhaye ce zrobiti brat chi sestra golovnoyi geroyini abo dobra tvarina U Shidnij Africi viryat sho vanga chakluni mayut zvichku stukati u nochi v dveri zvichajnih lyudej shob ti vidkrili Gipnozom chakluni zmushuyut lyudej iti do lisu de chakluni yih vbivayut Yunu divchinu yaka neshodavno vijshla zamizh za cholovika yakij zhiv daleko vid yiyi budinku odnogo razu vnochi rozbudila svekruha Vona povela divchinu v loshinu de ta pobachila lyudej a takozh prividiv pavianiv i bagatoh inshih tvarin Svekruha prinesla z soboyu dva posoha chornij i korichnevij Nakazavshi prisutnim sisti vona mahnula v yih storonu chornim posohom i voni pomerli Potim vona mahnula korichnevim posohom i vsi povernulisya do zhittya Potim chaklunka prostyagnula posohi nevistci i velila vikonati te zh same Divchina mahnula tim posohom sho vbivaye i kinulasya dodomu shob rozpovisti pro vse cholovikovi Zranku vozhd sela sklikav zhiteliv i viyaviv sho bagato hatini porozhni Todi vin virushiv zi svoyeyu druzhinoyu do miscya nichnogo shabashu i znajshov tam mertvih lyudej Svekruha divchini zmahnula korichnevim posohom i vsi voni ozhili Divchina zh povernulasya do batkiv yakim zayavila Mene vidali zamizh u selo chakluniv voni i mene namagalisya navchiti chakluvati Diznavshis pro vidhid nevistki svekruha duzhe rozserdilasya i nastupnoyi zh nochi vidpravila za divchinoyu obe kazkova tvarina velicheznih rozmiriv Daremno divchina namagalasya rozbuditi batkiv ta inshih lyudej v kraal chakluni vityagli yiyi z hatini i zhorstoko pobili svoyimi palicyami Obe prinis divchinu v hatinu i vranci batki pobachili sho vse tilo dochki rozpuhlo i pokrite sincyami Te zh traplyalosya she dvichi a na chetvertij raz ozbroyeni choloviki sho prichayilisya v zasidci za nakazom znaharya vbili obe Na nastupnij ranok v selo prijshla chaklunka i poprosila viddati yij shkuru obe ale yij vidmovili Nezabarom chaklunku vignali z yiyi vlasnogo sela i vona pishla nazavzhdi Vzayemovpliv afrikanskoyi j indoyevropejskoyi mifologij u svitovij kulturiU Shidnij Africi shiroko rozpovsyudzheni kazki z vidomoyi zbirki 1001 nochi Ochevidno ce vpliv susidnih arabskih plemen na korinne naselennya Afriki Deyakij vpliv na rozvitok folkloru Shidnoyi Afriki mala j Indiya Istoriyu pro Vislyuka mijnika mozhna zustriti i v a korinnya istoriyi Kupi zolota varto shukati u Abu Nuvas znanij yak Banavasi u suahili Arabski istoriyi pro Abu Nuvasa hitrun trikster yak i Dzhoha zmishalis iz tradicijnimi afrikanskimi mifami ta kazkami pro Zajcya Na movi suahili Abu Nuvasa nazivayut Banavasi Ce im ya takozh sluguye epitetom dlya Zajcya Garun al Rashid staye prosto sultanom chi vozhdem a v Mozambiku cej personazh peretvorivsya v portugalskogo gubernatora Mozambiku Ne ridko v afrikanskih mifah pereplitayetsya hristiyanski i musulmanski viruvannya napriklad u poperednomu rozdili Pacyuk govoriv pro Allaha Iz tak zvanih suchasnih mifiv istorij sho z yavilis porivnyano ne davno Napriklad poyava hristiyanstva v plemeni narodu pokomo Elis Verner zapevnyala sho vona tak i ne zmogla poznajomitis iz zhinkoyu sho kolis davno stala svidkom tih nadzvichajnih podij Ce plem ya u drugij polovini XIX stolittya degraduvalo cherez poshirennya piyactva sered naselennya Iz soku deyakih vidiv palm plem ya gotuvalo alkogolnij napij Kilkist cih palm cherez nadrizi na stovburah z yakih dobuvali sik postupovo zmenshuvalas I os yakos predstavnika plemeni Mpembe vidvidav biloshkirij cholovik v bilomu dovgomu odyazi z dovgim volossyam Vin dorikav plemeni za grihi i nakazav Mpembe perekonati spivpleminnikiv pokinuti svoyi grihovni zvichki Ochevidnogo