Ходжа́ Насредді́н (досл. з араб. خوجة نصر الدين — Мандрівний Захисник Віри) — персонаж фольклору низки народів Середземномор'я, Близького Сходу і Великого Степу, жартівник і дотепник (трикстер), герой тисяч анекдотів, жартів і дотепів.
Ходжа Насреддін | |
---|---|
Світова спадщина | |
Ходжа Насреддін | |
Країна | Казахстан |
Тип | людина |
| |
Ходжа Насреддін у Вікісховищі |
У арабів його називають Джуха, у казахів — Кожа Насир, у італійців — Джуфа. В українському фольклорі йому певною мірою за роллю відповідають Дурний Іван, Мудрий Гуцул тощо.
Походження і поширення образу Ходжі Насреддіна
Вважається, що прототипом Ходжі Насреддіна послужила реальна людина, що жила у XIII столітті у Малій Азії (Османська імперія). Щоправда на батьківщину легендарного Ходжі претендують ще з два десятка міст і місцевостей. Найвірогідніша малоазійська «батьківщина» як доказ наводить могилу і Мавзолей Ходжі Насреддіна у османському місті Акшехір (Akşehir).
Образ Ходжі Насреддіна поширений на величезному просторі Євразії — Близький Схід, Північний Кавказ і Закавказзя, Середня Азія, північно-західний Китай. Вже за Середньовіччя образ Насреддіна проник у Європу, вплинувши на розвиток світської літератури. А у деяких європейських народів (албанці, греки, сицилійці), а також і слов'янських (болгари, македонці, хорвати) Ходжа Насреддін є персонажем національних усних традицій (у зв'язку з тривалими зв'язками і впливом на ці народи османів за часів Османської імперії).
Ходжа належить до архаїчного типу персонажів під назвою «трикстер» — ошуканець, хитрун.
Ходжа Насреддін — фольклорний герой
Ходжа Насреддін — герой коротеньких гумористичних мініатюр (зовсім рідко великих побутових казок), що об'єднуються у своєрідні цикли, на різні теми, проте переважно на злобу дня (соціальна сатира) — про бідних і багатих, про чиновників і духовенство та викривальних, що висміюють вади людського характеру і розуму — про жадібних і щедрих, неправдивих і чесних, дурних і мудрих. Часто в образі Насреддіна переплітаються риси хитруна і дурника, мудреця і жартівника. Перші анекдоти про Ходжу Насреддіна було записано у Османській імперії в XVI столітті.
Класичний образ Ходжі Насреддіна — османський. У різних народів Ходжа Насреддін має різні транслітерації імені та відтінки образу. У персів та азербайджанців Ходжа має титул молли — Молла Насреддін. У кавказців ім'я жартівника — Наср Ходжа (карачаївці), Наср-Еддін (чеченці), Хоже (кабардинці), Несарт тощо. У середньоазійських народів Насреддін часто є мандрівником зі своїм вірним супутником віслюком, а його імена такі — Ходжа Насир (казахи), Апенді (киргизи), Афанді (узбеки, уйгури), Епенді (туркмени), Ефенді (таджики). У болгар — Настрадін Ходжа, у сицилійців (і загалом італійців) — Дж'юфа́.
У фольклорі низки народів Насреддін діє поруч або паралельно з іншими (національними) персонажами жартівників, наприклад у кримських татар фольклорними дотепниками є Насреддін та Ахмет Ахай.
Подеколи образ Ходжі —- другорядний і поступається, програючи у витівках та дотепах національному персонажу, як наприклад у болгар Настраддін часто буває ошуканий «своїм», болгарським кмітливцем Хитрим Петаром.
Насреддін — надбання світової культури
Образ Ходжі Насреддіна є набутком світової культури, пригоди і витівки героя не раз давали натхнення і ставали сюжетами художніх творів літератури, кіно та мистецтва митців різних часових епох та народів.
Визнаючи загальну популярність образу Ходжі Насреддіна, ЮНЕСКО проголосило 1996—1997 рік Міжнародним роком Насреддіна.
Див. також
Література і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ходжа Насреддін |
- Ходжа Насреддін і його жарти // Записки Історико-філологічного відділу УАН., К., 1926, кн. VII—VIII, стор. 170—180
- Кримський А. «Ходжа Насреддін» (нарис) у кн. «Історія Туреччини та її письменства». Т. 2-1, вип. 2., К., 1926, С. 92-106
- Повість про Ходжу Насреддіна (пер. І. Базилянської). Харків: «ВД Школа», 2006, 508 с.
- Анекдоти про Муллу Насреддіна. (пер. і упорядкування Романа Гамади)., Тернопіль: «Богдан», 2008, 287 стор.
- Гамада Роман Насреддін відомий та невідомий // «Всесвіт» № 7-8 за 2006 рік, стор. 162—165
- Два туркменські народні жарти про Епенді на сайті казок народів світу (укр.)
- Анекдоти про Насреддіна (рос.)
- (рос.)
- Двадцать четыре Насреддина, М.: «Наука. ГРВЛ», 1986
- Анекдоты Ходжи Насреддина, М.: «Фаир»,1997
- Джуха і бедуїн
- Пригоди Джуфи
- http://www.vostochnye-skazki.ru/sud/dzhuha_i_beduin.htm
- «Золотой осел Насреддина», пьеса и спектакли
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hodzha Nasreddi n dosl z arab خوجة نصر الدين Mandrivnij Zahisnik Viri personazh folkloru nizki narodiv Seredzemnomor ya Blizkogo Shodu i Velikogo Stepu zhartivnik i dotepnik trikster geroj tisyach anekdotiv zhartiv i dotepiv Hodzha NasreddinSvitova spadshinaHodzha NasreddinKrayina KazahstanTip lyudina Hodzha Nasreddin u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hodzha znachennya U arabiv jogo nazivayut Dzhuha u kazahiv Kozha Nasir u italijciv Dzhufa V ukrayinskomu folklori jomu pevnoyu miroyu za rollyu vidpovidayut Durnij Ivan Mudrij Gucul tosho Pohodzhennya i poshirennya obrazu Hodzhi NasreddinaVvazhayetsya sho prototipom Hodzhi Nasreddina posluzhila realna lyudina sho zhila u XIII stolitti u Malij Aziyi Osmanska imperiya Shopravda na batkivshinu legendarnogo Hodzhi pretenduyut she z dva desyatka mist i miscevostej Najvirogidnisha maloazijska batkivshina yak dokaz navodit mogilu i Mavzolej Hodzhi Nasreddina u osmanskomu misti Akshehir Aksehir Obraz Hodzhi Nasreddina poshirenij na velicheznomu prostori Yevraziyi Blizkij Shid Pivnichnij Kavkaz i Zakavkazzya Serednya Aziya pivnichno zahidnij Kitaj Vzhe za Serednovichchya obraz Nasreddina pronik u Yevropu vplinuvshi na rozvitok svitskoyi literaturi A u deyakih yevropejskih narodiv albanci greki sicilijci a takozh i slov yanskih bolgari makedonci horvati Hodzha Nasreddin ye personazhem nacionalnih usnih tradicij u zv yazku z trivalimi zv yazkami i vplivom na ci narodi osmaniv za chasiv Osmanskoyi imperiyi Hodzha nalezhit do arhayichnogo tipu personazhiv pid nazvoyu trikster oshukanec hitrun Hodzha Nasreddin folklornij gerojHodzha Nasreddin geroj korotenkih gumoristichnih miniatyur zovsim ridko velikih pobutovih kazok sho ob yednuyutsya u svoyeridni cikli na rizni temi prote perevazhno na zlobu dnya socialna satira pro bidnih i bagatih pro chinovnikiv i duhovenstvo ta vikrivalnih sho vismiyuyut vadi lyudskogo harakteru i rozumu pro zhadibnih i shedrih nepravdivih i chesnih durnih i mudrih Chasto v obrazi Nasreddina pereplitayutsya risi hitruna i durnika mudrecya i zhartivnika Pershi anekdoti pro Hodzhu Nasreddina bulo zapisano u Osmanskij imperiyi v XVI stolitti Klasichnij obraz Hodzhi Nasreddina osmanskij U riznih narodiv Hodzha Nasreddin maye rizni transliteraciyi imeni ta vidtinki obrazu U persiv ta azerbajdzhanciv Hodzha maye titul molli Molla Nasreddin U kavkazciv im ya zhartivnika Nasr Hodzha karachayivci Nasr Eddin chechenci Hozhe kabardinci Nesart tosho U serednoazijskih narodiv Nasreddin chasto ye mandrivnikom zi svoyim virnim suputnikom vislyukom a jogo imena taki Hodzha Nasir kazahi Apendi kirgizi Afandi uzbeki ujguri Ependi turkmeni Efendi tadzhiki U bolgar Nastradin Hodzha u sicilijciv i zagalom italijciv Dzh yufa U folklori nizki narodiv Nasreddin diye poruch abo paralelno z inshimi nacionalnimi personazhami zhartivnikiv napriklad u krimskih tatar folklornimi dotepnikami ye Nasreddin ta Ahmet Ahaj Podekoli obraz Hodzhi drugoryadnij i postupayetsya prograyuchi u vitivkah ta dotepah nacionalnomu personazhu yak napriklad u bolgar Nastraddin chasto buvaye oshukanij svoyim bolgarskim kmitlivcem Hitrim Petarom Nasreddin nadbannya svitovoyi kulturiObraz Hodzhi Nasreddina ye nabutkom svitovoyi kulturi prigodi i vitivki geroya ne raz davali nathnennya i stavali syuzhetami hudozhnih tvoriv literaturi kino ta mistectva mitciv riznih chasovih epoh ta narodiv Viznayuchi zagalnu populyarnist obrazu Hodzhi Nasreddina YuNESKO progolosilo 1996 1997 rik Mizhnarodnim rokom Nasreddina Div takozhLyatife Molla NasreddinLiteratura i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hodzha NasreddinHodzha Nasreddin i jogo zharti Zapiski Istoriko filologichnogo viddilu UAN K 1926 kn VII VIII stor 170 180 Krimskij A Hodzha Nasreddin naris u kn Istoriya Turechchini ta yiyi pismenstva T 2 1 vip 2 K 1926 S 92 106 Povist pro Hodzhu Nasreddina per I Bazilyanskoyi Harkiv VD Shkola 2006 508 s Anekdoti pro Mullu Nasreddina per i uporyadkuvannya Romana Gamadi Ternopil Bogdan 2008 287 stor Gamada Roman Nasreddin vidomij ta nevidomij Vsesvit 7 8 za 2006 rik stor 162 165 Dva turkmenski narodni zharti pro Ependi na sajti kazok narodiv svitu ukr Anekdoti pro Nasreddina ros ros Dvadcat chetyre Nasreddina M Nauka GRVL 1986 Anekdoty Hodzhi Nasreddina M Fair 1997 Dzhuha i beduyin Prigodi Dzhufi http www vostochnye skazki ru sud dzhuha i beduin htm Zolotoj osel Nasreddina pesa i spektakli