rezultatu slova cogo cholovika sho buv znaharem u plemeni ne mali Ochevidcyami divnogo vidinnya stali troye divchat sho na risovih polyah vidganyali ptashok vid dozrivayuchih koloskiv Cej cholovik povidomiv sho vostannye poperedzhaye plem ya pokinuti grihovnij shlyah inakshe voni budut pokarani Zhertvoyu jogo gnivu stav p yanicya sho hotiv vidertis na palmu i ne posluhav zaboroni cogo cholovika Potim vin nakazav shob tilo pomerlogo zabrali Pislya cih sliv zchinilasya burya i cholovik pidnyavsya v nebo A Mpembe v cej chas nibito otrimav nadprirodne poslannya pro te sho trapilos z troma divchatami vin povidomiv pro ce lyudyam i skazav sho treba pospishiti tudi ta zabrati dodomu nalyakanih divchat Ta na zhal navit ce poperedzhennya ne dopomoglo Zreshtoyu richka zminila misce techiyi i plem ya buu zmushene bulo pokinuti plodyuchi zemli Potim na teritoriyi buu zaginuli vsi palmovi dereva z yakih vigotovlyali alkogolnij napij Pro viniknennya ciyeyi istoriyi isnuye dekilka versij za odniyeyu cya istoriya bula vigadana yakimos brodyachim chencem misionerom za inshoyu cya istoriya produkt narodnoyi mifotvorchosti sho zaznala vplivu hristiyanskogo virovchennya she do zasnuvannya misiyi Nejkirhen u 1887 roci Afrikanska mifologiya u mistectvi Avinjonski divchata Pablo Pikasso Pablo Pikasso v kartini Avinjonski divchata vikoristav motivi afrikanskoyi maski sho eksponuvalas na odnij iz vistavok U skulpturi i kartinah Maksa Ernsta takozh bagato alyuzij na vitvori afrikanskogo mistectva Deyaki roboti Fernana Lezhe v tomu chisli jogo gobelen Sotvorinnya svitu z muzeyu Bo v Provansi zasvidchuyut pro garnu obiznanist avtora z afrikanskimi maskami Na gobeleni zobrazhena maska Guli Bayile z rogami Afrikanska mifologiya v kinematografi Multiplikacijnij film stvorenij za motivami zahidnoafrikanskih kazok Franciya 1998 Multiplikacijnij film midkvel Kiriku i diki tvarini Franciya 2005 Multiplikacijnij film SRSR 1970 Afrikanska mifologiya v literaturi U Nila Gejmana ye roman Diti Anansi de golovnim geroyem ye pavuk Anansi ulyublenij personazh bagatoh zahidnoafrikanskih mifiv Fentezijnij roman Alana Dina Fostera Po Mislyachim korolivstvam maye za osnovu afrikansku mifologiyu Podorozhi Mikoli Gumilova do Abisiniyi afrikanskij folklor i mifologiya vplinuli na jogo poeziyu PrimitkiVerner E Mify narodov Afriki Per s angl T E Lyubovskoj M ZAO Centrpoligraf 2007 255 s ros Arhiv originalu za 5 travnya 2013 Procitovano 28 chervnya 2012 Verner E Mify narodov Afriki Per s angl T E Lyubovskoj M ZAO Centrpoligraf 2007 ta ros s 24 44 Verner E 2007 s 24 Verner E 2007 s 25 Verner E 2007 s 45 Verner E 2007 s 27 Verner E 2007 s 34 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2012 Procitovano 22 chervnya 2012 Verner E 2007 s 48 Verner E 2007 s 48 50 Verner E 2007 s 55 Verner E 2007 s 59 Verner E 2007 s 64 Verner E 2007 s 59 61 Verner E 2007 s 63 Verner E 2007 s 61 62 Enciklopediya kultur Trikster 22 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Verner E 2007 s 66 Verner E 2007 s 67 Mify i skazki bushmenov 28 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2012 Procitovano 29 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Verner E 2007 s 68 Mify Zapadnoj i Yuzhnoj Afriki 13 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Verner E 2007 s 61 Arhiv originalu za 31 grudnya 2011 Procitovano 24 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Verner E 2007 s 71 72 Verner E 2007 s 72 73 Verner E 2007 s 78 Verner E 2007 s 79 Verner E 2007 s 80 Verner E 2007 s 81 Verner E 2007 s 83 Verner E 2007 s 84 Verner E 2007 s 90 Verner E 2007 s 91 Verner E 2007 s 92 Arhiv originalu za 29 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2012 Verner E 2007 s 86 Verner E 2007 s 87 Verner E 2007 s 94 Verner E 2007 s 104 106 Verner E 2007 s 111 Verner E 2007 s 112 Verner E 2007 s 121 122 Verner E 2007 s 122 Verner E 2007 s 113 Verner E 2007 s 114 115 Verner E 2007 s 115 Verner E 2007 s 116 Verner E 2007 s 117 Verner E 2007 s 117 118 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Verner E 2007 s 119 120 Verner E 2007 s 123 Verner E 2007 s 124 Verner E 2007 s 131 Verner E 2007 s 133 Verner E 2007 s 134 Verner E 2007 s 135 Verner E 2007 s 136 137 Verner E 2007 s 138 Verner E 2007 s 139 Verner E 2007 s 141 Verner E 2007 s 144 Verner E 2007 s 147 Verner E 2007 s 146 147 Verner E 2007 s 148 Verner E 2007 s 148 149 Verner E 2007 s 150 Verner E 2007 s 151 152 Verner E 2007 s 154 156 Verner E 2007 s 156 157 Verner E 2007 s 158 Verner E 2007 s 159 Verner E 2007 s 160 Verner E 2007 s 163 Verner E 2007 s 164 165 Verner E 2007 s 172 173 Verner E 2007 s 176 Verner E 2007 s 181 Verner E 2007 s 184 185 Verner E 2007 s 187 Verner E 2007 s 200 201 Verner E 2007 s 201 202 Verner E 2007 s 211 Verner E 2007 s 213 Yak Anansi stav pavukom 9 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl Verner E 2007 s 214 216 Verner E 2007 s 223 224 Verner E 2007 s 231 Verner E 2007 s 223 Verner E 2007 s 235 Verner E 2007 s 226 Verner E 2007 s 226 227 Verner E 2007 s 224 Verner E 2007 s 228 229 Verner E 2007 s 242 Verner E 2007 s 243 Verner E 2007 s 243 244 Verner E 2007 s 239 241 Arhiv originalu za 6 sichnya 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Lugt Peter van der This is animation GhibliWorld com 25 serpnya 2008 angl Pauchok Anansi onlajn 18 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Laboratoriya Fantastiki Deti Anansi 1 kvitnya 2013 u Wayback Machine ros Laboratoriya Fantastiki Po Myslyashim korolevstvam 26 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Uroki postizheniya liriki 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaAfrikanskij kulturno literaturnij region Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 50 52 634 s V P Kapiton O V Kapiton Afrikanska kultura mifi i realnist na dopomogu lektoru LiteraturaGeorgij Shokin Lyudstvo i vira Kiyiv MAUP 2002 T I S 576 ISBN 966 608 142 3 Rosijskoyu movoyu Afrika Vzaimodejstvie kultur Moskva 1989 ros Volshebnyj cvetok V kn Skazki Vostochnoj Afriki Moskva Nauka 1987 S 145 147 ros Glagolev S Misterii na beregah Kongo Sergiev Posad 1908 S 11 ros Gromyko An A Maski i skulptura Tropicheskoj Afriki Moskva 1985 ros Evzlin M Kosmogoniya i ritual Moskva Vlados 1993 S 137 138 ros Evsyukov V V Mify o mirozdanii Moskva Molodaya gvardiya 1986 S 48 ros Iordanskij V B Zveri lyudi bogi Moskva Akademicheskij proekt 2005 S 34 35 279 ros Kucenkov P A Maski v tradicionnyh kulturah Afriki Puti razvitiya teatralnogo iskusstva Afriki Moskva 1981 ros Makovskij M M Sravnitelnyj slovar mifologicheskoj simvoliki v indoevropejskih yazykah Obraz mira i miry obrazov Moskva Akademicheskij proekt 1996 S 107 ros Nepomnyashij N N Krivcov N V Nevedomaya Afrika Moskva Izd vo instituta Afriki RAN 2004 S 177 ros Skazki Afriki Moskva Vlados 2002 S 35 ros Skazki narodov Afriki Moskva Leningrad Hudozhestvennaya literatura 1959 S 19 20 ros Syn vetra V kn Skazki Centralnoj i Yuzhnoj Afriki Moskva Molodaya gvardiya 1989 S 16 ros Tradicionnye i sinkreticheskie religii Afriki Moskva 1986 ros Mify i religii mira Uchebnoe posobie Sost S Yu Neklyudov Moskva RGGU 2004 ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi